Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних
У статті узагальнюються досягнення лінгвістики у питанні історії походження слов’янських назв заліза та сталі, а також ураховуються досягнення археології у питаннях походження індоєвропейців, розвитку металургії. Розглядається можливість їх використання для встановлення шляхів формування міфо-ритуал...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204198 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних / М. Тупчієнко // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 87–93. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204198 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тупчієнко, М. 2025-07-01T12:39:57Z 2020 Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних / М. Тупчієнко // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 87–93. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204198 7.045:683.1]:[39+572.026](=16) https://doi.org/10.15407/nte2020.02.087 У статті узагальнюються досягнення лінгвістики у питанні історії походження слов’янських назв заліза та сталі, а також ураховуються досягнення археології у питаннях походження індоєвропейців, розвитку металургії. Розглядається можливість їх використання для встановлення шляхів формування міфо-ритуальних аспектів символіки заліза у традиційній культурі східнослов’янських народів від моменту запозичення (ІІІ тис. до н. е.) і до часу масового розповсюдження німецьких металургійних термінів, інструментів і технологій (ХVІ–ХVІІІ ст.). Крім того, визначаються первинні символічні значення заліза, як сакрального металу, що має небесне походження. The linguistic achievements in the issues of history of the origin of Slavic denominations of iron and steel are extended in the article. The attainments of archaeology in the issues of Indo-Europeans origin and metallurgy development are also taken into account. The possibilities of their use to establish the ways of formation of the myth-ritual aspects of iron symbolism in the traditional culture of Eastern Slavic people from the time of borrowing (the third millenary BC) and up to the period of mass dissemination of German metallurgic terms, tools, and technologies (16–18 centuries) are considered. Besides, the primary symbolic meaning of the iron as a sacred metal of celestial origin is determined. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних Ways of formation and dissemination of symbols of iron in the traditional culture of the Eastern Slavic peoples in the light of linguistic and archaeological data. Narodna tvorchist ta etnografiya Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних |
| spellingShingle |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних Тупчієнко, М. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних |
| title_full |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних |
| title_fullStr |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних |
| title_full_unstemmed |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних |
| title_sort |
шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних |
| author |
Тупчієнко, М. |
| author_facet |
Тупчієнко, М. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ways of formation and dissemination of symbols of iron in the traditional culture of the Eastern Slavic peoples in the light of linguistic and archaeological data. Narodna tvorchist ta etnografiya |
| description |
У статті узагальнюються досягнення лінгвістики у питанні історії походження слов’янських назв заліза та сталі, а також ураховуються досягнення археології у питаннях походження індоєвропейців, розвитку металургії. Розглядається можливість їх використання для встановлення шляхів формування міфо-ритуальних аспектів символіки заліза у традиційній культурі східнослов’янських народів від моменту запозичення (ІІІ тис. до н. е.) і до часу масового розповсюдження німецьких металургійних термінів, інструментів і технологій (ХVІ–ХVІІІ ст.). Крім того, визначаються первинні символічні значення заліза, як сакрального металу, що має небесне походження.
The linguistic achievements in the issues of history of the origin of Slavic denominations of iron and steel are extended in the article. The attainments of archaeology in the issues of Indo-Europeans origin and metallurgy development are also taken into account. The possibilities of their use to establish the ways of formation of the myth-ritual aspects of iron symbolism in the traditional culture of Eastern Slavic people from the time of borrowing (the third millenary BC) and up to the period of mass dissemination of German metallurgic terms, tools, and technologies (16–18 centuries) are considered. Besides, the primary symbolic meaning of the iron as a sacred metal of celestial origin is determined.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204198 |
| citation_txt |
Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних / М. Тупчієнко // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 87–93. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tupčíênkom šlâhiformuvannâtapoširennâsimvolíkizalízavtradicíiníikulʹturíshídnoslovânsʹkihnarodívusvítlílíngvístičnihíarheologíčnihdanih AT tupčíênkom waysofformationanddisseminationofsymbolsofironinthetraditionalcultureoftheeasternslavicpeoplesinthelightoflinguisticandarchaeologicaldatanarodnatvorchisttaetnografiya |
| first_indexed |
2025-11-24T07:08:41Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:08:41Z |
| _version_ |
1850843437443579904 |
| fulltext |
87
шляхи фоРМування та пошиРення
сиМволіки заліза в тРадиційній культуРі
східнослов’янських наРодів
у світлі лінгвістичних
і аРхеологічних даних
УДК 7.045:683.1]:[39+572.026](=16)
ТуПЧІєНКО МиКОЛА
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, археології, інформаційної та архівної справи
центральноукраїнського національного технічного університету
TupChiyenko MykolA
a Ph.D. in History, an associate professor at the Department of History, Archaeology, Information and Archival
Affairs of the Central Ukrainian National Technical University
DOI https://doi.org/
Бібліографічний опис:
Тупчієнко, М. (2020) Шляхи формування та поширення символіки заліза в традиційній культурі
східнослов’янських народів у світлі лінгвістичних і археологічних даних. Народна творчість та етнологія,
2 (384), 87–93.
Tupchiyenko, M. (2020) Ways of Formation and Dissemination of the Iron Symbolism in the Traditional
Culture of the Eastern Slavic People in the Light of Linguistic and Archaeological Data. Folk Art and Ethnology,
2 (384), 87–93.
Анотація / Abstract
У статті узагальнюються досягнення лінгвістики у питанні історії походження слов’янських назв заліза та сталі,
а також ураховуються досягнення археології у питаннях походження індоєвропейців, розвитку металургії. Розгляда-
ється можливість їх використання для встановлення шляхів формування міфо-ритуальних аспектів символіки заліза
у традиційній культурі східнослов’янських народів від моменту запозичення (ІІІ тис. до н. е.) і до часу масового роз-
повсюдження німецьких металургійних термінів, інструментів і технологій (ХVІ–ХVІІІ ст.). крім того, визначаються
первинні символічні значення заліза, як сакрального металу, що має небесне походження.
Ключові слова: метал, залізо, мідь, срібло, золото, піч, символіка, знак, значення.
The linguistics achievements in the issues of history of the origin of Slavic denominations of iron and steel are extended
in the article. The attainments of archaeology in the issues of Indo-Europeans origin and metallurgy development are
also taken into account. The possibilities of their use to establish the ways of formation of the myth-ritual aspects of iron
symbolism in the traditional culture of Eastern Slavic people from the time of borrowing (the third millenary BC) and up
to the period of mass dissemination of German metallurgic terms, tools and technologies (16–18 centuries) are considered.
Besides, the primary symbolic meaning of the iron as a sacred metal of celestial origin is determined.
keywords: metal, iron, copper, silver, gold, furnace, symbolism, sign, meaning.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
88
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 0
88
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 0
Символіка є важливою складовою
духовності будь-якої національної культу-
ри. дослідник символіки давніх металів
Є. черних наголошує, що будь-яке людське
суспільство задовольняє своє фізичне існу-
вання і потенціал по створенню власної куль-
тури завдяки затратам суспільної енергії, які
йдуть по трьом основним напрямам: забез-
печення вітального та фізичного рівня буття
культури; символічної діяльності й базового
для перших двох; організації самої культу-
ри. Автор вважає, що ця система забезпечує
також розподіл частин суспільної енергії по
двом основним сферам – вітальній і символіч-
ній. Викривлення в цих сферах можуть мати
фатальні наслідки в долях культур, зокрема,
символічна може буквально «пожирати»
інші, висмоктуючи всі соки із других каналів
суспільної енергії, обезкровлюючи їх. Тоді
базові структури суспільства деформуються
і культура руйнується [20]. Водночас к. Юнг
у своїх працях показав і зворотний процес,
коли культура у своєму становленні втрачає
базову символіку і згодом гине або ж пере-
живає тривалу кризу [21].
отже, символіка в житті як давніх, так
і сучасних суспільств, займає вельми сут-
тєве місце, тому не звертати на неї увагу
неможливо, оскільки це, зазвичай, призво-
дить до помітного викривлення історичної
перспективи.
Усе це цілком справедливо і щодо питан-
ня про символіку матеріалів, виготовлених
з них виробів, зокрема і заліза, що дозволяє
виявити не тільки спрямованість їх еколо-
гічної культури, а й демонструє цілісність
і системність народного світогляду на різ-
них етапах історичного розвитку. Вагому
роль у процесі пошуку вихідних шляхів
формування символіки заліза й похідних
від нього металів може відіграти й істо-
рія формування відповідних назв, зокре-
ма, східнослов’янських. Адже здебільшого
поява назви відображає знайомство народу
з означуваним у всій повноті його виявів,
подібно до процесів сучасних мовних запо-
зичень.
проблему походження назв заліза та
похідних від нього металів досліджувала
ціла низка лінгвістів, серед яких варто назва-
ти таких видатних учених, як В. Іванов [6; 7],
о. Трубачов [15], М. Фасмер [17] та інші.
Але більшість учених не торкалася про-
блеми співвідношення історії становлення
назв металів та їх символіки. Винятком є
праці видатного російського мовознавця
В. Іванова, який проводив аналогію симво-
лічних значень заліза у слов’ян із відповід-
ною символікою у народів Малої Азії [6].
Завдання цієї статті, по-перше, узагальни-
ти результати дослідження історії виникнен-
ня східнослов’янських назв заліза і сталі, що
сформувалися до початку утвердження капі-
талістичних відносин на теренах Східної
Європи, тобто до ХVІІІ–ХІХ ст., по-друге,
визначити коло народів, у культурі яких
можна шукати вихідні паралелі згадуваній
символіці, по-третє, виокремити напрями
пошуку конкретних символічних значень
заліза, що могли відобразитися в його назвах.
отже, коли і як виникла слов’янська назва
«залізо»? Стосовно цього питання в росій-
ській лінгвістиці існує дві протилежні точки
зору. одна з них стверджує, що вона є резуль-
татом запозичення, а інша відстоює авто-
хтонне слов’янське походження. Розглянемо
їх конкретніше.
Відомий російський мовознавець
В. Іванов зазначає, що в низку індоєвропей-
ських мов назва «залізо» потрапила вод-
ночас із самим металом в Малій Азії, а саме
з області проживання перших металургів
заліза – хаті, а пізніше хетів. цей дослід-
ник вважає можливим співставлення грець-
кої узагальненої назви металу halkos з хатт-
ським термiном hapalk, який у грецькiй мовi
фiксується у змiнених фонетичних формах,
що може вiдображати рiзну хронологiю та
вірогідно і рiзнi мiсця цього запозичення.
Реконструйована дописемна грецька пра-
форма g(h)lg(h) (χαλκυζ) спiввiдноситься з
g(h)eleg(h), що вiдновлюється як слов’янське
(ст. сл. желъзо; блг. жилезо; сербо-хорв. желе-
зо; словен. zelezo; рос. железо, діал. зяле-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
8989
Микол а Тупчієнко
зо; укр. железо, залiзо; білорус. зале-
зо, зелезо; польськ. zelazo; чешськ. zelezo;
дiалекта жемайтiйськ. gelzi, латишськ. dzels,
пруськ. gelso). крiм того, зауважує дослід-
ник, з мiкенським ka-ko (метал), що ставить-
ся в один ряд з χαλκυζ, ka-ke-u «коваль»,
схоже за типом утворення (з ка-ek) з литов-
ським gelezices «коваль», що, як було показано
вище, похідне вiд того ж запозиченого слова
зі значенням залiзо [6, с. 88]. Така спiльнiсть
термiнiв i в грецькiй, i в балто-слов’янських
мовах, що позначають назву залiза, на думку
В. Іванова, дозволяє стверджувати, що це
запозичення з хатської було зроблене не
порiзно в кожен з цих iндоєвропейських
дiалектiв, а в цiлу дiалектну групу, з якої, у
період перебування ще в межах малоазій-
ської прабатьківщини індоєвропейців, роз-
вивалися вказанi мови. датується це запо-
зичення III тис. до н. е., що узгоджується
також з археологічними даними про iсторiю
розповсюдження залiза, яке не раніше цього
часу і в Грецiю, i на схiд Європи поширилося
з Близького Сходу разом з індоєвропейськи-
ми племенами [6, с. 79, 99].
Анатолійську концепцію локалізації пра-
індоєвропейської спільності та поступове
переселення відповідної людності в Балкано-
дунайський регіон, обстоюють також архео-
логи к. Ренфрю [14] і В. Сафронов [24].
На відміну від малоазійської концепції,
вітчизняні та зарубіжні археологи дотри-
муються гіпотези північнокавказько-при-
чорноморської локалізації індоєвропей-
ської прабатьківщини, сформульованої ще
англійським археологом Г. чайлдом [5; 22;
23; 25]. Запропоноване Ю. павленком сучас-
не обґрунтування цієї концепції, пояснює
наявність у індоєвропейців напередодні
диференціації їхньої прамови, поряд з озна-
ками відтворюючого господарства, найарха-
їчнішої металургії і відповідної термінології,
пластом запозичень із пракартвельських,
північнокавказьких, прасемітських діалектів
і, навіть, еламської та шумерської лексики.
останнє дослідник пояснює близьким сусід-
ством праіндоєвропейців з носіями відпо-
відних кавказьких діалектів, а також інфіль-
трацією частини передньоазійського насе-
лення в індоєвропейське середовище, дока-
зом чого є наявність на північно-Західному
кавказі абхазо-адигських народів, які, за
новими дослідженнями лінгвістів, у мов-
ному і культурному відношенні найближ-
че споріднені з найдавнішим населенням
Анатолії – хаттами [2; 8; 12, с. 3, 10]. Водночас
Ю. павленко зазначає наявність слідів мов
давньома лоазійсько-північнокавказької
групи, виявлених і в Балкано-дунайсько-
карпатському ареалі індоєвропейських мов,
що може cпіввідноситися з іншим напрямом
переселенців з Малої Азії, серед яких були
і творці культури кукутені – Трипілля [13,
с. 121]. У ІV–ІІІ тис. до н. е. розвиток ско-
тарства, у якому особливе місце займало
конярство, з одного боку, стимулював зрос-
тання індоєвропейського населення степу,
а з другого боку, зумовив його міграцію в
пошуках нових пасовищ, зокрема й у захід-
ному напрямі на сусідні території, витісня-
ючи, підкорюючи та мовно асимілюючи їхнє
корінне населення, серед якого були й носії
культури кукутені-Трипілля. останні архе-
ологами і лінгвістами вважаються генетично
пов’язаними з мовною і культурною традиці-
єю населення Малої Азії [12, с. 5].
отже, могла відбутися повторна хвиля
запозичень давньомалоазійської лексики
(включно з металургійною) в індоєвропей-
ські мови. Вказані запозичення могли здій-
снюватися через посередництво населення,
зокрема й носіїв трипільської культури, що
асимілювалося індоєвропейцями. Адже саме
з трипільцями пов’язують початок метало-
обробки на території України. Водночас в
українській мові фіксується значний пласт
лексики давніх малоазійських мов.
Якщо говорити про запозичення терміна
«залізо», то варто підкреслити, що тут мова
може йти лише про рiдкiсний і дорогоцін-
ний метал, технологія виробництва якого
ще тривалий час залишалася невідомою.
Тому первісне g(h)elig(h) (залiзо), за широко
розповсюдженим у давнину правилом pars
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
90
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 0
90
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 0
pro toto, могло виступати як квiнтесенцiя
iдеї металу в цілому. це чудово ілюструє
грецька мова, у якій виникла ціла низка слів,
пов’язаних тим чи іншим чином з металур-
гійним виробництвом, і похідних від χαλ-κ-
ος, напр.: χαλκευειν – обробляти метал (мідь,
бронзу, срібло, золото і навіть залізо), бути
ковалем; χαλκευς – мідник, золотих справ
майстер («златокузнец»), коваль; χαλκιον,
χαλκωμα, χαλκευμα – різні вироби мідні чи
бронзові; χαλκετον – кузня; χαλκιτι руда;
χαλκου – мідна монета, мідяшка; χαλκεια –
свято ковалів [19, с. 8–9].
отже, процес запозичення слова «залізо»
у слов’янські мови з малоазійської міг відбути-
ся як на території Малої Азії, так і на території
вже Східної Європи, але в будь-якому випад-
ку це відбулося безпосередньо від носіїв цих
мов, а не через посередників. З самого почат-
ку цим словом позначали дорогий, а відтак і
символічно наповнений метал.
Автохтонної концепції походження слова
«залізо» дотримується білоруський мовозна-
вець о. Трубачов. Він вважає, що назва «залі-
зо» – «желєзо» цілковито може мати суто
слов’янське походження. Вихідною формою
для його утворення могла бути назва ана-
томічного органа як тварини, так і людини
(рос. железа, укр. залоза), що своїм зовнішнім
виглядом (червоним кольором) нагадує грудку
залізної руди. дослідник відзначає, що болот-
ні поклади залізної руди були широко розпо-
всюджені на територіях розселення історич-
них слов’янських племен, а тому могли стати
основою подібного асоціативного зв’язку, який
відобразився в назві металу [15; 16]. для нас
зазначена точка зору о. Трубачова цікава і в
тому сенсі, що дозволяє передбачити в симво-
лічному полі заліза значення, пов’язані з його
співставленням з органами людського тіла чи
тілом у цілому.
Відома й інша літописна, давньоруська назва
заліза – «крица», українською «криця» або
кричне залізо, яку В. даниленко вважає ети-
мологічно близькою грецькому χρυςος «золо-
то». Водночас, на думку дослідника, термін
криця є дотичним до слов’янського «крчи»
коваль і співставляється з iранським (qur) kurd
«коваль», слов’янським курити «димiти»,
литовським kurti «розпалювати вогонь».
Закономірність таких співставлень цей дослід-
ник пояснює iснуванням iранської форми типу
kura «горн, пiч», i тим самим пов’язує механізм
позначення золота і заліза з операцією плав-
лення [1, с. 31; 5], що цілком слушно. Але таке
пояснення можна вивести й зі слов’янського krt
«вогонь», а наявнiсть схожих з ним термiнiв у
литовській мові (kurti «розпалювати вогонь»),
iранській (тж. kura «пiч»), а також грець-
кій χρυςος, імовірно, свідчить про середзем-
номорські й іранські впливи на формування
балто-слов’янської металургійної термінології
упродовж раннього залізного віку. крім того,
виявлена етимологічна близькість давньорусь-
кого слова «криця» грецьким, іранським і
литовським лексемам зі значенням «золото»,
«піч» і «вогонь», дозволяє ставити питання
про символічну близькість заліза іншим мета-
лам, що ґрунтувалася на спільності технології
термічної обробки металів.
Відомі з літературних пам’яток серед-
ньовічні давньоруські назви сталі – висо-
ковуглеводного заліза – «булат», «хара-
луг», на думку російських лінгвістів, мають
також близькосхідно-середземноморське,
але вже не хаттське, грецьке чи іранське,
а арабське походження [9, с. 50]. Слово
«булат» походить від арабського «фула-
ду» – тигельної сталі, згадуваної у розділі
«про залізо» мінералогічного трактату
Біруні [10, с. 142].
Таким чином, у добу середньовіччя збері-
гаються близькосхідні мовні, а поряд з ними,
напевно, й загальнокультурні впливи на фор-
мування слов’янської залізоробної традиції.
Відповідно, можна впевнено говорити про
тривалі, не менше 3000 років, впливи близь-
косхідної залізоробної культурної традиції
на слов’янський світ у самому широкому
розумінні.
Водночас В. Арендт виводить слово
«харалуг» з германської мови і тлумачить
його значення як «полум’яний», що відобра-
жає особливості технології виготовлення
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
9191
Микол а Тупчієнко
цього металу. Зазначене запозичення з гер-
манської могло виникнути в період пізньої
античності (ІІ–ІV ст.) 1.
крім того, сталь у давньоруських дже-
релах фігурує також під назвами «оцел» та
«уклад», які у тлумаченні В. Арендта відо-
бражають інноваційне явище, а саме – появу
запозичень західноєвропейських металур-
гійних традицій. А. Будилович зближує
слово «оцел» з латинським acuale [4, с. 60].
це запозичення з латинської мови також
могло виникнути не раніше пізньоримсько-
го часу, себто згадування слов’ян під назвою
венедів римськими істориками плінієм і
Тацитом (ІІ ст. н. е.).
Термін «уклад» знаменує появу
власнеслов’янської середньовічної назви
осталеного заліза, що виникла в результаті
мовного відображення особливостей техно-
логії його виготовлення – розміщення (укла-
дання) криці у горщик з деревним вугіллям,
унаслідок чого відбувалося насичення вугле-
воднем заліза і перетворення його в сталь.
Фігурування в давньоруській мові кіль-
кох мовних традицій формування середньо-
вічної залізоробної термінології є результа-
том тогочасних реалій, а саме – причетнос-
ті культурного простору давньої Русі до
середземноморського, з його обома векто-
рами – східним і західним, а також форму-
вання загальноєвропейського культурного
простору, і, зрештою, подальшого розвитку
самобутньої місцевої культури в галузі мета-
лургії заліза. Зі зміною історичної ситуа-
ції, тобто після входження земель сучасної
України з ХІV ст. до складу польського коро-
лівства, Великого князівства Литовського,
а з ХVІ ст. до Речі посполитої, близькосхідні
впливи в металургійній термінології осла-
блюються, натомість зростають західноєв-
ропейські впливи, що знайшло відображен-
ня переважно в назвах ковальського рема-
ненту і технологічних процесів німецького
походження [3; 11; 18].
отже, констатуємо, що практично на
кожному визначному етапі історичного
розвитку (рання бронза, пізня бронза або
ранній залізний вік, пізня античність, раннє
середньовіччя) праслов’янське і слов’янське
середовище (варіативно його етно-культур-
ний субстрат), під впливом сусідів з більш
розвиненими технологіями металургії і
металообробки заліза, вбирало нові варіан-
ти його назв. Аж до доби середньовіччя ці
назви виникали під переважаючим впливом
близькосхідно-середземноморських мета-
лургійних традицій, що засвідчує участь
населення північного причорномор’я в
культурно-цивілізаційних процесах (у тех-
нологічному розумінні) розвинутих цивілі-
зацій Стародавнього Світу і Середньовіччя,
північною периферією яких вони були. крім
того, з самого початку залізо в культурному
житті предків слов’ян сприймалося як доро-
гоцінний, символічно наповнений метал,
що на основі схожості технології добування
й обробки може ототожнюватися з іншими
металами та вогнем, а вірогідна етимологіч-
на близькість терміна «заліза» – «залозі»
вказує на наявність символічного зв’язку
заліза з органами людського і тваринного
тіла або з самим тілом.
1 ІІ ст. н. е. – період сусідства слов’ян – венедів з гер-
манцями за Тацитом, ІV ст. – період конфлікту слов’ян-
антів з остготами за йорданом Готським. У цей же час
існує поліетнічна черняхівська культура, у якій наявні
елементи як германської, так і слов’янської матеріальної
культури, що зазнали значного римського впливу.
Примітка
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
92
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 0
92
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 2/2 0 2 0
1. ABAEV, Vasilii. Historical-Etymological Dictionary of
the Ossetian Language: In Five Volumes (1958–90). Moscow;
Leningrad, AN SSSR, 1958, vol. 1, 241 pp. [in Russian].
2. ARDZINBA, Vladislav. On the History of the Cult
of Iron and Blacksmith Craft (The Forge Honouring
among the Abkhazs). Ancient East: Ethnocultural Relations.
Collected Papers. Moscow: Nauka. The Main Editorial Office
of Eastern Literature, 1988, pp. 263–307 [in Russian].
3. BONKOVSKA, Sofiya. Farriery in Ukraine (the
19th – Early 20th Centuries). Kyiv: Naukova dumka, 1991,
111 pp. [in Ukrainian].
4. BUDILOVICH, Anton. Primitive Slavs in Their
Language, Life and Concepts According to the Lexical
Data. Studies in the Field of Linguistic Paleontology of the
Slavs. Kiev, 1887, part 1, iss. 1, 96 pp. [in Russian].
5. DANILENKO, Valentin. Late Stone Age of Ukraine.
Kyiv: Naukova dumka, 1974, 216 pp. [in Russian].
6. IVANOV, Vyacheslav. Slavic Denominations of the
Metals and the Problem of Reconstruction of the Early
Stages of the Metals History Among the Slavs. The Issues of
Slavic Linguistics, 1979, 4, 78–99 [in Russian].
7. IVANOV, Vyacheslav. History of Slavic and Balkan
Metals Denominations. Moscow: Nauka, 1983, 197 pp. [in
Russian].
8. IVANOV, Vyacheslav. On the Connection of the
Hattic and North Caucasian Languages. Ancient Anatolia.
Collected Papers. Moscow: Nauka, 1985, pp. 25–59 [in
Russian].
9. KOLCHIN, Boris. Ferrous Metallurgy and Metal-
Working in Ancient Rus (Pre-Mongolian Period). Materials
References
Список використаних джерел
1. Абаєв В. и. историко-этимологический словарь
осетинского языка : в 5 томах (1958–90). Москва ; Ле-
нинград : АН СССР. 1958. Т. 1. 241 с.
2. Ардзимба В. Г. к истории культа железа и кузнеч-
ного ремесла (почитание кузницы у абхазов). Древний
Восток: этнокультурные связи. Сборник статей. Мо-
сква : Наука. Гл. ред. вост. литературы, 1988. С. 263–
307.
3. Боньковська С. М. ковальство на Україні (ХІХ –
початок ХХ ст.). київ : Наукова думка, 1991. 111 с.
4. Будилович А. первобытные славяне в их языке,
быте и понятиях по данным лексикальным. исследова-
ния в области лингвистической палеонтологии славян.
київ, 1887. ч. 1. Вып. 1. 96 с.
5. даниленко В. Н. Энеолит Украины. київ : Наукова
думка, 1974. 216 с.
6. иванов В. В. Славянские названия металлов и про-
блема восстановления ранних этапов истории металлов
у славян. Вопросы славянского языкознания. 1979. № 4.
С. 78–99.
7. иванов В. В. история славянских и балканских на-
званий металлов. Москва : Наука, 1983. 197 с.
8. иванов В. В. об отношении хаттского языка к се-
меро-кавказским. Древняя Анатолия. Сборник статей.
Москва : Наука, 1985. С. 25–59.
9. колчин Б. А. черная металлургия и металлообра-
ботка в древней Руси (домонгольский период). Мате-
риалы Института археологии. Москва : издательство
Академии наук СССР, 1953. Вып. 32. 257 с.
10. колчин Б. А. Несколько замечаний к главе «о же-
лезе» минералогического траката Бируни. Краткие со-
общения Института истории материальной культуры.
1956. Вып. 33. С. 140–151.
11. Навроцкий А. Г. кузнечное ремесло. Москва,
1988. 191 с.
12. павленко Ю. В. проблема індоєвропейської пра-
батьківщини у контексті останніх лінгвістичних досяг-
нень. Археологія. 1994. № 3. С. 3–13.
13. павленко Ю. В. етномовна ідентичність носіїв
трипільської культури. Трипільська цивілізація у спад-
щині України. Збірник статей. київ : Видавничий центр
«просвіта», 2003. С. 118–137.
14. Сафронов В. А. индоевропейские прародины.
Горький : Волго-Вят. кн. изд-во, 1989. 398 с.
15. Трубачёв о. Н. Ремесленная терминология в сла-
вянских языках. Москва : Наука, 1966. 416 с.
16. Трубачёв о. Н. Языкознание и этногенез славян.
Тезисы Советской делегации на V Международном конгре-
се славянской археологии. Москва : Наука, 1985. С. 46–48.
17. Фасмер М. М. Этимологический словарь русско-
го языка : в 3 т. Москва : Наука, 1979.
18. Федотов Г. Звонкая песнь металла. Москва : про-
свещение, 1990. 207 с.
19. Шмидт Р. В. Металлическое производство в мифе
и религии Античной Греции. Известия Государственной
Академии истории материальной культуры. Москва ;
Ленинград. 1931. Т. 9. Вып. 8–10. С. 1–83.
20. черных е. Н. древний металл и символы. Совет-
ская Археология. 1991. № 1. С. 162–166.
21. Юнг к. Г. Архетип и символ. Москва : RENAIS-
SANCE, 1991. 304 c.
22. Child V. C. The Arjans. N. Y, 1926.
23. Gimbutas M. The tirst wave of Eurasian sreep pusto-
ra list into copper age Europe. The journal of Indo-European
Studies. 1977. V. № 4. P. 277–338 .
24. Renfrew C. Arheology and Langvige, the Pazzle of
Indo-European Origins. London : Jonathen Cape ; New
York : Cambridge Unlversity Press. 1987. 607 рp.
25. Sulimirski T. Prehistoric Russia. An ontline. Lon-
don ; New York. 1970. 449 pр.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
9393
Микол а Тупчієнко
of the Institute of Archaeology. Moscow: Publishing House of
the Academy of Sciences of the USSR, 1953, iss. 32, 257 pp.
[in Russian].
10. KOLCHIN, Boris. Some Remarks on the Chapter
‘On Iron’ of the Mineralogical Treatise by Biruni. Brief
Reports of the Institute of Material Culture, 1956, iss. 33,
pp.140–151 [in Russian].
11. NAVROTSKII, Aleksandr. Blacksmith’s Craft.
Moscow, 1988, 191 pp. [in Russian].
12. PAVLENKO, Yuriy. The Problem of Indo-European
Ancestors’ Fatherland in the Context of the Latest
Linguistic Achievements. Archaeology, 1994, 3, 3–13 [in
Ukrainian].
13. PAVLENKO, Yuriy. Ethnolinguistic Identity of the
Cucuteni-Trypillia Culture Bearers. Trypillia Civilization
in the Heritage of Ukraine. Collected Papers. Kyiv: ‘Prosvita’
Publishing Center, 2003, pp. 118–137 [in Ukrainian].
14. SAFRONOV, Vladimir. Indo-European Ancestors’
Fatherlands. Gorkii: Volgo-Vyat. Bookish Publishing
House, 1989, 398 pp. [in Russian].
15. TRUBACHEV, Oleg. Handicraft Terminology in Slavic
Languages. Moscow: Nauka, 1996, 416 pp. [in Russian].
16. TRUBACHEV, Oleg. Linguistics and Ethnogenesis
of the Slavs. Theses of the Soviet Delegation at the 5th
International Congress of the Slavic Archaeology. Moscow:
Nauka, 1985, pp. 46–48 [in Russian].
17. FASMER, Maks. Etymological Dictionary of the
Russian Language: In Three Volumes. Moscow: Nauka, 1979
[in Russian].
18. FEDOTOV, Gennadii. The Ringing Metal Song.
Moscow: Prosveshchenie, 1990, 207 pp. [in Russian].
19. SHMIDT, R. V. Metal Production in the Myth and
Religion of the Ancient Greece. Proceedings of the State
Academy of Material Culture History, Moscow; Leningrad,
1931, vol. 9, iss. 8–10, pp. 1–83 [in Russian].
20. CHERNYKH, Evgenii. Ancient Metal and Symbols.
Soviet Archaeology, 1991, 1, 162 – 166 [in Russian].
21. YUNG, Carl Gustav. Archetype and Symbol.
Moscow: ‘Renessans’ SP ‘IVO-SiD’ Publishing House,
1991, 304 pp. [in Russian].
22. Childe V. Gordon. The Aryans: A Study of Indo-
European Origins. N. Y., 1926 [in English].
23. GIMBUTAS, Marija. The First Wave of Eurasian
Steppe Pastoralists into Copper Age Europe. The Journal of
Indo-European Studies, 1977, 4, 277–338 [in English].
24. RENFREW, Colin. Archaeology and Language: The
Puzzle of Indo-European Origins. London: Jonathen Cape;
New York: Cambridge University Press, 1987, 607 pp. [in
English].
25. SULIMIRSKI, Tadeusz Joseph. Prehistoric
Russia. An Outline. London; New York, 1970, 449 pp. [in
English].
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|