Йорданські свічки – «Трійці»
In the research Jordanian candles – «trinities» are considered as the main attribute of Epiphany. There is given the information of different ethnologists about the use of the Jordanian candles during celebration of Epiphany.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнографія |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20368 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Йорданські свічки – «Трійці» / Н. Зозуля // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 82-84. — Бібліогр.: 13 назв. — укр |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20368 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Зозуля, Н. 2011-05-27T19:22:44Z 2011-05-27T19:22:44Z 2009 Йорданські свічки – «Трійці» / Н. Зозуля // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 82-84. — Бібліогр.: 13 назв. — укр 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20368 In the research Jordanian candles – «trinities» are considered as the main attribute of Epiphany. There is given the information of different ethnologists about the use of the Jordanian candles during celebration of Epiphany. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія Розвідки і матеріали Йорданські свічки – «Трійці» Jordanian candles – «trinities» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Йорданські свічки – «Трійці» |
| spellingShingle |
Йорданські свічки – «Трійці» Зозуля, Н. Розвідки і матеріали |
| title_short |
Йорданські свічки – «Трійці» |
| title_full |
Йорданські свічки – «Трійці» |
| title_fullStr |
Йорданські свічки – «Трійці» |
| title_full_unstemmed |
Йорданські свічки – «Трійці» |
| title_sort |
йорданські свічки – «трійці» |
| author |
Зозуля, Н. |
| author_facet |
Зозуля, Н. |
| topic |
Розвідки і матеріали |
| topic_facet |
Розвідки і матеріали |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнографія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Jordanian candles – «trinities» |
| description |
In the research Jordanian candles – «trinities» are considered as the main attribute of Epiphany. There is given the information of different ethnologists about the use of the Jordanian candles during celebration of Epiphany.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20368 |
| citation_txt |
Йорданські свічки – «Трійці» / Н. Зозуля // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 4-5. — С. 82-84. — Бібліогр.: 13 назв. — укр |
| work_keys_str_mv |
AT zozulân iordansʹkísvíčkitríicí AT zozulân jordaniancandlestrinities |
| first_indexed |
2025-11-26T19:48:37Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:48:37Z |
| _version_ |
1850771548919562240 |
| fulltext |
8282
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009
У даній розвідці йтиметься про свічки-
трійці – один із головних атрибутів Водохре-
ща. Три свічі, з’єднані в одну, що у християн-
стві символізують три іпостасі єдиного Бога, в
народній обрядовості та культурі набули зна-
чення універсального оберега, що використо-
вувався в різних життєвих випадках упродовж
року. «Трійці», поширені раніше переважно на
Поділлі та Гуцульщині, на сучасному етапі
побутування народної культури використову-
ються і в інших регіонах, до того ж не лише
за прямим призначенням, але і як сувенір або
елемент декору житла.
Цінні відомості про використання свічок у
зимових обрядах, способи їх виготовлення та
використання наявні в працях В. Шухевича,
П. Чубинського, А. Кримськиого, О. Воро-
пая, С. Килимника та інших авторів. Павло
Чубинський у 70-і рр. ХІХ ст. зафіксував, що
на Водохреще «многие мужчины и женщины
во время водосвятия держать тройные свечи,
в ознаменование Пресвятой Тройцы» 1. Воло-
димир Шухевич у праці «Гуцульщина» (1904)
про водохрещенську свічку-трійцю писав: «по
водосвяттю запалюють ґазди губку із трійці,
що стояла коло хрестінниці... Другого дня на
сам Йордань говіють усі аж до водосвяття на
ріці, у якій перерубують бовчьи – полонку,
поставлять над нею хрест із леду та уберуть
смереками довкола. В той день ідуть усі, що
лиш можуть до церкви, а звідси газди з трій-
цями заженими на водосьвятє. По скінченню
церемонії мачає священик трійці, які єму газди
подають, у свячену воду, потім газди їх вдру-
ге засвічують, а газдині та дівки ничирають у
глеки свяченої води [...]. Трійцю, що стояла на
Святвечір водохресний і на Йордань на столі,
переховують під образами на стіні або в ко-
морі, а старші братя складають у церкві; таку
трійцю уживають лише на Йордан, або як хто
умирає – тоді світять єї» 2.
Працюючи в Етнографічній Комісії Все-
української Академії наук, А. Кримський за
допомогою кореспондентів у Звенигород-
ському повіті Київської губернії зібрав мате-
ріали про народні звичаї та обряди, зокрема
і про Водохреще. Крім традиційної атрибу-
тики (вирубування хреста, вівтаря, престолу
з льоду), з праці А. Кримського довідуємо-
ся про «йорданські трійці». «Рано йдуть до
церкви. А найбільше йдуть і вивозять дітей
на горданю. Як прийде піп, то пасічники з
трійцями з васильків стають рядами перед
вівтарем (з льоду), а піп править у вівтарі.
За пасічниками стоять чоловіки й парубки
з поставками. Як вийде піп святити, то па-
січники стають коло нього вперед гордані, а
з поставками чоловіки – з правого боку гор-
дані, – з лівого боку. Як заспівають гордані,
то на чотирьох кутках гордані рубають ра-
зом ополонки, так щоб в одну хвилину напо-
внила всю гордань. Піп бере трійці в пасіч-
ників й вмочає в воду, в той мент стріляють з
рушниць, “проганяють колядку” і пускають
багато голубів-вертунів» 3.
За описом С. Килимника (праця «Україн-
ський рік у народних звичаях в історичному
освітленні»), на Водохреще основні ритуали
(свята) проходили на річці, на озері й за-
галом на воді. У давнину свято відбувалося
«обов’язково вночі», але з часом після Служ-
би Божої в церкві «усі віруючі з образами,
фореньчами, свічками, на чолі з духовенством
рушили на Йордан (йордань) – на ріку», де
вже був вирубаний хрест, «вівтар, престіл та
інші оздоби». «Ось сюди й приходять люд-
ські маси “Відправляти Йордань” – свячен-
ня води. Після відправи освячується вода
опусканням хреста та вогнем – горячими
свічками» 4. Йорданську свічку використову-
вали так: «Сам господар повертався з Йор-
дані здебільшого з засвіченою Трійцею, бо
це був основний амулет святості й в давнину,
Ніна Зозуля
йорд а нськ і сві чк и–«трійЦі»
8383
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
й за часів християнських. Трійця вважалася
свята й чарівна. Вона відводила бурю, грім,
всякі напасті та страхи. Отож господар, по-
вертаючись з церкви, обходив з Трійцею все
господарство, кропив святою водою худобу
та випалював на лутках над дверима хрес-
ти – знаки, що “мали найвищу силу вогню”
й очищували від усього злого й лихого і зга-
няли “сили супротивні”. Після обходу обістя
Трійця ставилась серед столу й горіла до за-
кінчення вечері – обіду» 5.
Поетичний образ йорданської свічки та її
роль в обряді Водохреще висвітлює О. Воро-
пай у праці «Звичаї нашого народу»: «У деяких
місцевостях Поділля та Гуцульщини в цей день
святять “трійцю” – три свічки, зв’язані квітчас-
тою хусткою, намистом і барвистими стрічками.
До цього ще додають пучки червоної калини
та сухих квітів – безсмертників або васильків.
З “трійцею” йдуть на “Йордань” переважно
жінки і дівчата. Під час богослужіння “трійця”
запалюється від свічок, що горять на престолі.
Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти
додому, “трійцю” гасять, занурюючи свічки в
ополонку, де відбувається свячення води» 6.
Під час експедицій у 1970-і рр. нам вдало-
ся оглянути записи краєзнавця І. Манчуленка
та поспілкуватися з людьми старшого віку про
свічки-трійці. Подаємо матеріали Івана Васильо-
вича Манчуленка (1925–1960) із с. Колодрібка
Заліщинського району Тернопільської області.
«По Новому році готувалися до Йорданських
свят. Сукали з чільного воску “трійці”-свічки
і прикріпляли їх до зробленого дерев’яного хрес-
та заввишки 25–30 см. Багатші прикріпляли до
того хреста звичайно 3 свічки, від чого й нази-
вається “трійця”, від Бога-трійці: Бог Отець,
Бог Син, Бог Дух Святий. Бідніші прикріпляли
тільки одну свічку. Та все-таки це називається
“трійця”. В переддень Йордану обходили дру-
гий “святий вечір”. Варили ті самі страви, що й
на перший різдвяний “святий вечір”. Відправа
в церкві 19 січня відбувається вдосвіта. Рівно
з днем весь народ з церковною процесією йшов
святити воду на Дністер. У кожного в руках
була засвічена “трійця”. На Дністрі вирубували
“капку” – “полонку”. З леду вирізували вели-
кий хрест – до півтори метри високий. Його
вбирали сосною і прикрашали. По водосвяттю
всі набирали води з Дністра і розходилися по
домах. Всі старалися зберегти світло на “трій-
цях” і з горючими “трійцями” дійти додому або
хоч з тліючими губками (вербовим чиром), котрі
тліли під час “водосвятія”. Тим тліючим чиром
розпалювали вдома вогонь, а горючею трійцею
викурювали на сволоку в хаті хрест. З трійці
робили малі хрестики і ліпили на верхньому од-
вірку. То само робили і в сінях. Цей хрест, ви-
курений на сволоку і воскові хрестики на одвір-
ках стояли до Стрітення Господнього. Це є від
19 січня до 15 лютого» 7.
Свідчення із с. Красна Пуща Бережанського
району: «після водосвяття люди юрмилися, щоб
швидше набрати “першої” води. Господарі верта-
лися додому з засвіченими “трійцями”. Як свічка
не згасла в дорозі, значить добрий буде рік» 8.
Із записів автора у 1980-і рр. в с. Теремці
(нині затоплене) Кам’янець-Подільського ра-
йону Хмельницької області: «Трійцю роблять
перед Йорданом з васильок чи чебрику. В се-
редину вставляють свічку, обвивають рушни-
ком та биндами. На Святий вечір ставлять на
святковий стіл, запалюють та вечеряють всією
сім’єю. Після свята трійцю зберігають за об-
разами чи в коморі, кожний рік її потім під-
робляли та убирали» 9. У с. Вільшанка Кри-
жопільського району на Вінниччині «трійцю
виготовляли із сухих васильок, чебрику чи
світлушки (щось одне). Робили тугий букет та
обов’язково вставляли дерев’яний хрест, свіч-
ку. Кожний рік перед святим вечором її при-
бирали калиною та вставляли три калачі, які
лежали на столі один на одному. Під ними
була застелена “нафраніца” (обрядова полот-
няна вишита хустинка). На Водохреще батько
йшов до церкви з “трійцею” в руках. Вона була
перев’язана “нафраніцею”. Освячену й запале-
ну “трійцю” батько приносив додому. На дру-
гий день “Йордану” священик ходив по дворах
“писати хрести”, тому ворота скрізь були роз-
чинені і господині зустрічали його у воротях
запаленою “трійцею”. З нею ж супроводжува-
8484
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 4-5/2009
ли священика до сусіднього двору. Після Во-
дохреща “трійцю” зберігали за сволоком» 10.
У с. Левківці Тульчинського району свічку
виготовляли з «васильку чи чебрику» та ста-
вили на столі на Святий вечір. Вона стояла до
Водохреща, її брали на Йордань, прикрашаючи
коралями (намистом). З церкви приносили за-
палену «трійцю», яку зберігали потім за своло-
ком або в коморі. Якщо хтось тяжко помирає,
то поряд ставлять і запалюють свічку, читають
молитви до Святої Трійці та «Слава і нині» 11.
У с. Цибулівка Тростянецького району
«трійцю» виготовляли з «васильок» і ставили
у Святвечір на стіл, де вона стояла до Водохре-
ща. 19 січня «трійцю» прикрашали калиною та
несли до церкви. Освячені та запалені «трійці»
клали у формі хреста біля образів. «Зберігали
трійцю за сволоком, за образами чи в коморі.
При болях вуха чи зубів прикладали полот-
нинку, натерту васильками з трійці» 12.
А так описують обряд з йорданською свіч-
кою «Подольские епархиальные ведомости» в
Ольгопільському повіті на Вінниччині: «На тре-
тий день Крещения уже нет никакого праздни-
ка, но крестьяне празднуют и этот день. К тре-
тьему дню Крещения крестьяне приурочивают
обычай развязывания “трійці”, т. е. свечи, укра-
шенной васильками и другими засушенными
цветами с которыми они обычно присутству-
ют при водосвятии в тот день. Развязыванием
“трійці” обычно занимаются бабы и при этом
устраивают пригощение. Впрочем, некоторые
хранят “трійці” до праздника Стретение Гос-
подне (2 февраля), а с нею приходят в этот день
в церковь, чтобы встречать Христа» 13.
Літературні джерела та польові розвідки ав-
тора даної статті свідчать про те, що виготов-
лення свічки-трійці було поширене і найдовше
збереглося на Поділлі та Гуцульщині. Важко
сказати, коли саме з’явився звичай виготовлен-
ня та оздоблення таких свічок, але, без сумніву,
вогонь був невід’ємним на святі Водохреща, як і
на багатьох народних і церковних святах.
І сьогодні на Водохрещі біля церков наших
міст і сіл бачимо «трійці», виготовлені (пере-
важно на Західній Україні) з великою любов’ю
та майстерністю. Як освячена вода, так і за-
палена свічка, за уявленнями наших предків,
мали помічні та захисні властивості, були за-
собом оздоровлення та очищення.
1 Чубинський П. Водохреще. Труды этнографи-
ческой статистической экспедиции в Западно-
Русский край. – СПб., 1872. – Т. 3. – С. 4.
2 Шухевич В. Гуцульщина. – Верховина, 1999. –
Ч. 4. – С. 207, 208, 213.
3 Кримський А. Звенигородщина. – К., 1928. –
С. 247, 275.
4 Килимник С. Український рік у народних звича-
ях, в історичному освітленні. Книга І. – Т. 1. –
К. 1994. – С. 147.
5 Там само.
6 Воропай О. Звичаї нашого народу. – Мюнхен,
1958. – Т. 1. – С. 173.
7 Записала 1977 р. Н. Зозуля від Манчуленка Івана
Васильовича (1910 р. н.) в с. Колодрібка Залі-
щинського р-ну Тернопільської обл.
8 Записала 1987 р. Н. Зозуля від Монюка Петра
Свиридовича (1925 р. н.) в с. Красна Пуща Бе-
режанського р-ну Тернопільської обл.
9 Записала 1976 р. Н. Зозуля від Тайструк Марії
Іванівни (1920 р. н.) в с. Теремці Кам’янець-
Подільського р-ну Хмельницької обл.
10 Записала 2001 р. Н. Зозуля від Чабан Марії Сте-
панівни (1931 р. н.) в с. Вільшанка Крижопіл-
ського р-ну Вінницької обл.
11 Записала 2000 р. Н. Зозуля від Тригуб Ганни
Григорівни (1931 р. н.) в с. Левківці Тульчин-
ського р-ну Вінницької обл.
12 Записала 2004 р. Н. Зозуля від Півкишки Ганни
Григорівни (1931 р. н.) в с. Цибулівка Тростя-
нецького р-ну Вінницької обл.
13 Народные взгляды, соединенные с некоторыми
праздниками Православной церкви // По-
дольськие епархиальные ведомости. – 1901. –
№ 42. – С. 723.
In the research Jordanian candles – «trinities» are considered as the main attribute of Epiphany. There
is given the information of different ethnologists about the use of the Jordanian candles during celebration of
Epiphany.
|