Максим Рильський та «українізація» опери

У статті вперше досліджено постать Максима Рильського як перекладача текстів лібрето для «українізованої» в 1926 році Київської опери. Цей аналіз проведено на тлі широкої панорами тенденцій світового оперного виконавства, з одного боку, і складних, часто трагічних суспільно-політичних процесів, які...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2020
Автор: Стріха, М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204206
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Максим Рильський та «українізація» опери / М. Стріха // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 5-20. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862565589804908544
author Стріха, М.
author_facet Стріха, М.
citation_txt Максим Рильський та «українізація» опери / М. Стріха // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 5-20. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнологія
description У статті вперше досліджено постать Максима Рильського як перекладача текстів лібрето для «українізованої» в 1926 році Київської опери. Цей аналіз проведено на тлі широкої панорами тенденцій світового оперного виконавства, з одного боку, і складних, часто трагічних суспільно-політичних процесів, які відбувалися в тодішній радянській Україні, – з другого. З використанням численних архівних та літературних джерел здійснено спробу встановити датування оперних перекладів М. Рильського, окремо проаналізувати ті випадки, коли підпис поета було поставлено в афішах театру під текстами, які насправді належали іншим авторам (репресованим або тим, хто емігрував) з метою порятунку їхніх текстів для української сцени. Реконструйовано творчу манеру М. Рильського – оперного перекладача. Показано, що перекладання текстів для опери було для М. Рильського виразно націєтворчим проектом, що мав на меті піднести суспільний статус української мови й української культури. Проаналізовано можливості для актуалізації цієї частини творчої спадщини поета нині. Rylskyi figure as the libretto texts translator for the Kyiv opera, after its ukrainization in 1926, is investigated in the article for the first time. This analysis is carried out on the background of a wide panorama of the tendencies of world opera execution on one hand and difficult, often tragic social-political processes, which have happened in the that time Soviet Ukraine from the other side. An attempt to ascertain the date of opera translations by Maksym Rylskyi is made with the use of many archival and literary sources. The facts, when the poet’s signature is put in the theatre playbills under the texts, which have really belonged to the other authors (the persons subjected to repressions or emigration) with the purpose to save their works for Ukrainian stage, are analyzed apart. The creative manner of M. Rylskyi as opera translator is reconstructed. It is shown that the translation of texts for opera has been distinctly the nation-making project for Maksym Rylskyi. It is aimed at the rise of the social status of Ukrainian language and Ukrainian culture. The opportunities for this part of the poet creative heritage actualization nowadays are analyzed.
first_indexed 2025-11-25T23:55:45Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204206
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-25T23:55:45Z
publishDate 2020
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Стріха, М.
2025-07-01T12:47:09Z
2020
Максим Рильський та «українізація» опери / М. Стріха // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 5-20. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204206
929Рил:792.54(477)
https://doi.org/10.15407/nte2020.02.005
У статті вперше досліджено постать Максима Рильського як перекладача текстів лібрето для «українізованої» в 1926 році Київської опери. Цей аналіз проведено на тлі широкої панорами тенденцій світового оперного виконавства, з одного боку, і складних, часто трагічних суспільно-політичних процесів, які відбувалися в тодішній радянській Україні, – з другого. З використанням численних архівних та літературних джерел здійснено спробу встановити датування оперних перекладів М. Рильського, окремо проаналізувати ті випадки, коли підпис поета було поставлено в афішах театру під текстами, які насправді належали іншим авторам (репресованим або тим, хто емігрував) з метою порятунку їхніх текстів для української сцени. Реконструйовано творчу манеру М. Рильського – оперного перекладача. Показано, що перекладання текстів для опери було для М. Рильського виразно націєтворчим проектом, що мав на меті піднести суспільний статус української мови й української культури. Проаналізовано можливості для актуалізації цієї частини творчої спадщини поета нині.
Rylskyi figure as the libretto texts translator for the Kyiv opera, after its ukrainization in 1926, is investigated in the article for the first time. This analysis is carried out on the background of a wide panorama of the tendencies of world opera execution on one hand and difficult, often tragic social-political processes, which have happened in the that time Soviet Ukraine from the other side. An attempt to ascertain the date of opera translations by Maksym Rylskyi is made with the use of many archival and literary sources. The facts, when the poet’s signature is put in the theatre playbills under the texts, which have really belonged to the other authors (the persons subjected to repressions or emigration) with the purpose to save their works for Ukrainian stage, are analyzed apart. The creative manner of M. Rylskyi as opera translator is reconstructed. It is shown that the translation of texts for opera has been distinctly the nation-making project for Maksym Rylskyi. It is aimed at the rise of the social status of Ukrainian language and Ukrainian culture. The opportunities for this part of the poet creative heritage actualization nowadays are analyzed.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
До 125-річного ювілею Максима Рильського
Максим Рильський та «українізація» опери
Maksym Rylskyi and the Opera Ukrainization
Article
published earlier
spellingShingle Максим Рильський та «українізація» опери
Стріха, М.
До 125-річного ювілею Максима Рильського
title Максим Рильський та «українізація» опери
title_alt Maksym Rylskyi and the Opera Ukrainization
title_full Максим Рильський та «українізація» опери
title_fullStr Максим Рильський та «українізація» опери
title_full_unstemmed Максим Рильський та «українізація» опери
title_short Максим Рильський та «українізація» опери
title_sort максим рильський та «українізація» опери
topic До 125-річного ювілею Максима Рильського
topic_facet До 125-річного ювілею Максима Рильського
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204206
work_keys_str_mv AT stríham maksimrilʹsʹkiitaukraínízacíâoperi
AT stríham maksymrylskyiandtheoperaukrainization