Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів
Стаття присвячена народній культурі, зокрема вбранню як потужному чиннику національної консолідації та вираження ментальності українців у розв’язаній росією війні. Розглянуто псевдонаукові наративи російських науковців з метою знищення ідентичності і зміни свідомості сучасних українців на підтримку...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203862 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів / Л. Пономар // Народна творчість та етнологія. — 2024. — № 1. — С. 34–41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203862 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пономар, Л. 2025-06-16T15:22:21Z 2024 Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів / Л. Пономар // Народна творчість та етнологія. — 2024. — № 1. — С. 34–41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203862 391:[303.446.2:316.722]:130.2 https://doi.org/10.15407/nte2024.01.034 Стаття присвячена народній культурі, зокрема вбранню як потужному чиннику національної консолідації та вираження ментальності українців у розв’язаній росією війні. Розглянуто псевдонаукові наративи російських науковців з метою знищення ідентичності і зміни свідомості сучасних українців на підтримку сучасного фашистського режиму росії. Наголошено на соціальному (як базовому) критерії для розуміння ролі народного вбрання, вишитої сорочки у згуртуванні нашого народу під час Помаранчевої революції, Революції гідності та війни росії проти України. У статті виокремлено тенденцію до зростання значення місцевої спадщини малої батьківщини з її кодами ідентифікації, що визначило діяльність багатьох майстрів. The article is devoted to folk culture, in particular, clothing as a powerful factor of national consolidation and expression of the mentality of Ukrainians in the war unleashed by russia. The pseudo-scientific narratives of russian scientists with the aim of destroying the identity and changing the consciousness of modern Ukrainians in support of the modern fascist regime of russia are considered. Emphasis is placed on the social (as a basic) criterion for understanding the role of the national dress, the embroidered shirt, in uniting our people during the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, and russia’s war against Ukraine. The article highlights the tendency to increase the value of the local heritage of the Little Motherland with its identification codes, which have determined the activities of many masters. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів Traditional Folk Clothes in the Dimension of Modern Nation Consolidation Processes Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів |
| spellingShingle |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів Пономар, Л. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів |
| title_full |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів |
| title_fullStr |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів |
| title_full_unstemmed |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів |
| title_sort |
традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів |
| author |
Пономар, Л. |
| author_facet |
Пономар, Л. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2024 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Traditional Folk Clothes in the Dimension of Modern Nation Consolidation Processes |
| description |
Стаття присвячена народній культурі, зокрема вбранню як потужному чиннику національної консолідації та вираження ментальності українців у розв’язаній росією війні. Розглянуто псевдонаукові наративи російських науковців з метою знищення ідентичності і зміни свідомості сучасних українців на підтримку сучасного фашистського режиму росії. Наголошено на соціальному (як базовому) критерії для розуміння ролі народного вбрання, вишитої сорочки у згуртуванні нашого народу під час Помаранчевої революції, Революції гідності та війни росії проти України. У статті виокремлено тенденцію до зростання значення місцевої спадщини малої батьківщини з її кодами ідентифікації, що визначило діяльність багатьох майстрів.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203862 |
| citation_txt |
Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів / Л. Пономар // Народна творчість та етнологія. — 2024. — № 1. — С. 34–41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ponomarl tradicíiniinarodniiodâguvimírísučasnihnacíokonsolídacíinihprocesív AT ponomarl traditionalfolkclothesinthedimensionofmodernnationconsolidationprocesses |
| first_indexed |
2025-11-24T16:27:49Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:27:49Z |
| _version_ |
1850484274278432768 |
| fulltext |
34
ПОНОМАР ЛЮДМИЛА
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр»
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ,
Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1725-9230
PONOMAR LIUDMYLA
a Ph.D. in History, Senior Research Fellow at the Ukrainian Ethnological Centre Department of the NAS of
Ukraine Maksym Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology (Kyiv, Ukraine).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1725-9230
DOI https://doi.org/10.15407/nte2024.01.034
УДК 391:[303.446.2:316.722]:130.2
Бібліографічний опис:
Пономар, Л. (2024) Традиційний народний одяг у вимірі сучасних націоконсолідаційних процесів. Народ-
на творчість та етнологія, 1 (401), 34–41.
Ponomar, L. (2024) Traditional Folk Clothes in the Dimension of Modern Nation Consolidation Processes.
Folk Art and Ethnology, 1 (401), 34–41.
Т РА Д И Ц І Й Н И Й Н А РОД Н И Й ОД Я Г
У ВИ М І РІ С У Ч АСН И Х Н А Ц ІОКОНСОЛ І Д А Ц І Й Н И Х
П РОЦ ЕСІ В
Анотація / Abstract
Стаття присвячена народній культурі, зокрема вбранню як потужному чиннику національної консолідації та ви-
раження ментальності українців у розв’язаній росією війні. Розглянуто псевдонаукові наративи російських науковців
з метою знищення ідентичності і зміни свідомості сучасних українців на підтримку сучасного фашистського режиму
росії.
Наголошено на соціальному (як базовому) критерії для розуміння ролі народного вбрання, вишитої сорочки у
згуртуванні нашого народу під час Помаранчевої революції, Революції гідності та війни росії проти України. У тра-
диційній культурі соціальна й естетична функції в протиставленні «свій – чужий» утілювали колективні норми та
естетику. Це маркування набуло нового суспільного, соціального звучання. Одяг є репрезентантом особи, його мен-
тальності. У період Революції гідності вишиванка стала виразником єдності та спротиву народу України в національ-
ному масштабі. У цей період актуалізується знакова функція народного одягу, що визначає українську належність. На
прикладі історій майстрів вишивки Донеччини показано, як етнічна пам’ять знайшла практичне втілення в умовах
війни. Їх об’єднує громадянська позиція – показати, що їхня земля – споконвічна українська з багатою культурою на-
родного вбрання. Для дослідників одягу це дуже важливі факти як джерело осмислення сучасних функцій вбрання,
зокрема інформативної функції вишиванки (її культурного та соціального контексту).
Цей соціокультурний феномен потужно характеризує українську спадкоємність, самоідентифікацію, тому сприй-
мається окупантами як зброя, подібно до мови і всієї спадщини. Вишиванка – символ незламності та віри в перемогу
для переселенців та тих, хто пережив окупацію.
© Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2024. Опубліковано на умовах відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
35
ЛЮДМИЛА ПОНОМАР
У статті виокремлено тенденцію до зростання значення місцевої спадщини малої батьківщини з її кодами іденти-
фікації, що визначило діяльність багатьох майстрів.
Ключові слова: народна культура, народне вбрання, вишита сорочка, ідентифікація, соціальна функція.
The article is devoted to folk culture, in particular, clothing as a powerful factor of national consolidation and expression
of the mentality of Ukrainians in the war unleashed by russia. The pseudo-scientific narratives of russian scientists with
the aim of destroying the identity and changing the consciousness of modern Ukrainians in support of the modern fascist
regime of russia are considered. Emphasis is placed on the social (as a basic) criterion for understanding the role of the
national dress, the embroidered shirt, in uniting our people during the Orange Revolution, the Revolution of Dignity, and
russia’s war against Ukraine. In traditional culture, social and aesthetic functions in the contrast “friend or foe” embodied
collective norms and aesthetics. This marking has acquired a new public, social meaning. Clothing is a representative of a
person and their mentality. During the Revolution of Dignity, the embroidered shirt became an expression of the unity
and resistance of the people of Ukraine on a national scale. In this period, the iconic function of national clothing, which
defines Ukrainian belonging, is actualized. Using the example of the stories of the embroidery masters of Donetsk region,
it is shown how the ethnic memory found a practical embodiment in the conditions of the war. They are united by a civic
stance – to show that their land is primordially Ukrainian with a rich culture of folk clothing. For clothing researchers,
these are very important facts as a source of understanding the modern functions of clothing. In particular, the informative
function of embroidery is its cultural and social context, the author’s position regarding the russian war.
This socio-cultural phenomenon powerfully characterises Ukrainian continuity and self-identity, and is therefore
perceived by the occupiers as a weapon, just like the language and the entire heritage. Vyshyvanka is a symbol of
indomitability and faith in victory for immigrants and those who survived the occupation.
The article highlights the tendency to increase the value of the local heritage of the Little Motherland with its
identification codes, which has determined the activities of many masters.
Keywords: Folk culture, folk dress, embroidered shirt, identification, social function.
Самоорганізація українців у захисті
своєї землі поставила всі крапки над «і»
в дискусіях про те, чи склалося в Україні
громадянське суспільство. Важливим чин-
ником його формування є зв’язок народної
культури та національної самосвідомості.
Як вплинули процеси самоідентифікації на
сучасне життя українців, яке вираження має
ментальність українців і чому її хочуть зни-
щити в розв’язаній росією війні? У цьому
вимірі можемо говорити про етнічний ком-
понент нації, у якому традиційна культура
має непересічне значення. Ці аспекти ще
в 90-х роках ХХ ст. були чітко визначені
в статті В. Балушка «Етнічне і національ-
не; динаміка взаємодії», де йдеться саме
про роль етнічного в національному розви-
тку й державобудівництві [1, с. 105]. Автор
наголошує на тому, що етнічний фактор є
обов’язковим в усіх моделях нації, харак-
теризує етногенетичну нішу, в якій основ-
на етнічна ознака – етнічна самосвідомість,
що передається від предків до нащадків [1;
2; 3]. Без етнічної ніші не може скластися
жоден етнос. Тому сучасний фашистський
режим росії озвучує найважливішу мету –
«змінити свідомість сучасних українців»,
проголошує знищення саме цього етнічного
компонента – ідентичності [11]. В. Балушок
у вже згаданій нами статті писав про поши-
рення в російській етнології ідей кон-
структивізму, зокрема в роботах директора
Інституту етнології ім. М. Миклухо-Маклая
В. Тишкова. У 2005 році в Санкт-Петербурзі
на VI Конгресі етнографів і антропологів
росії В. Тишков заявив, що «цивілізаторська
місія росії» полягає в поширені православ’я
і російської культури, у виконанні функцій
«зберігача пам’яті та ідентичності народів».
В основі цієї ідеї лежали наративи знищен-
ня ідентичності і зміна свідомості сучасних
українців [11]. У 2013 році колишні міністри
РФ (В. Тишков, В. Михайлов, В. Зорін) та
заступник В. Тишкова в Інституті етнології
й антропології Р. Абдулатипов у проєкті стра-
тегії державної національної політики визна-
чили російському народу об’єднувальну роль
при формуванні начебто унікальної «соціо-
культурної цивілізаційної спільності, бага-
тонародної російської нації» 1. Ця ідея стала
ISSN 2664-4282 (PRINT) * ISSN 2664-4282 (ONLINE) * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2019
36
ISSN (PRINT) 2664-4282 * ISSN (ONLINE) 2786-6181 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2024
основою політики росії і була підтримана її
науковцями [11].
Виправдовуючи війну, путін затвер-
див нову офіційну концепцію: попередню
«радянську» про «два братских народа»
замінив на нову: тепер це один народ, «вели-
ка російська нація», розділена більшови-
ками. Такі ідеї проголошують територію
України російською. Офіційна російська
державна політика визначила українську
мову та культуру як російську: як заявляє
путін, різниця в культурі й мові між росіяна-
ми та українцями така, як між північчю і пів-
днем Італії 2. Отже, не визнається суверенітет
українців. І таку політику росія проводить
не тільки щодо України. Яскравим прикла-
дом знищення етносів є національна полі-
тика щодо народів росії. Діячі національних
рухів ерзян і мокша спростовують тверджен-
ня російської влади, що вони – це єдиний
народ під назвою «мордва». Отже, ерзян і
мокша штучно об’єднали 3. Представники
цих етносів таку їхню назву вважають образ-
ливим прізвиськом, нав’язаним московськи-
ми завойовниками. Ерзянський старійшина
Сиресь Боляєнь на абсурдну заяву путіна –
порівняння українців і росіян як єдиний
народ з мордвою, яку утворюють єрзя та
мокша, зауважив: «Ерзя змушені рахувати-
ся з тими умовами, в яких нашому народу
доводиться виживати. Однак етногенез – це
складний процес, який не кориться указам
путіна» [10]. Історія ерзян і мокша – це один
із тисяч епізодів постійного загарбання і
знищення багатьох народів.
Які ж інструменти використовує росія
у своїй національній політиці? Одним із
них є знищення етнічної генеалогії, серед
якої – народна культура. Для цього активно
залучаються російські науковці на кшталт
Тишкова, котрі у своїх псевдонаукових стат-
тях просувають антиукраїнські наративи,
у той час, коли справжні науковці змушені
мовчати в репресивній російській державі.
Однак спростувати напрацювання істори-
ків, етнологів, фольклористів, діалектологів,
етномузикологів у царині народної спад-
щини [9] неможливо. Зокрема, потужним
рушієм руйнування міфів є сімейна та кален-
дарна обрядовість з найдавнішими релік-
тами слов’янської культури. Ті ж російські
науковці, зосібна представники толстовської
школи, досліджували давню народну культу-
ру українців і розуміли об’єктивну етногра-
фічну та діалектну картину України, що має
зв’язок ареалів різних явищ культури з аре-
алами розселення племен періоду Київської
Русі. Одним із псевдодоказів російських
політиків і науковців є посилання на різно-
маніття етнокультури та діалектів україн-
ців як заперечення їх як єдиного народу.
Ці міфи розвінчують українські науковці,
скажімо, Н. Кожолянко: «Наявність стерео-
типів субетнічної та локально-етнографічної
поведінки не заперечує єдності етносу» [7].
На прикладі дослідження етнокультури,
діалектних зон, українських етнографічних
регіонів чітко простежується безперервна
традиція. Цю спадкоємність неможливо
знищити неправдивими історичними версі-
ями: «У Європі родословну знали… А нам
казали і кажуть [рашисти. – Л. П.]: “Ми
ніхто, ошибка природи”. Але устануть і діди,
і прадіди…» 4.
Народна культура, зокрема вбрання,
є потужним чинником національної консо-
лідації. Перед дослідниками стоїть завдання
простежити формування культурно й полі-
тично значущих кодів, серед них – виши-
тої сорочки. Феномен національного впливу
вишитої сорочки, вишиванки, що стала над-
банням світової спільноти в умовах глобалі-
зації, пов’язаний з національним піднесен-
ням. Необґрунтованою є думка науковців
про запозичення «моди» на вишиту сорочку
на початку ХХІ ст. у Литві 5. Для досліджен-
ня сучасного одягу важливий, як зазначає
відома польська дослідниця Анна Вероніка
Бжезінська, один критерій: соціальний [13,
S. 16]. Цей критерій є базовим для розу-
міння ролі народного вбрання, вишитої
сорочки у згуртуванні нашого народу під
час Помаранчевої революції, Революції гід-
ності до нашого часу. У традиційній культурі
37
ЛЮДМИЛА ПОНОМАР
локальні традиції в одязі ставали маркером
громад за особливостями різновидів одягу,
крою, способів носіння. Декоративні особ-
ливості – колір, техніка виконання (ткання,
вишивка), орнамент – визначали естетичні
норми колективу. І соціальна функція, і есте-
тична у протиставленні «свій – чужий»
утілювали колективні норми. Це маркуван-
ня набуло нового суспільного, соціально-
го звучання. Вбрання виступає репрезен-
тантом особи, його ментальності. Під час
Революції гідності вишиванка стала вираз-
ником єдності та спротиву народу України
в національному масштабі. У цей період
актуалізується знакова функція народного
одягу, що визначає українську належність.
У реальному часі можна відстежити, як
етнічна пам’ять знайшла практичне втілення
в критичних умовах. Скажімо, у Донецькій
області День вишиванки особливого зна-
чення почав набирати у 2014−2015 роках,
коли в багатьох жителів відбулася пере-
оцінка цінностей через початок російської
агресії на Донбасі. Про це свідчать, зокре-
ма, історії майстрів вишивки Донеччини та
Луганщини. Їх об’єднує громадянська пози-
ція – показати, що їхня земля – споконвічна
українська з багатою культурою народного
вбрання. Дуже точно це виражено в назві
статті Вільного радіо – «Вишиванка як злам
свідомості. Як майстрині з Бахмута руйну-
ють стереотипи про “руський” Донбас» [12].
Ідеться про учасниць майстерні «Оберіг»
Світлану Кравченко, Тетяну Гольц, Наталю
Роменську та Ларису Комісарову, які від-
творювали традиційний одяг, створювали
колекцію народного вбрання свого краю у
2014 році з метою «довести, що схід України
має глибоке народне коріння» [12]. Варто
зазначити, що одягти вишиванку в 2014 році
на Донеччині чи Луганщині було виявом
великої мужності бахмутян і ризиком для
життя. Адже це означало відкрито сказати:
«Я відстоюю свою землю. Це моя земля!
Я на цій землі народилася, і вона є моїм
корінням українським» [12]. Для дослідни-
ків одягу це дуже важливі факти як джере-
ло осмислення сучасних функцій вбрання,
зокрема інформативної функції вишиван-
ки – її культурного та соціального контексту.
«Я познайомилася з дівчатами та хлопцями
військовими, – розповідає відома майстри-
ня з Краматорська Вероніка Романькова. –
Саме один з них попросив пошити йому
вишиванку. Казав, що коли приїде додо-
му, на Західну Україну, то розкаже, що на
Донеччині є чудова майстриня, яка зроби-
ла йому сорочку-оберіг з родинним орна-
ментом. З цього моменту й почала шити
вишиванки для себе, рідних, для друзів, щоб
підкреслити свою громадянську позицію.
Я вирішила, що це моя народна дипломатія,
і саме так буду боротися за свою країну.
Згодом жителі нашого міста зацікавились
моїми виробами, і пішли замовлення. Це
підкреслює, що Донеччина – це Україна» [5].
Майстриня створила сорочки – «родинні
обереги»: у візерунок вона вводить дані про
власника (місяць, число, літеру). Ще один
приклад суспільного звучання народного
вбрання – Приазовська вишита сорочка. Ідея
створення належить волонтеру Кирилові
Долімбаєву, яку зреалізувала переселенка
першої хвилі з Луганська Тетяна Нафтель 6.
Саме Революція гідності та війна з Росією
змінили їхні погляди. Метою було показати
Маріуполь як українське місто: «Ми вирі-
шили, що ідея скласти візерунок з квітів та
елементів, які є на розпису храму [петриків-
ський розпис. – Л. П.] – найкраща. Потім
виник птах, що летить вгору, всередині якого
намалювала Древо життя» [4]. Серед робіт
Тетяни Нафтель є «бойова» вишиванка,
розроблена для 503-го окремого батальйону
морської піхоти «Барсук», який дислоку-
вався в Маріуполі. На ній – «барсук з шев-
рона, восьмикінечна зірка, тризуб Нептуна
та український орнамент» 7. Маріупольська
вишиванка – приклад нової репрезентації
народної сорочки як культурного явища
міської культури.
Чим можуть налякати людину зі зброєю
вишиті орнаменти на сорочках? Христина
Ямбор, журналістка, розповідає, що
ISSN 2664-4282 (PRINT) * ISSN 2664-4282 (ONLINE) * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2019
38
ISSN (PRINT) 2664-4282 * ISSN (ONLINE) 2786-6181 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2024
«у 2015 році кримських татар, які одягну-
ли українські вишиті сорочки, затримали
російські спецслужби і звинуватили в під-
готовці терористичного акту, а вимушених
переселенців з Донецької області обшукува-
ли. Якщо знаходили вишитий одяг, знищу-
вали його. […] Адже вишиванка таїть в собі
зашифровані послання наших предків» 8.
Цей соціокультурний феномен характери-
зує українську спадкоємність, самоіденти-
фікацію, тому сприймається окупантами як
зброя, так само, як мова та вся українська
спадщина. У Мелітополі російські нацис-
ти розпочали «денацифікацію» з розпо-
рядження спалити вишиванки в дитячому
садку «Ластівка» 9.
Вишиванка стала символом нескоренос-
ті, незламності, віри в перемогу в цій війні.
Залишаючи окуповані міста й села, жителі
Донецької та Луганської областей вивози-
ли свої вишиванки – як символ нерозрив-
ного зв’язку з рідною землею, символ віри
в перемогу. Продавець кульок у мирному
Маріуполі Ганна Ворошева після вторгнен-
ня загарбників в Україну стала волонтеркою
і вивозила людей із міста. Після оголошення
загарбниками волонтерів «терористами»
потрапила до справжньої фашистської катів-
ні – Оленівської в’язниці, де жінка-конво-
їр вигукувала щодня фрази: «Пожирували
у своєму Маріуполі, вистачить. Все, тепер
житимете, як ми живемо». Ганна Ворошева
згадувала, що коли її будинок опинився під
небезпекою зруйнування від нескінченних
бомб рашистів, то головне, що вона взяла з
квартири, це свою вишиванку: «Я навряд чи
потім пізніше зможу потрапити взагалі до
своєї квартири. Місто розрізалося все ліні-
ями вогню. За звичкою склала там халат, ще
щось. Потім зрозуміла, що все це неважливо.
Я зрозуміла, що я візьму цю сукню [червону
вишиванку. – Л. П.] обов’язково. Вона мені
дуже личить. Я так мріяла в Оленівці, що я
вийду десь в міжнародному аеропорту і буду
стояти в цій вишиванці. Це для мене такий
символ свободи. Нарешті, нарешті я буду
вільна» [6].
У період війни зміцнюється тенденція
до актуалізації «місцевих, локальних іден-
тичностей, тобто зростає значення місце-
вої спадщини з її кодами ідентифікації. Цей
інте рес до спадщини малої батьківщини
визначив діяльність багатьох майстрів, зосіб-
на Олени Дідик: «У моїй колекції переважно
Центральна Україна. Найстаршому вбранню
років зо двісті. Є кілька сорочок із Поділля,
Західної України, але основні зусилля я
спрямувала на свою Малу Батьківщину та
околиці. Адже це величезний пласт, котрий
треба вивчати, досліджувати» [8]. Глибоке
вивчення культури свого краю допомагає
О. Дідик представити історію локальних
традицій. Її роботи, як і інших майстрів,
відображають загальне бачення відтворення
етнічних традицій вбрання – «не цілкови-
те копіювання». «А коли максимально від-
шите до якихось автентичних зразків, коли
у кожен стібочок, кожну ниточку вкладена
душа, то енергетика предків у цій речі є.
Хоча, зрештою, як би ми не хотіли, не зможе-
мо зробити один в один таку річ, яка була сто
чи двісті років тому. Бо ми інші, світ інший.
Тому мої сорочки відтворені за автентич-
ним зразком, але з новим диханням, новим
життям», – зауважила майстриня [8]. Тобто
цей одяг має поєднувати традицію та інно-
вацію, пов’язуватися з образом сучасника.
Прикметно, що на східних територіях, де
національна культура зазнала значної ніве-
ляції, чи не найбільше населення звертаєть-
ся до свого коріння, де пісня, одяг, історія
поєднанні в єдине духовне ціле, є візитівкою
краю: «Ми робимо важливу річ: шукаємо,
збираємо і передаємо інформацію наступ-
ному поколінню, щоб наші діти знали, як
звучить автентична пісня, як одягались наші
предки і яких звичаїв дотримувались» 10. Це
те, що творить український простір в його
духовному, естетичному та інтелектуаль-
ному вимірі. У Львові почали виготовляти
вишиванки з орнаментами регіонів України,
які найбільше охопила війна. Ідею подала
Світлана Недодаєва, що працює в компанії
«Сварга» модельєром і розробляє вишиван-
39
ЛЮДМИЛА ПОНОМАР
ки. Жінка у 2015 році залишила Донецьк,
і вишивка для неї – це нерозривний зв’язок
з малою батьківщиною. «Це дуже важливі
моменти та символи, які асоціюють з іден-
тичністю, історією, корінням та філософією
народу, – каже Світлана. – Я запропонувала
ідею з орнаментами, бо знаю, наскільки це
допомагає людям у складні часи не втрати-
ти віру, розуміти, що ми все подолаємо. Ми
повинні розповісти про ці регіони й підтри-
мати людей, котрі покинули свої домівки, чиї
помешкання знищили окупанти. Для того,
щоб вони відчули родинний дотик та корін-
ня» 11. Майстрині також планують виго-
товити багато блакитно-жовтих вишиванок
для зустрічі перемоги, щоб якнайбільше
людей одягти в них, аби показати нездолан-
ність національних цінностей.
Велике значення має діяльність колекціо-
нерів, що показує неабияке зацікавлення
українців народним вбранням і є виявом гро-
мадянської позиції. Скажімо, авторка проєк-
ту «Нація» Ксенія Малюкова зазначає, що
«нація – це мова, це віра, це пісні, це душа, це
наша українська душа, це саме голов не, те що
відрізняє нас від дуже багатьох. І звичайно –
і національне вбрання» 12. Зріс інтерес до
«практичної етнографії» – способів одяган-
ня вбрання, пов’язування жіночих головних
уборів, серед них – наміток, хусток; виго-
товлення вінків. Це професійно демонстру-
ється на проєктах та презентаціях автентич-
ного вбрання, в авторських відео роликах.
Резонансний проєкт «Витоки» зібрав кра-
щих збирачів і дослідників-колекціонерів,
що репрезентують автентичні комплекси,
реконструкції вінків, намиста тощо 13.
Великим визнанням України, підтрим-
кою її прагнення до демократії стало свят-
кування Дня вишиванки, що вийшло на
міжнародний рівень. Про його святкуван-
ня в Канаді депутат Ден Мазьє наголосив
кореспондентові Укрінформу: «Ми дійсно
розуміємо важливість української вишиван-
ки як символу спадщини, гідності та єднос-
ті» 14. Він додав, що це свято також нагадує
про виклики, перед якими Україна постава-
ла в минулому та продовжує долати як неза-
лежна держава: «Цей день дає нам ще одну
нагоду висловити свою підтримку україн-
ському народу у його боротьбі за суверені-
тет. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму
та окупацію Донбасу» 15. У глобалізаційно-
му світі інтенсивних контактів, міжетніч-
них зв’язків, інтернету вишиванка складає
ціннісний фонд. Вишиванка «універсальна
у вираженні зв’язку з національною культу-
рою українців, поєднує локальне розмаїття
і водночас є носієм вагомих загальнолюд-
ських смислів» 16. Неабияке зацікавлення
широких кіл населення, особливо молоді,
народним вбранням позначилося на зрос-
танні знань про український костюм різних
регіонів. Сучасний контекст використання
народного одягу виконує важливі функ-
ції, зокрема підкреслює національну, регі-
ональну ідентичність, є носієм локальної
традиції. У День вишиванки 2022 року на
телебаченні прозвучав вислів «Вишите від-
родження» – руїни зруйнованих будинків,
міст поставали знову разом з вишитим на
них орнаментом. «Відбудуємо…» Це теж
великий смисл вишиванки як символу від-
родження.
Примітки
1 Концепція національної політики РФ. URL : https://uk.wikipedia.org › wiki.
2 Путин об Украине, единстве украинского и русского народа. URL : president.gov.ua. https://petition.
3 Мокша (народ). Вікіпедія. URL : https://uk.wikipedia.org › wiki://uk.
4 Записано у с. Яблунівка Фастівського р-ну Київської обл. від Корженської Г. М., 1945 р. н.
5 Лекція Оксани Косміної «Міфи і факти про вишиванку...». URL : http: uamoderna.com lecture-kosmina-
vyshyvanka.
ISSN 2664-4282 (PRINT) * ISSN 2664-4282 (ONLINE) * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2019
40
ISSN (PRINT) 2664-4282 * ISSN (ONLINE) 2786-6181 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2024
Джерела та література
1. Балушок В. Г. Етнічне й національне: динаміка взаємодії. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1999. № 1.
С. 93–106.
2. Балушок В. Г. Концепція етногенетичних ніш і її значення для вивчення походження народів світу. Народна
творчість та етнологія. 2003. № 3. С. 29–35.
3. Балушок В. Українська етнічна спільнота: етногенез, історія, етнонімія / [відп. ред. Г. Скрипник]. Біла Церква :
Видавець О. В. Пшонківський, 2008. 304 с.: іл.
4. Богуцька С. Дерево життя та птах, що летить угору – як маріупольці розробили Приазовську вишивку.
18.05.2022. URL : https://vikna.tv/styl-zhyttya/podorozhi/derevo-zhyttya-ta-ptah-shho-letyt-ugoru-mariupolczi-
rozrobyly-pryazovsku-vyshyvku-v-ukrayinskyh-kolorah/.
5. Вероніка Романькова: «Вишиванка – це моя народна дипломатія на Донеччині». Вчасно. Інформаційне агент-
ство. 19.05.2021. URL : https://vchasnoua.com/donbass/69508-veronika-romankova-vyshyvanka-tse-moia-narodna-
dyplomatiia-na-donechchyni.
6. Волонтерка з Маріуполя вийшла з Оленівської катівні після 100 днів у полоні ворога. 31.08.22. URL : https://
tsn.ua/ato/volonterka-iz-mariupolya-viyshla-z-olenivskoyi-kativni-i-divom-vivezla-dokazi-tortur-i-imena-kativ-2147554.
html.
7. Кожолянко Г. Етнонаціональна своєрідність українців-русинів Буковини: історія, сучасні аспекти проблеми.
Народна творчість та етнологія. 2010. № 3. С. 78–91.
8. Марусич Р. Олена Дідик: «Для мене кожна сорочка – великий скарб». 2017-05-18. URL : https://m.gorod.
cn.ua/news_82756.html.
9. Пономар Л. Два світи культурної спадкоємності. Народна творчість та етнологія. 2022. № 2. С. 73–81.
10. Росія: лідер ерзян прокоментував слова Путіна, який порівняв українців і росіян із «мордвою». 30.06.2021.
URL : https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiia-erzyany/31334339.html.
11. Тишков В О. Підтримка політики Володимира Путіна. Вікіпедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/
%D0%A2%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1
%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE-
%D0%B2%D0%B8%D1%87.
12. Чернова М. Вишиванка як злам свідомості. Як майстрині з Бахмута руйнують стереотипи про «руський»
Донбас. 20.05.2021. URL : https://freeradio.com.ua/vyshyvanka-iak-zlam-svidomosti-iak-maistryni-z-bakhmuta-
ruinuiut-stereotypy-pro-ruskyi-donbas/.
13. Brzezińska A. W. Strój ludowy – od biografii przedmiotu do tożsamości przedmiotu. Atlas polskich strojów
ludowych. Stroje ludowe jako fenomen kulturowy / praca zbiorowa pod redakcją Anny Weroniki Brzezińskiej i Marioli
Tymochowicz. Wrocław, 2013. Wydawca : Polskie Towarzystwo Ludoznawcze. URL : https://repozytorium.amu.edu.pl/
items/a150383f-8ca6-4c39-a9ae-2e49b4839a42.
6 Приазовська вишиванка народилася в Маріуполі. Тепер вона… URL : https://svoi.city › articles › mariupolska-
vishivanka, 19 травня 2022 р.
7 Від традиційних орнаментів до бойової вишиванки. URL : https://procherk.info › tabloid › 99-cherkassy-news ›,
27 травня 2022 р.
8 Спецоперація «вишиванка» [2/3]. Gazeta. UA. 19 травня 2022 р. URL : https:// gazeta. ua.
9 Українська вишиванка. Обереги українського народу. Вип. 8. URL : https://nibu. kyiv.ua › exhibitions. 18 травня
2022 р.
10 Стародавня вишивка Донеччини, Луганщини, Харківщини, Миколаївщини та Київщини відтепер буде на сороч-
ках. У Львові почали виготовляти 2 квіт. 2022 р. URL : https://zahid.espreso.tv/vishivanki-z-traditsiynimi-ornamentami-
okhoplenikh-viynoyu-regioniv-ukraini-vigotovlyayut-u-lvovi-foto.
11 Там само.
12 Проект Нація. 2023. URL : https://youtube.com/watch?v=gDb96lUSs38&feature=share.
13 Фото Проект Витоки – УНІАН. URL : https://www.google.com/search?client=firefox-b-d&q=%D0%A4%D0%B
E%D1%82%D0%BE+%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82+%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%BE
%D0%BA%D0%B8+%E2%80%93+%D0%A3%D0%9D%D0%86%D0%90%D0%9D.+&bshm=rimc/1.
14 Українців усієї Канади запросили на День вишиванки. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3238222-
ukrainciv-kanadi-zaprosili-na-masstabnij-den-visivanki.html.
15 Там само.
16 День вишиванки-2021 в Україні та світі Радіо Свобода. URL : https://www.radiosvoboda. org org.
41
ЛЮДМИЛА ПОНОМАР
Надійшло / Received 26.06.2023
Рекомендовано до друку / Recommended for publishing 04.03.2024
1. BALUSHOK, Vasyl. Ethnic and National: The Dynamics of Interaction. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1999,
no. 1, pp. 93–106 [in Ukrainian].
2. BALUSHOK, Vasyl. The Concept of Ethnogenetic Niches and Its Significance for the Study of the Origin of the
Peoples of the World. Folk Art and Ethnology, 2003, no. 3, pp. 29–35 [in Ukrainian].
3. BALUSHOK, Vasyl. Ukrainian Ethnic Community: Ethnogenesis, History, Ethnonymy. Hanna SKRYPNYK, ed.
Bila Tserkva: Publisher O. V. Pshonkivskyi, 2008, 304 pp.: ills. [in Ukrainian].
4. BOHUTSKA, Sofiia. The Tree of Life and A Bird, Flying Up – How the People of Mariupol have Developed the Sea of Azov
Region Embroidery. May 18, 2022. Available from: https://vikna.tv/styl-zhyttya/podorozhi/derevo-zhyttya-ta-ptah-shho-
letyt-ugoru-mariupolczi-rozrobyly-pryazovsku-vyshyvku-v-ukrayinskyh-kolorah/ [in Ukrainian].
5. ANON. Veronika Romankova: “Vysyvanka is My People’s Diplomacy in Donetsk Region”. In Time. Information
Agency. May 19, 2021. Available from: https://vchasnoua.com/donbass/69508-veronika-romankova-vyshyvanka-tse-
moia-narodna-dyplomatiia-na-donechchyni [in Ukrainian].
6. ANON. The Volunteer from Mariupol has Left Olenivka Torture Camp after 100 Days in the Enemy Captivity. August 31,
2022. Available from: https://tsn.ua/ato/volonterka-iz-mariupolya-viyshla-z-olenivskoyi-kativni-i-divom-vivezla-dokazi-
tortur-i-imena-kativ-2147554.html [in Ukrainian].
7. KOZHOLIANKO, Heorhii. Ethno-National Originality of the Bukovyna Ukrainians-Ruthenians: History, Modern
Aspects of the Problem. Folk Art and Ethnology, 2010, no. 3, pp. 78–91 [in Ukrainian].
8. MARUSYCH, Roman. Olena Didyk: “Each Shirt is a Great Treasure for Me”. May 18, 2017. Available from: https://m.
gorod.cn.ua/news_82756.html [in Ukrainian].
9. PONOMAR, Liudmyla. Two Worlds of Cultural Continuity. Folk Art and Ethnology, 2022, no. 2, pp. 73–81 [in
Ukrainian].
10. ANON. Russia: The Leader of Erzyas has Commented on the Words of Putin, Comparing Ukrainians and Russians to
“Mordvins”. June 30, 2021. Available from: https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiia-erzyany/31334339.html [in
Ukrainian].
11. ANON. Tyshkov Valerii Oleksandrovych. The Support of Volodymyr Putin’s Policy. Wikipedia. Available from:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D0%B0%D0%BB
%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%
D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 [in Ukrainian].
12. CHERNOVA, Maryna. Vyshyvanka as a Consciousness Breakdown. How the Masters of Bakhmut Destroy the Stereotypes
about the “Russian” Donbas. May 20, 2021. Available from: https://freeradio.com.ua/vyshyvanka-iak-zlam-svidomosti-iak-
maistryni-z-bakhmuta-ruinuiut-stereotypy-pro-ruskyi-donbas/ [in Ukrainian].
13. BRZEZIŃSKA, Anna Weronika, Marioli TYMOCHOWICZ, eds. Strój ludowy – od biografii przedmiotu do
tożsamości paodmiotu. Atlas polskich strojów ludowych. Stroje ludowe jako fenomen kulturowy [Folk Clothes – from the Biography
of the Object to the Identity of the Subject. Atlas of Polish Folk Costumes. Folk Attire as a Cultural Phenomenon]. Wrocław, 2013.
Publisher: Polish Ethnological Society. Available from: https://repozytorium.amu.edu.pl/items/a150383f-8ca6-4c39-
a9ae-2e49b4839a42 [in Polish].
References
|