За мистецькими заповітами Василя Авраменка

• Опубліковано в: : Народна творчість та етнографія
• Дата: 1994
• Автор: Мушинка, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 1994
• Теми: З історії науки, культури та побуту
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203844
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: За мистецькими заповітами Василя Авраменка / М. Мушинка // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 1. — С. 25-31. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Як відомо, найвизначніший український етпохореогрпф Василь Аврамен¬ко (22 березня 1895 — 6 травня 1981) почав глибше цікавитися українськими народними танцями, працюючи в Києві у Театрі Миколи Садовського ще до Першої світової війни. Його танцювальний талант на повну силу розгорнувся в таборі інтернованих вояків УНР у м. Каліш Познанського воєводства у Польщі, де він у 1921 р. заснував Школу українського національного танцю та Товариство відродження українського танцю, яке вже в перший рік свого існування мало 123 члени. У своїй статті я розглянув життя і діяльність одного з учнів найвизначнішого українського етнохореографа Василя Авраменка. А таких учнів було в нього тисячі. Не всі стали такими славними як В. Лібовицький та в серці кожного назавжди залишилась любов до українського танцю, прищеплена В. Авраменком. Чи не найбільша його заслуга перед українською культурою полягає в тому, що він був натхненним пропагандистом українського танцю у світі.