Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2040 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / А.О. Морозов // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 53-56. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860205458251317248 |
|---|---|
| author | Морозов, А.О. |
| author_facet | Морозов, А.О. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів / А.О. Морозов // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 53-56. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:12:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 53
А.О. МОРОЗОВ,
член-кореспондент НАН України,
директор Інституту проблем математичних машин та систем НАН України
Свого часу Володимир Ілліч Ленін
сформулював технологію управління
державою так: «До управління державою
ми можемо відразу залучити державний
апарат, мільйонів у десять, якщо не в двад-
цять осіб, апарат, не бачений у жодній капі-
талістичній країні. Цей апарат тільки ми
можемо створити...». І такий апарат було
створено, і ми знаємо, як він працював.
Пізніше для виправлення такого стано-
вища, покращення системи управління Ра-
дянським Союзом академік В.М. Глушков
запропонував створити ЗДАС (загально-
державну автоматизовану систему для
управління державою). Ті, хто на той час
очолював країну, не зрозуміли, що без її ре-
алізації не можна було вже далі управляти
державою. Якби цю пропозицію прийняли,
можливо, у нас була б інша історія. Але з
нею не погодилося Політбюро ЦК КПРС, і
це була одна з причин, що призвели до роз-
паду СРСР.
Широко використали згаданий підхід і
на початку розбудови незалежної України,
що привело нас до того стану, який назива-
ємо «Маємо те, що маємо». Сьогодні ство-
рено десятки різних відомств, структур,
підструктур, які спеціалізуються на управ-
лінні нашої держави. Кількість людей, за-
йнятих у цих структурах, мабуть, набли-
жається до ленінських вказівок. До чого це
приводить, бачимо на прикладі Тендерної
палати.
Усім добре відомо, що Україна як держа-
ва — це велика система, що живе та роз-
вивається за своїми законами. Разом із тим
вона є підсистемою світової системи і функ-
ціонує з урахуванням процесів, які відбу-
ваються у світі. Ми знаємо, що чим біль-
ша система, тим складніше нею управляти.
Для тих, хто працює у сфері побудови сис-
тем управління, зрозуміло, що зі збільшен-
ням кількості керівних органів та чисель-
ності апарату в них процес управління дер-
жавою тільки погіршується.
Керівництво нашої держави за допомо-
гою НАН України мусить зробити все для
того, щоб зменшити кількість керівних
структур, міністерств і відомств, а якість
управління державою покращити, враху-
вавши досягнення вітчизняної науки. Це
можливо лише в тому разі, коли для підго-
товки та прийняття рішень на державному
рівні буде створено Загальнодержавну ав-
томатизовану систему управління, яка вра-
хує всі досягнення науки в галузях еконо-
міки, політики, соціології, екології, інфор-
матики тощо. Розроблення такої концепції
та програми міг би очолити Кібернетичний
центр НАН України.
Відомо, що сьогодні витрачають вели-
чезні кошти на створення окремих авто-
матизованих систем для різних державних
структур. Але все це відбувається без єди-
ної ідеології, внаслідок чого все те, що зро-
блено, потребує достатньо великих зусиль
та коштів, щоб запрацювати як єдина сис-
тема. Збалансувавши, згідно з єдиною іде-
ологією, і розробивши концепцію єдиного
інформаційного простору, про що ми гово-
римо вже 15 років, можна зекономити для
держави великі кошти й створити дієздат-
ну систему підтримки прийняття рішень з
питань управління державою.
Спираючись на таку систему, Президент
України, Уряд, Верховна Рада зможуть
координувати свою роботу таким чином,
щоб вона була ефективнішою і корисною
для України загалом і для кожного її гро-
мадянина зокрема. Створення такої систе-
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
ми можна розпочати безпосередньо завтра,
впровадивши окремі головні її елементи,
які вже розробили фахівці Національної
академії наук України, наприклад, ство-
ривши ситуаційні центри (СЦ) для Пре-
зидента, Кабінету Міністрів, міністерств
та відомств, які спиратимуться на наявні в
державі бази даних і бази знань. Ідеологію
ситуаційних центрів розроблено в Украї-
ні майже 20 років тому. Вони працюють у
всіх розвинутих країнах, але, на жаль, не
в нас.
За браком часу я не можу детально сха-
рактеризувати теоретичні основи й особли-
вості побудови СЦ. Скажу лише, що існує
декілька видів таких центрів. Вони різнять-
ся завданнями, архітектурою, технологія-
ми функціонування, призначенням. Зверну
увагу на головні з них, які відрізняються
регламентом роботи:
• СЦ, де приймають колективні рішення,
а голова тільки керує процесом їх при-
йняття. Так функціонує, наприклад, Вер-
ховна Рада України, Центрвиборчком.
• СЦ, де всі присутні виконують функції
головних експертів із розглядуваних пи-
тань, а одна людина, врахувавши думки
всіх присутніх із сукупності запропоно-
ваних рішень, вибирає і приймає оста-
точне рішення. Прикладом діяльності та-
кого СЦ можуть бути засідання Кабінету
Міністрів України, колегії міністерств, де
приймають і колегіальні рішення, але за-
тверджує їх лише одна людина.
Для систем зразка Верховної Ради Укра-
їни силами фахівців Національної акаде-
мії наук України створено клас ситуацій-
них центрів, і ви їх добре знаєте. Це сис-
теми «Рада» — «Рада-3», які функціонують
зараз більш ніж у двадцяти «радах» різних
рівнів як у нас, так і за кордоном.
Ви розумієте, які великі вимоги по-
ставлені до такої системи і як важко задо-
вольнити потреби наших депутатів у умо-
вах політичної боротьби. До речі, відпо-
відно до рішення Верховної Ради України
було створено чергову комісію з перевір-
ки діяльності системи «Рада-3» за участю
Ген прокуратури, СБУ та інших структур,
яка відпрацювала два місяці й прийшла, в
котрий раз, до висновку, що система пра-
цює нормально, захищена і до тих проце-
сів, що відбуваються в залі пленарних засі-
дань Верховної Ради України, не має жод-
ного стосунку. Ніхто цією системою ззовні
не може керувати. Мабуть, в інтересах Вер-
ховної Ради України варто довести висно-
вки комісії до народних депутатів і, можли-
во, вибачитися перед українською наукою
та промисловістю.
На сьогодні ми, відповідно до доручення
Голови Верховної Ради України А.П. Яце-
нюка, працюємо над розробленням сис-
теми «Рада-4». Це буде принципово нова
система, яка акумулюватиме всі сучасні до-
сягнення новітніх інформаційних техноло-
гій. Сподіваємося, що, як і свого часу сис-
тема «Рада-3», вона також буде найкращою
у світі.
Щодо Центрвиборкому, який також на-
лежить до систем, де кожна людина дер-
жави приймає рішення, а ЦВК тільки ко-
ординує цей процес, то ми неодноразово
пропонували створити систему для прове-
дення виборів та референдумів. Однак для
тих, хто опікується цією проблемою, наба-
гато зручніше, щоб таку систему створити
напередодні нових виборів. Це окрема про-
блема, і вона більше політична, ніж техно-
логічна.
Для систем другого класу, як-от Кабінет
Міністрів України, технології СЦ у нас, на
жаль, не використовують. Тому на рішення
нашого Кабміну інколи впливають мітин-
гувальники під його будівлею, трапляєть-
ся, що Уряд не має достовірної інформа-
ції, і рішення приймають у невизначених
умовах, іноді інформація має суперечли-
вий характер, і доводиться приймати рі-
шення, орієнтуючись на власне бачення та
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 55
інтуїцію, беручи на себе всю відповідаль-
ність за майбутні результати. Усім зрозу-
міло, що вищий ранг людини, яка прийня-
ла неправильне рішення, то більші втрати
для держави.
Сучасна технологія проведення засідань
Кабміну мало чим відрізняється від тех-
нології засідань Ради Народних Комісарів
у 20-і роки в Радянському Союзі. З вико-
ристанням технології СЦ ситуація поліп-
шиться.
Технологія СЦ — це насамперед чітке ре-
гламентування процесу підготовки, розгля-
ду варіантів рішень, їх наукове обґрунту-
вання на етапі підготовки, використання
наукових підходів до оцінення альтерна-
тивних варіантів, прогнозування результа-
тів, ризиків упровадження рішень.
Коротко схарактеризуємо особливості
технології функціонування СЦ. Ситуацій-
ний центр — це автоматизована система
ситуаційного управління, що інтегрує нові
інформаційні технології, можливості лю-
дини, останні досягнення у сфері прийнят-
тя рішень і дає можливість колективно
приймати рішення, аналізувати і прогно-
зувати їхні результати. Цей клас систем
використовують для прийняття рішень в
умовах, які характеризуються найбільшою
кількістю неформалізованих знань, не-
однозначністю і невизначеністю вихідних
даних, необхідністю реалізації інформа-
ційних технологій для колективного при-
йняття рішень.
Перший етап — це вибір експертів, які
забезпечать якісне розв’язання проблеми.
Тому на цьому етапі розроблення СЦ од-
нією з головних є проблема створення тех-
нологій оцінення знань експертів стосов-
но проблем, для розв’язання яких створено
СЦ, а також бази експертів.
Після формування списку учасників
розпочинається другий етап — підготов-
ка наради. На цьому етапі кожен експерт
формулює пропозиції щодо розв’язання
проблеми, працює з експертними систе-
мами, розподіленими базами знань, ство-
рює шляхом інформаційного згортання
проблемно-орієнтовану базу знань для ко-
лективного розгляду проблеми та можли-
вих ризиків.
Наступний етап роботи — це безпосе-
редньо колективне прийняття рішень. На
цьому етапі розглядають альтернативні ва-
ріанти рішень, відбирають найкращі, мо-
делюють результати відпрацювання від-
повідного рішення і, що найважливіше,
прогнозують наслідки ухваленого рішення.
Ситуаційний центр використовують у
двох режимах — планове засідання та засі-
дання в разі надзвичайної ситуації. На пла-
новому засіданні кожен експерт чи група
експертів готують свої моделі, варіанти рі-
шень. Розглянемо реальний приклад підго-
товки такого засідання.
Моделювання транскордонних впливів
каналу Дунай—Чорне море. Проблема: Ру-
мунська сторона надає в ЄС завищені оцін-
ки впливу каналу на навколишнє середо-
вище і звинувачує Україну в недооціненні
транскордонних впливів.
Розроблену систему моделювання вико-
ристовують для об’єктивного оцінення на-
слідків поглиблення дна як для річкової
частини суднового каналу, так і для ана-
лізу динамічних процесів у його морській
частині — впливу дамби, яку будують для
захисту каналу на виході з гирла Бистро-
го. Також розроблено унікальні моделі, які
вже впроваджують у США, щодо відтво-
рення впливів корабельних хвиль на мор-
ські прибережні системи. Сьогодні систе-
му використовують для підготовки, спіль-
но з установами Мінприроди, матеріалів
для міжнародних організацій та уточнення
проектних рішень.
Приклад роботи в умовах надзвичай-
них ситуацій. У всіх країнах у разі над-
звичайних ситуацій керівництво держави,
коли необхідне його втручання, не вилітає
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
на місце надзвичайної події, де в його при-
сутності зазвичай немає потреби, а прихо-
дить у свій Ситуаційний центр, де працю-
ють відповідні експерти, які отримують ін-
формацію, що надходить у реальному часі з
місця подій, і там керівники держави при-
ймають необхідні рішення.
Наприклад, відома фосфорна аварія. Ви-
ходячи з метеоситуації, яка склалася на час
аварії, властивостей зазначеної хімічної ре-
човини, особливостей місцевості, моделю-
ють поширення хмари, що становить небез-
пеку, і прораховують концентрацію вражен-
ня земної поверхні. Зазначимо, що тільки на
базі технології СЦ можна побудувати в на-
шій державі ефективну систему управління.
Коли запрацюють СЦ Президента, Уря-
ду, головних державних установ, то, об’єд-
навши їх в одну систему, ми створимо осно-
ву загальнодержавної автоматизованої сис-
теми управління.
Усім відомий вислів: «Хто володіє ін-
формацією — той володіє світом». Це не
зовсім так. Інформація — лише ресурс, і
потрібно мати технологію його викорис-
тання. На мою думку, правильно було б
уточнити: «Хто володіє інформацією і но-
вітніми технологіями її використання —
той управляє світом». Президент, Уряд,
Верховна Рада України володіють інфор-
мацією, а НАН України володіє новітніми
технологіями її використання. Об’єднаймо
наші зусилля та створімо сучасну систему
для тих, хто управляє нашою державою,
щоб покращити життя кожної людини в
Україні.
Є.І. ГОЛОВАХА,
доктор філософських наук,
заступник директора Інституту соціології НАН України
Перспектива євроінтеграції України досі
залишається невизначеною, незважаю-
чи на численні декларативні заяви представ-
ників найвищої виконавчої та законодавчої
влади країни. Безумовно, це пов’язано з над-
мірно поміркованою позицією ЄС відносно
«європейського» майбутнього України. На-
віть очевидне співчуття політичним силам,
що ініціювали «помаранчеву революцію»,
та спокуса остаточно поховати ідею реінте-
грації пострадянського простору не зупиня-
ють Захід у досить стриманому ставленні до
перспективи повноправного членства Укра-
їни в ЄС. Для того щоб зрозуміти чинни-
ки такого ставлення, здавалося б, достатньо
взяти до уваги деякі об’єктивні характерис-
тики соціально-економічного та політично-
го становища країни.
Незважаючи на порівняно високі показ-
ники росту ВВП та деяке зростання рівня
життя населення, Україна все ще далека від
мінімальних європейських стандартів, яки-
ми керується ЄС при прийнятті рішення
щодо перспективи членства того чи того
потенційного кандидата. Країна, у якій збе-
рігається пострадянська політична та пра-
вова нестабільність, майже половина еко-
номіки все ще перебуває «в тіні», немає за-
конодавчих гарантій «священного» права
приватної власності, не існує повноцінного
ринку землі (і зберігається мораторій на її
продаж іноземним громадянам), фактично
не оновлюється комунальна інфраструкту-
ра, виглядає малопривабливою для євро-
пейських партнерів.
За більшістю прийнятих у світовій еконо-
мічній практиці показників Україна в роки
незалежності зайняла місце серед держав
третього світу незважаючи на те, що вона
за найважливішими соціальними критерія-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2040 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:12:16Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Морозов, А.О. 2008-09-08T11:06:36Z 2008-09-08T11:06:36Z 2008 Виступ учасника зборів / А.О. Морозов // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 53-56. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2040 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Морозов, А.О. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2040 |
| work_keys_str_mv | AT morozovao vistupučasnikazborív |