Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України

Стаття присвячена складному матеріально-житловому та побутовому становищу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в окремій територіальній громаді на теренах Прикарпаття. Один із центрів територіальної громади Івано‑Франківщини на початку російської відкритої збройної агресії зумів прийняти на сво...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2023
Main Author:	Коломийчук, О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
Subjects:	Українська культура та історія крізь призму російської експансії
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203785
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України / О. Коломийчук // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 7–15. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859843518023860224
author	Коломийчук, О.
author_facet	Коломийчук, О.
citation_txt	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України / О. Коломийчук // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 7–15. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	Стаття присвячена складному матеріально-житловому та побутовому становищу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в окремій територіальній громаді на теренах Прикарпаття. Один із центрів територіальної громади Івано‑Франківщини на початку російської відкритої збройної агресії зумів прийняти на своїй території значну кількість «утікачів» від війни, яких розмістив у різних закладах комунальної власності (так званих колективних центрах), релігійних організаціях, місцевих медичних установах. Поряд із ними на теренах громади виникли прихистки приватної та муніципальної форми власності або так звані шелтери, де діяли свої строгі правила перебування, однак люди віднайшли там невелику частку приватного комфорту в умовах життєвих поневірянь. У комунальних осередках із прийому вимушених переселенців із часом з’явилося чимало проблем з облаштуванням їхнього життєвого простору у світлі індивідуальних потреб частини осіб, організацією колективного побуту та задоволенням соціальних і природних прав. На такому ґрунті всередині переселенської спільноти виникли суттєві непорозуміння, що призвело до страждань окремих людей. Це сіяло значну непевність щодо майбутнього таких родин, де вони опиняться завтра, адже власний дім у багатьох хоч і вцілів, проте став травматичною сторінкою їхнього життя. Перебуваючи поряд із людьми літнього віку, дуже часто можна було почути тривожні й охоплені страхом та сумнівами запитання: «Чи не відселять нас звідси?». Загалом облаштування приватного простору вимушених переселенців, серед них осіб з особливими потребами (неповносправних, людей із психологічними травмами та відхиленнями, осіб літнього віку) в умовах війни, що триває, є великим викликом як для місцевих органів влади і відповідних соціальних служб, так і для громадських та волонтерських організацій. The article is devoted to the difficult material, housing, and everyday situation of internally displaced persons in one of the territorial communities in the Ciscarpathian region. One of the centers of the territorial community of the Ivano-Frankivsk region at the beginning of the Russian open armed aggression managed to accept a significant number of refugees from the war on its territory, who were placed in various community-owned institutions (so-called collective centers), religious organizations, and local medical institutions. Along with them, shelters of private and municipal ownership appeared on the territory of the community, where their strict rules of stay were in effect, but where people have found a small share of private comfort in the conditions of life’s wanderings. Many problems appeared over time with the arrangement of the living space of forced resettles in these community centers for the acceptance of such people due to their individual needs, the organization of collective everyday life, and the satisfaction of their social and natural rights. As a result, significant misunderstandings later emerged within the immigrant community, which caused suffering for some individuals in this group. This sowed considerable uncertainty about the future of these families, where they will find themselves tomorrow, because their own home, although it survived, became a traumatic page in their lives. Being around the elderly, it was very common to hear anxious questions filled with fear and doubt: ‘Won’t they relocate us from here?’. In general, arranging the personal space of forced resettles, including people with special needs (persons with physical disabilities, people with psychological injuries and deviations, elderly persons) in the conditions of the ongoing Russia’s war against Ukraine, is a great challenge both for local authorities and relevant social services, and for public and volunteer organizations.
first_indexed	2025-12-07T15:38:07Z
format	Article
fulltext	7 КОЛОМИЙЧУК ОЛЕКСАНДР кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2865-2396 koloMyIChUk olekSAndR a Ph.D. in History, a research fellow of the Ukrainian Ethnological Centre Department of M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2865-2396 DOI https://doi.org/10.15407/nte2023.03.007 УДК 314.151.3:172.4](477.8+470+571) Бібліографічний опис: Коломийчук, О. (2023) Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України. Народна творчість та етнологія, 3 (399), 7–15. Kolomyichuk, O. (2023) Living Conditions of Internally Displaced Persons in the Ciscarpathian Region in Context of the Russian War against Ukraine. Folk Art and Ethnology, 3 (399), 7–15. особл и Вост і ж итлоВо-побу тоВого ста ноВи щ а Ви М у Ш Ен и Х п ЕрЕсЕ л Ен Ц і В н а п ри к а рп ат т і В у МоВа Х росі ЙськоЇ Ві Й н и п рот и у к ра Ї н и Анотація / Abstract Стаття присвячена складному матеріально-житловому та побутовому становищу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в окремій територіальній громаді на теренах Прикарпаття. Один із центрів територіальної громади Івано- Франківщини на початку російської відкритої збройної агресії зумів прийняти на своїй території значну кіль- кість «утікачів» від війни, яких розмістив у різних закладах комунальної власності (так званих колективних центрах), релігійних організаціях, місцевих медичних установах. Поряд із ними на теренах громади виникли прихистки при- ватної та муніципальної форми власності або так звані шелтери, де діяли свої строгі правила перебування, однак люди віднайшли там невелику частку приватного комфорту в умовах життєвих поневірянь. У комунальних осередках із прийому вимушених переселенців із часом з’явилося чимало проблем з облаштуванням їхнього життєвого про- стору у світлі індивідуальних потреб частини осіб, організацією колективного побуту та задоволенням соціальних і © Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2023. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/) 8 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 8 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3 природних прав. На такому ґрунті всередині переселенської спільноти виникли суттєві непорозуміння, що призвело до страждань окремих людей. Це сіяло значну непевність щодо майбутнього таких родин, де вони опиняться завтра, адже власний дім у багатьох хоч і вцілів, проте став травматичною сторінкою їхнього життя. Перебуваючи поряд із людьми літнього віку, дуже часто можна було почути тривожні й охоплені страхом та сумнівами запитання: «Чи не відселять нас звідси?». Загалом облаштування приватного простору вимушених переселенців, серед них осіб з особ ливими потребами (неповносправних, людей із психологічними травмами та відхиленнями, осіб літнього віку) в умовах війни, що триває, є великим викликом як для місцевих органів влади і відповідних соціальних служб, так і для громадських та волонтерських організацій. Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, війна, житло, приватний простір, прихисток. The article is devoted to the difficult material, housing and everyday situation of internally displaced persons in one of the territorial communities in the Ciscarpathian region. One of the centers of the territorial community of Ivano-Frankivsk region at the beginning of the Russian open armed aggression managed to accept a significant number of refugees from the war on its territory, who were placed in various community owned institutions (so-called collective centers), religious organizations, and local medical institutions. Along with them, shelters of private and municipal ownership appeared on the territory of the community, where their strict rules of stay were in effect, but where people have found a small share of private comfort in the conditions of life’s wanderings. Many problems appeared over time with the arrangement of the living space of forced resettlers in this community centers for the acceptance of such people due to their individual needs, the organization of collective everyday life and the satisfaction of their social and natural rights. As a result, significant misunderstandings later emerged within the immigrant community, which caused suffering for some individuals in this group. This sowed considerable uncertainty about the future of these families, where they will find themselves tomorrow, because their own home, although it survived, became a traumatic page in their lives. Being around the elderly, it was very common to hear anxious questions filled with fear and doubt: ‘Won’t they relocate us from here?’. In general, arranging the personal space of forced resettlers, including people with special needs (persons with physical disabilities, people with psychological injuries and deviations, elderly persons) in the conditions of the ongoing Russia’s war against Ukraine, is a great challenge both for local authorities and relevant social services, and for public and volunteer organizations. keywords: internally displaced persons, war, housing, personal space, shelter. Вивчення житлово-побутових умов ВПО в Україні є надзвичайно актуальним дер- жавним і науковим завданням з огляду на ті виклики та проблеми воєнного часу, що склалися у зв’язку із широкомасштабним вторгненням російських загарбників на українську суверенну територію та безпре- цедентною міграцією людності всередині країни. Згідно з даними Міністерства соці- альної політики України кількість офіційно зареєстрованих ВПО на травень 2023 року становила понад 4,8 млн осіб [2]. Відповідно до інформації Міжнародної організації з міграції (далі – МОМ) їхня кількість у січні цього року сягнула 5,4 млн осіб [14, p. 1]. Як і під час «першої хвилі» внутрішнього переміщення в межах країни у 2014 році, більшість вимушених переселенців здебіль- шого обирали регіони, що були територіаль- но наближені до попередньої локації про- живання та мали схожі умови життєзабез- печення, наприклад Дніпропетровщину та Харківщину [10, с. 220; 15, p. 3]. Тиловий регіон Прикарпаття був одним із тих, де спостерігалася найбільша концентра- ція вимушених мігрантів всередині України в перші місяці після 24 лютого 2022 року, але через певну безпекову стабілізацію час- тина людей, починаючи із серпня минулого року, регулярно почала повертатися у свої домівки, якщо вони вціліли, або ж принайм- ні перебиратися якомога ближче до краю свого походження. Попри це, частина ВПО на Івано-Франківщині залишається в міс- цях свого тимчасового поселення, а потоки мігрантів досі не зникають унаслідок три- валого військового протистояння та нових трагічних викликів сьогодення. Відзначимо, що обрана тема ще не була без- посереднім предметом дослідження, однак опосередковано вже потрапляла в поле зору науковців. Серед них слід назвати спеціальну розвідку Т. Гнатюк [13] про житлове станови- ще ВПО в Україні впродовж 2016–2019 років, а також ширші тематично й із загальноукра- їнською оптикою наукові праці О. Новікової, 99 Олександр кОлОмийчук В. Антонюк та О. Амоші [3]; О. Новікової та О. Панькової [10]; Т. Рендюка [11]; І. Козинець та Л. Шестак [6]. Зважаючи на широкомасш- табну фазу війни та «другу хвилю» внутріш- ніх мігрантів у межах України, яких у перші місяці війни виявилося найбільше саме в західних регіо нах держави, досвід проживан- ня ВПО на Прикарпатті потребує окремого дослідницького висвітлення. Метою наших студій є вивчення стану забезпечення житлово-побутових умов для ВПО на території Івано-Франківщини. Соціокультурне кейс-дослідження проводи- лося в центрі однієї з територіальних громад області за допомогою методу інтерв’ювання, а також частково із застосуванням елементів методики емпатії (включеного спостережен- ня) у формі комунікації з особами з числа вимушених мігрантів. В умовах загроз воєн- ного часу з морально-етичних міркувань та з метою якомога краще убезпечити наших спів- розмовників не будемо вживати географічних назв, пов’язаних із полем нашого дослідження (обстежений населений пункт умовно позна- чимо літерою Л.), а також не публікуватимемо персональної інформації наших співрозмов- ників, оскільки вони виявили бажання зали- шитись анонімними. На травень 2023 року загалом в Івано- Франківській громаді проживало понад 41 тис. ВПО, що є найбільшим показни- ком серед усіх громад Івано-Франківщини. Водночас загалом область прихистила понад 150 тис. ВПО [9] (для порівняння, у сусід- ній Львівській області на кінець березня 2023 року проживало понад 240 тис. офі- ційно зареєстрованих вимушених мігрантів, проте реальна цифра більша; часто пересе- ленці не реєструються, самотужки оренду- ючи житло [1]). Однією з таких місцевих громад, що фактич- но постійно приймає вимушених мігрантів, починаючи з лютого 2022 року, стало селище міського типу на теренах Івано-Франківської області. Це містечко із січня 2021 року було зареєстроване як центр однойменної терито- ріальної громади (ІВГ). Незначний за кількіс- тю мешканців населений пункт із достатньо давньою, іще пізньосередньовічною / ранньо- модерною, історією з початком повномасштаб- ного вторгнення ворожих військ розміщував на своїй території вимушених мігрантів у різ- них закладах комунальної та приватної форми власності: у місцевій загальноосвітній школі, музичній школі, закладі дошкільної освіти, пізніше – у приміщенні БО «БФ «Карітас-Л. УГКЦ», ще до його офіційного відкрит- тя в жовтні 2022 року (тут працював Центр надання допомоги ВПО [12]), у двох шелтерах (св. Ольги та приватному шелтері MiCuLab), а також із січня 2023 року – у нововідкритому відділенні стаціонарної паліативної допомоги місцевої лікарні (НМД). Саме ці колективні центри комунальної форми власності та одне з відділень місцевої лікарні прийняли основний потік вимуше- них мігрантів на початковій фазі повномасш- табної війни. При цьому в самій громаді, куди входять, крім вказаного селища, ще три населені пункти, із початком відкри- тої російської агресії через подібні шелтери та колективні центри пройшло понад 1 тис. осіб. Сьогодні на території громади прожи- ває 193 особи з числа ВПО (ІВГ). Значну допомогу з прихистком в обсте- женому населеному пункті надав місцевий заклад дошкільної освіти (дитячий садок), куди з початком широкомасштабної війни прибуло понад десять осіб, здебільшого люди середнього та старшого віку. Більша части- на приїжджих була з Донецької (зокрема м. Краматорська) та Луганської областей. На травень 2023 року тут проживало 13 виму- шених переселенців (НМД). Ті переселенці, що прибули до містеч- ка з Донеччини, спершу були доставлені до місцевої районної лікарні, адже виїжджали фактично після страшного ворожого удару по залізничному вокзалу м. Краматорська 8 квітня 2022 року: «Ну, після того, як були вже вибухи на залізничному вокзалі, школу зруйнували, да, тоді ми вже виїхали, бо було страшно» (РВГ). Новоприбулі після приїзду отримали належну медичну допомогу, тепло 10 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 10 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3 й гостинно були прийняті місцевою адміні- страцією дитячого садка та територіальними органами влади. Медичні працівники лікар- ні, а також дирекція дошкільного закладу й волонтери надали першу невідкладну допо- могу постраждалим при першому контакті з місцевою громадою (ТВ). Зважаючи на те, що особи з числа виму- шених мігрантів оселились у дитячо- му садку, впродовж річного перебування тут вони отримували триразове безплат- не харчування за рахунок місцевої влади (навчальними закладами на теренах грома- ди опікувався відділ освіти місцевої селищ- ної ради). Окрім того, значну допомогу переселенцям у формі продуктових наборів надавали волонтерські організації та благо- дійні фонди, зокрема «Восток-SOS» (гро- мадська ініціатива з Луганщини), «Жовто- блакитні крила», БФ «Рокада» (вико- навчий партнер Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), МОМ, чеська організація «People in need», БО «БФ «Карітас-Івано-Франківськ» (у вигля- ді безкоштовного харчування). Уже на піз- нішому етапі – БО «БФ «Наш сокіл» (одна із засновниць – переселенка з Луганська Оксана Мироненко) (НМД). Утім, якими б не були заходи місцевої влади та активістів від громади з облашту- вання житла для переселенців, домашнього простору й рідної землі більшій частині з них це не замінить: «Ну, тут, канєшна, красіва, но дома – лучше» (РВГ). На тлі цих позитив- них моментів побутового облаштування ВПО значний дисонанс із часом почала викликати проблема організації колективного побуту чи радше – збереження власного приватного простору. Оскільки часто кімнати переміще- ні особи ділили поміж собою і в найбільшо- му приміщенні споруди дитсадка в один час мешкало п’ять осіб, то відповідно індивіду- альні потреби в регуляції часу відпочинку й будь-якої діяльності іноді загострювали між- особистісні відносини. Крім того, ураховую- чи фактор різних вікових груп, що мешкали на території садка, складно було віднаходи- ти порозуміння. Також певні перешкоди на шляху дружньої комунікації в місцевому при- хистку створювали особи з числа вимушених мігрантів, котрі мали психічні проблеми (як уроджені, так і заподіяні травмою війни), і з часом стали порушувати спокій та індивіду- альні потреби особистого простору решти колективу. До цього додались іще й інші соці- альні проблеми. Загалом, на такому ґрунті всередині переселенської спільноти з’явилися суттєві непорозуміння, що призвело до поне- вірянь окремих осіб. Це сіяло значну непев- ність щодо долі таких людей, де вони опи- няться завтра, адже власний дім у багатьох хоч і вцілів, проте став травматичною сто- рінкою їхнього життя. Перебуваючи поряд із людьми літнього віку, дуже часто можна було почути тривожні запитання: «Чи не від- селять нас звідси?» (АМЧ; повторне інтерв’ю від 30 листопада 2022 р.). Це стосується, зокрема, однієї з місце- вих родин інтелігенції (учителів, що при- були з м. Краматорська, людей літнього віку). Унаслідок різних обставин, у тому числі через труднощі житлово-побутового характеру, їх спіткало ще одне горе вже на землі Прикарпаття – втрата рідної сестри, постраждалої від вибухів на Краматорському вокзалі. Родичку похоронили на кладови- щі містечка, у якому й проживає згадана сім’я вимушених переселенців. Цей факт, на нашу думку, назавжди залишиться части- ною їхньої «зраненої» ідентичності, навіть попри повернення додому після деокупації Донеччини. Адже із втратою близької люди- ни в місці її поховання як елементі «топо- графії пам’яті» [7, с. 522] залишається велика або ж мала частина минулого життя тих, хто оплакував могилу. Зміна локації проживан- ня і як результат – розрив духовного зв’язку з померлими в певному сенсі «розриває» часово-просторовий континуум ідентичнос- ті живих. А коли ще й подібні події входять у життя людини в контексті більш масштабних соціальних катастроф, як-то війни з усіма її негативними наслідками, це невідворотно віддзеркалюється в людській ідентичності, 1111 Олександр кОлОмийчук де травматичний досвід фактично стає її при- чиною та основою [5]. Якщо говорити про два інші центри роз- міщення внутрішніх переселенців на тери- торії досліджуваного населеного пункту – загально освітню та музичну школи, то тут теж ситуація була нелегкою, однак назагал добре сприймалася місцевими мешканцями. Щодо музичної школи зауважимо, що на тра- вень 2023 року тут проживало шість осіб. Зараз у її приміщенні ведуться ремонтні робо- ти за фінансової підтримки МОМ. Із почат- ком повномасштабного вторгнення музична школа відразу прихистила тих вимушених переселенців, чия рідна домівка виявилася повністю зруйнованою, а разом із нею була втрачена надія на повернення у свій звичний життєвий простір. Серед таких була родина одного з наших оповідачів, який разом зі свої- ми дружиною та сином, а також літніми бать- ками прибули до Л. Труднощів додавало також те, що батько згаданого інформанта потребу- вав особливого догляду, адже свого часу пере- жив інсульт, а тепер пересувається на візку та має проблеми з мовленням. Розповідь цього співрозмовника, мабуть, найвиразніше від- дзеркалює житлово-побутове й матеріальне становище більшої частини вимушених пере- селенців України у воєнних реаліях сьогоден- ня: «Прийшла война – осталися бєз хати. <...> Бомжи, да. Приїхали сюди. Приняли харашо. Ну, спать єсть де. Їсти дають. Ну, житла свого не маєм. Пока од держави, ну – нас таких мілі- он. Ну, і не один міліон. <...> Пака од держави нічого нам не дають. Ну, панятна, доходів нема. Ну, шо, дамой їхать нам буде нікуди. <...> Це якшо деревню будуть нашу відбудовувать. Ана умирала і так. Шахти закривали – ана уми- рала. А счас уже всьо – її утопили [через зни- щення рашистами електропостачання шахт насоси перестали викачувати воду, через що відбулося затоплення й невідворотне руй- нування вугільних копалень. – О. К.]. От і всьо. Сидим тут. Поїдем на… до матері на родіну. Там дядько вмер. Хата там є. Казала ж Вам? <...> Так. Будем поки там. А там – будем зароблять, куплять своє житло. Вертатися нам нікуди. Може, держава шо поможе. Згодом. С врємєнєм. Ну, я надєюсь мала. Своїми руками нада зароблять. По возможності. Тут житло дороге. Тут курорт, город. Тут 40–50 тис. [у. о. – О. К.] мінімум хатинка, квартирка. У нас там було дєшевлє. От і всьо» (ММО). Розуміння або ж неусвідомлення власної життєвої драми через утрату домівки молод- шим поколінням жертв російської війни часто накладається на подібну ситуацію в житті старших за віком родичів, що в устах останніх набуває рис персональної ката- строфи. Про це, зокрема, свідчить фрагмент наративу матері вищезгаданого оповідача: «Наше село допалюють, добивають. В нас майбутнього, в старих, немає. Ми хочем, щоб майбутнє було хоча б у наших дітей і у наших внуків. Майбутнього немає на Донбасі – спа- лили, залили три шахти, на яких працюва- ли мій чоловік, мій син… Залили. Затопили водою. <...> Всю жизнь ми працювали. <...> Все в нас був свій домік невеличкий, і зємєльний учас- точок, на якому ми собі самі все придбавали, як сказать. [усміхається. – О. К.]. Ну, дбали, дбали все для себе, о» (ОІО). Як бачимо, у кожному з уривків болісних спогадів опитаних осіб з’являється концепт рідної домівки та мотив її драматичної втрати через руйнівні наслідки війни. Тимчасовий прихисток, що його отримали згадані виму- шені мігранти, не може, звісно, задовольнити всіх їхніх житлових потреб. Він для них має статус лише певного транзитного пункту, де дають можливість поїсти та виспатись, інак- ше кажучи, задовольнити ключові фізіоло- гічні потреби, і не більше. Та усвідомленість, що повертатися нікуди всій родині, певним чином не дає остаточно зневіритись у власній долі старшому поколінню, яке вважає за свій моральний обов’язок допомогти відродити безпечне й затишне життя своїх дітей. А ці у свою чергу, відчуваючи відповідальність за хворих літніх батьків, мобілізують усі зусилля на придбання власного нового житла. З аналізованих наративів помітно, що колективні центри з прийому вимушених переселенців не спроможні відтворити або 12 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 12 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3 ж дати відчути бодай частину втраченого домашнього простору. Навпаки, за слова- ми голови представництва МОМ в Україні С. Роджерса, нерідко подібні заклади набу- вають рис «осередків вразливості». Адже місця, де розміщують людей, часто не при- стосовані взагалі для цього, там недостатньо або ж узагалі відсутня жодна приватність [4]. Отож, облаштування приватного про- стору вимушених переселенців в умовах війни, тим паче, коли йдеться про осіб з осо- бливими потребами (людей з обмеженими фізичними можливостями, з психологічни- ми травмами і відхиленнями, літніх осіб), є великим викликом як для державних орга- нів влади, так і для муніципалітету, відповід- них соціальних служб, а також громадських і волонтерських організацій. І це на тлі того, що загалом таких осіб у середовищі пере- селенців є чимала кількість. Для прикладу, за повідомленнями моніторингових міжна- родних організацій, у кожній четвертій сім’ї вимушених переселенців України є люди з інвалідністю [4]. Дещо іншою виглядає ситуація у при- ватних і муніципальних закладах із роз- міщення переселенців – так званих шелте- рах (від англ. shelter – укриття, прихисток), а також у будівлі релігійної організації, що перебуває в розпорядженні місцевої Української греко- католицької церкви. Цей парафіяльний будинок та осередок БО «БФ «Карітас-Л. УГКЦ», як і приватний шелтер MiCuLab та шелтер св. Ольги, можна роз- глядати також у контексті волонтерського руху в умовах війни, що потребує окремо- го дослідження. Ми ж лише коротко зупи- нимося на діяльності шелтеру MiCuLab. Цей прихисток організовано на місці, де за задумом її адміністраторки та ініціаторки в березні мав відкритися креативний про- стір. Координаторка роботи шелтеру сама є вимушеною переселенкою з Донеччини. Виїхала з м. Ясинуватої у 2014 році – за день до захоплення м. Донецька. Під час виїзду потрапила під обстріл під м. Маріуполем, де дивом урятувалася (ООО). Майбутня засновниця шелтеру з при- буттям на Івано-Франківщину особисто зіштовх нулася з усіма наслідками упере- дженості й стереотипів, а також ворожої пропаганди щодо вихідців зі східних регіонів країни. Вона досить довго не могла знайти житла через свій статус «данєцкіх» (ООО). Із початком відкритого російського вторг- нення в Україну найпершими, за словами оповідачки, відреагували саме переселенці з попереднім досвідом вимушеної міграції, бо зрозуміли, якими будуть теперішні масш- таби переміщень осіб. 8 березня 2022 року адміністраторка закладу прийняла першу сім’ю в орендоване приміщення. Прикметно, що в роботу з облаштування прихистку для майбутніх переселенців включилися й меш- канці місцевої громади. Ґрунтуючись на народних принципах колективної взаємо- допомоги, а також використовуючи сучас- ні технології сповіщення населення, жителі містечка зуміли за короткий відтинок часу підготувати приміщення до приїзду пер- ших переселенців: «Чоловік просто колотив отут-от на подвір’ї піддони з сином. Ще при- ходив директор музичної школи – допома- гав. <...> То ми сколотили піддони замість ліжок. Людям написали – люди попривозили якісь там матраси, ковдри, постіль. Я от пів будинку витягла…» (ООО). До матеріально-побутового облаштуван- ня шелтеру долучилися також волонтери з-за кордону (за допомогою збору коштів аматор- ського театру), коріння яких знаходиться в цьому населеному пункті. У такий спосіб, навіть попри перебування поза Україною, вихідці із цього населеного пункту не втрача- ють зв’язку з рідним краєм, що може розгля- датися, зокрема, у контексті їхньої терито- ріально-просторової ідентичності, що долає час та відстань. Також значну допомогу в облаштуванні шелтеру надали друзі-партне- ри оповідачки, які заснували власні фондові організації. Вони виділяли продукти, гос- подарську хімію, просто кошти на потреби вимушених переселенців. Згодом до забезпе- чення потреб внутрішніх переселенців долу- 1313 Олександр кОлОмийчук чилися благодійні фонди (уже згадуваний БФ «Рокада», ГО «Молодіжна організація «Стан»). «МО «Стан» об’єднав кілька шел- терів у спілку. Завдяки подібній співпраці з часом у прихистку з’явилося всяке побутове приладдя: мікрохвильова піч, пральна маши- на, мультиварка. Допомогу всім вимуше- ним мігрантам населеного пункту надавала також місцева Українська греко-католицька церква. У парафіяльному будинку УГКЦ, про який ішлося вище, щодня безплатно годували ВПО [8]. Ініціаторка й керівниця шелтеру, що, як ми вже згадували, сама у 2014 році пережила гіркий досвід переселенки, недарма започат- кувала цей прихисток. Вона створила той простір, якого свого часу бракувало їй [8]. Потрібно зазначити, що шелтер улаштований так, аби забезпечити загальний комфорт його мешканцям, зберігаючи приватність. Тут є три так звані сімейні кімнати, де живуть роди- нами. Також є одна спільна велика кімната, де люди можуть зустрічатися й ділитися своїм життєвим досвідом, разом споживати їжу та відпочивати. Інакше кажучи, у шелтері є місце як для колективного, так і для особистого простору, що дуже важливо з психологічних міркувань і чого не вистачає колективним цен- трам із розміщення вимушених мігрантів [8]. Приватний простір у таких прихистках набу- ває суттєвої ваги, адже в умовах перманент- них психологічних потрясінь, спровокованих воєнним повсякденням, часом важливо побу- ти наодинці із самим собою. Воднораз потрібно зауважити, що подібні прихистки з розміщення переселенців є тим- часовим (транзитним) житлом, де приїжджі, як правило, перебувають від кількох днів до пів року. А тому його важко розглядати як певний мікрозріз домашнього простору вимушених мігрантів. Загалом за час широко- масштабної російської агресії проти України через цей шелтер уже пройшло 83 люди- ни з різних регіонів України – Донеччина (мм. Слов’янськ, Краматорськ), Луганщина (м. Рубіжне), Київщина, Сумщина тощо. Постійно залишаються в шелтері вихідці з мм. Слов’янська та Краматорська. Сьогодні там проживає вісім осіб, ще четверо мешкає в приватному будинку неподалік шелтеру на території містечка (ООО). Отже, житлово-матеріальне станови- ще вимушених переселенців на теренах Прикарпаття залишається складним та неодно значним. Колективні центри комуналь- ної форми власності з розміщення ВПО, попри їх фінансування та підтримку міжнародними організаціями-партнерами, як-от МОМ, не в змозі створити такі умови для цих осіб, де було б збережено їхнє право на особистий простір та можливість ним розпоряджатися. Звісно ж, такі пункти з прийому ВПО в нашій країні просто для цього не пристосовані й викону- ють інші важливі соціальні функції. Однак проблема криється не в цьому, а швидше в тому, що через неможливість на певний час надати людям достойний прихисток потерпа- ють передусім люди з особливими потребами, а саме літнього віку, з обмеженими фізични- ми можливостями, особи, які мають психічні розлади та психологічні травми війни, мате- рі з маленькими дітьми тощо. Тимчасовість і непевність свого перебування позбавляє мож- ливості забезпечити чи відтворити бодай якісь елементи власного домашнього простору в умовах, коли до кінця невідомо, що буде з рід- ною домівкою. У дещо кращій ситуації із цього погляду перебувають мешканці так званих шелтерів – тимчасових прихистків, заснованих на кошти приватних осіб, релігійних чи гро- мадських організацій, органів місцевої влади. У таких центрах із розміщення постраждалих від війни новоприбулі почувають себе більш безпечно й набагато комфортніше, наділені більшим особистим та родинним простором і, попри своє тимчасове перебування, здатні краще адаптуватися до нової для себе місце- вості. Саме підтримка більш сталої психоло- гічної рівноваги втікача від війни, що залежить значною мірою і від житлово-побутових умов існування, дає знач но вищу кількість шансів пережити власну життєву драму. 14 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (Pr I N t) * I S S N 2 6 6 4 - 42 82 (oN l I N e) * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 14 I S S N (pr I N t) 2 6 6 4 - 42 82 * I S S N (oN l I N e) 278 6 - 6181 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 0 2 3 1. Близько 70 тисяч – діти. Скільки переселенців на Львівщині. URL : https://tvoemisto.tv/news/blyzko_70_ tysyach__dity_skilky_pereselentsiv_na_lvivshchyni_145821.html (дата звернення: 21.06.2023). 2. Внутрішньо переміщені особи. URL : https://www.msp.gov.ua/timeline/Vnutrishno-peremishcheni-osobi.html (дата звернення: 15.06.2023). 3. Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюк та ін.; НАН України, Інститут економіки промисловості. Київ, 2016. 448 с. 4. Горбань М. Повертаються через сум за домом і безробіття: що ми знаємо про внутрішніх переселенців. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/iom-ukraine-interview-idp-pereselenci/32278342.html (дата звернення: 21.06.2023). 5. Кечур Р. Українська ідентичність. Травма і мрія про трансформацію. URL : https://ucu.edu.ua/news/ukrayinska- identychnist-travma-i-mriya-pro-transformatsiyu/ (дата звернення: 21.06.2023). 6. Козинець І., Шестак Л. Міжнародні стандарти захисту та допомоги внутрішньо переміщеним особам. Молодий вчений. 2014. № 12 (15). С. 258–261. 7. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів : Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с. 8. Кушніренко Н. Правила життя в шелтері MiCuLab: як переселенка Ольга Тут складає пазли перемоги. URL : https://kurs.if.ua/article/pravyla-zhyttya-v-shelteri-miculab-yak-pereselenka-olga-tut-skladaye-pazly-peremogy/ (дата звернення: 22.06.2023). 9. Найбільший показник: скільки переселенців обрали Івано-Франківську громаду прихистком. URL : https:// firtka.if.ua/blog/view/naibilshii-pokaznik-skilki-pereselentsiv-obrali-ivano-frankivsku-gromadu-prikhistkom (дата звер- нення: 21.06.2023). 10. Новікова О., Панькова О. Вимушена міграція внутрішньо переміщених осіб України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Проблеми економіки. 2018. № 3 (37). С. 217–225. 11. Рендюк Т. Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслід- ки для генофонду України. Народна творчість та етнологія. 2022. № 3. С. 5–14. DOI : https://doi.org/10.15407/ nte2022.03.005. 12. У Лисці відбулося освячення парафіяльного будинку та відкриття осередку «Карітас Лисець». URL : https:// lsr.if.ua/novyny/u-lisci-vidbulosya-osvyachennya-parafiyalnogo-budinku-ta-vidkrittya-oseredku-karitas-lisec?fbclid=IwA R0X7AD8zOTcNTFBDvsuHgObUYszx1srjxX4CFe6K66Zlrf5CsohgbXTP9w (дата звернення: 22.06.2023). 13. Hnatiuk T. Living Conditions оf the Internally Displaced Persons іn Ukraine. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 1 (39). С. 47–62. DOI : https://doi.org/10.15407/dse2020.01.047. URL : https://www.ojs.dse.org.ua/index. php/dse/issue/view/39_1_2020/39_1_2020/ (дата звернення: 22.06.2023). АМЧ – жін., народилася 20 червня 1938 року на Дніпропетровщині. Із квітня 2023 року проживає на території Івано-Франківщини. Записав О. Коломийчук 18.05.2022 р. у населеному пункті Л. Івано-Франківської обл. Повторне інтерв’ю О. Коломийчука зі співрозмовницею АМЧ від 30.11.2022 р. ІВГ – чол., народився 1989 року на Івано-Франківщині. Займає посаду заступника селищного голови з питань ді- яльності виконавчих органів влади місцевої громади. Записав О. Коломийчук 31.05.2023 р. у м. Києві. НМД – жін., народилася 1987 року на Івано-Франківщині. Займає посаду начальника Служби у справах дітей місцевої селищної ради. Записав О. Коломийчук 01.06.2023 р. у м. Києві. ММО – чол., народився 1971 року в смт Комишуваха-1 Сєвєродонецького р-ну Луганської обл. Записав О. Коло- мийчук 20.05.2022 р. у населеному пункті Л. Івано-Франківської обл. ОІО – жін., народилася в 1945 році в с. Бабин Гощанського р-ну Рівненської обл. Записав О. Коломийчук 20.05.2022 р. у населеному пункті Л. Івано-Франківської обл. ООО – жін., народилася 1982 року в м. Ясинувата Ясинуватського р-ну Донецької обл. Із 2014 року проживає на Івано-Франківщині. Записав О. Коломийчук 26.05.2023 р. у населеному пункті Л. Івано-Франківської обл. РВГ – жін., народилася в 1965 році. Із квітня 2023 року проживає на території Івано-Франківщини. Записав О. Ко- ломийчук 18.05.2022 р. у населеному пункті Л. Івано-Франківської обл. ТВ – жін., народилася 1952 року. Із квітня 2023 року проживає на території Івано-Франківщини. Записав О. Коло- мийчук 18.05.2022 р. у населеному пункті Л. Івано-Франківської обл. Джерела та література Список респондентів 1515 Олександр кОлОмийчук 1. ANON. About 70 Thousand Are Children. About How Many Resettlers There Are in Lviv Oblast [online]. Available from: https://tvoemisto.tv/news/blyzko_70_tysyach__dity_skilky_pereselentsiv_na_lvivshchyni_145821.html [viewed 21 June 2023] [in Ukrainian]. 2. ANON. Internally Displaced Persons [online]. Available from: https://www.msp.gov.ua/timeline/Vnutrishno- peremishcheni-osobi.html [viewed 15 June 2023] [in Ukrainian]. 3. NOVIKOVA, Olha, Oleksandr AMOSHA, Valentyna ANTONIUK et al. Internally Displaced Persons: From Overcoming Obstacles to Success Strategies. A Monograph. Kyiv, 2016, 448 pp. [in Ukrainian]. 4. HORBAN, Mariia. Returning due to Homesickness and Unemployment: What We Know about Internally Displaced Persons [online]. Available from: https://www.radiosvoboda.org/a/iom-ukraine-interview-idp-pereselenci/32278342. html [viewed 21 June 2023] [in Ukrainian]. 5. KECHUR, Roman. Ukrainian Identity. Trauma and Dream of Transformation. [online]. Available from: https://ucu. edu.ua/news/ukrayinska-identychnist-travma-i-mriya-pro-transformatsiyu/ [viewed 21 June 2023] [in Ukrainian]. 6. KOZYNETS, Iryna, Liliia SHESTAK. International Standards of Protection and Assistance to Internally Displaced Persons. The Young Scientist, 2014, no. 12 (15), pp. 258–261 [in Ukrainian]. 7. KUZMENKO, Oksana. Dramatic Human Existence in Ukrainian Folklore: Conceptual Forms of Expression (Period of WWI and WWII). A Monograph. Lviv: Institute of Ethnology, NASU, 2018, 728 pp. [in Ukrainian]. 8. KUSHNIRENKO, Nataliia. Rules of Life at the MiCuLab Shelter: How the Resettler Olha Puts Together the Puzzles of Victory [online]. Available from: https://kurs.if.ua/article/pravyla-zhyttya-v-shelteri-miculab-yak-pereselenka-olga-tut- skladaye-pazly-peremogy/ [viewed 22 June 2023] [in Ukrainian]. 9. ANON. The Biggest Indicator: How Many Resettlers Chose the Ivano-Frankivsk Community as a Shelter [online]. Available from: https://firtka.if.ua/blog/view/naibilshii-pokaznik-skilki-pereselentsiv-obrali-ivano-frankivsku-gromadu- prikhistkom [viewed 21 June 2023] [in Ukrainian]. 10. NOVIKOVA, Olha, Oksana PANKOVA. Forced Migration of Internally Displaced Persons in Ukraine: Current Situation, Problems, Solutions. Problems of Economy, 2018, no. 3 (37), pp. 217–225 [in Ukrainian]. 11. RENDIUK, Teofil. Forced Migration in the Extraordinary Conditions of the Russian-Ukrainian War and Its Negative Consequences for the gene Pool of Ukraine. Folk Art and Ethnology, 2022, no 3 (395), pp. 5–14 [online] [in Ukrainian]. DOI : https://doi.org/10.15407/nte2022.03.005. 12. ANON. The Consecration of the Parish House and the Opening of the «Caritas Lysets» Branch Took Place in Lysets. [online]. Available from: https://lsr.if.ua/novyny/u-lisci-vidbulosya-osvyachennya-parafiyalnogo-budinku-ta-vidkrittya- oseredku-karitas-lisec?fbclid=IwAR0X7AD8zOTcNTFBDvsuHgObUYszx1srjxX4CFe6K66Zlrf5CsohgbXTP9w [viewed 22 June 2023] [in Ukrainian]. 13. HNATIUK, Tetiana. Living Conditions of Internally Displaced Persons in Ukraine. Demography and Social Economy, Kyiv, 2020, no. 1 (39), pp. 47–62 [online]. Available from: https://www.ojs.dse.org.ua/index.php/dse/issue/ view/39_1_2020/39_1_2020/ [viewed 22 June 2023] [in English]. DOI : https://doi.org/10.15407/dse2020.01.047. 14. IOM Regional Ukraine Response: A Situation Report, 27 April 2023, 11 pp. [online]. Available from: https://www. iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/situation_reports/file/iom-regional-ukraine-response-external-sitrep-27042023. pdf [viewed 15 June 2023] [in English]. 15. Ukraine – Internal Displacement Report – General Population Survey, Round 12 (16–23 January 2023), 13 pp. [online]. Available from: https://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-12- 16-23-january-2023 [viewed 21 June 2023] [in English]. References 14. IOM Regional Ukraine Response Situation Report, 27 April 2023. 11 pp. URL : https://www.iom.int/sites/g/ files/tmzbdl486/files/situation_reports/file/iom-regional-ukraine-response-external-sitrep-27042023.pdf (дата звер- нення: 15.06.2023). 15. Ukraine – Internal Displacement Report – general Population Survey Round 12 (16–23 January 2023). 13 c. URL : https://dtm.iom.int/reports/ukraine-internal-displacement-report-general-population-survey-round-12-16-23- january-2023 (дата звернення: 21.06.2023). Надійшла / Received 26.06.2023 Рекомендована до друку / Recommended for publishing 12.09.2023
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203785
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:38:07Z
publishDate	2023
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Коломийчук, О. 2025-06-12T10:25:22Z 2023 Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України / О. Коломийчук // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 7–15. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203785 314.151.3:172.4](477.8+470+571) https://doi.org/10.15407/nte2023.03.007 Стаття присвячена складному матеріально-житловому та побутовому становищу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в окремій територіальній громаді на теренах Прикарпаття. Один із центрів територіальної громади Івано‑Франківщини на початку російської відкритої збройної агресії зумів прийняти на своїй території значну кількість «утікачів» від війни, яких розмістив у різних закладах комунальної власності (так званих колективних центрах), релігійних організаціях, місцевих медичних установах. Поряд із ними на теренах громади виникли прихистки приватної та муніципальної форми власності або так звані шелтери, де діяли свої строгі правила перебування, однак люди віднайшли там невелику частку приватного комфорту в умовах життєвих поневірянь. У комунальних осередках із прийому вимушених переселенців із часом з’явилося чимало проблем з облаштуванням їхнього життєвого простору у світлі індивідуальних потреб частини осіб, організацією колективного побуту та задоволенням соціальних і природних прав. На такому ґрунті всередині переселенської спільноти виникли суттєві непорозуміння, що призвело до страждань окремих людей. Це сіяло значну непевність щодо майбутнього таких родин, де вони опиняться завтра, адже власний дім у багатьох хоч і вцілів, проте став травматичною сторінкою їхнього життя. Перебуваючи поряд із людьми літнього віку, дуже часто можна було почути тривожні й охоплені страхом та сумнівами запитання: «Чи не відселять нас звідси?». Загалом облаштування приватного простору вимушених переселенців, серед них осіб з особливими потребами (неповносправних, людей із психологічними травмами та відхиленнями, осіб літнього віку) в умовах війни, що триває, є великим викликом як для місцевих органів влади і відповідних соціальних служб, так і для громадських та волонтерських організацій. The article is devoted to the difficult material, housing, and everyday situation of internally displaced persons in one of the territorial communities in the Ciscarpathian region. One of the centers of the territorial community of the Ivano-Frankivsk region at the beginning of the Russian open armed aggression managed to accept a significant number of refugees from the war on its territory, who were placed in various community-owned institutions (so-called collective centers), religious organizations, and local medical institutions. Along with them, shelters of private and municipal ownership appeared on the territory of the community, where their strict rules of stay were in effect, but where people have found a small share of private comfort in the conditions of life’s wanderings. Many problems appeared over time with the arrangement of the living space of forced resettles in these community centers for the acceptance of such people due to their individual needs, the organization of collective everyday life, and the satisfaction of their social and natural rights. As a result, significant misunderstandings later emerged within the immigrant community, which caused suffering for some individuals in this group. This sowed considerable uncertainty about the future of these families, where they will find themselves tomorrow, because their own home, although it survived, became a traumatic page in their lives. Being around the elderly, it was very common to hear anxious questions filled with fear and doubt: ‘Won’t they relocate us from here?’. In general, arranging the personal space of forced resettles, including people with special needs (persons with physical disabilities, people with psychological injuries and deviations, elderly persons) in the conditions of the ongoing Russia’s war against Ukraine, is a great challenge both for local authorities and relevant social services, and for public and volunteer organizations. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Українська культура та історія крізь призму російської експансії Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України Living Conditions of Internally Displaced Persons in the Ciscarpathian Region in Context of the Russian War against Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України Коломийчук, О. Українська культура та історія крізь призму російської експансії
title	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України
title_alt	Living Conditions of Internally Displaced Persons in the Ciscarpathian Region in Context of the Russian War against Ukraine
title_full	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України
title_fullStr	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України
title_full_unstemmed	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України
title_short	Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України
title_sort	особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на прикарпатті в умовах російської війни проти україни
topic	Українська культура та історія крізь призму російської експансії
topic_facet	Українська культура та історія крізь призму російської експансії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203785
work_keys_str_mv	AT kolomiičuko osoblivostížitlovopobutovogostanoviŝavimušenihpereselencívnaprikarpattívumovahrosíisʹkoívíiniprotiukraíni AT kolomiičuko livingconditionsofinternallydisplacedpersonsintheciscarpathianregionincontextoftherussianwaragainstukraine

Особливості житлово-побутового становища вимушених переселенців на Прикарпатті в умовах російської війни проти України

Institution

Similar Items