Георгій Кожолянко
10 січня 2019 року на 73 році пішов із життя видатний етнолог, доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Георгій Костянтинович Кожолянко, уродженець с. Кам’яна Сторожинецького р-ну. Усе своє життя Георгій Костянтинович присвятив дослідженню народно...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203920 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Георгій Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 1. — С. 115-117. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-203920 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2025-06-18T13:19:17Z 2019 Георгій Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 1. — С. 115-117. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203920 10 січня 2019 року на 73 році пішов із життя видатний етнолог, доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Георгій Костянтинович Кожолянко, уродженець с. Кам’яна Сторожинецького р-ну. Усе своє життя Георгій Костянтинович присвятив дослідженню народної культури населення Буковини. З Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Г. Кожолянка пов’язувала тісна співпраця: видавнича діяльність, рецензування кандидатських і докторських робіт. Колеги назавжди запам’ятають його доброзичливість, підтримку, допомогу. Вдячні земляки назвали його «знаним буковинцем». Світла пам’ять Великому Буковинцю! Щирі співчуття родині. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Некролог Георгій Кожолянко Heorhii Kozholianko Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Георгій Кожолянко |
| spellingShingle |
Георгій Кожолянко Некролог |
| title_short |
Георгій Кожолянко |
| title_full |
Георгій Кожолянко |
| title_fullStr |
Георгій Кожолянко |
| title_full_unstemmed |
Георгій Кожолянко |
| title_sort |
георгій кожолянко |
| topic |
Некролог |
| topic_facet |
Некролог |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Heorhii Kozholianko |
| description |
10 січня 2019 року на 73 році пішов із життя видатний етнолог, доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Георгій Костянтинович Кожолянко, уродженець с. Кам’яна Сторожинецького р-ну. Усе своє життя Георгій Костянтинович присвятив дослідженню народної культури населення Буковини. З Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Г. Кожолянка пов’язувала тісна співпраця: видавнича діяльність, рецензування кандидатських і докторських робіт. Колеги назавжди запам’ятають його доброзичливість, підтримку, допомогу. Вдячні земляки назвали його «знаним буковинцем». Світла пам’ять Великому Буковинцю! Щирі співчуття родині.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203920 |
| citation_txt |
Георгій Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 1. — С. 115-117. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-26T19:48:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:48:50Z |
| _version_ |
1850771558411272192 |
| fulltext |
115
10 січня 2019 року на 73 році пішов із
життя видатний етнолог, доктор історичних
наук, професор Чернівецького національно-
го університету імені Ю. Федьковича Геор-
гій Костянтинович Кожолянко, уродженець
с. Кам’яна Сторожинецького р-ну. Усе своє
життя Георгій Костянтинович присвятив до-
слідженню народної культури населення Бу-
ковини.
Після закінчення історичного факультету
Чернівецького національного університету
імені Ю. Федьковича (далі – ЧНУ), аспіран-
тури в Інституті історії АН УРСР захистив
кандидатську дисертацію, у 1992 році – до-
кторську на тему «Матеріальна культура насе-
лення Північної Буковини». Саме ця тема ста-
ла лейтмотивом усіх його наукових пошуків.
Працював старшим лаборантом, викладачем,
доцентом, завідувачем кафедри етнології, ан-
тичної та середньовічної історії ЧНУ, з 2006
року – професор цієї кафедри.
Г. Кожолянко був глибоко обізнаний з
українською та світовою етнографією, з народ-
ною культурою українців. Як фундаменталь-
ний учений він розумів значення ґрунтовних
регіональних розробок, без яких українська
етнічна історія репрезентована неповно. Не-
пересічне значення його праць ще буде осми-
слюватися дослідниками української спадщи-
ни. Великий масив матеріалу, зібраний під час
експедицій, опрацювання фондових музейних
колекцій, глибока обізнаність із українською
та світовою народознавчою літературою до-
зволили Г. Кожолянку зробити видатний вне-
сок у вивчення Буковини. У його численних
статтях – нові аспекти дослідження народної
культури буковинців, нове бачення. У його
роботах висвітлено широке коло наукових
ГЕОРГІЙ КОЖОЛЯНКО
(27.06.1946 – 10.01.2019)
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
116
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2019
116
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2019
проблем. Так, цінною для етнологічної науки
є стаття «Доповнювальні елементи традицій-
ного костюма українців Буковини» (2010),
у якій Г. Кожолянко на прикладі головних
уборів, зачісок, поясів, взуття, прикрас пока-
зав їх локальне розмаїття в різних етнографіч-
них зонах Буковини (Прутсько-Дністровське
межиріччя, Прикарпаття, Гуцульщина). Опи-
си та висновки дослідника, здійснені на осно-
ві аналізу фондових колекцій Чернівецького
краєзнавчого музею та Чернівецького музею
народної архітектури та побуту, засвідчи-
ли його глибокі знання про народне вбрання
українців.
Інтерес становлять його роботи, присвячені
родинним та календарним звичаям українців,
і насамперед – на Буковині (cтатті «Свято
Маковея на Буковині. Дохристиянські витоки
Маковеївських святкувань» (2004), «Дох-
ристиянська основа соціалізуючих родинних
звичаїв та обрядів українців» (2005), «Ма-
гічність буковинської Маланки: традиції та
сучасність» (2008)). Зібраний дослідником
експедиційний матеріал містить нові відомості
з сучасної обрядовості стосовно збереження та
трансформацій традицій у конкретних населе-
них пунктах.
Інтерес Г. Кожолянка до давніх звичаїв, ві-
рувань є прагненням показати за цим пластом
культури українську глибинну прадавню віру,
його власне питоме коріння. Саме тому такою
значущою є для нього постать Володимира
Шаяна (стаття «Проблеми розвитку націо-
нальної культури українців у працях Володи-
мира Шаяна» (2006)), маловідомого в Укра-
їні ученого-етнолога, культуролога, філософа,
поета, мовознавця, що перебував в еміграції.
В аналізі праць відчутна суголосна позиція
Г. Кожолянка: лише завдяки власним духо-
вним цінностям може відбутися відродження
нації, що неможливо без відродження її пито-
мої віри. Учений невпинно всебічно досліджу-
вав матеріальну культуру рідної Буковини, по-
єднуючи наукову діяльність з просвітницькою.
Він є автором навчальних посібників «Наро-
дознавство Буковини. Громадський та сімей-
ний побут» (1998), «Народознавство Букови-
ни. Народна їжа українців», «Народознавство
Буковини. Народна архітектура» (2000),
«Народознавство Буковини. Новорічна об-
рядовість буковинців» (2001) та підручника
«Народознавство: Українознавство» (2011).
Упродовж багатьох років дослідник упро-
ваджує нові розвідки, присвячені житлу, го-
сподарству, знаряддям праці, громадсько-
му побуту тощо («Традиційне господарство
українців Північної Буковини» (1985); «Ма-
терiальна культура населення Пiвнiчної Бу-
ковини в кiнцi ХVIIІ – на початку ХХ ст.»
(1989); «Поселення та житло українцiв Iва-
но-Франкiвщини та Буковини» (Едмонтон,
1992 р.); «Духовна культура українців Буко-
вини» (2007)).
Підсумком багаторічної самовідданої праці,
його присвятою Буковині стало тритомне ви-
дання «Етнографія Буковини» (1999–2004),
у якому «традиційна культура населення краю
висвітлена з належною повнотою і в комплексі»
(С. Макарчук). Завдяки цій праці Г. Кожо-
лянка, проблема вивчення традиційної куль-
тури населення Буковини отримала ґрунтовне
висвітлення. Водночас це фундаментальне до-
слідження, рівноцінне роботі цілих інституцій,
відкриває нові обрії вивчення краю. Це при-
клад великої жертовності на благо науки. За
його працями, окрім цікавої глибокої розробки
літературного, джерельного, польового ма-
теріалу, стоїть учений з великим даром цікаво,
переконливо донести знання як до науковців,
так і широкого загалу – усіх, хто цікавиться
українською культурою та історією.
Окрім наукової праці, Г. Кожолянко не
стояв осторонь розбудови України. Він вияв-
ляв громадянську позицію в питаннях, які на
сьогодні є предметом політичної спекуляції.
Ще в 1999 році вийшла його стаття «Україн-
ці Сибіру: стан, проблеми та перспективи».
Г. Кожолянко розумів, наскільки важлива для
незалежної України тема українців зарубіжжя.
У цій студії ґрунтовно схарактеризовано п’ять
періодів української еміграції, освітнє й куль-
турне життя українців, чисельність, показано
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
117117
Некролог
ганебну політику Радянського Союзу, Росії,
спрямовану на асиміляцію та денаціоналізацію.
Надзвичайно суголосно сьогоднішнім подіям
звучать заключні слова вищезгаданої роботи:
«З огляду на проблеми і перспективи існування
української етнічної групи в Росії, чітко вималь-
овується ситуація, коли незалежна і суверенна
Україна повинна потурбуватись про збережен-
ня і розвиток українців за межами України, в
кордонах СРСР і Росії в першу чергу, оскільки
денаціоналізація тут зайшла надзвичайно да-
леко». Учений не оминув увагою й тему русин-
ства, яку продовжують розвивати противники
територіальної цілісності України («Етнонаціо-
нальна своєрідність українців-русинів Букови-
ни: історія, сучасні аспекти проблеми (2010)).
Г. Кожолянко підкреслив роль етнології для
роз’яснення цих явищ.
Про широке коло інтересів Г. Кожолянка,
уміння відгукуватися на різні наукові й гро-
мадські запити свідчить стаття «Тарас Шев-
ченко та українська етнографія середини ХІХ
століття» (2013), у якій він показав місце
традиційної культури у творчості Кобзаря як
вияву національної ідентичності. Підкреслено
значення постаті Т. Шевченка як «етнографа-
етнолога у той час, коли відбувалося станов-
лення етнологічної науки в Україні та націо-
нальне пробудження українців».
За час науково-педагогічної діяльності під-
готував і опублікував близько 400 наукових та
науково-методичних праць.
Г. Кожолянко вів активну громадську ро-
боту: з 1996 року – голова Буковинського
етнографічного товариства. Упродовж 2006–
2010 років очолював раду з питань культури
й духовності при Чернівецькій облдержад-
міністрації, з 1998 по 2005 роки – осередок
товариства «Просвіта» історичного факуль-
тету університету. У 2005–2006 роках –
голова Чернівецького обласного об’єднання
Всеукраїнського товариства «Просвіта»
ім. Т. Г. Шевченка. Георгій Костянтинович був
редактором закордонних видань «Гуцульщи-
на», журналу всегуцульської єдності – гуцулів
західної діаспори (Торонто, Канада), «Вісті
українсько-буковинської громади» (Торон-
то, Онтаріо, Канада), українського часопису
«Буковинський журнал», наукових історич-
них вісників ЧНУ, Кам’янець-Подільсько-
го університету імені Івана Огієнка, При-
карпатського національного університету
імені Василя Стефаника. З 1997 року Г. Ко-
жолянко працював редактором «Буковин-
ського історико-етнографічного вісника»,
з 2002-го – науковим редактором істори-
ко-етнологічного видання «Питання старо-
давньої та середньовічної історії, археології
й етнології» ЧНУ. 2007 року нагороджений
найвищою відзнакою «Просвіти» – медал-
лю «Будівничий України»; також відзнакою
Чернівецької ОДА «За заслуги» (2010). Ла-
уреат літературно-мистецької премії ім. Си-
дора Воробкевича (2007). З Інститутом
мистецтвознавства, фольклористики та ет-
нології ім. М. Т. Рильського Г. Кожолянка
пов’язувала тісна співпраця: видавнича діяль-
ність, рецензування кандидатських і доктор-
ських робіт. Колеги назавжди запам’ятають
його доброзичливість, підтримку, допомогу.
Вдячні земляки назвали його «знаним бу-
ковинцем».
Світла пам’ять Великому Буковинцю!
Щирі співчуття родині.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|