Перекази про Іржавецьку чудотворну ікону Богоматері в поезії Т. Г. Шевченка

• Published in: Народна творчість та етнографія
• Date: 1994
• Main Author: Кузик, В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 1994
• Subjects: Пам'яті великого кобзаря
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203894
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Перекази про Іржавецьку чудотворну ікону Богоматері в поезії Т. Г. Шевченка / В. Кузик // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 2-3. — С. 27-30. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Святині духу народного живуть і оберігають нас навіть тоді, коли ми не впевнені, чи існують нині вони реально, чи вже втрачені, перейшли до світу ідей, символів. Так стало і з Іржавецькою іконою Матері Божої, знаменитою впродовж віків як покровительку-захисницю запорозьких козаків. Тяжко й подумати, що ми ніколи не побачимо її. Адже з цим образом пов’язані і безмежна віра у заступництво Пречистої, і найтрагічніші події визвольної боротьби України. Переповідають, що давніше, за часів козаччини, була ця ікона на Січі, у церкві св. Покрови. Вона була захисницею рицарів Запорожжя, а коли на козаків чекала поразка, сльози росили лик святої.