Українці в Башкортостані: історико-культурний досвід малої етнічної групи

• Datum: 2019
• Hauptverfasser: Бабенко, В., Пилипак, М., Чернієнко, Д.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
• Schriftenreihe: Народна творчість та етнологія
• Schlagworte: З історії та теорії науки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204109
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Українці в Башкортостані: історико-культурний досвід малої етнічної групи / В. Бабенко, М. Пилипак, Д. Чернієнко // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 26-43. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

У статті досліджується історико-культурний досвід життя українців у поліетнічному середовищі Башкортостану. Аналізуються історія заселення краю, демографічні, соціокультурні, ідентифікаційні процеси серед української спільноти республіки. Українська етнокультурна спадщина розглядається в контексті міжетнічної взаємодії, її взаємовпливу з традиційними культурами  автохтонних народів. Башкортостан в силу історичних факторів належав до тих регіонів Росії, де сформувався один із найбільших анклавів українського населення (у 1930-х роках –100 тис.). За даними перепису 2010 року – 39 875 осіб. Джерельну базу статті, окрім історичних джерел, складають матеріали фольклорно-етнографічних експедицій, що проводилися авторами статті в українських селах республіки в 1970–2016 роках (В. Бабенко) та у 2011–2016 роках (М. Пилипак, Д. Чернієнко). Перша хвиля переселенського руху в Південне Приуралля почалася в 1630-х роках, коли для будівництва фортець на нових південно-східних кордонах Російської держави залучали козаків та селян. У серпні 1739 року було видано указ про переселення в Оренбурзьку губернію «черкас», або українців. Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. відбулися нові хвилі переселень, сформувалися три основні ареали розселення українців: у Белебеївському повіті (52,8 % від загальної кількості українців в Уфимській губернії), у Стерлітамакському повіті (21,29 %), в Уфимському повіті (21,38 %). До початку 1960-х років українське населення традиційно було сільським; за даними 2002 року міські мешканці вже складали 80,14 %. У 1941–1943 роках в евакуації в Уфі перебували Академія наук УРСР (18 наукових інститутів), творчі спілки, театри та провідні музеї. Українські науковці, письменники, актори, співаки, художники зробили значний внесок у розвиток науки і культури Башкирії. Уже в першій чверті ХХ ст. розпочався процес мовної асиміляції українців за рахунок витіснення української мови з усіх сфер життя.