Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України
Досліджено механізм реалізації публічно-приватного партнерства (ППП) в контексті державної інвестиційної політики України, що є критично важливим для залучення довгострокових інвестицій та повоєнного відновлення. Визначено теоретичні засади та ключові етапи ППП, включаючи ініціювання, підготовку, ви...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204271 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України / В.В. Венгер, О.М. Кушніренко // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 1 (79). — С. 86-94. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859682806419947520 |
|---|---|
| author | Венгер, В.В. Кушніренко, О.М. |
| author_facet | Венгер, В.В. Кушніренко, О.М. |
| citation_txt | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України / В.В. Венгер, О.М. Кушніренко // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 1 (79). — С. 86-94. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Досліджено механізм реалізації публічно-приватного партнерства (ППП) в контексті державної інвестиційної політики України, що є критично важливим для залучення довгострокових інвестицій та повоєнного відновлення. Визначено теоретичні засади та ключові етапи ППП, включаючи ініціювання, підготовку, вибір партнера, укладання договору, фінансування та моніторинг. Проведено статистичний аналіз практики ППП в Україні за 2018–2023 роки, який виявив значні розриви між кількістю укладених договорів та реально реалізованих проєктів, а також зростання числа розірваних контрактів. Ідентифіковано ключові системні проблеми: відсутність єдиної національної стратегії ППП, низька проектна спроможність органів місцевого самоврядування, брак чітких гарантій для інвесторів, обмеженість фінансових ресурсів для підготовки проєктів, непрозорість та бюрократизація процедур, а також низький рівень довіри між публічним та приватним секторами. Запропоновано комплексні рекомендації для реформування підходів до ППП, що включають стратегічне переосмислення його ролі, посилення інституційної спроможності, цифровізацію управління та побудову прозорої системи взаємодії, що сприятиме сталому економічному розвитку та відновленню.
This article examines the mechanism of public-private partnership (PPP) implementation within the context of Ukraine's state investment policy, which is crucial for attracting long-term investments and post-war reconstruction. The study identifies the theoretical foundations and key stages of PPP, including initiation, preparation, partner selection, contract signing, financing, and monitoring. A statistical analysis of PPP practices in Ukraine from 2018 to 2023 reveals significant discrepancies between the number of concluded agreements and truly implemented projects, as well as an increase in terminated contracts. Key systemic issues are identified: the absence of a unified national PPP strategy, low project capacity of local self-government bodies, a lack of clear guarantees for investors, limited financial resources for project preparation, opaque and bureaucratic procedures, and a low level of trust between the public and private sectors. The article proposes comprehensive recommendations for reforming PPP approaches, including a strategic rethinking of its role, strengthening institutional capacity, digitalizing management, and building a transparent system of interaction to facilitate sustainable economic development and recovery.
|
| first_indexed | 2025-11-30T19:58:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
86
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-1(79)-86-94
УДК 330.322+35.078
Віталій Васильович Венгер,
доктор економічних наук, с.н.с.,
ORCID 0000-0003-1018-0909,
e-mail: vengerv@ukr.net,
Оксана Миколаївна Кушніренко,
доктор економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0002-3853-584X,
e-mail: kushnksena@gmail.com,
ДУ «Інститут економіки та прогнозування
Національної академії наук України», м. Київ
ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
ЯК ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Вступ. В умовах обмеженості державних фі-
нансових ресурсів, нагальної потреби у модернізації
інфраструктури та повоєнного відновлення терито-
рій, Україна потребує ефективних та дієвих інстру-
ментів залучення довгострокових інвестицій. Од-
ним із найбільш перспективних підходів до досяг-
нення цієї мети є публічно-приватне партнерство
(ППП), яке дозволяє поєднати ресурси та експертизу
публічного і приватного секторів для спільної реалі-
зації стратегічно важливих проєктів. У сучасних
умовах ППП розглядається не лише як інструмент
залучення додаткових фінансових ресурсів, а й як
важливий елемент моделі державної інвестиційної
політики, що здатен сприяти структурній трансфор-
мації економіки, підвищенню якості суспільних по-
слуг, забезпеченню прозорості управління та зміц-
ненню довіри між державою, бізнесом і суспіль-
ством.
Розширення практик ППП в Україні набуває
особливого значення у контексті потреби швидкого
відновлення зруйнованої війною інфраструктури,
розвитку соціальної сфери, модернізації енергетич-
ного сектору, транспортної логістики та екологічної
безпеки. При цьому важливо враховувати не лише
фінансово-економічні аспекти, а й інституційні
передумови, зокрема ефективність нормативно-пра-
вового забезпечення, наявність професійних управ-
лінських структур, механізмів контролю та моніто-
рингу проєктів ППП, а також обмеження і загрози
промислового розвитку України в умовах воєнного
стану.
Актуальність дослідження обумовлена необ-
хідністю формування цілісного підходу до реаліза-
ції ППП як системного елементу моделі державної
інвестиційної політики, що забезпечує довгостро-
кову сталість інвестиційних процесів, забезпечує ре-
конструкцію інфраструктури та прискорює залу-
чення приватних інвестицій в процеси відновлення
регіонів, а також сприяє інтеграції України до євро-
пейського економічного простору.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Огляд останніх наукових публікацій засвідчує висо-
кий рівень зацікавленості академічної спільноти у
вивченні природи, інструментів та галузевих особ-
ливостей реалізації ДПП в Україні. Автори концен-
трують увагу як на загальних проблемах нормати-
вно-правового забезпечення (Р. Поляков [1], С. Ма-
куха [2]), так і на прикладних аспектах – орендній
формі партнерства у сфері науки та освіти (А. Федо-
сова [3]), туристичній галузі (К. Гібкін [4]), косміч-
ній індустрії (С. Карпенко [5]), а також інформацій-
ній безпеці (О. Шевчук, Є. Чорний [6]).
Однією з ключових тем сучасного наукового
дискурсу є проблема інституційного оформлення
суб’єктів публічно-приватного партнерства. Так,
С. Карпенко неодноразово звертається до питання
формування адміністративно-правового статусу
учасників партнерства, зокрема в галузях, які тради-
ційно вважалися виключно державною прерогати-
вою – як-от космос чи національна безпека [7]. Це
вказує на поступову трансформацію управлінської
парадигми та визнання ролі приватного сектору у
стратегічно важливих сферах.
Проблематика фінансового забезпечення ППП
досліджується Б. Шулюком [8] і Ф. Ткачиком [8], які
акцентують увагу на потребі в ефективних інстру-
ментів бюджетної підтримки проєктів за участі дер-
жави. З іншого боку, роботи В. Дабіжі та О. Самкова
[9] демонструють необхідність вивчення досвіду ін-
ших країн і адаптації глобальних практик до націо-
нального контексту. Особливу цінність у цьому кон-
тексті має дослідження В. Круглова [10], що під-
креслює значення інноваційних технологій і цифро-
візації у сфері публічно-приватного партнерства –
як вектору інтеграції з ЄС та каталізатору структур-
них змін.
Низка дослідників звертає увагу на необхід-
ність забезпечення системного підходу до розвитку
ППП. Зокрема, Г. Шпакова та ін. [11] підкреслюють
важливість впровадження інноваційних підходів у
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
87
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
процесі повоєнного відновлення інфраструктури.
Такі підходи мають базуватися на взаємовигідному
розподілі ризиків і прозорості процедур. Водночас у
роботі А. Кропельницького [12] наголошується на
відсутності узгоджених стратегічних документів та
слабкій інституційній спроможності органів влади
щодо реалізації комплексних партнерських проєк-
тів.
Більшість зарубіжних вчених наголошують на
ефективності ППП як стратегічних інструментів для
розвитку інфраструктури та покращення надання
послуг, що формує механізми його реалізації, спри-
яючи розробці та впровадженню сталих та адаптив-
них інвестиційних проєктів для економічного зрос-
тання, інноваційного розвитку та екологічного від-
новлення [13]. Забезпечуючи ефективну мобіліза-
цію ресурсів, розвиток інфраструктури та впрова-
дження інновацій через співпрацю держави та біз-
несу, проєкти ППП сприяють досягненню Цілей ста-
лого розвитку [14]. К. Касаді, К. Еріксон, Р. Левітт,
Д. Ешлі, Р. Логчер, Д. Кеттл, Дж. Форрер та ін. на-
голошують, що ППП є важливим механізмом стиму-
лювання економічного та інфраструктурного зрос-
тання, пропонуючи модель співпраці, яка викорис-
товує сильні сторони як державного, так і приват-
ного секторів [15].
Обґрунтування ролі ППП як інструменту інвес-
тиційної політики постійно знаходиться в центрі
уваги провідних міжнародних організацій, зокрема
МВФ, ОЕСР, ЮНІДО та ін. Зокрема, в Оглядах ін-
вестиційної політики ЮНКТАД зазначено, що пуб-
лічні інвестиційні проєкти (ПІП) відіграють важ-
ливу роль у забезпеченні підтримки громад та отри-
манні переваг для сталого розвитку. Це підтверджу-
ється результатами оцінки інвестиційної бази в
50 країнах, яка включає режим регулювання прямих
іноземних інвестицій, оподаткування, заходи зі
сприяння розвитку бізнесу, наявність робочої сили
та їх кваліфікація, доступ до землі, екологічні по-
казники, правила конкуренції та ін. [16]. ОЕСР роз-
робила принципи ППП, які сприяють налагодженню
ефективного співробітництва між урядовими уста-
новами та приватним сектором [17].
Загалом, аналіз наукового доробку дозволяє
стверджувати, що хоча ППП вже стало об’єктом
численних теоретичних і прикладних досліджень,
низка важливих питань залишається відкритою. Зо-
крема, йдеться про потребу комплексного вивчення
інструментів реалізації ППП саме в інвестиційних
проєктах, їх впливу на трансформацію державної ін-
вестиційної політики та формування ефективного
інституційного середовища. Такий підхід є необхід-
ним для забезпечення дієвості партнерства у страте-
гічно важливих секторах економіки, особливо в
умовах повоєнного відновлення.
Метою статті є обґрунтування моделі взаємо-
дії держави та бізнесу для реалізації інвестиційної
політики України на основі публічно-приватного
партнерства, з урахуванням сучасних викликів, ре-
гіональної специфіки та міжнародного досвіду для
забезпечення стійкого соціально-економічного роз-
витку.
Виклад основного матеріалу. Публічно-при-
ватне партнерство – це інституційно оформлена
форма довгострокової співпраці між органами дер-
жавної влади або місцевого самоврядування та при-
ватними суб’єктами господарювання з метою спіль-
ної реалізації суспільно важливих проєктів [2; 11]. У
центрі такої співпраці лежить розподіл функцій, ри-
зиків, ресурсів та відповідальності на основі кон-
тракту або іншої юридично зобов’язальної угоди.
Теоретичне підґрунтя ППП ґрунтується на по-
єднанні економічної ефективності приватного сек-
тору з суспільною орієнтацією та стратегічними
пріоритетами державного управління, що дозволяє
створювати спільну цінність для суспільства, інвес-
торів та держави. Зокрема, на цьому наголошується
в документах ОЕСР, де зазначається, що ППП – це
довгострокові угоди між урядом та приватним
партнером, за якими приватний партнер надає та фі-
нансує державні послуги, використовуючи капіталь-
ний актив, розділяючи пов’язані з цим ризики. ППП
можуть надавати державні послуги як щодо інфра-
структурних активів (таких як мости, дороги), так
і щодо соціальних активів (таких як лікарні, комуна-
льні послуги, в’язниці) [17].
Ключовими характеристиками ППП [1; 3] є
чіткий розподіл ризиків між сторонами відповідно
до їхньої спроможності управляти цими ризиками
(наприклад, будівельні, фінансові, експлуатаційні
ризики можуть покладатися на приватного парт-
нера, а політичні або регуляторні – залишатися за
державою); залучення приватного капіталу для фі-
нансування, проєктування, будівництва та експлу-
атації об’єктів інфраструктури; збереження за дер-
жавою функцій контролю та регуляції, що забезпе-
чує дотримання стандартів якості, доступності та
безпеки наданих послуг.
Наведене свідчить про те, що ППП є дієвим ін-
струментом реалізації інвестиційної політики, зо-
крема в таких аспектах як: мобілізація додаткових
ресурсів для реалізації великих інфраструктурних
проєктів у ситуаціях, коли державний чи місце-
вий бюджети обмежені; оптимізація використання
бюджетних коштів завдяки принципу «плати за ре-
зультат», коли платежі здійснюються лише після
введення об’єкта в експлуатацію або на етапі на-
дання послуг; інноваційність та управлінська гнуч-
кість, які приносить приватний сектор, дозволяють
скоротити терміни реалізації, знизити витрати та
підвищити якість; управління повним життєвим
циклом проєкту, коли приватний партнер відповідає
не лише за будівництво, а й за експлуатацію, тех-
нічне обслуговування, модернізацію або демонтаж;
підвищення якості публічних послуг.
Особливої ваги ППП набуває у періоди кризо-
вого відновлення, таких як повоєнна відбудова чи
подолання наслідків економічних або екологічних
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
88
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025
катастроф. У таких умовах держава потребує швид-
кої реалізації інфраструктурних проєктів без над-
мірного навантаження на бюджет; має змогу ско-
ристатися експертизою та технологіями приватного
сектору, зокрема міжнародних інвесторів і донорів;
формує нову інституційну архітектуру управління
розвитком, в основі якої лежить принцип партнер-
ства.
Інвестиційні проєкти, що реалізуються в межах
публічно-приватного партнерства, здебільшого ма-
ють капіталомісткий характер та орієнтовані на дов-
гострокове створення об’єктів суспільного зна-
чення. Основна мета таких проєктів полягає у забез-
печенні ефективної модернізації інфраструктури та
наданні якісних публічних послуг, водночас ство-
рюючи економічну вигоду для приватного інвес-
тора. В рамках державної інвестиційної політики
ППП виконує функції мультиплікатора бюджетних
ресурсів, каталізатора модернізації публічних по-
слуг, інструменту мінімізації фіскальних ризиків та
способу активізації економіки на національному й
місцевому рівнях [9; 11-12]. Однак ефективність
цього інструменту безпосередньо залежить від того,
наскільки чітко, прозоро й збалансовано побудована
структура його реалізації.
В розвинутих країнах, зокрема ЄС та США,
ППП охоплює такі сфери, як транспортна інфра-
структура, енергетика, охорона здоров’я, освіта,
цифровізація, екологічні проєкти і розвиток міської
інфраструктури з акцентом на стійкість та інновації.
В Україні публічно-приватне партнерство ще
перебуває на стадії становлення і характеризується
обмеженою кількістю реалізованих проєктів. Галу-
зевий розподіл укладених договорів ППП, що реалі-
зовано в Україні у 2024 р. показано на рис. 1.
Рис. 1. Сфери, в яких реалізовувалися проєкти ППП у 2024 р.
Складено за даними [18].
Договори ППП, що реалізовувалися в Україні у
2024 р. найчастіше укладалися у таких галузях, як
енергетика і ЖКГ (електростанції, водоочисні спо-
руди, об’єкти ВДЕ, системи теплопостачання); ту-
ризм; охорона здоров’я та освіта (лікарні, поліклі-
ніки, школи, освітні та наукові центри); управління
відходами; інші – транспортна інфраструктура (до-
роги, мости, залізниця, аеропорти, порти); цифрова
інфраструктура (платформи електронного вряду-
вання, кібербезпека, геоінформаційні системи); ло-
гістика та промислові зони (індустріальні парки, ло-
гістичні хаби, вантажні термінали).
Незважаючи на широкий спектр потенційних
сфер застосування, статистичні дані за 2018–
2024 роки свідчать про значні виклики у сфері реа-
лізації ППП в Україні. Упродовж цього періоду за-
гальна кількість укладених договорів залишалася ві-
дносно стабільною – від 187 до 200 щорічно [18].
Проте кількісний ріст не супроводжувався якісними
зрушеннями, що вказує на системну кризу інститу-
ційного, організаційного та проєктного забезпе-
чення ППП. Кількість договорів, які не реалізу-
ються, зросла з 131 у 2018 р. до 176 у 2023 р., що
становить майже 84% усіх активних договорів. По-
при збільшення кількості договорів, частка невико-
нуваних залишається майже незмінною (114–
119 щороку), що свідчить про відсутність оцінки не-
вдалих проєктів, брак механізмів реструктуризації
або закриття неефективних договорів та штучне
«нагромадження» проблемних кейсів у системі.
Протягом 2024 р. укладено 200 договорів, з
яких реалізується 22 договори (9 – концесійних до-
говорів, 6 – договорів про спільну діяльність, 7 –
інші договори), 167 договорів не реалізується (114 –
не виконується, 53 – розірвані / закінчився термін
дії) [18]. Кількість розірваних договорів зросла з
Виробництво,
транспортування і
постачання тепла
та розподіл і
постачання
природного газу
18%
Збір, очищення та
розподілення води
37%
Управління
відходами, крім
збирання та
перевезення
Охорона здоров'я
9%
Туризм
18%
Інші
9%
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
89
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
14 у 2018 р. до 53 у 2024 р. – майже в чотири рази.
Така ситуація вказує на відсутність якісного про-
єктного супроводу, нестачу механізмів незалежної
оцінки проєктів, перевантаження системи «нежиттє-
здатними» ініціативами. Це є тривожним сигналом,
який свідчить про низьку якість підготовки догово-
рів, нерівномірність очікувань сторін та високу не-
визначеність реалізаційного середовища.
Із 2022 р. в статистиці з’явилася нова катего-
рія – договори, призупинені через війну. Їх кількість
склала: 13 у 2022 р., 10 у 2023 р., 11 у 2024 р. [18].
Це свідчить про наявність фізичних та безпекових
бар’єрів для реалізації ППП, а також підкреслює не-
стачу інструментів обліку реального стану проєктів
на місцях, що унеможливлює комплексний аналіз
втрат і коригування стратегій.
Усе це вказує на необхідність системного пере-
гляду підходів до розвитку ППП, з урахуванням як
загальнонаціональних викликів, так і регіональної
специфіки, адже нерівномірність економічного роз-
витку, різний рівень інституційної спроможності
місцевої влади та обмежений доступ до інвестицій-
них ресурсів зумовлюють значні відмінності в реа-
лізації ПІП (табл. 1).
Таблиця 1
Кількість договорів ППП укладених в Україні за 2015–2023 рр.
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
+/- зміна
2023/2015
Волинська 1 1
Дніпропетровська 1 1 1 1 2 2 3 3
Донецька 7 7 5 6 6 8 8 8 8 1
Житомирська 1 1 1 1 1 1 1 1 1 -
Закарпатська 4 4 9 4 4 4 4 4 4 -
Запорізька 7 7 7 7 7 11 11 11 11 4
Івано-Франківська 1 2 2 2 2 1 1 1 2 1
Київська 1 11 13 19 15 13 13 13 14 13
Кіровоградська 1 1 2 2 2 2 2 2 1
Луганська 1 1 1 1 1 5 5 5 5 4
Львівська 4 4 4 4 5 8 8 8 8 4
Миколаївська 15 15 15 15 15 18 18 18 18 3
Одеська 14 14 9 8 9 1 1 1 2 -12
Полтавська 113 113 114 110 110 110 110 110 110 -3
Тернопільська 2 2 2 2 2 -2
Харківська 1 1 1 1 1 1 1 1 1 -
Херсонська 2 2 2 2 2 2 2 2 2 -
Хмельницька 2 1 3 3 3 4 4 4 4 2
Чернівецька 1 1 1 1 1
Чернігівська 1 1 1 1 1 1 1 1 1 -
Складено за даними [18].
У більш розвинених регіонах, таких як Київ-
ська, Львівська чи Дніпропетровська області, ППП
частіше реалізується у формі концесій, будівництва
інфраструктурних об’єктів або енергомодернізацій-
них проєктів. Водночас у менш розвинених або по-
страждалих від бойових дій регіонах рівень впрова-
дження ППП значно нижчий через обмеження в
управлінському потенціалі та інвестиційній приваб-
ливості. Це вимагає комплексної підтримки з боку
держави – як через нормативно-правове сприяння,
так і через цільові програми розвитку спроможності
громад та регіонів у сфері ППП.
Поряд з такими перевагами як наявність знач-
ного потенціалу для застосування ППП у ключових
сферах повоєнної модернізації, реальний стан реалі-
зації інвестиційних проєктів демонструє кризу до-
віри, управління і якості. Для того щоб ППП стало
ефективним інструментом відновлення та розвитку,
Уряд України розпочав реформу управління публіч-
ними інвестиціями (Public Investment Management).
Це дозволить спрямовувати обмежений фінансовий
ресурс на ключові проєкти, що відповідають пріори-
тетам відновлення і враховують актуальні потреби
українців [19].
Механізм реалізації ППП у межах державної ін-
вестиційної політики охоплює послідовність взає-
мопов’язаних етапів, кожен із яких має своє функ-
ціональне, правове та організаційне наповнення, що
забезпечує ефективність та сталий розвиток інвести-
ційних проєктів [20].
Ініціювання проєкту передбачає комплексний
процес ідентифікації та обґрунтування суспільної
потреби, яка не може бути адекватно задоволена че-
рез традиційні бюджетні механізми. На цьому етапі
ініціатором може виступати як державний орган, так
і приватна компанія, що визначає пріоритетність
проєкту в контексті соціально-економічного роз-
витку регіону або держави загалом. Ключовою скла-
довою є всебічний аналіз доцільності застосування
механізму ППП, який базується на прогнозах довго-
строкових економічних вигід, соціального впливу,
екологічної безпеки та загальної стійкості проєкту.
Цей етап включає попередні консультації з зацікав-
леними сторонами, визначення потенційних ризиків
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
90
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025
та вигод, а також формування концептуального ба-
чення, що слугує основою для подальших дій.
Підготовка проєкту передбачає розробку тех-
ніко-економічного обґрунтування (ТЕО), в якому
оцінюються фінансові, технічні, правові, екологічні
та соціальні аспекти проєкту. У процесі підготовки
проводиться детальний аудит регуляторного сере-
довища з метою виявлення та мінімізації законодав-
чих бар’єрів, аналіз життєвого циклу об’єкта з ура-
хуванням витрат на будівництво, експлуатацію та
утилізацію, а також визначення потенційних ризи-
ків. Крім цього, на цьому етапі здійснюються кон-
сультації з потенційними приватними партнерами,
залучаються експертні групи, розробляються крите-
рії відбору та готується пакет документів для кон-
курсної або переговорної процедури. Надійність та
якість підготовки є вирішальними чинниками для
мінімізації ризиків неефективного використання ре-
сурсів і забезпечення життєздатності проєкту.
Вибір приватного партнера здійснюється за до-
помогою конкурсної процедури, яка забезпечує
принципи відкритості, конкурентності та рівного
доступу для всіх зацікавлених суб’єктів. У винятко-
вих випадках, передбачених законодавством, може
застосовуватися переговорна процедура з урахуван-
ням специфіки проєкту. Процедура відбору спрямо-
вана не лише на визначення найбільш економічно
вигідної пропозиції, а й на забезпечення відповідно-
сті потенційного партнера стратегічним пріорите-
там, стандартам якості, соціальним критеріям та ви-
могам щодо мінімізації ризиків. Важливо, що відбір
має базуватися на прозорих та чітко визначених кри-
теріях, які передбачають не лише фінансову спро-
можність, а й досвід реалізації аналогічних проєктів,
інноваційний потенціал та соціальну відповідаль-
ність.
Укладання договору формалізує домовленості
між державним та приватним партнерами і встанов-
лює правову основу для взаємодії протягом усього
терміну реалізації проєкту. У договорі детально ре-
гламентуються обов’язки сторін, механізми розпо-
ділу ризиків, строки виконання зобов’язань, умови
фінансування, гарантії повернення інвестицій, а та-
кож процедури вирішення спорів. Особлива увага
приділяється юридичній збалансованості докумен-
тації, що має запобігати можливим зловживанням та
конфліктам інтересів, а також забезпечувати довго-
строкову стабільність умов співпраці. Важливо, щоб
договір містив положення щодо адаптації до змін зо-
внішніх і внутрішніх факторів, що можуть впливати
на реалізацію проєкту.
Фінансування та реалізація проєкту включає
мобілізацію інвестиційних ресурсів із різних дже-
рел – приватних капіталів, державних бюджетних
коштів, грантів, кредитів. В умовах України значну
роль відіграють міжнародні фінансові організації,
які забезпечують не лише фінансову підтримку, а й
інституційну допомогу, технічну експертизу, а та-
кож контроль за дотриманням високих стандартів
управління проєктами. У процесі реалізації здійсню-
ється координація дій усіх учасників, управління ри-
зиками, а також моніторинг прогресу з метою своє-
часного виявлення та усунення проблемних момен-
тів. Ефективна реалізація передбачає суворе дотри-
мання строків і бюджетних обмежень, а також впро-
вадження інноваційних підходів і технологій. Моні-
торинг, аудит та контроль є невід’ємними складо-
вими механізму ППП, що забезпечують прозорість,
підзвітність та якість реалізації проєкту на всіх ета-
пах. Державний аудит, громадський моніторинг, не-
залежне оцінювання ефективності та ризиків спри-
яють формуванню довіри між партнерами та сус-
пільством загалом.
Модель взаємодії держави та бізнесу в межах
інвестиційної політики на основі публічно-приват-
ного партнерства в Україні базується на створенні
умов для довгострокових інвестицій, оптимізації ви-
трат при збереженні державного контролю та перед-
бачає підготовку, подання, оцінку та пріоритезацію
відповідно встановлених критеріїв концепцій пуб-
лічних інвестиційних проєктів (ПІП). Основними
ознаками такої моделі є [21]:
– довготривалість відносин (від 5 до 50 років)
заснованих на договорі;
– створення та/або будівництво (нове будівни-
цтво, реконструкція, реставрація, капітальний ре-
монт та технічне переоснащення) об’єкта державно-
приватного партнерства та/або управління (користу-
вання, експлуатація, технічне обслуговування) та-
ким об’єктом, потенційно включаючи управління
пов’язаною послугою;
– значна управлінська відповідальність приват-
ного партнера, шо передбачає передачу частини ри-
зиків приватному партнеру на значну частину жит-
тєвого циклу активу, на додаток до передачі ризиків,
пов’язаних з будівництвом;
– внесення приватним партнером інвестицій в
об’єкт ППП: приватний партнер надає значну час-
тину фінансування, при цьому винагорода в значній
мірі залежить від операційної ефективності (експлу-
атаційної готовності та/або використання) з метою
взаємоузгодження інтересів обох сторін;
– залучення зовнішніх коштів дозволяє дер-
жавному партнеру реалізувати одразу декілька про-
ектів та сплачувати пізніше участь у фінансуванні
проєкту стимулює приватного партнера до змен-
шення вартості початкових інвестицій;
– забезпечення експлуатаційної готовності та
належної експлуатації/обслуговування інфраструк-
тури, оптимізації витрат повного циклу життя ін-
фраструктури (Life-cycle cost management).
Слід відмітити, що незважаючи на воєнні за-
грози, перебої з енергопостачанням, кібератаки, в
Україні відбувається активне впровадження цифро-
вих технологій як невід’ємної складової моделі
ППП. Мова йде про електронну комунікаційну пла-
тформу цифрової системи DREAM (Digital
Restoration Ecosystem for Accountable Management),
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
91
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
яка забезпечує єдиний цифровий маршрут для всіх
проектів відбудови, збирає всі дані за проектами в
режимі онлайн, графічно відображає ці дані та забез-
печує їх публікацію відповідно до глобального
стандарту Open Contracting Data Standard [22]. Такі
інструменти сприяють своєчасному прийняттю
управлінських рішень, мінімізації корупційних ри-
зиків та підвищенню загальної ефективності публіч-
ної інвестиційної діяльності.
На порталі DREAM наразі зареєстровано
789 інвестиційних проєктів загальним бюджетом
2,6 трлн грн, з яких на стадії реалізації (більше 80%)
зафіксовано лише 14, переважна більшість – це
проєктні ідеї (238). Ключовою проблемою є низький
рівень фінансового покриття ПІП, який наразі ста-
новить лише 29,4% або 763,26 млрд грн. Дефіцит фі-
нансування в умовах війни суттєво ускладнює реа-
лізацію публічних проєктів в Україні, обмежуючи
можливості держави щодо інвестування в інфра-
структуру, соціальні послуги та відновлення кри-
тичних об’єктів, що, у свою чергу, посилює вимоги
до якості, обґрунтованості та ефективності кожного
проєкту [23].
Враховуючи означене, інноваційні та наукові
проєкти залишаться поза увагою можливості фінан-
сування за рахунок публічних коштів, навіть якщо
вони матимуть високу суспільну цінність та еконо-
мічну результативність. Фінансування ПІП, відпо-
відно до визначених критеріїв, вимог та підходів,
включає передусім традиційні та інфраструктурні
галузі, а також обмежує доступ наукових установ до
можливості реалізації проєктів за публічні кошти та
не стимулює розвиток секторів економіки, де інно-
ваційна складова є визначальною. Це потребує роз-
ширення категорій критеріїв пріоритетності розпо-
ділу публічних інвестицій на відповідний рік кате-
горією «Інноваційність та рівень готовності до впро-
вадження», що дасть змогу підвищити ефективність
використання державних коштів, спрямованих на
будівництво і модернізацію інфраструктури країни
на принципах «Build Back Better».
Незважаючи на наявність базового правового
регулювання у сфері публічно-приватного партнер-
ства, яке передбачене Законом України «Про дер-
жавно-приватне партнерство», Законом України
«Про концесію» та рядом підзаконних актів, фак-
тична імплементація механізмів ППП залишається
обмеженою. Реалізація таких проєктів стикається з
комплексом системних, інституційних, організацій-
них і фінансових бар’єрів, які перешкоджають пере-
творенню ППП на ефективний інструмент розвитку
інфраструктури, регіональної економіки та держав-
ної інвестиційної політики загалом [24]. Перш за все
мова йде про відсутність єдиної національної стра-
тегії розвитку ППП в Україні, яке досі не інтегро-
ване як цілісний елемент у державну інвестиційну
політику. Відсутність чіткого стратегічного ба-
чення, системних пріоритетів та узгоджених із сек-
торальними політиками цілей призводить до фраг-
ментарності ініціатив, непослідовності у прийнятті
рішень і слабкої координації між центральними та
місцевими органами влади. Зокрема, більшість те-
риторіальних громад не мають необхідного кадро-
вого, технічного або організаційного потенціалу для
формування якісних проєктів ППП. Бракує фахівців
із підготовки ТЕО, управління ризиками, ведення
переговорів із інвесторами, а також знань щодо пра-
вових аспектів укладання договорів партнерства. До
того ж, відсутність чіткої системи розподілу ризиків
та державних гарантій для інвесторів призводить до
невизначеності у питанні механізмів компенсації
втрат або гарантій прибутковості, неефективності
ризик-менеджменту, що стримує приватних інвес-
торів від участі у проєктах.
Висновки. Незважаючи на наявність норма-
тивно визначеного механізму реалізації ППП, фак-
тична практика в Україні свідчить про суттєвий
розрив між задекларованими цілями та досягнутими
результатами. Дані за 2018–2024 рр. хоч і вказують
на стабільний рівень укладення ППП-договорів, од-
нак частка проєктів, що переходять до етапу реалі-
зації, зменшується, водночас збільшується кількість
розірваних угод, що свідчить про недостатню ефек-
тивність існуючої моделі інвестиційної політики у
сфері ППП та необхідність її вдосконалення.
Аналіз наявних проблем підтверджує наявність
низки проблем системного характеру пов’язаних з
відсутністю узгодженої стратегії, слабкістю інсти-
туційної спроможності, складністю процедур та ни-
зьким рівнем довіри приватних інвесторів до дер-
жави. Ключовою проблемою залишається відсут-
ність єдиного стратегічного бачення, яке б інтегру-
вало ППП як інструмент не лише в загальнонаціона-
льну інвестиційну політику, а й у секторальні та ре-
гіональні стратегії відбудови й розвитку.
Низька проєктна спроможність органів місце-
вого самоврядування, які є безпосередніми ініціато-
рами проєктів ППП, обумовлена нестачею фахових
кадрів, досвіду та фінансових ресурсів. Це обмежує
здатність громад якісно готувати ТЕО, вести перего-
вори з потенційними інвесторами та забезпечувати
юридичну підтримку проєктів. Складність про-
цедур, надмірна бюрократизація та відсутність уні-
фікованих підходів до підготовки і реалізації ППП
лише посилюють цю проблему, призводячи до затя-
гування термінів, відсутності проєктного циклу і не-
виправданих витрат.
Вирішення питання гарантії та розподілу ризи-
ків, зокрема впровадження чітких механізмів ком-
пенсації втрат, страхування ризиків, а також законо-
давчо гарантованого захисту інвестицій сприятиме
довгостроковому стратегічному партнерству між
державним і приватним секторами, а включення до
критеріїв пріоритетності розподілу публічних інвес-
тицій категорії «Інноваційність та рівень готовності
до впровадження» дасть змогу підвищити ефектив-
ність використання державних коштів, спрямованих
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
92
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025
на будівництво і модернізацію інфраструктури кра-
їни на принципах «Build Back Better».
Таким чином, ефективне функціонування ППП
в Україні можливе лише за умови реформування іс-
нуючої моделі інвестиційної політики в частині
оновлення підходів до планування, ініціювання та
супроводу інвестиційних проєктів.
Література
1. Поляков Р. Б. Поняття та функції державно-приватного партнерства. Актуальні проблеми держави і права. 2020.
Вип. 86. С. 182-189. DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2435.
2. Макуха С. М. Державно-приватне партнерство: проблеми та перспективи для України. Вісник соціально-економічних
досліджень. 2022. № 1-2. С. 9-23. DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.1-2(80-81).2022.9-23.
3. Федосова А. Г. Особливості здійснення орендної форми державно-приватного партнерства у науково-освітній сфері
в Україні. Актуальні проблеми держави і права. 2022. Вип. 93. С. 44-53. DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3313.
4. Гібкін К. Р. Інноваційні механізми державного-приватного партнерства як інструмент розвитку туристичної галузі в
Україні. Суспільство та національні інтереси. 2024. № 8. С. 548-557. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2024-8(8)-548-
557.
5. Карпенко С. До проблеми формування сучасної системи вітчизняних суб’єктів адміністративно-правового регулю-
вання державно-приватного партнерства в космічній галузі України. Юридичний вісник. 2023. № 2. С. 110-119. DOI:
https://doi.org/10.32782/yuv.v2.2023.14.
6. Шевчук О. Р., Чорний Є. М. Правове регулювання державно-приватного партнерства у сфері інформаційної безпеки.
Юридичний бюлетень. 2021. Вип. 19. С. 127-133. DOI: https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2021.19.17.
7. Карпенко С. Р. Загальна характеристика адміністративно-правового статусу суб’єктів державно-приватного партнер-
ства в космічній галузі України. Юридичний бюлетень. 2023. Вип. 29. С. 221-229. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-
318-0-25.
8. Шулюк Б. С., Ткачик Ф. П. Бюджетна підтримка проєктів державно-приватного партнерства: реалії світової та укра-
їнської практики. Бізнес Інформ. 2024. № 7. С. 378-385. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-7-378-385.
9. Дабіжа В. В., Самков О. О. Розвиток державно-приватного партнерства для України з досвіду світової практики.
Modern scientific journal. 2024. Вип. 4. С. 62-73. DOI: https://doi.org/10.36994/2786-9008-2024-4-9.
10. Круглов В. В. Інноваційні технології у державно-приватному партнерстві: досвід Європейського Союзу для України.
Науковий вісник: Державне управління. 2024. № 2. С. 75-89.
11. Шпакова Г. В., Шпаков А. В., Іванова Т. М. Інноваційні підходи та перспективи державно-приватного партнерства
для відновлення інфраструктури в Україні. Просторовий розвиток. 2024. Вип. 8. С. 542-556. DOI:
https://doi.org/10.32347/2786-7269.2024.8.542-556.
12. Кропельницький А. О. Стан та перспективи розвитку державно-приватного партнерства в сучасних умовах. Науко-
вий вісник Полісся. 2024. № 1. С. 106-116. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2024-1(28)-106-116.
13. Zai P. V., Lazar A.M.V. Exploring Public-Private Partnership frameworks in Europe: Study period 2020–2023. Journal of
Financial Studies & Research. 2025. Vol. 2025 (2025). DOI: https://doi.org/10.5171/2025.676799.
14. Liu L. X., Clegg S., Pollack J. The Effect of Public–Private Partnerships on Innovation in Infrastructure Delivery. Project
Management Journal. 2024. Vol. 55 (1). Р. 31-49. DOI: https://doi.org/10.1177/87569728231189989.
15. Casady C., Eriksson K., Levitt R., Scott W... (Re)defining public-private partnerships (PPPs) in the new public governance
(NPG) paradigm: an institutional maturity perspective. Public Management Review. 2019. Vol. 22. Р. 1-23. DOI:
https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1577909.
16. Investment Policy Reviews and public-private partnerships: best practices and recommendations. UNCTAD. URL:
https://investmentpolicy.unctad.org/pages/1042/unctad-investment-policy-reviews-and-public-private-partnerships-best-practices-
and-recommendations.
17. Recommendation of the Council on Principles for Public Governance of Public-Private Partnerships. OECD/LEGAL/0392.
URL: https://legalinstruments.oecd.org/public/doc/275/275.en.pdf.
18. Стан здійснення ДПП в Україні (2025). Міністерство економіки України. URL:
https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-
1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini&isSpecial=true.
19. Улютін Д. Реформа управління публічними інвестиціями забезпечить максимально ефективне використання обме-
жених ресурсів для відновлення України. Міністерство фінансів України. 2024. 6 листоп. URL:
https://mof.gov.ua/uk/news/reforma_upravlinnia_publichnimi_investitsiiami_zabezpechit_maksimalno_efektivne_vikoristannia_obm
ezhenikh_resursiv_dlia_vidnovlennia_ukraini_-_denis_uliutin-4874.
20. Петрова І. П. Досвід реалізації інвестиційних проектів на засадах партнерства влади, бізнесу та суспільства в Україні.
Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 61-67. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).61-67.
21. Державно-приватне партнерство: ознаки та переваги. База знань ДПП. Агенція з підтримки державно-приватного
партнерства. URL: https://pppagency.gov.ua/uk/knowledge-lab/.
22. Мінінфраструктури презентувало комунікаційну платформу електронної екосистеми управління відновленням
DREAM. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mininfrastruktury-prezentuvalo-komunikatsiinu-platformu-
elektronnoi-ekosystemy-upravlinnia-vidnovlenniam-dream
23. Публічні інвестиційні проєкти. DREAM. URL: https://bi.dream.gov.ua/?select=_Language/%5BUK%5D/#/
investmentProjects.
24. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 1 липня 2010 року № 2404-VI (зі змінами та доповненнями).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#Text.
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
93
Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025 ISSN 1817-3772
References
1. Polіakov, R. B. (2020). Poniattia ta funktsii derzhavno-pryvatnoho partnerstva [Concepts and functions of public-private
partnership]. Aktualni problemy derzhavy i prava – Current problems of state and law, Issue 86, pp. 182-189. DOI:
https://doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2435 [in Ukrainian].
2. Makuha, S. M. (2022). Derzhavno-pryvatne partnerstvo: problemy ta perspektyvy dlia Ukrainy [Public-private partnership:
problems and prospects for Ukraine]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen – Socio-Economic Research Bulletin, 1-2, pp. 9-23.
DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.1-2(80-81).2022.9-23 [in Ukrainian].
3. Fedosova, A. H. (2022). Osoblyvosti zdiisnennia orendnoi formy derzhavno-pryvatnoho partnerstva u naukovo-osvitnii sferi
v Ukraini [Features of implementation of lease form of public-private partnership in scientific-educational sphere in Ukraine]. Aktualni
problemy derzhavy i prava – Current problems of state and law, Issue 93, pp. 44-53. DOI: https://doi.org/10.32837/apdp.v0i93.3313
[in Ukrainian].
4. Hibkin, K. R. (2024). Innovatsiini mekhanizmy derzhavnoho-pryvatnoho partnerstva yak instrument rozvytku turyzmu v
Ukraini [Innovative mechanisms of public-private partnership as an instrument for tourism development in Ukraine]. Suspilstvo ta
natsionalni interesy – Society and national interests, 8, pp. 548-557. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2024-8(8)-548-557 [in
Ukrainian].
5. Karpenko, S. (2023). Do problemy formuvannia suchasnoi systemy vitchyznianykh subiektiv administratyvno-pravovoho
rehuliuvannia derzhavno-pryvatnoho partnerstva v kosmichnii haluzi Ukrainy [To the problem of forming modern system of domestic
subjects of administrative-legal regulation of public-private partnership in space industry of Ukraine]. Yurydychnyi visnyk – Legal
Bulletin, 2, pp. 110-119. DOI: https://doi.org/10.32782/yuv.v2.2023.14 [in Ukrainian].
6. Shevchuk, O. R., Chornyi, Ye. M. (2021). Pravove rehuliuvannia derzhavno-pryvatnoho partnerstva u sferi informatsiinoi
bezpeky [Legal regulation of public-private partnership in information security]. Yurydychnyi biuleten – Legal Bulletin, Issue 19,
pp. 127-133. DOI: https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2021.19.17 [in Ukrainian].
7. Karpenko, S. R. (2023). Zahalna kharakterystyka administratyvno-pravovoho statusu subiektiv derzhavno-pryvatnoho
partnerstva v kosmichnii haluzi Ukrainy [General characteristics of administrative-legal status of public-private partnership subjects in
space industry of Ukraine]. Yurydychnyi biuleten – Legal Bulletin, Issue 29, pp. 221-229. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-
318-0-25 [in Ukrainian].
8. Shuliuk, B. S., Tkachyk, F. P. (2024). Biudzhetna pidtrymka proektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva: realii svitovoi ta
ukrainskoi praktyky [Budget support of public-private partnership projects: realities of world and Ukrainian practice]. Biznes Inform –
Business Inform, No. 7, pp. 378-385. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-7-378-385 [in Ukrainian].
9. Dabizha V.V., Samkov O.O. (2024). Rozvytok derzhavno-pryvatnoho partnerstva dlia Ukrainy z dosvidu svitovoi praktyky
[Development of public-private partnership for Ukraine based on world practice experience]. Modern scientific journal, Issue 4, pp. 62-
73. DOI: https://doi.org/10.36994/2786-9008-2024-4-9 [in Ukrainian].
10. Kruhlov, V. V. (2024). Innovatsiini tekhnolohii u derzhavno-pryvatnomu partnerstvi: dosvid Yevropeiskoho Soiuzu dlia
Ukrainy [Innovative technologies in public-private partnership: EU experience for Ukraine]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia
– Scientific Bulletin: State Administration, No. 2, pp. 75-89 [in Ukrainian].
11. Shpakova, H. V., Shpakov, A. V., Ivanova, T. M. (2024). Innovatsiini pidkhody ta perspektyvy derzhavno-pryvatnoho
partnerstva dlia vidnovlennia infrastruktury v Ukraini [Innovative approaches and prospects of public-private partnership for
infrastructure restoration in Ukraine]. Prostorovyi rozvytok, Issue 8, pp. 542-556. DOI: https://doi.org/10.32347/2786-
7269.2024.8.542-556 [in Ukrainian].
12. Kropelnytskyi, A. O. (2024). Stan ta perspektyvy rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva v suchasnykh umovakh [State
and prospects of public-private partnership development in current conditions]. Naukovyi visnyk Polissia – Scientific Bulletin of
Polissya, No. 1, pp. 106-116. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2024-1(28)-106-116 [in Ukrainian].
13. Zai, P. V., Lazar, A. M. V. (2025). Exploring public-private partnership frameworks in Europe: Study period 2020–2023.
Journal of Financial Studies & Research, Vol. 2025, Article 676799. DOI: https://doi.org/10.5171/2025.676799.
14. Liu, L. X., Clegg, S., Pollack, J. (2024). The Effect of Public–Private Partnerships on Innovation in Infrastructure Delivery.
Project Management Journal, 55(1), pp. 31-49. DOI: https://doi.org/10.1177/87569728231189989.
15. Casady, C., Eriksson, K., Levitt, R., Scott, W. (2019). (Re)defining public-private partnerships (PPPs) in the new public
governance (NPG) paradigm: An institutional maturity perspective. Public Management Review, 22, pp. 1-23. DOI:
https://doi.org/10.1080/14719037.2019.1577909.
16. Investment policy reviews and public-private partnerships: best practices and recommendations. UNCTAD. Retrieved from
https://investmentpolicy.unctad.org/pages/1042/unctad-investment-policy-reviews-and-public-private-partnerships-best-practices-
and-recommendations.
17. Recommendation of the Council on Principles for Public Governance of Public-Private Partnerships. OECD/LEGAL/0392.
Retrieved from https://legalinstruments.oecd.org/public/doc/275/275.en.pdf.
18. Stan zdiisnennia DPP v Ukraini [Status of PPP implementation in Ukraine]. (2025). Ministry of Economy of Ukraine.
Retrieved from https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnen
nia DppVUkraini&isSpecial=true. [in Ukrainian].
19. Ulutin, D. (2024, November 6). Reforma upravlinnia publichnymy investytsiiamy zabezpechyt maksimalno efektyvne
vykorystannia obmezhenykh resursiv dlia vidnovlennia Ukrainy [Reform of public investment management ensures maximum efficient
use of limited resources for Ukraine’s recovery]. Ministry of Finance of Ukraine. Retrieved from
https://mof.gov.ua/uk/news/reforma_upravlinnia_publichnimi_investitsiiami_zabezpechit_maksimalno_efektivne_vikoristannia_obm
ezhenikh_resursiv_dlia_vidnovlennia_ukraini_-_denis_uliutin-4874 [in Ukrainian].
20. Petrova, I. P. (2024). Dosvid realizatsii investytsiinykh proektiv na zasadakh partnerstva vlady, biznesu ta suspilstva v Ukraini
[Experience of implementation of investment projects based on partnership of government, business and society in Ukraine]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, No. 1 (46), pp. 61-67. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).61-67 [in Ukrainian].
21. Derzhavno-pryvatne partnerstvo: oznaky ta perevahy [Public-private partnership: signs and advantages]. Public-Private
Partnership Agency. Retrieved from https://pppagency.gov.ua/uk/knowledge-lab/ [in Ukrainian].
22. Mininfrastruktury prezentovalo komunikatsiinu platformu elektronnoi ekosystemy upravlinnia vidnovlenniam DREAM
[Ministry of Infrastructure presented the communication platform of the electronic ecosystem for DREAM recovery management].
В. В. Венгер, О. М. Кушніренко
94
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1(79), 2025
Cabinet of Ministers of Ukraine. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/mininfrastruktury-prezentuvalo-komunikatsiinu-
platformu-elektronnoi-ekosystemy-upravlinnia-vidnovlenniam-dream [in Ukrainian].
23. Public investment projects. DREAM Analytics. Retrieved from https://bi.dream.gov.ua/?select=_Language/%5BUK
%5D/#/investmentProjects. [in Ukrainian].
24. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo: Zakon Ukrainy vid 1 lypnia 2010 roku № 2404-VI (zi zminamy ta dopovnennyamy)
[On public-private partnership: Law of Ukraine dated July 1, 2010, No. 2404-VI (with amendments and additions)]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#Text [in Ukrainian].
Венгер В. В., Кушніренко О. М. Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної
політики України
Досліджено механізм реалізації публічно-приватного партнерства (ППП) в контексті державної інвестиційної політики
України, що є критично важливим для залучення довгострокових інвестицій та повоєнного відновлення. Визначено теоре-
тичні засади та ключові етапи ППП, включаючи ініціювання, підготовку, вибір партнера, укладання договору, фінансування
та моніторинг. Проведено статистичний аналіз практики ППП в Україні за 2018–2023 роки, який виявив значні розриви між
кількістю укладених договорів та реально реалізованих проєктів, а також зростання числа розірваних контрактів. Ідентифіко-
вано ключові системні проблеми: відсутність єдиної національної стратегії ППП, низька проектна спроможність органів міс-
цевого самоврядування, брак чітких гарантій для інвесторів, обмеженість фінансових ресурсів для підготовки проєктів, не-
прозорість та бюрократизація процедур, а також низький рівень довіри між публічним та приватним секторами. Запропоно-
вано комплексні рекомендації для реформування підходів до ППП, що включають стратегічне переосмислення його ролі,
посилення інституційної спроможності, цифровізацію управління та побудову прозорої системи взаємодії, що сприятиме ста-
лому економічному розвитку та відновленню.
Ключові слова: публічно-приватне партнерство, інвестиційна політика, модель, відновлення регіонів, соціально-еконо-
мічний розвиток, інвестиції, проєкти, держава, бізнес, суспільство.
Venger V., Kushnirenko O. Forming a Model of Public-Private Partnership as the Basis of Ukraine's Investment Policy
This article examines the mechanism of public-private partnership (PPP) implementation within the context of Ukraine's state
investment policy, which is crucial for attracting long-term investments and post-war reconstruction. The study identifies the theoretical
foundations and key stages of PPP, including initiation, preparation, partner selection, contract signing, financing, and monitoring. A
statistical analysis of PPP practices in Ukraine from 2018 to 2023 reveals significant discrepancies between the number of concluded
agreements and truly implemented projects, as well as an increase in terminated contracts. Key systemic issues are identified: the
absence of a unified national PPP strategy, low project capacity of local self-government bodies, a lack of clear guarantees for investors,
limited financial resources for project preparation, opaque and bureaucratic procedures, and a low level of trust between the public and
private sectors. The article proposes comprehensive recommendations for reforming PPP approaches, including a strategic rethinking
of its role, strengthening institutional capacity, digitalizing management, and building a transparent system of interaction to facilitate
sustainable economic development and recovery.
Keywords: public-private partnership, investment policy, model, regional recovery, socio-economic development, investments,
projects, state, business, society.
Стаття надійшла до редакції 24.02.2025
Рецензовано: 07.03.2025
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204271 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T19:58:21Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Венгер, В.В. Кушніренко, О.М. 2025-07-03T12:00:21Z 2025 Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України / В.В. Венгер, О.М. Кушніренко // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 1 (79). — С. 86-94. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204271 330.322+35.078 https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-1(79)-86-94 Досліджено механізм реалізації публічно-приватного партнерства (ППП) в контексті державної інвестиційної політики України, що є критично важливим для залучення довгострокових інвестицій та повоєнного відновлення. Визначено теоретичні засади та ключові етапи ППП, включаючи ініціювання, підготовку, вибір партнера, укладання договору, фінансування та моніторинг. Проведено статистичний аналіз практики ППП в Україні за 2018–2023 роки, який виявив значні розриви між кількістю укладених договорів та реально реалізованих проєктів, а також зростання числа розірваних контрактів. Ідентифіковано ключові системні проблеми: відсутність єдиної національної стратегії ППП, низька проектна спроможність органів місцевого самоврядування, брак чітких гарантій для інвесторів, обмеженість фінансових ресурсів для підготовки проєктів, непрозорість та бюрократизація процедур, а також низький рівень довіри між публічним та приватним секторами. Запропоновано комплексні рекомендації для реформування підходів до ППП, що включають стратегічне переосмислення його ролі, посилення інституційної спроможності, цифровізацію управління та побудову прозорої системи взаємодії, що сприятиме сталому економічному розвитку та відновленню. This article examines the mechanism of public-private partnership (PPP) implementation within the context of Ukraine's state investment policy, which is crucial for attracting long-term investments and post-war reconstruction. The study identifies the theoretical foundations and key stages of PPP, including initiation, preparation, partner selection, contract signing, financing, and monitoring. A statistical analysis of PPP practices in Ukraine from 2018 to 2023 reveals significant discrepancies between the number of concluded agreements and truly implemented projects, as well as an increase in terminated contracts. Key systemic issues are identified: the absence of a unified national PPP strategy, low project capacity of local self-government bodies, a lack of clear guarantees for investors, limited financial resources for project preparation, opaque and bureaucratic procedures, and a low level of trust between the public and private sectors. The article proposes comprehensive recommendations for reforming PPP approaches, including a strategic rethinking of its role, strengthening institutional capacity, digitalizing management, and building a transparent system of interaction to facilitate sustainable economic development and recovery. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент інновацій Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України Forming a Model of Public-Private Partnership as the Basis of Ukraine's Investment Policy Article published earlier |
| spellingShingle | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України Венгер, В.В. Кушніренко, О.М. Менеджмент інновацій |
| title | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України |
| title_alt | Forming a Model of Public-Private Partnership as the Basis of Ukraine's Investment Policy |
| title_full | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України |
| title_fullStr | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України |
| title_full_unstemmed | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України |
| title_short | Формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики України |
| title_sort | формування моделі публічно-приватного партнерства як основи інвестиційної політики україни |
| topic | Менеджмент інновацій |
| topic_facet | Менеджмент інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204271 |
| work_keys_str_mv | AT vengervv formuvannâmodelípublíčnoprivatnogopartnerstvaâkosnoviínvesticíinoípolítikiukraíni AT kušnírenkoom formuvannâmodelípublíčnoprivatnogopartnerstvaâkosnoviínvesticíinoípolítikiukraíni AT vengervv formingamodelofpublicprivatepartnershipasthebasisofukrainesinvestmentpolicy AT kušnírenkoom formingamodelofpublicprivatepartnershipasthebasisofukrainesinvestmentpolicy |