Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів

Стаття базується на залученні етнографічних, лінгвістичних та археологічних джерел. Автор переконливо показує, що символіка матеріалів дозволяє розкрити спрямованість екологічної культури минулих етнічних спільнот. Розглядається цілісність та послідовність світогляду народу на різних етапах історичн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнологія
Datum:	2019
1. Verfasser:	Тупчієнко, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
Schlagworte:	З історії та теорії науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204047
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів / М. Тупчієнко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 3. — С. 36-43. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860254764730679296
author	Тупчієнко, М.
author_facet	Тупчієнко, М.
citation_txt	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів / М. Тупчієнко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 3. — С. 36-43. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	Стаття базується на залученні етнографічних, лінгвістичних та археологічних джерел. Автор переконливо показує, що символіка матеріалів дозволяє розкрити спрямованість екологічної культури минулих етнічних спільнот. Розглядається цілісність та послідовність світогляду народу на різних етапах історичного розвитку. На основі наведеного матеріалу автор говорить про генетичний зв'язок двох міфологічних кодів творення світу деміургом у давніх слов'ян – кулінарного та металургійного. Незважаючи на те, що кулінарний давніший за металургійний і безпосередньо вплинув на формування останнього. The article is based on the attraction of ethnographic, linguistic, and archaeological sources. The author shows convincingly that the symbolism of materials allows revealing the orientation of the ecological culture of the past ethnic communities. The integrity and consistency of the people’s worldview at various stages of historical development are considered. The conducted research has shown that the parallels of semantic combinations of peas, cereals and iron in the Ukrainians traditional culture have a multifaceted character, namely: 1) peas and grain crops are identified with iron through identification with the stars; 2) with the universe structure as a world tree represented by beans and cereals; 3) through the comparison of the technology of grain and iron treatment (threshing and rubbing); 4) in the influence of the culinary code of the main myth on the formation of its version – the metallurgical code (in the terms of the metal boiling, the ball dough, lending of bread shape to the bloom); 5) an ability to generate sounds similar to thunder (flatulence, musical instruments filled with peas, iron forging, weapons peal, etc.); 6) in the fairy-tale images of the iron grandfather and iron grandmother living in the peas, iron bread and iron beans, the image of Kotyhoroshko, born from a pea, armed with an iron mace, finally with the expression in the times of the Pea king, used to denote the period of mythological cosmogenesis; 7) Christmas rite to stimulate the fertility of fruit trees – beating them with a sack of peas or an axe. Various scenarios of the cosmogonic act of reproduction are realized in this ritual. On the one hand, it is the world creation together with the fruit trees from the iron (broader metal) pea—a star falling from the sky. And on the other hand, it is a script of the main myth about the struggle of the Thunderer with his adversary, where an axe is a weapon of the god Hromovyk. Therefore, based on the given material, one can speak confidently about the genetic connection of two mythological codes of the world creation by the demiurge of ancient Slavs—culinary and metallurgical ones. Although culinary is older than metallurgical, and has directly influenced the formation of the latter.
first_indexed	2025-12-07T18:47:53Z
format	Article
fulltext	36 СЕМАНТИЧНІ ПАРАЛЕЛІ В СИМВОЛІЦІ БОБОВИх, ЗЛАКОВИх ТА ЗАЛІЗА В УЯВЛЕННЯх ДАВНІх СЛОВ’ЯН І СУЧАСНИх СхІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИх НАРОДІВ УДК 2-137:(58+549.261)(=16) ТуПЧІєНКО МиКОЛА кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи центральноукраїнського національного технічного університету Tupchiyenko MykolA a Ph.D. in History, an associate professor at Department of Social Sciences, Information and Archives of the Central Ukrainian National Technical University The article is based on the attraction of ethnographic, linguistic and archaeological sources. The author shows con- vincingly that the symbolism of materials allows to reveal the orientation of the ecological culture of the past ethnic communities. The integrity and consistency of the people’s world-view at various stages of historical development are considered. The conducted research has shown that the parallels of semantic combinations of peas, cereals and iron in the Ukrain- ians traditional culture have a multifaceted character, namely: 1) peas and grain crops are identified with iron through identification with the stars; 2) with the universe structure as a world tree represented by beans and cereals; 3) through the comparison of the technology of grain and iron treatment (threshing and rubbing); 4) in the influence of the culinary code of the main myth on the formation of its version – the metallurgical code (in the terms of the metal boiling, the ball dough, lending of bread shape to the bloom); 5) an ability to generate sounds similar to thunder (flatulence, musical instruments filled with peas, iron forging, weapons peal, etc.); 6) in the fairy-tale images of the iron grandfather and iron grandmother living in the peas, iron bread and iron beans, the image of Kotyhoroshko, born from a pea, armed with an iron mace, finally with the expression in the times of the Pea king, used to denote the period of mythological cosmogenesis; 7) Christmas rite to stimulate the fertility of fruit trees – beating them with a sack of peas or an axe. Various scenarios of the cosmogonic act reproduction are realized in this ritual. On the one hand, it is the world creation together with the fruit trees from the iron (broader metal) pea – a star falling from the sky. And on the other hand it is a script of the main myth on the struggle of the Thunderer with his adversary, where an axe is a weapon of the god Hromovyk. Therefore, on the basis of the given material, one can speak confidently on the genetic connection of two mythological codes of the world creation by demiurge in ancient Slavs – culinary and metallurgical ones. Despite the fact that the culinary is older than metallurgical and has influenced directly on the formation of the latter. keywords: symbols, culinary code, metallurgical code, myth, peas, cereals, iron, world tree, main myth. DOI Бібліографічний опис: Тупчієнко, М. (2019) Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов’ян і сучасних східнослов’янських народів. Народна творчість та етнологія, 3 (379), 36–43. Tupchiyenko, M. (2019) Semantic Parallels in the Symbols of Leguminous, Cereals and Iron in the Concepts of Ancient Slavs and Modern Eastern Slavic Nations. Narodna tvorchist ta etnolohiya [Folk Art and Ethnology], 3 (379), 36–43. Резюме / Summary www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 3737 Микол а Тупчієнко Символіка є важливою складовою духов- ної культури будь-якої нації. Власне кожне етнічне людське суспільство забезпечує своє фізичне існування й потенціал для створен- ня власної культури через затрати суспільної енергії, які йдуть трьома основними напря- мами: 1) забезпечення вітального та фізично- го рівня буття культури; 2) символічна діяль- ність; 3) організація самої культури (базовий напрям для двох перших). За Є. чернихом, ця система забезпечує також розподіл частин суспільної енергії на дві основні сфери – вітальну й символічну. Втрата рівноваги в цих сферах може мати фатальні наслідки в долях культур, зокрема, символічна сфера може буквально «пожирати» інші, висотую- чи всі соки з інших каналів суспільної енер- гії, обезкровлюючи їх. Тоді базові структури суспільства деформуються, і його культура руйнується [21]. однак може мати місце й зворотний процес, коли культура втрачає базову, у своєму становленні, символіку і невдовзі гине або ж входить у період трива- лої кризи [25]. отже, символіка в житті як давніх, так і сучасних етнічних спільнот займає настіль- ки суттєве місце, що не звертати на неї уваги просто неможливо, оскільки це приводить, як правило, до помітного викривлення істо- ричної перспективи. Усе це цілком справедливо і щодо питан- ня про символіку матеріалів та технологій їх обробки. Символіка матеріалів, зокрема заліза в етнічних культурах, не тільки дозво- ляє виявити направленість їх екологічної культури, але й демонструє цілісність і сис- темність народного світогляду на різних ета- пах історичного розвитку. Не останнє місце в ході дослідження вихідних шляхів форму- вання символіки заліза й похідних від нього металів може відіграти також пошук семан- тичних паралелей аграрних, кулінарних та металургійних технологій (на прикладі обробки бобових і злакових культур) у тра- диційній культурі українців. Адже аграрні й кулінарні технології передували металур- гійним, а відтак могли стати для останніх базовими, оскільки вже були знайомі як з термічними процесами, так і з механічною дією на тверді матеріали (зерно). Загалом проблемою символіки рослин, а саме злакових та бобових, у традиційній культурі українців та східних слов’ян займа- лися етнологи минулого, серед яких варто назвати таких видатних дослідників, як М. костомаров, Г. Булашев, о. Афанасьєв та інші [1; 5; 11]. проте й ці дослідники не переймалися проблемою аграрних, кулінар- них та металургійних технологічних парале- лей, що могло слугувати основою виникнен- ня перехресної символіки заліза та злакових і бобових культур. Відповідно, мета цієї статті: по-перше, виявити паралелі в символіці заліза та сіль- ськогосподарських культур; по-друге, від- найти механізми виникнення цих паралелей; по-третє, визначити вплив агарних та кулі- нарних технологій на металургійні в процесі формування однієї зі складових семантично- го поля заліза й виробів з нього. У контексті поставлених завдань насампе- ред звертає на себе увагу символіка гороху. В українській народній традиції були пошире- ні лякання дітей залізним дідом та залізною бабою, які нібито живуть у горосі. Водночас у циклі українських казок про котигорошка, який народився з горошини, герой часом озброєний булавою, виготовленою з різного залізного дріб’язку – «шпульок». окрім того, він разом зі Змієм їсть залізний хліб і заліз- ні боби [1, c. 762]. В одній зі статей автора цього дослідження було продемонстровано, що горох стосується символіки метеоритного заліза й зірок загалом [19]. У народних уявлен- нях горох посідає особливе місце, оскільки з нього готують ритуальні страви на Різдвяні свята, які в народному світогляді набувають значення космогонічного акту [24]. У народ- них віруваннях горох пов’язаний з ідеєю Світового дерева. У російській казці, записа- ній у Вологодській губернії, загублена горо- шина проростає з підпілля крізь дім до самого неба і слугує «дорогою» на небо дідові (або в іншому варіанті – дідові й бабі) [12, с. 189]. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 38 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 38 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 В українській казці «котигорошок» горох символічно зіставляється ще з одні- єю міфологічною моделлю Всесвіту – доро- гою, по якій котиться горошина до матері котигорошка. Згідно із законами міфопо- етичної уяви, відбувається буквальне ото- тожнення міфічного образу з місцем події, тобто дорогою. приклад символічного зіставлення в загадці верби з дорогою демон- струє можливість символічного ототожнен- ня з дорогою також гороху – рослини як однієї з можливих моделей Світового дере- ва. Символічний зв’язок гороху з дорогою проявляється також у засторозі воронезьких селян садити горох при дорозі [12, с. 188]. З деревом життя, яке уособлює світ, горох співвідноситься також через символіку часу. о. Афанасьєв зазначав, що в народі збере- глися якісь залишкові перекази про царя Гороха як ознака того, що події відбувалися у глибоку давнину. Бажаючи позначити далеку старовину, українці говорять: «це було ще за царя Гороха, як було людей ще троша»; а в західноросійських губерніях у ХІХ ст. існу- вав вираз: «пам’ятає царя Гороха» [1, с. 757]. Співвіднесення в народних уявленнях царя Гороха з глибокою давниною, з одного боку, а з другого, – зіставлення часу його царю- вання з незначною кількістю людей робить цей міфічний образ не історичним персона- жем, а учасником міфічного космогонічного акту, у якому з гороху виникає і Всесвіт, і перші люди, що власне й пояснює його осо- бливу міфологічну й ритуальну значимість. Тому можна вважати, що вираз «за часів царя Гороха» є відповідником виразу австралій- ців «у період сновидінь», яким вони позна- чали час космогенезу [4]. цей час неможли- во напряму зіставити з жодним історичним часом. У зв’язку із цим непереконливою вида- ється спроба Б. Рибакова часи казкового царя Гороха ототожнити із часом перших кіме- рійських наїздів на населення чорноліської культури, тобто з початком І тис. до н. е. [14, c. 590]. Символічна паралель між горохом і залізом, з одного боку, а також їх зв’язок з актом космогенезу, – з другого, простежу- ються і в різдвяному обряді стимулювання родючості плодових дерев. о. Афанасьєв згадував про існування у росіян звичаю в ніч перед Різдвом бити плодові дерева міш- ком із горохом, щоб дерева давали добрий врожай фруктів. Власне в цій дії можна простежити ознаки симпатичної магії, метою якої було отримати стільки плодів, скільки горошин у мішку. Водночас звертає нашу увагу поширений у багатьох регіо- нах України обряд биття в Різдвяний вечір дерев обухом сокири – з тією самою метою. це биття часом супроводжується вербаль- ною загрозою зрубати дерево, якщо воно буде погано плодоносити [6]. В обох різд- вяних обрядах має місце биття плодових дерев з метою стимуляції їх родючості, але в одному випадку дерево б’ють мішком із горохом, а в іншому – сокирою. За умови символічного зіставлення заліза й гороху маємо справу з різними сценаріями відтво- рення в обряді космогонічного акту, згідно з яким весь світ разом із плодовими дере- вами виник із залізної (ширше – металевої) горошини – зірки, яка скотилася з неба. Щодо фігурування в обряді погроз зрубати неслухняне дерево, то тут маємо накладан- ня на перший міф, відтворений у різдвяному обряді, ще одного варіанта космогонічного міфу, що ґрунтується на концепції основно- го міфу про боротьбу Громовержця зі своїм супротивником, де сокира є зброєю бога Громовика [8]. отже, через рослинну символіку горо- ху проявляється символічне значення заліза як конструктивного елементу у світобудові. Символічним відношенням гороху до почат- ку космогенезу та моделі Світового дере- ва, очевидно, можна пояснити його здат- ність наділяти людину знанням думок інших людей, спроможність горохового стручка з дев’ятьма (варіант – десятьма) зернинами зупинити весільний поїзд тощо [1, с. 759]. о. Афанасьєв вважав, що слов’янська назва «горох» походить від слів, які позна- чають стукіт, грім, різкі звуки, утворювані www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 3939 Микол а Тупчієнко під час оббивання зерен, а також відтворені музичними інструментами, що тріщать та шумлять [1, с. 757–758]. В українських народ- них порівняннях горох також асоціюється зі звуком: «Балака, як горохом об стінку б’є» [7, с. 174, 181]. окрім того, його використо- вують як наповнювач у народних музичних інструментах, що шумлять і тріщать. Власне в цих значеннях простежується символіч- ний зв’язок гороху зі звуком, що характерно також для заліза. основою символічного зіставлення гороху- рослини зі стукотом, громом став, на думку о. Афанасьєва, саме технологічний процес молотьби зерна. Тим більше, що й назви зерна і таких зернових культур, як пшоно та пше- ниця, формувалися аналогічно, наприклад: «пшоно», «пшениця» (укр.) і «пашень», «пашеница» (рос., діал.) етимологічно близь- кі до слів «пашать» (рос.), «орать землю»; «пхати», «пихати», «штовхати», «товкти» (укр.) і «ударять» (рос.); «товкач» (укр.) і «пест» (рос.) та оpichati (чес.) – «обди- рати товкачем у ступі зерно, очищати від лушпиння». Так само й слово «зерно», яке також напряму стосується гороху, оскільки горошини в народі називають зерном, а в литовській та латиській мовах етимологічно подібні слова «zirnis» і «sirnis» отримали значення гороху, походять від кореня gr, gar, що означає «терти», «товкти», «роздрібню- вати» (олонець, зернь – «пиляка»), близькі, на думку дослідника, до слів «жорна» (укр.), «жорнов» (рос.), girna (лит.). Відповідно, о. Афанасьєв вважав, що зв’язок вищеназва- них понять виник у глибоку давнину й ука- зував на тодішню технологію приготування їжі з бобових та хлібних зерен, що їх товкли в камінній ступі. давньоруська епічна літе- ратура донесла до нас давній метафоричний образ «калених» стріл, що їх сіють по землі, подібно до зерна [16, с. 33], що, очевидно, має давні міфологічні корені. до речі, найдавніший на території України хліб, знайдений на пастерському городищі, що належало скіфам-землеробам, імовірним учасникам етногенезу слов’ян, датується VІ–V ст. до н. е. Він представ- ляв собою просяні коржики, що обгоріли у вогні, а тому й збереглися. Технологія приготування цього хліба також передба- чала очищення проса від лушпиння в ступі з подальшим розм’ягченням зерен шляхом розбивання їх у ступі чи на камені [23]. приготування ритуальної їжі слов’ян – куті – також передбачає очищення зерен пшениці чи жита від лушпиння шляхом їх оббивання в ступі. У цьому контексті варто навести приклад із германської міфосим- волічної традиції. У «Старшій едді» золо- то називають «борошном», оскільки його мелють рабині на чарівних жорнах Гротті. крім того, відомі ще такі назви: «борош- но лука», «посів долини Ф’юрі» «посів Хрольва», «ячмінь Хрольва» [13, с. 125, 130, 236], що засвідчує в середньовічних германців стійкість символічного ототож- нення зерна і процесу його переробки з металом, але вже із золотом. Також о. Афанасьєв зауважував, що давня метафорична мова зблизила стук товкача жорен з небесним громом. останнє симво- лічно зближує горох із громом і блискавкою, а через них – і з богом Громовиком [1, с. 758– 759]. Від себе додамо, що російські мовоз- навці В. Іванов та В. Топоров у дослідженні показали, що основний міф про боротьбу Громовика зі своїм супротивником розви- вається в різних варіантах міфологічних та обрядових кодів цього міфу, зокрема кулі- нарного [8]. казковою реалізацією цього сюжету є сприйняття молотьби зернових чи бобових як битви, що розгортається між котигорошком, озброєним залізною пали- цею, і Змієм на срібному, мідному, залізному або чавунному токах [1]. давньоруському епосу відомий також зворотний процес – ототожнення битви із жатвою й молотьбою зернових: На Немизе снопы стелютъ головами, Молотятъ чепи харалужными, На тоце живот кладуть, Въют душу от тела [16, с. 45]. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 4 0 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 4 0 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 Власне металеві казкові токи – поля бою – можуть знаменувати собою перехід від кам’яної ступи до металевої, зокрема заліз- ної – чавунної. Водночас звертає на себе увагу тотожність технології обробки залізної руди й заліза та сільськогосподарських і кулінарних техно- логій обробки зернових і бобових у давній Русі. дослідник чорної металургії в давній Русі Б. колчин зазначав, що руду спочатку копали в болотах, потім її сушили і збагачу- вали за допомогою вогню, далі в домницях отримували крицю, яку відразу віджимали від шлаків дерев’яними молотами [10]. до речі, цей технологічний процес, як і ковка металу, у давньоруській термінології нази- вався місінням, а кричне, тільки що добуте з печі, залізо називалося тістом, тобто крицю місили як тісто. Як засвідчили наші опиту- вання ковалів у селах Новоархангельського району кіровоградської області, ця терміно- логія серед них збереглася й донині [20]. для порівняння можна навести специфічний спо- сіб приготування тіста з вареного рису, поши- рений серед народів Східної Азії. корейці, китайці, японці готують його, вибиваючи варений рис дерев’яними молотами у великих дерев’яних ступах, тобто молотами буквально місять рисове тісто для печива й тістечок. На паралелі між технологією обробки зерна й ковальством указує етимологічна близькість термінів, якими позначаються процеси вибивання зерна зі стручків, коло- сся, розтирання їх на крупу, борошно, один з основних ковальських знарядь – молот, порівняймо: «молотити» (укр.), «молотить» (рос.) – «бити, вибивати зерно»; «молоти» (укр.), «молоть» (рос.) – «розтирати, роз- дрібнювати зерно». У цьому контексті казкові металеві токи, на яких відбувається бій героя зі Змієм, можуть також знаменувати не тільки перехід від кам’яної ступи до металевої, але й перехід від кам’яного ковадла, поширеного ще в скіфів у ранньому залізному віці [22], до залізного в добу середньовіччя [10]. У контексті вищезазначеного необхідно коротко зупинитися на головному аспекті схожості технології обробки зернових, бобо- вих і заліза – ударі, який і спричиняв звук, грім, що й знайшло своє відображення в ети- мологічній близькості кулінарних і металур- гійних термінів: молотити, молоти, молот, місити. В одній із праць українського етно- лога В. Балушка особливу увагу приділено удару загалом і удару ковальським моло- том зокрема в народних уявленнях слов’ян як перетворюючій силі космогонічного значен- ня [2]. цікаво, що російська загадка зберегла опосередкований зв’язок між горохом і уда- ром через символічне зіставлення гороха з батогом: «Без рук, без ног ползет на батог» [12, c. 188], – де батіг, як відомо, знаряддя пас- тухів, призначене для биття тварин, хлопан- ня ним у повітрі, що знову-таки зближує його із громом. Водночас у фольклорі кавказьких народів батіг-нагайка наділений магічною силою перетворень [15, c. 83–89]. Заради справедливості варто зазначити, що горох, як і зернові, здатний викликати метеоризм у тварин і людей, що знайшло своє виражен- ня у примовці: «Горох, торох! посипався грох!» – тоді як народний гумор традиційно зближує це фізіологічне явище з розкатами грому. У київській Русі товарній криці, готовій на продаж чи для подальшої роботи з нею ковалів, надавали форми хліба [10], тому залізний хліб у казках про котигорошка, Феніста та інших, у контексті всього сказано- го, – далеко не метафоричний образ (мається на увазі його непоживність), як це прийнято вважати. З кулінарним кодом основного міфу традиційна технологія чорної металургії пов’язана ще й через термічну обробку руди й металу, яке отримало назву варіння, порів- няймо: «варити залізо», «варити чавун», «варити сталь», «зварювати» тощо. Яскраву картину виплавки – варіння заліза – як про- цесу приготування тіста для хлібопечення знаходимо у фінській міфології: Расплавляется железо, Размякает под мехами, www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 4141 Микол а Тупчієнко Точно тесто из пшеницы иль для черных хлебов тесто, Там, в огне кузнечном сильном, В ярком пламени горнила (калевала. Руна ІХ, 160–165) [7]. давньоруські металургійні рецепти засвідчують, що саме продиктоване міфом максимальне прагнення наблизити техно- логію виготовлення заліза до кулінарного процесу й породило технологічні відкрит- тя в галузі чорної металургії. Мається на увазі добавлення як флюсів під час плавлен- ня руди, яка ототожнювалася із кров’ю [3], кісток і рогів тварин, що сприяло суттє- вому зниженню температури плавлення руди з 1500–1600 градусів до 960. до того ж Б. колчин зазначив, що під час розкопок металургійного комплексу в Новгороді було знайдено кілька горщиків з насталеним залі- зом, до вмісту яких, окрім деревного вугіл- ля, що сприяє насиченню вуглецем заліза й перетворенню його на сталь, входила ще й сіль [10]. Наявність солі в горщиках, де відбувалося насталення заліза, автор статті пояснити не зміг. однак це пояснюється в рамках кулінарного коду основного міфу – варіння як процесу космогенезу, тому освя- чений традицією кулінарний процес, з яким ототожнювалася варка сталі, обов’язково передбачав використання в приготуванні їжі солі. Тим більше, що сіль у їжі, як і в купелі немовляти, згідно з народними уявленнями, сприяє отвердінню тіла, надає йому міцнос- ті через спожиту їжу [18]. Тобто у випад- ку використання солі в технології приготу- вання сталі маємо справу із симпатичною магією, яка перекочувала з кулінарії в мета- лургію. цей процес був запрограмований самим розвитком символічного ототожнен- ня крові із залізом, позаяк ще до появи мета- лургії існував міфоритуальний кулінарний код приготування крові як жертовної їжі, як творення світу [3]. У цьому разі відбува- ється також символічне зближення заліза із сіллю [див.: 19]. Тому можемо з певністю вести мову про генетичний зв’язок двох міфологічних кодів творення світу деміургом у давніх слов’ян – кулінарного й металургійного, при тому що кулінарний був старшим від металургійно- го і безпосередньо вплинув на формуван- ня останнього. Білоруський мовознавець о. Трубачов присвятив дослідженню термі- нологічних, а відтак і технологічних, пара- лелей між ремеслами слов’ян окрему працю «Ремесленная терминология в славянских языках». В одному з розділів під назвою «кузнечное ремесло» зазначено про термі- нологічну близькість деяких технологічних операцій ковальства з ткацтвом, плетінням і гончарством [17], але поза увагою дослід- ника залишилася термінологічна близькість ковальства з кулінарією й агротехнікою, її походження від останніх. Таким чином, горох і зернові зістав- ляються із залізом на кількох семантич- них рівнях: через ототожнення із зірками; із будовою Всесвіту як Світового дере- ва, представленого бобовими й злакови- ми; через зіставлення технології оброб- ки зерна й заліза; впливом кулінарного коду основного міфу на формування його варіанта – металургійного коду; здатністю породжувати звуки, аналогічні грому. до названих форм символічного зближення заліза зі злаковими й бобовими можна додати ще одну – через ковальські виро- би. Мається на увазі залізний колінчастий ключ для відкривання дерев’яного замка, поширений у західних областях України в ХІХ ст. цей ключ своєю формою дуже нагадує колос злакових. при конструктив- ній обумовленості колінчастих з’єднань, які забезпечували гнучкість стержня ключа, у наданні їм форми подібно до коліна коло- ска можна вбачати вплив міфологічної осно- ви символіки заліза. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 42 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 42 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 Джерела та література 1. Афанасьєв А. Ф. поэтические возрения славян на природу : в 3 т. Москва : индрик, 1994. Т. 2. 2. Балушок В. перероджуюча семантика удару в фольклорі і ритуалах. Регрес і регенерація в народному мистецтві. київ, 1998. С. 79–85. 3. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народ- ная культура средневековья и Ренесанса. 2-е изд. Мо- сква : Художественная литература, 1990. 543 с. 4. Берндт Р. М. Мир первых австралийцев. Москва : Наука, 1981. 447 с. 5. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, ре- лігійних поглядах та віруваннях. київ : довіра, 1992. 6. Воропай о. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис : у 2 т. київ : оберіг, 1991. Т. 1. 7. де живе жар-птиця. (Записи І. Гуріна). київ : Ве- селка, 1991. 8. иванов В. В. Разыскания в области славянских древностей. Москва : Наука, 1974. 9. калевала. Москва : Художественная литература, 1977. 10. колчин Б. А. черная металлургия и металлообра- ботка в древней Руси. Материалы и исследования по ар- хеологии СССР. Москва : АН СССР, 1953. Вып. 32. 11. костомаров М. и. об историческом значении русской народной поэзии. Слов’янська міфологія. київ : Либідь, 1994. С. 44–200. 12. круглый год : русский земледельческий ка- лендар / сост., вступ. статья и примеч. в тексте А. Ф. Некрыловой ; ил. е. М. Белоусовой. Москва : прав- да, 1991. 493 с. 13. Младшая Эдда. Ленинград : Наука, 1970. 14. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. 2-е изд. Москва : Наука, 1994. 607 с. 15. Сказки адыгских народов / сост., вступ. статья и примеч. А. и. Алиевой. Москва : Наука ; Главная редак- ция восточной литературы, 1978. 406 с. 16. Слово о полку Ігореве. Москва : Художественная литература, 1987. 17. Трубачёв о. Н. Ремесленная терминология в славянских языках. Москва : Наука, 1966. 450 с. 18. Тупчієнко М. п. до питання про паралелі в сим- воліці крові та залізної руди в уявленнях та обрядах схід- них слов’ян (переважно на матеріалах України). Наукові праці національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. київ, 2006. Вип. 16. С. 365–380. 19. Тупчієнко М. п. до питання про семантику ме- теоритів в контексті проблеми символіки сировини в залізоробному виробництві. Матерiали до української етнології : матеріали конференцій, наукових та польо- вих етнологічних досліджень. київ, 2003. Вип. 3 (6). С. 115–126. 20. Тупчієнко М. п. Сільське ковальство та народні уявлення про залізо на кіровоградщині. Народна твор- чість та етнографія. 2008. № 1. С. 91–97. 21. черных е. Н. древний металл и символы. Совет- ская археология. 1991. № 1. С. 162–166. 22. Шрамко Б. А. к вопросу о технике земледелия у племен скифского времени в Восточной европе. Со- ветская археология. 1961. № 1. С. 73–86. 23. Шрамко Б. А. орудия скифской эпохи для обра- ботки железа. Советская археология. 1969. № 3. С. 53–76. 24. Элиаде М. Священное и мирское / пер. с фр., предисловие и коммент. Н. к. Гарбовского. Москва : изд-во МГУ, 1994. 144 с. 25. Юнг к. Г. Архетип и символ. Москва : RENAISSANCE, 1991. 304 c. References 1. Afanasiev A. (1994.) Poeticheskie vozzreniya slavian na prirodu: v 3 t. [The Poetic Outlook on Nature by the Slavs: in Three Volumes]. Moscow: Indrik, vol. 2. 2. Balushok V. (1998) Pererodzhuyucha semantyka udaru v folklorі і rytualakh [Regenerating Semantics of a Blow with- in Folklore and Rituals]. Regres і reheneratsіya v narodnomu mystetstvі [Regression and Regeneration in the Realm of Folk Art]. Kyiv, pp. 79–85. 3. Bakhtin M. (1990) Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renesansa [Rabelais and His World] (second edition). Moscow: Khudozhestvennaya literature, 543 pp. 4. Berndt R. M., Berndt C. H. (1981) Mir pervykh avstraliytsev [The World of the First Australians]. Moscow: Nauka, 447 pp. 5. Bulashev H. (1992) Ukrayinskyi narod u svoyikh legendakh, relіhіynykh pohliadakh ta vіruvanniakh [Ukrainian People, Mirrored in Their Legends, Religious Views, and Beliefs]. Kyiv: Dovіra. 6. Voropay O. (1991) Zvychayi nashoho narodu: Etnohrafіchnyi narys: u 2 t. [The Customs of Our People: An Ethnographic Essay: in Two Volumes]. Kyiv: Oberіh, Vol. 1. 7. Hurіn I. (recorder) (1991) De zhyve zhar-ptytsia? [Where Does the Firebird Dwell?]. Kyiv: Veselka. 8. Ivanov V., Toporov V. (1974) Razyskaniya v oblasti slavianskikh drevnostey [Studies in the Field of Slavonic An- tiquities]. Moscow: Nauka. 9. (1977) Kalevala (transl. by L. Belskiy). Moscow: Khudozhestvennaya Literatura. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 4343 Микол а Тупчієнко 10. Kolchin B. (1953) Chernaya metallurgiya i metalloobrabotka v Drevney Rusi [Ferrous metallurgy and Metal Processing in Ancient Rus]. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR [Materials and Studies on Archeology of the USSR]. Moscow: AN SSSR, Iss. 32. 11. Kostomarov M. (1994) Ob istoricheskom znachenii russkoy narodnoy poezii [On Historical Significance of Russian Folk Poetry]. Slovyanska mіfolohіya [Slavonic Mythology]. Kyiv: Lybіd, pp. 44–200. 12. (1991) Kruglyy god: russkiy zemledelcheskiy kalendar [All the Year Round: A Russian Agricultural Calendar] (compiled, prefaced and annotated by A. Nekrylova; illustrated by Ye. Belousova). Moscow: Pravda, 493 pp. 13. (1970) Mladshaya Edda [Prose Edda]. Leningrad: Nauka. 14. Rybakov B. (1994) Yazychestvo drevnikh slavian [Ancient Slavonic Paganism] (second edition). Moscow: Nauka, 607 pp. 15. (1978) Skazki adygskikh narodov [Tales of Adyghe Peoples] (compiled, prefaced and annotated by A. Alieva). Moscow: Nauka: Glavnaya redaktsiya vostochnoy literatu- ry, 406 pp. 16. (1987) Slovo o polku Іgoreve [The Tale of Igor’s Campain]. Moscow: Khudozhestvennaya literatura. 17. Trubachev O. (1966) Remeslenaya terminologiya v slavyanskikh yazykakh [Handicraft Terminology in Slavonic Languages]. Moscow: Nauka, 450 pp. 18. Tupchіyenko M. (2006) Do pytannia pro paralelі v symvolіtsі krovі ta zalіznoyi rudy v uyavlenniakh ta obriadakh skhіdnykh slovyan (perevazhno na materіalakh Ukrayiny) [On the Issue of Parallels in the Sphere of Symbols of Blood and Iron Ore within Ideas and Rites of the Eastern Slavs (Mainly Based on Materials from Ukraine)]. Naukovі pratsі Natsіonalnoyi bіblіoteky іmenі V. І. Vernadskoho [Scientific Works of the V. Vernadskyi National Library]. Kyiv, Iss. 16, pp. 365–380. 19. Tupchіyenko M. (2003) Do pitannia pro semantyku meteorytіv v kontekstі problemy symvolіky syrovyny v zalіzorobnomu vyrobnytstvі [Towards the Question of Me- teorite Semantics in Context of the Problem of Raw Mate- rial Symbolism in Iron-Working]. Materialy do ukrayinskoyi etnolohiyi: materіaly konferentsіy, naukovykh ta poliovykh etnolohіchnykh doslіdzhen [Materials for Ukrainian Ethnol- ogy: Various Materials of Conferences, Scientific and Field Ethnological Studies]. Kyiv, Iss. 3(6), pp. 115–126. 20. Tupchіyenko M. (2008) Sіlske kovalstvo ta narodnі uyavlennia pro zalіzo na Kіrovohradshchynі [Rural Farriery and Folk Ideas about Iron]. Narodna tvorchіst ta etnohrafіya [Folk Art and Ethnography]. Kyiv, no. 1, pp. 91–97. 21. Chernykh Ye. (1991) Drevniy metall i simvoly [Ancient Metal and Symbols] Sovetskaya arkheologiya [Soviet Archeology], no. 1, pp. 162–166. 22. Shramko B. (1961) K voprosu o tekhnike zemledeliya u plemen skifskogo vremeni v Vostochnoy Yevrope [On the Issue of an Agricultural Technique of Scythian-Age Tribes in Eastern Europe]. Sovetskaya arkhe- ologiya [Soviet Archeology], no. 1, pp. 73–86. 23. Shramko B. (1969) Orudiya skifskoy epokhi dlia obrabotki zheleza [Tools of the Scythian Age for Iron Processing]. Sovetskaya arkheologiya [Soviet Archeology], no. 3, pp. 53–76. 24. Eliade M. (1994) Sviashchennoe i mirskoe [The Sacred and the Profane] (transl. from French, prefaced and annotat- ed by N. Garbovskiy). Moscow: Izd-vo MGU, 144 pp. 25. Jung C. G. (1991) Arkhetip i simvol [Archetype and Symbol]. Moscow: RENAISSANCE, 304 pp. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204047
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:47:53Z
publishDate	2019
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Тупчієнко, М. 2025-06-23T09:00:39Z 2019 Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів / М. Тупчієнко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 3. — С. 36-43. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204047 2-137:(58+549.261)(=16) https://doi.org/10.15407/nte2019.03.036 Стаття базується на залученні етнографічних, лінгвістичних та археологічних джерел. Автор переконливо показує, що символіка матеріалів дозволяє розкрити спрямованість екологічної культури минулих етнічних спільнот. Розглядається цілісність та послідовність світогляду народу на різних етапах історичного розвитку. На основі наведеного матеріалу автор говорить про генетичний зв'язок двох міфологічних кодів творення світу деміургом у давніх слов'ян – кулінарного та металургійного. Незважаючи на те, що кулінарний давніший за металургійний і безпосередньо вплинув на формування останнього. The article is based on the attraction of ethnographic, linguistic, and archaeological sources. The author shows convincingly that the symbolism of materials allows revealing the orientation of the ecological culture of the past ethnic communities. The integrity and consistency of the people’s worldview at various stages of historical development are considered. The conducted research has shown that the parallels of semantic combinations of peas, cereals and iron in the Ukrainians traditional culture have a multifaceted character, namely: 1) peas and grain crops are identified with iron through identification with the stars; 2) with the universe structure as a world tree represented by beans and cereals; 3) through the comparison of the technology of grain and iron treatment (threshing and rubbing); 4) in the influence of the culinary code of the main myth on the formation of its version – the metallurgical code (in the terms of the metal boiling, the ball dough, lending of bread shape to the bloom); 5) an ability to generate sounds similar to thunder (flatulence, musical instruments filled with peas, iron forging, weapons peal, etc.); 6) in the fairy-tale images of the iron grandfather and iron grandmother living in the peas, iron bread and iron beans, the image of Kotyhoroshko, born from a pea, armed with an iron mace, finally with the expression in the times of the Pea king, used to denote the period of mythological cosmogenesis; 7) Christmas rite to stimulate the fertility of fruit trees – beating them with a sack of peas or an axe. Various scenarios of the cosmogonic act of reproduction are realized in this ritual. On the one hand, it is the world creation together with the fruit trees from the iron (broader metal) pea—a star falling from the sky. And on the other hand, it is a script of the main myth about the struggle of the Thunderer with his adversary, where an axe is a weapon of the god Hromovyk. Therefore, based on the given material, one can speak confidently about the genetic connection of two mythological codes of the world creation by the demiurge of ancient Slavs—culinary and metallurgical ones. Although culinary is older than metallurgical, and has directly influenced the formation of the latter. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів Semantic Parallels in Symbolical System of Legumes, Cereals, and Iron in Conceptions of Ancient Slavs and Modern Eastern Slavonic Nations Article published earlier
spellingShingle	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів Тупчієнко, М. З історії та теорії науки
title	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів
title_alt	Semantic Parallels in Symbolical System of Legumes, Cereals, and Iron in Conceptions of Ancient Slavs and Modern Eastern Slavonic Nations
title_full	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів
title_fullStr	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів
title_full_unstemmed	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів
title_short	Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів
title_sort	семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів
topic	З історії та теорії науки
topic_facet	З історії та теорії науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204047
work_keys_str_mv	AT tupčíênkom semantičníparalelívsimvolícíbobovihzlakovihtazalízavuâvlennâhdavníhslovânísučasnihshídnoslovânsʹkihnarodív AT tupčíênkom semanticparallelsinsymbolicalsystemoflegumescerealsandironinconceptionsofancientslavsandmoderneasternslavonicnations

Семантичні паралелі в символіці бобових, злакових та заліза в уявленнях давніх слов'ян і сучасних східнослов'янських народів

Institution

Ähnliche Einträge