Адаптаційні процеси в середовищі внутрішньо переміщених осіб в Україні під час російсько-української війни у ХХІ столітті
У розвідці досліджується проблема побутового та психологічного стану внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під час російсько-української війни в Україні на прикладі однієї територіальної громади на Вінниччині. Географія новоприбулих на Ямпільщину зафіксована з різних міст і сіл Сходу та Півдня України....
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203823 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Адаптаційні процеси в середовищі внутрішньо переміщених осіб в Україні під час російсько-української війни у ХХІ столітті / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 4. — С. 29–38. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У розвідці досліджується проблема побутового та психологічного стану внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під час російсько-української війни в Україні на прикладі однієї територіальної громади на Вінниччині. Географія новоприбулих на Ямпільщину зафіксована з різних міст і сіл Сходу та Півдня України. Найбільше переселенців було з Київщини, Одеси, Харкова, Миколаєва, Донецька та Херсона. Обрання регіону для переселення було переважно через давні знайомства та пропозиції родичів і однокурсників. Була й певна кількість переселенців, які їхали в невідомість, спираючись на поради волонтерів. Названа група людей виявляється найбільш вразливою через безпорадність і психологічний стан свого перебування в новому для них місці. Особливо це характерно для ВПО, яких розподіляли по селах. Не відразу переселенці взялися приводити до ладу свій побут. Утім, деякі все-таки почали облаштовувати порожні будинки й навколишню територію та з вдячністю сприймали допомогу місцевого населення, яке надавало їм різні побутові речі для домашнього вжитку, одяг, їжу тощо. Найактивніше вписуються в нові умови сім’ї, що вирішили залишитися тут жити та придбали житло. Також висвітлюються умови проживання ВПО, побутові взаємини між місцевим та новоприбулим населенням, безкорисливість і гостинність подолян щодо знедолених людей з території активних бойових дій. Зафіксовано ностальгічні настрої ВПО за своїм краєм (навіть за умови, що їхні домівки вже зруйновані агресором). На основі проведених інтерв’ю можна зробити висновок, що різні соціальні групи переселенців по-різному проходять адаптацію в нових географічних умовах. Наголошується на загальних передумовах облаштування побуту переселенців на Ямпільщині та проявах індивідуальних рис ВПО. З’ясувалося, що значна кількість переселенців не сподівається лише на допомогу держави та приймаючої громади. Вони почали займатися власним господарством, і процес адаптації відбувається не так болісно. Звернено увагу на те, що різні вікові категорії сприймають своє тимчасове перебування неоднаково, але сподіваються повернутися до своїх домівок майже всі. Порушується питання про недостатню увагу до інтеграційних процесів у довоєнний час і необхідність посилити патріотичне виховання в суспільстві. |
|---|