Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини
У статті проаналізовано реагування української діаспори в Німеччині на аварію на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що особливістю наукових студій з життя української еміграції в Німеччині є фокусування на періодах 1920–1930‑х та 1950‑х років; проте 1980‑ті роки залишаються поза увагою науковців. Встанов...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204197 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини / Т. Перга // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 94–99. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204197 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Перга, Т. 2025-07-01T12:39:48Z 2020 Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини / Т. Перга // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 94–99. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204197 621.311.25:504.75.05](477.41)(438.1=161.2) https://doi.org/10.15407/nte2020.02.094 У статті проаналізовано реагування української діаспори в Німеччині на аварію на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що особливістю наукових студій з життя української еміграції в Німеччині є фокусування на періодах 1920–1930‑х та 1950‑х років; проте 1980‑ті роки залишаються поза увагою науковців. Встановлено, що низька активність української діаспори, зокрема, щодо Чорнобильської катастрофи, була зумовлена її малочисельністю, відсутністю політичного впливу в німецькому суспільстві та достатніх матеріальних і фінансових ресурсів. Ми дійшли висновку, що хоча вона долучилась до всіх заходів, здійснених зарубіжним українством, станом на 1990 рік її діяльність зосередилась на участі в мовчазних ходах, акціях протесту, колективних молебнях, підготовці гуманітарної допомоги, благодійних та наукових заходів і роз’яснювальній роботі з приводу ситуації, що склалася в Українській РСР. Організатором цієї діяльності стало Центральне представництво української еміграції в Німеччині (ЦПУЕН). Також деякі сім’ї представників діаспори взяли участь у програмі оздоровлення українських дітей з постраждалих регіонів. Доведено, що на відміну від Канади і США українська діаспора в Німеччині не ініціювала масштабних допомогових акцій, не створювала благодійних організацій і фондів допомоги постраждалому в УРСР населенню. У статті розкрито причини цієї політики. Водночас Чорнобильська аварія досить широко висвітлювалась у діаспорній пресі, зокрема в газеті «Шлях перемоги», особливо протягом 1986–1987 років. Починаючи з 1988 року, інтерес до аварії помітно зменшився, що зумовлено активізацією процесів перебудови в СРСР і появою низки нових тем, які цікавили українську діаспору в Німеччині: гласність, демократизація, перші неформальні об’єднання, діяльність Руху, відродження української культури тощо. У процесі дослідження автором введено в науковий обіг низку нових джерел з історії української діаспори в Німеччині, зокрема «Бюлетені ЦПУЕН» другої половини 1980‑х років. The article investigates the reaction of the Ukrainian diaspora in Germany to the Chornobyl disaster. It has revealed that a peculiarity of scientific research of Ukrainian emigrants in Germany is the focus on the periods of the 1920s–1930s and the 1950s; the 1980s still stay beyond the interest of Ukrainian scholars. It has also been found that the low activity of the Ukrainian diaspora, especially in the case of the Chornobyl disaster, was due to its small size, lack of political influence in German society, as well as shortage of sufficient material and financial resources. The authoress concludes that, although the diaspora had taken part in all activities developed by the foreign Ukrainians, by the 1990s its activity had focused on participating in silent walks, protest actions, joint public prayers, preparation of humanitarian aid, charitable and scientific events, and explanatory work on the subject of the current situation in the Ukrainian SSR. The organizer of this activity was the Central Mission of Ukrainian Emigrants in Germany (CMUEG). Some Ukrainian families have also participated in the health improvement programmes for Ukrainian children from the affected regions. It has proved that, unlike Canada and the USA, the Ukrainian diaspora in Germany did not initiate large-scale support actions, nor did it create charitable organizations and relief funds for helping the affected territories’ population in the Ukrainian SSR. Reasons for this policy have analysed as well. At the same time, the Chornobyl accident was widely covered in the diaspora press, in particular the newspaper The Way to Victory, especially during 1986–1987. Since 1988, interest in the accident has considerably diminished due to the extension of the perestroika processes in the USSR and the emergence of a number of new topics being of interest to the Ukrainian diaspora in Germany: glasnost, democratization, the first informal associations, the activities of the RUKH, the Ukrainian culture’s revival, etc. While researching, the authoress introduced into science a number of new sources on the history of the Ukrainian diaspora in Germany, in particular some issues of the CMUEG’s Bulletin of the mid- to late 1980s. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини Reception of the Chornobyl Disaster Consequences by Ukrainian Emigrants of Germany Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини |
| spellingShingle |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини Перга, Т. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини |
| title_full |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини |
| title_fullStr |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини |
| title_full_unstemmed |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини |
| title_sort |
рецепція наслідків аварії на чаес українськими емігрантами німеччини |
| author |
Перга, Т. |
| author_facet |
Перга, Т. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Reception of the Chornobyl Disaster Consequences by Ukrainian Emigrants of Germany |
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204197 |
| citation_txt |
Рецепція наслідків аварії на ЧАЕС українськими емігрантами Німеччини / Т. Перга // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 94–99. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pergat recepcíânaslídkívavaríínačaesukraínsʹkimiemígrantaminímeččini AT pergat receptionofthechornobyldisasterconsequencesbyukrainianemigrantsofgermany |
| first_indexed |
2025-11-29T12:31:30Z |
| last_indexed |
2025-11-29T12:31:30Z |
| _version_ |
1850854903084220416 |
| description |
У статті проаналізовано реагування української діаспори в Німеччині на аварію на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що особливістю наукових студій з життя української еміграції в Німеччині є фокусування на періодах 1920–1930‑х та 1950‑х років; проте 1980‑ті роки залишаються поза увагою науковців. Встановлено, що низька активність української діаспори, зокрема, щодо Чорнобильської катастрофи, була зумовлена її малочисельністю, відсутністю політичного впливу в німецькому суспільстві та достатніх матеріальних і фінансових ресурсів. Ми дійшли висновку, що хоча вона долучилась до всіх заходів, здійснених зарубіжним українством, станом на 1990 рік її діяльність зосередилась на участі в мовчазних ходах, акціях протесту, колективних молебнях, підготовці гуманітарної допомоги, благодійних та наукових заходів і роз’яснювальній роботі з приводу ситуації, що склалася в Українській РСР. Організатором цієї діяльності стало Центральне представництво української еміграції в Німеччині (ЦПУЕН). Також деякі сім’ї представників діаспори взяли участь у програмі оздоровлення українських дітей з постраждалих регіонів. Доведено, що на відміну від Канади і США українська діаспора в Німеччині не ініціювала масштабних допомогових акцій, не створювала благодійних організацій і фондів допомоги постраждалому в УРСР населенню. У статті розкрито причини цієї політики. Водночас Чорнобильська аварія досить широко висвітлювалась у діаспорній пресі, зокрема в газеті «Шлях перемоги», особливо протягом 1986–1987 років. Починаючи з 1988 року, інтерес до аварії помітно зменшився, що зумовлено активізацією процесів перебудови в СРСР і появою низки нових тем, які цікавили українську діаспору в Німеччині: гласність, демократизація, перші неформальні об’єднання, діяльність Руху, відродження української культури тощо. У процесі дослідження автором введено в науковий обіг низку нових джерел з історії української діаспори в Німеччині, зокрема «Бюлетені ЦПУЕН» другої половини 1980‑х років.
The article investigates the reaction of the Ukrainian diaspora in Germany to the Chornobyl disaster. It has revealed that a peculiarity of scientific research of Ukrainian emigrants in Germany is the focus on the periods of the 1920s–1930s and the 1950s; the 1980s still stay beyond the interest of Ukrainian scholars. It has also been found that the low activity of the Ukrainian diaspora, especially in the case of the Chornobyl disaster, was due to its small size, lack of political influence in German society, as well as shortage of sufficient material and financial resources. The authoress concludes that, although the diaspora had taken part in all activities developed by the foreign Ukrainians, by the 1990s its activity had focused on participating in silent walks, protest actions, joint public prayers, preparation of humanitarian aid, charitable and scientific events, and explanatory work on the subject of the current situation in the Ukrainian SSR. The organizer of this activity was the Central Mission of Ukrainian Emigrants in Germany (CMUEG). Some Ukrainian families have also participated in the health improvement programmes for Ukrainian children from the affected regions. It has proved that, unlike Canada and the USA, the Ukrainian diaspora in Germany did not initiate large-scale support actions, nor did it create charitable organizations and relief funds for helping the affected territories’ population in the Ukrainian SSR. Reasons for this policy have analysed as well. At the same time, the Chornobyl accident was widely covered in the diaspora press, in particular the newspaper The Way to Victory, especially during 1986–1987. Since 1988, interest in the accident has considerably diminished due to the extension of the perestroika processes in the USSR and the emergence of a number of new topics being of interest to the Ukrainian diaspora in Germany: glasnost, democratization, the first informal associations, the activities of the RUKH, the Ukrainian culture’s revival, etc. While researching, the authoress introduced into science a number of new sources on the history of the Ukrainian diaspora in Germany, in particular some issues of the CMUEG’s Bulletin of the mid- to late 1980s.
|