Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія

Актуальність розвідки полягає у відзначенні ролі європейських країн щодо підтримки українських дослідників і митців під час повномасштабної війни росії проти України у період 2022–2023 років. За сприяння Естонської дослідницької ради українські науковці отримали змогу продовжувати свої студії, якісн...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2023
Main Author:	Лісняк, І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
Series:	Народна творчість та етнологія
Subjects:	Хроніка
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203751
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія / І. Лісняк // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 105–111. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203751
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2037512025-07-31T00:00:52Z Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія European Scientific and Artistic Dialogues: Ukraine–Estonia Лісняк, І. Хроніка Актуальність розвідки полягає у відзначенні ролі європейських країн щодо підтримки українських дослідників і митців під час повномасштабної війни росії проти України у період 2022–2023 років. За сприяння Естонської дослідницької ради українські науковці отримали змогу продовжувати свої студії, якісним результатом чого є стрімка інтеграція української науки у європейський контекст. Описано участь у наукових та мистецьких проектах наукової співробітниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Інни Лісняк. The relevance of the study consists in the fact that attention is paid to the significance of European countries in supporting Ukrainian researchers and artists during russia’s full-scale war of 2022–2023 against Ukraine. The tragic conditions of the Ukrainian present have caused a huge cultural upsurge. The attention of the global artistic community is focused on the Ukrainian theme: history, culture, folklore, etc. The family of European nations, to which Ukraine belongs undoubtedly, supports the Ukrainian people in their struggle for independence and national identity. The Baltic countries, occupied by the Soviet authorities in the recent past, express great solidarity with the Ukrainian people. Ukrainian researchers forced to leave the country have received temporary shelter in Estonia with the assistance of the Estonian Research Council. They are also given an opportunity to continue their studies. A positive result of cooperation between European and Ukrainian colleagues consists in is the intensive integration of modern Ukrainian investigations into the European scientific space, the acquisition of new scientific experience, the expansion of scientific horizons, as well as the familiarization of the scientific community with achievements of Ukrainian researchers. A real challenge for me was the participation in the research project A Corpus-Based Approach to Folklore Variations: Regional Styles, Thematic Networks and Communicative Modes in Runosong Tradition of the Estonian Literary Museum of Tartu under the guidance of the famous folklorist Marie Sarv. This project involves mastering the programming languages R-Studio, Music 21, etc. I have the opportunity to join this project with the theme Methodology of Corpus Analysis of Folk Melodies and Testing on the Examples of Estonian and Ukrainian Folk Songs. The corpus of calendar-ritual songs contained in the books Folk Songs of Hmelnychchyna and Folk Songs of Vinnychchyna (both by Liudmyla Yefremova and Mykola Dmytrenko, Kyiv: IASFE, 2014, 2019) has been chosen as the research material. The most important Ukrainian-Estonian scientific and artistic projects (2022–2023) are realized with the participation of M. Rylskyi IASFE research fellow Inna Lisniak. Her participation is described. 2023 Article Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія / І. Лісняк // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 105–111. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203751 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка Хроніка
spellingShingle	Хроніка Хроніка Лісняк, І. Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія Народна творчість та етнологія
description	Актуальність розвідки полягає у відзначенні ролі європейських країн щодо підтримки українських дослідників і митців під час повномасштабної війни росії проти України у період 2022–2023 років. За сприяння Естонської дослідницької ради українські науковці отримали змогу продовжувати свої студії, якісним результатом чого є стрімка інтеграція української науки у європейський контекст. Описано участь у наукових та мистецьких проектах наукової співробітниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Інни Лісняк.
format	Article
author	Лісняк, І.
author_facet	Лісняк, І.
author_sort	Лісняк, І.
title	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія
title_short	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія
title_full	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія
title_fullStr	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія
title_full_unstemmed	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія
title_sort	європейські науково-мистецькі діалоги: україна–естонія
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Хроніка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203751
citation_txt	Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія / І. Лісняк // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 105–111. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT lísnâkí êvropejsʹkínaukovomistecʹkídíalogiukraínaestoníâ AT lísnâkí europeanscientificandartisticdialoguesukraineestonia
first_indexed	2025-11-24T03:10:09Z
last_indexed	2025-11-24T03:10:09Z
_version_	1849639630074281984
fulltext	105 ЛІСНЯК ІННА кандидатка мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9079-0282 liSniAk innA a Ph.D. in Art Studies, a research fellow at the Musicology and Ethnomusicology Department of M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9079-0282 DOI Анотація / Abstract Актуальність розвідки полягає у відзначенні ролі європейських країн щодо підтримки українських дослідників і митців під час повномасштабної війни росії проти України у період 2022–2023 років. За сприяння Естонської до- слідницької ради українські науковці отримали змогу продовжувати свої студії, якісним результатом чого є стрімка інтеграція української науки у європейський контекст. Описано участь у наукових та мистецьких проектах наукової співробітниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Інни Лісняк. Ключові слова: підтримка українських учених, Естонська дослідницька рада, Естонський літературний музей, мистецькі проекти. The relevance of the study consists in the fact that attention is paid to the significance of European countries in supporting Ukrainian researchers and artists during russia’s full-scale war of 2022–2023 against Ukraine. The tragic conditions of the Ukrainian present have caused a huge cultural upsurge. Attention of the global artistic community is focused on the Ukrainian theme: history, culture, folklore, etc. The family of European nations, to which Ukraine belongs undoubtedly, supports the Ukrainian people in their struggle for independence and national identity. The Baltic countries, occupied by the Soviet authorities in the recent past, express great solidarity with the Ukrainian people. євроП ейс ьк і н а У ково-м ист ец ьк і д і а логи: У к ра ї н а–естон і я Бібліографічний опис: Лісняк, І. (2023). Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія. Народна творчість та етнологія, 2 (398), 105–111. Lisniak, I. (2023) European Scientific and Artistic Dialogues: Ukraine–Estonia. Folk Art and Ethnology, 2 (398), 105–111. © Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/) 106 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 106 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3 Воєнне сьогодення нашої країни сповне- не трагічних сторінок та водночас викли- кає величезний культурний підйом. Увага світової мистецької спільноти сфокусована на українській тематиці: історії, культурі, традиціях тощо. Сім’я європейських наро- дів, до якої, безперечно, належить і Україна, підтримує український народ у боротьбі за незалежність та національну ідентичність. Упродовж 2022 року у Європейському про- сторі було організовано чимало проектів для українських митців і дослідників. Країни Балтії, які в недавньому минуло- му також зазнали окупації радянською вла- дою, висловлюють величезну солідарність з українським народом. Про це, зокрема, красномовно свідчить і той факт, що з почат- ку повномасштабних військових дій рф в Україні, на знак її підтримки, кожен виступ Естонського симфонічного національно- го оркестру (Eesti Riiklik Sümfooniaorkester, ERSO) розпочинається виконанням гімну України. У перші дні повномасштабного вторгнення росії на територію суверенної країни сучасний естонський композитор Ерккі-Свен Тююр (Erkki-Sven Tüür) напи- сав твір «Україні» для мішаного хору та камерного оркестру. Як літературну осно- ву композитор використав два пророцтва зі Святого письма українською мовою. Своєрідним «меседжем з вічності» звучать слова пророка: «Горе тим, хто зло називає добром, а добро злом, які замінюють тем- ряву світлом і світло з темрявою, які замі- нюють гірке солодким і солодке з гірким» (Ісая 5, 20). Протягом усього твору рефре- ном лунає фраза «Боже, Україну храни». Українські вчені, які змушені були поки- нути свої домівки та отримали тимчасовий прихисток в Естонії, мають можливість продовжувати свої дослідження, приєднав- шись до поточних наукових проектів краї ни. Позитивним результатом співпраці євро- пейських та українських колег, безперечно, є інтенсивна інтеграція сучасної україніс- тики до європейського наукового простору, отримання нового дослідницького досвіду, розширення наукового кругозору. Окрім того, важливим є також ознайомлення там- тешньої наукової спільноти зі здобутками українських дослідників. Під час проходження тримісячного стажування в Академії музики та театру в столиці Естонії місті Таллінні восени 2022 року я отримала можливість познайомитися з естонськими колегами-музикознавцями, працювати у фондах бібліотеки, відвідувати лекції та концертні заходи, що регулярно відбуваються в Академії. Підготувала та виступила з доповіддю «Українська банду- ра як феномен національної музичної куль- тури» (Ukrainian Bandura as a Phenomenon of National Musical Culture). На прохання естонських колег основний акцент допо- Ukrainian researchers forced to leave the country have received temporary shelter in Estonia with the assistance of the Estonian Research Council. They are also given an opportunity to continue their studies. A positive result of cooperation between European and Ukrainian colleagues consists in is the intensive integration of modern Ukrainian investigations into the European scientific space, the acquisition of new scientific experience, the expansion of scientific horizons, as well as the familiarization of the scientific community with achievements of Ukrainian researchers. A real challenge for me was the participation in the research project A Corpus-Based Approach to Folklore Variations: Regional Styles, Thematic Networks and Communicative Modes in Runosong Tradition of the Estonian Literary Museum of Tartu under the guidance of the famous folklorist Marie Sarv. This project involves mastering the programming languages R-Studio, Music 21, etc. I have the opportunity to join this project with the theme Methodology of Corpus Analysis of Folk Melodies and Testing on the Examples of Estonian and Ukrainian Folk Songs. The corpus of calendar-ritual songs contained in the books Folk Songs of Khmelnychchyna and Folk Songs of Vinnychchyna (both by Liudmyla Yefremova and Mykola Dmytrenko, Kyiv: IASFE, 2014, 2019) has been chosen as the research material. The most important Ukrainian-Estonian scientific and artistic projects (2022–2023) are realized with the participation of M. Rylskyi IASFE research fellow Inna Lisniak. Her participation is described. keywords: support of Ukrainian scientists, the Estonian Research Council, the Estonian Literary Museum, the artistic projects. 107107 Інна ЛІсняк віді було зроблено на сучасному періоді, різновекторних напрямах у композитор- ській творчості для бандури. У презентації прозвучали фрагменти оригінальних тво- рів для бандури відомих українських ком- позиторів Алли Загайкевич, Володимира Зубицького, Віктора Власова, Валентини Мартинюк, Володимира Павліковського для соло, ансамблів та капел бандуристів. Під час доповіді-лекції для наочної ілюстра- ції у моєму виконанні прозвучала україн- ська народна пісня «Козак від’їжджає» та інструментальна п’єса «Нитка Аріадни» Валентини Мартинюк. Більшість естонських музикантів упер- ше дізналися про українську бандуру, яка є потужним маркером української культури. Слід зауважити, що національним естон- ським музичним інструментом є струно- щипковий кáннель. Обидва музичні хордо- фони мають подібність у конструкції, іден- тичність сучасних виконавських напрямів, цікавий і різноманітний репертуар. Звісно, є й певні відмінності, що пов’язані з істо- рико-культурними, політико-економічними чинниками України та Естонії. Одним з науково-дослідницьких проек- тів Естонського літературного музею (Eesti Kirjandus muuseum), що розташований у науко- вій столиці країни – місті Тарту, є проект у царині фольклористики PRG1288 «Корпусо- орієнтований підхід до фольклорних варіа- цій: регіональні стилі, тематичні мережі й способи комунікації в рунопісенній тра- диції» (A Corpus-Based Approach to Folklore Variations: Regional Styles, Thematic Networks and Communicative Modes in Runosong Tradition) під орудою відомої фольк лористки Марі Сарв (Mari Sarv). До цього проекту я мала змогу долу- читися з темою «Методика корпусного аналі- зу народних мелодій та апробація на прикладі естонських і українських народних пісень». Матеріалом для цифрового обчислення обрано корпус календарно-обрядових пісень з видань «Народні пісні Хмельниччини» та «Народні пісні Вінниччини» (2014, 2019; обидва – Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського). Наукове життя в Естонії досить наси- чене та різноманітне. Зокрема, у стінах Естонського літературного музею майже щотижня відбуваються цікаві наукові й мистецькі заходи, у тому числі із залучен- ням європейських колег. Важливим напря- мом діяльності науково-дослідницького центру, яким є Літературний музей, є нау- ково-просвітницькі проекти. Відзначення суспільно-важливих літературних, мис- тецьких дат, подій супроводжується пря- мою транс–ляцією на естонському теле- баченні (канал Kirmus TV). Цьогорічною весною відбулося кілька заходів, на яких прозвучала українська тематика. 14 берез- ня 2023 року в рамках святкування Дня рідної мови в Музеї пройшов захід, при- свячений видатним письменницям, які відіграли провідну роль у розвитку націо- нальної літератури Естонії та України, – Лідії Койдулі (1843–1886) та Лесі Українці (1871–1913). Під час цієї події було оголо- шено ім’я лауреата поетичної премії імені Густава Суіцу (Gustav Suits). Під час презентації українського блоку глядачі мали змогу прослухати допо- відь, присвячену літературній спадщи- ні Лесі Українки, яку виголосила колега з Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Ольга Петрович. Щодо теми мого виступу, то вона цікаво корелювалася з темою естонської колеги, щоправда, доповідь Крісті Метсте (Kristi Metste) була присвячена Лідії Койдулі та музиці, а моя – Лесі Українці та музиці. У доповіді Lesia Ukrainka and Music я висвітли- ла роль музики в житті Лесі Українки, її вне- сок у розвиток та збереження фольк лорної спадщини українського народу. Відповідно до тематики заходу, прозвучали вокально- інструментальні твори в супроводі бандури: пісня «Маленька українка» (слова Олени Пчілки на музику Валентини Мартинюк) та народна колискова «Котику сіренький», записана свого часу Лесею. Естонську пісню «У нас є вулиця з боку саду» (Meil aia-äärne tänavas) на слова Лідії Койдули глядачі 108 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 108 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3 прослухали в дуеті з Хелен Киммус (Helen Kõmmus) 10 квітня 2023 року в стінах Музею я мала честь провести семінар «Українські народні музичні інструменти кобза та банду- ра» (Ukrainian Folk Musical Instruments Kobza and Bandura), який закінчився жвавою дис- кусією. Враховуючи домінуючий фольклор- ний напрям дослідницької проб лематики співробітників Музею, я зосереди лася на фольклорній традиції українських інстру- ментів, драматичній історії виконавців на них та справжньому ренесансі за часів Незалежності. Великою мотивацією для мене, як і для інших українських дослідників, що беруть участь у міжнародних науково-дослідниць- ких проектах під час воєнного лихоліття, є бажання представити світовій науковій спільноті самобутню українську культуру, її традиції та ціннісні надбання сучасності. Окрім того, це велике бажання відновлення історичної правди, спаплюженої російською пропагандою, яка привласнювала історію та культуру інших народів. За час перебування в Естонії (від берез- ня 2022 року) мені вдалося підготувати і провести близько 30-ти концертних висту- пів і програм. Поміж найзначніших із них: участь у прем’єрі твору естонського компо- зитора Андруса Калласту (Andrus Kallastu) Tropus virtus для віолончелі, флейти, клар- нету, фортепіано, каннеля та голосу. Твір прозвучав 28 травня 2022 року в Пярну та 3 червня того ж року в Тарту. Несподіваним рішенням композитора було ввести до інструментального ансамблю бандуру. На запрошення організатора Міжнародного фольклорного фестивалю Hiiu Folk-22, який щорічно проходить в Естонії вже багато років поспіль на острові Хіюма, було підго- товлено програму з українських народних пісень та інструментальної музики. Виступ відбувся на відкритому майданчику ввече- рі 24 червня. Навіть злива, що зненацька зірвалася, не завадила слухачам танцювати під запальні українські мелодії. 2 серпня, під час розпалу курортного сезону, у літ- ній столиці Естонії місті Пярну прозву- чав годинний концерт бандурної музики – інструментальної та вокально-інструмен- тальної. Для більш широкого ознайомлен- ня естонських слухачів з можливостями бандури, було обрано твори вітчизняних композиторів, різні за жанрами та стиліс- тикою, та, звісно, українські народні пісні. Чимало концертних виступів було зіграно в дуеті з відомою естонською флейтисткою Леонорою Палу (Leonora Palu). У листопаді 2022 року, за підтримки Естонського куль- турного фонду, виконано концертну про- граму з українсько-естонських композицій у Тирві, Пярну і Тарту. Прозвучали твори естонських композиторів Heino Eller, Artur Lemba, Helmut Rosenvald та української ком- позиторки Оксани Герасименко. Упродовж 2023 року, за ініціативи та сприяння відомого естонського діяча, режи- сера-документаліста Марка Сосaра (Mark Soosaar), двічі прозвучала програма з україн- ських колядок і щедрівок «Різдвяна зірка». Захід відбувся 4 січня на острові Муху, а 8 січня – у Музеї сучасного мистецтва міста Пярну. Цей концерт був особливим, бо вся моя родина взяла участь у дійстві, яке супро- воджувалося колядуванням. На запрошення Фінського літературного товариства 30 березня 2023 року мені пощас- тило виступити з українською піснею в супро- воді бандури на присудженні щорічної премії перекладачів у місті Гельсінкі (Фінляндія). 21 квітня цього ж року, з нагоди дня співро- бітників Естонського фольклорного архіву та вручення народнопоетичної премії «Музика в моєму житті» (Muusika minu elus), яку осо- бисто вручив президент Естонії Алар Каріс (Alar Karis), у концертній програмі лунали українські народні пісні під акомпанемент бандури. Імпровізаційним ансамблем (гіта- ра, акордеон, бандура та бубон) виконали естонську пісню «Я хотів би бути вдома» (Ma tahaksin kodus olla), яку підспівував увесь зал. Нещодавно відбувся мій виступ у складі талліннського тріо Una Corda. До постій- 109109 Інна ЛІсняк Афіша концерту «Українсько-естонські музичні діалоги». Естонія. Травень 2023 р. Афіша концертів «Українська та естонська камерна музика». Естонія. Листопад 2022 р. 110 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 110 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3 Співробітники відділу архівістики Естонського літературного музею. м. Тарту. Світлина Алар Maдіcсон Родина Інни Лісняк на концерті «Різдвяна зірка». Музей сучасного мистецтва. м. Пярну, Естонія. Січень 2023 р. Світлина Марії Вірти Дует Хелен Киммус та Інни Лісняк. Естонський літературний музей. м. Тарту. 14 березня 2023 р. Світлина Алар Maдісcон 111111 Інна ЛІсняк ного складу інструментів входить кáннель (Крісті Мюлінг / Kristi Mühling), клавесин (Ене Наель / Ene Nael) та арфа. 4 травня 2023 року в Школі мистецтв містечка Кіілі, 11 травня – у культурному центрі містеч- ка Віімсі звучання естонського кáннеля та клавесина доповнила українська бандура. Репертуар був підібраний з орієнтацією на дітей, гра супроводжувалася розповідями кожного виконавця про свій інструмент. Поміж українських композицій – «Вальс- дзвіночки» Віктора Косенка, імпровізація на народну колискову «Котику сіренький», дитячі українські пісні «Ой летіла зозулень- ка», «Ой є в лісі калина». На закінчен- ня програми, що складалася із соло, дуетів та тріо, прозвучав твір сучасної естонської композиторки Maллє Мальтіс (Malle Maltis) Leitud ja kaotatud («Знайти та загубити»), написаний 2017 року спеціально для Una Corda. Хоча Естонія та Україна не мають спіль- них географічних кордонів, але наразі ми бачимо й відчуваємо справжню підтримку братнього народу в боротьбі за нашу держав- ність та національну ідентичність. Надійшла / Received 08.05.2023 Рекомендована до друку / Recommended for publishing 13.06.2023

Європейські науково-мистецькі діалоги: Україна–Естонія

Institution

Similar Items