50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Subjects:	Вітаємо
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2037
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 86-87. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2037
record_format	dspace
spelling	2008-09-08T11:05:54Z 2008-09-08T11:05:54Z 2006 50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 86-87. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2037 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вітаємо 50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма
spellingShingle	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма Вітаємо
title_short	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма
title_full	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма
title_fullStr	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма
title_full_unstemmed	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма
title_sort	50-річчя члена-кореспондента нан україни я.б. блюма
topic	Вітаємо
topic_facet	Вітаємо
publishDate	2006
language	Ukrainian
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2037
citation_txt	50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма // Вісн. НАН України. — 2006. — N 4. — С. 86-87. — укр.
first_indexed	2025-11-26T19:48:44Z
last_indexed	2025-11-26T19:48:44Z
_version_	1850771552338968576
fulltext	84 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 жавному педагогічному університеті ім. Лесі Українки. Підготував 2 докторів наук та 15 кандидатів наук. Перу ювіляра належать монографії «Біо� технологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого�біохімічні основи», він є співавто� ром підручника «Біотехнологія рослин», чо� тирьох томів із серії монографій «Біотехно� логія в сільському господарстві й лісництві», монографії «Анеуплоїдія». Віктор Анатолі� йович опублікував понад 300 наукових праць і запатентував 30 винаходів у галузі клітин� ної селекції та біотехнології рослин. В.А. Кунах — член президії Українського товариства клітинних біологів, редколегії ча� сопису «Біополімери і клітина», кількох спе� ціалізованих учених рад із захисту доктор� ських та кандидатських дисертацій, експерт ВАК України. Численні заслуги вченого відзначені меда� лями СРСР, зокрема медаллю «За трудовое отличие», срібною і трьома бронзовими ме� далями ВДНГ СРСР, почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Прези� дії НАН України тощо. Наукова громадськість, колеги та друзі щиро вітають Віктора Анатолійовича з юві� леєм, бажають йому міцного здоров’я, твор� чої наснаги, нових відкриттів на ниві біотех� нології. 50!річчя члена!кореспондента НАН України Б.В. ГРИНЬОВА 1 квітня виповнилося п’ятдесят років зна� ному вченому�матеріалознавцю члену� кореспонденту НАН України Борису Вікто� ровичу Гриньову. Б.В. Гриньов народився 1956 р. у Харкові. 1978 року закінчив Харківский державний університет за спеціальністю «фізика», де упродовж 1978—1987 років навчався в аспі� рантурі, також працював у складі Західно� Сибірської дослідно�методичної експедиції Міннафтопрому СРСР. В Інституті моно� кристалів упродовж 1987—1996 рр. він по� долав шлях від старшого наукового спів� робітника до генерального директора нау� ково�технологічного концерну «Інститут монокристалів» НАН України. У 2002 р. Борис Вікторович очолив Інститут сцинти� ляційних матеріалів НАН України. Коло наукових зацікавлень Б.В. Гриньова вельми широке, охоплює актуальні проблеми фізики твердого тіла, матеріалознавства, при� ладобудування. Він заснував наукову школу з вивчення фундаментальних властивостей сцинтиляційних матеріалів, пошуку нових сцинтиляторів, розробки приладів та при� строїв на їхній основі для різних сфер засто� сування. Під керівництвом ученого створено новий клас сцинтиляційних монокристалів складних сполук — лужноземельних і рід� кісноземельних боратів та закладено наукове підґрунтя технології їх вирощування з розп� лаву. Завдяки дослідженням Бориса Вікторо� вича вперше вирощено повноформатні моно� кристали метаборату лантану LaB3O6 і пока� зано можливість їхнього використання як тонкошарового детектора короткопробіжних частинок. Він розробив засади процесу отри� мання сцинтиляційних монокристалів літій� гадолінієвого борату Li6GdB3O9:Ce3+ для де� тектування теплових нейтронів. Роботи Б.В. Гриньова з вивчення радіацій� ної стійкості лужногалоїдних кристалів дали ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 85 ну стійкість тощо. В Україні налагоджено най� потужніше в Європі виробництво цих перс� пективних сцинтиляційних матеріалів і роз� роблено комплекс технічних засобів для сис� тем контролю за переміщенням радіоактивних матеріалів. Вивчення фізичних основ керування про� цесами кристалізації за постійної і пере� мінної кількості розплаву в тиглі дало змогу розробити унікальні промислові технології автоматизованого вирощування великогаба� ритних високопрозорих оптичних кристалів KCl діаметром до 600 мм, досконалих сцин� тиляційних монокристалів NaI(Tl), CsI(Tl), CsI(Na) діаметром до 520 мм і масою близь� ко 500 кг, нових сцинтиляційних матеріалів CsI(CO3), LiF(W) діаметром до 300 мм. За ініціативою і під керівництвом ученого було організовано вітчизняне виробництво особливо чистих солей для отримання моно� кристалів NaI, CsI, KBr тощо, яке забезпечи� ло сталий експорт наукоємної продукції – сцинтиляторів на основі галогенідів лужних металів і незалежність від зарубіжних поста� чальників сировини. Завдяки дослідженням Б.В. Гриньова і його колективу започаткова� но новий напрям медичного приладобуду� вання в Україні — виробництво ядерної діаг� ностичної апаратури. Створено і налагодже� но промисловий випуск томографічних гамма�камер загального призначення, спе� ціалізований томограф для дослідження го� ловного мозку людини. Розроблена унікаль� на технологія вирощування, завдяки якій от� римані оптично однорідні монокристали PbWO4 з рекордними параметрами світлови� ходу (12–16 ф/МеВ) електромагнітних кало� риметрів нового покоління, що використову� ються у суперколайдері LHC, який спору� джується в CERN (Швейцарія). Сьогодні Україна є одним з основних виробників сцин� тиляційних монокристалів для проекту ALICE. Перу Бориса Вікторовича належить понад 450 наукових праць, серед яких 11 моно� графій. Він є автором 90 винаходів, багато з яких запатентовані за кордоном. Під його змогу виявити нові механізми радіаційно індукованих змін в електронній і ґратковій структурах кристалів та розробити адекватні методи підвищення радіаційної стійкості сцинтиляційних модулів, що використову� ються для експериментів у фізиці високих енергій. Разом зі своїми співробітниками Борис Вікторович отримав низку нових сцинтиля� ційних речовин, зокрема CsGd2Br7(Ce) — перспективний матеріал з високим світло� виходом, який може застосовуватися для де� тектування нейтронів, та швидкодіючий сцинтилятор BaI2(Eu). Уперше вирощено монокристали для детектування нейтронів Cs2LiYCl6(Ce) та Cs2 6LiYCl6(Ce) розміром 15×40 мм з розділенням на рівні NaI(Tl). Отримано новий сцинтиляційний кристал Gd2�xYxSiO5(Ce) з поліпшеними механічними властивостями та підвищеною радіаційною стійкістю, який використовують у позитрон� но�емісійній томографії та під час проведен� ня каротажних вимірювань; сцинтиляційний матеріал для реєстрації теплових нейтронів на основі йодату літію, активованого сполу� ками європію, з аномально високими значен� нями γ�еквівалента (до 5 МеВ) й енергетич� ним розрізненням (3,5%). Роботи Б.В. Гриньова великою мірою виз� начають сучасний світовий рівень технології отримання й обробки сцинтиляційних мате� ріалів. Борис Вікторович здійснив дослідження фото� і радіофізичних процесів у пластмасо� вих сцинтиляторах, що допомогло розроби� ти низку технологій з виготовлення пласт� масових сцинтиляторів для застосування в різних галузях науки і техніки. Створені тех� нології уможливили одержання пластмасо� вих сцинтиляторів масою до 1000 кг (анало� гів їм немає) з унікальною прозорістю (до 4 м) і світловим виходом на рівні кращих світових зразків, сцинтиляційні пластини завтовшки від 0,2 до 50 мм та завдовжки до 7 м, збільшити в 2,5 раза тривалість (понад 10 років) експлуатаційної стабільності сцин� тиляційних параметрів, підвищити радіацій� 86 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 керівництвом виконано 6 кандидатських і 4 докторські дисертації. Б.В. Гриньов приділяє велику увагу розвит� кові науково�технологічного сектору. Він ке� рує Державною науково�технічною програ� мою «Функціональні та інтелектуальні мате� ріали», є заступником голови науково�техніч� ної ради МОН України. Борис Вікторович — член Міжвідомчої ради з питань удосконален� ня і розвитку міжнародної науково�технічної діяльності України, Міжвідомчої ради з нау� кового приладобудування. Як перший заступ� ник голови Північно�Східного наукового цен� тру НАН та МОН України і член Харківської обласної науково�координаційної ради плідно працює у сфері науково�технічного розвитку регіону. Упродовж 1997–2000 років Б.В. Гриньов брав активну участь у розбудові науково�тех� нологічного комплексу країни у статусі зас� тупника міністра України у справах науки і технологій та першого заступника голови Держкомітету з питань науки й інтелектуаль� ної власності. Постійну увагу вчений приділяє розвит� кові міжнародного науково�технічного спів� робітництва, активно підтримує творчі кон� такти з провідними фізико�технологічними центрами Росії, США, Японії, Швейцарії, Нідерландів, Франції, Китаю, Кореї тощо. Завдяки його зусиллям Україна зберегла свою участь у CERN і є співучасником міжна� родних колаборацій CMS та LHCb зі ство� рення суперколайдерів для ядерно�фізичних експериментів, а також міжнародних косміч� них проектів GLAST та AGILE. Борис Вікторович — ініціатор заснування нового наукового часопису «Функціональні матеріали», член редколегій журналів «Фі� зична інженерія поверхні», «Питання атомної науки і техніки» (Серія: Фізика радіаційних ушкоджень і радіаційне матеріалознавство), «Наука та інновації», головний редактор нау� ково�технічної монографічної серії книг «Функціональні матеріали для науки і техні� ки. Стан і перспективи розвитку». Б.В. Гриньов — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. Г.В. Курдюмова, міжнародної премії Об’єднаного інституту ядерних досліджень. За високі наукові здобутки він нагороджений По� чесною грамотою Кабінету Міністрів України. Наукова громадськість, колеги та друзі сер� дечно вітають Бориса Вікторовича з піввіко� вим ювілеєм, зичать йому міцного здоров’я, щастя, нових вершин у науковому сходженні. 50!річчя члена!кореспондента НАН України Я.Б. БЛЮМА 8 квітня виповнилося п’ятдесят років зна� ному вченому�біотехнологу та мікробі� ологу члену�кореспонденту НАН України Ярославу Борисовичу Блюму. Я.Б. Блюм закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1978 р.), згодом — аспірантуру і захистив дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата біо� логічних наук. До 1987 р. Ярослав Борисо� вич працював у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка, а потім перейшов на науко� ву роботу до Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо� лодного АН УРСР. У 1988 р. він став одним з наймолодших докторів наук, а 1995 р. був об� раний членом�кореспондентом НАН Украї� ни. Я.Б. Блюм брав безпосередню і діяльну участь у створенні Інституту клітинної біо� логії та генетичної інженерії, у 1995 р. був призначений на посаду заступника директо� ра цієї установи. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 4 87 Тривалий час Ярослав Борисович очолював робочу групу з розробки національної стра� тегії розвитку біотехнології, був заступником голови Міжвідомчої ради з питань біотехно� логії, головою Міжвідомчої комісії з питань біобезпеки при Міністерстві освіти і науки України. За його безпосередньою участю роз� роблено законопроект «Про державну систе� му біобезпеки…», прийнятий Верховною Ра� дою України у першому читанні. Я.Б. Блюм є головою ДНТП «Біотехнологія рослин та біо� безпека» при Міністерстві освіти і науки Ук� раїни. Він — співпрезидент Українського то� вариства клітинних біологів і біотехнологів, перший віце�президент Всеукраїнської асоціа� ції біологів рослин. Ювіляр веде активну науково�педагогічну роботу. У 1989 р. він ініціював створення ка� федри клітинної біології та генетичної інже� нерії в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, яку згодом й очолив. Уп� родовж кількох років Ярослав Борисович викладав на кафедрі біології Національного університету «Києво�Могилянська акаде� мія», з яким не пориває наукових зв’язків і дотепер. Під його керівництвом захищено 14 кандидатських дисертацій. Учений є лау� реатом премії НАН України ім. В.Я. Юр’єва в галузі генетики і селекції. Багатогранна наукова, науково�організа� ційна та педагогічна діяльність Я.Б. Блюма отримала широке визнання в Україні та за кордоном. Упродовж 2001–2004 років він представляв нашу країну в науковому комі� теті НАТО, а нині є віце�президентом і чле� ном Наглядової ради Міжнародної асоціації громадських досліджень та регуляції у галузі біотехнології (Бельгія), членом Ради дирек� торів Чорноморської біотехнологічної асо� ціації. Вчений бере активну участь в органі� зації та проведенні міжнародних наукових форумів, пропаганді досягнень української науки за кордоном. Наукова громадськість, колеги й учні сер� дечно вітають Ярослава Борисовича з ювіле� єм, бажають йому здоров’я, натхнення і нових яскравих успіхів. Я.Б. Блюм — визнаний світовою спільно� тою вчений у галузі клітинної біології та біо� технології рослин. За час наукової діяльності він опублікував понад 350 праць з питань клі� тинної біології, біотехнології, геноміки і біо� інформатики рослин та біохімії і радіобіології тварин. Ярослав Борисович досліджував роль посттрансляційних модифікацій ядер� них білків у регуляції надмолекулярної структури хроматину, розвинув уявлення про біохімічні механізми регуляції структур� но�функціональних властивостей хроматину, вивчав молекулярну організацію і механізми функціонування цитоскелету клітин вищих рослин, з’ясував значення мікротрубочок в отриманні стабільних соматичних гібридів, а також посттрансляційних модифікацій тубу� ліну як одного з механізмів регуляції функ� ціонування цитоскелету рослинної клітини. Сьогодні він досліджує роль мікротрубочок у відповіді рослин на вплив абіотичних фак� торів із застосуванням методів функціональ� ної геноміки, що необхідно для розробки біо� технологічних підходів до регуляції функ� ціонування цитоскелету. До кола наукових інтересів ученого входять також розробка но� вих підходів до створення трансгенних ліній технічних і кормових культур рослин та нау� кове обґрунтування їх безпечного викорис� тання у практичних цілях, пошук генів стійкості до гербіцидів. Для Я.Б. Блюма характерне широке бачен� ня проблем біотехнології, глибоке вивчення передових досягнень у цій сфері. Він є про� відним спеціалістом у галузі біотехнології та геноміки рослин у нашій країні, представляє її інтереси на міжнародному рівні, добре орі� єнтується у напрямах та перспективах роз� витку ринку біотехнологічних продуктів (як Західної Європи, так і США й Канади), неод� норазово стажувався в одному з провідних центрів Європи з біотехнології та геноміки рослин — Центрі Джона Іннеса (Велика Бри� танія), Канадському агентстві з інспекції хар� чових продуктів (оцінка харчової безпечності генетично модифікованих організмів), уні� верситетах Німеччини та Бельгії.

50-річчя члена-кореспондента НАН України Я.Б. Блюма

Institution

Similar Items