Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності
Стаття присвячена проблемі так званої імагології, що стосується формування образу чужинця. Зокрема, у німецькомовному ареалі образ України як східного пограниччя Європи сягає епохи Просвітництва, де взірець становить роман Хрістіана Геллерта (1715–1759) про долю шведських вояків, засланих до Сибіру...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2023 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203777 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності / І. Юдкін-Ріпун // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 74–77. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203777 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Юдкін-Ріпун, І. 2025-06-12T10:22:35Z 2023 Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності / І. Юдкін-Ріпун // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 74–77. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203777 82-95+341.95-027.63]:(4=411.16=112) https://doi.org/10.15407/nte2023.03.074 Стаття присвячена проблемі так званої імагології, що стосується формування образу чужинця. Зокрема, у німецькомовному ареалі образ України як східного пограниччя Європи сягає епохи Просвітництва, де взірець становить роман Хрістіана Геллерта (1715–1759) про долю шведських вояків, засланих до Сибіру (1747). Одна з прикметних особливостей тут полягає в тому, що до кола героїв уміщено польського єврея як посередника між Європою та сибірським світом. Наступним письменником, що спричинився до творення німецького образу України, став Фрідріх Мартін фон Боденштедт (1819–1892), який зібрав антологію українського фольклору «Поетична Україна» (1845). У межах Австро-Угорської держави знаходимо особливо сприятливі умови для розвитку образів України, що засвідчено в другій половині ХІХ ст. такими постатями, як Леопольд Захер-Мазох (1836–1899) та Карл- Еміль Францоз (1848–1904). Істотною є та обставина, що галицькі українці та євреї розглядаються як представники етнічних груп з такими долями, які належить порівнювати. У ХХ ст. наявні принаймні чотири особистості, які варто згадати. Насамперед це Вільгельм Франц фон Габсбург (з імператорської родини, 1895–1948). Він мандрував потайки карпатськими землями й писав вірші українською мовою під псевдонімом Василь Вишиваний. Ще однією з них була Юліана Шнейдер (1860–1947), яка належала до кола знайомих Івана Франка й увійшла до української літератури з іменем Уляна Кравченко. Йозеф Рот (1894–1939) особливо посприяв просуванню образів України до Європи, постійно описуючи галицьких українців. Саме завдяки його повістям мешканець Європи дістав змогу запізнатися з особливостями українського повсякдення 1920-х років. Іона Грубер (1908–1980) став українським німецькомовним письменником і доклав зусиль до створення німецькомовних перекладів творчості Лесі Українки. The article deals with the problem of so-called imagology concerning the formation of a stranger’s image. In particular, in the German-speaking area, the image of Ukraine as the European Eastern frontier dates back to the epoch of Enlightenment, with the paragon being a Christian Fürchtegott Gellert's novel (1715–1769) from 1747 about the fate of the Swedish warriors exiled to Siberia. One of the novel’s peculiarities is that the heroes of the narration include a Polish Jew as an intermediary between Europe and the Siberian world. The next writer that has contributed to the German image of Ukraine was Friedrich Martin von Bodenstedt (1819–1892), who compiled the collection of the Ukrainian folklore Poetical Ukraine (1845). Within the Austro-Hungarian state, we can find especially favourable conditions for the development of images of Ukraine, as evidenced in the second half of the 19th century by such personalities as Leopold Ritter von Sacher-Masoch (1836–1895) and Karl Emil Franzos (1848–1904). Of importance is the circumstance that the Halychyna Ukrainians and Jews are considered the representatives of ethnic groups with such fates that are to be compared. In the 20th century, there are at least four persons worth mentioning. Firstly, it is Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen (of the Emperor’s House, 1895–1948), who traveled incognito across the Carpathian lands and wrote verses in Ukrainian under the pseudonym Vasyl Vyshyvanyi. Another representative was Juliana Schneider (1860–1947), who belonged to the circle of Ivan Franko’s acquaintances and has entered the Ukrainian literature with the name Uliana Kravchenko. It was Joseph Roth (1894–1939) who essentially contributed to the promotion of images of Ukraine in Europe, constantly describing Halychyna Ukrainians. It is due to his stories that the Europeans have had the opportunity of becoming acquainted with the particulars of contemporary Ukrainian daily life in the 1920s. Jona Gruber (1908–1980) became a German-speaking Ukrainian writer and contributed to German translations of Lesia Ukrainka works. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності Austrian and Jewish German-Speaking Ukrainophiles from the Spring of Nations to the Holocaust: the Problem of European Identity Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності |
| spellingShingle |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності Юдкін-Ріпун, І. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності |
| title_full |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності |
| title_fullStr |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності |
| title_full_unstemmed |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності |
| title_sort |
австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «весни народів» до голокосту: проблема європейської ідентичності |
| author |
Юдкін-Ріпун, І. |
| author_facet |
Юдкін-Ріпун, І. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Austrian and Jewish German-Speaking Ukrainophiles from the Spring of Nations to the Holocaust: the Problem of European Identity |
| description |
Стаття присвячена проблемі так званої імагології, що стосується формування образу чужинця. Зокрема, у німецькомовному ареалі образ України як східного пограниччя Європи сягає епохи Просвітництва, де взірець становить роман Хрістіана Геллерта (1715–1759) про долю шведських вояків, засланих до Сибіру (1747). Одна з прикметних особливостей тут полягає в тому, що до кола героїв уміщено польського єврея як посередника між Європою та сибірським світом. Наступним письменником, що спричинився до творення німецького образу України, став Фрідріх Мартін фон Боденштедт (1819–1892), який зібрав антологію українського фольклору «Поетична Україна» (1845). У межах Австро-Угорської держави знаходимо особливо сприятливі умови для розвитку образів України, що засвідчено в другій половині ХІХ ст. такими постатями, як Леопольд Захер-Мазох (1836–1899) та Карл- Еміль Францоз (1848–1904). Істотною є та обставина, що галицькі українці та євреї розглядаються як представники етнічних груп з такими долями, які належить порівнювати. У ХХ ст. наявні принаймні чотири особистості, які варто згадати. Насамперед це Вільгельм Франц фон Габсбург (з імператорської родини, 1895–1948). Він мандрував потайки карпатськими землями й писав вірші українською мовою під псевдонімом Василь Вишиваний. Ще однією з них була Юліана Шнейдер (1860–1947), яка належала до кола знайомих Івана Франка й увійшла до української літератури з іменем Уляна Кравченко. Йозеф Рот (1894–1939) особливо посприяв просуванню образів України до Європи, постійно описуючи галицьких українців. Саме завдяки його повістям мешканець Європи дістав змогу запізнатися з особливостями українського повсякдення 1920-х років. Іона Грубер (1908–1980) став українським німецькомовним письменником і доклав зусиль до створення німецькомовних перекладів творчості Лесі Українки.
The article deals with the problem of so-called imagology concerning the formation of a stranger’s image. In particular, in the German-speaking area, the image of Ukraine as the European Eastern frontier dates back to the epoch of Enlightenment, with the paragon being a Christian Fürchtegott Gellert's novel (1715–1769) from 1747 about the fate of the Swedish warriors exiled to Siberia. One of the novel’s peculiarities is that the heroes of the narration include a Polish Jew as an intermediary between Europe and the Siberian world. The next writer that has contributed to the German image of Ukraine was Friedrich Martin von Bodenstedt (1819–1892), who compiled the collection of the Ukrainian folklore Poetical Ukraine (1845). Within the Austro-Hungarian state, we can find especially favourable conditions for the development of images of Ukraine, as evidenced in the second half of the 19th century by such personalities as Leopold Ritter von Sacher-Masoch (1836–1895) and Karl Emil Franzos (1848–1904). Of importance is the circumstance that the Halychyna Ukrainians and Jews are considered the representatives of ethnic groups with such fates that are to be compared. In the 20th century, there are at least four persons worth mentioning. Firstly, it is Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen (of the Emperor’s House, 1895–1948), who traveled incognito across the Carpathian lands and wrote verses in Ukrainian under the pseudonym Vasyl Vyshyvanyi. Another representative was Juliana Schneider (1860–1947), who belonged to the circle of Ivan Franko’s acquaintances and has entered the Ukrainian literature with the name Uliana Kravchenko. It was Joseph Roth (1894–1939) who essentially contributed to the promotion of images of Ukraine in Europe, constantly describing Halychyna Ukrainians. It is due to his stories that the Europeans have had the opportunity of becoming acquainted with the particulars of contemporary Ukrainian daily life in the 1920s. Jona Gruber (1908–1980) became a German-speaking Ukrainian writer and contributed to German translations of Lesia Ukrainka works.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203777 |
| citation_txt |
Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності / І. Юдкін-Ріпун // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 74–77. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ûdkínrípuní avstríisʹkítaêvreisʹkínímecʹkomovníukraínofílivídvesninarodívdogolokostuproblemaêvropeisʹkoíídentičností AT ûdkínrípuní austrianandjewishgermanspeakingukrainophilesfromthespringofnationstotheholocausttheproblemofeuropeanidentity |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:01Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:01Z |
| _version_ |
1850524837568577536 |
| fulltext |
74
ЮДКІН-РІПУН ІГОР
доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, провідний
науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв і культурології Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4616-302X
yUdkIn-RIPUn IhoR
a Doctor of Art Studies, a Corresponding Member of the National Academy of Arts of Ukraine, a chief research
fellow of the Screen, Stage Arts and Culturology Department of M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics
and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4616-302X
DOI https://doi.org/10.15407/nte2023.03.074
УДК 82-95+341.95-027.63]:(4=411.16=112)
Бібліографічний опис:
Юдкін-Ріпун, І. (2023) Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до
Голокосту: проблема європейської ідентичності. Народна творчість та етнологія, 3 (399), 74–77.
Yudkin-Ripun, I. (2023) Austrian and Jewish german-Speaking Ukrainophiles from the Spring of Nations to
the Holocaust: the Problem of European Identity. Folk Art and Ethnology, 3 (399), 74–77.
а Вст рі Йськ і та єВрЕЙськ і н і М ЕЦ ькоМоВн і
у к ра Ї ноФі л и Ві д «ВЕсн и н а род і В»
до голокост у: п робл Е М а єВроп ЕЙськоЇ
і д Ент и ч ност і
Анотація / Abstract
Стаття присвячена проблемі так званої імагології, що стосується формування образу чужинця. Зокрема, у німецько-
мовному ареалі образ України як східного пограниччя Європи сягає епохи Просвітництва, де взірець становить
роман Хрістіана Геллерта (1715–1759) про долю шведських вояків, засланих до Сибіру (1747). Одна з прикметних
особливостей тут полягає в тому, що до кола героїв уміщено польського єврея як посередника між Європою та си-
бірським світом. Наступним письменником, що спричинився до творення німецького образу України, став Фрідріх
Мартін фон Боденштедт (1819–1892), який зібрав антологію українського фольклору «Поетична Україна» (1845).
У межах Австро-Угорської держави знаходимо особливо сприятливі умови для розвитку образів України, що засвід-
чено в другій половині ХІХ ст. такими постатями, як Леопольд Захер-Мазох (1836–1899) та Карл- Еміль Францоз
(1848–1904). Істотною є та обставина, що галицькі українці та євреї розглядаються як представники етнічних груп з
такими долями, які належить порівнювати. У ХХ ст. наявні принаймні чотири особистості, які варто згадати. Насам-
перед це Вільгельм Франц фон Габсбург (з імператорської родини, 1895–1948). Він мандрував потайки карпатськими
землями й писав вірші українською мовою під псевдонімом Василь Вишиваний. Ще однією з них була Юліана Шней-
дер (1860–1947), яка належала до кола знайомих Івана Франка й увійшла до української літератури з іменем Уляна
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу
за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
7575
Ігор ЮдкІн-рІпун
Оголошена тема лежить у площині так
званої імагології – напряму досліджень фор-
мування образу чужинця, Іншого в куль-
турі обраної епохи та терену. У нашій кра-
їні цей напрям ініціював академік Дмитро
Наливайко, якому належить, зокрема, моно-
графія, присвячена розвитку уявлень про
Україну в свідомості Західної Європи [3]. Як
предмет крос-культурних студій формуван-
ня образу України для європейця вибудову-
ється вздовж осі Схід – Захід, між полісами
Європа – Азія, до яких уживаються архети-
пи протиставлення воля – деспотія, праце-
любство – розкіш. Європейська ідентичність
України, на противагу Росії, у такій сис-
темі уявлень сприймається представником
західної, романо-германської Європи через
зіставлення з Польщею як спільного з нею
східного щита Європи.
Ця спільна польсько-українська європей-
ська ідентичність як східного пограниччя,
спрямованого проти Росії, діставала особ-
ливого вигляду в німецькомовному регіоні,
зокрема на теренах Австрії. Поряд з опо-
витою легендами постаттю Мазепи (описа-
ною європейцям уже його молодшим сучас-
ником Вольтером) для мешканців Відня в
історичній пам’яті був збережений рятів-
ник столиці від турецької облоги 1685 року
Кульчицький, що започаткував ширення
кав’ярень у Європі. Цікаве свідчення ран-
нього усвідомлення відмежування Росії від
польсько-українського пограниччя Європи
становить повість Хр. Геллерта «Історія
шведської графині Г.» (1747) [4], у якій роз-
повідається про мандрівку чоловіка герої-
ні до Сибіру в пошуках полоненого шведа:
перетин кордону Речі Посполитої оціню-
ється як перехід між двома світами, а посе-
редником у спілкуванні культур постає
польський єврей. Нарешті, утвердження
образу України в німецькомовному світі як
протиставленої Росії пов’язується з іменем
романтика Ф. Боденштедта, з його антоло-
гією українського фольклору «Поетична
Україна» (1845).
В Австро-Угорській державі, до скла-
ду якої входили українські землі, склали-
Кравченко. Йозеф Рот (1894–1939) особливо посприяв просуванню образів України до Європи, постійно описую-
чи галицьких українців. Саме завдяки його повістям мешканець Європи дістав змогу запізнатися з особливостями
українського повсякдення 1920-х років. Іона Грубер (1908–1980) став українським німецькомовним письменником і
доклав зусиль до створення німецькомовних перекладів творчості Лесі Українки.
Ключові слова: імагологія, образ іноземця, ідентифікація, європейська інтеграція, пограниччя.
The article deals with the problem of the so-called imagology concerning the formation of a stranger’s image. In
particular, in the german-speaking area, the image of Ukraine as the European Eastern frontier dates back to the epoch of
Enlightenment, with the paragon being a Christian Fürchtegott gellert's novel (1715–1769) from 1747 about the fate of
the Swedish warriors exiled to Siberia. One of the novel’s peculiarities is that the heroes of the narration include a Polish
Jew as an intermediary between Europe and the Siberian world. The next writer that has contributed to the german
image of Ukraine was Friedrich Martin von Bodenstedt (1819–1892), who compiled the collection of the Ukrainian
folklore Poetical Ukraine (1845). Within the Austro-Hungarian state, we can find especially favourable conditions for the
development of images of Ukraine as evidenced, in the second half of the XIXth century, by such personalities as Leopold
Ritter von Sacher-Masoch (1836–1895) and Karl Emil Franzos (1848–1904). Of importance is the circumstance that
the Halychyna Ukrainians and Jews are considered as the representatives of ethnic groups with such fates that are to
be compared. In the XXth century, there are at least four persons worth mentioning. First of all, it is Wilhelm Franz
von Habsburg-Lothringen (of the Emperor’s House, 1895–1948), who travelled incognito across the Carpathian lands
and wrote verses in Ukrainian under the pseudonym Vasyl Vyshyvanyi. Another representative was Juliana Schneider
(1860–1947), who belonged to the circle of Ivan Franko’s acquaintances and has entered the Ukrainian literature with
the name Uliana Kravchenko. It was Joseph Roth (1894–1939) who essentially contributed to the promotion of images
of Ukraine in Europe constantly describing Halychyna Ukrainians. It is due to his stories that the Europeans have got
the opportunity of becoming acquainted with the particulars of the contemporary Ukrainian daily life in the 1920s. Jona
gruber (1908–1980) became a german-speaking Ukrainian writer and contributed to german translations of Lesia
Ukrainka works.
keywords: imagology, a foreigner’s image, identification, European integration, frontier.
76
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019
76
I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3
ся особливо сприятливі умови для худож-
нього дослідження України, і цим скорис-
тався насамперед Леопольд Захер-Мазох.
Уславлений передусім як автор еротичних
повістей та першовідкривач психічного
феномена, названого його іменем (мазохізм),
він виявив суголосся українському письмен-
никові Г. Квітці-Основ’яненку, котрий вия-
вив подібний феномен у своїй драмі «Щира
любов» (1837) [7, p. 147]. Надзвичайно ціка-
во, що Л. Захер-Мазох став першим спосте-
рігачем і допитливим дослідником соціаль-
ного життя галицького селянства, відтво-
реного ним у «Галицьких історіях» (1848),
особливо в повісті «Граф Донський, посла-
нець» (1863). Вдумливий аналіз галицько-
го середовища привів його і до створення
«Історії польських євреїв» (1886), тому що
долі українства і єврейства розглядалися в
сув’язі. Варто згадати також дружину пись-
менника Аврору фон Рюмелін (нар. 1843 р.),
яка залишила галицькі образи в надрукова-
ній 1906 року «Життєвій сповіді». Кінець
життя її залишився загадковим, невідомою
є дата смерті, що сталася, вочевидь, після
зазначеної публікації.
Якщо Л. Захер-Мазох разом з дружиною
проклав шлях до зацікавлення австрій-
ців українською тематикою, то до повного
зросту художнє дослідження цієї темати-
ки зростає у творах Карла-Еміля Францоза,
єврея із походження, який обрав у своїй
прозі предметом життєпис єврейського
та українського населення Галичини [2].
Три його повісті були перекладені україн-
ською мовою та надруковані 1982 року з
передмовою Д. Наливайка – «За правду»,
«Німий», «Повстання у Воловцях». Тут,
як і в не перекладеній українською повіс ті
«Правдошукач», автор постає як знавець
життя ізсередини, з власного досвіду. Слід
додати, що саме К. Е. Францоз знайшов і
надрукував драму Г. Бюхнера «Воццек»,
що стала підвалиною новонародженого екс-
пресіонізму, зокрема, залишила прослідки
впливу в драмі І. Франка «Украдене щастя»
[7, p. 151]. У цих, сповнених протесту, творах
корінилися витоки дальших виявів означе-
ної австрійської літературної течії, що стали
вже предметом уваги українських дослідни-
ків [1].
До наступного покоління австрій-
ських українофілів належить приятель-
ка І. Франка Юліана Шнайдер, уславлена
як українська поетеса Уляна Кравченко.
Збірки її поезій вийшли вже в міжвоєнні
роки, на схилку її життя, – «Проліски»
(1921), «В дорогу» (1924), «Шелести нам,
барвіночку» (1932). Саме в міжвоєнні роки
зверненням до українського письменства
відзначився не хто інший, як Вільгельм
Франц фон Габсбург, член імператорської
родини, відомий як український поет
Василь Вишиваний. Замолоду перед спа-
лахом війни 1914 року він здійснив ман-
дрівку Карпатами інкогніто, закохався в
спосіб життя та мислення українців, вивчив
мову, а 1921 року на друкував збірку віршів
«Минають дні», де, наприклад, уміщено
такі зразки лірики, як «Надія», «Досвітня
заграва на поляні», «Вірлиний крик».
Саме на міжвоєнні роки припадає твор-
чість австрійського письменника єврейсько-
го походження Йозефа Рота, уславленого
як творця своєрідної габсбурзької легенди
в романі «Марш Радецького» (1932) [6].
Це твір, що взагалі відіграв роль своєрідно-
го маніфесту монархічної опозиції в роки
Аншлюсу. Поряд з образами галицького
життя в цьому романі спеціально україн-
ська тематика розроблялася в його ран-
ніх повістях. Так, у «Готелі Савой» (1924)
змальовано постать українця-емігранта
Звонимира [5, p. 161]. У «Бігові без кінця»
(1927) розповідається про повернення
австрійського полоненого з Росії на бать-
ківщину через Україну, що дає підстави для
низки спостережень [5, p. 331].
Нарешті, одним з останніх представників
окресленого кола є Іона Грубер, що став уже
членом Спілки письменників України і був
одним із небагатьох німецькомовних пое-
тів нашої країни. Він, зокрема, забезпечив
німецький переклад творів Лесі Українки.
7777
Ігор ЮдкІн-рІпун
Надійшла / Received 05.06.2023
Рекомендована до друку / Recommended for publishing 12.09.2023
1. MATUZOVA, Nadiia. The Prague German Socialist Writers. Literary Portraits. Kyiv: Scientific Thought, 1971, 296 pp.
[in Ukrainian].
2. NALYVAIKO, Dmytro. The Ukrainian Theme in the Works of Karl Emil Franzos. In: Karl Emil Franzos. A Fight for
Justice: A Novel, Story, and Short Stories. Uzhhorod: Carpathians, 1982, pp. 5–20 [in Ukrainian].
3. NALYVAIKO, Dmytro. From the Western Viewpoint. A Perception of Ukraine in Occidental Europe in the XIth to
XVIIIth Centuries. Kyiv: Foundations, 1998. 578 pp.
4. gELLERT, Christian Fürchtegott. Life of the Swedish Countess von G. Leipzig: Insel, 1976, 172 pp. [in german].
5. ROTH, Joseph. The Rebellion: Early Novels. Berlin, Weimar: Aufbau, 1984, 704 pp. [in german].
6. ROTH, Joseph. Radetzky March. Berlin, Weimar: Aufbau, 1979, 338 pp. [in german].
7. YUDKIN-RIPUN, Ihor. The Correlation of Ukrainian Dramatic Literature with the European Stylistic Trends.
Pygmalion, 2022, 14, 143–162 [in English].
Джерела та література
References
1. Матузова Н. М. Празькі німецькі соціалістичні письменники. Літературні портрети. Київ : Наукова думка,
1971. 296 с.
2. Наливайко Д. С. Українська тема в творчості К.-Е. Францоза. Францоз К.-Е. За правду. Роман, повість, опові-
дання. Ужгород : Карпати. 1982. С. 5–20.
3. Наливайко Д. С. Очима заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ–ХVІІІ ст. Київ : Основи, 1998. 578 с.
4. gellert Chr. F. Leben der schwedischen gräfin von g. Leipzig : Insel, 1976. 172 s.
5. Roth J. Die Rebellion. Frühe Romane. Berlin, Weimar : Aufbau, 1984. 704 s.
6. Roth J. Radetzkymarsch. Berlin, Weimar : Aufbau, 1979. 338 s.
7. Yudkin-Ripun I. The Correlation of Ukrainian Dramatic Literature with the European Stylistic Trends. Pygmalion.
2022. No. 14. P. 143–162.
Отже, європейська ідентичність України,
на противагу євразійській ідентифікації Росії,
була зрозумілою з перспективи австрійсько-
го та єврейського німецькомовного досвіду.
Образ України як пограниччя Європи окрес-
лює певний простір гри для уявлень про крос-
культурні інтеракції, у тому числі конфлікти.
Можна казати про певний драматичний зміст
такої імагологічної концепції українського
пограниччя на східно-західній осі, де вибудо-
вуються певні маски, типи персонажів і зразки
ситуацій, способів поведінки.
|