Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв
Статтю присвячено виходу у світ Діаріуша Пилипа Орлика. Варшавське видання 2022 року актуалізувало цю історичну постать не тільки як державного діяча, котрий не припиняв своїх устремлінь у вигнанні, а відтак став засновником української еміграції у Європі. Але також як письменника, автора літературн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203720 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв / Н. Мориквас // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 1. — С. 17–20. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203720 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мориквас, Н. 2025-06-09T13:32:02Z 2023 Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв / Н. Мориквас // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 1. — С. 17–20. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203720 82-94(093.3)(Орл)(477)“17” https://doi.org/10.15407/nte2023.01.017 Статтю присвячено виходу у світ Діаріуша Пилипа Орлика. Варшавське видання 2022 року актуалізувало цю історичну постать не тільки як державного діяча, котрий не припиняв своїх устремлінь у вигнанні, а відтак став засновником української еміграції у Європі. Але також як письменника, автора літературного твору, яким є по суті його Діаріуш, один з найбільших в історії світової літератури. До видання ввійшли записи за 1725–1726 роки, коли гетьман перебував у вигнанні в Салоніках, де, врешті, опинився після знищення 1709 року московськими військами Запорозької Січі. Ці сторінки Щоденника гнаного гетьмана вперше розшифрувала й відчитала з давньопольської знана дослідниця давньої української літератури Валентина Соболь. Отож, варшавський Діаріуш вийшов мовою оригіналу, а також зі вставками-листами іншими мовами: латинською, давньоукраїнською, турецькою та французькою. Велике коло кореспондентів, зосібна монархів і політиків, які поділяли прагнення гетьмана у створенні антиросійської коаліції, показує, як активно і в кого він шукав підтримки у своєму намаганні відновити українську державність. Його найстарший син Григорій так само, як і батько, змінював міста й держави, утікаючи від московських агентів, що полювали світом за мазепинцями. Син підтримав справу батька, він став дипломатом. Водночас Щоденник Пилипа Орлика – дуже емоційний документ. Запорозький Гетьман у вигнанні довірив паперу не тільки свої візії відновленої козацької держави, але й болісні роздуми про долю батьківщини. Він з нетерпінням і тривогою чекав на побачення із сином, який прибув до нього інкогніто, і залишив про це особливо опоетизовані рядки. Що й робить його твір визначним явищем пізнього бароко. Важливим завданням є відчитання з рукопису та опублікування цілого тексту Діаріуша, який містить понад 3 000 сторінок, а також його переклад українською мовою. The article is dedicated to the publication of Diariusz by Pylyp Orlyk. The Warsaw edition of 2021 has updated this historical figure not only as a statesman who has not stopped his aspirations in exile and therefore becomes the founder of Ukrainian emigration in Europe. But also as a writer, the author of a literary work known essentially as his Diariusz, one of the largest in the history of world literature. The edition includes the notes from 1725 to 1726, when the hetman was in exile in Thessaloniki. He found himself finally after the destruction of Zaporozhian Sich by Moscow troops in 1709. Valentyna Sobol, a well-known researcher of ancient Ukrainian literature, has deciphered and read these pages of the Diary by the persecuted hetman from Old Polish for the first time. So, the Warsaw Diariusz has been published in the original language, as well as with inset letters in the other languages: Latin, Old Ukrainian, Turkish, and French. A wide circle of correspondents, including monarchs and politicians, who have shared the hetman’s desire to create an anti-Russian coalition, shows how actively and from whom he seeks support in his effort to restore Ukrainian statehood. His eldest son Hryhorii, like his father, has been changing cities and states, fleeing from Moscow agents hunting for Mazepa followers around the world. The son has supported his father’s cause. He has become a diplomat. At the same time, the Diary of Pylyp Orlyk is a very emotional document. The Zaporozhian Hetman in exile has entrusted the paper with not only his visions of a restored Cossack state but also painful thoughts about the fate of his homeland. He has been waiting to meet his son impatiently and anxiously. Hryhorii has come to him incognito. The Hetman has left especially poetic lines about it. This fact makes his work a prominent phenomenon of the late Baroque. Reading the manuscript and publishing the entire text of Diaryusz, containing over 3,000 pages, as well as its translation into Ukrainian, is an important task. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв Cultural and Historical Heritage in the Interpretations and Understanding of Ukrainian Humanities Scholars Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв |
| spellingShingle |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв Мориквас, Н. З історії та теорії науки |
| title_short |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв |
| title_full |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв |
| title_fullStr |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв |
| title_full_unstemmed |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв |
| title_sort |
культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв |
| author |
Мориквас, Н. |
| author_facet |
Мориквас, Н. |
| topic |
З історії та теорії науки |
| topic_facet |
З історії та теорії науки |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Cultural and Historical Heritage in the Interpretations and Understanding of Ukrainian Humanities Scholars |
| description |
Статтю присвячено виходу у світ Діаріуша Пилипа Орлика. Варшавське видання 2022 року актуалізувало цю історичну постать не тільки як державного діяча, котрий не припиняв своїх устремлінь у вигнанні, а відтак став засновником української еміграції у Європі. Але також як письменника, автора літературного твору, яким є по суті його Діаріуш, один з найбільших в історії світової літератури. До видання ввійшли записи за 1725–1726 роки, коли гетьман перебував у вигнанні в Салоніках, де, врешті, опинився після знищення 1709 року московськими військами Запорозької Січі. Ці сторінки Щоденника гнаного гетьмана вперше розшифрувала й відчитала з давньопольської знана дослідниця давньої української літератури Валентина Соболь. Отож, варшавський Діаріуш вийшов мовою оригіналу, а також зі вставками-листами іншими мовами: латинською, давньоукраїнською, турецькою та французькою. Велике коло кореспондентів, зосібна монархів і політиків, які поділяли прагнення гетьмана у створенні антиросійської коаліції, показує, як активно і в кого він шукав підтримки у своєму намаганні відновити українську державність. Його найстарший син Григорій так само, як і батько, змінював міста й держави, утікаючи від московських агентів, що полювали світом за мазепинцями. Син підтримав справу батька, він став дипломатом. Водночас Щоденник Пилипа Орлика – дуже емоційний документ. Запорозький Гетьман у вигнанні довірив паперу не тільки свої візії відновленої козацької держави, але й болісні роздуми про долю батьківщини. Він з нетерпінням і тривогою чекав на побачення із сином, який прибув до нього інкогніто, і залишив про це особливо опоетизовані рядки. Що й робить його твір визначним явищем пізнього бароко. Важливим завданням є відчитання з рукопису та опублікування цілого тексту Діаріуша, який містить понад 3 000 сторінок, а також його переклад українською мовою.
The article is dedicated to the publication of Diariusz by Pylyp Orlyk. The Warsaw edition of 2021 has updated this historical figure not only as a statesman who has not stopped his aspirations in exile and therefore becomes the founder of Ukrainian emigration in Europe. But also as a writer, the author of a literary work known essentially as his Diariusz, one of the largest in the history of world literature. The edition includes the notes from 1725 to 1726, when the hetman was in exile in Thessaloniki. He found himself finally after the destruction of Zaporozhian Sich by Moscow troops in 1709. Valentyna Sobol, a well-known researcher of ancient Ukrainian literature, has deciphered and read these pages of the Diary by the persecuted hetman from Old Polish for the first time. So, the Warsaw Diariusz has been published in the original language, as well as with inset letters in the other languages: Latin, Old Ukrainian, Turkish, and French. A wide circle of correspondents, including monarchs and politicians, who have shared the hetman’s desire to create an anti-Russian coalition, shows how actively and from whom he seeks support in his effort to restore Ukrainian statehood. His eldest son Hryhorii, like his father, has been changing cities and states, fleeing from Moscow agents hunting for Mazepa followers around the world. The son has supported his father’s cause. He has become a diplomat. At the same time, the Diary of Pylyp Orlyk is a very emotional document. The Zaporozhian Hetman in exile has entrusted the paper with not only his visions of a restored Cossack state but also painful thoughts about the fate of his homeland. He has been waiting to meet his son impatiently and anxiously. Hryhorii has come to him incognito. The Hetman has left especially poetic lines about it. This fact makes his work a prominent phenomenon of the late Baroque. Reading the manuscript and publishing the entire text of Diaryusz, containing over 3,000 pages, as well as its translation into Ukrainian, is an important task.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203720 |
| citation_txt |
Культурно-історична спадщина в інтерпретаціях та осмисленні українських учених-гуманітаріїв / Н. Мориквас // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 1. — С. 17–20. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT morikvasn kulʹturnoístoričnaspadŝinavínterpretacíâhtaosmislenníukraínsʹkihučenihgumanítaríív AT morikvasn culturalandhistoricalheritageintheinterpretationsandunderstandingofukrainianhumanitiesscholars |
| first_indexed |
2025-12-07T18:53:18Z |
| last_indexed |
2025-12-07T18:53:18Z |
| _version_ |
1850876727757111296 |