Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій
Креативні індустрії – це перелік видів економічної діяльності, які мають потенціал до створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та / або креативне вираження, а їх продукти та послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту. До креативних індустрій, згідн...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204076 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій / Б. Сауляк // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 95-100. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860102878369153024 |
|---|---|
| author | Сауляк, Б. |
| author_facet | Сауляк, Б. |
| citation_txt | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій / Б. Сауляк // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 95-100. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | Креативні індустрії – це перелік видів економічної діяльності, які мають потенціал до створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та / або креативне вираження, а їх продукти та послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту. До креативних індустрій, згідно з класифікацією Конференції ООН з торгівлі та розвитку, належать 1) традиційна культура; 2) культурні пам’ятки; 3) аудіовізуальні медіа; 4) медіа; 5) дизайн; 6) креативні послуги; 7) образотворче і сценічне мистецтва. У сучасному світі креативні індустрії стають рушіями економічного розвитку більшості країн. Такий потенціал має і Україна. Значний потенціал мають українські народні промисли та ремесла, де, за приблизними підрахунками, задіяно понад 120 тис. осіб. Законодавче визначення терміна «креативні індустрії» дозволяє виокремити ті види діяльності, що є виробниками творчих продуктів та послуг. Це дає змогу чітко ідентифікувати, яка діяльність потребує державної підтримки для забезпечення її органічного розвитку і підпадає під дію Програми ЄС «Креативна Європа» 2014–2020, до якої у 2016 році долучилася Україна. Серед державних органів які підтримують розвиток креативних індустрій можна відзначити Міністерство культури України, яке розробляє цільову програму для підтримки й розвитку народних ремесел. Усвідомлення з боку держави того факту, що українські народні промисли й ремесла є важливою частиною креативних індустрій, може не тільки допомогти розвитку галузі, а й сприяти підвищенню представленості та впізнаваності української культури на міжнародній арені.
Creative industries are known as a list of types of economic activities that have the potential to create added value and workplaces through cultural (artistic) and/or creative expression, and their products and services are the result of individual creativity, skills, and talent. According to the classification of the United Nations Conference on Trade and Development, creative industries include: traditional culture; cultural sights; audiovisual media; media; design; creative services; fine art and stage art. In the modern world, creative industries are the driving forces of the economic development of most countries. Ukraine has the same potential. Ukrainian folk trades and crafts have significant potential, where, according to rough estimations, more than 120 thousand people are involved. A legislative definition of the creative industries term allows distinguishing those activities that are the producers of creative products and services. This makes it possible to identify clearly what activities require state support to ensure their organic development and fall under the EU Program Creative Europe 2014–2020, to which Ukraine joined in 2016. Among the state agencies that support the development of creative industries, the Ministry of Culture of Ukraine, which develops a purpose-oriented program for the support and development of folk crafts, can be noted. The state's understanding of the fact that Ukrainian folk trades and crafts are an important part of the creative industries can not only help the development of the branch but also contribute to increasing the representation and recognition of Ukrainian culture on the international arena.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:29:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
95
УДК 39:334.712/.713(=161.2)
САуЛЯК БОГДАН
кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та
фонозаписів» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
SAUliAk bohdAn
Ph.D. in History, a junior research fellow at the Archival Scientific Funds of Manuscripts and Audio-Recordings
Department of M. Rylskyi Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology Ukrainian National Academy
of Sciences
Бібліографічний опис:
Сауляк, Б. (2019) Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій. Народна
творчість та етнологія, 4 (380), 95–100
Sauliak, B. (2019) Ukrainians Folk Trades and Crafts as a Component of Creative Industries. Narodna tvorchist
ta etnolohiya [Folk Art and Ethnology], 4 (380), 95–100
Н А РОДНІ ПРОМИС ЛИ ТА РЕМЕС Л А У К РА ЇНЦІВ
ЯК СК Л А ДОВА К РЕ АТИВНИ Х ІН Д УСТРІЙ
Анотація / Abstract
креативні індустрії – це перелік видів економічної діяльності, які мають потенціал до створення доданої вартості
та робочих місць через культурне (мистецьке) та / або креативне вираження, а їх продукти та послуги є наслідком
індивідуальної творчості, навичок і таланту. до креативних індустрій, згідно з класифікацією конференції ооН з
торгівлі та розвитку, належать 1) традиційна культура: декоративне-прикладне мистецтво, народні ремесла, фести-
валі; 2) культурні пам’ятки: музеї, виставки, археологічні пам’ятки, бібліотеки; 3) аудіовізуальні медіа: телебачення,
радіомовлення, кінематограф; 4) медіа: програмне забезпечення, відеоігри; 5) дизайн: мода, графічний дизайн, ди-
зайн інтер’єру, промисловий дизайн; 6) креативні послуги: культурні і цифрові послуги, реклама; 7) образотворче і
сценічне мистецтва.
У сучасному світі креативні індустрії стають рушіями економічного розвитку більшості країн. Такий потенціал
має і Україна. Значний потенціал мають українські народні промисли та ремесла, де, за приблизними підрахунками,
задіяно понад 120 тис. осіб. Законодавче визначення терміна «креативні індустрії» дозволяє виокремити ті види ді-
яльності, що є виробниками творчих продуктів та послуг. це дає змогу чітко ідентифікувати, яка діяльність потребує
державної підтримки для забезпечення її органічного розвитку і підпадає під дію програми ЄС «креативна Євро-
па» 2014–2020, до якої у 2016 році долучилася Україна.
Серед державних органів які підтримують розвиток креативних індустрій можна відзначити Міністерство культу-
ри України, яке розробляє цільову програму для підтримки й розвитку народних ремесел. Новостворений департамент
креативних індустрій при цьому відомстві включає сектор народних ремесел і планує допомагати ремісникам-підпри-
ємцям, зокрема, продовжувати внесення змін до існуючого законодавства. Усвідомлення з боку держави того факту,
що українські народні промисли й ремесла є важливою частиною креативних індустрій, може не тільки допомогти
розвитку галузі, а й сприяти підвищенню представленості та впізнаваності української культури на міжнародній арені.
Ключові слова: народні промисли, ремесла, креативні індустрії.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
96
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
96
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
креативні індустрії – це перелік видів
економічної діяльності, які мають потенці-
ал до створення доданої вартості та робо-
чих місць через культурне (мистецьке) та /
або креативне вираження, а їх продукти та
послуги є наслідком індивідуальної твор-
чості, навичок і таланту [3]. Таке визначен-
ня дається в законі, прийнятому 19 червня
2018 року Верховною Радою України «про
внесення змін до Закону України “про куль-
туру”», який з 13 липня є чинним і регулює
відповідну державну політику в сфері куль-
тури. Згідно з класифікацією конференції
ооН з торгівлі та розвитку (ЮНкТАд),
до креативних індустрій відносяться: тра-
диційна культура, зокрема творчі ремесла,
декоративно-прикладне мистецтво, фести-
валі; культурні пам’ятки, а саме бібліоте-
ки, археологічні пам’ятки, музеї, виставки;
аудіовізуальні медіа: кінематограф, теле-
бачення, радіомовлення; медіа: програмне
забезпечення, відеоігри; дизайн: мода, гра-
фічний дизайн, промисловий дизайн, дизайн
інтер’єру; креативні послуги: культурні та
цифрові послуги, реклама; образотворче і
сценічне мистецтва [2].
У сучасному світі креативні індустрії ста-
ють рушіями економічного розвитку біль-
шості країн. Такий потенціал має й Україна.
За різними оцінками, у сферах виробництва
творчого продукту нашої держави працює
від 500 тис. до 1 млн осіб, тобто близько 3–5 %
економічно активного населення. еконо-
мічна продуктивність креативних індустрій
України перевищує $4 млрд, що приблизно
дорівнює 4,5 % ВВп. Найбільше доходів при-
носить ІТ-сегмент: за підсумками 2017 року
експорт інформаційних технологій становив
$3,6 млрд [8]. Значний потенціал мають і
народні промисли та ремесла, де, за приблиз-
ними підрахунками, задіяно більше 120 тис.
осіб. Звичайно, для більшості з них ремесло
не є основним джерелом доходу, але за спри-
ятливих умов частка самозайнятих майстрів
зростатиме, що для економіки загалом мати-
ме позитивні наслідки.
державна політика щодо ремесел і про-
мислів на території України має давню істо-
рію. За часи Російської імперії ними опіку-
валися губернські земства, проводився облік
губернськими статистичними комітетами
та створювалися ремісничі школи. Місце-
ві державні органи розуміли важливість і
вплив кустарних ремесел на життя населен-
ня, особ ливо в сільській місцевості, оскільки
промисловість не забезпечувала його потреб.
Creative industries are known as the list of types of economic activities that have the potential to create added value
and working places through cultural (artistic) and / or creative expression, and their products and services are the result
of individual creativity, skills and talent. According to the classification of the United Nations Conference on Trade and
Development creative industries include: traditional culture: decorative-applied arts, folk crafts, festivals; cultural sights:
museums, exhibitions, archaeological sights, libraries; audiovisual media: television, radio, cinematography; media: soft-
ware, video games; design: fashion, graphic design, interior design, industrial design; creative services: cultural and digital
services, advertising; fine art and stage art.
In the modern world creative industries are the driving forces of the economic development of most countries. Ukraine
has the same potential. Ukrainian folk trades and crafts have a significant potential, where, according to rough estimations,
more than 120 thousand people are involved. Legislative definition of the creative industries term allows to distinguish those
activities that are the producers of creative products and services. This makes it possible to identify clearly what activities
require state support to ensure its organic development and falls under the EU Program Creative Europe 2014–2020, to
which Ukraine has joined in 2016.
Among the state agencies that support the development of creative industries the Ministry of Culture of Ukraine, which
develops a purpose-oriented program for the support and development of folk crafts, can be noted. The newly created
ministerial department of creative industries includes the sector of folk crafts and plans to help artisans, in particular, to
continue to amend the existing legislation. The state understanding of the fact that Ukrainian folk trades and crafts are an
important part of the creative industries can not only help the development of the branch, but also contribute to increase
the representation and recognition of Ukrainian culture on the international arena.
keywords: creative industries, trades, crafts, artisans, Ukrainian culture.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
9797
Богдан Саул як
У радянський період в Україні було ство-
рено об’єднання «Укрхудожпром», що
займалося масовим виготовленням і збу-
том виробів народних ремесел. проте це не
передбачало відродження народного мис-
тецтва, адже підконтрольні йому підприєм-
ства розглядалися лише як виробничі оди-
ниці, що мали приносити прибуток. крім
того, працювали і різноманітні артілі, що у
1960 році урядовим рішенням про ліквіда-
цію промислової кооперації були реоргані-
зовані в фабрики і комбінати, а Укрхудожп-
ром – в Управління художніх промислів,
підконтрольне Міністерству місцевої про-
мисловості УРСР [5, с. 5].
Радянська влада протягом ХХ ст. роби-
ла певні спроби зберегти основні осередки
народного мистецтва. У зв’язку з підготов-
кою до участі у виставках у Москві, києві,
парижі та Нью-йорку, було створено київ-
ську школу майстрів народного мистецтва.
окрім того, вже після другої світової війни
було прийнято спеціальні постанови: «про
розвиток художніх промислів на Україні
та виготовлення системою Укоопромра-
ди художніх виробів для широкого вжит-
ку, Головособторгу і на експорт» (1946),
«про заходи по дальшому розвитку народ-
них художніх промислів» (1968) [4, с. 181].
остання урядова ухвала передбачала збіль-
шення виробництва та асортименту худож-
ніх виробів за рахунок розширення підпри-
ємств і відновлення виробництв, які існу-
вали раніше. це рішення також дозволяло
директорам підприємств народних художніх
промислів використовувати роботу ремісни-
ків «на дому», незалежно від їхньої основ ної
роботи.
окрема постанова «про збільшення
виробництва, розширення асортименту, під-
вищення якості сувенірів і про заходи для
покращення торгівлі ними» (1969) відігра-
ла важливу роль у збільшенні виробництва
сувенірів. У ній зазначалося, що підприєм-
ства мали виготовляти сувеніри, які відобра-
жали революційні й бойові події «Великого
Жовтня», громадянської і Великої Вітчизня-
ної війн, життя і діяльність В. Леніна, а також
успіхи радянського народу в праці, науці,
культурі, спорті [1, с. 7–8]. Така директива
лише засвідчує твердження про розвиток
соціалістичного реалізму в радянський час.
окремо слід згадати постанову «про
народні художні промисли» (1975), за якою
передбачався подальший розвиток худож-
ніх ремесел через розширення асортименту
виробів, підвищення їх ідейного та худож-
нього рівня, а також зміцнення матеріаль-
но-технічної бази підприємств художніх
ремесел. державним установам було дору-
чено розробити засоби для підвищення заці-
кавлення колективів підприємств і окремих
майстрів у виробництві високохудожніх
й унікальних виробів. крім того, на під-
приємствах народних художніх промислів
заборонялося використовувати машинне
виробництво [1, с. 9]. підтримка ремесел
декларувалась і в загальних постановах,
зокрема в ухвалі про «основні напрямки
розвитку народного господарства СРСР на
1976–1980 роки», де передбачалось: «для
повнішого забезпечення попиту населення
розширити виробництво виробів художніх
промислів» [6, с. 7]. проте всі спроби держа-
ви мали спорадичний характер і не сприяли
розвитку ремесел, а радше призвели до ціл-
ковитої бюрократизації цієї сфери.
У незалежній Україні, незважаючи на
зникнення ідеологічних концепцій, в яких
змушені були існувати народні ремесла,
ситуація зі збереженням народних тради-
цій не покращилась. Втративши державну
підтримку, більшість ремісничих осеред-
ків один за одним почали занепадати, лише
окремі з них ще зберігаються завдяки енту-
зіазму самих майстрів.
На початку 1990-х років Верховна Рада
надала «Укрхудожпрому» функції нагляду
за підприємствами, що працювали в місцях
розквіту народних промислів. Ішлося про
косів, опішню, Богуслав, петриківку, Буб-
нівку тощо. У 1994 році об’єднання «Укра-
їнські народні промисли» вийшло зі складу
Міністерства місцевої промисловості й пере-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
98
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
98
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
творилося на ВАТ «Укрхудожпром». Відтоді
стартували процеси приватизації фабрик та
інших виробничих художніх потужностей,
що належали цій організації. це призвело
до того, що на середину 2000-х років в Укра-
їні зупинилося 95 % підприємств народних
художніх промислів, яких до 1991 року в
нашій країні діяло більш, ніж 350. У мистець-
ких осередках було зруйновано матеріально-
технічну, сировинну базу, припинено підго-
товку фахівців у спеціалізованих навчальних
закладах, майже зникли школи майстерності
та творчі династії. крім того, було втрачено
традиційні ринки збуту готової продукції та
зліквідовано фірмову торгівлю [8].
На покращення ситуації не вплинуло
навіть прийняття Закону України «про
народні художні промисли» (2001). Заде-
кларовані в ньому норми про охорону, відро-
дження, збереження та розвиток народних
художніх ремесел не було підтримано кон-
кретними дієвими механізмами, а тому вони
так і залишилися лише на папері. додатко-
вою постановою кабінету Міністрів України
про «деякі питання реалізації Закону Украї-
ни «про народні художні промисли» (2002)
було визначено перелік видів виробництв і
груп виробів народних художніх промислів.
подібна ситуація спостерігалася й з інши-
ми ініціативами держави щодо відродження
народних ремесел. Виданий указ президен-
та України «про заходи щодо відроджен-
ня традиційного народного мистецтва та
народних художніх промислів в Україні»
(2006) окреслював політику державних орга-
нів щодо підтримки народних художніх про-
мислів. прийнята постанова кабінету Міні-
стрів України (2007) «про затвердження
програми збереження, відродження і розви-
тку народних та художніх промислів на пері-
од до 2010 року» передбачала відродження
центрів народних ремесел, відкриття шкіл
народного мистецтва, створення етногра-
фічних музеїв. проте як указ, так і постанова
також не були реалізовані, незважаючи на
лояльність тодішньої влади до народних тра-
дицій. Така ж «доля» очікувала і наступне
розпорядження кабінету Міністрів Укра-
їни – «про затвердження плану заходів з
розвитку ремісничої діяльності на період
до 2015 року» (2009), яке передбачало роз-
робку закону «про ремісничу діяльність»,
організацію професійної освіти ремісників і
загалом підвищення престижу ремісництва.
Новою спробою підтримки розвитку
ремесел і креативних індустрій України зага-
лом став прийнятий у 2018 році Верховною
Радою закон «про внесення змін до Закону
України «про культуру» (щодо визначення
поняття «креативні індустрії»). Уведення в
нормативний обіг терміну «креативні інду-
стрії» дозволяє чітко ідентифікувати ті види
діяльності, які створюють творчі послуги та
продукт, потребують належних форм дер-
жавної підтримки для забезпечення їх орга-
нічного розвитку і підпадають під дію про-
грами ЄС «креативна Європа» 2014–2020,
до якої у 2016 році приєдналася Україна.
У пояснювальній записці до закону сказано,
що відсутність законодавчо встановленого
терміну «креативні індустрії», який широ-
ко застосовується в країнах ЄС і є перелі-
ком видів економічної діяльності, що мають
потенціал до створення доданої вартості та
робочих місць через культурне (мистецьке)
та / або креативне вираження, а їх продукти
та послуги є наслідком індивідуальної твор-
чості, навичок і таланту, унеможливлює від-
повідну державну політику в сфері культури,
спрямовану на заохочення розвитку нових
секторів економіки, інноваційних творчих
кластерів, формування підприємницьких
умінь та навичок серед представників твор-
чих професій [7].
Усвідомлення з боку держави того факту,
що українські народні промисли та ремес-
ла є важливою частиною креативних інду-
стрій, може не тільки допомогти розвитку
галузі, але й сприяти підвищенню представ-
леності та впізнавання української куль-
тури на міжнародній арені. Адже сучас-
ний бренд та імідж України може багато
втратити, якщо не звернути увагу на свої
ремесла – від кролевецької вишивки, вибій-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
9999
Богдан Саул як
ки, васильківської майоліки, львівського
гутного скла, полтавського різьблення по
дереву, лозоплетіння до косівської керамі-
ки, буковинського ліжникарства та мосяж-
них люльок. Усі вони доволі промовисті,
необхідно лише повноцінно представити
їх за кордоном [8]. У цьому допомагає укра-
їнцям і Європейський Союз, який у межах
програми Територіального співробітни-
цтва країн Східного партнерства (EaPTC)
профінансував проект «Craft it! Навчися і
зроби». Він спрямований на розвиток і збе-
реження традиційних місцевих народних
промислів і ремесел на території полісся,
їх популяризацію та поширення на нові
ринки (насамперед, Європи). Адже вироби
українських майстрів мають попит на між-
народному ринку і за належної підтрим-
ки можуть допомогти створити сучасний
етнокультурний образ України в світі.
Серед державних органів можна відзна-
чити Міністерство культури України, яке
розробляє цільову програму для підтримки
та розвитку народних ремесел. Новоство-
рений департамент креативних індустрій
при цьому відомстві включає сектор народ-
них ремесел і планує допомагати ремісни-
кам-підприємцям, зокрема продовжувати
внесення змін до існуючого законодавства.
Народні промисли та ремесла потребують
подальшого державного врегулювання і
підтримки, як креативної індустрії. Зокре-
ма, майстрам потрібно дати можливість
реєструвати свою діяльність не як Фоп
(фізичних осіб-підприємців), а за спроще-
ною процедурою – з невеликим щомісяч-
ним податком і без надмірної бюрократич-
ної звітності про свою діяльність. Таким
чином, майстри отримають прозорі та зро-
зумілі правила, що сприятимуть популяри-
зації заняття ремісником своєю діяльністю
та її реєстрації.
Вочевидь, розвиток народних промислів і
ремесел (як складової креативних індустрій)
потребує подальшої державної підтримки.
За сприятливих умов творчі види діяльності
забезпечуватимуть самозайнятість значної
кількості населення і, як зазначалося вище,
сприятимуть упізнаванню української куль-
тури на міжнародній арені.
Список використаних джерел
1. Бардина Р. изделия народных художественных
промыслов и сувениры. Москва : Высшая школа, 1990.
302 с.
2. дубровик-Рохова А. Вийти з кризи може допомог-
ти... «хенд-мейд». парламент зобов’язав кабінет Міні-
стрів протягом шести місяців затвердити перелік видів
економічної діяльності, які належать до креативних ін-
дустрій. День. 2018. 20 черв. URL : https://day.kyiv.ua/
uk/article/ekonomika/vyyty-z-kryzy-mozhe-dopomogty-
hend-meyd.
3. Закон України «про внесення змін до Закону
України “про культуру” щодо визначення поняття “кре-
ативні індустрії”». URL : https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2458-19.
4. Мельничук Л. Гончарство поділля в другій поло-
вині ХІХ – ХХ століттях : Історико-етнографічне дослі-
дження. київ : Унісерв, 2004. 350 с.
5. Народні художні промисли УРСР. довідник / від-
пов. ред. Р. Захарчук-чугай. київ : Наукова думка, 1986.
143 с.
6. Народные художественные промыслы РСФСР /
[Смолицкий В. и др.] ; под ред. В. Смолицкого. Москва :
Высшая школа, 1982. 236 с.
7. Сліпченко к. Верховна Рада визначила поняття
«креативні індустрії». URL : https://zaxid.net/vr_
viznachila_ponyattya_kreativni_industriyi_n1459540.
8. Трегуб Г. Гуня, гальба, гребінь. Тиждень. 2018.
28 жовт. URL : http://tyzhden.ua/Culture/221342.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
10 0
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
10 0
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
References
1. Bardina R. (1990) Izdeliya narodnykh khudozhestven-
nykh promyslov i suveniry [Products of Folk Handicrafts and
Souvenirs]. Moscow: Vysshaya shkola, 302 pp.
2. Dubrovik-Rokhova A. (2018) Vyyty z kryzy mozhe
dopomohty… «hand-made» [«Hand-made» Can Help
Come Out of a Recession]. Den [The Day]. URL: https://
day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/vyyty-z-kryzy-mozhe-
dopomogty-hend-meyd.
3. Zakon Ukrayiny «Pro vnesennia zmin do Zakonu
Ukrayiny «Pro kulturu» shchodo vyznachennia poniattia
«kreatyvni undustriyi»» [Law of Ukraine «On Amend-
ments to the «Law of Ukraine on Culture» with Regard
to Defining the Concept of the «Creative Industries»»].
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2458-19.
4. Melnychuk L. (2004) Honcharstvo Podillia v druhiy po-
livyni XIX–XX stolittiakh: Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia
[The Podillia Pottery in the XIXth–XXth Centuries: A His-
torical and Ethnographic Study]. Kyiv: Uniserv, 350 pp.
5. Zakharchuk-Chuhay R. (ed.-in-chief) (1986) Narod-
ni khudozhni promysly. Dovidnyk [Folk Handicrafts. A Ref-
erence Book]. Kyiv: Naukova dumka, 143 pp.
6. Smolitskiy V. (ed.) (1982) Narodnyye khudozhest-
vennyye promysly RSFSR [Folk Handicrafts of the RSFSR].
Moscow: Vysshaya shkola, 236 pp.
7. Slipchenko K. Verkhovna Rada vyznachyla ponittia
«kreatyvni industriyi» [The Verkhovna Rada Has Defined
the Concept of the «Creative Industries»]. URL: https://
zaxid.net/vr_viznachila_ponyattya_kreativni_industriyi_
n1459540.
8. Trehub H. Hunia, halba, hrebin [Hunia, Halba, hre-
bin]. Tyzhden [The Week], Oct 28. URL: http://tyzhden.
ua/Culture/221342.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204076 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:29:58Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сауляк, Б. 2025-06-24T10:27:07Z 2019 Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій / Б. Сауляк // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 95-100. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204076 39:334.712/.713(=161.2) https://doi.org/10.15407/nte2019.04.095 Креативні індустрії – це перелік видів економічної діяльності, які мають потенціал до створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та / або креативне вираження, а їх продукти та послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту. До креативних індустрій, згідно з класифікацією Конференції ООН з торгівлі та розвитку, належать 1) традиційна культура; 2) культурні пам’ятки; 3) аудіовізуальні медіа; 4) медіа; 5) дизайн; 6) креативні послуги; 7) образотворче і сценічне мистецтва. У сучасному світі креативні індустрії стають рушіями економічного розвитку більшості країн. Такий потенціал має і Україна. Значний потенціал мають українські народні промисли та ремесла, де, за приблизними підрахунками, задіяно понад 120 тис. осіб. Законодавче визначення терміна «креативні індустрії» дозволяє виокремити ті види діяльності, що є виробниками творчих продуктів та послуг. Це дає змогу чітко ідентифікувати, яка діяльність потребує державної підтримки для забезпечення її органічного розвитку і підпадає під дію Програми ЄС «Креативна Європа» 2014–2020, до якої у 2016 році долучилася Україна. Серед державних органів які підтримують розвиток креативних індустрій можна відзначити Міністерство культури України, яке розробляє цільову програму для підтримки й розвитку народних ремесел. Усвідомлення з боку держави того факту, що українські народні промисли й ремесла є важливою частиною креативних індустрій, може не тільки допомогти розвитку галузі, а й сприяти підвищенню представленості та впізнаваності української культури на міжнародній арені. Creative industries are known as a list of types of economic activities that have the potential to create added value and workplaces through cultural (artistic) and/or creative expression, and their products and services are the result of individual creativity, skills, and talent. According to the classification of the United Nations Conference on Trade and Development, creative industries include: traditional culture; cultural sights; audiovisual media; media; design; creative services; fine art and stage art. In the modern world, creative industries are the driving forces of the economic development of most countries. Ukraine has the same potential. Ukrainian folk trades and crafts have significant potential, where, according to rough estimations, more than 120 thousand people are involved. A legislative definition of the creative industries term allows distinguishing those activities that are the producers of creative products and services. This makes it possible to identify clearly what activities require state support to ensure their organic development and fall under the EU Program Creative Europe 2014–2020, to which Ukraine joined in 2016. Among the state agencies that support the development of creative industries, the Ministry of Culture of Ukraine, which develops a purpose-oriented program for the support and development of folk crafts, can be noted. The state's understanding of the fact that Ukrainian folk trades and crafts are an important part of the creative industries can not only help the development of the branch but also contribute to increasing the representation and recognition of Ukrainian culture on the international arena. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Дослідження молодих учених Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій Ukrainians Folk Trades and Crafts as a Component of Creative Industries Article published earlier |
| spellingShingle | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій Сауляк, Б. Дослідження молодих учених |
| title | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій |
| title_alt | Ukrainians Folk Trades and Crafts as a Component of Creative Industries |
| title_full | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій |
| title_fullStr | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій |
| title_full_unstemmed | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій |
| title_short | Народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій |
| title_sort | народні промисли та ремесла українців як складова креативних індустрій |
| topic | Дослідження молодих учених |
| topic_facet | Дослідження молодих учених |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204076 |
| work_keys_str_mv | AT saulâkb narodnípromislitaremeslaukraíncívâkskladovakreativnihíndustríi AT saulâkb ukrainiansfolktradesandcraftsasacomponentofcreativeindustries |