"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)

У поточному році минає 120 років з початку виходу у світ першого тому одного з найважливіших серійних видань Наукового товариства імені Шевченка – «Материялів до українсько-руської етнольоґії». Залучивши різні види джерел, з’ясовується історія його задуму і практичної реалізації, передусім зусиллями...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2019
Main Author:	Глушко, М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
Subjects:	З історії та теорії науки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204049
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку) / М. Глушко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 3. — С. 5-24. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860244316567371776
author	Глушко, М.
author_facet	Глушко, М.
citation_txt	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку) / М. Глушко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 3. — С. 5-24. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	У поточному році минає 120 років з початку виходу у світ першого тому одного з найважливіших серійних видань Наукового товариства імені Шевченка – «Материялів до українсько-руської етнольоґії». Залучивши різні види джерел, з’ясовується історія його задуму і практичної реалізації, передусім зусиллями Федора Вовка та Михайла Грушевського, причини тривалої підготовки друкованого органу, головне призначення і зміна офіційної назви збірника тощо. Встановлено: питання про видання окремого етнологічного збірника задля публікації на його сторінках етнографічних, археологічних та антропологічних матеріалів уперше порушив Федір Вовк в одному з листів до Михайла Грушевського (21 лютого 1896 р.). Спираючись на досвід європейських та американських дослідників, учений уважав, що лише відповідним способом можна плекати самостійну українську етнологію – нову народознавчу дисципліну. М. Грушевський охоче підтримав почин Ф. Вовка і всіляко сприяв етнологу у втіленні його ідеї в життя. Під час активного листування між ученими впродовж 1896–1898 років було узгоджено основні наукові засади і принципи публікації наукових розвідок, сформовано зміст першого тому нового серійного видання. Однак його підготовка і друк тривали майже три роки – до січня 1899 року включно, що зумовили різні об’єктивні й суб’єктивні причини. «Материяли до українсько-руської етнольоґії» були першим українським етнографічним ілюстрованим виданням загалом і Наукового товариства ім. Шевченка зокрема, що, власне, найбільше і затримало його вчасний вихід у світ. «Материяли до українсько-руської етнольоґії» були єдиним серійним виданням Наукового товариства імені Шевченка, яке тричі змінювало свою офіційну назву – залежно від рівня розвитку «справжньої» чи «описової» етнографії. У період, коли за випуск етнологічного збірника відповідав особисто Ф. Вовк (1899–1905, т. 1–7), у Товаристві строго дотримувалися первісного видавничого проекту, тобто друкували лише етнографічні та археологічні джерела. Напередодні Першої світової війни науковий задум ученого порушили, позаяк на сторінках збірника почали публікувати також фольклорні й споріднені з ними етномузикознавчі матеріали, хоча для них існувало інше серійне видання – «Етнографічний збірник». This year it is the 120th anniversary since the first volume of one of the most important serial editions of the Shevchenko Scientific Society – Materials for the Ukrainian-Ruthenian ethnology – has been published. The history of its plan and practical implementation, first of all, with the efforts of Fedir Vovk and Mykhailo Hrushevskyi, as well as the reasons of the long-term preparation of the edition, the main purpose and the change of the collection official title, etc. are ascertained with the attraction of various kinds of sources. It is established: an issue of a separate ethnological collection for publication of ethnographic, archaeological, and anthropological materials is raised by Fedir Vovk in one of his letters to Mykhailo Hrushevskyi (February 21, 1896). Basing himself on the experience of European and American researchers, the scientist believes that independent Ukrainian ethnology can be cherished only in an appropriate way – as a new folk discipline. M. Hrushevskyi has readily supported F. Vovk's initiative and promoted the ethnologist in the implementation of his idea in life in every possible way. During the active correspondence between the scientists from 1896–1898, the basic scientific footholds and principles of the scientific studies publication were coordinated, and the contents of the first volume of the new serial edition were formed. However, its preparation and printing have lasted for almost three years – until January 1899 inclusively, that is the result of various objective and subjective reasons. Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology is the first Ukrainian ethnographic illustrated edition in general and of the Shevchenko Scientific Society in particular, which, in fact, was delayed mostly in its timely publication. Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology is the only serial edition of the Shevchenko Scientific Society, whose official name has been changed thrice, depending on the level of development of true or descriptive ethnography. During the period when Fedir Vovk is responsible for the publishing of the ethnological collection, the society has followed the original publishing project strictly, that is, only ethnographic and archaeological sources have been published. Before the First World War, the scientific intention of the researchers was violated, thus folklore and related ethno-musicological materials started to be published, although there is another special serial edition – The Ethnographic Collection.
first_indexed	2025-12-07T18:34:17Z
format	Article
fulltext	5 «МАТЕРИЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКО-РУСЬКОЇ ЕТНОЛЬОҐІЇ» – ІСТОРИЧНЕ ВИДАННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ (до 120-річчя початку друку) УДК (062.552)(477.83-25)“1899/2019” ГЛушКО МихАйЛО доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка hluShko MykhAylo a Doctor of History, a professor at the Ivan Franko Lviv National University Ethnology Subdepartment This year it is the 120th anniversary since the first volume of one of the most important serial editions of Shevchenko Scientific Society – Materials for the Ukrainian-Ruthenian ethnology – has been published. The history of its plan and practical implementation, first of all, with the efforts of Fedir Vovk and Mykhailo Hrushevskyi, as well as the reasons of the long-term preparation of the edition, the main purpose and the change of the collection official title, etc. are ascertained with the attraction of various kinds of sources. It is established: an issue of a separate ethnological collection for publication of ethnographic, archaeological and anthropological materials is raised by Fedir Vovk in one of his letters to Mykhailo Hrushevskyi (February 21, 1896). Basing himself on the experience of European and American researchers, the scientist believes that independent Ukrainian ethnology can be cherished only in an appropriate way – as a new folk discipline. M. Hrushevskyi has supported readily F. Vovk initiative and promoted the ethnologist in the implementation of his idea in life in every possible way. During the active correspondence between the scientists during 1896–1898, the basic scientific footholds and principles of the scientific studies publication have been coordinated and the contents of the first volume of the new serial edition is formed. However, its preparation and printing have lasted for almost three years – until January, 1899 inclusively, that is the result of various objective and subjective reasons. Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology is the first Ukrainian ethnographic illustrated edition in general and of the Shevchenko Scientific Society in particular, which, in fact, delayed mostly its timely publication. Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology is the only serial edition of the Shevchenko Scientific Society, which official name has been changed thrice – depending on the level of development of true or descriptive ethnography. During the period, when Fedir Vovk is responsible for the publishing of the ethnological collection, the Society has followed the original publishing project strictly, that is, only ethnographic and archaeological sources have been published. DOI Бібліографічний опис: Глушко, М. (2019) «Материяли до українсько-руської етнольоґії» – історичне видання наукового товариства імені шевченка у львові (до 120-річчя початку друку). Народна творчість та етнологія, 3 (379), 5–24. Hlushko, M. (2019) Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology –Historical Edition of Shevchenko Sceintific Society in Lviv (On the Occasion of the 120th Anniversary of the Publication Beginning). Narodna tvorchist ta etnolohiya [Folk Art and Ethnology], 3 (379), 5–24. Резюме / Summary www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 6 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 6 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 Before the First World War, the scientific intention of the researcheds has been violated, thus folklore and related ethno- musicological materials start to be published, although there is another special serial edition – The Ethnographic Collection. keywords: Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology, T. Shevchenko Scientific Society in Lviv, Fedir Вовк, Mykhailo Hrushevskyi, Ivan Franko, ethnology, ethnography, anthropology, archaeology. З першим томом нового серійного видан- ня Наукового товариства імені Шевченка у Львові – «Материялами до українсько- руської етнольоґії» українські народознавці познайомилися 120 років тому. особливо з нетерпінням його очікували в етнографічній комісії, позаяк саме її члени зобов’язувалися опікуватися цим друкованим органом, пара- лельно з «етнографічним збірником». За довголітню історію розвитку укра- їнської етнології та інших галузей знань гуманітарного профілю вчені багаторазово зверталися до опублікованих на сторінках «Материялів...» різних видів джерел (етно- графічних, фольк лорних, антропологічних, археологічних, музикознавчих), неодно- разово давали їм різносторонню характе- ристику, докладно аналізу вали творчі здо- бутки дописувачів тощо [20; 24]. Водночас помітно, що значну частину наукових аспек- тів, пов’язаних із виходом у світ першого тому цього друкованого органу, сучасники розглядали або мимохідь, або оминали їх зовсім. Зокрема, і досі не з’ясовано ініціатора випуску етнологічного збірника та процес практичної реалізації його почину. побіжно йшлося також про специфіку назви цього серійного видання і причини, що їх зумови- ли, характер збірника залежно від наукового редактора тощо. доброю нагодою з’ясувати ці та інші проблемні питання – є кругла дата початку випуску друкованого органу НТШ у Львові, залучивши для цього якомога ширше коло документальних відомостей. Спершу ніж вирішувати зазначені питан- ня, стисло нагадаємо історичні передумо- ви видання «Материялів...». Зокрема, як відомо, за ініціативою та безпосередньою участю Михайла Грушевського в 1895 році вийшов перший том «етнографічного збір- ника». причину своєї причетності до його випуску вчений пояснив в одному з пер- ших листів до Федора Вовка (12 лютого 1896 р.): «... Редакцію збірника взяв я на себе – властиво не так редакцію, як завід- ування ним, аби та справа не зіставалась в проекті і desideria [бажання. – М. Г.]» [21, с. 113]. про це саме йшлося і в перед- мові до збірника. Водночас у ній історик уперше офіційно висловився за створен- ня етнографічної комісії: «Аби ту справу скорше до життя привести і в курс пустити, тимчасову редакцию [«етноґрафічного збір- ника». – М. Г.] прийняв на себе низше під- писаний [М. Грушевський. – М. Г.], в надії, що за якийсь час Товариство сформує для того осібну комісию етноґрафічну» [11, с. VIII]. цю саму думку професор обстоював у 1897 році – вже як голова НТШ у Львові: «Наплив етноґрафічних материялів і розвій роботи на тім полі ставить на чергу утворен- нє осібної етноґрафічної комісиї» [9, с. 16]. Заснували етнографічну комісію 25 травня 1898 року на спільному засідан- ні Історично-філософської та Філологічної секцій. Тоді ж обрали перший її керівний склад: головою – Івана Франка, заступником голови – Ф. Вовка, секретарем – Володимира Гнатюка [16, с. 3]. ця подія, фактично, запо- чаткувала перший етап діяльності нового науково-дослідного підрозділу Товариства – довоєнний (1898–1940). Нарешті, на початку 1899 року надру- кували перший том «Материялів до укра- їнсько-руської етнольоґії». його науко- вим редактором значився Ф. Вовк. Але чому саме цей учений, а не хтось з інших, приміром, М. Грушевський, І. Франко, М. павлик? Запитання не є риторичним, позаяк із 1887 року Ф. Вовк мешкав дале- ко від Львова – у парижі [25, с. XXXVII]. Вочевидь, ця обставина мала б негативно впливати на вирішення різних поточних питань, пов’язаних із підготовкою нового www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 77 Мих айло Глушко друкованого органу, – на підбір матеріалів до друку, наукове редагування і вивірення тек- стів, вичитування версток тощо. Як з’ясуємо далі, ці чинники справді значною мірою затримали своєчасний вихід у світ нового народознавчого видання. добре усвідомлю- вав їх і М. Грушевський, активний учасник видавничого процесу в НТШ у Львові, але як пересвідчимося згодом, саме він сприй- мав Ф. Вовка безальтернативним куратором «Материялів...» і першим озвучив його від- повідну місію в Товаристві. цієї думки дотримувався також І. Франко, коли у 1905 році, оцінюючи наукові здобут- ки етнографічної комісії, згадав найбільш діяльних її членів, серед яких етнологом ува- жав тільки Ф. Вовка, а решта знавців україн- ського народу (В. Гнатюк, о. Роздольський, В. Шухевич, М. Зубрицький, Л. Гарматій) були, на його думку, лише етнографами [28, с. 72]. Справді, наприкінці XIX – на почат- ку XX ст. серед перелічених І. Франком осіб лише Ф. Вовк опублікував низку етно- логічних праць, зокрема з весільної тема- тики – «Свадбарските обряды на славян- ские народы» (1890–1894), «Шлюбний ритуал та обряди на Україні» (1891–1892) та «Свадебные обряды в Болгарии» (1895). Історико-етнологічний характер мала і його розвідка про використання саней у похо- ронній обрядовості («Сані в похоронному ритуалі на Україні»), вперше опублікована у французькому часописові Revue des traditions populaires (1896) [25, с. XLI, LI]. отже, позаяк наприкінці XIX ст. у серед- овищі українських народознавців був лише один етнолог – Ф. Вовк, очевидно, тільки його зусиллями і можна було підготувати фаховий етнологічний збірник. Ба біль- ше, маємо всі підстави стверджувати: ідея видання «Материялів...» належала саме Ф. Вовку. Виникла вона у 1896 році під час його обміну думок з М. Грушевським. приводом послугувало обговорення змісту першого тому «етноґрафічного збірника», надісланого вченому в париж наприкінці 1895 року [21, с. 109]. 31 січням 1896 роком датоване послання уродженця полтавщини М. Грушевському, в якому етнолог висло- вив свої загальні враження про це серій- не видання: «“етно графічний збірник” Ваш дуже цікавий і дуже добре впорядко- ваний. подам незабаром про його звістку у “Anthropologie” і “Rev[ue] des trad[itions] Populaires”» [21, с. 111]. Тоді ж, докладно аналізуючи «програму до збирання відо- мостей про українсько-руський край і нарід, уложену членами Наукового товариства ім. Шевченка», автор листа зробив низку критичних зауважень, серед них і такі: «Розділи про <...> одежу, страву і життє – найслабійші в усій програмі; етнологія у їх перемішана з folk-lorom і оповідач замість описання хати і її частки дасть Вам повірки про хату, замість описання рибальского або мисливського начиння – напише, що рибаль- ство є у доброму або нікчемному стані; про еволюційні погляди на котрих тепер дер- житься уся етнографія – нічого вже й казати: їх і сліду немає. Те ж і у звичаях; весілля опи- шуть Вам, та тільки так, що ви знатиме, що бувають на весіллі і дружки, й бояре, і кара- вай – та й годі, а того, що Вам треба, ніхто Вам не скаже, бо йому й у голову не прийде, що се треба. Мені ся річ досить знакома...» [21, с. 111]. через два тижні (12 лютого 1896 р.) М. Грушевський запропонував Ф. Вовку кон- кретну співпрацю з НТШ у Львові: «Але от що – чи не взяли б Ви на себе переглянути надіслані товариству матеріяли етнографіч- ні, вибрати те, що годиться, зробити до них порівняння з матеріялами вже виданими, словом – приладити до друку? За се Вам, великою охотою заплатим; аби тільки ся справа йшла скоро. Напишіть, будьте ласкаві зараз» [21, с. 113]. У відповіді від 21 лютого Ф. Вовк охоче погодився впорядковувати етнографічні матеріали, але за певних умов. Тоді ж етно- лог запропонував М. Грушевському випус- кати цілком окреме етнологічне видання: «... Треба-б було подумати про те, щоб вида- вати етногр[афічні] матер[іали] не як при- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 8 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 8 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 йдеться, а хоч у якій небудь системі – хоч би оттак, наприклад, як друкуються вони у болгарському “Сборнику за народни умот- воренія” (хоч ся система мені не дуже подо- бається – занадто філологічна: там-бо тільки філологі <...> і ні однісінького етнолога). чи не краще було б зовсім виділити з “Записок” усю етнологію і видавати етнологічний збір- ник, додавши туди ж і антропологію, і пале- онтологію 1 чи передісторичну археологію. (Так принаймні роблять американці і німці у виданнях <...> “Archiv für Anthrop[ology]” і “Zeitschrift für Ethnologie” і “Mitteilung der Anthrop[ology] Gesellsch[aft]”» [21, с. 115]. отже, 21 лютого 1896 року можна вважати знаменною датою для української етнології з двох причин. Саме в цей день уперше була озвучена ініціатива стосовно видання нового друкованого органу Товариства – окремого етнологічного збірника. по-друге, Ф. Вовк як ініціатор цього почину орієнтувався лише на провідні західноєвропейські (передусім на німецькомовні) та американські етнологічні часописи, що перш за все передбачало високі вимоги до пропонованих до друку матеріалів, а водночас і західноєвропейські стандарти їх наукового опрацювання. В умовах дефіциту кваліфікованих фахів- ців у тогочасному НТШ у Львові реалізува- ти цей задум було дуже складно, що добре усвідомлював М. Грушевський: «Що до спеціалізації “Збірника” [етнологічного. – М. Г.], то трудно її перевести, бо не маємо ані антропологів, ані археологів, ані етнологів. одначе, як би Ви піднялися уложити осібний том етнологічний, то він міг би вийти осіб- ним томом, хоч і в тій же серії» [21, с. 116], – зізнався він Ф. Вовку в листі від 5 березня 1896 року. На щастя, відсутність у Товаристві фахів- ців з етнології, антропології та археології не стала нездоланною перешкодою для вті- лення ідеї Ф. Вовка в життя. Заслуга в цьому передусім М. Гру шевського. Як великий оптиміст і неперевершений організатор нау- кового процесу, історик відразу пройнявся цією ідеєю й активно почав її підтримувати та пропагувати. Зокрема, вже у звіті про наукову роботу НТШ у Львові в 1895 році, підготовленому М. Грушевським до загаль- них зборів Товариства і датованому 19 люто- го (3 березня) 1896 року (через неповних два тижні (!) з дня датування листа, в якому Ф. Вовк висловився за окреме видання етнологічних матеріалів), стверджувалось, що «останніми часами заявив ся участи в обробленю материялів етнолоґічних звісний етнолоґ д. Хв. Вовк (Th. Volkov) в парижі» [8, с. 10]. процитоване викликає зацікав- лення ще й тому, що автор доповіді миттє- во почав розрізняти чи навіть протистав- ляти поняття «материяли етнольоґічні» та «материяли етноґрафічні». Як відомо, дру- гий їх вид публікували в «етноґрафічному збірнику»: «Товариство хтіло би довести як скорше до того, аби виходило два томи “етноґрафічного збірника” на рік, бо етно- ґрафічного материялу <...> не бракує, а збір- ник наш тепер являєть ся одиноким спе- цияльним видавництвом для публиковання материялів етноґрафічних на цілу Україну- Русь», – зазначалося в цій же доповіді [8, с. 10–11] . Наступний етап реалізації задуму Ф. Вовка – обговорення з М. Грушевським самого проекту етнологічного видання. Зокрема, у посланні від 13 березня 1896 року вчений завів мову про одночасну підготовку двох томів «Материялів...» протягом кален- дарного року: «З тим, що знайдеться у мене і що я маю надію добути з України од своїх кореспондентів, – мені здається, що сей рік можна буде спорудити книжки зо дві: одну видати, наприклад, у Серпні, а другу у кінці або у початку Січня того року» [21, с. 117]. Вже тоді Ф. Вовк думав про щорічну підго- товку трьох і навіть чотирьох томів етноло- гічного збірника: «Знаючи, що у кого пита- ти, я й сподіваюсь, що матеріалів назбираємо досить і досить доброго; так що на той рік може можна буде вже подумати і про 3 або й 4 книжки на рік (більше не треба), а також і про більше етнольогічний характер видання. Сподіваючись також, що можна бути добути www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 99 Мих айло Глушко й дещо з Галичини, особливо як що Ви дору- чите се декому з Ваших слухачів, що їхати- муть у літку на села» [21, с. 118]. «отже ж, як що Товариство й Ви добродію згоджуєтесь передати <...> усю редакцію «Збірника» цілком до моїх рук, то я берусь за се з дорогою душею і прошу зараз же при- слати мені усі матеріали які маєте», – такими словами завершив Ф. Вовк перше предметне обговорення проекту нового народознавчо- го видання [21, с. 118]. Водночас дослідник висунув М. Грушевському сім конкретних вимог, які вважаємо за доцільне проциту- вати дослівно. Хоча б задля загального уяв- лення про первісний задум відповідального редактора, а також про його засади, характер і методи наукової та редакційної роботи: «1) Щоб на сей рік не побільшувать ні формату, ні товщини книжок; видати не біль- ше двох (як написано угорі). 2) Щоб мені забезпечено було принамні чотири великих малюнка (у цілу сторону) або відповідне число маленьких до кожної книжки, якщо не можна більше. За дуже рід- кими виїмками малюнки мають бути зробле- ні пером (за для цинкографії, котра коштує дешевше, ніж фототипія). 3) Мати хоч 10 гульд[енів] на кожну книж- ку на малюваннє пером з фотографій того, чого я не зможу намалювати сам. 4) Щоб заголовок і оглав збірника були друковані, окрім українською, також і по французькому, як се роблять чехи у їхньому “Českomu Lidovi”. 5) Щоб мені застережено було право міня- тися збірником, з якими я знайду потрібни- ми виданнями і посилати примірники дея- ким вченим, товариствам і окрімним особам. 6) Щоб мені посилалась хоч одна (друга) коректура. Нарешті ж, позаяк Ви сами балакали про мої літературні праці, починали розмову завше про заробіток, а тут окрім часу і праці доведеться ще робити чимало видатків на пошту і особливо на книжки, то я думав би, що слід би було, щоб Товариство визначило мені на се яку допомогу...» [21, с. 118–119]. однак відповідь М. Грушевського від 31 березня 1896 року глибоко засмути- ла Ф. Вовка. по-перше, згідно з рішенням президії Товариства щорічний обсяг етноло- гічного збірника міг сягати тільки 10–12 арку- шів. по-друге, у зв’язку з фінансовими пробле- мами його видання можна було запланувати лише на весну 1897 року [21, с. 119]. Утім, незважаючи на зазначені обставини, Ф. Вовк пообіцяв професору вчасно підго- тувати рукопис першого тому нового серій- ного видання: «Будемо втішатись хоч тим, що на 1897 р. матеріалу буде більше і з його можна буде зробити кращий вибір», – писав він М. Грушевському в листі від 5 травня 1896 року [21, с. 120]. Відповідальний редак- тор також зобов’язувався надіслати на почат- ку 1897 року підібрані тексти і малюнки до Львова [21, с. 120]. Відтак між Ф. Вовком і М. Грушевським запанувала тривала (майже піврічна) мов- чанка. Її порушив голова НТШ у Львові на початку 1897 року з нагадуванням такого змісту: «час би приступити до реалізациї етнольогічного Збірника. Я Вас повідомляв в своїм часі, що Вид[д]іл прийняв в загаль- них рисах проект збірника» [21, с. 122]. це нагадування не було зайвим, позаяк наближалися звітні збори Товариства. крім цього, саме на початку календарного року завжди складали і затверджували видавни- чий план. Уперше новий народознавчий збір- ник включили до видавничого списку НТШ у Львові на засіданні його президії 19 лютого 1897 року. Зокрема, тогочасне протокольне рішення керівного органу Товариства гласи- ло: «принято внесеня проф. Грушевського щодо видавництва Товариства на р. 1897, а то: а) публикациї етноґрафічні розшири- ти, іменно же видати збірник етнольоґічний (Вовка з парижа)...» [1, арк. 58 зв.]. про нього мовилось і в опублікованому джерелі, з одним лише важливим уточненням: «Між иньшими видати том материялів етньольо- ґічних під ред[акцією] д. Ф. Волкова [курсив наш. – М. Г.] в парижі» [17, с. 1]. У повідо- мленні «З Товариства: Рух в видавництвах» www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 10 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 10 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 за 1897 рік, у рубриці «Розпочинають ся друкувати», першим пунктом значилось: «етнольоґічні Материяли, т. I» [18, с. 1]. отже, у лютому 1897 року у видавничій цари- ні Товариства задум уродженця полтавщини почав набувати конкретних обрисів. 24 лютого нарешті зголосився Ф. Вовк, який запропонував М. Грушевському зміст першого тому етнологічного збірника. Він передбачав аж чотири матеріали самого від- повідального редактора: передмову, мате- ріали про археологічні здобутки Вікентія Хвойки у києві, українське рибальство на дунаї та про стару церкву в Малині на Волині. дві етнографічні розвідки належали М. Могильченку («Гончарство у с. олешні у чернігівщині» та «Українські будівлі у с. полошки у чернігівщині»), якого Ф. Вовк назвав у листі чомусь Могилянським. Інші матеріали належали трьом авто- рам: олександрові Гриші («Весіллє у Гадяцькому повіті з полтавщини»), Юліану Тальку-Гринцевичу («Українська колоніза- ція Сибіру») та Михайлові Максимовичу («Збірничок весільних пісень»). крім цього, Ф. Вовк особисто планував подати до цього тому «Материялів...» дві власні програми («програму до збирання весільних зви- чаїв»; «програму до етнографії життя»), «дрібні речі» та «покажчик Explication des dernière» [21, с. 123]. опис змісту майбут- нього етнологічного збірника автор листа завершив словами надії: «Щодня сподіва- юсь одібрати матеріали про святих Дикарева і дещо з Галичини від Кордуби, котрі давно вже обіцялись. Якщо надійдуть, то може змінять трохи зміст. А те ж, якби у Вас що знайшлось з Галицького матеріалу (бо мій як бачите увесь чисто український) підходя- щого, то те ж добре було б додати (тільки не folklore)» [21, с. 123]. 3 березня 1897 року на черговому засі- данні президія Товариства постановила «вислати етнольоґічні материяли п. Вовкови в париж» [1, арк. 60 зв.]. Що це були за мате- ріали – довідуємося з листа М. Грушевського до Ф. Вовка, який сучасні дослідники дату- ють початком 1897 року: «В Товариства є купа матеріялів і сими днями пошлемо Вам на перегляд. Зверніть увагу на материяли по ремеслам п. Гнатюка і про Гуцулів (Мосори). Статя кордуби піде в “Записки”, лише оста- новка за кольоровими знимками», – писав голова НТШ у Львові [21, с. 126]. 7 березня Ф. Вовк проінформував М. Грушевського про те, що одержав деякі його матеріали, але серед них не виявив стат- ті В. Гнатюка про ремесла. Розвідку Михайла Мосори про гуцулів учений уважав компі- лятивною, але дуже цікавою. «Треба буде викинути дещо з історичних домислів і публіцистики, а решта вийде добре», – наго- лосив автор листа [21, с. 129]. крім цього, у зазначеному посланні Ф. Вовк наполягав на тому, що розвідку Мирона кордуби не слід друкувати в «Записках НТШ»: «А де кордубині орнаменти, знов таки кажу, що не слід би Вам їх тягти до “Записок”. Мало Вам хіба історії, філольогії і фольклору? А най- головнійше се мішанина: історик і філолог на їх і не подивляться, а етнолог не стане їх і шукати у історико-філологічному виданні. У “Матеріалах” же вони б мали і свою рацію, і свою ціну. Та може й я б де які примітки зро- бив – я ж таки колись коло цього поравсь», – стверджував етнолог [21, с. 129]. 18 березня 1897 року М. Грушевський вислав Ф. Вовку інші етнографічні матеріали, серед них і розвідки В. Гнатюка, а також нову працю М. Мосори – «Гуцульський словни- чок» [21, с. 130]. через тиждень (25 березня) Ф. Вовк дяку- вав голові Товариства за нові матеріали: «Гнатюка праці такі, що кращого й не виду- маєш. де-не-де бракує малюнків, але про се, передивившись ще раз, я напишу Вам осібне. Мосорина Гуцулія – дуже цікава річ, хоч і компелятивна. Напишіть мені, чи дуже треба стерегтись, щоб образити автора: там бачите на мій погляд треба б де що повикидати, то не хотілось би його сердити. Щодо словар- ця, то я не знаю, чи не краще б може було його оддати до філологічного матеріалу?» [21, с. 131]. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 1111 Мих айло Глушко Відповідь М. Грушевського не забарила- ся. 9 квітня 1897 року він писав відповідаль- ному редактору майбутнього етнологічно- го збірника: «Статтю Мосори можете де в чім поправити або скоротити; щодо сло- варця, то він перекидався вже кілька років в секциї фільольогічній, і я боюсь, що як не вийде він при його розвідці, то знов заля- же, але в тім Ваша воля» [21, с. 133]. Тоді ж голова Товариства повідомив Ф. Вовка про те, що прийнято рішення друкувати «Материяли...» накладом 500 примірників, однак його обсяг не може перевищувати 12 аркушів [21, с. 133–134]. «Ліпше дати по року такий том, ніж грубший – раз на кілька років», – наголосив керівник науково- дослідної установи [21, с. 134]. після цього між ученими розгорілася листовна полеміка стосовно диференціації «Записок НТШ», «етнографічного збірни- ка» та «Материялів до українсько-руської етно льоґії». Зокрема, у посланні від 12 трав- ня Ф. Вовк наполягав на тому, щоби розвід- ки і матеріали, пов’язані з етнологією, були вилучені із «Записок НТШ» і публікували- ся лише в «Материялах...». Відповідальний редактор нового друкованого органу осо- бливо наполягав на передачі до етнологіч- ного збірника статті М. кордуби про писан- ки: «Що до кордубиної праці, то мені дуже хотілось би мати її до своїх “Матеріалів” і за для неї я охоче посунувсь би з дечім з того, що у мене є, – наприклад з дуже цікавими “Гутірками про коронацію” дикаріва 2, котрі я маю і котрі більше ідуть до фольклору» [21, с. 135]. Натомість М. Грушевський відстоював свою видавничу позицію. «Що до поділу, то демаркаційну лінію [між] етнольо[гичними] матер[іа лами] і етногр[афичним] зб[ірником] я дуже добре розумію. Я писав вже Вам, що мені важно було що иньше: я хотів в “Записках” зіставити розвідки про Українські річи з різних галузей, а в “Збірник”, “Матеріали”, “памятки” 3 etc. винести сирий матеріал, Ви на пункті етнол[огічних] матер[іалів] тому спротивились. Але знову зіставляючи в “Записках” історію, я, як писав, хотів прилучити до неї й доісторичну археольогію, бо у нас археольогією займа- ються історики, але не етнографи», – писав голова Товариства у листі від 24 червня [21, с. 136]. Тут же він інформував адресата про те, що пересилає йому статтю М. кордуби, підготовлену за його ініціативою і яка завда- ла йому (М. Грушевському) чимало клопоту [21, с. 136]. полеміка між ученими стосовно предмет- ного засягу «Материялів...» продовжилась і в наступних листах. Зокрема, 4 червня 1897 року Ф. Вовк запевняв М. Грушевського про те, що відстоює свою думку не з особис- тих міркувань, а з наукових. Хоча б тому, що «найчастійше не легко бува відділити розвід- ки од матеріалів і що з розвідок найкращими бувають іменно ті, де найбільше матеріалів, а з матеріалів найкращі – ті, що вже хоч трохи оброблені, мені не хочеться відрізняти розвід- ки од матеріалів (по етнольогії)...», – ствер- джував автор листа [21, с. 137]. Так само Ф. Вовк неухильно напо- лягав на тому, що археологічні матеріали мають друкуватися в новому серійному виданні: «У сій справі я хотів би зверну- ти Вашу [М. Грушевського. – М. Г.] увагу й на те, що хоч у нас, себто на Україні, доістор[ичною] археол[огією] займаються більше історики, але на усьому світі, почи- наючи навіть з Московщини се зовсім не так. Скрізь доіст[орична] арх[еологія] злу- чена з етнольогією, ув усіх найвидатній- ших виданнях (не дурно ж вона й зветься дуже часто палеоетнологією): у “Zeitschrift für Ethnologie”, у “Archiv für Anthropologie”, у виданнях “Mitteilungen” антрополог[ічного] Товар[иства]; у французьких “L’Anthropologie”, “Bulletins de Societes”, ув англійському “Journal of anthropological Society”, у американсько- му “The Anthropologist”, у російському “Гласнику”, у італьянському “Archivio per Anthropologia e Ethnologia”... скрізь. Се має свою рацію і історичну, і логічну, на котрі я зупинятись не стану, бо се заведе мене дуже далеко» [21, с. 138]. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 12 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 12 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 8 червня 1897 року М. Грушевський повідомив Ф. Вовка про те, що питання про етнологічний збірник розглядатиметься на засіданні Історично-філософської секції найімовірніше 7 липня [21, с. 139]. За три дні до цього, тобто 4 липня, відповідальний редактор нового народознавчого видання заадресував голові Товариства лист тако- го змісту: «оце ж висилаю Вам разом з цім першу і найголовнішу порцію своїх “Матеріалів”, поспішаючись, щоб вони прийшли до засідання секції. через це не міг прислати усього заразом. Решту зашлю днів через 2–3, а де що з галицького матері- алу може й через тиждень, або що, тим біль- ше, що вона секції відома вже» [21, с. 139– 140]. Серед перших матеріалів значилися чотири праці: Ф. Вовка про палеолітич- ні знахідки в києві, М. Могильченка про гончарство на чернігівщині, М. кордуби про волинські писанки та половина обсягу статті о. Гриши про весілля на полтавщині [21, с. 140]. другу частину матеріалів Ф. Вовк вислав до Львова аж 12 липня. принаймні, цю дату етнолог згадав у гострому за змістом поле- мічному листі від 16 листопада 1898 року, в якому з’ясовував із М. Грушевським про- блеми, пов’язані з друкарнею: «Усі статті, за виїмкою додатку і т. д., себто того, на чому стоїть тепер друкарня, були вислані Вам двома пакетами: один 4-го липня, а другий 12-го 1897 р. (поштові квитки лежать передо мною, а також картка од д. панківського 4 от 16.VII.1897 зі звісткою, що друга і остат- ня порція манускриптів одібрана), себто усі разом і завчасу» [21, с. 157]. Історично-філософська секція засідала 7 липня, тобто майже на тиждень раніше, ніж Ф. Вовк надіслав другу частину опрацьо- ваних матеріалів. однак це не завадило чле- нам цього науково-дослідного підрозділу рекомендувати до друку аж дев’ять розвідок. принаймні у повідомленні «З Товариства» за травень–вересень 1897 рік стверджується, що М. Грушевський представив на засіданні Секції і запропонував до друку в етноло- гічному збірнику такі праці: “а) Хв. Вовка про передісторичні знахідки на кирилів- ській улиці в київі, б) Могильченка про гончарство в селі олешні в чернигівщині, в) о. Гриша про весілє в Гадяцькому повіті в полтавщині, г) М. кордуби про писан- ки на Галицькій Волині, ґ) Хв. Вовка про рибальство на дунаї, д) В. Гнатюка про куш- нірство в Бучацькім повіті, е) о. Мосори5 про Гуцулів, ж) Гринцевича про українських переселенців у Сибірі, з) Збірник пісень Максимовича» [15, с. 3]. члени Секції ухва- лили рішення друкувати їх. Щоправда зго- дом, у листі від 9 липня, М. Грушевський інформував Ф. Вовка про те, що «проект виділеня етнольогічних матеріялів в осібну серию викликав досить сильну опозицию, але перейшов успішно» [21, с. 142]. Була в цьому листі й інша, важлива для Ф. Вовка, новина: «Статі, прислані Вами, я передав до друкарні: почнуть складатись, скоро будуть виготовлені кліші; прошу вка- зати їм порядок, в якім ті статі вийдуть, і чи будуть мати спільну нумерацію. Взірець паперу Вам пошлють. В сих і інших справах видавництва прошу зноситись з друкарнею безпосередньо» [21, с. 142–143]. однак етнологічний збірник не дійшов до читача ні в 1897 році, ні в наступному. Майже через півроку (20 грудня 1897 р.) Ф. Вовк жалівся голові Товариства: «друкованнє “Матеріалів” зовсім було заснуло без Вас, а тепер оце трохи прокинулось, та й то на біду з помилками» [21, с. 146]. Що біль- ше, із зазначених раніше дев’яти статей, у першому томі «Материялів...» виявляємо лише сім: три Ф. Вовка («передісторичні знахідки на кирилівській улиці у київі»; «Українське рибальство у добруджі»; «Сороміцькі весільні пісні, записані М. о. Максимовичом»), М. Могильченка «Гончарство у с. олешні у чернигівщині», В. Гнатюка «кушнірство у Галичині (по оповіданю майстра Юзька Розоського)», о. Гриші «Весільля у Гадяцькому повіті, у полтавщині» та М. кордуби «писанки на галицькій Волині» [23, с. 1–78, 111–210]. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 1313 Мих айло Глушко двом задекларованим раніше розвід- кам (М. Мосори про гуцулів та Ю. Талька- Гринцевича про українських переселенців у Сибіру) не знайшлося місця ні в цьому томі серійного видання, ні в наступних. І це зва- жаючи на те, що Ф. Вовк справді готував їх до друку. У посланні до М. Грушевського від 4 липня 1897 року вчений так охарактеризу- вав кожну з них: «Мосори – Гуцули. досить скорочена: викинуті ліричні рефлексії у передмові, дослідки етимольогичні зовсім не наукової ваги і т. і. кілька малюнків з “Зорі”; Мосори – словарець – прийдеться може дода- ти кілька українських слів у перекладі. Талько-Гринцевич – Укр[аїнські] пере- селенці у Сібіру. Маленька замітка трохи історична, трохи статистична, трохи етно- графічна. додав до неї виписку з подорож- жя палласа 6 і хочу додати теж виписку з Siewers’a, котрого тут не знайшлось. кордуба обіцяв зробити у Відні – через це й спізнивсь (без малюнків)» [21, с. 140]. З пізнішої кореспонденції між Ф. Вовком і М. Грушевським довідуємося про те, що «словарець Мосори» переглядав І. Франко, який дійшов висновку, «що його як є він, ніяк не можна друкувати» [21, с. 148]. В іншому листі до етнолога голова НТШ у Львові зізна- вся, що І. Франко вважає «дуже слабою» і статтю М. Мосори про гуцулів [21, с. 153]. З цією самою думкою, фактично, погодився і Ф. Вовк як відповідальний редактор етно- логічного збірника, коли стверджував, що «статтею Мосори справді можна поступи- тись, бо вона таки як її не перероблять, усе ж таки не бо-зна що» [21, с. 154]. 31 грудня 1898 року І. Франко особисто написав до М. Мосори й обґрунтував при- чини відхилення його розвідок: «Я пере- глянув обі Ваші праці про гуцулів і надто признаю їх вартість. На жаль, в такій формі, як вони є, вони не можуть бути друковані. Розправа про гуцулів – се, очевидно, семіна- рійна праця; для друку Ви мусили б переро- бити її більш відповідно до наукових вимо- гів і визискати ті публікації і матеріали, які були опубліковані від часу її написання. Так само й словник в тій формі, як він є у нас, не надається до друку і мусив би бути впоряд- кований більш систематично і переробле- ний практично. Ви лишили багато слів без подання значення, ще більше без пояснень, при укладанню свойого словника не корис- тувалися дотеперішньою лексикографією, не заглядали до словника румунського ані мадярського, а се же було би к о н е ч н е, щоб Вашу працю могло опублікувати наукове тов[ариство] у своїх виданнях» [26, с. 124]. М. Мосора (1862–1948) як декан Сколівської парафії, що нині у Львівській області, не міг, очевидно, виправити зазначе- ні недоліки, у зв’язку з чим його розвідки не були опубліковані й потім. Відомо також, що оригінал рукопису «Словар гуцульський, зібраний Михайлом Мосорою 1885–1898» нині зберігається в архіві І. Франка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. подальша доля розвідки польського антрополога й етнолога, лікаря за фахом Ю. Талька-Гринцевича (1850–1936) про українських переселенців у Сибіру нам невідома. У листуванні між Ф. Вовком і М. Грушевським про неї відповідальний редактор згадав лише один раз (16 листопа- да 1898 р.), як про таку, що відхилили [21, с. 156]. У посланні від 4 липня 1897 року Ф. Вовк зізнався М. Грушевському також про те, що не встиг зробити. передусім учений не підготував одну з ключових частин нового наукового видання – передмову. За словами етнолога, її зміст мав охоплювати низку нау- кових аспектів: «Хочу після короткого істо- ричного нарису укр[аїнської] етногр[афії] сказати дещо про її теперішній стан і вияс- нити напрямок (етнольогичний, а не фоль- клорний), на котрий треба повертати у нашій етнографії і котрого має додержуватись виданнє, з указками на європейський стан науки і видатнійші новійші праці у цьому напрямкові» [21, с. 140–141]. Зважаючи на твердження в листі від 16 листопада 1898 року, маємо всі підстави вважати, що свою відому й архіважливу з www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 14 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 14 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 наукового та історичного погляду передмо- ву «Від редакциї (дещо про теперішний стан і задання української етнольоґії)» [23, с. V–XIX] дослідник відправив керівництву НТШ у Львові саме 12 липня 1897 року. Тоді ж, найімовірніше, відповідальний редактор надіслав до Львова дві інші доопра- цьовані статті: М. Могильченка «Будівля на чернигівщині, Глухівського повіту у с. полошках» [23, с. 79–95] та В. Гнатюка «Народна пожива і спосіб її приправи у Східній Галичині» [23, с. 96–110]. Статтю М. Могильченка вперше згадав Ф. Вовк в одному з послань до М. Грушевського (24 лютого 1897 р.) [21, с. 123], другу, навпа- ки, – М. Грушевський у листі до Ф. Вовка (18 березня 1897 р.) [21, с. 130]. Розвідку В. Гнатюка про традиційне харчування Ф. Вовк назвав також серед тих праць, які збирався відправити поштою до Львова через кілька днів після 4 липня 1897 року. до речі, 11 липня цього ж року етнолог пере- питував у М. Грушевського стосовно орфо- графії текстів В. Гнатюка: «писавши Вам сьогодня забувсь спитатись Вас про одну річ, про котру давно вже хтів спитать. Як бути з матеріалами Гнатюка, що вони написані якоюсь його особистою правописсю? Невже переписувати (бо се легше ніж справляти чи переплавляти)? А може у Вас зетцері [скла- дачі-друкарі. – М. Г.] такі є, що сами наберуть як слід? Напишіть мені про се швидче, бо я через се одложив сей матеріал» [21, с. 143]. Згодом, 20 жовтня 1897 року, в одному зі своїх перших листів, адресованих особисто Ф. Вовку, В. Гнатюк так пояснив специфіку орфографії його народознавчих матеріалів: «Щодо моїх записий з боку формального, то замічу, що й робючи їх, справді мав на меті і лінгвістику. Я є студент фільозофіч- ного факультету і студиюю головно русь- ку літературу і мову <...> Знаючи, як наша фільольогія стоїть низько, хоть так богата у нас діялєктольогія, постановив я собі роби- ти записи в ріжних сторонах нашої країни, можливо найвірніші – оскілько мене ухо не зведе – щоби відтак лінгвісти могли ними покористуватися. Такими суть і ті записи, що у Вас. проти зміни правописи в них, я не маю нічо. проти зміни мови і стилю – також не маю нічо, бо з тих сторін, де я записував тамті матеріяли, маю много казок і пісний, котрі вистануть на те, щоби даний діялєкт спізнати. Зверну лиш Вашу увагу на се, що коли би мали робитися зміни, пр[иміром] з кушнірством, то треба б всьо змінити: мову, стиль і т. д.» [22, с. 11–12]. Аргументи В. Гнатюка були настільки переконливими, що Ф. Вовк подав його мате- ріали про кушнірство і народне харчування зі збереженням усіх діалектних особливос- тей західноподільських говірок. У першому томі «Материялів...» опубліку- вали ще одну статтю Ф. Вовка, яку до 7 липня 1897 року вчений ніде не згадував. Маємо на увазі його нову стислу розвідку з незвичним уточненням у назві – «палеолітичні знахідки на кирилівській улиці у київі (додаток до попередньої статьті)» [23, с. 211–219]. Уперше автор порушив питання про неї 18 квітня 1898 року в листі до М. Грушевського, роз- мірковуючи про нові знахідки В. Хвойки: «особливо треба сказати про нові знахідки д. Хвойки у київі (на кирил[івській] ул.), про котрі я маю тепер вже докладнійші звістки, на підставі яких багато дечого стало мені далеко яснійшим, доповняючи те, що було у 1-й статті. через це я хотів би дуже видруку- вати й другу статтю як додаток до першої – у I-му томі “Матеріалів”. З тим, щоб окрімні одбитки її зброшуровати разом з одбитками 1-ої статі. отже ж я дуже просив би Вас пові- домити мене: 1) чи можна буде окрім того, що було намічено у засланому мною до секції змісту 1-го тому – прилучити ще цей додаток (котрий не візьме більш як ½ аркушу (8 стор.), друку 2-х фотогравюр (9 × 12) і 2-х чи 3-х цин- кографічних малюнків?...» [21, с. 150]. М. Грушевський особисто був не проти публікації нової статті Ф. Вовка в першому томі етнологічного збірника, а також споді- вався на те, що почин ученого підтримають і члени Історично-філософської секції. однак голову Товариства дуже хвилювало інше – чи www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 1515 Мих айло Глушко його додаткова розвідка не затримає вчасний вихід «Материялів...». «Але зрештою, якби Ви мали сю статю зовсім готову і хотіли її конче дати до сього тому, то я не маю нич протів того», – підсумував М. Грушевський у листі від 5 травня 1898 року [21, с. 153]. довідавшись від голови НТШ у Львові про те, що І. Франко забракував статтю М. Мосори про гуцулів, Ф. Вовк вирішив замінити її своєю. 8 травня вчений пообіцяв М. Грушевському якомога швидше викін- чити нове дослідження і надіслати його до Львова. однак, як засвідчує наступна корес- понденція, мова про рукопис цієї розвід- ки продовжувалася навіть улітку. Зокрема, 5 липня відповідальний редактор просив у М. Грушевського дозволу на друк додат- кової статті про археологічні знахідки на кирилівській вулиці у києві без її «фор- мального» розгляду на засіданні Секції, позаяк це «може тільки задержати й без того дуже спізнене видання» [21, с. 155]. Щоправда, етнолог спізнився з цим прохан- ням, оскільки члени Історично-філософської секції ухвалили рішення про її друк на день раніше – 4 липня. У документі це рішення сформульоване так: «Ухвалено видруковати в I т. етнольоґічних материялів другу статю д. Вовка про археольоґічні нахідки в київі» [16, с. 4]. Але вихід нового серійного видання у світ затримувався і далі. 10 листопада 1898 року М. Грушевський писав відпові- дальному редактору: «Я починаю боятись, що етнольогічні матеріяли не вийдуть сього року <...> чи не можна бодай на будуще оминати подібних затягань? часта поява – річ дуже важна. Тому б я радив не розши- ряти томів, що виходили б раз на кілька років, а видавати частійші зошити-півтоми, по 6–8 арк. – се могло б виходити щороку. З огляду на се я б конче радив зараз по скін- ченню I т. зобратись до II тому чи випуску» [21, с. 155–156]. 16 листопада Ф. Вовк написав М. Грушевському послання гострого змісту, в якому йшлося і про таке: «“Нові і нові стат- ті”, про котрі співа Вам д. Бед[нарський] 7 – це мій додаток до Хвойкинських розвідок (9 стор.) і дрібні звістки (7 стор. – усього ж 16 стор. друку)! Що вони здаються новими д. Бедн[арському], то се мені не дуже цікаво. Вам же здається мусить бути добре відо- мо, що вони друкуються по Вашій же пора- ді (принаймні Додаток) замість “Гуцулів” Мосори і українців на Сибіру Т[алька]- Гринцевича, обрахованих і ухвалених Виділом чи секцією, але далеко більших. далі йдуть ще не видруковані, але теж обраховані і ухва- лені “програми”, передмова і алфав[ітний] покажчик...» [21, с. 156]. Спочатку (21 листопада) М. Грушевський стримано відповів Ф. Вовку, зауваживши: «Лист, котрим Ви мені відповіли, пишеться звичайно тільки тоді, коли хочеться прервати кореспонденцію» [21, с. 160]. Але вже наступ- ного дня (22 листопада), голова Товариства написав інше послання, тобто навздогін попе- редньому, в якому відмовився від посеред- ництва між НТШ у Львові та Ф. Вовком і переклав цю функцію «на плечі» І. Франка: «Я маю під своїм безпосереднім доглядом кілька видавництв, і того з мене досить. «етнольогічні матеріали» є видавництвом етнографічної комісиї Т[оварист]ва, головою котрого є др. Франко; в його опіці мають бути й “етнольогічні матер[іяли]”, а що він є членом виділу і секциї, тож може у всіх інстан- циях пильнувати інтересів його видавництва. На його ж руки будете ласкаві присилати матеріяли для докладу секциї» [21, с. 161]. після цього листування між ученими припинилося щонайменше на два роки. посередництво між Товариством і відпові- дальним редактором «Материялів...» пере- брав І. Франко. 31 грудня 1898 року вчений писав Ф. Вовку: «Ваш рукопис докінчення “етнол[огічних] матеріалів” складається. Запізнення вийшло трохи через те, що дру- карня переносилася у іншу хату» [27, с. 123]. Інакше кажучи, нове серійне видання НТШ у Львові вийшло у світ лише в січні 1899 року. принаймні у звіті про роботу Товариства за 1898 рік, який М. Грушевський виголосив на www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 16 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 16 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 загальних зборах науково-дослідної устано- ви 2 лютого 1899 року, стверджується про те, що «докінчено розпочатий позаторік I том Материялів до українсько-руської етнольо- ґії» [10, с. 7]. перший том нового народо- знавчого збірника фігурує як доконаний факт і в списку поданих доповідачем серій- них видань НТШ у Львові: «етнольоґічні матрияли, т. I (ред. Хв. Вовк) звиш 17 арк.» [10, с. 8]. отже, від озвучення ідеї про потребу видання окремого етнологічного збірника (21 лютого 1896 р.) до втілення задуму в життя (січень 1899 р.) минуло майже три роки. Як засвідчують документальні мате- ріали, його тривалу підготовку зумовило декілька причин. Зокрема, збірник «Материялів до україн- сько-руської етнольоґії» був першим в істо- рії української етнографії подібним видан- ням, на відміну, наприклад, від фольклорис- тичних – окремих чи серійних. Вочевидь, через це Ф. Вовку як відповідальному редак- тору та М. Грушевському як голові НТШ у Львові доводилося вперше вирішувати різні за характером стратегічні й поточні питан- ня (наукові, організаційні, видавничі тощо), якими пройняте все листування між ними впродовж 1896–1898 років. частину про- блемних питань було розглянуто раніше, висвітлюючи обговорення вченими нового видавничого проекту та його реалізацію на практиці. Інша частина цих проблем потре- бує окремого пояснення. Ф. Вовк як максималіст за духом і профе- сіонал високої проби в різних галузях гума- нітарних знань прагнув, щоби нове народо- знавче видання Товариства не поступалось зарубіжним аналогам. Але в умовах, коли була обмежена кількість кваліфікованих спеціа- лістів (етнографів), зробити це швидко було вкрай складно, майже неможливо. через це відповідальному редактору часто доводило- ся виконувати невластиві для його статусу види робіт. Так, він змушений був перекла- дати українською мовою тексти матеріалів, які надходили з Наддніпрянської України: «Біда тільки з земляками – дають мені мате- ріали, писані по московському, а вважаючи на те, що перекладати я мушу сам і допомогти мені нікому, і на се часу теж треба», – скар- жився етнолог М. Грушевському в листі від 12 травня 1897 року [21, с. 135] про це саме він твердив голові Товариства 26 листопада 1898 року: «Я мусив трохи не усі статті задля “Матеріялів” і перекладати, і навіть перепису- вати і на пошту писати...» [21, с. 158]. Своєчасний вихід першого тому «Материялів до українсько-руської етно- льоґії» ускладнило і те, що це було перше ілюстроване видання Товариства й загалом – української етнографічної науки. Себто, за задумом Ф. Вовка, всі описи об’єктів мате- ріальної культури обов’язково мали супро- воджувати ілюстрації – малюнки та фото- графії. «Боюся дуже, що прийдеться з Вами дуже торгуватись із-за малюнків... Що буде- те робити, коли у їх уся сила, бо без їх і текст нічогісінько не варт», – писав учений М. Грушевському 24 лютого 1897 року [21, с. 123–124]. І Ф. Вовк справді «торгувався» з головою НТШ у Львові за кожне зобра- ження, яке доповнювало текст археологіч- ної чи етнографічної праці, неодноразово обговорював з ним різні видавничі аспек- ти, пов’язані з публікацією ілюстративного матеріалу, їхню якість, розміри тощо [21, с. 128, 129, 131, 136, 141, 146 та ін.]. Натомість М. Грушевський завжди праг- нув обмежити «апетит» Ф. Вовка стосовно загального обсягу ілюстративного матері- алу в новому серійному виданні, причому з об’єктивних причин – через недостат- ню фінансову спроможність Товариства. «З огляду, що I т. етнолог[ічних] материялів для численних клішів і літографій, тяжких корект і доброго паперу, стає Товариству досить дорого, не можна ще сказати на певно тепер, чи II т. їх може значно форсуватись ще в сім році...», – стверджував М. Грушевський у посланні Ф. Вовку від 31 березня 1898 року [21, с. 149]. Надто велику вартість ново- го народознавчого видання, порівняно з іншими, Ф. Вовку підтвердив напередодні www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 1717 Мих айло Глушко 1899 року І. Франко як голова етнографічної комісії: «“етнол[огічні] матер[іали]” – видан- ня, яке на наші відносини, досить коштов- не, купувати його будуть мало, субвенція наша скупа, а на її підвищення нема надії. остаточно я думаю, що ліпше видати два томи в рік не обіцявши, ніж обіцяти два і не видати жодного» [27, с. 123]. Водночас відповідальний редактор «Материялів...» змушений був постійно думати і дбати про належну репрезентатив- ність і художню якість малюнків та світлин, якими ілюстрували тексти наукових розві- док. одначе далеко не всі автори досконало володіли азами художника чи фотомайстра. Наочний приклад цього – В. Гнатюк. У листі від 20 жовтня 1897 року молодий дослід- ник так пояснював Ф. Вовку погану якість своїх малюнків до статті про кушнірство: «Малюнки мої всі лихі тому, що я не вмію малювати: як вмів, так зробив, бо нікому не міг дати намалювати на селі, до міст[а] ж не можливо було знов мені поодинокі прилади привозити і то з ріжних причин. Щодо при- сланого Вами малюнку, то й ту не можу Вас вдоволити зовсім, головно тому, що не маю вже своїх чернеткових записів, а чистовик у Вас» [22, с. 9–10]. Аналогічні проблеми були з ілюстра- тивним матеріалом інших дописувачів до «Материялів до українсько-руської етно- льоґії». Наприклад, у листі до В. Гнатюка від 24 січня 1900 року Ф. Вовк просив у адресата допомоги – повідомити місце проживання Андрія Веретельника: «А ви [будьте] ласкаві написати мені [йо]го ад[ресу], [я дам] [йо]му деякі поради як <...> що з того, що Ви при- слали <...> [йо]му вернути, щоб він доповнив і перемалював деякі малюнки (узагалі він малює дуже здатно!)» [22, с. 25]. очевидно, усі подібні випадки суттєво ускладнювали й уповільнювали підготовку етнологічного збірника до друку. Гальмували роботу Ф. Вовка як відпові- дального редактора «Материялів до укра- їнсько-руської етнольоґії» також прогалини методичного характеру в тогочасному україн- ському народознавстві. Маємо на увазі те, що до XX ст. багато ділянок традиційно-побуто- вої культури українців, передусім господар- ські заняття та матеріальну культуру, вчені оминали далекими стежками. За відсутності зразків наукової продукції, вочевидь, етно- графові-початківцю важко було відразу осяг- нути різні нюанси дослідницької роботи, осо- бливо польової науково-пошукової. З цією прогалиною в українському наро- дознавстві був добре обізнаний Ф. Вовк. Саме тому вже на стадії обговорення нового видавничого проекту етнолог інформував М. Грушевського про те, що має намір над- рукувати «невеличку спеціальну програмку за для деяких питань етнографічних» [21, с. 120]. Згодом, у лютому 1897 року вчений планував опублікувати в етнологічному збір- нику дві окремі програми – «програму до збирання весільних звичаїв» та «програму до етнографії життя» [21, с. 123]. Намір підготувати дві окремі програми (про «етнографію побиту» та весілля) дослідник підтвердив М. Грушевському і в листі від 4 липня 1897 року [21, с. 141]. Наступні події докорінно змінили плани Ф. Вовка стосовно цих методичних праць. Зумовили їх, найвірогідніше, ділові стосунки вченого з В. Гнатюком. Як зазначалося вище, у посланні від 20 жовтня 1897 року моло- дий дослідник пояснив знаному відповідаль- ному редактору «Материалів...» причини орфографічної специфіки текстів його дослі- джень про кушнірство та народне харчуван- ня. Тоді ж він попросив допомоги у Ф. Вовка: «Хоть я добре знаю, що Ви не маєте много вільного часу, смію просити Вас, подати мені до сих записей свої сказівки – можливо, спе- ціяльний квестионар – а я до кождої Вашої ради застосуюся якнайліпше: за те и обіцюю Вам прислати якнайбільше і як найріжно- роднішого матеріялу» [22, с. 10]. І цієї допо- моги В. Гнатюк чекав не довго [5, с. 1368]. А потім етнолог підготував відому, об’ємну за обсягом «проґраму до збірання відомос- тей дотичних народньої побутової техники (Arts of life)» [23, с. 1–22 (окрема пагінація)], www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 18 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 18 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 яка увінчала перший том «Материялів до українсько-руської етнольоґії», а водночас замінила дві програми, задекларовані ним раніше. це справді була перша в історії укра- їнського народознавства програма, в якій автор подав чітку розгорнуту класифікацію розділів етнографічної науки та сформулю- вав блоки питань, які всебічно охоплювали різні ділянки господарських занять (основні й допоміжні) та матеріальної культури. Але відповідальний редактор не думав обмежувати перший том нового серійного видання НТШ у Львові лише цією методич- ною працею. Як засвідчує кореспонденція між ученими (М. Грушевським і Ф. Вовком), народознавець планував опублікувати в ньому ще одну програму – Митрофана дикарева про сільські молодіжні громади. однак у листопаді 1898 року під час обопіль- ної суперечки стосовно темпів підготовки «Материялів...», Ф. Вовк прийняв рішення зняти її з друку [21, с. 159], щоби прискори- ти вихід книжки у світ. Відтак цей квестіо- нар М. дикарева оприлюднили аж у третьо- му томі етнологічного збірника [12, с. 1–27 (окрема пагінація)]. Вочевидь, існували й інші, менш суттєві чинники, зокрема й особистого характеру, які зумовили тривалу підготовку й повільний друк нового серійного видання. Натомість, озираючись у минуле, нині важко уявити собі українську етнологію без матеріалів, опублікованих на його сторінках. Неординарність «Материялів...» поляга- ла і в тому, що, на відміну від інших серійних видань Товариства («Записок Наукового товариства ім. Шевченка», «Літературно- наукового вістника», «етнографічного збірника», «Жерел до історії України- Руси» та десятка інших), цей друкова- ний орган тричі змінював офіційну назву: «Материяли до українсько-руської етно- льоґії» («Матеріяли до українсько-руської етнольоґії») (1899–1908, т. I–X), «Матеріяли до української етнольоґії» (1909–1919, т. XI– XX) та «Матеріяли до етнології й антропо- логії» (1929, т. XXI–XXII). первісна назва «Материяли до укра- їнсько-руської етнольоґії» постала у про- цесі обговорення проекту нового серій- ного видання. Зокрема, у посланні до М. Грушевського від 24 лютого 1897 року Ф. Вовк, розмірковуючи про його зміст і характер, зазначив: «Не хотілось би мені цього видання Збірником звати, краще було б: Матеріали до русько-української етнології (тільки не етнольогії) – так якось поважній- ше було б... Як Вам здається?» [21, с. 124]. Ідея Ф. Вовка дуже заімпонувала голові Товариства: «Титул: “Матеріяли до укра- їнсько-руської етнології” мені подобаєть ся дуже; що до ь в етнольогії, то нас, вихован- ців росийських шкіл, він ріже в око, (хоч має рацию, бо Л все мягке в европейських мовах), але треба змиритись принятої Товариством правописи по можності, і особливо на оклад- ках» [21, с. 126]. отже, назва етнологічного збірника в редакції М. Грушевського («Матеріяли до українсько-руської етнольогії») згодом (з 1899 р.) стала офіційною. Щоправда, і до цієї історичної події, і після неї у докумен- тах науково-дослідної установи та особистій кореспонденції її співробітники наймену- вали видання по-різному: «етнольогічний збірник», «етнольогічні матеріали», «Матеріали етнольогічні», «Матеріяли», «Збірник материялів», «Збірник» тощо [10, с. 8; 15, с. 3; 16, с. 4; 17, с. 1; 18, с. 1; 19, с. 4; 21, с. 119, 120, 122, 124, 128 та ін.; 22, с. 10, 11, 15, 24, 25, 27, 29–32 та ін.]. Як уже наголошувалося в одній із наших попередніх праць [4, с. 415–416], зміна офі- ційної назви друкованого органу будь-якої наукової установи, зокрема й НТШ у Львові, не може бути примхою його керівництва чи відповідального редактора, тим більше випадковим явищем. Вона обов’язково засвід- чує значну еволюцію наукової та суспільної думки, розвиток й утвердження нових нау- кових напрямів, шкіл тощо. через півтора десятка років після публікації першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевського поняття «український народ», «українська www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 1919 Мих айло Глушко нація» стали настільки близькими україн- ському загалу, що вживання в різних науко- вих виданнях подвійної назви «українсько- руський» видавалося вже цілковито зайвим. Саме тому в 1909 році й змінили титул етно- логічного збірника на «Матеріяли до україн- ської етнольоґії». Синхронно активно розвивалося україн- ське народознавство, зокрема й антрополо- гія. Ф. Вовк та його учні (олександр Алешо, Анатолій Носів, Сергій Руденко та ін.), а також Іван Раковський зібрали напередод- ні першої світової війни цікаві антрополо- гічні матеріали, які треба було донести до наукової громадськості. окремого антро- пологічного друкованого органу українські вчені поки що не мали. цю місію могло вико- нати лише НТШ у Львові. Тим паче, що прецедент публікації власне антропологіч- них джерел на сторінках «Материялів...» уже був – статтю «Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини» Ф. Вовк опублікував на сторінках якраз цього серійного видан- ня [3]. Що більше, на підготовці зазначеної праці наполягли самі члени етнографічної комісії. Зокрема, на засіданні 21 червня 1906 року вони постановили «звернути ся <...> до д[окто]ра Ф. Вовка з просьбою, щоби ще сього року зладив до «Материялів до укр[аїнсько]-руської етнольоґії» статю про антропольоґічні поміри, роблені за під- могою комісії» [29, с. 13]. Рішення про її друк було прийнято на засіданні Історично- філософської секції 2 квітня 1908 року, на якому зміст дослідження Ф. Вовка предста- вив історик Степан Томашівський [30, с. 9]. Зважаючи на всі зазначені обставини, напередодні першої світової війни (25 черв- ня 1914 р.) етнографічна комісія прийняла важливе рішення: «З огляду [на те. – М. Г.], що восени [1914 р. – М. Г.] комісія має надію дістати антропольоґічні праці, постанов- лено в “Матеріялах до укр[аїнської] етно- льоґії” завести окремий антропольоґічний відділ та вибрано його редактором д[окто] ра Ів[ана] Раковського. при сій нагоді ухва- лено “Матеріяли” довести під теперішньою назвою до 20-го тому, а від 21 т. підібрати для них иншу назву» [31, с. 22]. однак задуму в 1914 році щодо зміни назви «Матеріялів до української етнольо- ґії» та відкриттю в серійному виданні нової, пов’язаної з антропологією, наукової рубри- ки, завадила перша світова війна. до цієї теми члени етно графічної комісії поверну- лися аж через чотири роки. Зокрема, 9 черв- ня 1918 року на засіданні етнографів і фоль- клористів В. Гнатюк нагадав присутнім про рішення, прийняте напередодні війни, – змі- нити назву «Матеріялів до української етно- льоґії» так, «щоб можна було у них містити й антропольоґічні праці». члени науково- дослідного підрозділу зупинились на назві «Матеріяли до етнольоґії і антропольоґії» [2, арк. 5]. Тоді ж вони обрали до складу під- розділу І. Раковського та Я. пастернака, які безпосередньо займалися антропологічни- ми студіями і мали підсилити відповідний напрям роботи в комісії. У 1919 році вийшов здвоєний (19–20) том етнологічного збірни- ка, у зв’язку з чим 12 жовтня цього самого року спеціалізована науково-організаційна одиниця Товариства прийняла остаточне рішення: «На сім томі закінчуєть ся серія, а від 21 т. буде її назва “Матеріяли до етно- льоґії й антропольоґії”, відповідно до давній- шої ухвали» [2, арк. 5]. Сучасним етнологам добре відомо, що з цією назвою вийшов лише один здвоєний (21–22) том видання (1929), після чого воно стало набутком історії. З офіційною назвою наукового друкова- ного органу тісно пов’язаний предметний засяг публікацій на його сторінках. У попе- редніх дослідженнях автор уже докладно аналізував погляди Ф. Вовка стосовно об’єкта і предмета різних народознавчих дисциплін [6; 7], через що немає потреби зупинятись на цьому аспекті ще раз. У пропонованій статті стисло розглянемо лише дотримання його поглядів стосовно етнології як науки впро- довж періоду виходу «Матеріялів...». Нагадаємо: Ф. Вовк, наслідуючи кращі традиції західноєвропейських та американ- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 2 0 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 2 0 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 ських етнологів, уважав цю галузь наукових знань порівняльно-аналітичною дисциплі- ною, предметом дослідження якої мають бути анатомо-фізіологічні риси, етнічний склад, різні складові й цілі комплекси тради- ційно-побутової культури, сімейне і громад- ське життя тощо власного народу, причому в етнокультурних зв’язках з іншими етніч- ними спільнотами. крім цього, етнологічні студії обов’язково передбачали широке залу- чення даних суміжних гуманітарних дис- циплін, насамперед фізичної антропології та археології (палеоетнології). Але основою етнологічних досліджень мали слугувати етнографічні джерела (польові матеріали), які належало зібрати й опрацювати фахів- цям «справжньої» чи «описової» етногра- фії [6, с. 339–341, 347–349]. добре обізнаний із загальним станом української етнографічної науки наприкінці XIX ст., Ф. Вовк, на нашу думку, свідомо обрав для нового серійного видання Товариства нейтральну назву «Материяли до україн- сько-руської етнології», у якій ключовими були два слова – «материяли» та «етноло- гія». З одного боку, цей друкований орган призначався для оприлюднення етнографіч- них, археологічних та антропологічних дже- рел, які збирали науковці відповідних спеці- альностей, з другого, – усі ці матеріали мали підготувати ґрунт для справжньої етнології як окремої галузі наукових знань – універ- сальної, узагальнюючої, аналітичної. Наполягання на тому, що в етнологічному збірнику треба друкувати лише етнографіч- ні, археологічні та антропологічні матеріали, пронизує всю кореспонденцію Ф. Вовка до М. Грушевського впродовж 1896–1898 років. Водночас він був категорично проти публі- кації на його сторінках фольклорних запи- сів, уважаючи, що для цього є інше спеціа- лізоване видання – «етнографічний збір- ник». І навіть тоді, коли йому дорікали за те, що пропонує до «Материялів...» весільні пісні М. Максимовича, Ф. Вовк препару- вав ці закиди беззаперечними аргументами: «Я завів його [М. Максимовича. – М. Г.] у проспект і думаю, що маю рацію: це пісні весільні і до того ще рітуальні, і по свому нау- ковому значінню належать більш до етно- льогії звичаїв, ніж до фольклору. Інакше не треба б було містити до “Матеріалів” і весіл- ля узагалі» – писав він М. Грушевському [21, с. 145]. Гортаючи різні випуски досліджува- ного видання, зауважуємо ще одну цікаву деталь, яку оминули наші попередники: до тих пір, доки відповідальним редактором «Материялів до українсько-руської етноло- гії» був Ф. Вовк (1899–1905, т. 1–7), на їх сторінках друкувалися лише етнографічні та археологічні матеріали. Суто етнографіч- ний характер мала і двотомна праця Марка Грушевського «дитина в звичаях і віруваннях українського народу», опублікована за редак- цією Зенона кузелі (т. 8, 9) – одного з найак- тивніших учасників антропологічно-етногра- фічних експедицій під керівництвом Ф. Вовка на теренах Східної Галичини, Буковини та Закарпаття (1903–1906). до речі, у 1902 році Ф. Вовку особисто пропонували підготувати це дослідження до друку [22, с. 44]. Згодом, коли Ф. Вовк припинив наукове редагування «Материялів...» і не входив до правління етнографічної комісії (з 1909 р.), структура і характер окремих випусків друко- ваного органу суттєвого змінилися. Зокрема, крім етнографічних, археологічних та антро- пологічних джерел тут почали публікувати також фольклорні й споріднені з ними етно- музикознавчі матеріали: В. Гнатюка «Гаївки» (т. 12), Філарета колесси «Мелодії українських народних дум» (т. 13, 14), «Мелодії україн- ських народних пісень з поділля і Холмщини зібрані Л. плосайкевичом і Я. Сєнчиком» (т. 16). Словом, напередодні першої світової війни члени етнографічної комісії, фактич- но, почали інтерпретувати предметний засяг серійного видання значно ширше, ніж його вважав уродженець полтавщини. Водночас зазначені факти дають нам підстави ствер- джувати: вже тоді в НТШ у Львові назрівала криза «справжньої» чи «описової» етно- графії, на самостійному розвитку якої так www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 2121 Мих айло Глушко наполягав Ф. Вовк і задля якої придумав окре- ме серійне видання – «Материяли до укра- їнсько-руської етнології». Але це вже тема іншої розмови. отже, док ладно проаналізувавши основні події, пов’язані з початком друку «Материялів до українсько-руської етноло- гії», маємо підстави для кількох узагальню- ючих висновків. по-перше, ідею видавати окремий етно- логічний збірник у межах НТШ у Львові запропонував Ф. Вовк – єдиний український етнолог наприкінці XIX ст. Її підхопив М. Грушевський, який підтримав задум уче- ного і всебічно допомагав йому реалізувати його на практиці. по-друге, перший том нового серій- ного видання Товариства Ф. Вовк як від- повідальний редактор почав готувати вже у 1896 році – задовго до заснування етнографічної комісії. через різні органі- заційні та видавничі проблеми цей процес тривав майже три роки (до кінця 1898). по-третє, під час підготовки першого тому «Материялів...» до друку його зміст неодно разово змінювався – як основної частини (статті), так і додатку (програмне забезпечення). Відомий сучасникам зміст першого випуску нового серійного видан- ня – це результат копіткої роботи Ф. Вовка та його дискусії з М. Грушевським, який виконував функцію посередника між від- повідальним редактором і президією та Історично-філософською секцією Товариства. по-четверте, у процесі підготовки першого тому етнологічного збірника Ф. Вовк як відпо- відальний редактор стикнувся з низкою орга- нізаційних і видавничих проблем, які мали переважно об’єктивний характер. Значну їх частину вченому довелося вирішувати вперше в українському народознавстві. Так, через те, що «Материяли...» задумувалися як ілюстро- ване видання, це суттєво ускладнило його під- готовку та затримало друк. по-п’яте, за задумом Ф. Вовка, досліджу- ваний друкований орган призначався для публікації на його сторінках етнографічних, археологічних та антропологічних матеріа- лів – основи етнології як окремої галузі науко- вих знань. У період його редакторської праці з «Материялами...» в Товаристві строго дотримувалися цього задуму. призупинивши інтенсивну співпрацю з етнографічною комі- сією, в етнологічному збірнику почали друку- вати також фольклорні й споріднені з ними етномузикознавчі матеріали. по-шосте, незважаючи на тривалу під- готовку першого тому «Материялів до українсько-руської етнології» до друку, їх вихід у світ став важливою подією в історії українського народознавства. З одного боку, вона знаменувала інтенсивний розвиток «настоящої» чи «описової» етнографії (за Ф. Вовком), з другого, – початок формування нової її якості – етнології. по-сьоме, підготувавши перший том нового серійного видання до друку, Ф. Вовк підтвердив свій високий статус першого етнолога в історії української науки. Примітки 1 Тут і далі виділено в оригіналі. 2 цю працю Митрофана дикаріва Ф. Вовк згодом пе- реслав до Львова і її надрукували в п’ятому томі «етно- графічного збірника» [13]. 3 Ідеться про серійне видання «пам’ятки україн- сько-руської мови і літератури». 4 Мова йде про костю паньківського (1855–1915) – українського громадського діяча, журналіста і видавця, члена-засновника НТШ у Львові. 5 У документі ініціал імені Мосори помилково поданий буквою «о», позаяк його звали Михайлом. 6 Мова йде про петера-Симона палласа (1741– 1811) – німецького і російського натураліста, геолога, етнографа та енциклопедиста другої половини XVIII – початку XIX ст. 7 карло (кароль) Беднарський – фахівець друкарської справи, видатний поліграфіст, багаторічний директор друкарні НТШ у Львові. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 22 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 22 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 1. центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309 (Наукове товариство ім. Шевченка). оп. 1. Спр. 33 (книга протоколів засідань президії. 1893–1902). 147 арк. 2. центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309 (Наукове товариство ім. Шевченка). оп. 1. Спр. 746 (протоколи засідань етнографічної комісії, 1914–1943). 33 арк. 3. Вовк Ф. Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини. Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1908. Т. X. ч. 1. С. 1–39 + 12 табл. + 1 карта. 4. Глушко М. Антропологічні студії в Науковому товаристві імені Шевченка (кінець XIX – 30-ті роки XX століття). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. Вип. 45. С. 413–436. 5. Глушко М. Володимир Гнатюк – біля джерел фор- мування українознавства. Народознавчі зошити. 2018. № 6. С. 1366–1375. 6. Глушко М. етнологія: дефініції і предмет студій в НТШ (кін. XIX – 30-ті рр. XX ст.). Народознавчі зошити. 2010. № 5–6. С. 707–714. 7. Глушко М. Народознавчі дисципліни у дослідженнях Наукового товариства ім. Шевченка: дефініції і предметний засяг. Записки Наукового това- риства імені Шевченка. Львів, 2010. Т. CCLIX : праці Секції етнографії і фольклористики. С. 337–363. 8. Грушевський М. Наукова діяльність Товариства імени Шевченка в 1896 і 1897 р. Записка для загального збору 1898 р. Записки Наукового товариства імени Шев- ченка. Львів, 1898. Т. XXI. кн. I. С. 10–17. 9. Грушевський М. Наукова діяльність Товариства імени Шевченка в р. 1895. Записка для загального збору р. 1896. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1896. Т. X. кн. II. С. 5–12. 10. Грушевський М. Наукове Товариство імени Шев- ченка і його діяльність в 1898 р. Записки Наукового то- вариства імени Шевченка. Львів, 1899. Т. XXVII. кн. I. С. 3–10. 11. Грушевський М. передмова. Етноґрафічний збірник. Львів, 1895. Т. I. С. VII–VIII. 12. дикарев М. проґрама до збірання відомостей про громади і збірки сільської молоді (вули- цю, вечерниці, досвітки і складки). Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 1–27 (окрема пагинація). 13. дикарів М. Народна гутірка з поводу коронациї 1896 року. Етноґрафічний збірник. Львів, 1898. Т. V. С. 1–24. 14. З Товариства: Засідання виділу (лютий–цвітень). Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1899. Т. XXX. кн. IV. С. 1–3. 15. З Товариства (май–вересень 1897 р.): діяльність Секций. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1897. Т. XIX. кн. V. С. 2–3. 16. З Товариства (май–серпень 1898 р.): Засідання секцій. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1898. Т. XXV. кн. V. С. 3–4. 17. З Товариства (лютий–квітень 1897 р.). Засідання виділу. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1897. Т. XVII. кн. III. С. 1–3. 18. З Товариства: Рух в видавництвах. Записки Нау- кового товариства імени Шевченка. Львів, 1897. Т. XVIII. кн. IV. С. 1. 19. кокорудз І. Секретарске справозданє з діяльности виділу Наукового Товариства імени Шев- ченка за рік 1897. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1898. Т. XXI. кн. I. С. 3–7. 20. конта Р. етнологічні дослідження в Науковому товаристві імені Шевченка у Львові (1892–1940 рр.) : історіографія. київ : VADEX, 2014. 454 с. 21. Листування Михайла Грушевського та Федора Во- вка. Листування Михайла Грушевського / ред. Л. Винар ; упоряд. Р. Майборода, В. Наулко, Г. Бурлака, І. Гирич. київ ; Нью-йорк ; париж ; Львів ; Торонто, 2001. С. 93–221. 22. Листування Федора Вовка з Володимиром Гна- тюком / передм. В. Наулка ; упоряд. та ком. В. Наулка, Н. Руденко, о. Франко. Львів ; київ, 2001. 215 с. 23. Материяли до українсько-руської етнольоґії / відп. ред. Ф. Вовк. Львів, 1899. Т. I. XIX + II + 222 + 22 + 11 + [13] с. 24. Сапеляк о. етнографічні студії в Науковому това- ристві ім. Шевченка (1898–1939 рр.). Львів, 2000. 198 с. 25. Скрипник Г. Хведір Вовк і українська народознав- ча наука. Народознавча спадщина Хведора Вовка / голов. ред. Г. Скрипник. київ : Вид-во ІМФе, 2012. кн. 1. С. VII– CXVIII. 26. Франко І. до Михайла Мосори. Львів, 31 грудня 1898 р. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. Т. 50 : Листи (1895–1916) / ред. М. д. Бернштейн ; упоряд. і комент. М. С. Грицюти, о. В. Мишанича, Ф. п. погребенника. київ : Наукова думка, 1986. С. 124. 27. Франко І. до Ф. к. Вовка. Львів, 31 грудня 1898 р. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. Т. 50 : Листи (1895–1916) / ред. М. д. Бернштейн ; упоряд. і комент. М. С. Грицюти, о. В. Мишанича, Ф. п. погребенника. київ : Наукова думка, 1986. С. 122–123. 28. Франко І. етнографічна експедиція на Бойківщину. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. Т. 36 : Літературно- критичні праці (1905–1906) / ред. М. д. Бернштейн ; упоряд. і комент. о. о. Білявської, А. В. Горецького. київ : Наукова думка, 1982. С. 68–99. 29. Хроніка Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. [Львів], 1906. ч. 27. Вип. III : Справозданє за місяці: май–серпень. 24 с. 30. Хроніка Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. [Львів], 1908. ч. 34. Вип. II : Справозданє за місяці: січень–цвітень. 24 с. 31. Хроніка Наукового Товариства імени Шев- ченка у Львові. [Львів], 1914. ч. 58–59. Вип. II–III : Справозданє за місяці: січень–серпень. 55 с. Джерела та література www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 2323 Мих айло Глушко References 1. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrayiny u Lvovi [Central State Archives of Ukraine in Lviv]. Fund 309 (Naukove tovarystvo im. Shevchenka [T. Shevchenko Scientific Society]), Inventory 1, Dossier 33 (Knyha protokoliv zasidan Prezydiyi. 1893–1902 [Minutes Book of the Society’s Presidium Meetings 1893–1902]), 147 sheets. 2. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrayiny u Lvovi [Central State Archives of Ukraine in Lviv], Fund 309 (Naukove tovarystvo im. Shevchenka [T. Shevchenko Scientific Society]), Inventory 1, Dossier 746 (Protokoly zasidan Etnohrafichnoyi komisiyi, 1914–1943 [Minutes of the Ethnographic Commission Meetings, 1914–1943]), 33 sheets. 3. Vovk F. (1908) Antropometrychni doslidy ukrayinskoho naselennia Halychyny, Bukovyny y Uhorshchyny [Anthropometric Studies of the Ukrainian Population of Halychyna, Bukovyna, and Hungary]. Materiyaly do ukrayinsko-ruskoyi etnolohiyi [Materials for Ukrainian-Ruthenian Ethnology]. Lviv, Vol. X, Pt. 1, pp. 1–39 + 12 plates + 1 map. 4. Hlushko M. (2010) Antropolohichni studiyi v Naukovomu tovarystvi imeni Shevchenka (kinets XIX – 30-ti roky XX stolittia) [Anthropological Studies at the T. Shevchenko Scientific Society (Late XIXth Century to the 1930s)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriya istorychna [Bulletin of the Lviv University. History Series]. Lviv: LNU im. Ivana Franka, Issue 45, pp. 413–436. 5. Hlushko M. (2018) Volodymyr Hnatiuk – bilia dzherel formuvannia ukrayinoznavstva [Volodymyr Hnatiuk – at the Origins of the Formation of Ukrainian Studies]. Narodoznavchi zoshyty [The Ethnology Notebooks], # 6, pp. 1366–1375. 6. Hlushko M. (2010) Etnolohiya: definitsiyi i predmet studiy v NTSh (kin. XIX – 30-ti rr. XX st.) [Ethnology: Definitions and Subject of Studies at the T. Shevchenko Scientific Society (Late XIXth Century to the 1930s)]. Narodoznavchi zoshyty [The Ethnology Notebooks], # 5–6, pp. 707–714. 7. Hlushko M. (2010) Narodoznavchi dystsypliny u doslidzhenniakh Naukovoho tovarystva im. Shevchenka: definitsiyi i predmetnyi zasiah [Ethnological Disciplines within the Studies of the Shevchenko Scientific Society: Definitions and Range of Issues]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Proceedings of the T. Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. CCLIX: Pratsi Sektsiyi etnohrafiyi i folklorystyky [Papers of Ethnography and Folklore Studies Department], pp. 337–363. 8. Hrushevskyi M. (1898) Naukova diyalnist Tovarystva imeny Shevchenka v 1896 i 1897 r. Zapyska dlia zahalnoho zboru 1898 r. [Scientific Activities of the T. Shevchenko Scientific Society in 1896 and 1897. A Note for the 1898 General Meeting]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the T. Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XXI, Bk I, pp. 10–17. 9. Hrushevskyi M. (1896) Naukova diyalnist Tovarystva imeny Shevchenka v r. 1895. Zapyska dlia zahalnoho zboru r. 1896 [Scientific Activities of the T. Shevchenko Scientific Society in 1895. A Note for the 1896 General Meeting]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the T. Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. X, Bk II, pp. 5–12. 10. Hrushevskyi M. (1899) Naukove Tovarystvo imeny Shevchenka i yoho diyalnist v 1898 r. [T. Shevchenko Scientific Society and Its Activities in 1898]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XXVII, Bk I, pp. 3–10. 11. Hrushevskyi M. (1895) Peredmova [Preface]. Etnohrafichnyi zbirnyk [The Ethnographic Collection]. Lviv, Vol. I, pp. VII–VIII. 12. Dykarev M. (1900) Prohrama do zbirannia vidomostey pro hromady i zbirky silskoyi molodi (vulytsiu, vechernytsi, dosvitky i skladky) [A Programme for Collecting Data on Communities and Meetings of Rural Youth (Vulytsia, Vechernytsi, Dosvitky, and Skladky)]. Materyyaly do ukrayinsko- ruskoyi etnolohiyi [Materials for Ukrainian-Ruthenian Ethnology]. Lviv, Vol. III, pp. 1–27 (separate pagination). 13. Dykariv M. (1898) Narodna hutirka z povodu koronatsyyi 1896 roku [A Folk Talk on the Subject of Coronation in 1896]. Etnohrafichnyi zbirnyk [The Ethnographic Collection]. Lviv, Vol. V, pp. 1–24. 14. (1899) Z Tovarystva: Zasidannia vydilu (liutyi–tsviten) [From the Society’s Activities: A Meeting of the Presidium (February to April)]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XXX, Bk IV, pp. 1–3. 15. (1897) Z Tovarystva (may–veresen 1897 r.): Diyalnist Sektsiy [From the Society’s Activities (May to September 1987): On Sections’ Work]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XIX, Bk V, pp. 2–3. 16. (1898) Z Tovarystva (may–serpen 1898 r.): Zasidannia sektsiy [From the Society’s Activities (May–August 1898): Meetings of Sections]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XXV, Bk V, pp. 3–4. 17. (1897) Z Tovarystva (liutyi–kviten 1897 r.). Zasidannia vydilu [From the Society’s Activities www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 2 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 2 4 I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 3/2 019 (February–April 1897): A Meeting of the Presidium]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XVII, Bk III, pp. 1–3. 18. (1897) Z Tovarystva: Rukh v vydavnytstvakh [From the Society’s Activities: Publishing Plans]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XVIII, Book IV, p. 1. 19. Kokorudz I. (1898) Sekretarske spravozdanie z diyalnosty vydilu Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka za rik 1897 [A Secretarial Report on the Activities of the Presidium of the Shevchenko Scientific Society in 1897]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka [Proceedings of the Shevchenko Scientific Society]. Lviv, Vol. XXI, Bk I, pp. 3–7. 20. Konta R. (2014) Etnolohichni doslidzhennia v Naukovomu tovarystvi imeni Shevchenka u Lvovi (1892–1940 rr.): istoriohrafiya [Ethnological Studies at the Shevchenko Scientific Society in Lviv (1892 to the 1940s): A Historiography]. Kyiv: VADEX, 454 pp. 21. Vynar L. (ed.) (2001) Lystuvannia Mykhayla Hrushevskoho ta Fedora Vovka [Сorrespondence between Mykhaylo Hrushevskyi and Fedir Vovk]. Lystuvannia Mykhayla Hrushevskoho [The Сorrespondence of Mykhaylo Hrushevskyi] (compiled by R. Mayboroda, V. Naulko, H. Burlaka, I. Hyrych). Kyiv; New York; Paris; Lviv; Toronto, pp. 93–221. 22. Naulko V (ed.) (2001) Lystuvannia Fedora Vovka z Volodymyrom Hnatiukom [Сorrespondence between Fedir Vovk and Volodymyr Hnatiuk] (prefaced by V. Naulko; compiled and annotated by V. Naulko, N. Rudenko, O. Franko). Lviv; Kyiv, 215 pp. 23. Vovk F. (ed.) (1899) Materyyaly do ukrayinsko- ruskoyi etnolohiyi [Materials for Ukrainian-Ruthenian Ethnology]. Lviv, Vol. I, XIX + II + 222 + 22 + 11 + [ 13] pp. 24. Sapeliak O. (2000) Etnohrafichni studiyi v Naukovomu tovarystvi im. Shevchenka (1898– 1939 r. r) [Ethnographic Studies at the Shevchenko Scientific Society (1898–1939)]. Lviv, 198 pp. 25. Skrypnyk H. (2012) Khvedir Vovk i ukrayinska narodoznavcha nauka [Fedir Vovk and Ukrainian Ethnology]. Narodoznavcha spadshchyna Khvedora Vovka [Ethnological Heritage of Fedir Vovk] (ed.- in-chief H. Skrypnyk; NAS of Ukraine, M. Rylsky Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology). Kyiv: Vyd-vo IMFE, Bk 1, pp. VII–CXVIII. 26. Franko I. (1986) Do Mykhayla Mosory. Lviv, 31 hrudnia 1898 r. [A Letter to Mykhaylo Mosora. Lviv, 31 December 1898]. Franko I. Zibrannia tvoriv: u 50 t. T. 50: Lysty (1895–1916) [Franko I. Collected Works in 50 Volumes. Vol. 50: Letters (1895–1916)] (ed. by M. Bernstein; compiled and annotated by M. Hrytsiuta, O. Myshanych, F. Pohrebennyk; NAS of Ukraine, Institute of Literature). Kyiv: Naukova dumka, p. 124. 27. Franko I. (1986) Do F. K. Vovka. Lviv, 31 hrudnia 1898 r. [A Letter to F. K. Vovk. Lviv, 31 December 1898]. Franko I. Zibrannia tvoriv: u 50 t. T. 50: Lysty (1895–1916) [Franko I. Collected Works in 50 Volumes. Vol. 50: Letters (1895–1916)] (ed. by M. Bernstein; compiled and annotated by M. Hrytsiuta, O. Myshanych, F. Pohrebennyk; NAS of Ukraine, Institute of Literature). Kyiv: Naukova dumka, pp. 122–123. 28. Franko I. (1982) Etnohrafichna ekspedytsiya na Boykivshchynu [An Ethnographic Expedition to Boykivshchyna]. Franko I. Zibrannia tvoriv: u 50 t. T. 36: Literaturno-krytychni pratsi (1905– 1906). [Franko I. Collected Works in 50 Volumes. Vol. 36: Literary Critical Works (1905–1906)] (ed. by M. Bernstein; compiled and annotated by O. Biliavska, A. Horetskyi; NAS of Ukraine, Institute of Literature). Kyiv: Naukova dumka, pp. 68–99. 29. (1906) Khronika Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka u Lvovi [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society in Lviv]. [Lviv], Pt. 27, Iss. III: Spravozdanie za misiatsi: may–serpen [A Report on May to August], 24 pp. 30. (1908) Khronika Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka u Lvovi [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society in Lviv]. [Lviv], Pt. 34, Iss. II: Spravozdanie za misiatsi: sichen–tsviten [A Report on January to April], 24 pp. 31. (1914) Khronika Naukovoho Tovarystva imeny Shevchenka u Lvovi [Chronicle of the Shevchenko Scientific Society in Lviv]. [Lviv], Pt. 58–59, Iss. II–III: Spravozdanie za misiatsi: sichen–serpen [A Report on January to August], 55 pp. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204049
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:34:17Z
publishDate	2019
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Глушко, М. 2025-06-23T09:02:37Z 2019 "Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку) / М. Глушко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 3. — С. 5-24. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204049 (062.552)(477.83-25)“1899/2019” https://doi.org/10.15407/nte2019.03.005 У поточному році минає 120 років з початку виходу у світ першого тому одного з найважливіших серійних видань Наукового товариства імені Шевченка – «Материялів до українсько-руської етнольоґії». Залучивши різні види джерел, з’ясовується історія його задуму і практичної реалізації, передусім зусиллями Федора Вовка та Михайла Грушевського, причини тривалої підготовки друкованого органу, головне призначення і зміна офіційної назви збірника тощо. Встановлено: питання про видання окремого етнологічного збірника задля публікації на його сторінках етнографічних, археологічних та антропологічних матеріалів уперше порушив Федір Вовк в одному з листів до Михайла Грушевського (21 лютого 1896 р.). Спираючись на досвід європейських та американських дослідників, учений уважав, що лише відповідним способом можна плекати самостійну українську етнологію – нову народознавчу дисципліну. М. Грушевський охоче підтримав почин Ф. Вовка і всіляко сприяв етнологу у втіленні його ідеї в життя. Під час активного листування між ученими впродовж 1896–1898 років було узгоджено основні наукові засади і принципи публікації наукових розвідок, сформовано зміст першого тому нового серійного видання. Однак його підготовка і друк тривали майже три роки – до січня 1899 року включно, що зумовили різні об’єктивні й суб’єктивні причини. «Материяли до українсько-руської етнольоґії» були першим українським етнографічним ілюстрованим виданням загалом і Наукового товариства ім. Шевченка зокрема, що, власне, найбільше і затримало його вчасний вихід у світ. «Материяли до українсько-руської етнольоґії» були єдиним серійним виданням Наукового товариства імені Шевченка, яке тричі змінювало свою офіційну назву – залежно від рівня розвитку «справжньої» чи «описової» етнографії. У період, коли за випуск етнологічного збірника відповідав особисто Ф. Вовк (1899–1905, т. 1–7), у Товаристві строго дотримувалися первісного видавничого проекту, тобто друкували лише етнографічні та археологічні джерела. Напередодні Першої світової війни науковий задум ученого порушили, позаяк на сторінках збірника почали публікувати також фольклорні й споріднені з ними етномузикознавчі матеріали, хоча для них існувало інше серійне видання – «Етнографічний збірник». This year it is the 120th anniversary since the first volume of one of the most important serial editions of the Shevchenko Scientific Society – Materials for the Ukrainian-Ruthenian ethnology – has been published. The history of its plan and practical implementation, first of all, with the efforts of Fedir Vovk and Mykhailo Hrushevskyi, as well as the reasons of the long-term preparation of the edition, the main purpose and the change of the collection official title, etc. are ascertained with the attraction of various kinds of sources. It is established: an issue of a separate ethnological collection for publication of ethnographic, archaeological, and anthropological materials is raised by Fedir Vovk in one of his letters to Mykhailo Hrushevskyi (February 21, 1896). Basing himself on the experience of European and American researchers, the scientist believes that independent Ukrainian ethnology can be cherished only in an appropriate way – as a new folk discipline. M. Hrushevskyi has readily supported F. Vovk's initiative and promoted the ethnologist in the implementation of his idea in life in every possible way. During the active correspondence between the scientists from 1896–1898, the basic scientific footholds and principles of the scientific studies publication were coordinated, and the contents of the first volume of the new serial edition were formed. However, its preparation and printing have lasted for almost three years – until January 1899 inclusively, that is the result of various objective and subjective reasons. Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology is the first Ukrainian ethnographic illustrated edition in general and of the Shevchenko Scientific Society in particular, which, in fact, was delayed mostly in its timely publication. Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology is the only serial edition of the Shevchenko Scientific Society, whose official name has been changed thrice, depending on the level of development of true or descriptive ethnography. During the period when Fedir Vovk is responsible for the publishing of the ethnological collection, the society has followed the original publishing project strictly, that is, only ethnographic and archaeological sources have been published. Before the First World War, the scientific intention of the researchers was violated, thus folklore and related ethno-musicological materials started to be published, although there is another special serial edition – The Ethnographic Collection. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки "Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку) Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology – Historical Edition of Shevchenko Scientific Society in Lviv (On the Occasion of the 120th Anniversary of the Publication Beginning) Article published earlier
spellingShingle	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку) Глушко, М. З історії та теорії науки
title	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)
title_alt	Materials for the Ukrainian-Ruthenian Ethnology – Historical Edition of Shevchenko Scientific Society in Lviv (On the Occasion of the 120th Anniversary of the Publication Beginning)
title_full	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)
title_fullStr	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)
title_full_unstemmed	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)
title_short	"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)
title_sort	"материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання наукового товариства імені шевченка у львові (до 120-річчя початку друку)
topic	З історії та теорії науки
topic_facet	З історії та теорії науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204049
work_keys_str_mv	AT gluškom materiâlidoukraínsʹkorusʹkoíetnolʹogííístoričnevidannânaukovogotovaristvaímeníševčenkaulʹvovído120ríččâpočatkudruku AT gluškom materialsfortheukrainianruthenianethnologyhistoricaleditionofshevchenkoscientificsocietyinlvivontheoccasionofthe120thanniversaryofthepublicationbeginning

"Материяли до українсько-руської етнольоґії" - історичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові (до 120-річчя початку друку)

Institution

Similar Items