51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі
29.05 – 02.06.2023 року в Гельсінкі (Фінляндська Республіка) відбулася 51‑а Міжнародна баладна конференція «Пісенні жанри в соціальному і культурному контекстах», організаторами якої виступили Комісія з вивчення балад (Kommission für Volksdichtung / KfV)і Фінське літературне товариство у співпраці з...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203773 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 105–109. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859791868147007488 |
|---|---|
| author | Микитенко, О. |
| author_facet | Микитенко, О. |
| citation_txt | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 105–109. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | 29.05 – 02.06.2023 року в Гельсінкі (Фінляндська Республіка) відбулася 51‑а Міжнародна баладна конференція «Пісенні жанри в соціальному і культурному контекстах», організаторами якої виступили Комісія з вивчення балад (Kommission für Volksdichtung / KfV)і Фінське літературне товариство у співпраці з відділенням фольклору та історії Університету Гельсінкі, а також відділом народної музики Академії «Сібеліус» Університету мистецтв Гельсінкі. Гельсінський Університет, заснований у 1640 році в м. Турку, є сьогодні найстаршою та найбільшою академічною установою Фінляндії, з авторитетною міжнародною традицією фольклорних студій, які було розпочато 1898 року. Конференція вкотре засвідчила актуальність висвітлення проблем фольклорної жанрології, зокрема пісенних жанрів, що продовжують активне побутування в сучасній культурі різних країн світу, зберігаючи пам’ять нематеріальної культурної спадщини, водночас демонструючи життєдайність народної пісенної традиції в культурному та соціальному контекстах сьогодення.
|
| first_indexed | 2025-12-02T11:44:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
105
МИКИТЕНКО ОКСАНА
докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної
фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського
НАН України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7613–8557
MykyTenko okSAnA
a Doctor of Philology, a chief research fellow of the Ukrainian and Foreign Folkloristics Department of
M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences of
Ukraine (Kyiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–7613–8557
DOI
Бібліографічний опис:
Микитенко, О. (2023) 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі. Народна творчість та етнологія,
3 (399), 105–109.
Mykytenko, O. (2023) The 51st International Ballad Conference in Helsinki. Folk Art and Ethnology, 3 (399),
105–109.
51-а М і ж н а род н а ба л а д н а конФЕрЕн Ц і я
В гЕ л ьсі н к і
29.05 – 02.06.2023 року в Гельсінкі (Фінляндська Республіка) відбулася 51-а Міжнародна
баладна конференція «Пісенні жанри в соціальному і культурному контекстах», органі-
заторами якої виступили Комісія з вивчення балад (Kommission für Volksdichtung / Kf V)
і Фінське літературне товариство у співпраці з відділенням фольклору та історії Університету
Гельсінкі, а також відділом народної музики Академії «Сібеліус» Університету мистецтв
Гельсінкі. Гельсінський Університет, заснований у 1640 році в м. Турку, є сьогодні найстар-
шою та найбільшою академічною установою Фінляндії, з авторитетною міжнародною тради-
цією фольклорних студій, які було розпочато 1898 року.
Проходила зустріч у приміщенні заснованого в 1831 році Фінського літературного това-
риства – одному з найвизначніших та найавторитетніших культурних і наукових осередків
Фінляндії, майже двохсотлітня діяльність якого здобула широкий міжнародний резонанс.
Серед першочергових завдань Товариства – збирання, публікація, вивчення та збереження
творів народної творчості, зокрема народних рун. Перше зібрання давніх форм пісенної поезії
Фінляндії побачило світ 1835 року, коли Еліас Льонрот видав свою відому збірку «Калевала».
Заснована на самобутньому віршованому розмірі з внутрішньорядковою алітерацією та
паралелізмом, фінська епічна традиція здавна побутувала на території розселення прибал-
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Опубліковано на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
106
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
106
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3
тійсько-фінських племен і стала вагомим чинником національної ідентичності. Сьогодні
реалізація завдань наукової діяльності Товариства забезпечується його відповідними підроз-
ділами, серед яких – видавничий відділ, інформаційний центр фінської літератури, наукова
бібліотека, фольклорний архів, який є центральним зібранням матеріалів у сфері фольклору
та народної духовної культури.
Тематику, пов’язану з поглибленим вивченням пісенних жанрів, було обрано не випад-
ково. Сучасний соціокультурний контекст побутування фольклорної творчості зумовлює
звернення як виконавців, так і аудиторії (у найширшому значенні), а також дослідників, саме
до пісень різних жанрів. Актуальне кодування або декодування сенсів того чи іншого тексту
вимагає необхідної історико-культурної інтерпретації та врахування структурних меж пев-
ного фольклорного жанру, має відповідності в багатьох фольклорних традиціях. Такі ознаки
жанру, як функціональність, тематична площина, інтерпретаційні межі, виражальні засоби,
виконавська майстерність тощо, зумовлюють сутнісне розуміння жанру як соціокультурного
конструкта, водночас не обмежують творчої індивідуальності, не залишаються незмінними.
Цими рисами пояснюється, зокрема, звернення до пісенних текстів як актуальних елементів
соціокультурного відродження традиції, що вимагає відповідної підготовки, нових виконав-
ських платформ, архівної роботи тощо. Чималої уваги заслуговує вивчення сучасної виконав-
ської практики – як індивідуальної, так і колективної (під час фестивалів, календарних свят
і т. ін.). Усі ці питання – і в теоретичному, і в методологічному аспектах – так чи інакше були
пов’язані з тематикою конференції.
У 51-й баладній конференції взяли участь близько 40 доповідачів із різних країн – Албанії,
Великої Британії, Естонії, Косова, Мексики, Німеччини, Польщі, Португалії, Південної
Африки, Словенії, Угорщини, України, США, Фінляндії, Франції, Швеції. Представлення
різних дослідницьких підходів, академічних традицій та практичного досвіду науковців
Європи, Азії, Африки та Америки забезпечувало незмінну зацікавленість аудиторії та зумов-
лювало постійний жвавий обмін поглядами. Тема конференції «Пісенні жанри в соціальному
та культурному контекстах» дозволила поєднати теоретичні й практичні підходи, визначила
значну кількість міждисциплінарних спостережень – культурологічних, фольклористичних,
лінгвістичних, мистецтвознавчих, історичних тощо.
На відкритті конференції прозвучали вітальні адреси від Фінського літературного това-
риства, Університету Гельсінкі, а також від президента Комісії з вивчення балад (Kf V)
М. Голеж-Каучич (Словенія). Було виголошено ряд доповідей, у яких ішлося про вивчення
пісенних фольклорних жанрів у Фінляндії, зокрема, виступили організатори конференції
К. Калліо та В. Сікарі.
Робота конференції проходила в пленарному режимі впродовж трьох днів. Загалом було
проведено 12 засідань, на кожному з яких представлено дві або три доповіді. Мовою балад-
них конференцій традиційно є англійська, нею виголошуються доповіді та подаються пре-
зентації, ведеться дискусія та спілкуються учасники. Регламент передбачав до 20 хвилин
для виступів і 10 хвилин для запитань та обговорення. Один день було присвячено відвідан-
ню скансену, де учасники мали можливість оглянути представлені в експозиції традиційні
житла з різних місцевостей країни, а також долучитися до практичної діяльності трьох робо-
чих груп з опанування співочої традиції балад та епічних рун. Крім того, учасників конфе-
ренції ознайомили з фондами наукової бібліотеки та архівом Товариства.
Не маючи можливості зупинитися докладно на представлених доповідях, виокремимо
декілька тематичних груп. Це насамперед історія та сучасний стан досліджень фінського
національного епосу, яким є Калевала, його роль у розвитку фінської мови, культури та
ідентичності, зокрема, значення епосу як нематеріальної культурної спадщини, а також
107107
Оксана МикитенкО
сучасні практики підтримки співочої традиції. Цим питанням були присвячені доповіді:
Т. Мієттінен (Фінляндія) «Змінність ритуалу в зміненому світі. Історія с. Рітвала та його
співочі жінки»; Х.-Х. Макела (Фінляндія) «Старі пісні, глобальні течії – (пост)національ-
на спадкоємність пісень калевальського розміру з тематикою статі в сучасній Фінляндії»;
С. Юрванен (Фінляндія) «Навчання співу калевальським розміром серед дітей та молоді:
етичні та методологічні роздуми»; Т. Карлссон (Фінляндія) «Запам’ятовування та зміна зна-
чення в епічному жанрі калевальського поетичного розміру».
Не менш важливою проблемою були аспекти, пов’язані з різними регіональними й
локальними традиціями співу, вплив географічних факторів і мовного середовища на фор-
мування тієї чи іншої традиції виконання та її унікальність, питання зміни пісенних жан-
рових парадигм у часі, але водночас константність глибинних художньо-поетичних засад
ліро-епіки як рис жанру балад, що зумовлює спроможність жанру моделювати сучасні
авторські форми, дає можливість відгукуватися на актуальні події, надавати емоційну та
психологічну розраду найширшій аудиторії. Ці аспекти знайшли висвітлення в таких допо-
відях: М. Бурден (Південно-Африканська Республіка) «Танець як зумовлена мовою та гео-
графічною територією практика громади» [ішлося про виконання пісень у танцювальному
супроводі. – О. М.]; Е. Гуіллорел (Франція) «“Благородний” жанр? Дискурси та практики
щодо бретонських gwerzioù»; Т. Катарелла (Іспанія) «Ненадійні наративи. Виконання та
текст іспанських балад»; Л. Кадріу, Л. Муса (Косово) «Шлях до змішування жанрів – від
виконавців до сприйняття аудиторією»; В. Сілвонен (Фінляндія) «Жанр плачів у кон-
тексті карельської традиції та практики в сучасній Фінляндії»; Л. Саарло (Естонія) «Ці
нещасні, зневажені любовні пісні: з приводу актуального репертуару співаків у ХХ ст.»;
Я. Орас (Естонія) «Традиція рунічних пісень Seto leelo у ХХІ ст.: місце та значення істо-
ричних пісенних жанрів у сучасних співочих практиках»; Е. Пелтонен (Фінляндія)
«Корабельна катастрофа Куру в 1929 році. Чи може балада об’єднати та надати емоційну
розраду». Увагу до індивідуальної виконавської майстерності привернула С. Белл (США)
у доповіді «Міфічний Південь. Реконтекстуалізуючи образність та майстерність музики
Маттео Салваторе».
Інтертекстуальні зв’язки та взаємодію жанрів, дихотомію усної та писемної традицій
у розвитку співочої практики, значення рукописних пісенників, зокрема, серед етніч-
них меншин, розглянули: І. Акессон (Швеція) «Балада, співоча гра чи дитячі віршики?
Деякі міркування щодо жанрових меж, їх порушень та значення»; Р.-І. Чорш (Угорщина)
«Ніхто не поважає солдат: вторинне життя угорського солдатського плачу (ХVІІІ–ХІХ ст.);
А. Лахтінен (Фінляндія) «Кристина Регіна фон Бірхенбаум та її пісня в історичному кон-
тексті»; С. Джоонс Гіллінг (Фінляндія) «Співочий репертуар у рукописних пісенниках як
знак багато шарової належності»; Фрог (Фінляндія) «Письмове виконання за копіями поезії
епохи вікінгів ХVІІ ст. Спроби сприяння та відродження текстів давньої спадщини».
На широких наукових зібраннях, якими є міжнародні баладні конференції, велику увагу
завжди привертають доповіді, у яких ідеться про фольклорні твори певної національної тра-
диції, котрі своєю чергою мають міжнародні паралелі, особливо, коли йдеться про міфоло-
гічні сюжети. Актуальним залишається питання, які причини зумовлюють продуктивність
певного баладного сюжету та його типологічні зв’язки в різних історичних умовах або в
різних соціокультурних контекстах; як відбувається іррадіація балад в інші жанри фолькло-
ру, а також інші форми художньої творчості. Доповідачі зупинилися на аналізі фактурного
рівня баладного тексту, запропонувавши різноманітні підходи для аналізу національних
та / або універсальних баладних мотивів: М. Голеж-Каучич (Словенія) «Словенська балада
Фароніка-риба як корабель універсального міфу та його сучасні трансформації»; Р. Халілі
108
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
108
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3
(Польща) «Пісня та її метаморфози: балада про замуровування та її реінкарнації»; К. Хеппа
(Велика Британія) «Клас, гендер та моральність в англійській народній пісні Молочниця
Бетсі»; А.-М. Паіва-Морао (Португалія) «Встановлення значення балади та його сприй-
няття аудиторією: приклад Veneno de Moriana [мотив дівчини-отруйниці. – О. М.]; В. Фетай-
Беріша, Й. Халілі (Косово) «Жанри балади Хасан-ага: свідчення, розвиток, інтерпретація».
Питання контекстуалізації пісенної творчості, особливості її функціонування в певних
історико-культурних умовах, вплив політичних викликів і суспільних потрясінь, жанрові
зміни та адаптація пісенної творчості до культурних потреб сучасності, соціальна роль
фольклорної пісенності й ідейно-патріотичне звучання авторських фольклоризованих творів
тощо стали предметом розгляду в таких доповідях: А. Душі (Косово) «Контекстуалізуючи
фольклорні пісні. Як епічні пісні стають слоганами?»; О. Велай (Албанія) «Від авторства
до анонімності: приклад пісні Xhamadani vija-vija (популяризація, національний контекст та
різноманіття виконання)».
У перший день конференції як вияв підтримки України окреме засідання було присвя-
чено дослідженню української пісенної традиції. Українських учасників вітали надзвичай-
но тепло – вони представляли Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України (провідна наукова співробітниця, докторка філологіч-
них наук Оксана Микитенко; наукова співробітниця, кандидатка мистецтвознавства Інна
Лісняк) та Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського
(викладачка факультету журналістики, кандидатка педагогічних наук Ольга Петрович).
У спільній доповіді М. Сарв (Естонія) та О. Петрович «Балада як епос нещасливої людської
долі. Приклад дослідження фольклорних пісень українського Поділля» було представлено
досвід застосування методики комп’ютерного аналізу баладного тексту. Доповідь І. Лісняк
«Балада в українській вокальній музиці – від фольклору до модерну» супроводжувалася
авторським виконанням на бандурі та продемонструвала активне побутування жанру бала-
ди в сучасній музичній культурі України. Предметом аналізу в доповіді О. Микитенко «Ой
у полі червона калина – жанрові особливості, історія створення, сучасне функціонування»
стала знакова сьогодні не лише в Україні, а й у всьому світі стрілецька пісня, відома нині як
гімн всенародного спротиву у війні, яку розв’язала росія проти України.
Міжнародна конференція «Пісенні жанри в соціальному та культурному контекстах»
укотре засвідчила актуальність висвітлення проблем фольклорної жанрології, зокрема пісен-
них жанрів, що продовжують активне побутування в сучасній культурі різних країн світу,
зберігаючи пам’ять нематеріальної культурної спадщини, водночас демонструючи життєдай-
ність народної пісенної традиції в культурному та соціальному контекстах сьогодення.
***
Національна бібліотека Фінляндії
Перебуваючи в Гельсінкі наприкінці травня 2023 року, ми мали можливість відвідати
Національну бібліотеку та, зокрема, ознайомитися з фондами одного з її найбільших відді-
лень – Слов’янської бібліотеки.
Національна бібліотека Фінляндії є однією з найстарших та найвідоміших дослідних
установ Фінляндії. Розташована в центрі Гельсінкі біля Сенатської площі, будівля бібліотеки
вражає своєю величністю. Побудована 1845 року відомим архітектором К.-Л. Енгелем, вона
у 1906 році отримала добудову у вигляді ротонди, де містяться бібліотечне сховище та скла-
дова університетського бібліотечного комплексу. У 2006 році бібліотеці було надано статус
національної. Після реставрації та оновлення у 2013–2015 роках сьогодні білосніжний комп-
109109
Оксана МикитенкО
лекс Національної бібліотеки Фінляндії є однією з найкращих історико-культурних пам’яток
Гельсінкі та водночас сучасним науково-освітнім і культурно-мистецьким закладом країни.
Заснування закладу припадає на 1640 рік, коли на базі старої гімназії у м. Турку було
відкрито Королівську академію, і колекцію з двох десятків книг гімназії було долучено до
бібліо теки Академії. У 1707 році лист Королівського колегіуму зобов’язав шведське книго-
друкування надсилати примірник від кожної публікації до університетських сховищ. Така
практика продовжувала існувати впродовж 1809–1917 років.
Дбайливе плекання традиції, як і усвідомлення сучасних та майбутніх потреб і викликів,
зумовлюють наполегливу діяльність бібліотеки, спрямовану на постійне поповнення, опис,
дослідження та популяризацію національного друкованого надбання, зокрема, завдяки
широкій цифровізації джерел, яку було розпочато в 1970-х роках. Бібліотечна колекція нара-
ховує на сьогодні близько трьох мільйонів книг та періодичних видань, а загальна довжина
полиць становить понад 100 км. Серед інших матеріалів є також аудіозаписи, карти, ноти,
середньовічні рукописні фрагменти на пергаменті, архіви відомих діячів науки і культури
тощо. Понад 30 спеціальних колекцій Національної бібліотеки визнано частиною загально-
європейської культурної спадщини. Функціонуючи як провідна установа в сукупній націо-
нальній мережі бібліотечного сектора, вона безпосередньо співпрацює з національними
музеями та архівами, влаштовує тематичні лекції, виставки, концерти. Серед першочергових
завдань бібліотеки – підтримка міжнародної співпраці та активна участь у подальшому фор-
муванні сервісної інфраструктури суспільства.
Міжнародні зв’язки визнаються як важливий напрям діяльності Національної бібліотеки
та є однією з передумов досягнення стратегічних цілей. У цьому розрізі розглядається функ-
ціонування одного з відділень – Слов’янської бібліотеки, яка містить масштабну колекцію
друкованої продукції від початку 1800-х років, що постійно поповнюється й сьогодні.
Про історію та сучасність Слов’янської бібліотеки нам розповіла її директорка пані
Ірина Лукка, яка підкреслила, що серед сучасних надходжень є також українські видан-
ня, зокрема Шевченківська енциклопедія та Історія української літератури. З гордістю
вона представила виставковий стенд дитячої літератури, сформований як з бібліотечних
фондів, так і домашніх зібрань співробітників. На жаль, сьогодні в цьому закладі бракує
періодичних українських видань, а також налагодженого регулярного книжкового обміну,
що відбувається виключно завдяки волонтерській підтримці. З огляду на повноту пред-
ставлених видань до 1917 року, зокрема, з української території, такий стан речей сьогодні
не може вважатися задовільним. Фінляндія, яка є визнаним європейським науковим та
освітнім осередком, зокрема, у галузі славістики, потребує сучасної української друкова-
ної продукції. Ми сподіваємося на успішну співпрацю з українськими колегами, і це конче
важливо з огляду на європейські прагнення незалежної України, – наголосила Ірина Лукка.
На завершення вона передала палке вітання українським колегам та запевнила в незмінній
підтримці нашої країни з боку Фінляндії.
Надійшла / Received 26.06.2023
Рекомендована до друку / Recommended for publishing 12.09.2023
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203773 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T11:44:02Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Микитенко, О. 2025-06-12T10:21:42Z 2023 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 105–109. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203773 29.05 – 02.06.2023 року в Гельсінкі (Фінляндська Республіка) відбулася 51‑а Міжнародна баладна конференція «Пісенні жанри в соціальному і культурному контекстах», організаторами якої виступили Комісія з вивчення балад (Kommission für Volksdichtung / KfV)і Фінське літературне товариство у співпраці з відділенням фольклору та історії Університету Гельсінкі, а також відділом народної музики Академії «Сібеліус» Університету мистецтв Гельсінкі. Гельсінський Університет, заснований у 1640 році в м. Турку, є сьогодні найстаршою та найбільшою академічною установою Фінляндії, з авторитетною міжнародною традицією фольклорних студій, які було розпочато 1898 року. Конференція вкотре засвідчила актуальність висвітлення проблем фольклорної жанрології, зокрема пісенних жанрів, що продовжують активне побутування в сучасній культурі різних країн світу, зберігаючи пам’ять нематеріальної культурної спадщини, водночас демонструючи життєдайність народної пісенної традиції в культурному та соціальному контекстах сьогодення. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Хроніка. Повідомлення 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі The 51st International Ballad Conference in Helsinki Article published earlier |
| spellingShingle | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі Микитенко, О. Хроніка. Повідомлення |
| title | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі |
| title_alt | The 51st International Ballad Conference in Helsinki |
| title_full | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі |
| title_fullStr | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі |
| title_full_unstemmed | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі |
| title_short | 51-а Міжнародна баладна конференція в Гельсінкі |
| title_sort | 51-а міжнародна баладна конференція в гельсінкі |
| topic | Хроніка. Повідомлення |
| topic_facet | Хроніка. Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203773 |
| work_keys_str_mv | AT mikitenkoo 51amížnarodnabaladnakonferencíâvgelʹsínkí AT mikitenkoo the51stinternationalballadconferenceinhelsinki |