Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0
Аналіз досвіду впровадження технологій Індустрії 4.0 в Україні свідчить про фрагментарний, але перспективний розвиток у виробничій сфері, фінансових послугах та державному управлінні. Зокрема, блокчейн-технології вже застосовуються для реєстрації цифрових активів, підвищення прозорості державних зак...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204264 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 / О.С. Сердюк // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 1 (79). — С. 148-157. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204264 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сердюк, О.С. 2025-07-03T11:49:22Z 2025 Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 / О.С. Сердюк // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 1 (79). — С. 148-157. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204264 330.341.1:004.896 https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-1(79)-148-157 Аналіз досвіду впровадження технологій Індустрії 4.0 в Україні свідчить про фрагментарний, але перспективний розвиток у виробничій сфері, фінансових послугах та державному управлінні. Зокрема, блокчейн-технології вже застосовуються для реєстрації цифрових активів, підвищення прозорості державних закупівель і боротьби з корупцією. Для стимулювання широкомасштабного впровадження технологій Індустрії 4.0 запропоновано концепцію краудінвестингової платформи. Вона передбачає використання Інтернету речей для збору виробничо-фінансових даних на смарт-підприємствах, їхню подальшу обробку за допомогою штучного інтелекту та збереження в блокчейні. Це забезпечить потенційним інвесторам оперативний і прозорий доступ до інформації про виробничі процеси, що підвищить рівень довіри та сприятиме залученню інвестицій у реальний сектор економіки. Analysis of the experience of implementing Industry 4.0 technologies in Ukraine indicates fragmented but promising development in the manufacturing sector, financial services and public administration. In particular, blockchain technologies are already being used to register digital assets, increase transparency in public procurement and fight corruption. To stimulate the large-scale implementation of Industry 4.0 technologies, a concept of a crowdinvesting platform has been proposed. It involves using the Internet of Things to collect production and financial data at smart enterprises, their further processing using artificial intelligence and storage in the blockchain. This will provide potential investors with prompt and transparent access to information about production processes, which will increase the level of trust and help attract investments in the real sector of the economy. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Цифрова економіка та інформаційні технології Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 Stimulating the Development of Industry 4.0 Production Models Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 |
| spellingShingle |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 Сердюк, О.С. Цифрова економіка та інформаційні технології |
| title_short |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 |
| title_full |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 |
| title_fullStr |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 |
| title_full_unstemmed |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 |
| title_sort |
стимулювання розвитку моделей виробництва індустрії 4.0 |
| author |
Сердюк, О.С. |
| author_facet |
Сердюк, О.С. |
| topic |
Цифрова економіка та інформаційні технології |
| topic_facet |
Цифрова економіка та інформаційні технології |
| publishDate |
2025 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Stimulating the Development of Industry 4.0 Production Models |
| description |
Аналіз досвіду впровадження технологій Індустрії 4.0 в Україні свідчить про фрагментарний, але перспективний розвиток у виробничій сфері, фінансових послугах та державному управлінні. Зокрема, блокчейн-технології вже застосовуються для реєстрації цифрових активів, підвищення прозорості державних закупівель і боротьби з корупцією.
Для стимулювання широкомасштабного впровадження технологій Індустрії 4.0 запропоновано концепцію краудінвестингової платформи. Вона передбачає використання Інтернету речей для збору виробничо-фінансових даних на смарт-підприємствах, їхню подальшу обробку за допомогою штучного інтелекту та збереження в блокчейні. Це забезпечить потенційним інвесторам оперативний і прозорий доступ до інформації про виробничі процеси, що підвищить рівень довіри та сприятиме залученню інвестицій у реальний сектор економіки.
Analysis of the experience of implementing Industry 4.0 technologies in Ukraine indicates fragmented but promising development in the manufacturing sector, financial services and public administration. In particular, blockchain technologies are already being used to register digital assets, increase transparency in public procurement and fight corruption.
To stimulate the large-scale implementation of Industry 4.0 technologies, a concept of a crowdinvesting platform has been proposed. It involves using the Internet of Things to collect production and financial data at smart enterprises, their further processing using artificial intelligence and storage in the blockchain. This will provide potential investors with prompt and transparent access to information about production processes, which will increase the level of trust and help attract investments in the real sector of the economy.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204264 |
| citation_txt |
Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0 / О.С. Сердюк // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 1 (79). — С. 148-157. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT serdûkos stimulûvannârozvitkumodeleivirobnictvaíndustríí40 AT serdûkos stimulatingthedevelopmentofindustry40productionmodels |
| first_indexed |
2025-11-25T08:21:55Z |
| last_indexed |
2025-11-25T08:21:55Z |
| _version_ |
1850510815461900288 |
| fulltext |
О. С. Сердюк
148
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-1(79)-148-157
УДК 330.341.1:004.896
Олександр Сергійович Сердюк,
доктор економічних наук,
старший дослідник,
ORCID 0000-0003-3049-3144,
e-mail: oleksandrserdyk@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МОДЕЛЕЙ
ВИРОБНИЦТВА ІНДУСТРІЇ 4.0
Актуальність. Економічний розвиток нероз-
ривно пов'язаний із впровадженням нових техноло-
гій, які вдосконалюють виробничі процеси, управ-
ління ресурсами та організацію господарської діяль-
ності. Проте масштаб і характер цього впливу сут-
тєво відрізняються залежно від галузі, регіону та
рівня інтеграції технологічних систем у вироб-
ництво, що зумовлює неоднозначні наслідки для
економіки. З огляду на це набуває актуальності пи-
тання дослідження механізмів впливу нових техно-
логій на виробничі процеси та виявлення законо-
мірностей трансформації економічної системи в
умовах технологічного прогресу. Зокрема, у кон-
тексті сьогодення важливо визначити, якими будуть
економічні наслідки від широкого застосування
технологій Індустрії 4.0, таких як штучний інтелект,
Інтернет речей, блокчейн та 3D-друк. Чи призведуть
вони до структурних зрушень в економічній сис-
темі, або їхній вплив обмежуватиметься лише під-
вищенням ефективності окремих виробничих про-
цесів? Відповіді на ці питання допоможуть визна-
чити доцільність та пріоритетність стимулювання
розвитку технологій Індустрії 4.0.
Крім того, важливо враховувати локальні фак-
тори, що впливають на ефективність технологічних
змін у національній економіці. Зокрема, необхідно
дослідити, чи створює кон’юнктура внутрішнього
ринку передумови для розвитку технологій Індуст-
рії 4.0, які фактори визначають домінування поточ-
ної моделі виробництва та які наслідки матиме ло-
кальне впровадження штучного інтелекту, Інтер-
нету речей, 3D-друку і блокчейну в Україні.
Дослідження потенціалу технологій Індустрії
4.0 має охоплювати не лише механізми їхнього
впливу на виробничі процеси, а й можливості вико-
ристання штучного інтелекту, Інтернету речей та
блокчейну як елементів інноваційних інструментів
стимулювання економічного розвитку. Адже Інтер-
нет речей забезпечує швидку передачу виробничо-
фінансових даних безпосередньо з джерела їхнього
походження, а штучний інтелект дозволяє оброб-
1 Компанії, які розробляють, впроваджують або використовують технології штучного інтелекту у своїй діяльності.
ляти ці дані та перетворювати їх на корисну інвести-
ційну інформацію, що може бути захищена та за-
фіксована у блокчейні. Водночас необхідно врахо-
вувати потенційні ризики широкого впровадження
таких технологій, зокрема кіберзагрози та питання
конфіденційності даних, що може вплинути на їхню
ефективність та рівень довіри до них у бізнес-сере-
довищі.
Вищезазначені питання обумовлюють мету
статті, яка полягає у дослідженні внутрішніх чинни-
ків розвитку технологій Індустрії 4.0 в Україні та
розробці інноваційних інструментів залучення ін-
вестицій у цю галузь.
Перспективи впровадження технологій
Індустрії 4.0 в Україні
На сьогодні впровадження технологій Індустрії
4.0 в Україні відбувається фрагментарно та безсис-
темно, що ускладнює досягнення синергетичного
ефекту від їхнього комплексного застосування. Цю
фрагментарність можна спостерігати не лише на
рівні міжтехнологічної інтеграції, а й контексті
окремих інновацій. Так, за даними аналітичної та
дослідницької консалтингової компанії Saturday
Team [1], станом на кінець 2023 року Україна посі-
дала друге місце в Центрально-Східній Європі за
кількістю ШІ-компаній1 (рис. 1). Однак більшість із
них – це підприємства, що займаються розробкою
технологій штучного інтелекту або допоміжних рі-
шень у сфері програмного забезпечення, алгоритмів
машинного навчання та систем комп’ютерного зору.
Лише невелика кількість компаній інтегрувала
штучний інтелект у бізнес-процеси, використову-
ючи його переважно у сфері ритейлу. Зокрема, один
із найбільших онлайн-ритейлерів України, компанія
Rozetka, застосовує ШІ для прогнозування попиту
на товари та оптимізації процесів доставки, тоді як
її конкурент Fozzy Group використовує штучний ін-
телект для надання персоналізованих рекомендацій
клієнтам та автоматизації закупівель.
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025
О. С. Сердюк
149
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
Рис. 1. Кількість ШІ-компаній у Центрально-Східній Європі
Розроблено за джерелом [1].
Фактор наявності в Україні значної кількості
ШІ-компаній, які займаються розробкою штучного
інтелекту або супутньої йому продукції, здебіль-
шого нейтрально позначається на впровадженні цієї
технології у виробництво. Це пояснюється тим, що
програмні продукти не мають суттєвих конкурент-
них переваг на внутрішньому ринку, оскільки вони
є невразливими до впливу низки внутрішньоеконо-
мічних чинників, які цей ринок формують. А саме,
на кінцеву вартість програми не впливає внутрішній
ринок сировини (оскільки вона не потрібна для ви-
робництва програмних продуктів), відстань до спо-
живача, а також умови міжнародної торгівлі, що ви-
рівнює умови конкуренції на світовому ринку цієї
продукції. З огляду на це, потенційні промислові
споживачі штучного інтелекту приймають рішення,
виходячи із світової кон’юнктури на ринку техноло-
гій ШІ.
Варто зазначити, що окремі внутрішні чин-
ники, такі як низька вартість праці спеціалістів ІТ,
високий рівень підготовки кадрів, вдала податкова
політика та законодавче регулювання, можуть спри-
яти зниженню кінцевої ціни на програмні продукти.
Проте ця перевага не матиме значного впливу на
внутрішніх споживачів, оскільки у такому випадку
їм доведеться конкурувати за «дешеву» вітчизняну
продукцію із покупцями з усього світу.
У свою чергу, фактор зосередження штучного
інтелекту в бізнес-процесах саме ритейлерських
компаній може негативно позначитися на розвитку
виробничих підприємств керованих ШІ, зокрема
«розумних фабрик». Це пояснюється тим, що існу-
ючі на сьогодні в Україні ритейлерські компанії ма-
ють значну конкурентну перевагу у сфері дистрибу-
ції перед окремими виробничими підприємствами.
Вони вже мають напрацьований імідж та клієнтську
базу, а також надають споживачам зручний інстру-
ментарій для персоналізованих покупок. З огляду на
це підприємствам, які планують застосовувати
штучний інтелект для цілей дистрибуції власної
продукції, в умовах поточної кон’юнктури ринку
буде вигідніше передати цю функцію вже існуючим
ритейлерським компаніям. Відтак нівелюється си-
нергетичний ефект від інтеграції виробничих та дис-
трибутивних процесів керованих ШІ, що робить
менш ефективними інвестиції у саме лише вироб-
ництво.
Проте зміна кон’юнктури ринку ритейлерських
послуг у напрямку здешевлення операцій взаємодії
з клієнтами має сприяти перенесенню функцій дис-
трибуції до підприємств-виробників продукції. Цю
закономірність свого часу обґрунтував лауреат Но-
белівської премії з економіки Рональд Коуз у своїй
відомій праці «Природа фірми» [2]. Він наголосив,
що підприємства залучають сторонні організації до
виконання окремих робіт у рамках ланцюга поста-
чання (supply chain), допоки трансакційні витрати
цих робіт для підприємства-замовника перевищу-
ють витрати на залучення сторонньої організації. Із
цього випливає, що зниження трансакційних витрат,
19
20
24
31
37
38
58
88
105
110
209
251
23
21
25
33
40
46
64
97
112
136
230
278
24
24
25
38
46
49
66
103
117
146
240
293
24
24
26
38
47
54
68
109
121
154
243
301
ХОРВАТІЯ
ЛАТВІЯ
СЛОВЕНІЯ
БОЛГАРІЯ
СЛОВАЧЧИНА
ЛИТВА
УГОРЩИНА
РУМУНІЯ
ЧЕХІЯ
ЕСТОНІЯ
УКРАЇНА
ПОЛЬЩА
2020 2021 2022 2023
О. С. Сердюк
150
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025
пов’язаних із маркетинговими дослідженнями, по-
шуком покупців продукції та взаємодією з ними, має
сприяти перенесенню дистрибутивних функцій до
підприємств-виробників продукції.
Знизити зазначені трансакційні витрати можна
шляхом застосування на виробничих підприємствах
тих самих організаційно-технологічних інструмен-
тів, які використовують крупні ритейлерські компа-
нії (див. таблицю).
Як видно з таблиці, більшість організаційно-
технологічних інструментів зниження трансакцій-
них витрат базуються на цифрових технологіях, зо-
крема штучному інтелекті. Це знову актуалізує пи-
тання про конкурентні переваги вітчизняних ритей-
лерських компаній, які першими впровадили такі
технології. Однак, якщо створити умови за яких ви-
робничі підприємства отримають спрощений до-
ступ до цифрових рішень на основі штучного інте-
лекту, така перевага буде поступово знівельована.
Пояснюється це тим, що спрощений доступ до циф-
рових рішень на основі штучного інтелекту змен-
шить обсяг необхідних інвестицій для створення
власного дистрибутивного сервісу, що стимулюва-
тиме виробничі підприємства до його розбудови. З
появою окремих виробників, які ефективно вико-
ристовують ШІ-інструменти для дистрибуції влас-
ної продукції, конкурентні переваги ритейлерських
компаній, засновані на їхній розгалуженій мережі та
впізнаваності бренду, поступово зменшувати-
муться. Це, своєю чергою, може спонукати ще
більше виробничих підприємств до самостійної ор-
ганізації дистрибуції.
Таблиця
Організаційно-технологічні інструменти зниження трансакційних витрат у сфері ритейлу
Оптимізація маркетингових
досліджень
Зменшення витрат
на пошук покупців
Оптимізація взаємодії
з клієнтами
Використання великих даних
(Big Data) та аналітики
Аналіз споживчої поведінки за
допомогою CRM-систем
Використання ШІ для прогно-
зування попиту
Автоматизований моніторинг
ринку
Автоматизація процесу
пошуку клієнтів
Використання B2B-платформ
для автоматизації пошуку діло-
вих партнерів
Впровадження ШІ-рішень для
генерації лідів
Впровадження чат-ботів
та автоматизація комунікацій
Використання AI-чат-ботів для
підтримки клієнтів 24/7
CRM-системи для управління
комунікаціями з клієнтами
Краудсорсинг
та онлайн-опитування
Проведення онлайн анкетувань
Використання соціальних ме-
реж для збору відгуків та тесту-
вання концепцій продуктів
Прямий продаж
Розвиток соціального комерсу
через Instagram Shopping,
Facebook Marketplace
Перехід на цифрові канали
обслуговування
Використання месенджерів для
швидкої взаємодії з клієнтами
Впровадження самостійних
порталів обслуговування
Залучення відкритих джерел
інформації
Аналіз звітів аналітичних
агентств
Використання конкурентної
розвідки
Персоналізація маркетингових
комунікацій
Використання штучного інте-
лекту для рекомендацій товарів
Сегментація клієнтів та тарге-
тована реклама
Для спрощення доступу виробничих підпри-
ємств до сервісів штучного інтелекту варто запрова-
дити цільові інструменти державної підтримки, зо-
крема гранти, субсидії, пільгові кредити, податкові
стимули та фонди розвитку цифрової економіки. За
належного інституціонального забезпечення ці ін-
струменти можуть також сприяти розвитку інших
технологій Індустрії 4.0, вплив яких на формування
високоефективних виробничих підприємств є не
менш важливим. У цьому контексті важливу роль ві-
діграє Інтернет речей, оскільки він не лише створює
інфраструктуру для інтеграції рішень штучного ін-
телекту, а й забезпечує збирання та передачу вели-
ких обсягів даних, необхідних для автоматизації та
оптимізації виробничих процесів.
На сьогодні розвиток Інтернету речей в Україні
демонструє позитивну динаміку, значною мірою за-
вдяки ініціативам Міністерства цифрової трансфор-
мації, таким як проєкт «Держава в смартфоні» [3] та
впровадження концепції «розумних міст» [4]. До-
датковими чинниками поширення Інтернету речей є
зростання приватних інвестицій та розвиток інфра-
структури передачі даних. Для ефективного функ-
ціонування IoT-рішень в Україні активно застосову-
ються дві основні бездротові технології зв’язку: NB-
IoT (Narrowband IoT) та LoRaWAN (Long Range
Wide Area Network). NB-IoT – це вузькосмугова
технологія зв’язку, що працює в ліцензованих час-
тотних діапазонах мобільних операторів. Вона за-
безпечує високу енергоефективність, стабільність
з’єднання та добре проникає крізь фізичні переш-
коди (наприклад, у підвалах чи всередині будівель).
О. С. Сердюк
151
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
Завдяки цим характеристикам її широко використо-
вують у сфері розумних міст (смарт-лічильники, ін-
телектуальне освітлення, моніторинг трафіку) та
промисловості (віддалений контроль обладнання,
логістика). LoRaWAN, на відміну від NB-IoT, пра-
цює у неліцензованих радіочастотних діапазонах,
що дозволяє створювати незалежні мережі без необ-
хідності залучення мобільних операторів. Вона має
значно більший радіус покриття (до 15 км у сіль-
ській місцевості) та ще нижче енергоспоживання,
хоча її пропускна здатність є обмеженою. Це робить
оптимальним вибором для ІоТ-проєктів, що вимага-
ють зв’язку на великих відстанях, але не потребують
високої швидкості передачі даних. Зокрема, техно-
логія широко використовується у сільському госпо-
дарстві (моніторинг полів і погодних умов) та логіс-
тиці (відстеження вантажів і контроль транспортних
засобів).
Успішним прикладом реалізації IoT-проєктів із
використанням технології зв’язку NB-IoT є «розум-
ний» Єристівський залізорудний кар’єр у Полтавсь-
кій області. На цьому об’єкті Інтернет речей засто-
совується для моніторингу та керування промисло-
вою технікою, зокрема екскаваторами, буровими
установками та іншими механізмами, що працюють
у кар’єрі. NB-IoT дозволяє забезпечувати безперер-
вний контроль місцеперебування техніки, збір да-
них про витрати пального та параметри роботи об-
ладнання, що підвищує ефективність виробничих
процесів. Ще одним прикладом успішного впро-
вадження IoT є Дунайське пароплавство, де техно-
логія використовується для моніторингу перемі-
щення суден і вантажів. У цьому випадку NB-IoT
дає змогу збирати та передавати телеметричні дані
про стан суден і параметри навантаження, що по-
кращує логістичні процеси та контроль за флотом
[5].
Водночас технологію LoRaWAN активно вико-
ристовують великі аграрні підприємства України,
зокрема «Агро-Ресурс» та «Еко-Регіон». Завдяки їй
вони здійснюють моніторинг вологості ґрунту та
температури на полях, що дозволяє оптимізувати аг-
ротехнічні процеси. Крім того, LoRaWAN застосо-
вує одна з найбільших логістичних компаній кра-
їни – «Нова Пошта». Встановлені на її вантажівках
«розумні» датчики забезпечують збір інформації
про переміщення вантажів, а також контроль пара-
метрів довкілля, таких як температура та вологість,
що сприяє збереженню якості доставлених товарів.
Попри значну кількість успішних прикладів ви-
користання технологій зв’язку NB-IoT та LoRaWAN
в Україні, вони все ж залишаються недостатньо роз-
винутими, щоб стимулювати динамічне зростання
Інтернету речей. Основними бар’єрами для цього є
обмежене покриття мереж, недостатня кількість ба-
зових станцій для підтримки масштабних IoT-рі-
шень, а також висока вартість впровадження відпо-
відних технологій для малого та середнього бізнесу.
Крім того, розвиток Інтернету речей стримується
фрагментованістю нормативно-правової бази та від-
сутністю єдиних стандартів для інтеграції пристроїв
і платформ. Додатковою перешкодою є недостатня
поінформованість підприємців про можливості та
переваги ІоТ для їхнього бізнесу, що гальмує попит
на такі рішення.
Як і у випадку зі штучним інтелектом, розвиток
Інтернету речей в Україні потребує державної під-
тримки, зокрема у частині інвестицій в інфраструк-
туру, розширення 5G-мереж та LPWAN-технологій,
а також адаптації законодавства до нових економіч-
них реалій, створюваних цією технологією. Важли-
вим кроком у цьому напрямку є створення стимулю-
ючого регуляторного середовища, яке б сприяло за-
лученню інвесторів і прискореному впровадженню
IoT-рішень у ключових галузях – від промисловості
та логістики до сільського господарства та міської
інфраструктури. Державні програми цифровізації,
податкові пільги для компаній, що розробляють
і впроваджують Інтернет речей, а також грантові іні-
ціативи можуть стати ефективними механізмами
для прискорення розвитку цієї сфери.
Додати привабливості технології Інтернету ре-
чей можуть перспективи її інтеграції з блокчейном.
Адже фактор захищеності даних від стороннього
втручання, підвищує привабливість інфраструктури
ІоТ, яка забезпечує передачу цих даних. Таким чи-
ном, на рівні економічної системи, блокчейн стає
стимулятором розвитку Інтернету речей, а той у
свою чергу сприяє впровадженню технологій штуч-
ного інтелекту.
Використання блокчейну в Україні демонструє
поступове зростання. На сьогодні вже реалізовано
ряд державних проєктів, які довели ефективність
цієї технології у питаннях захисту та відкритості да-
них. Зокрема, у 2015 році було запущено цифрову
платформу державних закупівель ProZorro, в рамках
якої блокчейн забезпечує неможливість зміни ін-
формації про транзакції, здійснювані державними
установами, роблячи її доступною для всіх. За оцін-
ками експертів, за перші 5 років роботи платформи
держава зекономила 1,5 мільярда доларів [6]. І це
лише стосується коштів, пов’язаних із операцій-
ними витратами здійснення державних закупівель.
Якщо ж взяти до уваги потенційне зниження втрат
економіки, зумовлених зменшенням кількості махі-
націй із державними закупівлями та зловживанням
службовим становищем посадових осіб, економія
вийде набагато більшою.
Важливим кроком у посиленні захисту прав
власності на землю став запуск у 2017 році пілот-
ного проєкту земельного кадастру на базі блокчейн-
технології Exonum. Принцип роботи цього сервісу
полягає в тому, що всі дані про право власності на
землю заносяться в єдиний державний реєстр, де
вони хешуються і отримують унікальний QR-код
[7]. Завдяки цьому власник землі та будь-яка інша
зацікавлена особа можуть перевірити затверджені
державою характеристики права власності в режимі
О. С. Сердюк
152
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025
онлайн, що значно знижує можливості для махіна-
цій та маніпуляцій з даними.
Останніми роками було досягнуто певного про-
гресу у створенні національної цифрової валюти Ук-
раїни, яка в перспективі має доповнити готівкові та
безготівкові розрахунки. У вересні 2021 року На-
ціональний банк України ініціював проєкт «Е-
гривня», метою якого є оцінка доцільності масш-
табного впровадження цифрової валюти [8]. Наразі
проєкт перебуває на стадії підготовки до пілотного
запуску, під час якого в реальних умовах тестувати-
муть різні сценарії використання цифрової гривні.
Цифрова гривня в майбутньому має стати пла-
тіжним засобом для смарт-контрактів, які вже сьо-
годні використовуються в Україні, проте наразі
здійснюють платежі в інших цифрових валютах, та-
ких як USDT, Ethereum або Bitcoin.
Також варто сказати про перспективи викорис-
тання блокчейну в сфері дистрибуції промислової
продукції. Зокрема, у 2023 році компанія ДТЕК при-
єдналася до спілки «Віртуальні Активи України»
для вивчення можливостей використання блокчейну
в енергетичному секторі. Вони досліджують потен-
ціал токенізації активів, розробки децентралізова-
них платформ для торгівлі енергією та впрова-
дження вуглецевих кредитів на основі блокчейну
[9]. Проте вже зараз можна сказати, що викорис-
тання блокчейну у цій сфері дасть змогу скоротити
витрати на контроль та координацію транзакцій, як
для виробників електроенергії, так і для її спожива-
чів, підвищуючи таким чином загальну ефектив-
ність галузі.
Попри існування окремих випадків успішного
використання блокчейну в Україні, його розвиток на
сьогодні стримується низкою факторів, серед яких
важливими є психологічні та регуляторні бар’єри.
Психологічні бар’єри виникають через недостатню
обізнаність про технологію та відсутність пошире-
ної практики її використання, що викликає недовіру
економічних агентів до сервісів, які блокчейн може
запропонувати. Не маючи досвіду участі в транзак-
ціях через блокчейн та без достатньої кількості на-
очних прикладів успішного застосування цієї техно-
логії, багато агентів надають перевагу звичним, пе-
ревіреним механізмам здійснення транзакцій. Поси-
люють цю недовіру регуляторні бар’єри, які поляга-
ють у відсутності інституційного захисту угод, здій-
снюваних в блокчейні (за винятком сервісів, створе-
них самою державою). Для держави транзакції, за-
писані в сторонньому блокчейні, не є такими, що
підлягають захисту, а платіжні засоби у вигляді
криптовалют не мають жодної юридичної сили.
Широке впровадження державних сервісів на
основі блокчейну (на кшталт ProZorro), інституціо-
налізація комерційних записів у блокчейні, а також
легалізація цифрової гривні сприятимуть подо-
ланню існуючих бар'єрів. Регулярне використання
економічними агентами державних послуг, що пра-
цюють на основі блокчейну, має продемонструвати
ефективність цієї технології та сприяти форму-
ванню довіри до неї. Це також стимулюватиме її
ширше впровадження, оскільки учасники ринку
отримають практичний досвід взаємодії із систе-
мами, побудованими на розподіленому реєстрі. По-
руч із цим, надання правового захисту комерційним
записам у блокчейні сприятиме зменшенню ризиків,
пов’язаних із контрактними зобов’язаннями. Поси-
лити цей ефект може цифрова гривня, яка забезпе-
чить прозорість та регульованість платіжних опера-
цій, сприяючи інтеграції блокчейн-технологій у фі-
нансову систему.
Чинники набуття досвіду використання та
ширшої інтеграції також мають сприяти більш дина-
мічному розвитку 3D-друку в Україні. Сьогодні вже
існує чимало успішних прикладів застосування цієї
технології в різних галузях промисловості. Зокрема,
у грудні 2020 року група компаній «ТАС» відкрила
в Києві центр «3D Metal Tech», що спеціалізується
на виробництві хірургічних імплантатів із титано-
вого сплаву методом 3D-друку [10].
У 2021 році компанія «Укрінфотех» предста-
вила першу партію авіакосмічної продукції, виго-
товленої на 3D-принтері. Серед її виробів особливо
варто відзначити авіаційні кронштейни та сопла
ракетних двигунів із вбудованою системою охо-
лодження [11]. Важливість цих технічних здобутків
зумовлена тим, що використання технології 3D-
друку в авіакосмічній галузі відкриває нові можли-
вості для зменшення ваги деталей та підвищення їх-
ньої ефективності. У контексті розвитку такого ви-
робництва в Україні важливу роль відіграють віт-
чизняні наукові установи. Зокрема, на початку
2021 року Інститут електрозварювання ім. Є. О. Па-
тона НАН України створив перший у країні 3D-
принтер для виготовлення продукції для авіакосміч-
ної галузі [12].
Одним із останніх проривів у сфері 3D-друку є
зведення першого в Україні будинку, надрукованого
за допомогою цієї технології. Проєкт реалізувала
компанія «АПРІОРІГРУП», а його презентація від-
булася в серпні 2024 року в Ірпені [13]. Це досяг-
нення демонструє перспективи застосування 3D-
друку в будівництві та відкриває шлях до швид-
шого, економічнішого й екологічнішого зведення
житла.
Проте, попри окремі вагомі успіхи у впрова-
дженні 3D-друку в Україні, його застосування зали-
шається обмеженим, а існуюча модель дистрибуції
продукції – застарілою, що стримує розвиток касто-
мізованого виробництва. Вирішенню цієї проблеми
може сприяти створення в кожній галузі як мінімум
одного підприємства, що спеціалізуватиметься на
3D-друці за індивідуальними замовленнями із зада-
ними характеристиками продукції. Очікується, що
такі підприємства отримають конкурентні переваги
на ринку, що, своєю чергою, стимулюватиме інших
виробників до впровадження аналогічної моделі ви-
робництва та дистрибуції. Ініціювати появу «флаг-
О. С. Сердюк
153
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
манських» підприємств можна шляхом реалізації
програм співпраці між державою та бізнесом. Зо-
крема, держава може визначити найефективніших
вітчизняних виробників на ринку конкретної про-
дукції та запропонувати їм інвестиційні проєкти, що
передбачають розвиток 3D-друку та кастомізованої
дистрибуції.
Стимулювання розвитку моделей виробництва
Індустрії 4.0 на засадах використання
внутрішнього потенціалу технологій штучного
інтелекту, Інтернету речей та блокчейну
З точки зору класичної економічної науки та
світової практики розвитку економічних систем, для
стимулювання широкого впровадження технологій
Індустрії 4.0 у виробництво в Україні можна засто-
совувати два основні інституціональні підходи.
Перший – це державна підтримка, що передбачає
надання дотацій, грантів, субсидій, пільгового кре-
дитування тощо. Другий – це ринкові стимули, які
спрямовані на створення сприятливих умов для роз-
витку бізнесу. Вони включають розбудову відповід-
ної інфраструктури, податкові стимули (наприклад,
зниження податку на інновації), спрощення регуля-
торних процедур тощо. За окремих обставин можна
також застосувати комбінований підхід, який перед-
бачає застосування заходів прямої державної під-
тримки у поєднанні із створенням сприятливих рин-
кових умов для розвитку сектору. Такий підхід може
виявитись дієвим лише за умови відсутності пору-
шень ринкового механізму конкуренції. Тобто дер-
жавна підтримка не має створювати штучних конку-
рентних переваг окремим підприємствам перед ін-
шими учасниками ринку.
Якщо поглянути на поширені підходи до сти-
мулювання розвитку економічних систем через при-
зму ресурсних перетворень, які вони забезпечують,
стає очевидним, що ці інструменти лише регулюють
переміщення капіталу між секторами економіки. У
першому випадку, тобто при прямій державній під-
тримці, це переміщення має безпосередній характер,
оскільки відбувається фізичне перенаправлення
коштів від платників податків до реципієнтів допо-
моги. У другому випадку, при створенні ринкових
стимулів, характер переміщення коштів є більш опо-
середкований, оскільки за такої моделі у цільовому
секторі відсутні прямі реципієнти допомоги, а ви-
трати у деяких випадках можуть бути не фактич-
ними, а альтернативними (наприклад, у вигляді
втрат бюджету від зниження податку). В обох ви-
падках, результатом переміщення коштів платників
податків в економіку, є створення ринкових сигна-
лів, які сприяють перетіканню інвестицій до цільо-
вого сектору. При державній підтримці, це сигнал
фактичної прибутковості сектору (оскільки дер-
жавна фінансова допомога посилює економічний
ефект), при ринкових стимулах – потенційної (ос-
кільки створенні сприятливі умови ринку обіцяють
дохід на капітал більший, аніж в інших секторах).
В умовах ринкової економіки позитивні сиг-
нали ринку є ключовими чинниками, що визначають
розвиток галузей, які їх формують. Проте вартість
штучного створення таких сигналів у багатьох ви-
падках може знівелювати економічний ефект. На-
приклад, загальні витрати держави на гранти під-
приємствам, що впроваджують штучний інтелект,
можуть перевищувати сукупні фінансові вигоди та-
кого впровадження. З огляду на це постає актуальне
питання зниження витрат на створення сигналів
ринку, що має сприяти підвищенню загальної ефек-
тивності стимуляційних заходів.
У випадку технологій Індустрії 4.0 позитивний
сигнал ринку про інвестиційну привабливість сек-
тору, де вони можуть застосовуватись, не обов’яз-
ково повинен мати штучний характер, оскільки самі
собою ці технології забезпечують високоефективне
виробництво, а отже, відсутня нагальна потреба у
створенні додаткових чинників, які стимулювати-
муть їхній розвиток (наприклад, державних дотацій
або податкових пільг). Цей аспект суттєво скорочує
вартість створення позитивних сигналів ринку, що,
своєю чергою, зменшує альтернативні втрати еконо-
міки від реалізації стимуляційної політики.
Проте, проблема полягає в тому, що поширені
на сьогодні моделі комунікації не в повній мірі роз-
кривають потенціал технологій Індустрії 4.0 та їхній
зв'язок з конкретним виробництвом, а отже потен-
ційні інвестори не мають достатньо інформації для
прийняття інвестиційного рішення. Вирішенню цієї
проблеми можуть посприяти самі ж технології Ін-
дустрії 4.0, які створюють технічні можливості для
налагодження високоінформативного каналу зв’яз-
ку між інвестором та виробництвом, де вони засто-
совуються.
Канал зв’язку може мати вигляд краудінвес-
тингової платформи, до якої звертатимуться як
дійсні, так і потенційні інвестори за техніко-еконо-
мічною інформацією про стан конкретного вироб-
ництва, де було впроваджено технології Індустрії
4.0. Механізм підготовки такої інформації передба-
чатиме збір даних з промислового устаткування за
допомогою розумних датчиків (Інтернету речей),
їхню обробку штучним інтелектом та запис у блок-
чейн. Таким чином, звертаючись до краудінвестин-
гової платформи, потенційні інвестори заощаджува-
тимуть ресурс на пошук вигідної пропозиції капіта-
ловкладення, у той час як інформація про деталі ви-
робництва, що надходитиме до платформи в режимі
реального часу, дасть змогу, по-перше, сформувати
обґрунтоване уявлення про майбутній фінансовий
результат інвестиційної діяльності, а по-друге, про-
демонструє інвесторові зручність сервісу управ-
ління проєктом. У свою чергу, дійсні інвестори ма-
тимуть змогу гнучко регулювати рівень своєї участі
в проєкті, а також диверсифікувати та оптимізувати
свої капіталовкладення (рис 2).
О. С. Сердюк
154
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025
Рис. 2. Принцип дії краудінвестингової платформи, синхронізованої із виробничим комплексом
смарт-підприємства за допомогою технологій Індустрії 4.0
Відповідно до описаної концепції, основний
функціонал краудінвестингової платформи має
включати:
збір та обробку даних. Виробничі підприєм-
ства, які впровадили технології Індустрії 4.0, будуть
оснащені розумними датчиками, що фіксуватимуть
ключові техніко-економічні показники в режимі
реального часу. До таких параметрів можуть вхо-
дити рівень завантаженості обладнання, витрати ре-
сурсів, ефективність виробничих процесів, якість
продукції тощо. Зібрані дані передаватимуться в
хмарне середовище, де їх оброблятимуть алгоритми
штучного інтелекту для аналітики та прогнозу-
вання;
запис у блокчейн. Для забезпечення достовір-
ності та незмінності інформації ключові показники
діяльності підприємства будуть фіксуватися у блок-
чейні. Це гарантуватиме прозорість і захист від ма-
ніпуляцій, що підвищить рівень довіри серед інвес-
торів;
формування інвестиційних пропозицій. Плат-
форма автоматично генеруватиме інвестиційні про-
позиції на основі актуальних даних з виробництва.
Потенційні інвестори зможуть переглядати статис-
тику підприємств, оцінювати їхню фінансову стій-
кість і потенціал прибутковості, що значно спрос-
тить ухвалення рішень щодо капіталовкладень;
взаємодію між інвесторами та підприєм-
ствами. Інвестори отримають можливість вибору
проєктів для фінансування, беручи до уваги не лише
економічні показники, а й стратегічний розвиток
підприємства. Для комунікації між сторонами пе-
редбачатимуться інтегровані інструменти, такі як
чати, відеоконференції та персоналізовані аналі-
тичні звіти;
моніторинг та управління інвестиціями. За-
вдяки платформі інвестори матимуть змогу контро-
лювати ефективність своїх капіталовкладень у ре-
жимі реального часу. Інформаційні панелі з візуалі-
зацією ключових показників допоможуть оцінити
стан виробництва та ефективність управлінських рі-
шень. Крім того, інвестори зможуть оперативно ко-
ригувати свою участь у проєкті, збільшуючи або
зменшуючи рівень вкладень;
автоматизацію фінансових операцій. Плат-
форма забезпечуватиме автоматичний розподіл при-
бутків відповідно до частки участі інвестора. Вико-
ристання смарт-контрактів дозволить здійснювати
розрахунки безпосередньо між учасниками, мінімі-
зуючи затримки та знижуючи трансакційні витрати;
безпеку та відповідність нормативним вимо-
гам. Для забезпечення юридичної безпеки операцій
платформа відповідатиме міжнародним стандартам
фінансового регулювання. Будуть застосовані су-
часні методи кібербезпеки, зокрема шифрування да-
них і багаторівнева аутентифікація користувачів.
Таким чином, на етапі прийняття інвестицій-
ного рішення суттєво зменшуватиметься асиметрія
інформації ринкового середовища, яка є характер-
ною для аналогових моделей комунікацій учасників
ринку. Іншими словами, зросте об’єктивність оцін-
ки ефективності інвестиційних проєктів впрова-
дження технологій Індустрії 4.0 у виробництво, що
зробить очевидними економічні переваги таких
проєктів. Поруч із цим на підвищення інвестиційної
привабливості впливатимуть забезпечувані крауд-
О. С. Сердюк
155
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
інвестинговою платформою чинники низьких транс-
акційних витрат, отримання інформації щодо харак-
теристик проєктів та їхнього поточного стану, а та-
кож витрат контролю та забезпечення виконання зо-
бов’язань.
Краудінвестингова платформа, що інтегрує пе-
релічені функції, має потенціал оптимізувати про-
цес прийняття інвестиційних рішень і сприяти реа-
лізації проєктів впровадження технологій Індустрії
4.0 у виробництво. Проте для її ефективної роботи
необхідно внести низку змін до законодавства Укра-
їни. Нинішня нормативно-правова база у сфері
електронних фінансових послуг, цифрових активів
та блокчейн-технологій є фрагментарною і потребує
гармонізації. Основні проблеми включають:
– відсутність чіткого правового статусу цифро-
вих активів;
– невизначеність щодо юридичної сили смарт-
контрактів;
– недостатній рівень захисту даних;
– необхідність узгодження з міжнародними
стандартами фінансового регулювання;
– прогалини у податковому законодавстві щодо
операцій із цифровими активами.
Щодо правового статусу цифрових активів та
блокчейн-технологій, доцільно легалізувати вико-
ристання блокчейну шляхом внесення змін до зако-
нів про електронні комунікації та фінансові ринки,
встановлюючи правову силу записів у блокчейні як
достовірного та незмінного джерела інформації. Од-
ночасно необхідно законодавчо визначити поняття
цифрових активів, їх класифікацію та порядок вико-
ристання у фінансовій сфері, що дозволить інтегру-
вати їх у систему краудінвестування.
У контексті регулювання смарт-контрактів,
варто визнати їх юридично значущими докумен-
тами, що мають силу традиційних договорів за
умови дотримання вимог до їхньої структури, без-
пеки та доступності коду. Водночас доцільно розро-
бити єдині технічні стандарти для смарт-контрактів
у фінансових операціях, щоб забезпечити їхню про-
зорість і ефективність.
В рамках вирішення питання підвищення стан-
дартів кібербезпеки та захисту даних, необхідно
оновити нормативи захисту інформації, розши-
ривши чинне законодавство з урахуванням специ-
фіки збору даних з промислового обладнання та їх
обробки штучним інтелектом. Також слід встано-
вити обов’язкові стандарти кібербезпеки для плат-
форм, що працюють з цифровими активами, зокрема
впровадити багаторівневу аутентифікацію та шиф-
рування даних.
У сфері електронних фінансових послуг по-
трібно запровадити спеціальний режим ліцензу-
вання для краудінвестингових платформ із окремим
контролем з боку державних регуляторів та удоско-
налити нормативну базу для запобігання монополі-
зації ринку та забезпечення конкуренції.
Щодо податкового регулювання операцій з
цифровими активами, доцільно розробити відпові-
дні податкові норми, що стосуються оподаткування
прибутку від інвестицій та операцій із цифровими
активами.
Отже, впровадження краудінвестингової плат-
форми на базі технологій Індустрії 4.0 є важливим
кроком для модернізації фінансової та виробничої
сфер України. Ефективне функціонування плат-
форми потребує комплексних реформ, які охоплю-
ють правове визнання цифрових активів і смарт-
контрактів, посилення стандартів кібербезпеки,
адаптацію податкової системи та гармонізацію з
міжнародними нормами.
Висновки. В Україні спостерігається пози-
тивна динаміка зростання кількості ШІ-компаній,
які розробляють, впроваджують або використову-
ють технології штучного інтелекту у своїй діяль-
ності. Проте цей тренд наразі не сприяє широкому
впровадженню технологій ШІ у виробництво. По-
перше, це пов’язано з тим, що більшість ШІ-компа-
ній займаються саме розробкою штучного інте-
лекту, а отже з огляду на специфічний характер
цифрової продукції (ця продукція не потребує сиро-
вини, транспортування та сплати імпортних мит),
вони не створюють цінових переваг для вітчизняних
споживачів. По-друге, та невелика частка вітчизня-
них ШІ-компаній, які інтегрували штучний інтелект
у виробничі процеси, працюють переважно у сфері
ритейленгу, що дестимулює розвиток «розумних
фабрик», оскільки концепція таких фабрик передба-
чає інтеграцію виробничих та дистрибутивних
функцій.
Для подолання (напрацьованих за допомогою
ШІ) конкурентних переваг вітчизняних ритейлорсь-
ких компаній, доцільно сприяти впровадженню
штучного інтелекту у дистрибутивні процеси підп-
риємств-виробників продукції. Це дасть змогу зни-
зити трансакційні витрати, пов’язані із маркетинго-
вими дослідженнями, пошуком клієнтів та взаємо-
дією з ними, що спонукатиме виробників продукції
до відмови від послуг ритейлорських компаній на
користь власної дистрибутивної діяльності. Такий
підхід створить організаційні передумови для
трансформації традиційних підприємств у «розумні
фабрики», що забезпечить їхню конкурентоспромо-
жність на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Із метою посилення стимуляційного ефекту ор-
ганізаційні передумови мають поєднуватися із захо-
дами підвищення інвестиційної привабливості про-
єктів впровадження технологій Індустрії 4.0 у ви-
робництво. Цьому має сприяти діяльність крауд-
інвестингової платформи, яка, по-перше, забезпечу-
ватиме спрощений механізм взаємодії економічних
агентів з інвестиційним ринком, по-друге, надава-
тиме інвесторам актуальну інформацію щодо ви-
робничих процесів, здійснюваних у рамках проєкту.
Концепція такої платформи передбачає зчитування
О. С. Сердюк
156
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025
виробничо-фінансових даних за допомогою «розум-
них» датчиків, встановлених на підприємстві, пере-
дачу цих даних на краудінвестингову платформу, де
вони за допомогою штучного інтелекту перетворю-
ватимуться на корисну інвестиційну інформацію, та
подальший запис цієї інформації у блокчейн. Таким
чином, потенційні уявлення щодо ефективності тех-
нологій Індустрії 4.0 перетворюватимуться на конк-
ретну інформацію з цифрами та трендами, що сут-
тєво знижуватиме економічну невизначеність про-
єктів та, як наслідок, стимулюватиме приплив ін-
вестицій.
Література
1. AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта. 2024. URL: https://skilky-skilky.info/wp-content/uploads/2024/06/AI-
ekosystema-Ukrainy-talanty-kompanii-osvita.pdf.
2. Coase R. The Nature of the Firm. Economica. 1937. Vol. 4. No. 16. P. 386-405. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-
0335.1937.tb00002.x.
3. Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери: Розпорядження Кабінету Міністрів України від
28 жовтня 2020 р. № 1353-р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1353-2020-%D1%80#n10.
4. Цифрова трансформація Броварів: затверджено концепцію Smart City до 2025 року. Міністерство цифрової транс-
формації України. 2021. URL: https://thedigital.gov.ua/news/tsifrova-transformatsiya-brovariv-zatverdzheno-kontseptsiyu-smart-
city-do-2025-roku.
5. Інтернет речей і N-надцать несподіваних варіантів його застосування під час війни: кейси «розумного» Києва, ДТЕК
та «Vodafone Україна». Mind. 2023. URL: https://mind.ua/publications/20266478-internet-rechej-i-n-nadcat-nespodivanih-variantiv-
jogo-zastosuvannya-pid-chas-vijni-kejsi-rozumnogo.
6. Блокчейн у державному управлінні України як ліки від корупції, рейдерства і бюрократії: Думка експертів. Magazine
pay space. 2023. URL: https://psm7.com/uk/analytics/blokchejn-u-derzhavnomu-upravlinni-ukra%D1%97ni-yak-liki-vid-
korupci%D1%97-rejderstva-i-byurokrati%D1%97-dumka-ekspertiv.html.
7. Web3 Institute дослідив 5 кейсів використання блокчейну в державних сервісах України. Fintech Insider. 2024. URL:
https://fintechinsider.com.ua/web3-institute-doslidyv-5-kejsiv-vykorystannya-blokchejnu-v-derzhavnyh-servisah-ukrayiny.
8. Про e-гривню – цифрові гроші Національного банку. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/pay-
ments/e-hryvnia.
9. ДТЕК вивчає можливість використання блокчейну в енергетиці. Fintech insider. 2023. URL:
https://fintechinsider.com.ua/dtek-vyvchaye-mozhlyvist-vykorystannya-blokchejnu-v-energetyczi.
10. В Україні вперше вироблятимуть хірургічні імпланти із титанового сплаву методом 3D друку. Економічна Правда.
2020. URL: https://epravda.com.ua/news/2020/12/16/669235/.
11. Власні 3D-технології в Україні: від створення обладнання до виготовлення кінцевого продукту. Defense express. 2021.
URL: https://defence-ua.com/weapon_and_tech/vlasni_3d_tehnologiji_v_ukrajini_vid_stvorennja_obladnannja_do_vigotovlennja
_kintsevogo_produktu-4636.html.
12. Інститут Патона вперше в Україні створив 3D-принтер для виготовлення комплектуючих до турбін та авіадвигунів.
Defense express. 2021. URL: https://defence-ua.com/news/institut_patona_vpershe_v_ukrajini_stvoriv_3d_printer_dlja_
vigotovlennja_komplektujuchih_do_turbin_ta_aviadviguniv_foto-4270.html.
13. Будівельна компанія «АПРІОРІГРУП» та Майбутнє 3D-друку в Будівництві. Апріорігруп. 2024. URL:
https://apriorigroup.com.ua/2024/08/05/3d-druk-v-budsvnyctvi/.
References
1. AI-Ekosystema Ukrainy: talanty, kompanii, osvita [AI-Ecosystem of Ukraine: Talent, Companies, Education]. Retrieved from
https://skilky-skilky.info/wp-content/uploads/2024/06/AI-ekosystema-Ukrainy-talanty-kompanii-osvita.pdf [in Ukrainian].
2. Coase, R. (1937). The Nature of the Firm. Economica. Vol. 4. No. 16. pp. 386-405. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-
0335.1937.tb00002.x.
3. Pro skhvalennia Stratehii tsyfrovoi transformatsii sotsialnoi sfery: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid
28 zhovtnia 2020 r. № 1353-p [On the approval of the Strategy for the Digital Transformation of the Social Sphere: Resolution of the
Cabinet of Ministers of Ukraine dated October 28, 2020 No. 1353-p]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1353-2020-
%D1%80#n10 [in Ukrainian].
4. Tsyfrova transformatsiia Brovariv: zatverdzheno kontseptsiiu Smart City do 2025 roku [Digital transformation of Brovary:
Smart City concept approved by 2025]. (2021). Ministry of Digital Transformation of Ukraine. Retrieved from
https://thedigital.gov.ua/news/tsifrova-transformatsiya-brovariv-zatverdzheno-kontseptsiyu-smart-city-do-2025-roku [in Ukrainian].
5. Internet rechei i N-nadtsat nespodivanykh variantiv yoho zastosuvannia pid chas viiny: keisy «rozumnoho» Kyieva, DTEK ta
«Vodafone Ukraina» [Internet of Things and N-Ndtsatsat unsurpassed variants of its use during the war: cases of "reasonable" Kyiv,
DTEK and «Vodafone Ukraine»]. (2023). Mind. Retrieved from https://mind.ua/publications/20266478-internet-rechej-i-n-nadcat-
nespodivanih-variantiv-jogo-zastosuvannya-pid-chas-vijni-kejsi-rozumnogo [in Ukrainian].
6. Blokchein u derzhavnomu upravlinni Ukrainy yak liky vid koruptsii, reiderstva i biurokratii: Dumka ekspertiv [Blockchain in
Ukrainian public administration as a cure for corruption, raiding and bureaucracy: Expert opinion]. (2023). Magazine pay space. Re-
trieved from https://psm7.com/uk/analytics/blokchejn-u-derzhavnomu-upravlinni-ukra%D1%97ni-yak-liki-vid-korupci%D1%97-
rejderstva-i-byurokrati%D1%97-dumka-ekspertiv.html [in Ukrainian].
7. Web3 Institute doslidyv 5 keisiv vykorystannia blokcheinu v derzhavnykh servisakh Ukrainy [Web3 Institute has researched
5 cases of blockchain use in Ukrainian government services]. (2024). Fintech insider. Retrieved from
https://fintechinsider.com.ua/web3-institute-doslidyv-5-kejsiv-vykorystannya-blokchejnu-v-derzhavnyh-servisah-ukrayiny [in
Ukrainian].
8. Pro e-hryvniu – tsyfrovi hroshi Natsionalnoho banku [About e-hryvnia – digital money of the National Bank]. National Bank
of Ukraine. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/payments/e-hryvnia [in Ukrainian].
О. С. Сердюк
157
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
9. DTEK vyvchaie mozhlyvist vykorystannia blokcheinu v enerhetytsi [DTEK is studying the possibility of using blockchain in
the energy sector]. (2023). Fintech insider. Retrieved from https://fintechinsider.com.ua/dtek-vyvchaye-mozhlyvist-vykorystannya-
blokchejnu-v-energetyczi [in Ukrainian].
10. V Ukraini vpershe vyrobliatymut khirurhichni implanty iz tytanovoho splavu metodom 3D druku [For the first time in
Ukraine, surgical implants made of titanium alloy will be produced using 3D printing]. (2020). Ekonomichna pravda. Retrieved from
https://epravda.com.ua/news/2020/12/16/669235/ [in Ukrainian].
11. Vlasni 3D-tekhnolohii v Ukraini: vid stvorennia obladnannia do vyhotovlennia kintsevoho produktu [Own 3D technologies
in Ukraine: from creating equipment to manufacturing the final product]. (2021). Defense express. Retrieved from https://defence-
ua.com/weapon_and_tech/vlasni_3d_tehnologiji_v_ukrajini_vid_stvorennja_obladnannja_do_vigotovlennja_kintsevogo_produktu-
4636.html [in Ukrainian].
12. Instytut Patona vpershe v Ukraini stvoryv 3D-prynter dlia vyhotovlennia komplektuiuchykh do turbin ta aviadvyhuniv [The
Paton Institute created the first 3D printer in Ukraine for the production of components for turbines and aircraft engines]. (2021).
Defense express. Retrieved from https://defence-ua.com/news/institut_patona_vpershe_v_ukrajini_stvoriv_3d_printer_dlja_
vigotovlennja_komplektujuchih_do_turbin_ta_aviadviguniv_foto-4270.html [in Ukrainian].
13. Budivelna kompaniia «APRIORIHRUP» ta Maibutnie 3D-druku v Budivnytstvi [Construction company
«APRIORIGROUP» and the Future of 3D Printing in Construction]. (2024). Apriorihrup. Retrieved from
https://apriorigroup.com.ua/2024/08/05/3d-druk-v-budsvnyctvi/ [in Ukrainian].
Сердюк О. С. Стимулювання розвитку моделей виробництва Індустрії 4.0
Аналіз досвіду впровадження технологій Індустрії 4.0 в Україні свідчить про фрагментарний, але перспективний розви-
ток у виробничій сфері, фінансових послугах та державному управлінні. Зокрема, блокчейн-технології вже застосовуються
для реєстрації цифрових активів, підвищення прозорості державних закупівель і боротьби з корупцією.
Для стимулювання широкомасштабного впровадження технологій Індустрії 4.0 запропоновано концепцію крауд-
інвестингової платформи. Вона передбачає використання Інтернету речей для збору виробничо-фінансових даних на смарт-
підприємствах, їхню подальшу обробку за допомогою штучного інтелекту та збереження в блокчейні. Це забезпечить потен-
ційним інвесторам оперативний і прозорий доступ до інформації про виробничі процеси, що підвищить рівень довіри та спри-
ятиме залученню інвестицій у реальний сектор економіки.
Ключові слова: Індустрія 4.0, штучний інтелект, Інтернет речей, 3D-друк, блокчейн.
Serdiuk O. Stimulating the Development of Industry 4.0 Production Models
Analysis of the experience of implementing Industry 4.0 technologies in Ukraine indicates fragmented but promising develop-
ment in the manufacturing sector, financial services and public administration. In particular, blockchain technologies are already being
used to register digital assets, increase transparency in public procurement and fight corruption.
To stimulate the large-scale implementation of Industry 4.0 technologies, a concept of a crowdinvesting platform has been pro-
posed. It involves using the Internet of Things to collect production and financial data at smart enterprises, their further processing
using artificial intelligence and storage in the blockchain. This will provide potential investors with prompt and transparent access to
information about production processes, which will increase the level of trust and help attract investments in the real sector of the
economy.
Keywords: Industry 4.0, artificial intelligence, Internet of Things, 3D printing, blockchain.
Стаття надійшла до редакції 26.02.2025
Рецензовано: 12.03.2025
|