Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект
Подібність географічних умов проживання і традиційного способу життя українців та білорусів Полісся спричинили схожість їхніх етнокультурних рис. Тому одним із найважливіших маркерів відмінності одного народу від іншого є мова. Жива розмовна мова має свої фонетичні, лексичні, синтаксичні та фонетичн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204108 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 44-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204108 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Семенова, О. 2025-06-25T10:43:15Z 2019 Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 44-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204108 81’28(477.41/.42+476) Подібність географічних умов проживання і традиційного способу життя українців та білорусів Полісся спричинили схожість їхніх етнокультурних рис. Тому одним із найважливіших маркерів відмінності одного народу від іншого є мова. Жива розмовна мова має свої фонетичні, лексичні, синтаксичні та фонетичні відмінності залежно від місцевості її поширення. Поняття «говір» має не лише мовний, але й історико-культурний аспект. У дослідженні зазначено, що розв’язання проблем, пов’язаних з відображенням у мові традиційної культури його населення, потребує інтеграції здобутків різних наукових дисциплін: мовознавства, етнології, етнографії, фольклористики, історії тощо. Автор підкреслює, що лексичні відмінності говірок зумовлені регіональними особливостями побуту, предметів і понять матеріальної та духовної культур, тому одне й те саме поняття матиме різні варіації найменування в говірках північноукраїнського наріччя. Представлено класифікацію основних видів поліських говорів (східнополіський, середньополіський та західнополіський), зазначено ареали їх поширення, згадується спроба створення поліської мікромови на основі західнополіських говорів. Розглянуто колективні праці українських, білоруських і російських науковців, фундаментальні монографічні видання та наукові статті, присвячені дослідженню особливостей трьох груп поліських говірок на різних мовних рівнях. Висвітлено низку лінгвогеографічних видань як загального характеру (наприклад, «Атлас української мови»), так і тематичних: атласи тваринницької та мисливської лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лексикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів. З’ясовано, що нині місцеві говірки побутують переважно у сільській місцевості; у містах і містечках переважає унормована українська мова або суржик. Розглянуто внесок наукових установ і вишів України та Білорусі в дослідження проблеми мовної ситуації на українсько-білоруському пограниччі. Similar environmental conditions and the traditional way of housekeeping of Ukrainians and Belarusians of Polissia have caused the similarity of their ethnocultural features. Thus linguistic peculiarities of the borderland representatives have become the most important differentiating markers. Vivid spoken language has its phonetic, lexical, and syntactic characteristics depending on its locality. The term dialect obtains not only linguistic but also historical and cultural meaning. It is noticed in the investigation that the understanding of problems connected with the reflection of traditional culture in the borderland inhabitants’ language requires the integration of different branches of science: linguistics, ethnology, ethnography, folkloristics, history, etc. The authoress assumes that lexical differences of dialects are caused by regional peculiarities of housekeeping, cultural and spiritual items; thus, there are the varieties of naming of the same notion in different northern Ukrainian dialects. The classification of the main Polissian dialects is presented (east-Polissian, mid-Polissian, west-Polissian), and the distribution areas are defined. Also, an attempt to create a Polissian micro-language based on west-Polissian dialects is mentioned. During the research, a large amount of joint works of Ukrainian, Belarusian, and Russian scientists have been revealed, as well as some fundamental monographs and research papers dealing with the study of peculiarities of all groups of Polissian dialects in different linguistic aspects. A number of linguistic and geographical editions, both general and special ones, are considered. For example, the Ukrainian Language Atlas, atlases of animal husbandry and hunting vocabularies, names of medicinal plants, clothes, footwear, etc., are analyzed. Also, a review of some lexicographical works, in particular different topical vocabularies of Polissian dialects, is proposed in the paper. It has been found that nowadays local dialects occur mainly in rural areas while city and town dwellers use literary language or surzhyk (sociolect of Ukrainian and Russian languages). The contribution of Ukrainian and Belarusian scientific centers and higher educational institutions to the development of the problem of linguistic situation on the Ukrainian and Belarusian borderland is considered. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект Dialectological Research of Ukrainian–Belarusian Polissia: Historiographic Aspect Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект |
| spellingShingle |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект Семенова, О. З історії та теорії науки |
| title_short |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект |
| title_full |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект |
| title_fullStr |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект |
| title_full_unstemmed |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект |
| title_sort |
діалектологічні дослідження українсько-білоруського полісся: історіографічний аспект |
| author |
Семенова, О. |
| author_facet |
Семенова, О. |
| topic |
З історії та теорії науки |
| topic_facet |
З історії та теорії науки |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Dialectological Research of Ukrainian–Belarusian Polissia: Historiographic Aspect |
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204108 |
| citation_txt |
Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 44-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT semenovao díalektologíčnídoslídžennâukraínsʹkobílorusʹkogopolíssâístoríografíčniiaspekt AT semenovao dialectologicalresearchofukrainianbelarusianpolissiahistoriographicaspect |
| first_indexed |
2025-12-01T02:00:31Z |
| last_indexed |
2025-12-01T02:00:31Z |
| _version_ |
1850859027469172736 |
| description |
Подібність географічних умов проживання і традиційного способу життя українців та білорусів Полісся спричинили схожість їхніх етнокультурних рис. Тому одним із найважливіших маркерів відмінності одного народу від іншого є мова. Жива розмовна мова має свої фонетичні, лексичні, синтаксичні та фонетичні відмінності залежно від місцевості її поширення. Поняття «говір» має не лише мовний, але й історико-культурний аспект. У дослідженні зазначено, що розв’язання проблем, пов’язаних з відображенням у мові традиційної культури його населення, потребує інтеграції здобутків різних наукових дисциплін: мовознавства, етнології, етнографії, фольклористики, історії тощо. Автор підкреслює, що лексичні відмінності говірок зумовлені регіональними особливостями побуту, предметів і понять матеріальної та духовної культур, тому одне й те саме поняття матиме різні варіації найменування в говірках північноукраїнського наріччя. Представлено класифікацію основних видів поліських говорів (східнополіський, середньополіський та західнополіський), зазначено ареали їх поширення, згадується спроба створення поліської мікромови на основі західнополіських говорів. Розглянуто колективні праці українських, білоруських і російських науковців, фундаментальні монографічні видання та наукові статті, присвячені дослідженню особливостей трьох груп поліських говірок на різних мовних рівнях. Висвітлено низку лінгвогеографічних видань як загального характеру (наприклад, «Атлас української мови»), так і тематичних: атласи тваринницької та мисливської лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лексикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів. З’ясовано, що нині місцеві говірки побутують переважно у сільській місцевості; у містах і містечках переважає унормована українська мова або суржик. Розглянуто внесок наукових установ і вишів України та Білорусі в дослідження проблеми мовної ситуації на українсько-білоруському пограниччі.
Similar environmental conditions and the traditional way of housekeeping of Ukrainians and Belarusians of Polissia have caused the similarity of their ethnocultural features. Thus linguistic peculiarities of the borderland representatives have become the most important differentiating markers. Vivid spoken language has its phonetic, lexical, and syntactic characteristics depending on its locality. The term dialect obtains not only linguistic but also historical and cultural meaning. It is noticed in the investigation that the understanding of problems connected with the reflection of traditional culture in the borderland inhabitants’ language requires the integration of different branches of science: linguistics, ethnology, ethnography, folkloristics, history, etc. The authoress assumes that lexical differences of dialects are caused by regional peculiarities of housekeeping, cultural and spiritual items; thus, there are the varieties of naming of the same notion in different northern Ukrainian dialects. The classification of the main Polissian dialects is presented (east-Polissian, mid-Polissian, west-Polissian), and the distribution areas are defined. Also, an attempt to create a Polissian micro-language based on west-Polissian dialects is mentioned. During the research, a large amount of joint works of Ukrainian, Belarusian, and Russian scientists have been revealed, as well as some fundamental monographs and research papers dealing with the study of peculiarities of all groups of Polissian dialects in different linguistic aspects. A number of linguistic and geographical editions, both general and special ones, are considered. For example, the Ukrainian Language Atlas, atlases of animal husbandry and hunting vocabularies, names of medicinal plants, clothes, footwear, etc., are analyzed. Also, a review of some lexicographical works, in particular different topical vocabularies of Polissian dialects, is proposed in the paper. It has been found that nowadays local dialects occur mainly in rural areas while city and town dwellers use literary language or surzhyk (sociolect of Ukrainian and Russian languages). The contribution of Ukrainian and Belarusian scientific centers and higher educational institutions to the development of the problem of linguistic situation on the Ukrainian and Belarusian borderland is considered.
|