Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор
У статті представлено результати включеного спостереження за особливостями проведення вуличних мітингів у Парижі на підтримку України. Дослідження тривало близько чотирьох місяців (листопад 2022 – лютий 2023). Проукраїнські мітинги відбуваються двічі на тиждень: щосереди та щосуботи. Вони мають форм...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203760 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 54–62. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203760 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваль-Фучило, І. 2025-06-10T14:41:36Z 2023 Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 54–62. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203760 351.752.2:355(477-470+571)](443.61)“20” https://doi.org/10.15407/nte2023.02.054 У статті представлено результати включеного спостереження за особливостями проведення вуличних мітингів у Парижі на підтримку України. Дослідження тривало близько чотирьох місяців (листопад 2022 – лютий 2023). Проукраїнські мітинги відбуваються двічі на тиждень: щосереди та щосуботи. Вони мають форму ходи: люди збираються на одній із центральних площ Парижа і йдуть на іншу площу. Дорогою вони скандують антивоєнні гасла, у яких просять допомогти Україні вибороти перемогу, засуджують російську військову агресію. На кожному мітингу виступають доповідачі. Мітинги відбуваються французькою та українською мовами. Мітингарі активно використовують плакати, транспаранти, на яких написано короткі тексти французькою, нечасто – англійською, українською мовами. На мітингах багато українських, французьких, іноді польських, литовських, грузинських та інших прапорів. Основна мета мітингів – привернути увагу парижан і гостей міста до війни в Україні, підтримати боротьбу нашої країни за деокупацію, зробити видимою українську громаду в Парижі. Для самопрезентації своєї діяльності, підвищення її статусу учасники мітингів використовують воєнну термінологію («фронт», «батальйон», «контрпропаганда»), а також спеціальні шеврони з написом «Мітингарі». До дослідження долучено джерельний матеріал: фольклор протесту (усні кричалки і графічні написи на плакатах). Розшифровані тексти інтерв’ю з організаторами й учасниками мітингів готуються до друку. The results of the included observation of the features of street meetings in Paris to support Ukraine are submitted in the article. The research has lasted about four months (November 2022 – February 2023). Pro-Ukrainian rallies have taken place twice a week, on Wednesdays and Saturdays. They have the form of a procession: people gather on one of the central squares of Paris and go to another square. On the way they chant anti-war slogans, where they ask to help Ukraine win victory, and condemn Russian military aggression. Speakers have reported at every rally. The speeches are held in French and Ukrainian. The rallists use posters and banners actively. Short texts are written in French, rarely in English, and Ukrainian on them. There are many Ukrainian, as well as French, sometimes Polish, Lithuanian, Georgian, and other flags at the rallies. The main purpose of the rallies is to attract the attention of Parisians and visitors of the city to the war in Ukraine, to support Ukraine’s struggle for de-occupation, and to make the Ukrainian community in Paris visible. The rally participants use military terminology (front, battalion, counter-propaganda), as well as special chevrons with the inscription Mitynhari (Rallists) for self-presentation of their activity, raising its status. Source material is attached to the study: folklore of the protest (verbal slogans and graphic inscriptions on posters). The deciphered texts of the interviews with the organizers and participants of the rallies are being prepared for publication. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор Ukrainian Rallies in Paris: Functions and Folklore Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор |
| spellingShingle |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор Коваль-Фучило, І. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор |
| title_full |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор |
| title_fullStr |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор |
| title_full_unstemmed |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор |
| title_sort |
українські мітинги в парижі: функції і фольклор |
| author |
Коваль-Фучило, І. |
| author_facet |
Коваль-Фучило, І. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ukrainian Rallies in Paris: Functions and Folklore |
| description |
У статті представлено результати включеного спостереження за особливостями проведення вуличних мітингів у Парижі на підтримку України. Дослідження тривало близько чотирьох місяців (листопад 2022 – лютий 2023). Проукраїнські мітинги відбуваються двічі на тиждень: щосереди та щосуботи. Вони мають форму ходи: люди збираються на одній із центральних площ Парижа і йдуть на іншу площу. Дорогою вони скандують антивоєнні гасла, у яких просять допомогти Україні вибороти перемогу, засуджують російську військову агресію. На кожному мітингу виступають доповідачі. Мітинги відбуваються французькою та українською мовами. Мітингарі активно використовують плакати, транспаранти, на яких написано короткі тексти французькою, нечасто – англійською, українською мовами. На мітингах багато українських, французьких, іноді польських, литовських, грузинських та інших прапорів. Основна мета мітингів – привернути увагу парижан і гостей міста до війни в Україні, підтримати боротьбу нашої країни за деокупацію, зробити видимою українську громаду в Парижі. Для самопрезентації своєї діяльності, підвищення її статусу учасники мітингів використовують воєнну термінологію («фронт», «батальйон», «контрпропаганда»), а також спеціальні шеврони з написом «Мітингарі». До дослідження долучено джерельний матеріал: фольклор протесту (усні кричалки і графічні написи на плакатах). Розшифровані тексти інтерв’ю з організаторами й учасниками мітингів готуються до друку.
The results of the included observation of the features of street meetings in Paris to support Ukraine are submitted in the article. The research has lasted about four months (November 2022 – February 2023). Pro-Ukrainian rallies have taken place twice a week, on Wednesdays and Saturdays. They have the form of a procession: people gather on one of the central squares of Paris and go to another square. On the way they chant anti-war slogans, where they ask to help Ukraine win victory, and condemn Russian military aggression. Speakers have reported at every rally. The speeches are held in French and Ukrainian. The rallists use posters and banners actively. Short texts are written in French, rarely in English, and Ukrainian on them. There are many Ukrainian, as well as French, sometimes Polish, Lithuanian, Georgian, and other flags at the rallies. The main purpose of the rallies is to attract the attention of Parisians and visitors of the city to the war in Ukraine, to support Ukraine’s struggle for de-occupation, and to make the Ukrainian community in Paris visible. The rally participants use military terminology (front, battalion, counter-propaganda), as well as special chevrons with the inscription Mitynhari (Rallists) for self-presentation of their activity, raising its status. Source material is attached to the study: folklore of the protest (verbal slogans and graphic inscriptions on posters). The deciphered texts of the interviews with the organizers and participants of the rallies are being prepared for publication.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203760 |
| citation_txt |
Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 54–62. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹfučiloí ukraínsʹkímítingivparižífunkcííífolʹklor AT kovalʹfučiloí ukrainianralliesinparisfunctionsandfolklore |
| first_indexed |
2025-11-25T21:04:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:04:32Z |
| _version_ |
1850547801485737984 |
| fulltext |
54
КОВАЛЬ-ФуЧиЛО ІРиНА
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної
фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-9114
koVAl-FuChylo iRynA
a Ph.D. in Philology, a senior research fellow at the Ukrainian and Foreign Folkloristics Department of M. Rylskyi
Institite of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv,
Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-9114
DOI https://doi.org/10.15407/nte2023.02.054
Анотація / Abstract
У статті представлено результати включеного спостереження за особливостями проведення вуличних мітингів
у Парижі на підтримку України. Дослідження тривало близько чотирьох місяців (листопад 2022 – лютий 2023).
Проукраїнські мітинги відбуваються двічі на тиждень: щосереди та щосуботи. Вони мають форму ходи: люди зби-
раються на одній із центральних площ Парижа і йдуть на іншу площу. Дорогою вони скандують антивоєнні гас-
ла, у яких просять допомогти Україні вибороти перемогу, засуджують російську військову агресію. На кожному
мітингу виступають доповідачі. Мітинги відбуваються французькою та українською мовами. Мітингарі активно
використовують плакати, транспаранти, на яких написано короткі тексти французькою, нечасто – англійською,
українською мовами. На мітингах багато українських, французьких, іноді польських, литовських, грузинських та
інших прапорів. Основна мета мітингів – привернути увагу парижан і гостей міста до війни в Україні, підтрима-
ти боротьбу нашої країни за деокупацію, зробити видимою українську громаду в Парижі. Для самопрезентації
своєї діяльності, підвищення її статусу учасники мітингів використовують воєнну термінологію («фронт», «ба-
тальйон», «контрпропаганда»), а також спеціальні шеврони з написом «Мітингарі». До дослідження долучено
УДК 351.752.2:355(477-470+571)](443.61)“20”
Бібліографічний опис:
Коваль-Фучило, І. (2023) Українські мітинги в Парижі: функції і фольклор. Народна творчість та
етнологія, 2 (398), 54–62.
Koval-Fuchylo, I. (2023) Ukrainian Rallies in Paris: Functions and Folklore. Folk Art and Ethnology, 2 (398),
54–62.
У к ра ї нськ і м іт и н ги в П а ри ж і:
фУ н к ц і ї і фол ьк лор
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу
за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
5555
Ірина Кова ль-Фу чило
джерельний матеріал: фольклор про-тесту (усні кричалки і графічні написи на плакатах). Розшифровані тексти
інтерв’ю з організаторами й учасниками мітингів готуються до друку.
Ключові слова: мітинг, Париж, фольклор протесту, російсько-українська війна, українська громада за кордоном.
The results of included observation of the features of street meetings in Paris to support Ukraine are submitted in the
article. The research has lasted about four months (November 2022 – February 2023). Pro-Ukrainian rallies have taken
place twice a week, on Wednesdays and Saturdays. They have the form of a procession: people gather on one of the central
squares of Paris and go to another square. On the way they chant anti-war slogans, where they ask to help Ukraine to win
victory, and condemn Russian military aggression. Speakers have reports at every rally. The speeches are held in French and
Ukrainian. The rallists use posters, banners actively. Short texts are written in French, rarely in English, Ukrainian on them.
There are many Ukrainian, as well as French, sometimes Polish, Lithuanian, Georgian and other flags at the rallies. The main
purpose of the rallies is to attract attention of Parisians and visitors of the city to the war in Ukraine, to support Ukraine’s
struggle for de-occupation, and to make the Ukrainian community in Paris visible. The rally participants use military
terminology (front, battalion, counter-propaganda), as well as special chevrons with the inscription Mitynhari (Rallists) for
self-presentation of their activity, raising its status. Source material is attached to the study: folklore of the protest (verbal
slogans and graphic inscriptions on posters). The deciphered texts of the interviews with the organizers and participants of
the rallies are being prepared for publication.
keywords: rally, Paris, protest folklore, Russian-Ukrainian war, Ukrainian community abroad.
Від початку вересня 2022 року до кінця
лютого 2023 року я, на запрошення фран-
цузької програми для вчених у небезпеці
PAUSE, перебувала на науковому стажуван-
ні в Сорбоннському університеті. Основним
науковим завданням був запис інтерв’ю із
жінками, які опинилися у Франції, тікаю-
чи від війни в Україні. Тут я довідалася,
що в Парижі двічі на тиждень, щосереди та
щосуботи, відбуваються санкціоновані місь-
кою владою вуличні антивоєнні маніфес-
тації на підтримку України. Від листопада
2022 року я зі своєю шестирічною донькою
стала учасницею цих мітингів. мета публі-
кації – ознайомити читачів з особливостями
цих акцій, описати їхні форми і функції,
а також про аналізувати їхню фольклорну
частину (ідеться про вербальні тексти, що
супроводжували ці акції).
Джерельний матеріал досліджен-
ня – записи інтерв’ю з організаторами та
учасниками акцій, фотофіксації плакатів,
записи слоганів, що їх учасники акції виго-
лошують під час ходи. Усього зафіксовано
52 короткі тексти (від одного слова, напри-
клад, «Оленівка», до речення з п’яти-десяти
слів), які виголошували під час акцій, і ті,
що написані на плакатах і транспарантах.
Інтерв’ю з учасниками були записані 4 люто-
го 2023 року. Загалом дев’ять розмов різної
тривалості (від однієї до двадцяти п’яти хви-
лин). Двоє людей відмовилося розпочинати
розмову, обґрунтовуючи своє рішення стра-
хом чи недовірою. Інші люди погодилися на
розмову й дали розлогі пояснення і власної
позиції, і акцій.
Прагматика мітингів. Учасники.
Щотижневі дворазові мітинги на підтримку
України в Парижі почалися того самого дня,
коли сталося повномасштабне вторгнення
росії на територію України, тобто 24 лютого
2022 року: «Ми почали першу маніфестацію
24 лютого [2022], коли був повний навал росій-
ської армії на Україну. Ми закликали зразу
маніфестацію, в той самий день, 24 лютого.
Зразу дали всім організаціям, зразу в 11-й годи-
ні всі прийшли: і депутати, і ріжні фракції,
ліві, праві, ті, що при уряді або в опозиції, - всі-
всі прийшли на наш заклик, була дуже велика
маніфестація перед самого російського посоль-
ства 24 лютого» (ПЖ-П).
Мої оповідачі наголошують на велелюд-
ності мітингів навесні й улітку 2022 року,
тобто після повномасштабного вторгнення:
«Дуже багато людей, багато журналістів.
І відтоді ми без зупинки тримаємо» (ПЖ-П);
«В перші рази було дуже багато людей, просто
повна площа Бастилії. Бачили, яка вона вели-
ка. Аж за пам’ятник, ну, дуже багато. І навіть
вони вдягли пам’ятник, таку жовто-блакит-
56
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
56
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
ну сорочку йому пошили. Потім людей було все
менше і менше» (СЮ); «Дуже багато людей
було, дуже! І діточки, і все, і попри спеку!» (Г).
Я приєдналася до мітингів, коли в них
брало участь близько двохсот учасників. Про
кількість мітингарів Жан-П’єр Пастернак,
один з організаторів мітингів і їхній очіль-
ник, сказав: «То для Франції, коли ми збира-
ємо сотки людей, то рахується дуже багато.
Тут на французькі маніфестації приходять
одиниці, раз на рік, першого травня. То для
Франції рахується, що нас багато» (ПЖ-П).
Отже, за час від 24 лютого 2022 року кіль-
кість учасників мітингу поступово зменшу-
валася. Така зміна не викликає особливого
здивування, адже це очікуваний розвиток
подій. Проте на важливі для української
історії дати людей приходить багато. Таким
велелюдним мітингом стала маніфестація на
річницю початку повномасштабного вторг-
нення – 25 лютого 2023 року. Я на той час
уже не жила в Парижі, але знаю про це з
розповіді Юлії Седлецької. Багатолюдним
був також мітинг на День Незалежності
України – 24 серпня 2022 року. Про важли-
вість мітингу до річниці вторгнення і про
його підготовку зазначив у розмові той-таки
Жан-П’єр: «Зараз ми готуємо дуже вели-
ку маніфестацію 25 лютого [2023]. Буде до
Бастилії. Але нас буде тисячі і тисячі. Всі
українці мають бути, представники фран-
цузьких організацій, асоціацій, різні партії,
крім ультраправих і ультралівих» (ПЖ-П).
Основними учасниками мітингів є
українці, які вже певний час проживають
у Парижі чи в його передмісті, а також ті
українці, які приїхали у Францію, рятуючись
від війни. Утім, загалом національний склад
значно ширший. Так, серед представників
інших націй активними учасниками є насам-
перед французи. Ось про це наведемо фраг-
мент розмови з Володимиром Когутяком,
одним з організаторів мітингів, президентом
Об’єднання українців у Франції: «[Я бачу
що навіть і французи приходять. Я бачу, що
це французи.] Так, в нас є, ну так приблизно,
ніколи ми не рахували, але приблизно біля
15–20 % – це є чисті французи, які навіть не
мають дуже часто ні сім’ї з України, ні дру-
зів з України, які просто приходять кожного
тижня, часто два рази на тиждень, або щоб
фотографувати нас…, наприклад, більшість
наших фотографів – це є французи, які про-
сто приходять, щоби нас фотографувати і
роблять ще більшу видимість того, що робить
українська громада у Франції, або просто під-
тримати мітинг. Це правда, що є чимало
французів і чимало з інших країн: тут поляки,
з Естонії, з Латвії звісно теж […] З Грузії зви-
чайно, так, так. І з Куби теж приходять нас
підтримати. В них теж проблема з путіним
там велика, так що вони теж приходять нас
підтримати. Це теж дуже гарно, тому що є
різні прапори» (КВ).
Крім звичайних людей, на українських
акціях протесту постійними учасниками є
офіційні особи – представники французь-
кого уряду, депутати різного рівня, пред-
ставники посольств, різних громадських
організацій: «Ну і, звісно, весь час на мітин-
ги приходять міські депутати – або з мерії
Парижу, або з області Парижу Іль-де-Франс,
інші час від часу депутати, міністри, тобто
весь час хтось із політиків тут є» (КВ). Саме
цим людям надають слово на мітингах для
виголошення промови. Жан-П’єр Пастернак
розповідає як про офіційну, так і про міжна-
родну участь у маніфестаціях: «Приходять
депутати міської ради, обласної ради, пред-
ставники асоціацій, організацій французьких.
Є дуже велика асоціація “Жінки за демокра-
тію”. Вони постійно з нами. Нині їх багато
було. Є кубинці, сирійці. Ми організували два
рази похід і гуманітарну допомогу з сирійця-
ми» (ПЖ-П). Присутність офіційних осіб –
дуже важливий і високо поцінований склад-
ник українських мітингів, який підвищує
суспільний та міжнародний статус аналізо-
ваних вуличних протестів.
Зібрання в Парижі на підтримку України
щоразу мають таку організаційно-фор-
мальну послідовність: люди збираються на
одній із важливих площ Парижа (площа
Республіки, площа Бастилії, площа перед
5757
Ірина Кова ль-Фу чило
Пантеоном та ін.), потім формується коло-
на, на початку якої завжди йдуть представ-
ники поліції (і пішки, і на службових авто-
мобілях), далі – двоє-троє людей з україн-
ськими прапорами на держаку, за ними з
невеликими плакатами йдуть діти (дівчатка
часто у вінках і / або з українським пра-
пором, пов’язаним на дитину як накидка),
за ними йдуть кілька людей, які несуть
великий плакат антивоєнного змісту, далі
12–14 людей несуть великий прапор у гори-
зонтальному положенні, за ними крокують
офіційні особи, а вже позаду – основна
велика колона мітингарів із прапорами,
плакатами, транспарантами різного розмі-
ру і з написами відповідного змісту. Колону
завершують представники поліції.
Обов’язковими й постійними учасниками
мітингів є поліцейські. Це необхідна умова
проведення масових вуличних зібрань:
«Необхідною умовою є також дозвіл і узго-
дження місця проведення з місцевою владою.
Щоразу ми декларуємо, є офіційна декларація
і дозвіл від префектури, що ми маємо право
розвивати ті маніфестації, ті ходи. І поліція
мусить бути присутня не проти нас, а навпа-
ки, щоб нас захищати» (ПЖ-П). Цікаво,
що організатори українських маніфеста-
цій наголошують на підтримці від поліції
Парижа: «[А чи були якісь неприємні випадки,
чи завжди все нормально відбувалося?] Бували
невеличкі провокації, але якраз поліція була, ми
підійшли до них, вони забрали тих людей, які
хотіли нас провокувати. [А загалом спокійно
все відбувається?] Так, сама поліція підтри-
мує. Ми бачимося, спілкуємося з ними, – вони
повністю підтримують Україну» (ПЖ-П).
Підтримка від представників силових струк-
тур виявляє і державну політику щодо сучас-
ної російсько-української війни, і ставлення
простих французів до цієї трагедії.
Локації. Усі мітинги, на яких я була при-
сутня, відбувалися у формі ходи колони
мітингарів з однієї площі Парижа до іншої.
У суботу найчастіше люди йдуть від площі
Республіки до площі Бастилії, іноді – до
площі Леон Блум або до майдану Нації, а в
середу переважно від станції метро Рамбюто
до фонтана Невинних; може бути також
маршрут від площі біля Пантеону до фонта-
на Сан Мішель. Про вибір локацій Жан-П’єр
розповідає: «Ми вибираємо локації як коли.
Площа Республіки – це є символ демократії.
Бастіль – це символ так само демократії,
вони зняли тоді Бастіль, в 1789 році. Проти
режиму, який був, проти влади, яка ображала
народ. Оце такі символічні є місця. Бувало так
само, що ми з Бастилії організували ходу до
головної мерії Парижа, готель Де вілль. Нас
прийняли депутати міської влади, колишні
міністри, – на захист українських дітей, які
депортовані з України до росії, щоб їх русифі-
кувати» (ПЖ-П).
Семантика і функції мітингів. Аналіз
джерельного матеріалу та особиста участь
у паризьких маніфестаціях на підтримку
України дають підстави виокремити такі
функції цих зібрань: прагнення долучитися
до боротьби України за звільнення від окупа-
ції; привертати й утримувати увагу францу-
зів до війни в Україні; виявити присутність
українців у Франції.
Основна мета України сьогодні – звіль-
нення своєї території від московських оку-
пантів. Нині всі проукраїнськи налаштовані
люди намагаються долучитися до цієї спра-
ви. Так, українці в Парижі на своїх маніфес-
таціях доступними їм способами проголо-
шують вимогу надати зброю Україні. Вигуки
«Зброю, танки, літаки для України!» –
постійна вимога на всіх мітингах, де я була
присутня. Незмінними є також вимоги гума-
нітарної допомоги: «ЮНІСЕФ, Червоний
Хрест врятуйте українських дітей!» Плакат
з вимогою зупинити війну завжди можна
було побачити на зібраннях: «Ні війні»
(напис англійською мовою), «Припиніть
вбивати дітей!»
Показовою особливістю паризьких мітин-
гів є використання військової термінології
для номінації цієї активності: «Чому я тут?
Тому що це мій обов’язок. Це є фронт наш.
Тут це є наш блокпост. Ми маєм це зробити
обов’язково» (Г); «В кожному місті, в кож-
58
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
58
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
ній державі на цілій планеті українці мають
вести свій голос, мають вийти на мітинги і
тримати цей фронт як павутину міжнарод-
ну» (Г); «Ми два рази на тиждень збираємо-
ся. Це дуже принципово, розумієте. Це є фронт,
якого ми мусимо тут тримати до перемо-
ги» (Г); «Нам треба контратакувати на
пропагандному плані; І треба контратакува-
ти на культурному плані, робити експозиції,
пояснювати людям, що таке Україна» (СЮ).
Апеляція до військової термінології надає
мітингам важливості, підвищує їх значення
до рівня боротьби, дає підстави трактува-
ти цю діяльність як складник воєнних дій
України за деокупацію. Трактування вулич-
них протестів як фронту боротьби підвищує
статус цих акцій насамперед для самих її
учасників. Показово, що наприкінці лютого
Юлія Седлецька виготовила шеврони для
активних учасників мітингу. На них вишито
тризуб, гучномовець і напис «Мітингарі»:
«Кілька тижнів тому в мене з’явилась ідея:
ідея вишити шеврони для моїх побратимів
з батальйону мітингарів. Двічі на тиждень
ми збираємося, щоб тримати інформаційний
фронт у Франції» (СЮ). Отже, про воєнну
семантику мітингів свідчить відповідна тер-
мінологія в записаних інтерв’ю з їх учасника-
ми («фронт», «блокпост», «контратакува-
ти», «батальйон»), апеляція до обов’язку:
«Ми маєм це зробити обов’язково» (асоціація
з військовим обов’язком); використання еле-
ментів однострою – спеціально виготовле-
них шевронів.
Для організаторів українських мітингів у
Парижі важливо показати тяглість історично-
го явища вуличних протестів. Так, Володимир
Когутяк зазначає, що тут, за кордоном, ці
мітинги були й раніше: «Ну, насправді мітин-
ги ми проводимо… все проводили. Я думаю ще за
2003 рік, 2004 рік, коли ми їх проводили. Я тоді
ще, звісно, був дуже маленький, але ходив на них.
Але набагато більш серйозніше і частіше, то
ми почали вже в 2013 році, разом із Революцією
гідності. Звісно, між [20]17-м і [20]22-м роком
трішки менше було, але все ж таки проводили
раз в пару місяців. І починаючи з 2022 року, –
вже два рази на тиждень» (КВ). Про це згадує
також Жан-П’єр Пастернак: «Ми не чекали
24 лютого, щоб рекламувати імідж України у
Франції. Об’єднання українців у Франції було
створено, організація, асоціація, в 1949 році.
Відтоді ми працюємо на імідж України. Ми
маніфестації організовуємо ще з Помаранчевої
революції» (ПЖ-П).
Більшість промов на паризьких мітингах
виголошують французькою мовою. Так само
найчастіше французькою (іноді англійською,
українською) написано тексти на плакатах,
які несуть мітингарі, і завжди французькою
мовою виголошують слогани під час ходи.
Це дає підстави зробити висновок, що чи не
найважливішою метою протестів є діалог із
французьким суспільством. Це зауважують
і самі учасники акцій: «Робилося все, що
можливо, і тому два мітинги на тиждень, щоб
просто французи не забували, весь час бачили,
допомагали, щоб просто розуміли, що це не
просто по телебаченню показує, що десь там
війна, а що є справжні люди, щоб вони весь
час це бачили вживу» (КВ). Українські про-
тести у формі ходи – це постійне нагадуван-
ня про війну для якомога більшої кількості
французів: «Щоб про нас було чути, щоб нас
весь час було видно» (КВ); «Це дуже потріб-
но для того, щоб французи не забували про
війну» (СЮ).
Організатори мітингів намагаються про-
демонструвати парижанам і численним
туристам постійність і масовість цих акцій,
а отже, їхню актуальність і важливість: «Так
як в нас хода весь час проходить, так, щоби
в принципі було весь час нас видно в різних
точках Парижа, щоби не тільки ті люди, які,
наприклад, на Републік, так як ми сьогодні
знаходимся, нас бачили, але якраз в різних
точках Парижа щоб про нас було чути, щоб
нас весь час було видно. І ті, хто переїжджає
з одного місця в Парижі в друге, щоб нас весь
час бачили, щоб було таке враження, що укра-
їнці просто повсюди, що тих мітингів над-
звичайно багато, і що Україна – це дальше
щось таке надзвичайно актуальне, і що ми
дальше продовжуємо думати і допомагати
5959
Ірина Кова ль-Фу чило
Україні» (КВ). Учасникам протесту важливо
донести до європейців, що війна в Україні
стосується не лише України, що це боротьба
за всю Європу. Звідси й відповідні плакати:
«Дайте нам зброю, щоб захистити вас від
російського тероризму»; «Київ 2022 Франція
20?? СТОП»; «Допомагати Україні зараз – це
інвестувати в мир завтрашньої Європи».
Апеляція до французького суспільства
чітко й однозначно прописана в багатьох
плакатах. Від європейців вимагають стати
на сторону України: «росія – держава теро-
рист – солідарність з Україною». Цю пози-
цію аргументують фактами геноциду, що
його здійснюють російські окупаційні вій-
ська в Україні: «Оленівка – росія є країна-
терорист» (плакат написано англійською
мовою); «Росія вбиває українців лише тому,
що вони українці» (транспарант із зобра-
женням руки із синьо-жовтим силіконовим
браслетом з ексгумованого тіла в м. Ізюмі);
«Маріуполь»; «Бородянка, Волноваха»;
«Викрадення, депортація українських дітей =
акт геноциду».
Від французів вимагають відмовитися
від продукції тих виробників і продавців,
які не покинули росії після повномасштаб-
ного вторгнення: «Ашан, Мюльєз, Леруа
Кремлан – спільники, геть з росії»; «Кривавий
Dior»; «Ви їсте продукцію “Данон”? Ви купує-
те в “Леруа”? Вам подобається помада “Ів
Роше”? Ви купуєте продукцію “Бондюель”?».
Ще одна функція маніфестацій – створен-
ня позитивного образу українців: «…щоб
французи бачили, що українці нормальні, такі
самі нормальні, як вони» (СЮ). Ця функція
є першою ланкою семантичного ланцюга,
у якому фіналом є вимога надати Україні всю
необхідну зброю: українці є такі ж люди, як і
французи – українців вбивають; їм необхід-
но захиститися; допоможіть нам зберегти
наші життя – дайте нам зброю.
Фол ьк лор паризьки х мітингів.
Вербальна частина паризьких маніфестацій
представлена трьома групами текстів:
– слогани на плакатах – візуально-вер-
бальні форми фольклору;
– гасла-кричалки (вживаю цей термін
услід за Людмилою Іванніковою [2, с. 144]),
які в унісон виголошують мітингарі під час
ходи;
– промови учасників.
Предметом мого аналізу будуть перші
дві групи, які є частиною значного пласту
українського протестного фольклору [про
це див.: 1–3]. Зібраний матеріал є україн-
ським протестним фольклором французь-
кою мовою. Слогани на плакатах і кричалки
мають такі самі функції, характеризуються
такими самими особливостями побутуван-
ня й поетичними засобами.
Неабиякої популярності плакат набув у
1990-х роках на мітингах і акціях у Києві.
«Плакат (транспарант) на той час, особливо
під час масових мітингів, був новою та ефек-
тивною формою трансляції насамперед вер-
бальних текстів. На перших мітингах він мав
переважно лише вербальну складову і сер-
йозний зміст, адже його мета була – донести
певні меседжі до якомога більшої кількості
громадян, як учасників мітингу, так і випад-
кових перехожих, а також і до представни-
ків владної верхівки – депутатів Верховної
Ради УРСР, членів Уряду» [2, с. 167]. Цю ж
інформативну функцію виконують плака-
ти на паризьких мітингах. Для цих текстів
паремійної форми характерні стисла форма,
емоційна насиченість, влучність і дотеп-
ність вислову, які сприяли їхньому побу-
туванню й виникненню нових варіантів [2,
с. 167]. У науковій літературі для означення
цих фольклорних текстів вживають також
термін «плакатні афористизовані мініатю-
ри» [1, с. 133].
За синтаксичними ознаками зафіксовані
паремійні тексти можна поділити на слога-
ни-твердження, слогани-заклики та слогани-
запитання (терміни Надії Трач [4, с. 14–15]).
Дослідники паремійних фольклорних тек-
стів київського Євромайдану – Революції
гідності всі зафіксовані тексти (загалом
153 номери) поділяють на такі групи:
революційні заклики, вимоги та деклара-
ції (45 текстів), народні тексти-мініатюри
60
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
60
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
про Віктора (Вітю) Януковича (62 тексти),
написи про Миколу Азарова, партію регіо-
нів та інших представників тогочасної влади
(18 текстів), висловлювання про «Беркут»
(13 текстів) [1, с. 135-144]. Найбільшою є
друга група, оскільки діяльність основно-
го персонажа створила багато підстав для
дотепного народного слова.
Аналізований фольклорний матеріал,
який я зібрала на паризьких акціях протесту
за листопад – грудень 2022 року, можна поді-
лити на такі основні групи: означення росії
як держави-терориста; вимоги припинити
відносини з державою-терористом; заклики
допомогти Україні. Такий поділ не випадко-
вий, позаяк протестний фольклор, як і самі
протестні акції, виконує функцію засуджен-
ня російської військової агресії та сприяння
Перемозі України.
Висновки. Пропоноване досліджен-
ня – це короткий аналіз українського про-
тестного фольклору французькою мовою
періоду російсько-української війни (2022–
2023), публікація джерельних текстів, які
стануть важливим матеріалом для дослід-
ників антропології українського протесту.
Основна цінність публікації – зібраний під
час включеного спостереження матеріал,
який містить інтерв’ю, візуально-вербальний
фольклор, написаний на плакатах, декла-
мовані вимоги – кричалки, а також автор-
ські міркування про ці культурні тексти.
Організатори мітингів говорять про спон-
танність і водночас закономірність виник-
нення ідеї проведення вуличних протестів:
«Був такий момент, коли потрібно було щось
робити. Такої організації дуже, так сказати
інтелігентної, коли ми сідаємо за стіл, гарно
думаєм: “А давайте, ми будем проводити два
рази на тиждень мітинги”, – такого насправді
не було. Просто, що було потрібно, те роби-
ли» (КВ). Зрозуміло, що паризькі мітинги,
як і численні мітинги на підтримку України,
які відбуваються по всьому світі, є частиною
українського досвіду протесту й боротьби
за свою незалежність. Самі учасники озна-
чають свою діяльність потребою долучитися
до боротьби за Перемогу України: «Те, що
ми робимо, – це наш внесок, це маленька час-
тинка того, що ми можемо зробити» (СЮ).
1. Гунчик І., Горблянський Ю. Фольклорні паремії та афоризми Київського Євромайдану. Міфологія і фольклор.
2015. № 3–4. С. 133–144.
2. Іваннікова Л. Фольклорні рефлексії на сучасні політичні та історичні виклики: боротьба за суверенну Україн-
ську Державу (кінець 80-х – початок 90-х років XX століття). Слов’янський світ. 2021. Вип. 20. С. 141–199.
3. Лисюк Н. Фольклор як політична зброя. Слово і час. 2005. № 11. С. 65–71.
4. Трач Н. «Разом – сила!»: Риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї. Київ : Кліо, 2015. 144 с.
1. HUNCHYK, Ihor, Yurii HORBLIANSKYI. Folklore Rhymes and Aphorisms of the Kyiv Euromaidan. Mythology
and Folklore, 2015, no. 3–4, pp. 133–144 [in Ukrainian].
2. IVANNIKOVA, Liudmyla. Folklore Reflections on Contemporary Political and Historical Challenges: The Struggle
for a Sovereign Ukrainian State (Late 1980s – Early 1990s). Slavic World, 2021, no. 20, pp. 141–199 [in Ukrainian].
3. LYSIUK, Natalia. Folklore as a Political Weapon. Word and Time, 2005, no. 11, pp. 65–71 [in Ukrainian].
4. TRACH, Natalia. ”We are the Strength Together!”: Rhetoric of the Ukrainian Resistance. Sociolinguistic Essays. Kyiv: Klio,
2015, 144 pp. [in Ukrainian].
References
Джерела та література
6161
Ірина Кова ль-Фу чило
Г – Галина, жінка 55-60 років.
КВ – Когутяк Володимир, 1991 р. н., нар. в с. Черніїв Івано-Франківської області, живе у Франції понад 20 років.
ПЖ-П – Пастернак Жан-П’єр, 1960 р. н., нар. в Парижі. Голова Об’єднання українців у Франції, один з організа-
торів і очільник мітингів. Запис 4 лютого 2023 року в Парижі.
СЮ – Седлецька Юлія, 1981 р. н., нар. в м. Одесі. Упродовж останніх 20 років проживає в Парижі, але повсякчас
відвідує Україну. Постійна учасниця мітингів, куди також часто приходять її донька Елеонор і чоловік Крістоф. Запис
4 лютого 2023 року в Парижі.
Паремійний фольклор протестних акцій на підтримку україни
Означення росії як держави-терориста
№ 1. «Росія держава терорист – солідарність з Україною!» [кричалка].
№ 2. «Припиніть вбивати дітей!»
№ 3. «Росія – країна-терорист» [напис на українському прапорі].
№ 4. «Викрадення, депортація українських дітей = акт геноциду».
№ 5. «Якби я була в Україні, я, можливо, вже була б мертвою через російську агресію».
№ 6. «Іранський уряд спонсорує російський тероризм».
№ 7. «РАШКА - ПАРАШКА [українською мовою] РОСІЯ – ТЕРОРИСТ».
№ 8. «РоSSія, ти вбиваєш наше дитинство» [плакат складається із чотирьох дитячих малюнків, на одному напи-
сано «Ми за мир», на іншому – «Україна – це крила Бога»].
№ 9. «Росія вбиває українців лише тому, що вони українці» [транспарант із зображенням руки із синьо-жовтим
силіконовим браслетом з ексгумованого тіла в м. Ізюмі Харківської обл.].
№ 10. «Росія вбиває! Спорт поза політикою? Тоді чому наші атлети вмирають?» [англійською мовою].
№ 11. «Росія має сплатити за всі свої злочини в Україні» [транспарант чорного кольору з фотографіями розбомб-
лених будівель].
№ 12. «Терорист № 1 Я катую і вбиваю людей! Прийміть це і давайте розмовляти про справи» [зображення
скривавленої руки з портретом путіна].
№ 13. «Зупиніть вбивство! Трибунал для путіна!» [зображення путіна з ракетою в руці, яку націлив на жінку з
діть ми, втікачів].
№ 14. «Суд очікує! Трибунал для путіна!» [зображено ядерні боєголовки з літерою Z].
№ 15. «Терорусія» [на фоні матрьошки з гострими зубами].
№ 16. «росія – країна-терорист. Знати має кожен – Україна переможе!» [двосторонній плакат, другий напис
українською мовою].
№ 17. «Маріуполь».
№ 18. «Бородянка, Волноваха».
№ 19. «Дніпро – нестерпний біль» [плакат з’явився після бомбардування Дніпра 14 січня 2023 р.].
Вимоги припинити відносини з державою-терористом
№ 20. «Життя не має ціни – бойкот росії!» [кричалка].
№ 21. «Ошан, Мюльєз, Леруа Кремлан – спільники, геть з росії!» [кричалка].
№ 22. «Кривавий Dior» [англійською мовою].
№ 23. «Ви їсте продукцію “Данон”? Ви купуєте в “Леруа”? Вам подобається помада “Ів Роше”? Ви купуєте про-
дукцію “Бондюель”?» [написи на червоному тлі].
№ 24. «“Бондюель”, ваші руки в крові українців. Геть з роzzії!!!»
№ 25. «Повний бойкот росії: культура, спорт, ресторани, кіно, балет».
№ 26. «Життя безцінне, повний бойкот росії.»
ДОДАТКи
Список респондентів
62
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
62
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
Заклики допомогти україні
№ 27. «Зброю, танки, літаки для України!» [кричалка].
№ 28. «ЮНІСЕФ, Червоний Хрест, врятуйте українських дітей!»
№ 29. «Всі разом до перемоги!»
№ 30. «Незмінна солідарність з українським народом!»
№ 31. «Допомагати Україні зараз – це інвестувати в мир завтрашньої Європи».
№ 32. «Дайте нам зброю, щоб вас захистити від російського тероризму».
№ 33. «Свободу в’язням Азовсталі!»
№ 34. «Сім місяців у полоні з повним нехтуванням прав. Врятуйте 10-ту штурмову гірську бригаду».
№ 35. «Стань з Україною! Бо Україна стоїть за вільний світ!!!» [англійською мовою].
№ 36. «Київ 2022 Франція 20?? СТОП!»
№ 37. «Стань з людяністю і миром!» [англійською мовою]; «Слава Україні!» [транслітерація латинкою].
№ 38. «Дайте зброю!» [англійською мовою].
№ 39. «Життя переможе смерть і світло темряву».
№ 40. «ЗСУ» [українською мовою, написано на тлі зображення серця].
№ 41. Перемога України є єдиною опцією [напис на тлі фотографій Одеського оперного театру 1941-го і
2022 років].
Надійшла / Received 16.05.2023
Рекомендована до друку / Recommended for publishing 13.06.2023
|