Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття)
Народні знання українців, отримані в ході щоденного спостереження за природою, передавалися від покоління до покоління як частина досвіду та добре збереглися в народній пам’яті. До сфери народних знань відносяться раціональні та ірраціональні відомості з народної ботаніки, зоології, метеорології, аг...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204078 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) / С. Чибирак // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 56-66. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204078 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чибирак, С. 2025-06-24T10:28:20Z 2019 Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) / С. Чибирак // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 56-66. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204078 006.91:39(477.41/.42)"195/201" https://doi.org/10.15407/nte2019.04.056 Народні знання українців, отримані в ході щоденного спостереження за природою, передавалися від покоління до покоління як частина досвіду та добре збереглися в народній пам’яті. До сфери народних знань відносяться раціональні та ірраціональні відомості з народної ботаніки, зоології, метеорології, аграрного календаря, астрономії, а також метрології. Народна метрологія сформувала знання про систему мір, одиниць і способів вимірювання, в основі яких лежить використання частин людського тіла, фізичних властивостей предметів чи певних відомих величин, а також офіційних мір, що були адаптовані до місцевих метрологічних традицій. До народної метрології відносяться міри та способи вимірювання довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. на Правобережному Поліссі, згідно з польовими дослідженнями, частково збереглися знання про народні міри та способи їх використання. Проте варто відзначити, що за свідченнями респондентів розміри народних мір різні, що зумовлено залежністю їх величини від антропологічних особливостей людини чи традиції використання певної міри, тобто народні міри мали відносну величину, допускали можливість похибки. Отримані поліщуками у ХХ ст. математичні знання під час навчання, за допомогою телебачення й радіомережі спричиняють зникнення їх із системи народних мір та способів їх вимірювання, а отже, до втрати локальних особливостей виміру довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Відсутність потреби передавати народні метричні знання наступним поколінням, а також широке використання в торгівлі, будівництві, інших сферах діяльності людини метричної системи, яка є зручною в застосуванні, адже легко ділиться на частини, також є причинами зникнення в поліщуків народних метрологічних знань. Popular knowledge of Ukrainians, obtained in the process of daily observation of nature and passed from generation to generation as a part of experience, is well preserved in Polischuk's memory. The sphere of popular knowledge includes rational and irrational information from folk botany and zoology, meteorology, agrarian calendar, astronomy, and metrology. People’s metrology concerns the knowledge about the system of measures, units, and methods of measurement based on the use of parts of the human body, the physical properties of objects, or certain known dimensions, as well as official measures adapted to local metrological traditions. National metrology includes measures and methods for length, time, weight, area, and volume measurement. According to field materials, knowledge about the people’s measures and how to use them is partly preserved in the Right-bank Polissia in the late 20th and early 21st centuries. However, it is worth noting that in the respondents’ narrations, the sizes of national measures are different. It is due to the dependence of their value on the anthropological features of a person or the tradition of a certain measure. That is, people’s measures are of relative magnitude; they allow the possibility of error. The Polyschyks’ mathematical knowledge obtained in the XX century while studying with the help of television and the radio network has caused the system of folk measures and methods of their measurement to disappear from their everyday lives and, consequently, the loss of local features of the length, time, weight, area, and volume measuring. The lack of necessity to convey the folk metric knowledge to the next generations, as well as the widespread use of the metric system in trade, construction, and other areas of human activity, which is easy to use, because it can be divided into parts readily, are also the reasons for the Polishchuks folk metrological knowledge disappearance. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) Folk Metrology of Right-Bank Polissia (Mid-XXth – Early XXIst Century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) |
| spellingShingle |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) Чибирак, С. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) |
| title_full |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) |
| title_fullStr |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) |
| title_full_unstemmed |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) |
| title_sort |
народна метрологія правобережного полісся (середина хх – початок ххі століття) |
| author |
Чибирак, С. |
| author_facet |
Чибирак, С. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Folk Metrology of Right-Bank Polissia (Mid-XXth – Early XXIst Century) |
| description |
Народні знання українців, отримані в ході щоденного спостереження за природою, передавалися від покоління до покоління як частина досвіду та добре збереглися в народній пам’яті. До сфери народних знань відносяться раціональні та ірраціональні відомості з народної ботаніки, зоології, метеорології, аграрного календаря, астрономії, а також метрології. Народна метрологія сформувала знання про систему мір, одиниць і способів вимірювання, в основі яких лежить використання частин людського тіла, фізичних властивостей предметів чи певних відомих величин, а також офіційних мір, що були адаптовані до місцевих метрологічних традицій. До народної метрології відносяться міри та способи вимірювання довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. на Правобережному Поліссі, згідно з польовими дослідженнями, частково збереглися знання про народні міри та способи їх використання. Проте варто відзначити, що за свідченнями респондентів розміри народних мір різні, що зумовлено залежністю їх величини від антропологічних особливостей людини чи традиції використання певної міри, тобто народні міри мали відносну величину, допускали можливість похибки. Отримані поліщуками у ХХ ст. математичні знання під час навчання, за допомогою телебачення й радіомережі спричиняють зникнення їх із системи народних мір та способів їх вимірювання, а отже, до втрати локальних особливостей виміру довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Відсутність потреби передавати народні метричні знання наступним поколінням, а також широке використання в торгівлі, будівництві, інших сферах діяльності людини метричної системи, яка є зручною в застосуванні, адже легко ділиться на частини, також є причинами зникнення в поліщуків народних метрологічних знань.
Popular knowledge of Ukrainians, obtained in the process of daily observation of nature and passed from generation to generation as a part of experience, is well preserved in Polischuk's memory. The sphere of popular knowledge includes rational and irrational information from folk botany and zoology, meteorology, agrarian calendar, astronomy, and metrology. People’s metrology concerns the knowledge about the system of measures, units, and methods of measurement based on the use of parts of the human body, the physical properties of objects, or certain known dimensions, as well as official measures adapted to local metrological traditions. National metrology includes measures and methods for length, time, weight, area, and volume measurement. According to field materials, knowledge about the people’s measures and how to use them is partly preserved in the Right-bank Polissia in the late 20th and early 21st centuries. However, it is worth noting that in the respondents’ narrations, the sizes of national measures are different. It is due to the dependence of their value on the anthropological features of a person or the tradition of a certain measure. That is, people’s measures are of relative magnitude; they allow the possibility of error. The Polyschyks’ mathematical knowledge obtained in the XX century while studying with the help of television and the radio network has caused the system of folk measures and methods of their measurement to disappear from their everyday lives and, consequently, the loss of local features of the length, time, weight, area, and volume measuring. The lack of necessity to convey the folk metric knowledge to the next generations, as well as the widespread use of the metric system in trade, construction, and other areas of human activity, which is easy to use, because it can be divided into parts readily, are also the reasons for the Polishchuks folk metrological knowledge disappearance.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204078 |
| citation_txt |
Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) / С. Чибирак // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 56-66. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čibiraks narodnametrologíâpravoberežnogopolíssâseredinahhpočatokhhístolíttâ AT čibiraks folkmetrologyofrightbankpolissiamidxxthearlyxxistcentury |
| first_indexed |
2025-11-25T22:49:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:49:32Z |
| _version_ |
1850574339986948096 |
| fulltext |
56
УДК 006.91:39(477.41/.42)"195/201"
ЧиБиРАК СВІТЛАНА
кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки
Chybyrak SviTlAnA
a Ph.D. in History, an associate professor at the Documentation Science and Museology Department of the Lesia
Ukrayinka East European National University
Бібліографічний опис:
чибирак, С. (2019) Народна метрологія правобережного полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття).
Народна творчість та етнологія, 4 (380), 56–66
Chybyrak, S. (2019) Folk Metrology of Right-Bank Polissia (Mid-XXth – Early XXIst Century). Narodna
tvorchist ta etnolohiya [Folk Art and Ethnology], 4 (380), 56–66
Н А РОДН А МЕТРОЛОГІ Я
ПРА ВОБЕРЕ Ж НОГО ПОЛІССЯ
(серед и на Х Х – почат ок Х Х І ст ол іт тя)
Анотація / Abstract
Народні знання українців, отримані в ході щоденного спостереження за природою, передавалися від покоління
до покоління як частина досвіду та добре збереглися в народній пам’яті. до сфери народних знань відносяться раціо-
нальні та ірраціональні відомості з народної ботаніки, зоології, метеорології, аграрного календаря, астрономії, а та-
кож метрології. Народна метрологія сформувала знання про систему мір, одиниць і способів вимірювання, в основі
яких лежить використання частин людського тіла, фізичних властивостей предметів чи певних відомих величин, а та-
кож офіційних мір, що були адаптовані до місцевих метрологічних традицій. до народної метрології відносяться міри
та способи вимірювання довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. на правобережному
поліссі, згідно з польовими дослідженнями, частково збереглися знання про народні міри та способи їх використан-
ня. проте варто відзначити, що за свідченнями респондентів розміри народних мір різні, що зумовлено залежністю
їх величини від антропологічних особливостей людини чи традиції використання певної міри, тобто народні міри
мали відносну величину, допускали можливість похибки. отримані поліщуками у ХХ ст. математичні знання під час
навчання, за допомогою телебачення й радіомережі спричиняють зникнення їх із системи народних мір та способів їх
вимірювання, а отже, до втрати локальних особливостей виміру довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Відсутність потре-
би передавати народні метричні знання наступним поколінням, а також широке використання в торгівлі, будівництві,
інших сферах діяльності людини метричної системи, яка є зручною в застосуванні, адже легко ділиться на частини,
також є причинами зникнення в поліщуків народних метрологічних знань.
Ключові слова: народна міра, довжина, площа, об’єм, вага, орієнтація в часі, поліщуки.
Popular knowledge of Ukrainians, obtained in the process of daily observation on nature and passed from generation to
generation as a part of experience are well preserved in the Polischuks memory. The sphere of popular knowledge includes
rational and irrational information from folk botany and zoology, meteorology, agrarian calendar, astronomy and metrology.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
57
Світл ана Чибирак
У сучасному інформаційному суспільстві
людина втрачає потребу в передачі та засво-
єні народного досвіду. З ужитку поступово
зникає щоденне використання набутих знань
з народної метеорології, астрономії, а осо-
бливо це стосується народної метрології, яка
майже повністю витіснена метричною систе-
мою. Народна метрологія – це галузь народ-
них знань, що пов’язана з визначенням фізич-
них параметрів оточуючого світу і предме-
тів, що знаходяться в ньому [6, с. 210]. Також
метрологія включає одиниці мір довжини,
площі, часу, ваги і об’єму [1, с. 202].
Мета цього дослідження – розглянути
зв’язок народних мір, що побутують на пра-
вобережному поліссі, з офіційними міра-
ми держав, до яких ця територія належала,
а також висвітлити стан збереження народ-
них мір у досліджуваному регіоні.
Народна система лінійних мір, якою
користувалися в Україні, має антропоме-
тричний характер. Вона пов’язана з природ-
ним рухом (розведенням пальців, розма-
хом рук), з окремими частинами людського
тіла (ліктем, п’яддю, пальцями, ступнею)
чи фізичною силою (на відстань голосу, на
відстань кинутого каменя) тощо. Тому в
різних народів ці міри були не однакови-
ми (лікоть давньоримський, лікоть мадяр-
ський) [5, с. 179].
основними мірами довжини ще з часів
київської Русі були лікоть, п’ядь, ступня,
сажень і навіть крок. Найпоширенішою
мірою довжини був локоть. У київській Русі
він коливався від 38 см до 46 см, залежно
від довжини руки людини, і складався із
двох п’ядей [2, с. 79]. цей локоть дорівню-
вав відстані від ліктьового суглоба до кінця
стиснутого кулака. Такого розміру лікоть
використовувався й на Лівобережному
поліссі до витіснення його офіційною мірою
довжини – аршином, що відбулося в середині
ХVІІ ст. На території полісся, яке входило
до складу Великого князівства Литовського,
а потім польщі, користувалися литовським
ліктем, який дорівнював 61,6 см. З 1766 року
ця міра була узаконена сеймом польщі як
основ на одиниця довжини, яка дорівнюва-
ла відстані від середини грудної клітки до
кінця стиснутого кулака витягнутої руки.
Лікоть був мірою, яку насамперед викорис-
товували для вимірювання полотна та виро-
бів з нього [1, с. 205].
Як свідчать польові матеріали, мешкан-
цям правобережного полісся й сьогод-
ні відома давня міра лікоть. Наприклад,
Ганна Мельник та Ганна Істюк із с. Топільня
Лугинського району Житомирської області
лише чули про лікоть: «Я тоже знаю, шо
міряли ліктьом, а шо?» [27]; «Локтєм? Лок-
тєм, шо це ж ми мірали? певно шось мірали»
[26]. Ганна Григор’єва із цього ж села зазна-
чає, що «тканину локтями мірали... Віткав
полотно і мєрає одцюль да до цього плеча.
оце локоть счітаєця... од жмені» [25]. Від
кулака до протилежного плеча визначали
People’s metro logy concerns to the knowledge about the system of measures, units and methods of measurement, based on
the use of parts of the human body, physical properties of objects or certain known dimensions, as well as official measures
adapted to local metrological traditions. National metrology includes measures and methods for length, time, weight,
area and volume measuring. According to field materials, knowledge about the people’s measures and how to use them
is partly preserved in the Right-bank Polissia at the late XXth – early XXIst centuries. However, it is worth noting that in
the respondents’ narrations the sizes of national measures are different. It is due to the dependence of their value from the
anthropological features of a person or the tradition of a certain measure using. That is, people’s measures are of relative
magnitude, they allow the possibility of error. The Polyschyks’ mathematical knowledge obtained in the XX century while
studying with the help of television and the radio network has caused the system of folk measures and methods of their
measurement to disappear from their everyday life, and, consequently, the loss of local features of the length, time, weight,
area and volume measuring. The lack of necessity to convey the folk metric knowledge to the next generations, as well as the
widespread use of the metric system in trade, construction and other areas of human activity, which is easy to use, because
it can be divided into parts readily, are also the reasons for the Polishchuks folk metrological knowledge disappearance.
keywords: folk measure, length, area, volume, weight, orientation in time, Polishchuks.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
58
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
лікоть і в с. Возлякове овруцького райо-
ну Житомирської області: «отако полотно
витягували. до плеча» [33]. У с. оленине
камінь-каширського району Волинської
області ліктем називали відстань від пра-
вого кулака до лівого плеча, і він мав «біш
як метр» [43]. Ганна Істюк із с. Топільня
Лугинського району Житомирської облас-
ті вважає, що лікоть дорівнює довжині від
плеча до долоні [26].
У с. повч Лугинського району Житомир-
ської області розмір ліктя визначають від
середнього пальця до середини грудей.
Водночас зауважують, що лікоть дорівнює
метру: «Локоть – от це метер, от це тако
метер» [17]. крім ліктя, у с. повч розрізня-
ють полукоть: «полукоть – це полуметра»,
який визначають як відстань від ліктя до
середнього пальця [19].
про те, що лікоть досить широко вико-
ристовувався поліщуками в повсякденному
житті, свідчить рядок з весільної пісні, зафік-
сований у с. Боровне камінь-каширсько-
го району Волинської області: «дай мині,
матінко, сто локоть полотна, шоб я була у
свикрухи рідна дитина» [42].
цікаві відомості щодо лінійних мір дає
Софія Шпак із с. Возлякове овруцького
району Житомирської області, яка наголо-
шує, що один лікоть полотна дорівнює одній
губці (губі) полотна: «<...> губка, то мєрялі на
локоть тако... оце локоть, це губка одна, одна
губка» [34].
Губа – це довжина ниток при снуванні,
що дорівнює сумарній відстані між всіма
кілочками на снівниці [3, с. 194]: «<...> осьо
на стині, там є дилі і тут – це “губка” нази-
ваєтса» [31]; «Мірали. І як я сную оце, то
я знаю, сколько треба мені губок <...> Там
дід заб’є колки і отам, то я вже ходю да
<...>» [23]; «Снували і, наприклад, от так на
хату, але ми казали “гупка” на його. Стукі-
то гупок виткала полотна, стукі-то гупка.
Гупкі, а які вони були в довжину тиє гупки,
то я не знаю. Навемірали, так наприклад,
хати колись були до десяти метров, так. це
ж не такіє були хати, як тепер, колись були
довгіє хати – до десяти метров, до це там
снували, і це вже вона знає, скульки вона
наснувала губок» [29].
Як бачимо, незважаючи на те, що всі жінки
знають таку міру, як губка, однак сказати,
скільки саме ниток ішло на неї або скільки
метрів полотна виходило, ніхто не може.
полотно, виткане з однієї губи ниток, також
називали губою, губкою. Водночас, залежно
від довжини хати, за один раз можна було
наснувати на п’ять, а то й на десять губок
полотна: «Наснувала стуко, яка довжина,
например, от п’ять метров хата – п’ять метров
полотна... Скуко хочте, мона й на десят губок.
да. Було на десять губок – це десят раз тако
во ця пряжа» [20]; «Не було не метрув, не
аршинов, знают, шо це губка, сколько там
треба одрізат, одріжут і усьо» [31]. З однієї
губки полотна можна було пошити, напри-
клад, радюжку [20].
поліщуки використовували таку міру
довжини, як аршин: «Ну, колись аршина-
ми міряли, ну, це то не при мені вже» [9].
Аршин – це офіційна російська міра довжи-
ни. В Україні вона поширилася в ХVІІ ст. [4,
с. 191]. У той час аршин дорівнював 28 дюй-
мам – 71,12 см [7, с. 102]. окремі респон-
денти знають не тільки наз ву цієї міри, але і
приблизний її розмір. одні з них вважають,
що він менший мет ра: «Ну, колись арши-
нами міряли, ну, це то не при мені вже. це
воно мені здається, шо аршин менш ніж за
метер. Багато менший» [9]; «Аршин? Не
метер, не метр, меньш. да. Аршин – меньше»
[14]; «А тепер метер бульший, а колись був
аршин» [25]. На думку Галини Таргонської
із с. осни Лугинського району Житомир-
ської області, він мав 75 см: «Ну, то аршин,
кажут, сємісят п’ять сантіметров, ну, я точно
цього не знаю» [15]. павло Бовсуновський
із с. Бовсуни Лугинського району Жито-
мирської області запам’ятав, що «аршин –
восімдєсят сантіметров <...> А в метрі бульш
як аршин» [10]. деякі ж мешканці право-
бережного полісся точно зазначають, що
«в мєтрі – сто сантімєтров, а в аршині – сємі-
сят один сантіметр» [8].
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
59
Світл ана Чибирак
Ряд респондентів стверджують, що аршин
і метр – це приблизно одне й те саме: «це
аршини, то це один метр, то в нас кажуть
“метр”, а колісь казали “одна аршина”» [34];
«Ну, аршин, а не казали “метер”, бульшин-
ство казали “аршин”. Ну, десь почті так само,
як і метер. Такій само завбульшкі» [17]. Тра-
пляються свідчення про те, що аршин біль-
ший за метр: «<...> більше, по-моєму, як метр
<...> Я ж не помню, скікі точно» [19].
Ніна Губінська із с. Будо-Літки Лугин-
ського району Житомирської області від
батька знає, що аршин складався із п’ядей, але
з якої кількості, не пам’ятає, позаяк її батько
вже користувався «сантімєтром»: «То-то
ун, ну, вони [батько. – С. Ч.], то балакали
ті аршини да п’яді, вони то знали, але <...>
батько большінство то тим, сантімєтром,
міряв» [24].
Як бачимо, чимало інформаторів чули про
таку міру, як аршин, але рідко хто володіє
чіткими знаннями щодо розмірів цієї міри
(яка становила 71 см), а також щодо способу
її відміряти.
для вимірювання предметів менших роз-
мірів використовувалася п’ядь. Розрізняли
малу і велику п’яді. Мала п’ядь – відстань від
кінця великого пальця до вказівного, дорів-
нює 19 см. Велика п’ядь – відстань від вели-
кого пальця до мізинця, дорівнює 22–23 см
[1, с. 205].
поліщуки пам’ятають, що п’яддю міряли
тканину: «правільно, як тчуть, то п’яддямі
мірают» [13]. олександра Хурін із с. Топіль-
ня Лугинського району Житомирської
області повідомила, що міру п’ядь викорис-
товують у побуті й тепер: «Я знаю, шо оціє
п’яді, то міряли оціє фіранки, шо в нас в горо-
шок» [28].
На правобережному поліссі п’ядь, або
чвертка [46] (цей термін зумовлений тим,
що п’ядь становить приблизно ¼ частину
аршина, тобто близько 18 см), являла собою
відстань від великого до середнього пальця.
У с. красностав Лугинського району Жито-
мирської області п’ядь вимірювали від вели-
кого до вказівного пальця [30–31]. Марія
каменьчук із с. путиловичі Лугинського
району Житомирської області повідомила,
що існувало дві п’яді: одна мірялась від вели-
кого пальця до вказівного, а друга – до серед-
нього [20].
Щодо того, скільки п’ядей входить в один
метр, то на правобережному поліссі знали,
що на метр потрібно п’ять п’єдей [40]. Софія
Шпак із с. Возлякове овруцького району
Житомирської області запевняла, що в метрі
шість п’ядей: «Шесть п’ядей – то метр» [34].
Така думка може бути зумовлена невеликим
розміром руки респондентки.
Як бачимо, спільної думки щодо способу
вимірювання п’яддю в селах правобережно-
го полісся немає. Більшість респондентів
сходяться на тому, що п’ядь – це відстань між
великим і середнім пальцями, у зв’язку з цим
можемо говорити про особливість полісь-
кої п’яді, позаяк здебільшого ця міра явля-
ла собою відстань між великим і вказівним
пальцями або великим і мізинцем.
На Волинському поліссі була зафіксована
така міра довжини, як цаль [40], що дорів-
нювала довжині першої фаланги вказівного
пальця і становила приблизно 2,5 см. полі-
щуки застосовували в побуті й таку міру
довжини, як чиколотка [36]. Вона позначала
відстань від початку вказівного пальця до
другого згину суглоба й дорівнювала близь-
ко 4,5 см.
На правобережному поліссі викорис-
товували й інші лінійні міри, наприклад,
сажень. Існувала проста, пряма, або махова,
сажень – відстань між витягнутими в обидва
боки руками – 177–186 см. цією мірою вимі-
рювали мотузки, ланцюги, рибальські сітки
тощо. Значно більшою була коса сажень, яка
визначалася відстанню від підошви лівої
ноги до кінця середнього пальця витягнутої
вгору правої руки [1, с. 180].
Зважаючи на те, що на початку ХХІ ст.
народні міри майже зовсім зникли з побуту
мешканців правобережного полісся, біль-
шості респондентів важко назвати їх величи-
ну. це стосується й сажня, одні вважають, що
він дорівнює метру: «“Сажні” казали, на метр
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
60
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
казали “сажні” Стукі-то сажнів» [29], інші –
півтора метра: «“Сажень” казали. Сажень –
це півтора метра» [12]. олександра Бовсунов-
ська із с. Бовсуни Лугинського району Жито-
мирської області стверджує, що колись цю
міру вживали для вимірювання дороги [11].
Метрична система, що є досить легкою
для обрахунку, досить швидко замінила зна-
чну частину народних мір. Щодо лінійних
мір, то практично всі респонденти зазна-
чають, що вже їхні батьки й діди користува-
лися метром як основною лінійною мірою:
«метром міралі» [14]; «То метр був» [32];
«Хто це казав, що метра не було?... при діду
було вже це» [10]; «Були метри, метри насто-
ящіє» [35]; «Мєрали, кажу, метром» [17].
З інших лінійних мір респонденти
пам’ятають версту (верству): «да, “верстви”
казали» [29]; «чула-чула, шо кажуть так: “двє-
надцить верств” є» [15]. Верста – це російська
міра великих відстаней, яка поширилася в
Україні у ХVІІІ ст. [4, с. 191]. Величина версти
змінювалася залежно від кількості сажнів у
ній (від 500 до 1000) і від величини самого
сажня. З кінця ХVІІІ ст. до введення метрич-
ної системи мір одна верста дорівнювала
500 сажням, або 1066,8 м [7, с. 275]. І нині, на
думку більшості респондентів, верста дорів-
нює приблизно кілометру [30]: «Верства – то
це кілометр, наверно» [35]; «це кіломитир...
верства» [24]; «це кілометр, колись казали
“верст” колішні. Верст, а зараз кажуть “кіло-
метр”» [34]. дехто не знає розмірів версти:
«Не знаю чи шо то воно, чи це верств, шо воно
означає, чи це кілометер чи це якіє мєтри, ну,
не скажу» [15]. Респонденти пам’ятають, що
раніше стояли спеціальні стовпи – верстув-
ники [46], якими відміряли рівні відстані між
населеними пунктами.
Як уже зазначалося, найдавнішими мірами
є ті, які базуються на частинах тіла людини.
Серед них можемо назвати шаг (ступень) –
крок. цю давню міру, яку використовували
для вимірювання землі, добре пам’ятають рес-
понденти: «Шагамі. Шагамі <...> Бульшин-
ство ногамі» [15]; «Мерали, міряли тими...
ступенями. Шагом. А ступень, то це от тако
знов став, та й це так мерали» [18]; «Мєрают
ногами, ногами змірає десять шагов» [31].
Ганна дідовська із с. Вигів коростенсько-
го району Житомирської області пам’ятає,
що шагами міряли ділянку під будівництво
хати: «Ну, я це тоже знаю, це ми будували
цю хату самі вже, так шагами вимірували.
Я знаю скільки там шагов. Вищитали <…>
дванадцять подовжніх шагов і п’ять попере-
чних, а скілько в тому шагу, то я не знаю» [9].
крім того, існували спеціальні прилади –
крокви – для вимірювання землі, що мали
вигляд великої літери «А». У народі їх ще
називали сажнями. У них між ніжками було
два метри. «Сажня кинув, просчитав скоко
палок цих сажнюв пройшов, там десять
палок, а обйом – двадцать метров» [8].
пам’ятають респонденти й окремі міри
площі, а саме – про десятину. «А ну-то так
говорили, то-то, хто мав десятину, багатший
був хадзяїн, а хто вже мав тритину, то вже був
бідніший. десятина, то вже пувгіктара» [39].
«Ну, я сама, знаїте, ни знаю ту десятину, скіко-
то вона означала, чи-чи може гіктар. чи скіко
вона? То все тими десятинами, все казали, в
того тико десятин, а в того тико десятин» [42].
при пошитті одягу взагалі не викорис-
товували ніяких мір, а міряли до себе: «Так
міряли, ось ти велика, а я мала, то на мене
менше одрезуют, да. Нечим не міряли» [31];
«до себе прикладали і так дивились, яка
довжина» [29]; «<...> например, сорочку
наткав того полотна, да сорочку міряєш, то
став до долу – це називається став на всей
рост. поміряв тако» [27]; «до себе примі-
ряли. приміряла, дай яка завдужки, така й
робить. Яка завдувжки поміряли» [18]; «Як
шиють, прикладем правильно, міряє, як при-
мерно мущини, <...> як сорочку, то тоже міряє
од плечей, да тако до пояса міряє. прикладає
полотно» [21]; «до себе чи там до-до другої
приміряє чи як, як шиє» [16]; «притулив,
от така, да й всьо <...> коліно закріває, зна-
чит, а там пудложитса, буде хароша, то це так
мірали, а вже як став метер, то вже всьо» [15].
Іноді міряли на око або прикладали тка-
нину, призначену на той чи інший виріб, до
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
61
Світл ана Чибирак
вже готової аналогічної речі: «Так одрізували
собі, да й усьо. дивилась на око, якій їй треба.
Не було, шо це там метер чи півметра, чи
повтора – нє. Наприклад, ціє рушники, до ціє
міраются, ось по два метри рушники» [29].
Мірами ваги були: фунт (хунт, більшість
респондентів вказують, що він становив
400 г) і пуд – 16 кг. Так, «пастушки пасли по
договору за корову там скоко-то зерна і карто-
шки, там тридцать хунтув. по моєму, у фунті
було чотириста грам, то тридцать фунтов, то
ето скоко там буде, ну, пуда не буде, єслі пуд –
шіснадцать кілограм, так пуда не було» [8].
Важили за допомогою бізменика [43].
Вагу вимірювали і через об’єм. для цього
виготовляли спеціальні коробки: «пудова
коробка так счітались. Значить, шо нименше
там шіснадцить кілограм должно буть» [8].
Також поліщуки користувалися спеці-
альними дерев’яними чвертками, чи мірками
(ємності, видовбані зсередини): «мірка, то-то
та чвіртка» [42], «чвертки робили самі, ото
вже пуд буде» [39], «дві чвіртки» дорівнювали
сто кілограмам [49]. крім того, був дерев’яний
гарниць на десять кілограм [49], який відріз-
нявся від чвертки наявністю ручки. Також
виготовляли бочки для зерна, які вміщали
«п’єть метров…», а «метр зерна» – це «два
мішкі пшаниці, сто кілограм» [39].
Вимірювали об’єм за допомогою дерев’яних
виробів: відра – 8–10 л; цеб рика – 4–5 відер;
конюшка – півцебрика [46]; гарцик – близько
1 л. Мірами об’єму був керамічний посуд:
«збаночки по літрі були» [39], «а гладишкі,
то були і по три, і більші були» [39], «глечик,
були такє, шо по літри, були такє шо по дві,
були такє шо й по три» [42], «кварти такі
були і літрови, і пувлітрови» [39].
цікавим є спосіб вимірювання урожаю
зернових. Так, снопи складали у копи по
шістдесят штук, клали й підкіпник [45] чи
пувкіпку [49] – по тридцять, а крім того,
могли поставити струпці [37] – по 10–15;
струпчик [43], десяточки [49] – по 10 снопів;
стрипчики – по 5 [47].
для орієнтації в часі поліщуки здебільшо-
го використовували спів півнів, вимірювання
тіні, сходження ранкової та вечірньої зірки,
опівночі вважалася глуха ніч. для орієнтації
в часі використовували і спів півнів – «ето
когда півні співають, он знають, шо вже розви-
дняється, то нада гнать» [8], «півень заспіває,
крилами лупу-луп один, то ше рано, ше не вста-
єм» [39], «перший, то він співає, щитай до він
та як-то цілий вже час, а вже другий, то співає
коло трох, а вже третій, то коло штирьох» [42].
Удень для орієнтації в часі використовува-
ли власну тінь, для цього забивали кілочки:
«<...> єслі солнішний день, єслі тінь подо-
йшла сюда, значить це тако й врємя» [8].
«Раз отако на полі станьте рувно тінь, усьо
два часа, пошлі на обід» [11], «І вже як прамо,
то вже знай, шо половина днє <…> десь уже
буде кала часу» [39]. крім того, щоб визна-
чити котра година, тінь можна було вимі-
ряти кроками. «часов ни було, а був тінь.
Тінь міряєш на два. Шагами і вже додому.
Ну вже коло дванадцяти» [48]. два [37] або
три [38] кроки вказували на те, що в цей час
дванадцята година дня, а «ступань з полови-
ною – вже біля двох годин» [36]. У с. олени-
не камінь-каширського району Волинської
області казали: «коник [тінь. – С. Ч.] на два
ступені – каля дванадцяти» [43]. Вимірювали
тінь і за допомогою приставлення п’ятки одні-
єї ноги перед пальцями іншої ноги: «<...> сім
ступачків, вже додом треба гнати, ступачок за
ступачком <…> – вже десь так кала дванадця-
ти, може пувпершого буде» [39]. У с. Річиця
Ратнівського району Волинської області роз-
повідали, що «як на тіні голови не бачиш», то
це вже дванадцята година дня [52].
крім того, орієнтуватися в часі допома-
гала худоба: «А худоба тоже ето оприділяла
врєм’я і день <…> як уже вечоріє, всьо, вона
уже ни йде туда вдаль, а вже поварачуваєтса
і йде назад» [8].
Щодо тривалого часу, то про те, що про-
йшли окремі часові проміжки, люди орієн-
тувалися по календарних святах. Так, дату
народження запам’ятовували за святом, яке
передувало чи наставало після появи дити-
ни: «На Трийці, якраз тогди Трийця була,
неділя, і я в неділю родилася, девітнадцятого
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
62
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
червня, о, але ж вона не попадає, вона ж не
в числі» [39]. Або ж запам’ятовували, який
день тижня був, коли з’явилося немовля:
«Навіть і днє знала, в сериду» [42].
За допомогою календарних свят поліщуки
знали про зміну сезонів: «як стане Варвара,
то стане зима» [42]; «прийшов петро – да
й пройшло тепло» [42]; «прийшла Ілля –
хазяйка я» [40], бо вже всього було вдосталь
на городі; про настання періоду розмножен-
ня вовків: «Так вот Руздво, да вже геть аж до
Вудохрищ звали Свічки, то казали, на Свіч-
ках уже вовки збираються, то гудуть» [42].
Говорячи про певний відрізок часу, полі-
щуки вказують на те, у межах якої держави
вони тоді перебували: «За польщи, в тиї
ходила [класи в школі. – С. Ч.], вже тут совец-
ка власть до нас прийшла» [51].
дні тижня селяни поділяли на «бабські»
(середа, п’ятниця, субота, неділя) та «муж-
ські» (понеділок, вівторок, четвер). при
цьому поліщуки вірять, що в жіночі дні слід
садити рослини жіночого роду (капуста,
морква), а в чоловічі – відповідно чоловічого
(часник, огірок).
для орієнтації в часі використовували зна-
ння з народної астрономії, тобто знання про
місце розташування зірок та сузір’їв: «Вечір-
ня, то вона вже десь тако в годин десять. А це
от може де в конці дев’ятого, вже вона схо-
дить, начинає» [42]. Середину ночі називали
«глуха ніч», яка тривала з дванадцятої до пер-
шої години ночі [37]. Звертали увагу і на роз-
ташування нічного світила на небі – «Ну, от
місяць же ж той світить, дойшов він туда, вже
ж розбираємося, у яка-то вже буде порє» [39].
цікавим є поділ місяця на частини, який
називають чвертю, «як каже, дві неділи про-
йде, то вже чверть його» [39]. В основному
поліщуки виділяють три фази місяця: моло-
дик / молодий, повня, старий. Інколи – дві фази:
«тако чверть, половина місяця, дві неділи, буде
молодого місяця, а там уже старий місяць – дві
неділі, ну, його штири неділі всього місяця»
[39]. А також виокремлюють час, коли взагалі
немає місяця, який називають межі [42; 44; 50],
чернець [43; 49; 52]. поліщуки вірять, що якщо
дитина на межах «вродиться, то вже вона буде
биздітна» [42]. подекуди люди з пересторогою
ставляться до часу, коли нема місяця, вважа-
ючи, що такого часу ще не було, «як буде чер-
нець, то буде світові кінець» [49].
Як бачимо, у побуті, а також у процесі
господарської діяльності збереглася більш
точна регламентація часових вимірів, яка
базувалася на знаннях про розміщення
сонця на небосхилі й вимірюванні довжини
тіні, на спостереженнях за домашніми пта-
хами (спів півнів у певні години), та меншою
мірою – за зоряним небом.
Таким чином, поліщуки із середини
ХХ ст. ще користувалися системою мір дов-
жини, в основі якої було покладено викорис-
тання частин людського тіла, визначали вагу
через об’єм. Але розміри мір та способи їх
вимірювання різняться, що вказує на посту-
пову втрату інформації про них, у зв’язку із
заміною їх метричною системою.
Список використаних джерел
1. Болтарович З. е. Народные знания. Болта-
рович З. Е., Минько Л. И., Мороз Я. А., Федорив О. Р.
Общественный, семейный быт и духовная культура
населения Полесья. Минск : Наука и техника, 1987.
С. 184–211.
2. Бондаренко Г. В. Спеціальні (допоміжні) істо-
ричні дисципліни. Луцьк : Ред.-вид. від. Волин. ун-ту,
1997. 222 с.
3. Веремійчик І. Традиційні знаряддя праці, промис-
ли і ремесла на Волині. Луцьк, 1995. 256 с.
4. Горленко В. Ф. Народні знання, світоглядні уявлення,
вірування, мораль. Горленко В. Ф. , Наулко В. І. Культура і
побут населення України. київ : Либідь, 1991. С. 188–196.
5. Народні знання. Українське народознавство : навч.
посібн. київ : Знання, 2006. С. 163–196.
6. Скрипник Г. Народні знання. Українська минувши-
на : ілюстрований етнографічний довідник. київ : Либідь,
1993. С. 205–214.
7. Український радянський енциклопедичний слов-
ник. київ, 1986. Т. 1. 752 с.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
63
Світл ана Чибирак
Архів Державного наукового центру захисту
культурної спадщин від техногенних катастроф
ф. Володарка-2012: Матеріали історико-етно-
графічної експедиції до сіл Володарського і Ва-
сильківського районів Київський області (листо-
пад 2012 р.)
8. Спр. С. чибирак-2. Матеріали, записані в с. Зрай-
ки Володарського району від дерев’яненко Василя пе-
тровича, 1930 р. н., який народився в с. черевач чорно-
бильського р-ну, в 1986 р. переїхав в с. Зрайки.
ф. Лугини-2005: Матеріали комплексної історико-
етнографічної експедиції до Лугинського, Овруць-
кого та Коростенського районів Житомирської
області (липень-серпень 2005 р.)
9. Спр. С. чибирак-1. Матеріали, записані в с. Вигів
коростенського р-ну від дідовської Ганни олександрів-
ни, 1926 р. н.
10. Спр. С. чибирак-2. Матеріали, записані в с. Бов-
суни Лугинського р-ну від Бовсуновського павла Ан-
дрійовича, 1917 р. н.
11. Спр. С. чибирак-2. Матеріали, записані в с. Бов-
суни Лугинського р-ну від Бовсуновської олександри
олександрівни, 1932 р. н.
12. Спр. С. чибирак-3. Матеріали, записані в с. чер-
вона Волока Лугинського р-ну від дякевич Галини Мак-
симівни, 1941 р. н.
13. Спр. С. чибирак-4. Матеріали, записані в с. Липники
Лугинського р-ну від Браждан Галини Степанівни, 1935 р. н.
14. Спр. С. чибирак-4. Матеріали, записані в с. Липники
Лугинського р-ну від потапчук Єви Яківни, 1910 р. н.
15. Спр. С. чибирак-5. Матеріали, записані в с. осни Лу-
гинського р-ну від Таргонської Галини охрімівни, 1935 р. н.
16. Спр. С. чибирак-5. Матеріали, записані в с. осни Лу-
гинського р-ну від Шевчук Надії Семенівни, 1918 р. н.
17. Спр. С. чибирак-6. Матеріали, записані в с. повч
Лугинського р-ну від Войтюк Марфи денисівни, 1904 р. н.
18. Спр. С. чибирак-6. Матеріали, записані в с. повч
Лугинського р-ну від Герасімчук оксани омелянівни,
1924 р. н.
19. Спр. С. чибирак-6. Матеріали, записані в с. повч
Лугинського р-ну від Роговенко Галини Іванівни, 1941 р. н.
20. Спр. С. чибирак-7. Матеріали, записані в с. пути-
ловичі Лугинського р-ну від каменьчук Марії Євтухівни,
1925 р. н.
21. Спр. С. чибирак-8. Матеріали, записані в с. За-
пілля Лугинського р-ну від кравчук Марії Никифорівни,
1926 р. н.
22. Спр. С. чибирак-8. Матеріали, записані в с. Рудня-
Жеревці Лугинського р-ну від Мурги Ганни Захарівни,
1922 р. н.
23. Спр. С. чибирак-9. Матеріали, записані в с. Будо-Літ-
ки Лугинського р-ну від Голуб Євдокії Василівни, 1920 р. н.
24. Спр. С. чибирак-9. Матеріали, записані в с. Будо-
Літки Лугинського р-ну від Губінської Ніни Степанівни,
1935 р. н.
25. Спр. С. чибирак-10. Матеріали, записані в с. То-
пільня Лугинського р-ну від Григор’євої Ганни Макси-
мівни, 1924 р. н.
26. Спр. С. чибирак-10. Матеріали, записані в с. Топіль-
ня Лугинського р-ну від Істюк Ганни Левківни, 1922 р. н.
27. Спр. С. чибирак-10. Матеріали, записані в с. То-
пільня Лугинського р-ну від Мельник Ганни панасівни,
1927 р. н.
28. Спр. С. чибирак-10. Матеріали, записані в с. То-
пільня Лугинського р-ну від Хурін олександри кіндра-
тівни, 1940 р. н.
29. Спр. С. чибирак-11. Матеріали, записані в
с. остапи Лугинського р-ну від применко Ганни Григо-
рівни, 1935 р. н.
30. Спр. С. чибирак-12. Матеріали, записані в
с. красностав Лугинського р-ну від Горманчук Ганни
Сергіївни, 1919 р. н.
31. Спр. С. чибирак-12. Матеріали, записані в
с. красностав Лугинського р-ну від цапук Єфросії дми-
трівни, 1919 р. н.
32. Спр. С. чибирак-13. Матеріали, записані в с. ка-
линівка Лугинського р-ну від Мельничук Антоніни Са-
вівни, 1930 р. н.
33. Спр. С. чибирак-14. Матеріали, записані в с. Возля-
кове овруцького р-ну від Шпак Марії платонівни, 1937 р. н.
34. Спр. С. чибирак-14. Матеріали, записані в с. Возля-
кове овруцького р-ну від Шпак Софії йосипівни, 1930 р. н.
35. Спр. С. чибирак-15. Матеріали, записані в с. Рудня-
Жеревці Лугинського р-ну від Лепської олени Миколаївни,
1928 р. н.
ф. Камінь-Каширський-2012: Матеріали комплек-
сної історико-етнографічної експедиції до Камінь-
Каширського та Ратнівського районів Волинської
області (липень–серпень 2012 р.)
36. Спр. С. чибирак-1. Матеріали, записані в с. Нуй-
но камінь-каширського р-ну від Антонюк олени Сте-
панівни, 1926 р. н.
37. Спр. С. чибирак-2. Матеріали, записані в с. по-
лиці камінь-каширського р-ну від Мельник Ганни Ни-
кодимівни, 1928 р. н.
38. Спр. С. чибирак-3. Матеріали, записані в с. пнів-
не камінь-каширського р-ну від пилипчук Єлизавети
Мартинівни, 1931 р. н.
39. Спр. С. чибирак-4. Матеріали, записані в с. Ви-
дричі камінь-каширського р-ну від питель Уляни Федо-
рівни, 1935 р. н.
40. Спр. С. чибирак-5. Матеріали, записані в с. олек-
сандрія камінь-каширського р-ну від денейчук Ганни
давидівни, 1935 р. н.
41.Спр. С. чибирак-6. Матеріали, записані в с. Ве-
лимче Ратнівського р-ну від Гайдучик онисі Яківни,
1932 р. н.
42. Спр. С. чибирак-7. Матеріали, записані в с. Бо-
ровне камінь-каширського р-ну від Хмеляр Ірини оста-
півни, 1936 р. н.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
6 4
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
43. Спр. С. чибирак-7. Матеріали, записані в с. оле-
нине камінь-каширського р-ну від Тарасюк Анастасії
карпівни, 1935 р. н.
44. Спр. С. чибирак-7. Матеріали, записані в с. оле-
нине камінь-каширського р-ну від Убушко Анастасії
Степанівни, 1932 р. н.
45. Спр. С. чибирак-8. Матеріали, записані в с. Вер-
хи камінь-каширського р-ну від пащук Марії пилипів-
ни, 1932 р. н.
46. Спр. С. чибирак-8. Матеріали, записані в с. Вер-
хи камінь-каширського р-ну від Шипшелей Ніни Сте-
панівни, 1931 р. н.
47. Спр. С. чибирак-8. Матеріали, записані в с. пі-
щане камінь-каширського р-ну від пикуль параски Ва-
силівни, 1932 р. н.
48. Спр. С. чибирак-8. Матеріали, записані в с. пі-
щане камінь-каширського р-ну від Шпанчук ольги
Степанівни, 1942 р. н.
49. Спр. С. чибирак-9. Матеріали, записані в с. Со-
шичне камінь-каширського р-ну від Лошик олени Вла-
сівни, 1934 р. н.
50. Спр. С. чибирак-9. Матеріали, записані в с. За-
пруддя камінь-каширського р-ну від Ненюк Ірини Тим-
офіївни, 1932 р. н.
51. Спр. С. чибирак-11. Матеріали, записані в с. Сто-
бихва камінь-каширського р-ну від Гривинець оксани
Іванівни, 1929 р. н.
52. Спр. С. чибирак-13. Матеріали, записані в с. Рі-
чиця Ратнівського р-ну від Гордун Марія Іванівна,
1927 р. н., яка народилася в с. піски Річицькі, з 1949 р.
проживає у с. Річиця.
References
1. Boltarovych Z. (1987) Narodnye znaniya [Folk
Knowledge]. Boltarovych Z., Minko L., Moroz Ya., Fedoriv O.
Obshchestvennyy, semeynyy byt i dukhovnaya kultura naseleniya
Polesya [Social and Family Life, and Spiritual Culture of the
Polissia Populace]. Minsk: Nauka i tekhnika, pp. 184–211.
2. Bondarenko H. (1997) Spetsialni (dopomizhni)
istorychni dystsypliny [Special (Auxiliary) Sciences of His-
tory]. Lutsk: Red.-vyd. vid. Volyn. un-tu, 222 pp.
3. Veremiychyk I. (1995) Tradytsiyni znariaddia pratsi,
promysly i remesla na Volyni [Conventional Implements,
Trades and Handicrafts in Volyn]. Lutsk, 256 pp.
4. Horlenko V. (1991) Narodni znannia, svitohliadni
uyavlennia, viruvannia, moral [Folk Knowledge, World-
view, Beliefs, and Morals]. Horlenko V., Naulko V. Kultura i
pobut naselennia Ukrayiny [Ukrainian Population’s Culture
and Mode of Life]. Kyiv: Lybid, pp. 188–196.
5. (2006) Narodni znannia [Folk Knowledge].
Ukrayinske narodoznavstvo: Navch. posibn. [Ukrainian Eth-
nology: A Tutorial]. Kyiv: Znannia, pp. 163–196.
6. Skrypnyk H. (1993) Narodni znannya [Folk Knowl-
edge]. Ukrayinska mynuvshyna: Iliustrovanyy etnohrafichnyy
dovidnyk [The Ukrainian Past: An Illustrated Ethnographic
Reference Book]. Kyiv: Lybid, pp. 205–214.
7. (1986) Ukrayinskyy radianskyy entsyklopedychnyy slovnyk
[The Ukrainian Soviet Encyclopedia]. Kyiv, Vol. 1,752 pp.
Arkhiv derzhavnoho naukovoho tsentru zakhystu
kulturnoyi spadshchyny vid tekhnohennykh katastrof
[State Research Center for Protection of Cultural
heritage from Man-Made disasters]
F. volodarka-2012: Materialy istoryko-etnohrafichnoyi
ekspedytsiyi do sil volodarskoho i vasylkivskoho
rayoniv kyyivskoyi oblasti (lystopad 2012 r.)
[volodarka-2012 Fund: Materials of the historical and
ethnographic expedition to villages of volodarka and
vasylkiv districts (kyiv Region) (november 2012)]
8. Sprava S. Chybyrak-2. Materialy, zapysani v
s. Zrayky Volodarskoho rayonu vid Derevyanenko
Vasylia Petrovycha, 1930 r. n., yakyy narodyvsia v
s. Cherevach Chornobylskoho r-nu, v 1986 r. pereyikhav
v s. Zrayky [Chybyrak-2 Dossier. Materials recorded in
the village of Zrayky (Volodarka District) from Vasyl
Petrovych Derevyanenko, b. 1930, born in the village of
Cherevach (Chornobyl District) and moved to the vil-
lage of Zrayky in 1986].
F. luhyny-2005: Materialy kompleksnoyi istoryko-
etnohrafichnoyi ekspedytsiyi do luhynskoho,
ovrutskoho ta korostenskoho rayoniv Zhytomyrskoyi
oblasti (lypen–serpen 2005 r.) [Luhyny-2005 Fund.
Materials of the Complex historical and ethnographic
expedition to luhyny, ovruch, and korosten districts
(Zhytomyr Region) ( July-August 2005]
9. Spr. S. Chybyrak-1. Materialy, zapysani v s. Vyhiv
Korostenskoho r-nu vid Didovskoyi Hanny Oleksandrivny,
1926 r. n. [S. Chybyrak-1 Dossier. Materials recorded in the
village of Vyhiv (Korosten District) from Hanna Oleksan-
drivna Didovska, b. 1926].
10. Spr. S. Chybyrak-2. Materialy, zapysani v s. Bovsuny
Luhynskoho r-nu vid Bovsunovskoho Pavla Andriyovycha,
1917 r. n. [S. Chybyrak-2 Dossier. Materials recorded in the
village of Bovsuny (Luhyny District) from Pavlo Andriy-
ovych Bovsunovskyi, b. 1917].
11. Spr. S. Chybyrak-2. Materialy, zapysani v s. Bovsuny
Luhynskoho r-nu vid Bovsunovskoyi Oleksandry
Oleksandrivny, 1932 r. n. [S. Chybyrak-2 Dossier. Materials
recorded in the village of Bovsuny (Luhyny District) from
Oleksandra Oleksandrivna Bovsunivska, b. 1932].
12. Spr. S. Chybyrak-3. Materialy, zapysani v
s. Chervona Voloka Luhynskoho r-nu vid Diakevych
Halyny Maksymivny, 1941 r. n. [S. Chybyrak-3 Dossier. Ma-
terials recorded in the village of Chervona Voloka (Luhyny
District) from Halyna Maksymivna Diakevych, b. 1941].
13. Spr. S. Chybyrak-4. Materialy, zapysani v s. Lypnyky
Luhynskoho r-nu vid Brazhdan Halyny Stepanivny,
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
65
Світл ана Чибирак
1935 r. n. [S. Chybyrak-4 Dossier. Materials recorded in the
village of Lypnyky (Luhyny District) from Halyna Stepa-
nivna Brazhdan, b. 1935].
14. Spr. S. Chybyrak-4. Materialy, zapysani v
s. Lypnyky Luhynskoho r-nu vid Potapchuk Yevy Yakivny,
1910 r. n. [S. Chybyrak-4 Dossier. Materials recorded in
the village of Lypnyky (Luhyny District) from Yeva Ya-
kivna Potapchuk, b. 1910].
15. Spr. S. Chybyrak-5. Materialy, zapysani v s. Osny
Luhynskoho r-nu vid Tarhonskoyi Halyny Okhrimivny,
1935 r. n. [S. Chybyrak-5 Dossier. Materials recorded in the
village of Osny (Luhyny District) from Halyna Okhrimi-
vna Tarhonska, b. 1935].
16. Spr. S. Chybyrak-5. Materialy, zapysani v s. Osny
Luhynskoho r-nu vid Shevchuk Nadiyi Semenivny,
1918 r. n. [S. Chybyrak-5 Dossier. Materials recorded in the
village of Osny (Luhyny District) from Nadiya Semenivna
Shevchuk, b. 1918].
17. Spr. S. Chybyrak-6. Materialy, zapysani v s. Povch
Luhynskoho r-nu vid Voytiuk Marfy Denysivny,
1904 r. n. [S. Chybyrak-6 Dossier. Materials recorded in
the village of Povch (Luhyny District) from Marfa De-
nysivna Voytiuk, b. 1904].
18. Spr. S. Chybyrak-6. Materialy, zapysani v s. Povch
Luhynskoho r-nu vid Herasimchuk Oksany Omelianivny,
1924 r. n. [S. Chybyrak-6 Dossier. Materials recorded in the
village of Povch (Luhyny District) from Oksana Omelia-
nivna Herasimchuk, b. 1924].
19. Spr. S. Chybyrak-6. Materialy, zapysani v s. Povch
Luhynskoho r-nu vid Rohovenko Halyny Ivanivny,
1941 r. n. [S. Chybyrak-6 Dossier. Materials recorded in the
village of Povch (Luhyny District) from Halyna Ivanivna
Rohovenko, b. 1941].
20. Spr. S. Chybyrak-7. Materialy, zapysani v
s. Putylovychi Luhynskoho r-nu vid Kamenchuk Mariyi
Yevtukhivny, 1925 r. n. [S. Chybyrak-7 Dossier. Materials
recorded in the village of Putylovychi (Luhyny District)
from Mariya Yevtukhivna Kamenchuk, b. 1925].
21. Spr. S. Chybyrak-8. Materialy, zapysani v s. Zapillia
Luhynskoho r-nu vid Kravchuk Mariyi Nykyforivny,
1926 r. n. [S. Chybyrak-8 Dossier. Materials recorded in the
village of Zapillia (Luhyny District) from Mariya Nyky-
forivna Kravchuk, b. 1926].
22. Spr. S. Chybyrak-8. Materialy, zapysani v s. Rudnia-
Zherevtsi Luhynskoho r-nu vid Murhy Hanny Zakharivny,
1922 r. n. [S. Chybyrak-8 Dossier. Materials recorded in the
village of Rudnia-Zherevtsi (Luhyny District) from Hanna
Zakharivna Murha, b. 1922].
23. Spr. S. Chybyrak-9. Materialy, zapysani v s. Budo-
Litky Luhynskoho r-nu vid Holub Yevdokiyi Vasylivny,
1920 r. n. [S. Chybyrak-9 Dossier. Materials recorded in the
village of Budo-Litky (Luhyny District) from Yevdokiya
Vasylivna Holub, b. 1920].
24. Spr. S. Chybyrak-9. Materialy, zapysani v s. Budo-
Litky Luhynskoho r-nu vid Hubinskoyi Niny Stepanivny,
1935 r. n. [S. Chybyrak-9 Dossier. Materials recorded in the
village of Budo-Litky (Luhyny District) from Nina Stepa-
nivna Hubinska, b. 1935].
25. Spr. S. Chybyrak-10. Materialy, zapysani v
s. Topilnia Luhynskoho r-nu vid Hryhoryevoyi Hanny
Maksymivny, 1924 r. n. [S. Chybyrak-10 Dossier. Materials
recorded in the village of Topilnia (Luhyny District) from
Hanna Maksymivna Hryhoryeva, b. 1924].
26. Spr. S. Chybyrak-10. Materialy, zapysani v
s. Topilnia Luhynskoho r-nu vid Istiuk Hanny Levkivny,
1922 r. n. [S. Chybyrak-10 Dossier. Materials recorded
in the village of Topilnia (Luhyny District) from Hanna
Levkivna Istiuk, b. 1922].
27. Spr. S. Chybyrak-10. Materialy, zapysani v
s. Topilnia Luhynskoho r-nu vid Melnyk Hanny
Panasivny, 1927 r. n. [S. Chybyrak-10 Dossier. Materi-
als recorded in the village of Topilnia (Luhyny District)
from Hanna Panasivna Melnyk, b. 1927].
28. Spr. S. Chybyrak-10. Materialy, zapysani v s. Topilnia
Luhynskoho r-nu vid Khurin Oleksandry Kindrativny,
1940 r. n. [S. Chybyrak-10 Dossier. Materials recorded in
the village of Topilnia (Luhyny District) from Oleksandra
Kindrativna Khurin, b. 1940].
29. Spr. S. Chybyrak-11. Materialy, zapysani v s. Ostapy
Luhynskoho r-nu vid Prymenko Hanny Hryhorivny,
1935 r. n. [S. Chybyrak-11 Dossier. Materials recorded in
the village of Ostapy (Luhyny District) from Hanna Hry-
horivna Prymenko, b. 1935].
30. Spr. S. Chybyrak-12. Materialy, zapysani v
s. Krasnostav Luhynskoho r-nu vid Hormanchuk Hanny
Serhiyivny, 1919 r. n. [S. Chybyrak-12 Dossier. Materials re-
corded in the village of Krasnostav (Luhyny District) from
Hanna Serhiyivna Hormanchuk, b. 1919].
31. Spr. S. Chybyrak-12. Materialy, zapysani v s.
Krasnostav Luhynskoho r-nu vid Tsapuk Yefrosiyi
Dmytrivny, 1919 r. n. [S. Chybyrak-12 Dossier. Materials re-
corded in the village of Krasnostav (Luhyny District) from
Yefrosiya Dmytrivna Tsapuk, b. 1919].
32. Spr. S. Chybyrak-13. Materialy, zapysani v
s. Kalynivka Luhynskoho r-nu vid Melnychuk Antoniny
Savivny, 1930 r. n. [S. Chybyrak-13 Dossier. Materials re-
corded in the village of Kalynivka (Luhyny District) from
Antonina Savivna Melnychuk, b. 1930].
33. Spr. S. Chybyrak-14. Materialy, zapysani v
s. Vozliakove Ovrutskoho r-nu vid Shpak Mariyi Platonivny,
1937 r. n. [S. Chybyrak-14 Dossier. Materials recorded in
the village of Vozliakove (Ovruch District) from Mariya
Platonivna Shpak, b. 1937].
34. Spr. S. Chybyrak-14. Materialy, zapysani v
s. Vozliakove Ovrutskoho r-nu vid Shpak Sofiyi Yosypivny,
1930 r. n. [S. Chybyrak-14 Dossier. Materials recorded in
the village of Vozliakove (Ovruch District) from Sofiya Yo-
sypivna Shpak, b. 1930].
35. Spr. S. Chybyrak-15. Materialy, zapysani v
s. Rudnia-Zherevtsi Luhynskoho r-nu vid Lepskoyi
Oleny Mykolayivny, 1928 r. n. [S. Chybyrak-15 Dossier.
Materials recorded in the village of Rudnia-Zherevtsi
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
66
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
(Luhyny District) from Olena Mykolayivna Lepska,
b. 1928].
F. kamin-kashyrskyy-2012: Materialy kompleksnoyi
istoryko-etnohrafichnoyi ekspedytsiyi do
kamin-kashyrskoho ta Ratnivskoho rayoniv
volynskoyi oblasti (lypen-serpen 2012 r.)
[Kamin-Kashyrskyy-2005 Fund. Materials of the
Complex historical and ethnographic expedition to
kamin-kashyrskyy and Ratne districts
(volyn Region) ( July-August 2012]
36. Spr. S. Chybyrak-1. Materialy, zapysani v s. Nuyno
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Antoniuk Oleny Stepanivny,
1926 r. n. [S. Chybyrak-1 Dossier. Materials recorded in the
village of Nuyno (Kamin-Kashyrskyy District) from Olena
Stepanivna Antoniuk, b. 1926].
37. Spr. S. Chybyrak-2. Materialy, zapysani v
s. Polytsi Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Melnyk Hanny
Nykodymivny, 1928 r. n. [S. Chybyrak-2 Dossier. Materials
recorded in the village of Polytsi (Kamin-Kashyrskyy Dis-
trict) from Hanna Nykodymivna Melnyk, b. 1928].
38. Spr. S. Chybyrak-3. Materialy, zapysani v
s. Pnivne Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Pylypchuk
Yelyzavety Martynivny, 1931 r. n. [S. Chybyrak-3 Dos-
sier. Materials recorded in the village of Pnivne (Kamin-
Kashyrskyy District) from Yelyzaveta Martynivna Py-
lypchuk, b. 1931].
39. Spr. S. Chybyrak-4. Materialy, zapysani v s. Vydrychi
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Pytel Uliany Fedorivny,
1935 r. n. [S. Chybyrak-4 Dossier. Materials recorded in the
village of Vydrychi (Kamin-Kashyrskyy District) from Uli-
ana Fedorivna Pytel, b. 1935].
40. Spr. S. Chybyrak-5. Materialy, zapysani v
s. Oleksandriya Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Deneychuk
Hanny Davydivny, 1935 r. n. [S. Chybyrak-5 Dossier. Ma-
terials recorded in the village of Oleksandriya (Kamin-
Kashyrskyy District) from Hanna Davydivna Deneychuk,
b. 1935].
41. Spr. S. Chybyrak-6. Materialy, zapysani v s. Velymche
Ratnivskoho r-nu vid Hayduchyk Onysi Yakivny, 1932 r. n.
[S. Chybyrak-6 Dossier. Materials recorded in the village of
Velymche (Ratne District) from Onysia Yakivna Hayduch-
yk, b. 1932].
42. Spr. S. Chybyrak-7. Materialy, zapysani v s. Borovne
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Khmeliar Iryny Ostapivny,
1936 r. n. [S. Chybyrak-7 Dossier. Materials recorded in
the village of Borovne (Kamin-Kashyrskyy District) from
Iryna Ostapivna Khmeliar, b. 1936].
43. Spr. S. Chybyrak-7. Materialy, zapysani v s. Olenyne
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Tarasiuk Anastasiyi Karpivny,
1935 r. n. [S. Chybyrak-7 Dossier. Materials recorded in the
village of Olenyne (Kamin-Kashyrskyy District) from An-
astasiya Karpivna Tarasiuk, b. 1935].
44. Spr. S. Chybyrak-7. Materialy, zapysani v s. Olenyne
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Ubushko Anastasiyi
Stepanivny, 1932 r. n. [S. Chybyrak-7 Dossier. Materials re-
corded in the village of Olenyne (Kamin-Kashyrskyy Dis-
trict) from Anastasiya Stepanivna Ubushko, b. 1932].
45. Spr. S. Chybyrak-8. Materialy, zapysani v s. Verkhy
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Pashchuk Mariyi Pylypivny,
1932 r. n. [S. Chybyrak-8 Dossier. Materials recorded in the
village of Verkhy (Kamin-Kashyrskyy District) from Mari-
ya Pylypivna Pashchuk, b. 1932].
46. Spr. S. Chybyrak-8. Materialy, zapysani v s. Verkhy
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Shypsheley Niny Stepanivny,
1931 r. n. [S. Chybyrak-8 Dossier. Materials recorded in the
village of Verkhy (Kamin-Kashyrskyy District) from Nina
Stepanivna Shypsheley, b. 1931].
47. Spr. S. Chybyrak-8. Materialy, zapysani v
s. Pishchane Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Pykul Parasky
Vasylivny, 1932 r. n. [S. Chybyrak-8 Dossier. Materials re-
corded in the village of Pishchane (Kamin-Kashyrskyy Dis-
trict) from Paraska Vasylivna Pykul, b. 1932].
48. Spr. S. Chybyrak-8. Materialy, zapysani v s. Pishchane
Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Shpanchuk Olhy Stepanivny,
1942 r. n. [S. Chybyrak-8 Dossier. Materials recorded in the
village of Pishchane (Kamin-Kashyrskyy District) from
Olha Stepanivna Shpanchuk, b. 1942].
49. Spr. S. Chybyrak-9. Materialy, zapysani v
s. Soshychne Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Loshyk Oleny
Vlasivny, 1934 r. n. [S. Chybyrak-9 Dossier. Materials re-
corded in the village of Soshychne (Kamin-Kashyrskyy
District) from Olena Vlasivna Loshyk, b. 1934].
50. Spr. S. Chybyrak-9. Materialy, zapysani v
s. Zapruddia Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Neniuk Iryny
Tymofiyivny, 1932 r. n. [S. Chybyrak-9 Dossier. Materials
recorded in the village of Zapruddia (Kamin-Kashyrskyy
District) from Iryna Tymofiyivna Neniuk, b. 1932].
51. Spr. S. Chybyrak-11. Materialy, zapysani v
s. Stobykhva Kamin-Kashyrskoho r-nu vid Hryvynets
Oksany Ivanivny, 1929 r. n. [S. Chybyrak-11 Dossier.
Materials recorded in the village of Stobykhva (Kamin-
Kashyrskyy District) from Oksana Ivanivna Hrynevets,
b. 1929].
52. Spr. S. Chybyrak-13. Materialy, zapysani v
s. Richytsia Ratnivskoho r-nu vid Hordun Mariyi Ivanivny,
1927 r. n., yaka narodylasia v s. Pisky Richytski, z 1949 r.
prozhyvaye u s. Richytsya. [S. Chybyrak-13 Dossier. Mate-
rials recorded in the village of Richytsia (Ratne District)
from Mariya Ivanivna Hordun, b. 1927, born in the vil-
lage of Pisky Richytski, since 1949 resides in the village of
Richytsia].
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|