Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію
Дослідження міграційних процесів, які були спричинені російським вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, є досить актуальною науковою проблематикою. У статті визначено основні територіальні напрями міграційних процесів на теренах Харківщини та їхній влив на демографічну ситуацію в області. Акценто...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203765 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію / В. Скляр // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 14–22. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859659371209818112 |
|---|---|
| author | Скляр, В. |
| author_facet | Скляр, В. |
| citation_txt | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію / В. Скляр // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 14–22. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | Дослідження міграційних процесів, які були спричинені російським вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, є досить актуальною науковою проблематикою. У статті визначено основні територіальні напрями міграційних процесів на теренах Харківщини та їхній влив на демографічну ситуацію в області. Акцентовано увагу на сутності термінів «втікачі від війни» – вимушені мігранти (внутрішньо переміщені особи) в Україні та «українські біженці за кордоном». Ще наприкінці лютого 2022 року наступ російських загарбників на Харків було зупинено завдяки героїчному опору Збройних Сил України та військ Територіальної оборони. Тому Харків увійшов до переліку перших міст України, які отримали звання «Місто-герой» (21 березня 2022 року). На основі аналізу статистичних даних, які надавалися Харківською обласною військово-цивільною адміністрацією, визначено часові відмінності міграційних потоків та встановлено особливості територіального розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Харківській області та в інших областях України. Висвітлено масштаб цих вимушених міграцій, насамперед у місті Харкові, чисельність населення якого скоротилася з 1 млн 400 тис. осіб напередодні російського вторгнення до 300 тис. осіб у квітні 2022 року. За оцінками міської влади Харкова, навесні 2022 року з міста лише залізницею було евакуйовано 600 тис. осіб. Провести евакуацію з північних та східних теренів Харківщини в перші місяці війни не вдалося. Під окупацією опинилася значна частина території області (п'ять із семи районів). Акцентовано увагу на хвилі повернення (реевакуації) населення до Харкова, яка розпочалася у травні 2022 року після звільнення від російських окупантів найближчих його околиць і тривала до весни 2023 року, коли чисельність населення міста досягла 1,1 млн осіб. Майже вся територія Харківської області була звільнена у вересні–жовтні 2022 року. Розкрито також етнічний склад населення Харківщини на початку ХХІ ст. Визнано те, що значна частина вимушених переселенців, які адаптувалися на нових теренах, можуть залишитися там. Це стосується не лише українських мігрантів за кордоном, але й харків’ян, які нині мешкають в інших областях України, особливо з числа тих, хто втратив житло та роботу в Харківській області. Це негативно вплине на існуючу нині складну демографічну ситуацію на Харківщині в найближчій перспективі.
The study of migration processes, caused by the Russian invasion of Ukraine on February 24, 2022, is a rather relevant scientific problem. The main territorial directions of migration processes in the Kharkiv region and their impact on the demographic situation in the oblast are defined in the article. Attention is focused on the essence of the terms war fugitives—forced migrants (internally displaced persons) in Ukraine and Ukrainian refugees abroad. At the end of February 2022 yet, the offensive of the Russian invaders on Kharkiv has been stopped thanks to the heroic resistance of the Armed Forces of Ukraine and the Territorial Defense troops. Therefore, Kharkiv has been included in the list of the first cities of Ukraine to receive the title of Hero City (March 21, 2022). Temporal differences in migration flows are determined, and the peculiarities of the territorial placement of internally displaced persons (IDPs) in the Kharkiv region and other oblasts of Ukraine are defined on the basis of the analysis of statistical data provided by the Kharkiv Regional Military-Civil Administration. The scale of these forced migrations is described, primarily in the city of Kharkiv. Its population has decreased from 1,400,000 on the eve of the Russian invasion to 300,000 people in April 2022. According to the estimations of the Kharkiv city authorities, 600,000 people have been evacuated from Kharkiv by railway alone in the spring of 2022. It was impossible to evacuate from the northern and eastern areas of the Kharkiv region during the first months of the war. A significant part of the region territory (territories of 5 out of 7 districts) is under occupation. Attention is focused on the wave of return (re-evacuation) of the population to Kharkiv, which started in May 2022 after the liberation of the city’s nearest surroundings from the Russian occupiers and lasted until the spring of 2023, when the population of Kharkiv reached 1.1 million people. Almost the whole Kharkiv region territory was liberated in September-October 2022. The ethnic structure of the population of the Kharkiv region in the early 21st century is also revealed. It is indicated that a significant part of the forced migrants who have adapted to the new areas will remain there. This applies not only to Ukrainian migrants abroad but also to Kharkiv residents who live currently in other regions of Ukraine, especially among those who have lost their homes and jobs in the Kharkiv region. This will objectively negatively affect the already difficult demographic situation in the Kharkiv region in the near future.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:02:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
14
СКЛЯР ВОЛОДимиР
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства, культурології та історії науки
Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Харків, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0020-5973
SkliAR VolodyMyR
a Doctor of History, a professor, a head of Ukrainian Studies, Culturology and History of Science Department of
the National Technical University (Kharkiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0020-5973
DOI https://doi.org/10.15407/nte2023.02.014
УДК 343.343.6:344.13](477.54-470+571)
Бібліографічний опис:
Скляр, В. (2023) Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на
демографічну ситуацію. Народна творчість та етнологія, 2 (398), 14–22.
Skliar, V. (2023) Migration Processes in the Kharkiv Region in the Conditions of Russian Aggression and Their
Impact on the Demographic Situation. Folk Art and Ethnology, 2 (398), 14–22.
м і гра ц і й н і П роц еси в Х а рк і вськ і й обл аст і
в У мова Х росі йс ької а гресі ї та ї Х н і й вП л и в
н а д е мографі ч н У сит Уа ц і ю
Анотація / Abstract
Дослідження міграційних процесів, які були спричинені російським вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року,
є досить актуальною науковою проблематикою. У статті визначено основні територіальні напрями міграційних про-
цесів на теренах Харківщини та їхній влив на демографічну ситуацію в області. Акцентовано увагу на сутності тер-
мінів «втікачі від війни» – вимушені мігранти (внутрішньо переміщені особи) в Україні та «українські біженці за
кордоном».
Ще наприкінці лютого 2022 року наступ російських загарбників на Харків було зупинено завдяки героїчному
опору Збройних Сил України та військ Територіальної оборони. Тому Харків увійшов до переліку перших міст Укра-
їни, які отримали звання «Місто-герой» (21 березня 2022 року).
На основі аналізу статистичних даних, які надавалися Харківською обласною військово-цивільною адміністра-
цією, визначено часові відмінності міграційних потоків та встановлено особливості територіального розміщення
внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Харківській області та в інших областях України. Висвітлено масштаб цих
вимушених міграцій, насамперед у місті Харкові, чисельність населення якого скоротилася з 1 млн 400 тис. осіб на-
передодні російського вторгнення до 300 тис. осіб у квітні 2022 року. За оцінками міської влади Харкова, навесні
2022 року з міста лише залізницею було евакуйовано 600 тис. осіб. Провести евакуацію з північних та східних теренів
Харківщини в перші місяці війни не вдалося. Під окупацією опинилася значна частина території області (п'ять із семи
районів).
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу
за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
1515
Володимир Ск л яр
Масові міграційні процеси є одним з
негативних наслідків російської агресії в
Україну, поряд із загибеллю військових та
мирних жителів, знищенням десятків міст
і сіл, руйнуванням енергетичної та транс-
портної інфраструктури. Дослідження цих
процесів є досить важливим не лише для
демографів, соціологів та економістів, але
й для істориків та етнологів. Зокрема, цій
проблематиці було присвячено науковий
семінар «Українська еміграція та міграцій-
ні процеси в Україні як результат сучасної
російсько-української війни та їхні наслідки
для етнополітичного, соціально-економіч-
ного, демографічного і мовно-культурного
розвитку держави», який було проведено
23 травня 2023 року в Інституті мисте-
цтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України 1.
Актуальним є дослідження регіональних
відмінностей міграційних процесів про-
тягом 2022–2023 років. Найбільш повну
інформацію про ці процеси в Харківській
області, зокрема, і про чисельність та тери-
торіальне розміщення вимушених пересе-
ленців (внутрішньо переміщених осіб) нада-
вала Харківська обласна військово-цивільна
адміністрація 2.
Харківщина – один з головних напрямів
російської агресії в Україну, як у 2014 році,
Акцентовано увагу на хвилі повернення (реевакуації) населення до Харкова, яка розпочалася у травні 2022 року
після звільнення від російських окупантів найближчих його околиць і тривала до весни 2023 року, коли чисельність
населення міста досягла 1,1 млн осіб. Майже вся територія Харківської області була звільнена у вересні–жовтні 2022
року. Розкрито також етнічний склад населення Харківщини на початку ХХІ ст.
Визнано те, що значна частина вимушених переселенців, які адаптувалися на нових теренах, можуть залишитися
там. Це стосується не лише українських мігрантів за кордоном, але й харків’ян, які нині мешкають в інших областях
України, особливо з числа тих, хто втратив житло та роботу в Харківській області. Це негативно вплине на існуючу
нині складну демографічну ситуацію на Харківщині в найближчій перспективі.
Ключові слова: Харків, Харківська область, міграція, вимушені переселенці (внутрішньо переміщені особи), ро-
сійська агресія, реевакуація, демографічна ситуація.
The study of migration processes, caused by the Russian invasion of Ukraine on February 24, 2022, is a rather relevant
scientific problem. The main territorial directions of migration processes in Kharkiv region and their impact on the
demographic situation in the oblast are defined in the article. Attention is focused on the essence of the terms war fugitives –
forced migrants (internally displaced persons) in Ukraine and Ukrainian refugees abroad.
At the end of February 2022 yet, the offensive of the Russian invaders on Kharkiv has been stopped thanks to the heroic
resistance of the Armed Forces of Ukraine and the Territorial Defense troops. Therefore, Kharkiv has been included in the
list of the first cities of Ukraine to receive the title of Hero City (March 21, 2022).
Temporal differences in migration flows are determined and the peculiarities of the territorial placement of internally
displaced persons (IDPs) in the Kharkiv region and other oblasts of Ukraine are defined on the base of the analysis of
statistical data provided by the Kharkiv Regional Military-Civil Administration. The scale of these forced migrations is
described, primarily in the city of Kharkiv. Its population has been decreased from 1,400,000 people on the eve of the
Russian invasion to 300,000 people in April, 2022. According to the estimations of the Kharkiv city authorities, 600,000
people have been evacuated from Kharkiv by railway alone in the spring of 2022. It has been impossible to evacuate from
the northern and eastern areas of Kharkiv region in the first months of the war. A significant part of the region territory
(territories of 5 out of 7 districts) is under occupation.
Attention is focused on the wave of return (re-evacuation) of the population to Kharkiv, which has started in May, 2022
after the liberation of the city’s nearest surroundings from the Russian occupiers and lasted until the spring of 2023, when
the population of Kharkiv reaches 1.1 million people. Almost the whole territory of the Kharkiv region has been liberated in
September-October, 2022. The ethnic structure of the population of Kharkiv region at the early 21st century is also revealed.
It is indicated that a significant part of the forced migrants who have adapted to the new areas will remain there. This
applies not only to Ukrainian migrants abroad, but also to Kharkiv residents who live currently in the other regions of
Ukraine, especially among those who have lost their homes and jobs in the Kharkiv region. This will objectively negatively
affect the already difficult demographic situation in Kharkiv region in the near future.
keywords: Kharkiv, Kharkiv region, migration, forced migrants (internally displaced persons), Russian aggression, re-
evacuation, demographic situation.
16
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
16
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
так і у 2022-му. На території області до
цього часу продовжуються бойові дії
(Дворічанська громада Куп’янського р-ну).
Попри прифронтове становище, Харків-
щина стала навесні 2022 року і залишається
у 2023 році одним з найбільших осередків
розміщення в Україні вимушених пересе-
ленців, які отримали статус внутрішньо
переміщених осіб (ВПО). Велика кіль-
кість мешканців Харківщини, насамперед
жінок і дітей, змушені були шукати при-
тулку не лише в інших областях України,
але й за кордоном, опинившись фактично
в статусі біженців, переважно в країнах
Європейського Союзу.
Директорка Інституту демографії та
соціа льних досліджень імені М. В. Птухи
НАН України академік Е. М. Лібанова запро-
понувала замість словосполучення «україн-
ські біженці» вживати слушний термін «вті-
качі від війни», виокремлюючи їх від пред-
ставників української трудової міграції, яка
була до 24 лютого 2022 року [5].
Однак варто зазначити, що й серед «вті-
качів від війни» є також досить багато тру-
дових мігрантів. Насамперед з областей, що
мали менші ризики загрози від російської
агресії (західних та центральних), мешкан-
ці яких скористалися можливістю влашту-
ватися на роботу за кордоном. З іншого
боку, частина трудових мігрантів, які виїха-
ли за кордон до 24 лютого 2022 року, особ-
ливо вихідці з областей, що опинилися під
загрозою російської агресії чи були оку-
повані в перший місяць інтервенції, пере-
творилися на «втікачів від війни», бо не
могли повернутися до рідних осель. Тому
розподіл українців за кордоном на трудових
мігрантів та «втікачів від війни» є досить
умовним. Варто зазначити також, що вже
навесні 2022 року десятки тисяч чоловіків
повернулися в Україну з-за кордону, щоб
стати до лав ЗСУ.
До того ж, чим тривалішою буде війна,
тим більше «втікачів від війни» перетворю-
ватимуться на трудових мігрантів, особливо
з числа тих, хто успішно адаптувався до ново-
го для них середовища і не збирається повер-
татися в Україну. А це означає нові демогра-
фічні втрати для українців. За прог нозами
Е. М. Лібанової, «В Україну повернеться
половина втікачів від війни» [6]. Варто також
додати, що «втікачами від війни» цілком
логічно можна вважати і вимушених пере-
селенців у межах України.
Російська агресія на територію України,
яка розпочалася ще 20 лютого 2014 року, при-
звела до окупації Криму та частин Донецької
і Луганської областей навесні й улітку того
самого року. Тоді ж розпочалися міграційні
процеси із цих теренів на вільну територію
України. Спроба захопити навесні 2014 року
Харків та інші міста Сходу й Півдня України
провалилися. З літа 2014 року до Харкова
переселилися тисячі осіб, насамперед з
Донецької та Луганської областей, які не
хотіли жити під російською окупацією.
24 лютого 2022 року о 4 год. 45 хв. роз-
почався ракетно-артилерійський обстріл
Харкова, і вже об 11 год. російські загарб-
ники опинилися на кільцевій дорозі на пів-
ночі та на північному сході міста, яке вони
планували захопити за 2 дні [8]. Відстань
від Харкова до кордону не перевищує 40 км
автошляхами, а навпрошки – не більше
30 км. 25–27 лютого російські диверсійні
групи спробували з трьох боків зайти та
захопити місто, але були вщент розгромлені
на вулиці Шевченка (що дуже символічно!).
Після цього розпочалися масові ракетно-
артилерійські обстріли та авіаційні бомбар-
дування, що призвело до руйнування житла
та інфраструктури міста.
1 березня 2022 року під ракетними
обстрілами опинився центр Харкова – було
зруйновано будинок Обласної адміністра-
ції. Найбільш постраждали від обстрі-
лів північно-східні та північні частини
Харкова (насамперед Північна Салтівка,
П’ятихатки та Велика Данилівка). До кінця
березня наступ агресора в Харківській
області було зупинено героїчним спроти-
вом ЗСУ, у тому числі й Харківської терито-
ріальної оборони.
1717
Володимир Ск л яр
21 березня 2022 року Президент України
Володимир Зеленський підписав Указ про
відзнаку «Місто-герой України», який
визначає оформлення й підстави «для від-
значення подвигу, масового героїзму та стій-
кості громадян, виявлених у захисті своїх
міст». Серед міст, які першими отримали
цей статус, був і Харків. 22 березня 2022 року
цю відзнаку Президент України вручив місь-
кому голові Ігорю Терехову [4].
Просування росіян на теренах Харків-
щини було зупинено ще на початку квітня
2022 року, за винятком Ізюмського напрям-
ку, де продовжувався наступ росіян у бік
Слов’янська ще протягом весни та літа. Із
семи великих районів Харківщини навесні
2022 року повністю чи частково були окупо-
вані 5 (близько 40 % площі області): у тому
числі Куп’янський повністю, більшість тере-
нів Ізюмського та Чугуївського районів,
а також північні частини Богодухівського й
Харківського районів.
Під окупацією до вересня 2022 року
опинилися нові районні центри Ізюм та
Куп’янськ, колишні районні центри (до
2020 року) міста Балаклія і Вовчанськ, сели-
ща міського типу Борова, Великий Бурлук,
Дворічна та Шевченкове. Фактично на лінії
фронту, окрім Харкова, перебували район-
ний центр Чугуїв, колишні районні цен-
три Барвінкове та Дергачі, селища міського
типу Золочів і Печеніги. Не окупованими
залишалися Красноградський район, який
межує з Полтавщиною, та Лозівський, що
межує з Дніпропетровщиною. Однак під
ракетними обстрілами перебували Лозова,
Красноград, Богодухів, розташовані на зна-
чній відстані від обласного центру, а також
Люботин і Мерефа, розташовані на заході
та півдні від Харкова.
Варто зазначити, що українсько-росій-
ський кордон розташований значно пів-
денніше, ніж межі українських етнічних
земель (Північна Слобожанщина), де ще
за переписом 1926 року переважну біль-
шість серед усього населення станови-
ли українці. Зокрема, Суджа – колишнє
сотенне містечко Сумського полку – нині
є районним центром Курської області,
а Грайворон – колишнє сотенне містечко
Охтирського полку – нині районний центр
Бєлгородської області. До того ж весь пів-
день Воронезької області та східні терени
Бєлгородської належали до Острогозького
слобідського полку. За межами України
нині залишилося більше третини терито-
рії історичної Слобожанщини, яка про-
стягнулася від Псла на заході до Дону на
сході. Історію розвитку українського руху
на теренах, які опинилися за межами УСРР,
у тому числі й Північна Слобожанщина,
у 20-х – на початку 30-х років ХХ ст. викла-
дено в праці сучасного українського істори-
ка Володимира Сергійчука [9].
Україна не претендує на колишні укра-
їнські етнічні землі, але й відкидає будь-які
імперські наміри російських загарбників
щодо території України в межах 1991 року.
Заселення українцями теренів Слобідської
України та історія п’яти слобідських пол-
ків відображена в праці учня Володимира
Антоновича видатного історика Дмитра
Багалія [1].
До травня 2022 року війська агресора були
ще на околицях міста, а потім їх відігнали на
15–20 км на північ та на схід від Харкова.
У вересні й на початку жовтня в результаті
успішного проведення Харківської контр-
наступальної операції ЗСУ звільнили від
окупантів майже всю Харківську область, за
винятком частини Дворічанської громади
Куп’янського району.
Евакуація з Харкова та районів Харківсь-
кої області розпочалася ще 24 лютого
2022 року і продовжувалася протягом берез-
ня та квітня. Вона проводилася як автомо-
більним транспортом (приватним і кому-
нальним), так і евакуаційними потягами
Укрзалізниці з Харкова та Лозової переваж-
но до західних областей України. За оцінка-
ми міської влади Харкова, навесні 2022 року
з Харкова лише залізницею було евакуйо-
вано 600 тис. осіб. За інформацією голови
Харківської обласної військово-цивільної
18
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
18
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
адміністрації, у квітні 2022 року в Харкові
залишалося від 300 тис. до 400 тис. осіб
(найменше за весь час війни) [14]. Таких
масштабів переселення Харків не знав від
1941 року. Значна частина населення північ-
них та східних громад Харківщини не змогла
евакуюватися, бо була окупована впродовж
24–27 лютого 2022 року.
За даними Головного управління ста-
тистики в Харківській області, на 1 лютого
2022 року (тобто якраз напередодні росій-
ського вторгнення) загальна чисельність
населення Харківщини становила 2 596 тис.
осіб, у тому числі Харківського району
включно з Харковом – 1 727 тис. осіб 3.
Встановлення територіального розмі-
щення евакуйованого населення Харкова
та визначення його кількісних показни-
ків потребує подальшого дослідження,
але основні напрямки масових переселень
можна окреслити й нині. Значна частина
харків’ян навесні 2022 року переселилася
з постійно обстрілюваних районів півночі
та сходу міста до більш безпечних півден-
них і південно-західних районів, а також
у найближчу приміську зону на південь
від Харкова. Протягом лютого–травня
2022 року, тобто в перші місяці російського
вторгнення, найбільшим бомбосховищем
у Харкові став метрополітен, де прихисток
отримали декілька тисяч харків’ян, яких
міська влада забезпечувала харчами та реча-
ми першої необхідності [3].
Масовий волонтерський рух у Харкові,
як і по всій Україні, свідчить про високий
рівень самоорганізації українців, про їхню
готовність як прийти на допомогу мирним
мешканцям, так і підтримати українських
воїнів. У майбутньому волонтерський рух та
мужня боротьба ЗСУ повинні стати важли-
вою науковою проблематикою історичних
досліджень.
На початку російського вторгнен-
ня масовий виїзд населення Харкова спо-
стерігався також і в громади, розташо-
вані у Красноградському та на півдні
Богоду хівського районів Харківської
області. Чисельність населення окремих
населених пунктів цих районів за цей час
збільшилася в 1,5–2 рази [2]. Досить знач-
ний потік переселенців із Харківщини був
спрямований до сусідніх областей, насам-
перед до Полтавської, дещо менший – до
Дніпропетровської.
Ще одним напрямком переселень були
західні та частково центральні облас-
ті України. Вони були також транзитними
для подальшого переселення українців за
кордон. У березні–квітні 2022 року значна
частина переселенців із Харкова, насампе-
ред жінки й діти, опинилися за кордоном,
передусім у Польщі та Німеччині. Навесні
та влітку 2022 року Польща перетворила-
ся на головний осередок для українських
біженців, звідки вони переселялися до
інших країн Європейського Союзу. На жаль,
точних даних щодо чисельності мешканців
Харківської області, які опинилися за кордо-
ном, поки що немає.
Протягом літа 2022 року через Печенізьку
дамбу на Сіверському Донці за допомогою
волонтерів відбувалася евакуація жінок,
дітей та літніх людей з окупованих пів-
нічно-східних та східних громад області.
Переселенці направлялися переважно в
західні області України.
За інформацією Харківської обласної вій-
ськової адміністрації, до початку вересня
2022 року понад 1 млн мешканців області
вимушені були покинути свої домівки через
війну. На території Харківщини прожива-
ли 288 тис. переселенців. У межах України
перебували 672 тис. внутрішньо переміще-
них осіб із цієї області. Найбільше пере-
селенців із Харківщини було фіксовано на
Полтавщині (122 тис. осіб) [15].
З вересня 2022 року, після звільнення
окупованих територій прикордонних райо-
нів Харківщини, розпочалася евакуація
населення із цих теренів, насамперед до
Харкова та інших громад області. З 10 верес-
ня 2022 року до січня 2023-го зі звільне-
них громад області було евакуйовано понад
23 тис. осіб [7].
1919
Володимир Ск л яр
З початку 2023 року ще більше активізу-
валася евакуація населення з прикордон-
них теренів Харківщини, які опинилися під
постійними ракетно-артилерійськими та
авіаційними обстрілами. Територія на від-
стані 10–15 км від кордону фактично зни-
щується російськими загарбниками вщент.
Переселенці із цих теренів Харківської облас-
ті, а також зі звільнених районів Донбасу, які
опинилися на лінії фронту, переважно роз-
селяються в Харкові та його найближчих
околицях. Зокрема, їх розселили в студент-
ських гуртожитках та на базах відпочинку
(близько 80 тис. осіб) [12].
У травні 2023 року в Харківській області,
включно з Харковом, нараховувалося понад
485 тис. ВПО. За чисельністю вимушених
переселенців Харківщина посідала друге
місце поміж усіх областей України, після
Дніпропетровської [13].
Попри те, що продовжуються бойові дії
на території Харківської області, тривають
постійні обстріли прикордонної смуги, пері-
одично під ракетними обстрілами опиня-
ється Харків, розпочалася реевакуація насе-
лення. З травня 2022 до травня 2023 року
спостерігалося декілька хвиль повернення
населення до Харкова.
Перша масова хвиля розпочалася ще в
травні 2022 року, коли від російських загарб-
ників було звільнено найближчі околиці
міста. Поверталися переважно ті мешканці,
у яких уцілили домівки. Друга хвиля розпо-
чалася наприкінці вересня 2022 року, коли
російських окупантів вигнали з переваж-
ної більшості території Харківської області.
У Харкові було відновлено опалення, тому
чергова хвиля переселенців повернулася
напередодні нового року.
Останньою виявилася хвиля повернення
харків’ян до рідного міста навесні 2023 року,
після закінчення опалювального сезону. За
оцінкою міської влади, у квітні 2023 року в
місті мешкало понад 1,1 млн осіб. Це не тіль-
ки ті харків’яни, які повернулися до міста,
а й українці, що виїхали із зони бойових
дій. Міський голова Ігор Терехов зазначив,
що «Харків значно постраждав за 2022 рік.
Дуже багато потрібно відновити, і ми пра-
цюємо, щоб відновити ті пошкодження, які
наніс російський агресор. Зараз приблиз-
но 150 тисяч харків’ян без даху над голо-
вою» [7].
Масовому повернення до Харкова спри-
яло те, що в місті було відновлено тран-
спортні комунікації, повністю відновлено
роботу комунальних підприємств, поступо-
во ремонтуються житлові будинки, за винят-
ком тих, які майже повністю зруйновані.
Значно гірша ситуація в громадах, які були
під окупацією чи на лінії зіткнення. Велика
частина території потребує розмінування,
але й там поступово налагоджується життя.
Найгірше становище у прикордонних насе-
лених пунктах, які постійно перебувають
під обстрілами, де зруйнована майже вся
інфраструктура, звідки виїхало майже все
населення.
На жаль, відсутні статистичні дані щодо
чисельності населення Харківської області,
депортованого з України росіянами, насам-
перед з теренів, які опинилися під росій-
ською окупацією до жовтня 2023 року.
Відсутня також інформація щодо чисельнос-
ті колаборантів, які втекли з України разом з
російськими військами.
Попри те, що в результаті російської агре-
сії знищено тисячі будинків, сотні шкіл,
дитячих садочків, закладів вищої освіти,
лікарень, закладів культури, загинули та
поранені українські військові й мирні меш-
канці, Харків, який отримав звання міста-
героя, як і вся Україна, продовжує боротися
проти російських загарбників.
Значна частина території Харківської
області потребує розмінування. Від мін
страждає населення раніше окупованих
районів Харківщини, гинуть мирні меш-
канці, у тому числі й працівники сільсько-
го господарства при проведенні польових
робіт. Ракетними обстрілами знищено музей
Григорія Сковороди в селі Сковородинівка
Золочівської селищної об’єднаної терито-
ріальної громади Богодухівського району.
2 0
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
2 0
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
Зруйновано корпуси та пошкоджено гур-
тожитки Національного технічного універ-
ситету «Харківський політехнічний інсти-
тут», Харківського національного універ-
ситету імені В. Н. Каразіна, Харківського
національного педагогічного університету
імені Г. С. Сковороди, Харківського націо-
нального університету міського господар-
ства імені О. М. Бекетова та інших закла-
дів вищої освіти. Постраждали також уста-
нови Національної академії наук України,
зокрема Національний науковий центр
«Харківський фізико-технічний інсти-
тут», Інститут радіофізики та електроніки
ім. О. Я. Усикова.
Окремого розгляду потребує аналіз етніч-
ного складу населення Харківської облас-
ті напередодні російської агресії. На жаль,
останній перепис населення України відбув-
ся лише в грудні 2001 року, а перепис, який
спочатку планувався на 2011 рік, а потім
постійно відкладався, так і не був проведе-
ний. Російські загарбники сподівалися захо-
пити Харків за декілька годин, думаючи,
що їх квітами буде вітати «російськомовне
населення». У цьому вони прорахувалися не
лише у 2022 році, але й у 2014-му.
Зміни етномовної структури населення
Харківської області, у тому числі Харкова,
за 1989–2001 роки знайшли відображення в
попередніх працях автора [10; 11]. За цей час
спостерігалося зростання частки українців
серед загальної чисельності населення облас-
ті, у тому числі й Харкова на тлі скорочення
рівня частки росіян серед усього населення
переважно за рахунок зміни етнічної само-
ідентифікації осіб, які походили з екзогам-
них (етнічно змішаних) родин, на користь
визнання своєї належності до українців.
Зокрема, у 2001 році частка українців серед
загальної чисельності населення Харківської
області становила 70,75 % (2 048 699 осіб із
2 895 813 осіб). Серед сільського населен-
ня Харківщини частка українців становила
81,35 %, що було навіть більше, ніж частка
українців серед усього населення України у
2001 році – 77,82 % [11, с. 558, 564, 568].
Отже, російська агресія проти України
викликала масові міграційні процеси, особ-
ливо на Сході та Півдні України, у тому
числі і в Харківській області. Звільнення від
російських загарбників у травні 2022 року
найближчих околиць Харкова, а у жовтні
2022 року майже всієї території Харківської
області, зумовило масове повернення
харків’ян до рідного міста, яке донині постій-
но перебуває під ракетними обстрілами.
Попри все, місто-герой Харків залишається
незламною фортецею на північному сході
України.
Варто спрогнозувати, що процеси масо-
вої реевакуації ще більше активізуються
після Перемоги над ворогом. Однак можна
вказати й на те, що значна частина виму-
шених переселенців, які адаптувалися на
нових місцях, залишаться там. Це стосу-
ється не лише українських мігрантів за
кордоном, але й переселенців-харків’ян, які
зараз мешкають в інших областях України,
особливо з числа тих, хто втратив житло
та роботу в Харківській області. Це в най-
ближчій перспективі негативно вплине і на
складну донині демографічну ситуацію на
Харківщині, бо з 1993 року в Україні розгор-
нулися процеси депопуляції, а в сільській
місцевості – ще з 1979 року. Досить негатив-
но впливала також і масова трудова емігра-
ція українців за кордон, яка розпочалася ще
наприкінці ХХ ст.
Дослідження міграційних процесів,
пов’язаних із російською агресією в Україні,
територіальний перерозподіл населення в її
межах, а також доля українських біженців
за кордоном – ця тематика буде важливою
в діяльності українських науковців у часи
після воєнної розбудови нашої держави.
2121
Володимир Ск л яр
1. Багалій Д. І. Історія Слобідської України : з 71 малюнками і 2 картами. Харків : Союз, 1918. 308 с.
2. Богодухівський і Красноградський райони завершують підготовку до опалювального сезону. URL : https://
kharkivoda.gov.ua/news/117060?sv (дата звернення 21.05.2023 р.).
3. Бондар Г. Багато мешканців Харкова досі не наважуються залишати бомбосховища у метрополітені. URL :
https://www.unian.ua/society/metro-harkova-vidnovilo-robotu-bagato-harkiv-yan-dosi-ne-navazhuyutsya-zalishati-
bomboshovishcha-novini-harkova-11840400.html (дата звернення 10.05.2023 р.).
4. Зеленський вручив меру Харкова відзнаку «Місто-герой України». URL : https://www.radiosvoboda.org/a/
news-zelenksyi-kharkiv-misto-heroi/32329924.html (дата звернення 16.05.2023 р.).
5. Інтерв’ю академіка Елли Лібанової (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи
НАН України) медійній платформі «РБК-Україна». URL : https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.
aspx?MessageID=10010 (дата звернення 20.05.2023 р.).
6. Лібанова Е. М. В Україну повернеться принаймні половина втікачів від війни. URL : https://www.rbc.ua/rus/
news/ella-libanova-ukrayinu-povernetsya-prinaymni-1681912490.html (дата звернення 17.05.2023 р.).
7. На Харківщині продовжують евакуйовувати населення із деокупованих територій. URL : https://kharkivoda.
gov.ua/news/119436 (дата звернення 15.05.2023 р.).
8. Нечепоренко О. Нескорене місто. Як вдалося захистити Харків, не допустити окупації? URL : https://www.
radiosvoboda.org/a/kharkiv-viyna-lyutyy-2022/32284813.html (дата звернення 18.05.2023 р.).
9. Сергійчук В. І. «Українізація Росії». Політичне ошуканство українців російською більшовицькою владою в
1923–1932 роках. Київ : Українська видавнича спілка, 2000. 331 с.
10. Скляр В. М. Етномовна структура населення Харкова на початку ХХІ ст. Вісник Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». Харків,
2018. Вип. 26. С. 104–111.
11. Скляр В. М. Етномовний склад населення Харківської області: за матеріалами Всеукраїнського перепису на-
селення 2001 року : монографія. Харків : Тим Паблиш Груп, 2019. 642 с.
12. У гуртожитках Харкова проживає 80 000 переселенців. URL : https://2day.kh.ua/ua/kharkow/u-hurtozhytkakh-
kharkova-prozhyvaye-80-000-pereselentsiv (дата звернення 20.05.2023 р.).
13. У Харківській області зареєструвалися понад 485 тисяч переселенців. URL : https://kharkivoda.gov.ua/
news/120828?sv (дата звернення 17.05.2023 р.).
14. Лобанок Д. Харків: населення та демографічні зміни з початком повномасштабної війни. URL : https://
gwaramedia.com/yak-zminilosya-naselennya-harkova-z-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnennya/ (дата звернення
20.05. 2023 р.).
15. Ще 200 000 жителів Харківської області стали переселенцями. URL : https://2day.kh.ua/ua/kharkow/shche-
200-000-zhyteliv-kharkivskoyi-oblasti-staly-pereselentsyamy (дата звернення 17.05.2023 р.).
Джерела та література
References
Примітки
1 Див.: URL : https://www.etnolog.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2340&Itemid=508.
2 Див.: URL : https://kharkivoda.gov.ua/.
3 Див.: URL : http://kh.ukrstat.gov.ua/chyselnist-naselennia-shchomisiachna-informatsiia.
1. BAHALII, Dmytro. History of Slobidska Ukraine: with 71 Drawings and 2 Maps. Kharkiv: Union, 1918, 308 pp. [in
Ukrainian].
2. ANON. Bohodukhiv and Krasnohrad Districts are Finishing the Preparation for the Heating Season [viewed 21 May
2023]. Available from: https://kharkivoda.gov.ua/news/117060?sv [in Ukrainian].
3. BONDAR, Hryhorii. Many Inhabitants of Kharkiv Still don’t Dare to Leave Bomb Shelters in the Underground [viewed
10 May 2023]. Available from: https://www.unian.ua/society/metro-harkova-vidnovilo-robotu-bagato-harkiv-yan-dosi-
ne-navazhuyutsya-zalishati-bomboshovishcha-novini-harkova-11840400.html [in Ukrainian].
22
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
22
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 3
Надійшла / Received 26.05.2023
Рекомендована до друку / Recommended for publishing 13.06.2023
4. ANON. Zelenskyy has Presented the Mayor of Kharkiv with the “Hero City of Ukraine” Award [viewed 16 May 2023].
Available from: https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenksyi-kharkiv-misto-heroi/32329924.html [in Ukrainian].
5. ANON. Interview of the Academician Ella Libanova (M. Ptukha Institute of Demography and Social Studies of the NAS of
Ukraine) to “RBC-Ukraine” Media Platform [viewed 20 May 2023]. Available from: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/
Pages/View.aspx?MessageID=10010 [in Ukrainian].
6. LIBANOVA, Ella. At Least a Half of Fugitives from War will Return to Ukraine [viewed 17 May 2023]. Available from:
https://www.rbc.ua/rus/news/ella-libanova-ukrayinu-povernetsya-prinaymni-1681912490.html [in Ukrainian].
7. ANON. The Population Continues to be Evacuated from the De-occupied Territories in Kharkiv Region [viewed 15 May
2023]. Available from: https://kharkivoda.gov.ua/news/119436 [in Ukrainian].
8. NECHEPORENKO, Oksana. Unconquered City. How has It Been Possible to Protect Kharkiv and Prevent Occupation?
[viewed 18 May 2023]. Available from: https://www.radiosvoboda.org/a/kharkiv-viyna-lyutyy-2022/32284813.html [in
Ukrainian].
9. SERHIICHUK, Volodymyr. “Ukrainization of Russia”. Political Deception of Ukrainians by the Russian Bolshevik Regime
in 1923–1932. Kyiv: Ukrainian Publishing Union, 2000, 331 pp. [in Ukrainian].
10. SKLIAR, Volodymyr. Ethnolinguistic Structure of Kharkiv Population at the Early 21st Century. Bulletin of
V. Karazin Kharkiv National University. “History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences” Series.
Kharkiv, 2018, iss. 26, pp. 104–111 [in Ukrainian].
11. SKLIAR, Volodymyr. Ethnolinguistic Structure of Kharkiv Region Population: After the Materials of All-Ukrainian
Census of 2001: A Monograph. Kharkiv: Team Publish Group, 2019, 642 pp. [in Ukrainian].
12. ANON. 80,000 Displaced Persons Live in the Hostels of Kharkiv [viewed 20 May 2023]. Available from: https://2day.
kh.ua/ua/kharkow/u-hurtozhytkakh-kharkova-prozhyvaye-80-000-pereselentsiv [in Ukrainian].
13. ANON. More than 485,000 Displaced Persons Have Been Registered in Kharkiv Region [viewed 17 May 2023]. Available
from: https://kharkivoda.gov.ua/news/120828?sv [in Ukrainian].
14. LOBANOK, Dasha. Kharkiv: Population and Demographic Changes with the Beginning of a Full-Scale War
[viewed 20 May 2023]. Available from: https://gwaramedia.com/yak-zminilosya-naselennya-harkova-z-pochatku-
povnomasshtabnogo-vtorgnennya/ [in Ukrainian].
15. ANON. Another 200,000 Inhabitants of the Kharkiv Region Have Become Displaced Persons [viewed 17 May, 2023].
Available from: https://2day.kh.ua/ua/kharkow/shche-200-000-zhyteliv-kharkivskoyi-oblasti-staly-pereselentsyamy [in
Ukrainian].
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203765 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:02:06Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скляр, В. 2025-06-10T14:42:21Z 2023 Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію / В. Скляр // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 14–22. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203765 343.343.6:344.13](477.54-470+571) https://doi.org/10.15407/nte2023.02.014 Дослідження міграційних процесів, які були спричинені російським вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, є досить актуальною науковою проблематикою. У статті визначено основні територіальні напрями міграційних процесів на теренах Харківщини та їхній влив на демографічну ситуацію в області. Акцентовано увагу на сутності термінів «втікачі від війни» – вимушені мігранти (внутрішньо переміщені особи) в Україні та «українські біженці за кордоном». Ще наприкінці лютого 2022 року наступ російських загарбників на Харків було зупинено завдяки героїчному опору Збройних Сил України та військ Територіальної оборони. Тому Харків увійшов до переліку перших міст України, які отримали звання «Місто-герой» (21 березня 2022 року). На основі аналізу статистичних даних, які надавалися Харківською обласною військово-цивільною адміністрацією, визначено часові відмінності міграційних потоків та встановлено особливості територіального розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Харківській області та в інших областях України. Висвітлено масштаб цих вимушених міграцій, насамперед у місті Харкові, чисельність населення якого скоротилася з 1 млн 400 тис. осіб напередодні російського вторгнення до 300 тис. осіб у квітні 2022 року. За оцінками міської влади Харкова, навесні 2022 року з міста лише залізницею було евакуйовано 600 тис. осіб. Провести евакуацію з північних та східних теренів Харківщини в перші місяці війни не вдалося. Під окупацією опинилася значна частина території області (п'ять із семи районів). Акцентовано увагу на хвилі повернення (реевакуації) населення до Харкова, яка розпочалася у травні 2022 року після звільнення від російських окупантів найближчих його околиць і тривала до весни 2023 року, коли чисельність населення міста досягла 1,1 млн осіб. Майже вся територія Харківської області була звільнена у вересні–жовтні 2022 року. Розкрито також етнічний склад населення Харківщини на початку ХХІ ст. Визнано те, що значна частина вимушених переселенців, які адаптувалися на нових теренах, можуть залишитися там. Це стосується не лише українських мігрантів за кордоном, але й харків’ян, які нині мешкають в інших областях України, особливо з числа тих, хто втратив житло та роботу в Харківській області. Це негативно вплине на існуючу нині складну демографічну ситуацію на Харківщині в найближчій перспективі. The study of migration processes, caused by the Russian invasion of Ukraine on February 24, 2022, is a rather relevant scientific problem. The main territorial directions of migration processes in the Kharkiv region and their impact on the demographic situation in the oblast are defined in the article. Attention is focused on the essence of the terms war fugitives—forced migrants (internally displaced persons) in Ukraine and Ukrainian refugees abroad. At the end of February 2022 yet, the offensive of the Russian invaders on Kharkiv has been stopped thanks to the heroic resistance of the Armed Forces of Ukraine and the Territorial Defense troops. Therefore, Kharkiv has been included in the list of the first cities of Ukraine to receive the title of Hero City (March 21, 2022). Temporal differences in migration flows are determined, and the peculiarities of the territorial placement of internally displaced persons (IDPs) in the Kharkiv region and other oblasts of Ukraine are defined on the basis of the analysis of statistical data provided by the Kharkiv Regional Military-Civil Administration. The scale of these forced migrations is described, primarily in the city of Kharkiv. Its population has decreased from 1,400,000 on the eve of the Russian invasion to 300,000 people in April 2022. According to the estimations of the Kharkiv city authorities, 600,000 people have been evacuated from Kharkiv by railway alone in the spring of 2022. It was impossible to evacuate from the northern and eastern areas of the Kharkiv region during the first months of the war. A significant part of the region territory (territories of 5 out of 7 districts) is under occupation. Attention is focused on the wave of return (re-evacuation) of the population to Kharkiv, which started in May 2022 after the liberation of the city’s nearest surroundings from the Russian occupiers and lasted until the spring of 2023, when the population of Kharkiv reached 1.1 million people. Almost the whole Kharkiv region territory was liberated in September-October 2022. The ethnic structure of the population of the Kharkiv region in the early 21st century is also revealed. It is indicated that a significant part of the forced migrants who have adapted to the new areas will remain there. This applies not only to Ukrainian migrants abroad but also to Kharkiv residents who live currently in other regions of Ukraine, especially among those who have lost their homes and jobs in the Kharkiv region. This will objectively negatively affect the already difficult demographic situation in the Kharkiv region in the near future. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію Migration Processes in the Kharkiv Region in the Conditions of Russian Aggression and Their Impact on the Demographic Situation Article published earlier |
| spellingShingle | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію Скляр, В. З історії та теорії науки |
| title | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію |
| title_alt | Migration Processes in the Kharkiv Region in the Conditions of Russian Aggression and Their Impact on the Demographic Situation |
| title_full | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію |
| title_fullStr | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію |
| title_full_unstemmed | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію |
| title_short | Міграційні процеси в Харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію |
| title_sort | міграційні процеси в харківській області в умовах російської агресії та їхній вплив на демографічну ситуацію |
| topic | З історії та теорії науки |
| topic_facet | З історії та теорії науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203765 |
| work_keys_str_mv | AT sklârv mígracíiníprocesivharkívsʹkíioblastívumovahrosíisʹkoíagresíítaíhníivplivnademografíčnusituacíû AT sklârv migrationprocessesinthekharkivregionintheconditionsofrussianaggressionandtheirimpactonthedemographicsituation |