Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду

Проблема підрахунку жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні, яка загострилася останнім часом, вимагає уважного вивчення всіх обставин цієї трагедії та її наслідків. З огляду на знищення в радянські часи багатьох статистичних матеріалів, що унеможливлює встановлення остаточних даних не ті...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народна творчість та етнологія
Date:2020
Main Author: Сергійчук, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204199
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду / В. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 68–86. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204199
record_format dspace
spelling Сергійчук, В.
2025-07-01T12:40:11Z
2020
Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду / В. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 68–86. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204199
314.114:[94(477:341.485]“1933/1940”
https://doi.org/10.15407/nte2020.02.068
Проблема підрахунку жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні, яка загострилася останнім часом, вимагає уважного вивчення всіх обставин цієї трагедії та її наслідків. З огляду на знищення в радянські часи багатьох статистичних матеріалів, що унеможливлює встановлення остаточних даних не тільки по Україні, але й по окремих населених пунктах, необхідно проаналізувати вплив цих жахливих наслідків на різні верстви населення. Одним із таких напрямків досліджень може бути встановлення кількості жертв через підрахунок дитячої смертності, зокрема, завдяки порівняльному аналізу даних про народження в певному населеному пункті з набором до першого класу у відповідний час. Там, де збереглися свідоцтва про народження й дані про прийом дітей до школи, картина, як правило, катастрофічна. Є багато населених пунктів, у яких Голодомор-геноцид не пережили сотні дітей навіть одного віку. У Переяславському районі Київської області, наприклад, з 3487 дітей 1931 року народження до першого класу в 1938 і 1939 роках прийшло тільки 1591 (45,6 %), а в Таращанському – відповідно 2644 і 1073 (40,5 %). Якщо навіть врахувати природні втрати, які відбуваються в цьому віці, цифри все одно приголомшливі. Подібна картина встановлена і в інших регіонах Київської області, де збереглися документи, а також у тодішніх Оратівському, Плисківському і Погребищенському районах Вінницької і більшості районів Полтавської областей. Це дає підстави стверджувати, що картина з наповненням перших класів сільських загальноосвітніх шкіл України після 1933 року складається майже скрізь однаковою – 30–40 % дітей, народжених у 1924–1932 роках в УСРР, не сіли за парти. Якщо врахувати, що за 1924–1932 роки на світ появилося близько 10 мільйонів осіб (скажімо, тільки 1927 р. – 1 184,4 тис.; 1928 р. – 1 139,3; 1929 р. – 1 080,0; 1930 р. – 1 023,0; 1931 р. – 975,3; 1932 р. – 782,0 (цей приріст відбувався головно за рахунок села), то цілком вірогідною є втрата в 1932–1933 роках щонайменше 3 млн першокласників і майбутніх школярів початкових класів. Якщо ж додати до цих жертв Голодомору тих, хто в 1933-му належав до середнього й старшого шкільного віку, то матимемо ще мінімум пів мільйона жертв. Виходячи з того, що втрати тільки дітей дошкільного й шкільного віку становили щонайменше 3,5 млн осіб, вважаємо цілком реальним, що мінімум 7 млн населення УСРР стали жертвами Голодомору-геноциду 1932–1933 років.
The problem of counting victims of the Holodomor-genocide of 1932–1933 in Ukraine, which has become more acute recently, requires a careful study of all circumstances of this tragedy and its aftermath. Taking into account the fact of the destruction of many statistical materials in the Soviet period, which makes it impossible to ascertain definitive figures not only in Ukraine but also in separate settlements, it is necessary to analyze the impact of these horrific consequences on various strata of population. The ascertainment of victim numbers through the calculation of infantile mortality may be one of the research fields. It is possible, in particular, owing to the comparative analysis of birth data in a certain locality with the admission to the first form at the appropriate time. In the places, where birth certificates and information on the children's admission to school are preserved, the situation is usually catastrophic. There are many settlements, in which hundreds of children, even of the same age, have not survived the Holodomor-genocide. For example, in Pereyaslav district of Kyiv region, out of 3487 children born in 1931, only 1591 (45.6%) have come to the first form in 1938 and 1939, and in Tarashcha – 2644 and 1073 (40.5%) accordingly. Even taking into account natural losses, which occur at this age, the numbers are staggering. A similar situation is ascertained in other districts of the Kyiv region, where the documents have been preserved, as well as in the then Orativ, Plyskiv and Pohrebysche districts of the Vinnytsia region and most of the Poltava region. This gives reasons to affirm that the situation with the filling of the first forms of rural secondary schools in Ukraine after 1933 is almost the same everywhere – 30–40 % of children, born in 1924–1932 in the Ukrainian SSR, haven’t sat down at the desks. Taking into account that for the years of 1924–1932 about 10 million people are born, it is quite trustworthy that at least 3 million of the first form pupils and future elementary school pupils will be lost in 1932–1933. Thus, only in 1927 – 1184.4 are born; in 1928 – 1139.3; in 1929 – 1080; in 1930 – 1023; in 1931 – 975.3; in 1932 – 782. This increase is mainly due to the villages. And if we add to those victims of the Holodomor those who have belonged to middle and senior school age in 1933, we will have at least another half a million victims. Taking into account, that the casualties of only pre-school and school-age children are at least 3.5 million people, we consider it quite real that a minimum 7 million of the Ukrainian SSR population have become the victims of the Holodomor-genocide in 1932–1933.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Розвідки та матеріали
Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
Filling of the First Forms of Ukrainian Schools in 1933–1940 as the Evidence of Catastrophic Casualties of Children During the Holodomor-Genocide
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
spellingShingle Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
Сергійчук, В.
Розвідки та матеріали
title_short Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
title_full Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
title_fullStr Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
title_full_unstemmed Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду
title_sort наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час голодомору-геноциду
author Сергійчук, В.
author_facet Сергійчук, В.
topic Розвідки та матеріали
topic_facet Розвідки та матеріали
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Filling of the First Forms of Ukrainian Schools in 1933–1940 as the Evidence of Catastrophic Casualties of Children During the Holodomor-Genocide
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204199
citation_txt Наповнення перших класів українських шкіл у 1933–1940 роках як свідчення катастрофічних втрат дітей під час Голодомору-геноциду / В. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 68–86. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sergíičukv napovnennâperšihklasívukraínsʹkihškílu19331940rokahâksvídčennâkatastrofíčnihvtratdíteipídčasgolodomorugenocidu
AT sergíičukv fillingofthefirstformsofukrainianschoolsin19331940astheevidenceofcatastrophiccasualtiesofchildrenduringtheholodomorgenocide
first_indexed 2025-12-07T15:13:57Z
last_indexed 2025-12-07T15:13:57Z
_version_ 1850862928255778816
description Проблема підрахунку жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років в Україні, яка загострилася останнім часом, вимагає уважного вивчення всіх обставин цієї трагедії та її наслідків. З огляду на знищення в радянські часи багатьох статистичних матеріалів, що унеможливлює встановлення остаточних даних не тільки по Україні, але й по окремих населених пунктах, необхідно проаналізувати вплив цих жахливих наслідків на різні верстви населення. Одним із таких напрямків досліджень може бути встановлення кількості жертв через підрахунок дитячої смертності, зокрема, завдяки порівняльному аналізу даних про народження в певному населеному пункті з набором до першого класу у відповідний час. Там, де збереглися свідоцтва про народження й дані про прийом дітей до школи, картина, як правило, катастрофічна. Є багато населених пунктів, у яких Голодомор-геноцид не пережили сотні дітей навіть одного віку. У Переяславському районі Київської області, наприклад, з 3487 дітей 1931 року народження до першого класу в 1938 і 1939 роках прийшло тільки 1591 (45,6 %), а в Таращанському – відповідно 2644 і 1073 (40,5 %). Якщо навіть врахувати природні втрати, які відбуваються в цьому віці, цифри все одно приголомшливі. Подібна картина встановлена і в інших регіонах Київської області, де збереглися документи, а також у тодішніх Оратівському, Плисківському і Погребищенському районах Вінницької і більшості районів Полтавської областей. Це дає підстави стверджувати, що картина з наповненням перших класів сільських загальноосвітніх шкіл України після 1933 року складається майже скрізь однаковою – 30–40 % дітей, народжених у 1924–1932 роках в УСРР, не сіли за парти. Якщо врахувати, що за 1924–1932 роки на світ появилося близько 10 мільйонів осіб (скажімо, тільки 1927 р. – 1 184,4 тис.; 1928 р. – 1 139,3; 1929 р. – 1 080,0; 1930 р. – 1 023,0; 1931 р. – 975,3; 1932 р. – 782,0 (цей приріст відбувався головно за рахунок села), то цілком вірогідною є втрата в 1932–1933 роках щонайменше 3 млн першокласників і майбутніх школярів початкових класів. Якщо ж додати до цих жертв Голодомору тих, хто в 1933-му належав до середнього й старшого шкільного віку, то матимемо ще мінімум пів мільйона жертв. Виходячи з того, що втрати тільки дітей дошкільного й шкільного віку становили щонайменше 3,5 млн осіб, вважаємо цілком реальним, що мінімум 7 млн населення УСРР стали жертвами Голодомору-геноциду 1932–1933 років. The problem of counting victims of the Holodomor-genocide of 1932–1933 in Ukraine, which has become more acute recently, requires a careful study of all circumstances of this tragedy and its aftermath. Taking into account the fact of the destruction of many statistical materials in the Soviet period, which makes it impossible to ascertain definitive figures not only in Ukraine but also in separate settlements, it is necessary to analyze the impact of these horrific consequences on various strata of population. The ascertainment of victim numbers through the calculation of infantile mortality may be one of the research fields. It is possible, in particular, owing to the comparative analysis of birth data in a certain locality with the admission to the first form at the appropriate time. In the places, where birth certificates and information on the children's admission to school are preserved, the situation is usually catastrophic. There are many settlements, in which hundreds of children, even of the same age, have not survived the Holodomor-genocide. For example, in Pereyaslav district of Kyiv region, out of 3487 children born in 1931, only 1591 (45.6%) have come to the first form in 1938 and 1939, and in Tarashcha – 2644 and 1073 (40.5%) accordingly. Even taking into account natural losses, which occur at this age, the numbers are staggering. A similar situation is ascertained in other districts of the Kyiv region, where the documents have been preserved, as well as in the then Orativ, Plyskiv and Pohrebysche districts of the Vinnytsia region and most of the Poltava region. This gives reasons to affirm that the situation with the filling of the first forms of rural secondary schools in Ukraine after 1933 is almost the same everywhere – 30–40 % of children, born in 1924–1932 in the Ukrainian SSR, haven’t sat down at the desks. Taking into account that for the years of 1924–1932 about 10 million people are born, it is quite trustworthy that at least 3 million of the first form pupils and future elementary school pupils will be lost in 1932–1933. Thus, only in 1927 – 1184.4 are born; in 1928 – 1139.3; in 1929 – 1080; in 1930 – 1023; in 1931 – 975.3; in 1932 – 782. This increase is mainly due to the villages. And if we add to those victims of the Holodomor those who have belonged to middle and senior school age in 1933, we will have at least another half a million victims. Taking into account, that the casualties of only pre-school and school-age children are at least 3.5 million people, we consider it quite real that a minimum 7 million of the Ukrainian SSR population have become the victims of the Holodomor-genocide in 1932–1933.