Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків

У статті розглядається ідейно-семантичний зміст антропологічної концепції людини, сформульованої у поезії літературного угруповання київських неокласиків Миколи Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари й Юрія Клена (спр. ім’я Освальд-Еккард Бурґгардт) – чільних представників...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2020
1. Verfasser: Сірик, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204204
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків / Л. Сірик // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 28-50. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204204
record_format dspace
spelling Сірик, Л.
2025-07-01T12:46:35Z
2020
Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків / Л. Сірик // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 28-50. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204204
130.2:82-1(477-25)
https://doi.org/10.15407/nte2020.02.028
У статті розглядається ідейно-семантичний зміст антропологічної концепції людини, сформульованої у поезії літературного угруповання київських неокласиків Миколи Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари й Юрія Клена (спр. ім’я Освальд-Еккард Бурґгардт) – чільних представників неокласицизму і проєвропейського напряму в українській літературі ХХ ст. Питання досліджено на матеріалі творчості періоду 1914–1934‑х років. З’ясовано, що концепція ґрунтується на таких категоріях, як калокогатія (моральна і фізична досконалість, єдність прекрасного і доброго), істина, любов, мудрість, шляхетність, працьовитість, стоїцизм, пізнання (себе і світу), мужність, самовдосконалення, гармонія, свобода, суспільна активність, солідарність, діалог, співпраця, творчість, патріотизм, щирість, урівноваженість, поміркованість, спокій, радість, традиція, право й обов’язок. Ці позитивно конотовані категорії визначають передумову щастя людини. У розглянутій моделі промується антропоцентричний характер культури з приматом імперативу моральності й гуманізму. Концепція висуває перед людиною високі вимоги і водночас апелює до справедливого суспільного ладу, де вшановуються права на життя, свободу і гідність, а також демократичні права. Ідейно-аксіологічний зміст концепції був запереченням радянського тоталітарного режиму й одночасно сміливим викликом проти його антигуманізму, теорії «гвинтиків» і масовізму.
The ideological and semantic content of the anthropological concept of the person is considered in the article. This conception has been formulated in the poetry of the literary group of Kyivan neoclassics Mykola Zerov, Maksym Rylskyi, Pavlo Fylypovych, Mykhailo Drai-Khmara and Yuriy Klen (his real name is Oswald-Eckard Burghardt) as the leading representatives of neoclassicism and European trend in the Ukrainian literature of the 20th century. The issue is investigated after the materials of the works of the period of 1914–1934. It is ascertained that the concept is based on such categories as kalokagathos (moral and physical perfection, unity of the beautiful and good), truth, love, wisdom, nobleness, assiduity, stoicism, cognition (of myself and the world), courage, self-completion, harmony, freedom, social activity, solidarity, dialogue, collaboration, creation, patriotism, sincerity, steadiness, temperance, composure, gladness, tradition, right, and duty. These positively connotated categories are used to determine the premise of the person’s happiness. The anthropocentric nature of the culture with the primacy of imperatives of morality and humanism is promoted in the considered model. High demands are brought forward in the person by the conception. At the same time, it appeals to the impartial social order, where the person’s rights for life, freedom, and dignity and also democratic rights are esteemed. The ideological and axiological content of the concept has been the negation of the Soviet totalitarian regime and, at the same time, the courageous call against its antihumanism, the theory of small screws, and mass character.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
До 125-річного ювілею Максима Рильського
Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
Anthropological Concept of the Person in the Poetry of Kyivan Neoclassics
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
spellingShingle Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
Сірик, Л.
До 125-річного ювілею Максима Рильського
title_short Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
title_full Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
title_fullStr Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
title_full_unstemmed Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
title_sort антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків
author Сірик, Л.
author_facet Сірик, Л.
topic До 125-річного ювілею Максима Рильського
topic_facet До 125-річного ювілею Максима Рильського
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Anthropological Concept of the Person in the Poetry of Kyivan Neoclassics
description У статті розглядається ідейно-семантичний зміст антропологічної концепції людини, сформульованої у поезії літературного угруповання київських неокласиків Миколи Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари й Юрія Клена (спр. ім’я Освальд-Еккард Бурґгардт) – чільних представників неокласицизму і проєвропейського напряму в українській літературі ХХ ст. Питання досліджено на матеріалі творчості періоду 1914–1934‑х років. З’ясовано, що концепція ґрунтується на таких категоріях, як калокогатія (моральна і фізична досконалість, єдність прекрасного і доброго), істина, любов, мудрість, шляхетність, працьовитість, стоїцизм, пізнання (себе і світу), мужність, самовдосконалення, гармонія, свобода, суспільна активність, солідарність, діалог, співпраця, творчість, патріотизм, щирість, урівноваженість, поміркованість, спокій, радість, традиція, право й обов’язок. Ці позитивно конотовані категорії визначають передумову щастя людини. У розглянутій моделі промується антропоцентричний характер культури з приматом імперативу моральності й гуманізму. Концепція висуває перед людиною високі вимоги і водночас апелює до справедливого суспільного ладу, де вшановуються права на життя, свободу і гідність, а також демократичні права. Ідейно-аксіологічний зміст концепції був запереченням радянського тоталітарного режиму й одночасно сміливим викликом проти його антигуманізму, теорії «гвинтиків» і масовізму. The ideological and semantic content of the anthropological concept of the person is considered in the article. This conception has been formulated in the poetry of the literary group of Kyivan neoclassics Mykola Zerov, Maksym Rylskyi, Pavlo Fylypovych, Mykhailo Drai-Khmara and Yuriy Klen (his real name is Oswald-Eckard Burghardt) as the leading representatives of neoclassicism and European trend in the Ukrainian literature of the 20th century. The issue is investigated after the materials of the works of the period of 1914–1934. It is ascertained that the concept is based on such categories as kalokagathos (moral and physical perfection, unity of the beautiful and good), truth, love, wisdom, nobleness, assiduity, stoicism, cognition (of myself and the world), courage, self-completion, harmony, freedom, social activity, solidarity, dialogue, collaboration, creation, patriotism, sincerity, steadiness, temperance, composure, gladness, tradition, right, and duty. These positively connotated categories are used to determine the premise of the person’s happiness. The anthropocentric nature of the culture with the primacy of imperatives of morality and humanism is promoted in the considered model. High demands are brought forward in the person by the conception. At the same time, it appeals to the impartial social order, where the person’s rights for life, freedom, and dignity and also democratic rights are esteemed. The ideological and axiological content of the concept has been the negation of the Soviet totalitarian regime and, at the same time, the courageous call against its antihumanism, the theory of small screws, and mass character.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204204
citation_txt Антропологічна концепція людини в поезії київських неокласиків / Л. Сірик // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 28-50. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sírikl antropologíčnakoncepcíâlûdinivpoezííkiívsʹkihneoklasikív
AT sírikl anthropologicalconceptofthepersoninthepoetryofkyivanneoclassics
first_indexed 2025-12-07T15:53:35Z
last_indexed 2025-12-07T15:53:35Z
_version_ 1850865421205372928