Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання
На сьогодні українсько-білоруське пограниччя постає яскравим прикладом для пізнання етнокультурних процесів та явищ. Подібність умов проживання, способів ведення господарства, традиційного життя спричинили подібність етнокультурних рис мешканців українсько-білоруського Полісся. Тому основними етноди...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204081 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 24-38. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204081 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2040812025-07-31T00:07:55Z Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання Sociocultural Studies of Ukrainian-Belarusian Borderland: On the Issue of Historiography Семенова, О. Розвідки та матеріали На сьогодні українсько-білоруське пограниччя постає яскравим прикладом для пізнання етнокультурних процесів та явищ. Подібність умов проживання, способів ведення господарства, традиційного життя спричинили подібність етнокультурних рис мешканців українсько-білоруського Полісся. Тому основними етнодиференціюючими чинниками постають мовні, культурні та етнічні особливості жителів пограниччя. Опрацьовані матеріали дають можливість стверджувати про наявність широкого масиву лінгвістичних та етнолінгвістичних досліджень українсько-білоруського порубіжжя, у яких розкриваються особливості українських та білоруських говірок. Авторка розглянула діалектологічні дослідження Полісся, зокрема, колективні праці українських, білоруських та російських науковців, а також окремі видання, у яких висвітлено фонетичні, морфологічні та лексичні особливості поліських говірок. Проаналізовано низку лінгвогеографічних видань, як загальних, так і тематичних: атласи тваринницької, будівельної лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лексикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів. Дослідження духовної та матеріальної культури порубіжжя присвячені фольклорним традиціям у зоні пограниччя, різним аспектам традиційно-побутової культури українців та білорусів, житлового будівництва, народної медицини, астрономії, метеорології тощо. Розглянуто внесок науково-дослідних проектів та програм співробітництва між Україною та Білоруссю, зокрема діяльність Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та Інституту мистецтвознавства, етнографії та фольклору імені К. Крапіви НАН Білорусі, результатом співпраці яких стали спільні експедиції, міжнародні конференції, ґрунтовні наукові видання тощо. Nowadays, the Ukrainian-Belarusian borderland is a fine example to study ethnocultural processes and phenomena. Similar environmental conditions and traditional ways of housekeeping have caused similar ethnocultural features of the inhabitants of Ukrainian-Belarusian Polissia. Thus, the linguistic, cultural, and ethnic peculiarities of the borderland representatives have become the main differentiating features. During the research, a large amount of works devoted to linguistic and ethnolinguistic study of Ukrainian-Belarusian borderlands have been revealed, where the special features of Ukrainian and Belarusian dialects are described. The authoress has examined dialectological studies of Polissia, in particular the collective works of Ukrainian, Belarusian, and Russian scientists, and also some separate editions, where phonetic, morphological, and lexical peculiarities of Polissian dialects are considered. A number of linguistic and geographical editions, both general and special ones: atlases of animal and building vocabularies, names of medicinal plants, clothes, footwear, etc., are analyzed. Also, a review of some lexicographical works, particularly different topical vocabularies of Polissian dialects, is proposed in the paper. Studies of spiritual and material culture are connected with folklore traditions on the borderland and different aspects of the traditional and everyday culture of neighboring Ukrainians and Belarusians, as well as their ways of housebuilding, folk medicine, astronomy, meteorology, etc. The contribution of research projects and programs of collaboration between Ukraine and Belarus, especially the NASU M. Rylskyi Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology, and the NASB K. Krapiva Institute for Art Studies, Ethnography and Folklore, into the study of Ukrainian-Belarusian borderlands, in particular their cooperation in expeditions, international conferences, scientific editions, etc., is considered. 2019 Article Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 24-38. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204081 316.7:(477+476–192.2) https://doi.org/10.15407/nte2019.04.024 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки та матеріали Розвідки та матеріали |
| spellingShingle |
Розвідки та матеріали Розвідки та матеріали Семенова, О. Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання Народна творчість та етнологія |
| description |
На сьогодні українсько-білоруське пограниччя постає яскравим прикладом для пізнання етнокультурних процесів та явищ. Подібність умов проживання, способів ведення господарства, традиційного життя спричинили подібність етнокультурних рис мешканців українсько-білоруського Полісся. Тому основними етнодиференціюючими чинниками постають мовні, культурні та етнічні особливості жителів пограниччя. Опрацьовані матеріали дають можливість стверджувати про наявність широкого масиву лінгвістичних та етнолінгвістичних досліджень українсько-білоруського порубіжжя, у яких розкриваються особливості українських та білоруських говірок. Авторка розглянула діалектологічні дослідження Полісся, зокрема, колективні праці українських, білоруських та російських науковців, а також окремі видання, у яких висвітлено фонетичні, морфологічні та лексичні особливості поліських говірок. Проаналізовано низку лінгвогеографічних видань, як загальних, так і тематичних: атласи тваринницької, будівельної лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лексикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів. Дослідження духовної та матеріальної культури порубіжжя присвячені фольклорним традиціям у зоні пограниччя, різним аспектам традиційно-побутової культури українців та білорусів, житлового будівництва, народної медицини, астрономії, метеорології тощо. Розглянуто внесок науково-дослідних проектів та програм співробітництва між Україною та Білоруссю, зокрема діяльність Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та Інституту мистецтвознавства, етнографії та фольклору імені К. Крапіви НАН Білорусі, результатом співпраці яких стали спільні експедиції, міжнародні конференції, ґрунтовні наукові видання тощо. |
| format |
Article |
| author |
Семенова, О. |
| author_facet |
Семенова, О. |
| author_sort |
Семенова, О. |
| title |
Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання |
| title_short |
Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання |
| title_full |
Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання |
| title_fullStr |
Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання |
| title_full_unstemmed |
Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання |
| title_sort |
соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204081 |
| citation_txt |
Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 24-38. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT semenovao socíokulʹturnídoslídžennâukraínsʹkobílorusʹkogopograniččâdoístoríografíípitannâ AT semenovao socioculturalstudiesofukrainianbelarusianborderlandontheissueofhistoriography |
| first_indexed |
2025-11-26T02:41:08Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:41:08Z |
| _version_ |
1849819025488478208 |
| fulltext |
2 4
УДК 316.7:(477+476–192.2)
СЕМЕНОВА ОКСАНА
кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історичних студій Науково-дослідного інституту
українознавства МоНУ
SeMenovA okSAnA
a Ph.D. in History, research fellow at the Historical Studies Department of MESU Research Institute of Ukrainian
Studies
Бібліографічний опис:
Семенова, о. (2019) Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії
питання. Народна творчість та етнологія, 4 (380), 24–38
Semenova, O. (2019) Sociocultural Studies of Ukrainian-Belarusian Borderland: оn the Issue Historiography.
Narodna tvorchist ta etnolohiya [Folk Art and Ethnology], 4 (380), 24–38
СОЦІОК УЛЬТ У РНІ ДОС ЛІ Д Ж ЕНН Я
У К РА ЇНСЬКО-БІ ЛОРУСЬКОГО ПОГРА НИ Ч Ч Я:
ДО ІСТОРІОГРАФІЇ ПИТА НН Я
Анотація / Abstract
На сьогодні українсько-білоруське пограниччя постає яскравим прикладом для пізнання етнокультурних про-
цесів та явищ. подібність умов проживання, способів ведення господарства, традиційного життя спричинили по-
дібність етнокультурних рис мешканців українсько-білоруського полісся. Тому основними етнодиференціюючими
чинниками постають мовні, культурні та етнічні особливості жителів пограниччя.
опрацьовані матеріали дають можливість стверджувати про наявність широкого масиву лінгвістичних та етно-
лінгвістичних досліджень українсько-білоруського порубіжжя, у яких розкриваються особливості українських та
біло руських говірок. Авторка розглянула діалектологічні дослідження полісся, зокрема, колективні праці україн-
ських, білоруських та російських науковців, а також окремі видання, у яких висвітлено фонетичні, морфологічні та
лексичні особливості поліських говірок. проаналізовано низку лінгвогеографічних видань, як загальних, так і тема-
тичних: атласи тваринницької, будівельної лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лек-
сикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів.
дослідження духовної та матеріальної культури порубіжжя присвячені фольклорним традиціям у зоні погранич-
чя, різним аспектам традиційно-побутової культури українців та білорусів, житлового будівництва, народної меди-
цини, астрономії, метеорології тощо.
окрему увагу приділено розгляду проблеми формування етнічної самосвідомості мешканців українсько-біло-
руського прикордоння та їх самоідентифікації. Розглянуто трактування властивих для поліського регіону етнонімів
«поліщук», «литвин», «тутешній». Зазначено, що особливістю білоруської ідентичності ХІХ–ХХ ст. є низький рі-
вень національної свідомості як результат тривалого перебування під тиском Російської імперії та досить пізнє за-
родження національного руху. Сучасні дослідження засвідчують високий рівень зрусифікованості та радянізованості
білоруського суспільства.
Розглянуто внесок науково-дослідних проектів та програм співробітництва між Україною та Білоруссю, зокрема
діяльність Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та Інсти-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
25
Оксана семенОва
туту мистецтвознавства, етнографії та фольклору імені к. крапіви НАН Білорусі, результатом співпраці яких стали
спільні експедиції, міжнародні конференції, ґрунтовні наукові видання тощо.
Ключові слова: українсько-білоруське порубіжжя, поліські говірки, лінгвістичні дослідження, міжкультурна
взаємо дія, інтерференція, етнічна самоідентифікація.
Nowadays Ukrainian-Belarusian borderland is a fine example to study ethnocultural processes and phenomena. Similar
environmental conditions, traditional way of housekeeping have caused similar ethnocultural features of the inhabitants
of Ukrainian-Belarusian Polissia. Thus, linguistic, cultural and ethnic peculiarities of the borderland representatives have
become the main differentiating features.
During the research a big amount of works devoted to linguistic and ethnolinguistic study of Ukrainian-Belarusian
borderlands have been revealed, where the special features of Ukrainian and Belarusian dialects are described. The author-
ess has examined dialectological studies of Polissia, in particular, the collective works of Ukrainian, Belarusian and Russian
scientists and also some separate editions, where phonetic, morphological and lexical peculiarities of Polissian dialects are
considered. A number of linguistic and geographical editions, both general and special ones: atlases of animal and building
vocabularies, names of medicinal plants, clothes, footwear etc., are analyzed. Also a review of some lexicographical works,
in particular different topical vocabularies of Polissian dialects, is proposed in the paper.
Studies of spiritual and material culture are connected with folklore traditions on the borderland and different aspects
of traditional and everyday culture of neighboring Ukrainians and Belarusians, their ways of housebuilding, folk medicine,
astronomy, meteorology etc.
Particular attention is paid to the problem of ethnic consciousness and self-identity formation among the Ukrainian-Be-
larusian borderland inhabitants. The authoress has considered such common for Polissia ethnonyms as polishchuk (people
who populate Polissia), lytvyn (Lithuanian, belongs to grand Duchy of Lithuania), tuteshniy (indigene). It is revealed that in
the ХІХ–ХХ centuries Belarusian identity has been distinct in a low level of national consciousness as a result of long-term
being under Russian Empire oppression and rather late formation of national movement. Modern studies assure a high level
of Belarusian society Russification and Sovietization.
The contribution of research projects and programs of collaboration between Ukraine and Belarus, especially the
NASU M. Rylskyi Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology and NASB K. Krapiva Institute for Art Studies,
Ethnography and Folklore, into the study of Ukrainian-Belarusian borderlands, in particular their cooperation in expedi-
tions, international conferences, scientific editions, etc., is considered.
keywords: Ukrainian-Belarusian borderlands, Polissian dialects, linguistic researches, intercultural relations, interfer-
ence, ethnic self-identity.
проблема дослідження пограниччя як
складного мультидисциплінарного феноме-
ну набуває особливої актуальності в сучас-
ній історичній, філософській та соціоло-
гічній науці. дослідники визначають різні
аспекти розуміння і бачення пограниччя –
географічний, економічний, політичний,
соціальний, лінгвістичний, релігійний, куль-
турний тощо. отож, пограниччя не лише
виступає як фізичний простір суспільства,
але й виявляє себе своєрідним соціокуль-
турним та етносоціальним простором, що
постає на межі культур і етносів. Соціокуль-
турне пограниччя розглядається крізь при-
зму взає модії людей, ідей, традицій, історич-
них, культурних, соціальних, мовних зв’язків
та взаємовідносин. Яскравим прикладом для
пізнання етнокультурних процесів та явищ є
українсько-білоруське пограниччя.
особливості природно-географічних
умов проживання відбилися на всіх сторо-
нах життєдіяльності та культури населення
українсько-білоруського полісся. Схожість
способів ведення господарської діяльності й
культурно-побутових традицій спричинили
подібність етнокультурних рис українців та
білорусів полісся. Відтак основними етно-
диференціюючими чинниками постають
мова, культурна спадщина та територіаль-
на належність (походження). Зазначимо, що
формат статті не дає можливості охопити та
проаналізувати весь масив наукової літера-
тури з порушеної проблематики, тож сфоку-
суємося на аналізі праць учених пострадян-
ського простору (українських, білоруських,
російських), які умовно поділимо на три
групи: дослідження проблем мовної ситу-
ації пограниччя, його традиційної культу-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
2 6
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
ри та етнічної самоідентифікації мешканців
пограничних територій.
перші лінгвістичні дослідження полісся
датуються кінцем ХІХ – початком ХХ ст.
Вагомий внесок у розробку поліської тема-
тики був зроблений о. курило [35], В. Ган-
цовим [14], Є. карським [26; 27] – етно-
графом, лінгвістом, основоположником
білоруського мовознавства. У першому томі
видання «Білоруси» Є. карський порушує
питання лексичних зв’язків української та
білоруської мов, характеризує їхні фоне-
тичні та граматичні особливості. На основі
зібраного лінгвістичного й етнографічного
матеріалу вчений провів кордони між тери-
торіями побутування білоруських та укра-
їнських говорів, зазначивши, що білоруські
особливості говорів досить сильно помітні
в північних повітах чернігівської губернії,
та висловив думку, що південнобілоруські й
північноукраїнські говори складають одну
діалектну зону. про схожість українських і
білоруських говірок на території пограниччя
зазначав і мово знавець В. Ганцов: «провес-
ти межу поміж українською і білоруською
язиковими територіями так же важко <…>
бо ніде такої межі й немає. Всюди маємо
широку територію говорів перехідних, що в
ріжних комбінаціях і з ріжними варіаціями
єднають в собі характеристичні особливості
однієї з цих мов» [14, с. 262].
Системне вивчення поліських гово-
рів починається в другій половині ХХ ст.
Активна збирацька та науково-дослідниць-
ка робота проводилася в радянський пері-
од колективами українських, білоруських та
російських науковців. Результати ареальних
досліджень поліського регіону, проведе-
них групою вчених під керівництвом росій-
ського вченого М. Толстого і спрямованих,
зокрема, на вивчення етнолінгвістичних осо-
бливостей українсько-білоруського погра-
ниччя, представлені в збірнику «полесье
и этногонез славян» [58] та створеному на
основі поліських лінгвістичних експедицій
виданні «полесье (Лингвистика. Археоло-
гия. Топонимика)» [57]. праця «полесский
этнолингвистический сборник» охоплює
майже весь поліський територіально-мов-
ний континуум і містить спробу діалектного
членування полісся на основі мовних явищ
та народної культури цього регіону [56].
північноукраїнські говірки стали об’єктом
дослідження мовознавців Ф. Жилка [24],
С. Бевзенка [5], І. Матвіяса [40], о. кривиць-
кого [33]. Зокрема, Ф. Жилко – автор про-
грами та першого підручника з української
діалектології для студентів-філологів – роз-
глянув морфологічні, фонетичні та лексич-
ні особливості північної діалектної групи
(наріччя), визначив характерні особливості
східно-, середньо- та західнополіських гові-
рок. С. Бевзенко зазначає про відсутність
чіткої межі північних поліських діалектів та
побутування в цьому регіоні великої кількос-
ті перехідних українсько-білоруських гові-
рок, висвітлює основні ознаки, що визнача-
ють їх українську або білоруську підоснову.
У виданні з білоруської діалектології о. кри-
вицького розглянуто основні види білорусь-
ких говірок, зазначено їхні характерні осо-
бливості та ареали поширення. Зауважимо,
що, незважаючи на протиставлення вченим
західнополіського та основного білоруського
діалектних типів, він визначає належність
перших до білоруського мовного простору.
Українсько-білоруські взаємовпливи в
східнополіських та середньополіських говір-
ках вивчали п. Лисенко [38], М. Никончук
[47], Т. Назарова [44]; у західнополіських
говірках – Ф. климчук [30], о. Скопненко
[64], М. Мойсієнко [42; 43], Ю. Громик [20],
Г. Аркушин [3].
проблема дослідження мовної картини
в зоні українсько-білоруського порубіжжя
актуалізується в збірнику наукових праць
«одеські етнографічні читання. етнокуль-
тура порубіжжя: локально-територіальні
особливості». поміж інших вирізняється
публікація Р. Григор’євої, у якій ідеться про
наявність значної кількості локальних форм
мовної ситуації та мовної поведінки людей,
які мешкають в ареалі пограниччя. Зокре-
ма, це стосується білоруського компонен-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
27
Оксана семенОва
та, який зберігається в культурі та говірках
сучасних мешканців порубіжних районів
чернігівської області [15].
одним зі способів наочного подання мов-
них фактів, їх осмислення та зіставлення є
лінгвістична географія як розділ діалекто-
логії, яка на основі картографування вивчає
локалізацію мовних явищ та окреслює тери-
торію їх поширення. На сьогодні маємо знач-
ний масив лінгвогеографічних досліджень
лексики поліських говірок: це як видання
загального характеру [28; 39], так і тематичні
атласи о. Євтушка [23], В. куриленка [34],
Г. Аркушина [2].
Серед лінгвістичних досліджень слід
виділити власне лексикографічні. На сьогод-
ні можемо стверджувати про значні досяг-
нення поліської діалектної лексикографії,
а саме зростання кількості лексикографіч-
них розвідок, що територіально охоплюють
ареал українсько-білоруського пограниччя.
особливу цінність має збірник «Лексика
полесья. Материалы для полесского диа-
лектного словаря» [37], у якому здійснено
порівняльний аналіз лексики поліських діа-
лектів та представлено низку словників, що
охоплюють землеробську, ткацьку, ботаніч-
ну та іншу термінологію.
У публікації сучасного мовознавця Г. Гри-
машевич [16] зроблено огляд лексикографіч-
них праць, присвячених поліському наріччю,
однак, на нашу думку, його можна доповни-
ти загальними та тематичними словниками
Р. омельковець [51], о. Бабічевої [4] та ін.
Науковий доробок українського етнолога
Л. пономар зосереджений на дослідженні
народного одягу правобережного поліс-
ся, зокрема, його термінології, етнолокаль-
ної специфіки та географії поширення [60].
проаналізувавши широкий масив лінгвіс-
тичного та етнографічного матеріалу, дослід-
ниця зазначає, що своєрідність українсько-
білоруського порубіжжя полягає не лише
в збереженні питомих архаїчних рис, але й
у особливостях, пов’язаних із запозичення-
ми. Зокрема, про мовну та етнокультурну
інтерференцію свідчить поширення в пів-
нічних говірках Волинської та Рівненської
областей білоруського компонента із сусідніх
берестейських говірок. цінність досліджень
Л. пономар полягає в тому, що на матеріалі
одягу правобережного полісся і його назв
авторка здійснила аналіз етнодіалектних меж
та ареалів, охарактеризувала та унаочнила
ілюстраціями загальнорегіонаьні, регіональ-
но-локальні та спорадичні види одягу. Спосо-
би номінації одягу в поліських говірках стали
також об’єктом дослідження мовознавців
Л. Анисимової [1], Г. Гримашевич [17].
Вартують уваги окремі праці, присвячені
вивченню наукового доробку з окресленої про-
блематики. Так, стан дослідження українсько-
білоруських діалектних контактів, зокрема,
говорів перехідного типу, висвітлено в стат-
ті мовознавця Сальваторе дель Гаудіо [70].
досить інформативною є публікація Г. Грима-
шевич, присвячена аналізу наукової літерату-
ри з висвітлення проблем полісько-білорусь-
ких мовних взаємовпливів [18]. У дослідженні
російської вченої С. Толстої [66] здійснено
огляд лінгвістичних та етнолінгвістичних
досліджень полісся, зокрема, праць україн-
ських, російських, білоруських, польських уче-
них з лінгвогеографії, лексикології та лексико-
графії, фольклору і традиційної культури.
Важливим аспектом соціокультурного
пізнання українсько-білоруського порубіж-
жя є вивчення його духовної, матеріальної та
традиційно-побутової культури. Міжетнічні
взаємозв’язки і взаємовпливи знайшли своє
втілення в реліктових формах та елементах
традиційної народної культури мешканців
українсько-білоруського пограниччя. дослі-
дженням цих явищ і процесів присвячено
праці, опубліковані в згаданому вище збір-
нику «полесский этнолингвистический
сборник. Материалы и исследования», де на
основі польового матеріалу висвітлюються
родинна та календарна обрядовість, обрядова
і фольклорна лексика поліщуків [56]. На базі
широкого польового й літературного мате-
ріалу, архівних джерел та музейних колекцій
була створена монографія «полесье. Мате-
риальная культура» [59], у якій знайшли
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
28
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
відображення народна виробнича діяль-
ність, ремесла і промисли, одяг, їжа, тран-
спортні засоби мешканців поліського регі-
ону. продовженням цього видання є книга
«общественный, семейный быт и духовная
культура населения полесья» [50], яка аку-
мулювала в собі дослідження суспільного
життя населення, родинного побуту, народ-
них знань і вірувань, фольклору, мистецтва та
інших аспектів духовної культури населення
українсько-білоруського пограниччя.
дослідженням фольклорних текстів,
вірувань та обрядів є назване вище видання
«полесье и этногенез славян» [58]; резуль-
тати вивчення фольклорного матеріалу
мешканців полісся зафіксовано в збірнику
«Славянский и балканский фольклор» [65],
зокрема, зазначено про змішаний репертуар
пісенних форм. Автори підкреслюють масо-
вість і глибинність українсько-білоруських
фольклорних взаємодій як наслідок тривалих
міжетнічних контактів у досліджуваному
регіоні. У виданні «Народная культура бело-
русско-русско-украинского пограничья»
вміщено та охарактеризовано основні групи
народних літературних пам’яток, що побуту-
вали в зоні пограниччя (релігійні, світські,
історико-краєзнавчі, політичні) [36].
поміж українських досліджень вирізня-
ється праця українського фольклориста й
етнографа Р. кирчіва [29], у якій розгля-
нуто відображення етнічних взаємозв’язків
українців і білорусів у фольклорній традиції
полісся. Автор зазначає про поширеність
українського пісенного репертуару вздовж
українсько-білоруської етнічної межі, при-
чому з просуванням українських пісень на
північ вони дедалі більше білорусизуються.
Учений висловив думку про найбільше збе-
реження в сучасному побутуванні на укра-
їнсько-білоруському пограниччі сімейно-
обрядового фольклору.
проблема вивчення фольклору в ареалі
українсько-білоруського пограниччя пред-
ставлена низкою праць: у статті Н. пастух
зауважено, що білорусько-українські взаємо-
впливи виявляються передусім у побутуванні
волочебних пісень на території північного
підляшшя та згадано властиві для окремих
регіонів порубіжжя поминальні голосіння
[54, с. 244]. дослідження фольклорних тра-
дицій пограниччя містить збірник наукових
праць «Слов’янський світ», зокрема, порів-
няльний аналіз величальних мотивів укра-
їнських і білоруських хрестинних пісень
здійснено в публікації о. Бриняк [9]; у стат-
ті о. павлової [53] проаналізовано обрядо-
ві пісні сватання й заручин українсько-біло-
руського порубіжжя. Сучасні етнокультурні
процеси українського й білоруського суспіль-
ства розглянула Г. Бондаренко [7]. Зокрема,
вона зазначила про поширення архаїчних
форм обрядовості й фольклору серед україн-
ського та білоруського населення в сучасний
період (весняні ігри та пісні, замовляння).
побутування молитви в магічно-сакральній
традиції пограниччя висвітлено І. Гунчиком
[21]; звичаєво-правовий контекст весільних
пісень порубіжжя – І. Нікольчук [49].
Різні аспекти традиційної культури меш-
канців прикордоння знайшли висвітлення в
збірнику наукових праць «Українське погра-
ниччя: варіативність традиційної культури»,
зокрема, о. Васянович розглядає сучасні
народні астрономічні знання та вірування на
території порубіжжя [10]; етапи становлення
родинних зв’язків та особливості весільної
обрядовості розкриває о. кондратюк [32];
у публікації о. павлової [52] здійснено ана-
ліз наукового доробку з проблеми вивчення
весільної обрядовості білорусів.
Серед широкого масиву досліджень
духов ної та матеріальної культури мешкан-
ців порубіжжя відзначимо розвідку з родин-
ної обрядовості поліщуків І. Несен [46].
етнокультурні зв’язки українців і білорусів
на матеріалах весільної обрядовості розгля-
нуто у праці Г. пашкової [55]; особливості
вбрання українців і білорусів Волинсько-
го пограниччя висвітлено о. Винокур [13];
житлово-господарське будівництво на укра-
їнсько-білоруському пограниччі – С. Вергов-
ським [12], специфіку народної медицини –
І. Ігнатенко [25].
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
29
Оксана семенОва
поміж сучасних етнокультурних дослі-
джень пограниччя помітною є публікація
українського етнолога о. Боряк [8]. Висловлю-
ючи думку про те, що обряди як складова куль-
турної традиції мають етнічне забарвлення і
можуть застосовуватися як етновизначальні
фактори, авторка на основі аналізу широкого
фактографічного матеріалу поховально-поми-
нальної обрядовості виокремлює її специфічні
риси в зоні пограниччя, робить висновок про
схожість основних компонентів поховально-
поминального комплексу та вирізняє його
локальні особливості. дослідниця висловлює
думку, що українсько-білоруські етнокультур-
ні взаємозв’язки та взаємовпливи зумовлюють
появу змішаних форм у культурі та традиціях
мешканців порубіжжя.
На території полісся протягом тися-
чоліть відбувалися складні етногенетичні
процеси. Віддалення від основного україн-
ського етнічного масиву викликало форму-
вання специфічної ідентифікації. основну
масу населення регіону складали українці та
білоруси, які ідентифікували себе як «укра-
їнські поліщуки» та «білоруські палєщукі».
Незважаючи на багато спільних рис у мате-
ріальній культурі, українські та білорусь-
кі поліщуки помітно відрізнялися за своєю
мовою, традиційно-побутовою культурою,
антропологічними ознаками. крім етноніма
«поліщуки», на території полісся побуту-
вав етнонім «литвини»; спершу литвинами
називали належних у XV–XVІ ст. до Литов-
ської держави українців, білорусів і росіян,
а згодом так почали називати білорусів укра-
їнські поліщуки. етнолог Б. Савчук литвина-
ми називає нащадків населення історичної
Сіверщини, які на початок ХХ ст. проживали
в північно-східних районах чернігівської і
Сумської областей та не ідентифікували себе
ні з українцями, ні з білорусами чи литовця-
ми, натомість вважали себе народом руським,
козаками [63, с. 513–515].
Уже згадуваний Є. карський зазначає, що
до початку ХХ ст. білоруси не іменували себе
білорусами. Учений писав: «простой народ
в Белоруссии не знает этого названия. На
вопрос: кто ты? простолюдин отвечает – рус-
ский, а если он католик, то называет себя
либо католиком, либо поляком; иногда свою
родину назовет Литвой, а то и просто ска-
жет, что он “тутэйшый” – здешний, конеч-
но, противополагая себя лицу, говорящему
по-великорусски, как пришлому в западном
крае» [26, с. 116]. дослідник зауважує, що
українці вважають литвинами всіх, хто меш-
кає на півночі від р. десни, зокрема, у Мглин-
ському, Суразькому, Новозибківському, Ста-
родубському та частково Городнянському
повітах чернігівської губернії, а також усіх
білорусів загалом. основними зовнішніми
ознаками, за якими українці визначали біло-
русів, за Є. карським, були: антропологічні
відмінності (білоруси біляві, блакитноокі або
сіроокі), дзенькання та м’яка вимова звуків е
та и (українці вимовляють їх твердо), побу-
тування постолів та одягу переважно білого
кольору: «Мне кажется, что не лишено зна-
чения в данном случае ходячее объяснение
эпитета “Белая Русь” по внешнему виду бело-
русов: в большинстве случаев они одеваются в
белые свитки или белые кожухи, носят белые
магерки (шапки)» [27, с. 7– 9; 26, с. 117].
Ще однією етнічною групою поліського
регіону є «тутейші» («тутешні») – населен-
ня з нечітко визначеною етнічною самосві-
домістю (не відносять себе ні до білорусів,
ні до українців). о. Шевчук звертає увагу
на виникнення феномену «тутешності»
серед білоруського населення ще за часів
великолитовської епохи та його значення
як виразника самоусвідомлення зв’язку зі
своєю територією, а в подальшому – ланкою
у формуванні національної ідентичності [68,
с. 90]. У цьому контексті показовою є ситуа-
ція з національною самоідентифікацію насе-
лення Західного полісся, мешканці якого
(поліщуки Берестейщини) називають себе
тутешніми і не ототожнюють себе з україн-
цями, а про свою належність до білоруського
народу говорять на підставі факту прожи-
вання на території Білорусі [42, с. 37].
Історик І. Недокус зауважує, що особли-
вість формування білоруського етносу поля-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
30
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
гала в тому, що майже до початку ХХ ст.
він не становив окремої етнічної одиниці,
а розглядався як частина польського або
російського етносу. перші ідеї самостій-
ності білоруського народу були висловлені
наприкінці ХІХ ст., а до того часу білорусь-
ке селянство називало себе «тутейшими»
[45]. Білоруський історик о. Бендін у своїх
студіях, присвячених формуванню та роз-
витку етнічної самоідентифікації білорусів,
зазначає, що відповідно до усталених тра-
дицій другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
усі православні українці (малороси), біло-
руси та росіяни (великороси) вважалися час-
тиною російського народу, а також визна-
чає дворівневу самоідентифікацію україн-
ський (малоруський) = російський та білорусь-
кий = російський. У такому випадку о. Бендін
говорить про заміну етнічної ідентичності
релігійною: традиційним способом етнічно-
го самовизначення була регіональна та кон-
фесійна належність («я католик – я поляк,
я православный – я русский», що свідчить
про фактичну відсутність білоруського
етнічного націоналізму [6].
Історик Г. Гриценко зазначає, що перебу-
вання українського та білоруського етносів
в ХІХ ст. під тиском російської та польської
національної ідеології спричинило низьку
самосвідомість українського та білорусько-
го селянства, а розвиток інтелектуального
середовища затримувався через економіч-
ну слабкість міст. Автор висвітлює шляхи
залучення українських і білоруських селян у
націєтворчі процеси: агітація та пропаганда,
підвищення рівня освіченості шляхом ство-
рення патріотичних шкіл, бібліотек, книга-
рень, будинків культур тощо [19, с. 35, 36].
Розглядаючи білорусько-українські вза-
мини ХІХ–ХХ ст., о. Реєнт визначив спільні
й відмінні риси, характерні для українського
та білоруського національного руху. Зокре-
ма, схожість полягала в початково низькому
рівні національної свідомості білоруського
та українського етносів; руйнуванні офіцій-
ної концепції Російської імперії про три-
єдиний народ; великому впливі на обидва
рухи польського національного руху, який
намагалися наслідувати. до відмінних рис
учений відносить історичну пам’ять україн-
ського народу з його козаччиною, Гетьман-
щиною, гайдамаччиною, тоді як у білорусь-
кого народу не було такого потужного під-
ґрунтя; відсутність у білоруських губерніях
закладів вищої освіти як центрів підготовки
інтелігенції та зародження націоналістично-
го руху, тоді як в Україні існувало три універ-
ситети – київський, Харківський та Ново-
російський (в одесі); перебування етногра-
фічної території білорусів у складі однієї
держави – Російської імперії, українські ж
етнографічні землі входили до складу Росій-
ської імперії та Австро-Угорщини; українці
були активними учасниками міжнародної
політики Австро-Угорської та Німецької
імперій, тоді як білоруси стояли осторонь
політичних інтересів великих європейських
держав [62, с. 167, 168].
Радянський режим вніс корективи в уста-
лене життя поліщуків. детально механізми
формування радянської ідентичності серед
сільського населення українсько-білорусь-
кого пограниччя розглянуто в публікації
о. кондратюк, зокрема, висвітлено процес
руйнування трьох «стовпів» традиційної
культури: церкви, сім’ї з традиційною систе-
мою виховання та приватної власності [31].
Міжетнічні трансформації на українсько-
польсько-білоруському кордоні в 1940-х
роках вивчала М. Ярмоленко, яка відзначила,
що в цей період населення українсько-біло-
руського пограниччя (зокрема Берестейщи-
ни й пінщини) підтримало діяльність УпА;
підвищення національної самосвідомості
відбувалося за рахунок відкриття україн-
ських шкіл, культурно-освітніх товариств,
українського театру у Бресті. дослідниця
висловлює думку, що УпА завжди з повагою
ставилася до білорусів та їх державно-полі-
тичних планів [69, с. 277].
На основі аналізу праць представни-
ків сучасної політологічної науки І. Недокус
висловив думку про відновлення радянської
версії ідентичності в Білорусі після розпаду
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
31
Оксана семенОва
СРСР. Зовнішня політика Білорусі традицій-
но спрямовувалася на російський та західний
вектори розвитку, однак напруженість у росій-
сько-білоруських відносинах призвела до при-
йняття в Білорусі низки заходів, спрямованих
на посилення національного суверенітету:
часте виконання гімну на радіо й телебаченні,
перегляд підручників з історії, акцентування
на важливості понять «держава», «народ»,
«традиції», популяризація білоруської мови
тощо (політика «м’якої білорусизації»).
Ідентичність, що існує на сьогодні в Біло-
русі, І. Недокус розглядає як сучасну вер-
сію радянської ідентичності і посилається на
працю Г. Іоффе, який назвав білорусів креола-
ми – людьми, які підтримують білоруську дер-
жавність, але розмовляють російською мовою
або використовують суміш російської та біло-
руської мов. Таких людей, на думку Г. Іоффе,
у Білорусі переважна більшість. Сучасні
соціо логічні дослідження дають змогу визна-
чити такі характерні ознаки «тутешньої»
(регіональної) ідентичності білорусів: їх
переконаність у тому, що вони і росіяни –
це один і той самий народ; фактичне від-
торгнення ними білоруської мови та тради-
ційних державних символів. дослідження,
проведене 2009 року (дещо задавнє, однак
достатньо показове), показало, що дві трети-
ни опитаних білорусів визнали, що білоруси,
росіяни та українці – це три гілки одного
народу, і лише 30,6 % назвали їх різними наро-
дами. особливість білоруської ідентичності,
за результатами опитування, полягає також
у переконанні, що покращення економіч-
ного становища є важливішим за державну
незалежність та припустимість возз’єднання
з економічно сильними країнами (однак не
з країнами Заходу, наприклад, а з Росією).
Сучасні соціологічні опитування свідчать, що
на сьогодні лише частина білорусів (здебіль-
шого молодь) вважає себе білорусами, роз-
мовляє білоруською мовою, шанує білоруську
культуру та історію. Інша частина населен-
ня (переважно середнє та старше покоління)
не може усвідомити, що СРСР вже не існує,
розмовляє російською мовою і не ідентифі-
кує себе як білорусів: «Я вообще считаю себя
гражданкой Советского Союза и до сих пор не
могу смириться с его развалом» [67]. Історичні
передумови культурної орієнтації на Росію
розглядаються у статті Р. Радзіка [61], зокре-
ма, автор відзначає низький рівень національ-
ної свідомості білоруського суспільства через
вплив російської мови.
Вивчення українсько-білоруського пору-
біжжя в контексті гуманітарного катастро-
фізму (аварія на чАеС) – ще один напрям
сучасних історичних досліджень. Л. Вахніна
відстежила сучасні етнокультурні процеси та
питання ідентичності в умовах пограниччя
через 25 років після аварії на чАеС, зокре-
ма, висвітлила терміни «втрачена культура»
в контексті вимушеного переселення, «еко-
логія культури», «екологія фольклору», та
зауважила, що, незважаючи на втрату влас-
ного дому, мешканці прикордонних терито-
рій зберегли в пам’яті місцеві традиції [11].
У публікації С. Маховської розглянуто основ-
ні складники антропологічного катастрофіз-
му другої половини ХХ – початку ХХІ ст.,
типові для українсько-білоруського погра-
ниччя, а також стверджується, що масовий
відтік носіїв культури із забруднених терито-
рій спричинив загрозу втрати етнічних коре-
нів регіону через трансформування та асимі-
лювання в місцях переселення [41].
про актуальність проблеми пограниччя
свідчить запровадження низки білорусь-
ко-українських науково-дослідних проек-
тів. особливо активну міжнародну наукову
діяльність здійснює Інститут мистецтвоз-
навства, фольклористики та етнології (ІМФе)
ім. М. Т. Рильського, який тісно співпрацює
з Інститутом мистецтвознавства, етнографії
та фольклору імені к. крапіви НАН Біло-
русі. Разом з білоруськими колегами співро-
бітниками ІМФе ім. М. Т. Рильського були
проведені дослідження, присвячені біло-
русько-українському пограниччю, зокрема,
експедиції, наукові конференції, доповіді
на вчених радах, презентації видань тощо.
Серед них можемо відзначити такі проекти:
«цивілізаційний внесок Білорусі та Укра-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
32
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
їни в загальнокультурний європейський
простір» (2009), «концептосфера духовної
культури Східного полісся: фольк лорно-
етнографічне і етнолінгвістичне досліджен-
ня на території білорусько-українського
порубіжжя» (2012), «Традиційна культура
Білорусі та України: діалог у східноєвропей-
ському контексті» (2013), «етнокультур-
на спадщина народів України та Білорусі в
контексті сучасного соціокультурного дис-
курсу» (2017). Важливим етапом був випуск
спеціального номеру журналу «Народна
творчість та етнологія» (2009, № 6); резуль-
тати досліджень висвітлюються також
у щорічниках «Матеріали до української
етнології», «Слов’янський світ». Зокрема,
у них можемо знайти публікації з порушеної
проблематики білоруських вчених В. Новак,
Г. касперович, Т. кухаронок, о. Алферової,
а також українських науковців Г. Бондарен-
ко, Л. Вахніної, Л. Босої, о. Боряк.
Значний внесок у розвиток досліджень
пограниччя був зроблений у результаті вті-
лення програми «Соціальні трансформації
в пограниччі (Білорусь, Україна, Молдова)»
за підтримки корпорації карнегі (Нью-
йорк). У реалізації цього проекту центру
перспективних наукових досліджень і освіти
в галузі соціальних і гуманітарних наук при
Європейському гуманітарному університе-
ті (Мінськ, Білорусь) активну участь взяли
українські вчені, чиї праці стосувалися різ-
них аспектів пограниччя. У рамках проекту
виходив друком журнал «перекрëстки» –
спеціалізоване видання, присвячене сучас-
ним проблемам порубіжжя. Створений у
рамках програми територіального співро-
бітництва країн Східного партнерства Біло-
русь – Україна проект «Від партнерства міс-
цевих музеїв до широкого транскордонно-
го співробітництва» має за мету об’єднати
музеї чернігівської та Гомельської облас-
тей туристичним маршрутом та налагодити
співпрацю між ними. одним з результатів
проекту стало проведення Міжнародної
конференції «дніпровський паром. Істори-
ко-культурна взаємодія білорусько-україн-
ського прикордоння» (26–28 квітня 2018 р.)
та вихід збірника матеріалів конференції,
у якому розглянуто географічні й природ-
ничо-екологічні особливості Гомельщини
і чернігівщини, деякі аспекти духовної та
традиційної культури, пам’ятки присадибної
архітектури тощо [22].
підсумовуючи, можемо стверджувати
про наявність значного масиву наукової та
джерельної літератури з проблеми дослі-
дження мовної ситуації, міжкультурних
зв’язків та ідентичності на українсько-біло-
руському пограниччі, а також про зростання
наукового інтересу до етнокультурних про-
цесів, які відбуваються в ареалі погранич-
чя, та необхідність подальшого дослідження
мовного, культурного й етнічного розвитку
його мешканців у контексті суміжних галу-
зей гуманітарних знань.
Список використаних джерел
1. Анисимова Л. Г. Назви верхнього одягу у полісь-
ких, волинських та подільських говірках. Дослідження
з української діалектології : зб. наук. праць / редкол.:
п. Ю. Гриценко (відп. ред.) та ін. київ : Наукова думка,
1991. С. 126–140.
2. Аркушин Г. Л. Мисливська лексика західнополісь-
кого говору. (Матеріали до «Лексичного атласу україн-
ської мови»). Дослідження з української діалектології: зб.
наук. праць / редкол.: п. Ю. Гриценко (відп. ред.) та ін.
київ : Наукова думка, 1991. С. 181–225.
3. Аркушин Г. Народна лексика Західного полісся :
монографія. Луцьк : Східноєвропейський національний
університет ім. Л. Українки, 2014. 236 с.
4. Бабичева е. Говоры Левобережнополесского по-
рубежья (земледельческая лексика) : [региональный
словарь]. Сумы : Университетская книга, 491 [1] с.
5. Бевзенко С. п. Українська діалектологія. київ :
Вища школа, 1980. 247 с.
6. Бендин А. Белоруссы в Российской империи.
к вопросу о формировании этнической идентичности
(вторая половина XIX – начало ХХ века). URL : https://
zapadrus.su/zaprus/istbl/345-xix-xx-43.html.
7. Бондаренко Г. етнокультурні паралелі в постра-
дянському розвитку України та Білорусі. Слов’янський
світ : зб. наук. пр. київ : МФе ім. М. Т. Рильського НАН
України, 2010. Вип. 8. С. 194–204.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
33
Оксана семенОва
8. Боряк о. етнокультурні взаємодії в умовах україн-
сько-білоруського пограниччя (на матеріалах поховаль-
но-поминальної обрядовості чернігівського полісся).
Народна творчість та етнологія. 2013. № 2. С. 43–53.
9. Бриняк о. Хрестинні пісні: українсько-біло-
руський контекст. Слов’янський світ : зб. наук. пр. київ :
ІМФе ім. М. Т. Рильського НАН України, 2013. Вип. 11.
С. 160–175.
10. Васянович о. Сучасні народні астрономічні
знан ня та вірування жителів українсько-білоруського
порубіжжя. Українське пограниччя: варіативність тра-
диційної культури. Одеські етнографічні читання : зб.
наук. пр. / колектив авторів. одеса : одеський національ-
ний університет імені І. І. Мечникова, 2018. С. 66–79.
11. Вахніна Л. пограниччя в контексті сучасних гло-
балізаційних процесів. Одеські етнографічні читання.
Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні осо-
бливості : зб. наук. пр. одеса : одеський національний
університет ім. І. І. Мечникова, 2014. С. 34–44.
12. Верговський С. давнє народне будівництво укра-
їнського та білоруського полісся. Народна творчість
та етнографія. 1979. № 1. С. 74–80.
13. Винокур о. М. дослідження етнічного одягу
волинського та білоруського пограниччя. Культура і
сучасність : альманах Національної академії керівних
кадрів культури і мистецтв. київ : Міленіум, 2017. № 2.
С. 109–112.
14. Ганцов В. М. діялектичні межі на чернігівщині.
Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди, розвідки, матері-
али. київ, 1928. С. 261–280.
15. Григорьева Р. Языковая ситуация на российско-
украинско-белорусском пограничье. Одеські етнографіч-
ні читання. Етнокультура порубіжжя: локально-терито-
ріальні особливості : зб. наук. пр. одеса : одеський націо-
нальний університет ім. І. І. Мечникова, 2014. С. 89–99.
16. Гримашевич Г. поліська лексикографія. Вісник
Житомирського державного університету імені Івана
Франка. 2004. Вип. 17. С. 129–131.
17. Гримашевич Г. Словник назв одягу та взуття се-
редньополіських і суміжних говірок. Житомир : північ-
ноукраїнський діалектологічний центр Житомирсько-
го державного педагогічного університету імені Івана
Франка, 2002. 184 с.
18. Гримашевич Г. Українсько-білоруські мовні кон-
такти як об’єкт лінгвістичного дослідження. Вісник Жи-
томирського державного університету імені Івана Фран-
ка. 2006. № 26. С. 197–199.
19. Гриценко Г. Селяни у націотворчих процесах
України і Білорусі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Сучасні тенденції розвитку освіти і науки в інтердисциплі-
нарному контексті : Матеріали ІІ-ї Міжнародної науково-
практичної конференції (24–25 березня 2016 р.). ченсто-
хова ; Ужгород ; дрогобич : посвіт, 2016. С. 33–39.
20. Громик Ю. Західне полісся як лінгвальний
феномен. Мова як фактар захавання нацыянальнай
ідэнтычнасці: беларуска-ўкраінскі кантэкст : матэрыялы
навукова-практычнай канферэнцыі (Мінск, 25 мая 2017 г.)
Амбасада Украіны. Мінск : ковчег, 2017. С. 32–38.
21. Гунчик І. Народна молитва в жанровій свідо-
мості носіїв фольклору північно-західної України та
суміжної Білорусі. Слов’янський світ : зб. наук. пр. київ :
ІМФе ім. М. Т. Рильського НАН України, 2012. Вип. 10.
С. 115–133.
22. днепровский паром. природное единство и ис-
торико-культурное взаимодействие белорусско-украин-
ского пограничья. Материалы международной конфе-
ренции. URL : https://dnieprparom.net/metodicheskie-
materialy/materialy-konferentsij.html.
23. Євтушок о. М. Атлас будівельної лексики за-
хідного полісся. Рівне : держ. ред.-вид. підприємство,
1993. 134 с.
24. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології з української
мови. київ : Радянська школа, 1955. 313 с.
25. Ігнатенко І. Народна медицина українців Середньо-
го полісся: традиції та сучасність (на польових етнографіч-
них матеріалах). київ : Інтелектуальна книга, 2014. 336 с.
26. карский е. Ф. Белоруссы. Введение к изучению
языка и народной словесности. Варшава : тип. Варшав-
ского учеб. округа, 1903. Т. 1. 466 с.
27. карский е. Ф. к вопросу об этнографической
карте белорусскаго племени. Санкт-петербург : Типо-
графия императорской академии наук, 1902. 16 с.
28. карта говорів української мови / уклав І. Матвіяс.
Атлас української мови : у 3 т. київ : Наукова думка, 1984.
Т. 1. полісся, Наддніпрянщина і суміжні землі. 520 с.
29. кирчів Р. Із фольклорних регіонів України. На-
риси й статті / Інститут народознавства НАН України.
Львів, 2002. 350 с.
30. клімчук Ф. д. Гаворкі Заходняга палесся:
фанетычны нарыс. Мінск : Навука і тэхніка, 1983. 128 с.
31. кондратюк о. Механізми конструювання іден-
тичності радянського селянина у 1920–1940-х рр. на
прикладі українсько-білоруського пограниччя. Істо-
ричні і політологічні дослідження : науковий журнал.
Спеціальний випуск : Доповіді на Міжнародній науко-
во-практичній конференції «Трансформаціїї історичної
пам’яті». Вінниця : донецький національний універси-
тет імені В. Стуса, 2018. С. 103–109.
32. кондратюк о. Механізми творення нових родин-
них зв’язків на українсько-білоруському поліссі. Українське
пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські
етнографічні читання : зб. наук. пр. одеса : одеський націо-
нальний університет імені І. І. Мечникова, 2018. С. 167–183.
33. крывіцкі А. А. дыялектологія беларускай мовы:
дапам. Мінск : Выш. шк., 2003. 294 с.
34. куриленко В. Атлас лексики тваринництва у по-
ліських діалектах. Глухів : РВВ ГдпУ, 2004. 260 с.
35. курило о. Матеріали до української діалектоло-
гії та фольклористики. київ : Вид-во ВУАН, 1928. 135 с.
36. Лабынцев Ю А., Щавинская Л. Л. Народная ли-
тература белорусско-русско-украинского пограничья.
Москва : институт славяноведения РАН, 2009. 320 с.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
34
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
37. Лексика полесья. Материалы для полесского ди-
алектного словаря. Москва : Наука, 1968. 471 с.
38. Лисенко п. С. Словник діалектної лексики Се-
реднього і Східного полісся. київ : Вид-во АН УРСР,
1961. 72 с.
39. Лінгвістычная геаграфія і групоўка беларускіх га-
ворак / пад рэд. Р. І. Аванесава. Мінск : Навука і тэхніка,
1968. 318 с.
40. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. київ :
Наукова думка, 1999. 161 с.
41. Маховська С. Л. катастрофічний досвід двох
українських погранич як предмет антропологічних
студій. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія
України. Українознавство: історичні та філософські на-
уки». 2017. Вип. 24. С. 95–99.
42. Мойсієнко В. походження поліських говорів.
URL : http://eprints.zu.edu.ua/14506/1/polishgenez.pdf.
43. Мойсієнко В. М. Фонетична система українських
поліських говорів : монографія. Житомир : вид-во ЖдУ
ім. І. Франка, 2006. 450 с.
44. Назарова Т. В. Лінгвістичний атлас Нижньої
прип’яті / АН УРСР, Ін-т мовознавства імені о. о. по-
тебні. київ : Наукова думка, 1985. 135, [1] с.
45. Недокус І. проблеми формування білоруської на-
ціональної ідентичності в дискурсі західної політичної
науки. Панорама політологічних студій : Науковий вісник
Рівненського державного гуманітарного університету.
2012. Вип. 9.
46. Несен І. Весільний ритуал центрального поліс-
ся: традиційна структура та реліктові форми (середина
ХІХ – ХХ ст.). київ : центр захисту культурної спадщи-
ни від надзвичайних ситуацій, 2005. 258, [20] c.
47. Никончук М. В. правобережнополіські говірки
в лінгвогеографічному висвітленні : монографія. Жито-
мир : Вид-во ЖдУ ім. І. Франка, 2012. 316 с.
48. Никончук М. В. Сільськогосподарська лексика
правобережного полісся. київ : Наукова думка, 1985.
312 с.
49. Нікольчук І. Звичаєве право у весільному фольк-
лорі українсько-білоруського пограниччя (київська і Го-
мельська області). Слов’янський світ : зб. наук. пр. київ :
ІМФе ім. М. Т. Рильського НАН України, 2015. Вип. 14.
С. 167–174.
50. общественный, семейный быт и духовная куль-
тура населения полесья / отв. ред. В. к. Бондарчик.
Минск : Наука и техника, 1987. 367 с.: ил.
51. омельковець Р. С. Атлас західнополіських назв
лікарських рослин. Луцьк : Вежа, 2003. 132 с.
52. павлова А. Белорусская свадебная обрядность
как фон для изучения белорусско-украинского погра-
ничья. Українське пограниччя: варіативність традицій-
ної культури. Одеські етнографічні читання : зб. наук.
пр. одеса : одеський національний університет імені
І. І. Мечникова, 2018. С. 261–271.
53. павлова о. обрядові пісні сватання й заручин
Білорусько-Українського полісся. Слов’янський світ : зб.
наук. пр. київ : ІМФе ім. М. Т. Рильського НАН України,
2013. Вип. 11. С. 205–211.
54. пастух Н. дослідження українського фольклору
в зонах етнокультурного пограниччя. Studia Methodolo-
gica. 2008. Вип. 25 : Анетропологія літератури: комуні-
кація, мова, тілесність. С. 242–245.
55. пашкова Г. етнокультурні зв’язки українців та бі-
лорусів полісся (на матеріалах весільної обрядовості).
київ : Наукова думка, 1978. 120 с.
56. полесский этнолингвистический сборник.
Материалы и исследования. Москва : Наука, 1983. 287 с.
57. полесье (Лингвистика. Археология. Топоними-
ка). Москва : Наука, 1968. 302 с.
58. полесье и этногенез славян. предварительные
материалы и тезисы конференции. Москва, 1983. 156 с.
59. полесье. Материальная культура / В. к. Бондар-
чик, и. Н. Браим, Н. и. Бураковская и др. ; АН УССР.
Львовское отделение института искусствоведения,
фольклора и этнографии им. М. Ф. Рыльского. киев : На-
укова, думка, 1988. 448 с. : ил.
60. пономар Л. Народний одяг правобережного
полісся середини ХІХ – середини ХХ століть (Історико-
етнографічний атлас. Словник). київ : Бизнесполиграф,
2014. 267 с. : іл.
61. Радзік Р. Ідентичність білорусів (з особливим
врахуванням національних вимірів). Наукові записки.
Серія «Культурологія». Національний університет
«острозька академія». 2010. Вип. 5. С. 91–109.
62. Реєнт о. п. Українсько-білоруські взаємини у
ХІХ – на початку ХХ ст.: період становлення. Україн-
ський історичний журнал. 2008. № 1. С. 161–169.
63. Савчук Б. Українська етнологія. Івано-Фран-
ківськ : Лілея НВ, 2004. 559 с.
64. Скопненко о. І. Берестейсько-пинські говірки:
генеза і сучасний стан (історико-фонетичний нарис) /
НАН України, Інститут мовознавства імені о. о. по-
тебні. київ : Наукова думка, 2001. 174 с.
65. Славянский и балканский фольклор. обряд.
Текст. Москва : Наука, 1981. 275 с.
66. Толстая С. Этнолингвистичекое изучение по-
лесья. 1995–2016. обзор. Slověne = Словяне. International
Journal of Slavic Studies. 2017. № 2. С. 686–706.
67. У тихому болоті… URL : https://tyzhden.ua/
Publication/4602.
68. Шевчук о. пограниччя як соціокультурне явище.
Наукові записки [Національного університету «Острозь-
ка академія»]. Серія: «Культурологія». 2010. С. 87–94.
69. Ярмоленко М. етносоціальні трансформації на
українсько-польсько-білоруському пограниччі у 40-і
роки ХХ ст. Наукові записки Інституту політичних і
етносоціальних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
2010. Вип. 2 (46). С. 274–284.
70. Salvatore Del gaudio. The Overview of Studies on
Ukrainian-Belarusian Transitional Dialects. Слов’янський
світ : зб. наук. пр. київ : ІМФе ім. М. Т. Рильського НАН
України, 2014. Вип. 13. С. 3–19.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
35
Оксана семенОва
1. Anysymova L. (1991) Nazvy verkhnioho odiahu u
poliskykh, volynskykh ta podilskykh hovirkakh [Names of
Outer garments in Polissian, Volynian and Podillian Dia-
lects]. Doslidzhennia z ukrayinskoyi dialektolohiyi: zb. nauk.
prats [Studies on Ukrainian Dialectology: Collected Scien-
tific Papers]. Kyiv: Naukova dumka, pp. 126–140.
2. Arkushyn H. (1991) Myslyvska leksyka zakhidno-
poliskoho hovoru. (Materialy do «Leksychnoho atlasu
ukrayinskoyi movy») [Hunting Vocabulary in Western
Polissian Dialect. (Materials for «Lexical Atlas of the
Ukrainian Language»). Doslidzhennia z ukrayinskoyi
dialektolohiyi: zb. nauk. prats [Studies on Ukrainian Dia-
lectology: Collected Scientific Papers]. Kyiv: Naukova
dumka, pp. 181–225.
3. Arkushyn H. (2014) Narodna leksyka Zakhidnoho
Polissia: Monohrafiya [Folk Vocabulary of Western Polissia:
A Monograph]. Lutsk: Skhidnoyevropeyskyi natsionalnyi
universytet im. L. Ukrayinky, 236 pp.
4. Babicheva Ye. (2013) Govory Levoberezhno-
polesskogo porubezhya (zemledelcheskaya leksika] [Dialects
of Left Bank Polissian Borderland (An Agricultural Vocab-
ulary)]. Sumy: Universitetskaya kniga, 491 [1] pp.
5. Bevzenko S. (1980) Ukrayinska dialektolohiya
[Ukrainian Dialectology]. Kyiv: Vyshcha shkola, 247 pp.
6. Bendin A. Belorussy v Rossiyskoy imperii. K voprosu
o formirovanii etnicheskoy identichnosti (vtoraya polovina
XIX – nachalo XX veka) [Belarusians within the Russian
Empire. On the Issue of Ethnic Identity Formation (Last
Half of the 19th – Early 20th Century)]. URL: https://zapa-
drus.su/zaprus/istbl/345-xix-xx-43.html.
7. Bondarenko H. (2010) Etnokulturni paraleli v
postradianskomu rozvytku Ukrayiny ta Bilorusi [Ethno-
Cultural Parallels in Post-Soviet Development of Ukraine
and Belarus]. Slovyanskyi svit: zb. nauk. prats [Slavic World:
Collected Scientific Papers], Iss. 8, pp. 194–204.
8. Boriak O. (2013) Etnokulturni vzayemodiyi v umo-
vakh ukrayinsko-biloruskoho pohranychchia (na materi-
alakh pokhovalno-pomynalnoyi obriadovosti Chernihivs-
koho Polissia) [Ethno-Cultural Interaction on Ukrainian-
Belarusian Borderlands (Based on Obsequial and Funeral
Rites of Chernihiv Polissia)]. Narodna tvorchist ta etnolo-
hiya [Folk Art and Ethnology], no. 2, pp. 43–53.
9. Bryniak O. (2013) Khrestynni pisni: ukrayinsko-
biloruskyi kontekst [Christening Songs: A Ukrainian–Be-
larusian Context]. Slovyanskyi svit: zb. nauk. prats [Slavic
World: Collected Scientific Papers], Iss. 11, pp. 160–175.
10. Vasianovych O. (2018) Suchasni narodni astro-
nomichni znannia ta viruvannia zhyteliv ukrayinsko-bilo-
ruskoho porubizhzhia [Modern Folk Astronomic Knowl-
edge and Beliefs of Ukrainian-Belarusian Borderlands
Population]. Ukrayinske pohranychchia: variatyvnist tra-
dytsiynoyi kultury. Odeski etnohrafichni chytannia: zb. nauk.
prats: naukove vydannia [Ukrainian Borderlands: A Variety
of Traditional Culture. Odesa Ethnographic Readings: Col-
lected Scientific Papers: A Scientific Edition] (composite
author). Odesa: I. Mechnykov Odesa National University,
pp. 66–79.
11. Vakhnina L. (2014) Pohranychchia v konteksti su-
chasnykh hlobalizatsiynykh protsesiv [Borderlands in the
Context of Modern globalization Processes]. Odeski et-
nohrafichni chytannia. Etnokultura porubizhzhia: lokalno-
terytorialni osoblyvosti: zb. nauk. prats [Odesa Ethnographic
Readings. Ethnic Culture of Borderlands: Local Features:
Collected Scientific Papers]. Odesa: I. Mechnykov Odesa
National University, pp. 34–44.
12. Verhovskyi S. (1979) Davnie narodne budivnyt-
stvo ukrayinskoho ta biloruskoho Polissia [Ancient Folk
Housebuilding in Ukrainian and Belarusian Polissia].
Narodna tvorchist ta etnohrafiya [Folk Art and Ethnogra-
phy], no. 1, pp. 74–80.
13. Vynokur O. (2017) Doslidzhennia etnichnoho
odiahu volynskoho ta biloruskoho pohranychchia [Study
on Ethnic Clothing of Volynian and Belarusian Border-
lands]. Kultura i suchasnist: almanakh Natsionalnoyi aka-
demiyi kerivnykh kadriv kultury i mystetstv [Culture and Mo-
dernity: A Miscellany of the National Academy of Manage-
rial Staff of Culture and Arts], no. 2, pp. 109–112.
14. Hantsov V. (1928) Diyalektychni mezhi na
Chernihivshchyni [Dialectal Borders on Chernihivshchy-
na]. Chernihiv i Pivnichne Livoberezhzhia. Ohliady, rozvidky,
materialy [Chernihiv and Northern Left Bank Ukrainian
Lands. Reviews, Studies, Materials]. Kyiv, pp. 261–280.
15. grigoryeva R. (2014) Yazykovaya situatsiya na
rossiysko-ukrainsko-belorusskom pogranichie [Linguistic
Situation on Russian-Ukrainian-Belarusian Borderlands].
Odeski etnohrafichni chytannia. Etnokultura porubizhzhia:
lokalno-terytorialni osoblyvosti: zb. nauk. prats [Odesa Eth-
nographic Readings. Ethnic Culture of Borderlands: Local
Features: Collected Scientific Papers], pp. 89 – 99.
16. Hrymashevych H. (2004) Poliska leksykohrafiya
[Polissian Lexicography]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavno-
ho universytetu imeni Ivana Franka [Bulletin of the Ivan
Franko Zhytomyr State University], Iss. 17, pp. 129–131.
17. Hrymashevych H. (2002) Slovnyk nazv odiahu ta
vzuttia seredniopoliskykh i sumizhnykh hovirok [Clothes and
Footwear Vocabulary of Middle Polissian and Neighbour-
ing Dialects]. Zhytomyr: Pivnichnoukrayinskyi dialektolo-
hichnyi tsentr Zhytomyrskoho derzhavnoho pedahohich-
noho universytetu imeni Ivana Franka, 184 pp.
18. Hrymashevych H. (2006) Ukrayinsko-biloruski
movni kontakty yak obyekt linhvistychnoho doslidzhennia
[Ukrainian-Belarusian Linguistic Contacts as a Subject of
Linguistic Research]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho
universytetu imeni Ivana Franka [Bulletin of the Ivan Franko
Zhytomyr State University], no. 26, pp. 197–199.
19. Hrytsenko H. (2016) Seliany u natsiotvorchykh
protsesakh Ukrayiny i Bilorusi (druha polovyna ХІХ –
pochatok ХХ st.) [Peasants in Context of Ukrainian and
References
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
36
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
Belarusian Nation-Building Processes (Latter Half of the
19th –Early 20th Century)]. Suchasni tendentsiyi rozvytku
osvity i nauky v interdystsyplinarnomu konteksti: Materialy
IIyi Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi
(24–25 bereznia 2016 roku) [Modern Trends of Education
and Science Development in the Interdisciplinary Context:
Proceedings of the IInd International Theoretical and Prac-
tical Conference (March 24–25, 2016)]. Częstochowa –
Uzhhorod – Drohobych: Posvit, pp. 33–39.
20. Hromyk Yu. (2017) Zakhidne Polissia yak linh-
valnyi fenomen [Western Polissia as a Lingual Phenom-
enon]. Language as a Factor of Development of National Iden-
tity: A Belarusian-Ukrainian Context: Conference Proceedings
(Minsk, May 25, 2017) (Embassy of Ukraine). Minsk:
Kovcheh, pp. 32–38.
21. Hunchyk I. (2012) Narodna molytva v zhanroviy
svidomosti nosiyiv folkloru pivnichno-zakhidnoyi Ukray-
iny ta sumizhnoyi Bilorusi [Folk Prayer in the genre Con-
sciousness of Folk Bearers in Northwestern Ukraine and
Neighbouring Belarus. Slovyanskyi svit: zb. nauk. pr. [Slavic
World: Collected Scientific Papers]. Kyiv: M. Rylskyi IAS-
FE of NAS of Ukraine, Iss. 10, pp. 115–133.
22. Dneprovskiy parom. Prirodnoye yedinstvo i isto-
riko-kulturnoye vzaimodeystviye belorussko-ukrainskogo
pogranichia. Materialy mezhdunarodnoy konferentsii [The
Dnieper Ferry. Natural Unity and Historical and Cultural
Interaction on Ukrainian and Belarusian Borderlands.
Conference Proceedings]. URL: https://dnieprparom.
net/metodicheskie-materialy/materialy-konferentsij.html.
23. Yevtushok O. (1993) Atlas budivelnoyi leksyky
zakhidnoho Polissia [Atlas of Building Vocabulary of West-
ern Polissia]. Rivne: Derzh. red.-vyd. pidpryyemstvo,
134 pp.
24. Zhylko F. (1955) Narysy z dialektolohiyi z ukrayins-
koyi movy [Essays on Ukrainian Dialectology]. Kyiv: Radi-
anska shkola, 313 pp.
25. Ihnatenko I. (2014) Narodna medytsyna ukrayin-
tsiv Serednioho Polissia: tradytsiyi ta suchasnist (na poliovykh
etnohrafichnykh materialakh) [Folk Medicine of the Middle
Polissia Ukrainians: Traditions and Modernity (Based on
Field Ethnographic Materials)]. Kyiv: Intelektualna knyha,
336 pp.
26. Karskiy Ye. (1903) Belorussy. Vvedenie k izucheniyu
yazyka i narodnoy slovesnosti [Belarusians. An Introduction
to the Study of Language and Folk Literature]. Warsaw: tip.
Varshavskogo ucheb. okruga, Vol. 1, 466 pp.
27. Karskiy Ye. (1902) K voprosu ob ehtnograficheskoy
karte belorusskago plemeni [On the Issue of An Ethnograph-
ic Atlas of the Belarusian Tribe]. Saint Petersburg: Tipo-
grafiya Imperatorskoy Аkademii Nauk, 16 pp.
28. Matviyas I. (compiler) (1984) Karta hovoriv ukray-
inskoyi movy [Atlas of Ukrainian Dialects]. Atlas ukray-
inskoyi movy: u 3kh t. T. 1. Polissia, Naddniprianshchyna i
sumizhni zemli [Atlas of Ukrainian Language: in Three Vol-
umes. Vol. 1. Polissia, Over Dnipro Lands and Neighbour-
ing Regions]. Kyiv: Naukova dumka, 520 pp.
29. Kyrchiv R. (2002) Iz folklornykh rehioniv Ukrayiny.
Narysy y statti [From the Folk Regions of Ukraine] (Insti-
tute of Ethnology of NAS of Ukraine). Lviv, 350 pp.
30. Klimchuk F. (1983) Havorki Zahodniaha Palessia:
fanetychny narys [Dialects of Western Polissia: A Phonetic
Essay]. Minsk: Navuka i tekhnika, 128 pp.
31. Kondratiuk O. (2018) Mekhanizmy konstruyu-
vannia identychnosti radianskoho selianyna u 1920–
1940kh rr. na prykladi ukrayinsko-biloruskoho pohranych-
chia [Mechanisms of Soviet Peasant Identity Construction
in the 1920–1940s Exemplified by Ukrainian-Belarusian
Borderlands]. Istorychni i politolohichni doslidzhennia: nau-
kovyi zhurnal. Spetsialnyi vypusk: Dopovidi na Mizhnarodniy
naukovo-praktychniy konferentsiyi «Transformatsiyi istorych-
noyi pamyati» [Historical and Political Studies: A Scholar-
ly Journal. A Special Edition: Lectures of the International
Theoretical and Practical Conference «Transformations of
Historical Memory»]. Vinnytsia: Donetskyi natsionalnyi
universytet imeni V. Stusa, pp. 103–109.
32. Kondratiuk O. (2018) Mekhanizmy tvorennia
novykh rodynnykh zvyazkiv na ukrayinsko-biloruskomu
Polissi [Mechanisms of Formation of New Ties of Rela-
tionship on Ukrainian-Belarusian Polissia]. Ukrayinske
pohranychchia: variatyvnist tradytsiyinoyi kultury. Odeski et-
nohrafichni chytannia: zb. nauk. pr. [Ukrainian Borderlands:
A Variety of Traditional Culture. Odesa Ethnographic
Readings: Collected Scientific Papers]. Odesa: I. Mech-
nykov Odesa National University, pp. 167–183.
33. Kryvіtskі А. (2003) Dialektologіya belaruskay
movy [Dialectology of Belarusian Language] Mіnsk:
Vysh. Shk., 294 pp.
34. Kurylenko V. (2004) Atlas leksyky tvarynnytstva u
poliskykh dialektakh [Atlas of Animal Husbandry Vocabu-
lary of Polissian Dialects]. Hlukhiv: RVV HDPU, 260 pp.
35. Kurylo O. (1928) Materialy do ukrayinskoyi diale-
kolohiyi ta folklorystyky [Materials for Ukrainian Dialectol-
ogy and Folklore Studies]. Kyiv: Vyd-vo VUAN, 135 pp.
36. Labyntsev Yu., Shchavinskaya L. (2009) Narod-
naya literatura belorussko-russko-ukrainskogo pogranichya
[Folk Literature of Belarusian-Russian-Ukrainian Border-
lands]. Moscow: Institut slavianovedeniya RАN, 320 pp.
37. (1968) Leksika Polesya. Materialy dlia polesskogo di-
alektnogo slovaria [Polissian Lexicon. Materials for Polissian
Dialectal Vocabulary]. Moscow: Izdatelstvo Nauka, 471 pp.
38. Lysenko P. (1961) Slovnyk dialektnoyi leksyky Sered-
nioho i Skhidnoho Polissia [Dialectal Vocabulary of Middle
and Eastern Polissia]. Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 72 pp.
39. Avanesov P. (ed.) (1968) Linguistic Geography and
Classification of Belarusian Dialects. Minsk: Nauka i tekh-
nika, 318 pp.
40. Matviyas I. (1999) Ukrayinska mova i yiyi hovory
[Ukrainian Language and Its Dialects]. Kyiv: Naukova
dumka, 161 pp.
41. Makhovska S. (2017) Katastrofichnyi dosvid
dvokh ukrayinskykh pohranych yak predmet antropolo-
hichnykh studiy [Disastrous Experience of Two Ukrainian
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
37
Оксана семенОва
Borderlands as a Subject of Anthropological Studies]. Vis-
nyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriya «Istoriya Ukrayiny.
Ukrayinoznavstvo: istorychni ta filosofski nauky» [Bulettin of
the V. Karazin Kharkiv National University. Series: «His-
tory of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philo-
sophical Studies»], Iss. 24, pp. 95–99.
42. Moysiyenko V. Pokhodzhennia poliskykh hovoriv
[An Origin of Polissian Dialects]. URL: http://eprints.
zu.edu.ua/14506/1/polishgenez.pdf.
43. Moysiyenko V. (2006) Fonetychna systema ukrayin-
skykh poliskykh hovoriv: Monohrafiya [Phonetic System of
Ukrainian Polissian Dialects: A Monograph]. Zhytomyr:
vydvo ZhDU im. I. Franka, 450 pp.
44. Nazarova T. (1985) Linhvistychnyi atlas Nyzhnioyi
Prypyati [Linguistic Atlas of the Lower Prypiat] (AS Ukrai-
nian SSR, O. Potebnia Institute of Linguistics). Kyiv: Nau-
kova dumka, 135, [1] pp.
45. Nedokus I. (2012) Problemy formuvannia
biloruskoyi natsionalnoyi identychnosti v dyskursi zakhidnoyi
politychnoyi nauky [Problems of Belarusian National Identity
Formation in the Discourse of Western Political Science].
Panorama politolohichnykh studiy: Naukovyi visnyk Rivnenskoho
derzhavnoho humanitarnoho universytetu [Panorama of
Political Studies: Bulletin of the Rinve State University for the
Humanities], Iss. 9. URL: file:///C:/Documents%20and%20
Settings/Admin/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B
4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%B
D%D1%82%D1%8B/Downloads/Pps_2012_9_34.pdf.
46. Nesen I. (2005) Vesilnyi rytual Tsentralnoho Polis-
sia: tradytsiyna struktura ta reliktovi formy (seredyna XIX –
XX st.) [Wedding Ritual of Central Polissia: Its Traditional
Structure and Relict Forms (Mid-XIXth through the XXth
Cent.)]. Kyiv: Tsentr zakhystu kulturnoyi spadshchyny vid
nadzvychaynykh sytuatsiy, 258, [20] pp.
47. Nykonchuk M. (2012) Pravoberezhnopoliski ho-
virky v linhvoheohrafichnomu vysvitlenni: Monohrafiya
[Right Bank Polissian Dialects in the Light of Linguistic
geography: A Monograph]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU
im. I. Franka, 316 pp.
48. Nykonchuk M. (1985) Silskohospodarska leksyka
Pravoberezhnoho Polissia [Agricultural Vocabulary of Right
Bank Polissia]. Kyiv: Naukova dumka, 312 pp.
49. Nikolchuk I. (2015) Zvychayeve pravo u vesil-
nomu folklori ukrayinsko-biloruskoho pohranychchia
(Kyivska i Homelska oblasti) [Customary Law in Wed-
ding Folklore of Ukrainian-Belarusian Borderlands (Kyiv
and Homel Regions)]. Slovyanskyi svit: zb. nauk. pr. [Slavic
World: Collected Scientific Papers] (M. Rylskyi IASFE of
NAS of Ukraine), Iss. 14, pp. 167–174.
50. Bondarchik V. (ed.-in.-chief) (1987) Obshchest-
vennyi, semeynyi byt i dukhovnaya kultura naseleniya Polesya
[Public and family Life, and Spiritual Culture of Polissian
Population]. Minsk: Nauka i tekhnika, 367 pp.
51. Omelkovets R. (2003) Atlas zakhidnopoliskykh
nazv likarskykh roslyn [Atlas of Western Polissian Names of
Medicinal Plants]. Lutsk: Vezha, 132 pp.
52. Pavlova A. (2018) Belorusskaya svadebnaya
obriadnost kak fon dlia izucheniya belorussko-ukrain-
skogo pogranichia [Belarusian Wedding Rites as a
Background for Studying Belarusian-Ukrainian Border-
lands]. Ukrayinske pohranychchia: variatyvnist tradytsi-
ynoyi kultury. Odeski etnohrafichni chytannia: zb. nauk. pr.
[Ukrainian Borderlands: A Variety of Traditional Culture.
Odesa Ethnographic Readings: Collected Scientific Pa-
pers]. Odesa: I. Mechnykov Odesa National University,
pp. 261–271.
53. Pavlova O. (2013) Obriadovi pisni svatannia y
zaruchyn Bilorusko-Ukrayinskoho Polissia [Ceremonial
Songs of Matchmaking and Engagement on Belarusian-
Ukrainian Borderlands]. Slovyanskyi svit: zb. nauk. pr. [Slav-
ic World: Collected Scientific Papers]. Kyiv: M. Rylskyi
IASFE of NAS of Ukraine, Iss. 11, pp. 205–211.
54. Pastukh N. (2008) Doslidzhennia ukrayinskoho
folkloru v zonakh etnokulturnoho pohranychchia [Stud-
ies on Ukrainian Folklore in Areas of Ethno-Cultural Bor-
derlands]. Studia Methodologica, Iss. 25: Anthropology of
Literature: Communication, Language, and Corporeality,
pp. 242–245.
55. Pashkova H. (1978) Etnokulturni zvyazky ukray-
intsiv ta bilorusiv Polissia (na materialakh vesilnoyi obriado-
vosti) [Ethno-Cultural Relations of Ukrainians and Belaru-
sians in Polissia (Based on Materials of Wedding Ceremo-
nies)]. Kyiv: Naukova dumka, 120 pp.
56. (1983) Polesskiy etnolingvisticheskiy sbornik. Mate-
rialy i issledovaniya [Polissian Ethno-Linguistic Collection.
Materials and Studies]. Moscow: Nauka, 287 pp.
57. (1968) Polesye (Lingvistika. Arkheologiya. Topon-
imika) [Polissia (Linguistics. Archeology. Toponymy)].
Moscow: Nauka, 302 pp.
58. (1983) Polesye i etnogenez slavian. Predvaritelnye
materialy i tezisy konferentsii [Polissia and Slavonic Eth-
nogeny. Preliminary Conference Materials and Theses]
Moscow: Nauka, 156 pp.
59. Bondarchik V. et al. (eds.) (1988) Polesye. Mate-
rialnaya kultura [Polissia and Its Material Culture] (AS
Ukrainian SSR, Lviv Department of the M. Rylskyi In-
stitute of Art Studies, Folklore and Ethnography). Kyiv:
Naukova dumka, 448 pp., ill.
60. Ponomar L. (2014) Narodnyi odiah Pravoberezh-
noho Polissia seredyny XIX – seredyny XX stolit (Istoryko-
etnohrafichnyi atlas. Slovnyk) [Folk Clothes of Right Bank
Polissia in the Mid-19th to Mid-20th Centuries (Historical
and Ethnographical Atlas. Vocabulary). Kyiv: Biznespoli-
graf, 267 pp., ill.
61. Radzik R. (2010) Identychnist bilorusiv (z osobly-
vym vrakhuvanniam natsionalnykh vymiriv) [Identity of
Belarusians (Considering Its National Dimensions)]. Nau-
kovi zapysky. Seriiya «Kulturolohiya» [Scientific Proceed-
ings. Culture Studies Series] (National University «Ostroh
Academy»), Iss. 5, pp. 91–109.
62. Reyent O. (2008) Ukrayinsko-biloruski vzayemyny
u XIX – na pochatku XX st.: period stanovlennia [Ukraini-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
38
I S S N 013 0 6 93 6 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 019
an-Belarusian Relations in the 19th to Early 20th Century:
A Formative Period] [Ukrainian Historical Journal], no. 1,
pp. 161–169.
63. Savchuk B. (2004) Ukrayinska etnolohiya [Ukrai-
nian Ethnology]. Ivano-Frankivsk: Lileya NV, 559 pp.
64. Skopnenko O. (2001). Beresteysko-pynski hovirky:
heneza i suchasnyi stan (istoryko-fonetychnyi narys) [Brest-
Pinsk Dialects: Their genesis and Current State (A His-
torical and Phonetic Esaay) (NAS of Ukraine, O. Potebnia
Institute of Linguistics). Kyiv: Naukova dumka, 174 pp.
65. (1981) Slavianskiy i balkanskiy folklor. Obriad. Tekst
[Slavonic and Balkan Folklore. Ceremony. Text]. Moscow:
Nauka, 275 pp.
66. Tolstaya S. (2017) Etnolingvisticheskoye
izucheniye Polesya (1995–2016) Obzor [Ethno-Linguis-
tic Research of Polissia (1995–2016). An Overview].
Slověne = Sloviane. International Journal of Slavic Studies,
no. 2, pp. 686–706.
67. U tykhomu boloti… [In the Backwater…] URL:
https://tyzhden.ua/Publication/4602.
68. Shevchuk O. (2010) Pohranychchia yak sotsiokul-
turne yavyshche [Borderland as a Sociocultural Phenom-
enon]. Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu «Os-
trozka akademiya»]. Seriya: Kulturolohiya [Scientific Pro-
ceedings of the National University «Ostroh Academy».
Culture Studies Series], pp. 87–94.
69. Yarmolenko M. (2010) Etnosotsialni transfor-
matsiyi na ukrayinsko-polsko-biloruskomu pohranychchi
u 40I roky XX st. [Ethno-Social Transformations on Ukrai-
nian-Polish-Belarusian Borderlands in the 1940s]. Naukovi
zapysky Instytutu politychnykh i etnosotsialnykh doslidzhen
im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny [Scientific Proceedings of
the I. Kuras Institute of Political and Ethno-Social Studies],
Iss. 2 (46), pp. 274–284.
70. Del gaudio, Salvatore (2014) The Overview of
Studies on Ukrainian-Belarusian Transitional Dialects.
Slovyanskyi svit: zb. nauk. pr. [Slavic World: Collected Sci-
entific Papers], Iss. 13, pp. 3–19.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|