У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)

Міжнародна наукова конференція «Візантійська літургія і євреї» (The Byzantine Liturgy and the Jews), що була проведена в липні цього року в ошатному румунському місті Сібіу, розгорталася на перетині богословських, джерелознавчих, культурологічних і мистецтвознавчих інтересів. Ефективність дискусійни...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2019
Main Author:	Костюк, Н.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
Subjects:	Хроніка наукового життя
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204103
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї») / Н. Костюк // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 101-108. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860091073433436160
author	Костюк, Н.
author_facet	Костюк, Н.
citation_txt	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї») / Н. Костюк // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 101-108. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	Міжнародна наукова конференція «Візантійська літургія і євреї» (The Byzantine Liturgy and the Jews), що була проведена в липні цього року в ошатному румунському місті Сібіу, розгорталася на перетині богословських, джерелознавчих, культурологічних і мистецтвознавчих інтересів. Ефективність дискусійних планів було забезпечено найвищим рівнем організації, високою кваліфікацією досвідчених учених і гідним представленням молодих дослідників. Проблема заходу зацікавила вчених майже з усіх континентів і різних за профілем авторитетних наукових інституцій.
first_indexed	2025-12-07T17:23:01Z
format	Article
fulltext	101 У ПОШ У К У МОЖ ЛИВОСТЕЙ МІ Ж РЕ ЛІГІЙНОГО ПОРОЗУ МІНН Я (в із і ї з п ри вод у конферен ц ії «Віза н т і йськ а л іт у рг і я і євреї») КОСТЮК НАТАЛІЯ кандидат мистецтвознавства, доцент, старший науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України KOSTIUK NATALIYA a Ph.D. in History of Arts, an associate professor, a senior research fellow at the NASU M. Rylskyi Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology Musicology and Ethnomusicology Department DOI ????????????? Бібліографічний опис: Костюк, Н. (2019) У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»). Народна творчість та етнологія, 5 (381), 101–108. Kostiuk, N. (2019) Looking for the Opportunities for Interreligious Understanding (Thoughts on the Conference Byzantine Liturgy and the Jews). Folk Art and Ethnology, 5 (381), 101–108. Мі ж народна нау кова конферен- ція «Візантійська літургія і євреї» (The Byzantine Liturgy and the Jews), що була прове- дена в липні цього року в ошатному румун- ському місті Сібіу, розгорталася на пере- тині богословських, джерелознавчих, куль- турологічних і мистецтвознавчих інтере- сів. Ефективність дискусійних планів було забезпечено найвищим рівнем організації, високою кваліфікацією досвідчених учених і гідним представленням молодих дослід- ників. Проблема заходу зацікавила вчених майже з усіх континентів і різних за про- філем авторитетних наукових інституцій. Тільки одного разу було застосовано одно- часне проведення двох секцій, тому була можливість почути практично всі виступи і сформувати цілісне враження про спектр наукових пошуків і результати досліджень. Ініціатором проведення і приймаючою стороною виступив Інститут екуменічних досліджень Університету ім. Люціана Благи (Institute of Ecumenical Research, Lucian Blaga University), а безпосередніми високопрофе- сійними координаторами організаційного процесу – професор, доктор Стефан Тоблер (Stefan Tobler), Александру Іоніте (Alexandru Ioniță) і Антоанета Сабау (Antoaneta Sabău). Надані учасниками матеріали слугувати- муть успішному здійсненню ширшого дослідницького проекту «Єврейсько-хрис- тиянський діалог між релігійною толе- рантністю та антисемітизмом: документи, інтерпретації, перспективи в православно- му контексті», який здійснює Інститут еку- менічних досліджень. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 102 I S S N 013 0  6 93 6 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 5/2 019 Передумовою цього дослідницького про- екту є ідея, що антисемітизм є чутливим і загрозливим показником динаміки полі- тичних і культурно-суспільних рухів щодо характерних для сучасного західного світу релігійної толерантності та індивідуальної свободи. І якщо після Другої світової війни внаслідок змін в офіційних доктринах като- лицької і протестантської церков ситуація істотно пом’якшилася, то, як було заявлено в запрошенні до участі, «в домінуючому хрис- тиянсько-православному просторі Східної Європи ситуація релігійного антиіудаїзму ще не обговорювалася». Тому висвітлення актуальних для сучасного екуменічного процесу і важливих в історичному й міжна- ціональному ракурсах проблем, прецедентів і тенденцій центрувалось довкола літургій- ного служіння візантійського обряду. Було охоплено численні аспекти відправ добового кола та інших богослужінь і, що показово, родів літургійного мистецтва та навіть тра- дицій, що формували їхній контекст і впли- вали на характер іудейсько-православних взаємин у різні історичні періоди та в різ- них ареалах. Учасники конференції – пред- ставники богословських традицій різних конфесій і чернечих орденів – здебільшого демонстрували критичний підхід до анти- єврейських тенденцій. Тому чимало допо- відей було присвячено текстології та компа- ративному аналізу літургійних піснеспівів, патристичних джерел, гомілетичних і еор- тологічних матеріалів, і навіть канонічної та народної іконографії, що підтримували чи інспірували антиєврейські тенденції. Здій- снені виступи, як передбачалося, мають якіс- но поглибити методологічну, джерельну і фактологічну основу подальших досліджень делікатної теми. При отриманні запрошення проблема- тика конференції видалася віддаленою від генеральної проблематики досліджень ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ. Але чис- ленні її аспекти є важливими для триваю- чого і в нашому Інституті вивчення загаль- них і регіональних процесів у національних культурах; джерел і наслідків давніх подій та процесів; можливостей, що відкриває тек- стологічне і компаративістичне вивчення богослужбових текстів, літописних, хроні- кальних та інших джерел. Уже на початку традиційних привітань учасникам наголошувалося на засадничій причині проведення форуму, а саме – гострій необхідності активізувати міжетнічний і міжрелігійний діалог для результативних дискусій і знаходження точок порозумінь. Домінуючий напрям обговорень проблеми в зрізах багатьох конфесій на цьому етапі був визначений у вступних виступах орга- нізаторів конференції. Безпосередньо в ході виступів, у яких поєднувались інформаційні та аналітичні ракурси, складалося струк- туруюче уявлення про багатоаспектність проблеми. Запропоновані вченими доповіді групувалися в кілька напрямів. Передусім було порушено питання іден- тифікації предмета досліджень у богослов- ському й культурно-релігійному контек- стах. Аналіз трактування термінів «народ Божий» та «Ізраїль» у літургійній гімно- графії було започатковано М. Азаром 1 і про- довжено А. Іоніте та Х. Бухінгером 2. Цей дослідник інтерпретував поняття «Ізраїль» та «євреї» в обраному джерелі як риторичні конструкції у контексті значення антиіудей- ських чинників у розвитку парадигми візан- тійського церковного року. Термінологічні аспекти в контекстуальному руслі представ- лення євреїв у візантійській традиції ана- лізували С. Канері 3, П. Аргарате 4. Цілком закономірними були пропозиції нової тер- мінології, що синтезувала звичні поняття з досліджуваним контекстом і процесами 5. Їх одиничні приклади зумовлені максималь- ною обережністю підходу до літургійної сфери і вивірення можливих смислових і контекстуальних аспектів у введеному тер- міні поза поширеною в гуманітаристиці метафоричністю. Дотичними виявилися доповіді з питання розуміння теофанії в патристичних ученнях. Б. Букур (Bogdan Bucur; Duquesne University, www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 103 Н АТА Л І Я КО С Т ЮК Пітсбург, США) у доповіді «Відсутність точки теофанії: “сліпа точка” в патристич- ному вченні та її наслідки для розуміння антиєврейських текстів у візантійських вес- тальських гімнах» порушив питання адек- ватного розуміння біблійних і патристичних текстів – необхідності їхнього аналізу як частини автентичної ранньохристиянської традиції на підставі, зокрема, ранньої іконо- графії та донікейських текстів. Акцент на наслідках втрати джерел також був важли- вим: він посилив розуміння дисонансу між працями Іоанна Дамаскіна, Романа Солод- коспівця та ін. А також їхню інтерпрета- цію наступними поколіннями 6. Дослідник вивів ці питання в сучасність, обґрунтував- ши непідготовленість літургійної реформи в руслі христологічної ревізії Біблії. Про важливі аспекти стародавніх етніч- них взаємовідносин було проінформовано згідно до еортологічних джерел. П. Андріст 7 на підґрунті однієї з ранньохристиянських гомілій 8, що не кваліфікується як бого- словська чи літургічна, показав взаємодію літературних, паралітургійних і теологіч- них аспектів. Компаративістичний виклад Раду Дж. Гарбацеа (Інститут екуменічних досліджень, Сібіу, Румунія), конкретизуючи образ євреїв (виявивши відмінності навіть у їх найменуванні), у гімнографії Лазаре- вої суботи та відповідних проповідях, був спрямований на поліфонічне бачення про- блеми (різноманітність типів символіки, численні метафори і перифрази) у патрис- тиці й піснеспівах. Вочевидь, що в тенден- ції повнішого географічного та етнічного охоплення вагомою частиною став виклад С. Попа 9. Вивчення антиєврейських мов- них конструкцій у контексті відтворення в християнських і мусульманських джерелах сирійських та арабських релігійних взаємо- відносин до VII ст. має значний потенці- ал саме з огляду запропонованого вченим історично-соціально-етнічного диферен- ціювання нюансів лінгвістичних структур. У суголоссі з іншими доповідями, дослід- ник висловився про потребу визначення їх першоджерел, припустивши відтворен- ня в них компільованих літературних кон- струкцій. Цієї ж концепції дотримується і Г. Шургаіа 10 на підставі нез’ясованості від- повідності між втраченими давніми агіо- політичними джерелами і збереженими вірменськими, латинськими і грузинськими їх перекладами середини і кінця першого тисячоліття н. е. Учений вважає формування на їх основі синтетичного чи типового обра- зу євреїв проблематичним: його заміщує образ «чужих», критичність до якого пови- нна бути наслідком розуміння абсолютно іноетнічних узагальнень. В аналогічному контексті виявилась тен- денція до перегляду інтерпретацій значення праць Отців Церкви. Про окремі аспекти цього напряму було заявлено дуже гостро. Так, І. Перцзел 11 дискутуючи, «Чи є свя- тий Іоанн Златоуст батьком візантійсько- го антисемітизму?», доводив побутування відомих текстів не в оригінальному викладі, а як «сильно інтерпольованого візантійсько- го» варіанту. Він висловився за ревізію цієї групи джерел шляхом видання проповідей Златоуста на новій методологічній осно- ві – з акцентом не на проповіді, а на есте- тичні твори святого, зокрема – «Послан- ня до Римлян». Аналогічний підхід виявив Е. Пойрот 12. Доповідаючи про літургічні дискурси Григорія Нарфана на підґрунті його 16 проповідей у контексті утрені, він припустив, що найважливіша проблема полягає в тому, що відбувається дискусія всіх з усіма і колосальне нарощення аспектів і зна- чень. Тому важливо, що робиться для продо- вження функціонування автентичних смис- лів. Наголошено на необхідності ретельної уваги до теології заміщення і «очищення» візантійської літургії від антиіудейських тек- стів як похідних від справжніх першоджерел. А. Преупцеан 13 аналогічні аспекти показав на матеріалі Тріодіона Андрія Критського. Те, що ситуація з переглядом літургічних текстів різних богослужінь та етнічних тра- дицій надто неоднозначна та її вирішення є питанням далекої перспективи, серед інших www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 10 4 I S S N 013 0  6 93 6 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 5/2 019 показала доповідь «Марія і євреї у візантій- ській літургії V і VI століть» Б. Нейл 14. Адже в плині історичного розвитку поклоніння різним святим, передусім Богоматері, що демонструє відповідний пласт грецької та сирійської гімнографії, тривка повторність антиіудейських мотивів не була не тільки знівельована, а й зберегла своє значення. Співробітництво представників різ- них наукових галузей і в більшості випад- ків інтердисциплінарні підходи до пред- метів доповідей з перспективою дискусій відбувалося задля випрацювання базових рішень для розгортання подальших дослі- джень. Аспекти, виявлені відомою славіст- кою, візантологом і перекладачем Е. Мінє- вою 15, зумовлені оригінальністю підходу до проблеми з ракурсу опори на осмогласся і неминучості його впливу на зміст (осо- бливо на ранньому етапі розвитку) хрис- тиянської гімнографії. У цьому ж напрямі, підтверджуючи перспективність концепції Е. Мінєвої, несподівані ракурси 16 розкрила П. Тома у винятково цікавому виступі (так би мовити, узагальнено-персонологічному), а саме – «Політкоректний або не антиєврей- ський: реконструкція профілю середнього візантійського гімнографа» 17. Для цього було виконане аналітичне осмислення кано- нів Косми Маюмського, Іосифа Гімнографа, Іоанна Дамаскіна і студитів, що належать до осмогласся, містять відбитки агіографічної, патристичної та біблійної традицій, вплива- ли на літургійне життя на загальному рівні й утілювали специфіку щоденного богослу- жіння. Вельми показово, що деякі виступи персоналістичного напряму були дотичні до української історії. У доповіді П. Дж. Тане- бурго 18 дослідницький дискурс було розгор- нуто як розширення контексту досліджень антиіудаїзму середньовічної християнської літератури на основі письмової проповіді «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. Кількісно велике звернення учасників конференції до гімнографії візантійського обряду зумовлювалось її роллю і в богослу- жінні, і загалом у духовних і навіть ужит- кових сферах суспільної культури. Вона уможливила чіткіше виявлення взаємодії між внутрішніми і зовнішніми колами щодо літургіки; у найпростіших зразках апелю- вання до пограничних ситуацій у загальній динаміці історичних процесів; пластичне, а іноді й парадоксальне поєднання текстології з предметами різних дисциплін. Чимало доповідей спиралося на прикла- ди піснеспівів Страсного тижня. У щільно- му дотику до вищевказаної проблематики, цей напрям був започаткований доповіддю «Напружений зв’язок між вшануванням свя- тих Старого Завіту і співом антиєврейських гімнів» Б. Гроена 19. Суттєве акцентування темі надав незалежною доповіддю «Карту- вання антиєврейських місць Тріоді» А. Іоні- те. Статистичний метод дозволив ученому переконливо показати граничне посилення присутності таких «проблемних елемен- тів літургійної поезії» до Великої П’ятниці після аналізу понад 1500 тропарів Страсно- го тижня та їх проблематики. Розглянуто й деякі контекстуальні зв’язки цього плас- ту. «Образ “євреїв” в православній літургії Страсного тижня на тлі “антиєврейських” уривків Нового Заповіту» 20 В. Віттковсько- го 21; «Цитування Святого Письма проти євреїв у Страсному тижні православного культу» 22 О. Міхаіла 23; диференційована оцінка антиіудейської конотації у проголо- шеннях Страсної п’ятниці в сучасних кано- нах візантійських і римсько-католицьких обрядах з точки зору літературних, семан- тичних, прагматичних і ритуальних аспектів у доповіді П. Ебенбауера 24. Своє бачення питання антиіудейської риторики у гімно- графії цього періоду, але з локалізацією в службах у Храмі Гробу Господнього з огляду впливу на більш пізні візантійські літургії продемонстрував С. Дж. Шумахер 25. Його представлення теми «Палке благочестя і антиіудаїзм в пізньому стародавньому Єру- салимі: Гімни Страсного тижня з Єруса- лимської грузинської книги піснеспівів» містило обґрунтовану аргументацію впливу www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 105 Н АТА Л І Я КО С Т ЮК на введення плачу в ранню біографію Марії та згодом – на пізню візантійську традицію «страсних плачів». Отже, окрема етнічна гімнографічна традиція є неоціненим дже- релом для виявлення специфіки подальшо- го розвитку страсного богослужіння. Більш широкий погляд на поєднання культу старо- завітніх святих та антиіудейської полеміки обстоював Б. Варгхезе в етнічно вирізненому комплексі богослужінь – сирійській право- славній літургії 26. У ході порівняння ще кіль- кох літургічних традицій – вірменської адап- тації та грузинського перекладу грецької гімнографії, дозволив Б. Оуттьєру 27 виявити канонічне походження в першому випадку позитивної, у другому – критичної моде- лей за відсутності, як вважає вчений, поле- мічного протистояння з єврейським наро- дом. Натомість загальний зріз представив Е. Артемі 28 у тезах щодо «Псалмів, гімнів і текстів Старого Завіту і їх використання в священні Понеділок і Вівторок», звернувши увагу на особливу підготовку до застосу- вання фрагментів Старого Заповіту 29 в цей період церковного року. Кілька доповідей були присвячені осмис- ленню заданої проблематики шляхом вияв- лення істотних закономірностей у самій іудейській традиції. Нові можливості для цього зумовлені доступом до корпусу піз- ньоантичної гімнографії різних народів. Д.-К. Дорофтей 30 на матеріалах арамейської гімнографії сирійсько-палестинського регі- ону показав відмінності між сприйняттям релігійно-культурного інонаціонально- го оточення звичайними і священничими верствами іудеїв. Р. Лангер і Д.-Е. Тоніас 31 поглибили цей напрям доповіддю «“Я через іншого” у візантійській і єврейській літур- гії». Порівнюючи мовні особливості певних стереотипних образів богослужінь Страсно- го тижня та єврейських молитовних тради- цій, вони обстоювали необхідність точності дотримання оригіналів і увагу до метафо- ричності перекладів. Цю ж проблему комен- тували І. Чіріла й К. Варга 32, вказавши одну неузгодженість при перенесенні біблійної образності в усне середовище. Їхній прик- лад – переклад відомої фрази (Лк. 2:32) з молитви Симеона Богоприімника 33: вона стала причиною укорінення однієї з «ізра- їльських дилем в усних богослужбових тра- диціях». Показово, що румунські вчені вва- жають передумовою усталення некоректної інтерпретації хронологічне співпадіння періоду радикальної лівої ідеології марксиз- му, реального соціалізму і певного відтинку єврейської історії. За їх думкою, саме такий варіант її побутування в усній традиції вияв- ляє антисемітські настрої духовенства. Про найбільш загальні церковні, літургій- ні та соціальні аспекти проблеми поствізан- тійських впливів як однієї з головних моти- вацій антисемітизму доповів Р. Перса 34. Їх вражаюча стабільність, на його думку, зумов- лена присутніми у канонічних коментарях і дотепер реально діючими наставляннями щодо важливості їхнього збереження. Раці- ональність такого бачення підтверджена й іншими виступами, зокрема, – доповіддю Ч. Мінаоглоу 35, який доводив збереження антиіудейських настроїв упродовж 1453– 1821 років завдяки дотриманню візантій- ських традицій упритул до використання тривких виразів і сталого арсеналу цитат. Н. Киценко 36 висвітлила один з історичних прецедентів 37, що посилили антиіудейські настрої на теренах сучасної Польщі. Вчена вважає, що затверджена 1908 року служба святому Гавриїлу Білостоцькому є яскравим прикладом спадщини візантійських літур- гійних антиєврейських текстів. Показовим є посилення поклоніння святому через три століття, хоча дотепер у різних джерелах від- сутня точна інформація про його каноніза- цію. Свідченням «візантійської тіні» вчена вважає присутність у службі на його честь численних цитат і перефразувань антиєврей- ських текстів Страсного тижня (використо- вувався навіть на той же глас, що й для піс- неспівів Страсного тижня). Через таке вио- кремлення образів мови і метафор, а також її вплив на зростання певних суспільних настроїв ця служба і проаналізована. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 106 I S S N 013 0  6 93 6 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 5/2 019 Утім, на конференції звучали не тільки виступи і дискусії довкола біблійних, літур- гічних і патристичних джерел. З ракурсу іко- нографічних аналогів підійшла до паралелей між феноменами ранньої Руської церкви і Старим Заповітом В. Легких 38 у доповіді «Християни як новий народ через образи Старого Завіту в візантійській та російській православній гімнографії». Спираючись на тезу про те, що позиціонувати християн як нових людей можна було тільки проти язич- ників або євреїв, учена вкотре на конфе- ренції вказала про парадокс вшанування у візантійській обрядовості іудейських про- років і праведників. Використання церквою Русі візантійських моделей позначилося на свідомому введенні багатьох «відповідни- ків» задля введення історії держави у світо- вий контекст. Підтвердженням є називання в ранній оригінальній гімнографії, а також хронікальних текстах святих князів Бориса і Гліба Авелем, Ольги – Юдиф’ю або Есфір. Братовбивця Святополк прирівняний до Каїна, хоча братовбивцями виявляються і князі-хрестителі в інших європейських наро- дів. Образотворчий матеріал був викорис- таний і А. Гронек 39 у «Представленні сине- дріону в поствізантійському мистецтві» та Б. Кростіні в «Об’єктах єврейського культу з християнської точки зору: матеріальність і посередництво. Віра і поклоніння» 40. Виокремимо ще кілька доповідей, при- ваблюючих суспільною резонансністю. Це, наприклад, культура менталітетів у цер- ковному просторі на основі записів щодо аспектів єврейської культури у бібліотеці Константинопольського патріарха Фотія (А.-М. Радукан 41); взаємодія між біблійним тлумаченням та антиіудейською політикою при певному правлінні на підвалинах літе- ратури середнього візантійського періоду (Р. Цойлеманс 42); реконструкція важливих аспектів християнсько-єврейських відносин (зокрема, прийняття християнства нехрис- тиянами) на основі середньовічних кодек- сів (у конкретному випадку – відомого як Bruxellensis Graecus II 4836; 1027) (О. Занемо- нец 43); «прийняття літургійних гімнів учас- никами християнської православної служ- би» у світлі теорії комунікації А. Парту 44. Серед найбільш наближених до сучасності проектів – розробки румунських науковців. Так, у ході аналізу шляхів передачі церквою світоглядних концептів у світські публічні кола (гімнографії, біблійних читань, риту- альних дій) М. Патру 45 відзначив у них структурні та змістовні зміни, що відбува- лися під впливом ідеології та політичних подій і втілювали значущі для Румунії 1918– 1940-х років суспільні ідеї. Мимовільно була створена паралель із доповіддю авторки цього огляду, що втім, виявила зворотний процес – адаптацію іудеїв у суспільстві та культурі Російської імперії XVIII ст. шля- хом смислового переакцентування образу «чужого» завдяки привнесенню нової жан- рової концепції у музичний зріз богослу- жінь. Те, що відбувається робота над роз- ширенням цього напряму, стало очевидним з іншого виступу. У ньому констатувалася канонізація загиблих колишніх фашистів у комуністичних в’язницях, парадокс уведен- ня деяких текстів з їхніх мемуарів у нещо- давно створені й присвячені християнській жертві літургійні служби, та у зв’язку з цим – посилення розбіжності між різними рівня- ми румунської церкви (Л. Блюта) 46. Участь у подібних конференціях є важ- ливою у кількох аспектах. Передусім, від- бувається вихід українських дослідників гуманітарного профілю у сфери, актуальні для світової науки і водночас її збагачен- ня глибинним розумінням реалій, до того часу невраховуваних західним світом. Важ- ливість таких внесків, зокрема у випадку контроверсій побутуючим чи обговорюва- ним ідеям, у плині розвитку різних галузей складно переоцінити. З іншого боку, озна- йомлення з основними у цій сфері екуме- нізму концепціями, які відтворюють прак- тику сучасного західного богослов’я, куль- турології та мистецтвознавства, є вагомим інструментом для розвитку українських досліджень богослужбової культури, зокре- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 107 Н АТА Л І Я КО С Т ЮК ма, музичної та літургічного мистецтва, різнобічності оцінки внутрішніх і міжна- родних зумовлень певних явищ і тенденцій. Адже відкриваються нові обрії та контексти, оновлюється теоретична і методологічна бази таких досліджень, збагачується спектр підходів до вивчення закладених в одній із ключових форм традиційного релігійного служіння концептів і концепцій. Особли- ву цінність має виявлення нових джерел, що концептуально впливають на піднесен- ня рівня задіяних у вітчизняній практиці наукових парадигм. Критичний перегляд раніше отриманих даних і намагання від- повідати на виклики історичної зміни світо- глядних систем, радикально посилює від- повідальність за результати власних висно- вків і оцінку, на перший погляд евристичних або гіпотетичних викладів інших учених. Об’єднавши таку кількість доповідачів, орга- нізатори конференції досягли поставлених цілей: цей науковий форум, поза сумнівом, став якісним етапом у збагаченні й системи взаємопізнання, активізації міжконфесій- ного та міжнародного діалогу. Цілком оче- видно те, наскільки плідним на сучасному етапі є введення в традиційну богословську сферу практик і результатів інших наукових сфер (і навпаки); наскільки результати вза- ємообміну можуть не обмежуватися суто науковим значенням, а сприяти збагаченню культурного і релігійного досвіду. 1 Michael Azar; університет Скрентона, Пенсильва- нія, США. «Ізраїль: народ Божий у візантійській літур- гії на прикладі текстів Великого посту і Пасхи». 2 Harald Buchinger; Регенсбурзький університет, Німеччина. «Антиіудаїзм біля витоків візантійського літургійного року. “Ізраїль” і “євреї” в святковій Гомілії Сіверіана з Гавали». 3 Sandrine Caneri; Інститут православного богослов’я ім. Св. Сергія, Париж, Франція. 4 Pablo Argarate; Університет Граца, Австрія. Його виступ «Ізраїль і євреї в кондаках римського наспіву» стосувався аналізу антиіудейської термінології з їх різ- ними нюансами (loudaioi, Hebraioi і Israelitai) у їх кон- тексті в кондаках Романа Солодкоспівця. 5 Зокрема, О. Іоніте запропонував до вжитку – за аналогією до поняття «паралітургічний» – термін «Параномос» (від грец. παρά і νομός, nomos – закон). Оскільки перший складник («той, що знаходиться по- руч» або «той, що відхиляється від чогось») у поєд- нанні з другим змінює його сутність, його розуміння обговорювалося за наближення його значення до термі- ну «аномос» (грец. ᾀ-, ᾀν- «не», «без»; у сукупності – «беззаконня»). В історичному і богословському кон- текстах семантику останнього на підставі джерел було асоційовано зі значенням синедріону в розумінні нічно- го судилища. Тому констатовано теологію заміщення із введенням поняття «Новий Ізраїль». 6 Зокрема, логічних складностях з розумінням по- няття Бог у Старому і Новому Заповітах, парадоксах ідентифікації Бога. 7 Patrick Andrist; Мюнхенський університет ім. Люд- віга Максиміліана. 8 «Великдень Мелітона [Сардійського – Н. К.] і його контекст: Чи була в давнину християнська традиція про- тистояння полеміки юдеїв в літургії навколо Пасхи?». 9 Stefan Catalin Popa; Інститут перспективних дослі- джень культури і цивілізації Леванту, Бухарест, Румунія. «Зустріч з Іншим в Священному Місті. Антиєврейські літературні конструкції в сирійських і арабських джере- лах про мусульманське завоювання Єрусалима». 10 Gaga Shurgaia; Університет Неаполя, Італія. 11 Istvan Perczel; Центрально-Європейський Універ- ситет, Будапешт, Угорщина. 12 Eüane Poirot; Кармель, Ізраїль. 13 Alexandru Preupcean; Факультет православного богослов’я Бухарестського університету. 14 Bronwen Neil; Університет Маккуорі, Сідней, Ав- стралія. 15 Evelina Mineva; Афінський національний універси- тет; «Євреї в гімнах Іоанна Дамаскіна, Маркоса Евгені- коса і в південнослов’янських перекладах візантійських гімнів». 16 Ішлося про концептуальне розуміння контексту- альних впливів на гімнографію середнього візантійсько- го періоду і авторизовану адаптацію джерел. 17 Paraskevi Toma; Університет Мюнстера, Німеччина. 18 Pier Giorgio Taneburgo; Теологічний факультет Апулії Папської духовної семінарії, Італія. 19 Basilius Groen; Університет Граца (Австрія), Като- лицький університет Левена (м. Левен, Бельгія). 20 Чи дійсно «весь народ» (Матвія 27:25) є народом Ізраїлю? Які євреї були «діти диявола» (Іоанна 8:44); ототожнення євреїв зі «злочинцями» всупереч Іоанну (19:7) як передумова до ідентифікації «народу-вбивці». Примітки www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 108 I S S N 013 0  6 93 6 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 5/2 019 21 Vadim Wlttkowsky; Університет Гумбольдта, Бер- лін, Німеччина. 22 Полемічність текстових алюзій гімнів богослужінь Страсних четверга і п’ятниці. 23 Alexandru Mlhaila; факультет православного богослов’я, Бухарестський університет. 24 Peter Ebenbauer; Інститут літургійних наук, Грац. 25 Stephen Jю Shoemaker; Орегонський університет, США. 26 Baby Varghese; Православна духовна семінарія, Коттаям, Керала, Індія. Антиіудейські вислови Страс- ного тижня він вважає риторичним прийомом для під- креслення реальності страждань Христа, одночасно враховуючи вплив на використання такого антитетич- ного викладу характерних прийомів сирійської поезії. 27 Bernard Outtier; Національний науковий центр, Лабораторія природничих наук, Париж, Франція. До- повідь «Образ євреїв в давньовірменській і грузинській гімнографії». 28 Elrinl Artemi; Грецький Відкритий Університет. 29 Йшлося про пієтет, наприклад, до Іосифа Патріарха як до прообразу Христа, використання метафор смоков- ниці та засохлих фігових дерев як індикаторів реального старозавітнього впливу на візантійську обрядовість. 30 Doru Constantin Doroftei; Гамбурзький універси- тет, Німеччина. 31 Ruth Langer, Demetrios E. Tonias; Бостонський ко- ледж, США. 32 loan Chirila, Cataun Varga; Університет Бабеш-Бо- йяі, Румунія. 33 Замість буквального перекладу: «...світло, щоб освітити язичників і славу народу Твого Ізраїля» засто- совано «...світло, щоб освітити язичників і славу вірного народу Твого» (цей переклад було повторено в одній зі статей в офіційному виданні румунського патріархату). Виправлення цієї та інших суперечностей доповідачі вважають необхідним задля Заповіту, який Бог заклю- чив з народами світу й особливо з народом Ізраїля. 34 Razvan Persa; Університет Бабеш-Бойяі, Румунія. «Євреї в канонічній традиції православної церкви». 35 Charalampos Minaoglou; Афінський університет, Греція. «Візантійська літургія і поствізантійська анти- єврейська література». 36 Nadieszda Klzenko; Університет Олбані, США. 37 «Велика тінь візантійських антиєврейських літур- гійних текстів: церковно-слов’янська служба мученику Гавриїлу Білостоцькому в ненависній царській Росії». 38 Victoria Legkikh; Віденський університет, Австрія. 39 Agnieszka Gronek; Ягелонський університет, Кра- ків, Польща. Це – дві ікони Христових Страстей XIX століття в словацьких православних храмах Архангела Михаїла в селі Улицькіє Криве і в музеї в Гуменне з села Нова Седліца зі сценами суду над Христом. Невідома у візантійському мистецтві іконографічна тема західного походження спонукала до виявлення оригіналу та обго- ворення прийомів згідно з каноном поствізантійського мистецтва Центральної та Східної Європи. 40 Barbara Crostini; Уппсальский університет, Шве- ція. У спостереженні особливого злиття між ними поза догматичними переконаннями вченою проаналізовано тексти (рукопис Cosmas Indicopleustes, ілюстрований Псалтир та інші) і наявні в них зображення. 41 Ana-Maria Raducan; Інститут перспективних до- сліджень в культурі і цивілізації Леванту. «Єврейські автори в Патріаршій бібліотеці». 42 Reinhart Ceulemans; Католицький університет Левена. «Антиєврейські заходи імператорів Македонії: роль Біблії». 43 Alexander Zanemonets; університет Хайфи, Ізраїль. 44 Alina Pâtru; університет ім. Лучіана Благи, Сібіу. 45 Marian Patru; Інститут православного богослов’я університет Людвіга-Максиміліана, Мюнхен, Німеч- чина. «Літургійне будівництво євреїв. Образ євреїв та іудаїзм в гомілітичному дискурсі румунської православ- ної церкви у міжвоєнний період». 46 Lonut Blliuta; Румунська академія. Вчений проін- формував про те, що не будучи схваленими Священним Синодом, ці служби у повному вигляді та їх гімнографія поширюються в форматі самвидаву, що сприяє збере- женню антиіудейських настроїв у суспільстві. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204103
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:23:01Z
publishDate	2019
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Костюк, Н. 2025-06-25T10:42:17Z 2019 У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї») / Н. Костюк // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 101-108. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204103 Міжнародна наукова конференція «Візантійська літургія і євреї» (The Byzantine Liturgy and the Jews), що була проведена в липні цього року в ошатному румунському місті Сібіу, розгорталася на перетині богословських, джерелознавчих, культурологічних і мистецтвознавчих інтересів. Ефективність дискусійних планів було забезпечено найвищим рівнем організації, високою кваліфікацією досвідчених учених і гідним представленням молодих дослідників. Проблема заходу зацікавила вчених майже з усіх континентів і різних за профілем авторитетних наукових інституцій. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Хроніка наукового життя У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї») Looking for the Opportunities for Interreligious Understanding (Thoughts on the Conference Byzantine Liturgy and the Jews). Article published earlier
spellingShingle	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї») Костюк, Н. Хроніка наукового життя
title	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)
title_alt	Looking for the Opportunities for Interreligious Understanding (Thoughts on the Conference Byzantine Liturgy and the Jews).
title_full	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)
title_fullStr	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)
title_full_unstemmed	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)
title_short	У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)
title_sort	у пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «візантійська літургія і євреї»)
topic	Хроніка наукового життя
topic_facet	Хроніка наукового життя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204103
work_keys_str_mv	AT kostûkn upošukumožlivosteimížrelígíinogoporozumínnâvízíízprivodukonferencíívízantíisʹkalíturgíâíêvreí AT kostûkn lookingfortheopportunitiesforinterreligiousunderstandingthoughtsontheconferencebyzantineliturgyandthejews

У пошуку можливостей міжрелігійного порозуміння (візії з приводу конференції «Візантійська літургія і євреї»)

Institution

Similar Items