Вітання шановних ювілярів
Науковий колектив Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України вітає з ювілеєм: Лесю Георгіївну Мушкетик – українську славістку, фольклористку, педагогиню, угрознавицю, перекладачку; визначного кінознавця, сценариста і педагога, старшого наукового співроб...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204285 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вітання шановних ювілярів // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 5-6. — С. 109-112. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860239760493117440 |
|---|---|
| citation_txt | Вітання шановних ювілярів // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 5-6. — С. 109-112. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | Науковий колектив Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України вітає з ювілеєм: Лесю Георгіївну Мушкетик – українську славістку, фольклористку, педагогиню, угрознавицю, перекладачку; визначного кінознавця, сценариста і педагога, старшого наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Васильовича Тримбача; Теофіла Георгійовича Рендюка – доктора історичних наук, дипломата, історика, етнолога, письменника, журналіста, перекладача; музикознавицю, покровительку і хранительку безцінних скарбів традиційної музики українців — Валентину Миколаївну Пономаренко. Бажаємо творчої наснаги, нових фольклористичних здобутків, успіхів у всіх задумах, плідної праці на ниві української науки, родинного затишку та доброго здоров’я!
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:28:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
109
цьогоріч відзначає ювілей Леся Георгіївна Мушкетик – україн-
ська славістка, фольклористка, педагогиня, угрознавиця, перекладачка.
Народилася л. Мушкетик 25 вересня 1955 року в києві в родині видат-
ного українського письменника Юрія Мушкетика. У 1977 році закінчила
слов’янське відділення філологічного факультету київського державно-
го університету ім. Тараса шевченка (нині – кНУ ім. Тараса шевченка).
Упродовж 1977–1978 років працювала в цНБ ім. Вернадського (нині –
НБУВ), з 1978 року – в ІМФе ім. М. Т. Рильського НАН України, зараз –
провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної
фольклористики ІМФе. У 1988 році захистила кандидатську дисерта-
цію на тему «слов’янознавча проблематика угорської фольклористики
кінця хІх–хх ст.», у 2011-му – дисертацію доктора філологічних наук
«Антропоцентризм народної казки Українських карпат: на матеріалі
української та угорської оповідальної традиції». Працювала на посаді
доцентки кафедри фольклористики, виконувала обов’язки завідувачки
кафедри літератур та мов народів України в кНУ ім. Тараса шевченка
(1988–1993, 1997, 2008). У 1994–1996 роках – викладачка (лектор-
ка) української мови в дебреценському університеті ім. л. кошута
та Ніредьгазькому інституті (Угорщина). л. Мушкетик є членкинею
зовнішнього корпусу Угорської АН, Міжнародного угрознавчого това-
риства (Будапешт), почесною членкинею Угорського етнографічного
товариства. У 2018 році отримала звання членкині-кореспондентки
НАНУ. У 2013–2018 роках була головою Національної асоціації україніс-
тів. дослідниця є заступницею голови спецради ІМФе по захисту дисерта-
цій, входить до атестаційних комісій з оцінювання наукових установ Президії
НАН та Міністерства освіти та науки України.
л. Мушкетик досліджує слов’янсько-угорські, українсько-угорські зв’язки у фольклорі та фольклористиці,
культурі загалом. це, зокрема, історія (з кінця хІх ст. по наш час) та сучасний стан слов’янської фольклорис-
тики в Угорщині («славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан» (2014), «сучасна угорська етно-
логія: осередки, напрями, постаті» (2017)), а також фольклор українсько-угорського пограниччя. Зокрема
про угорські переймання в українському фольклорі Закарпаття йдеться в монографії «Фольклор українсько-
угорського порубіжжя» (2013), куди ввійшов також найповніший на сьогодні огляд історії фольклористики
Закарпаття з розлогою бібліографією. серед наукових зацікавлень дослідниці – казкознавство; вона опри-
явнила монографії «людина в народній казці Українських карпат: на матеріалі української та угорської
оповідальної традиції» (2010) та «Персонажі української народної казки» (2014). У колі інтересів науковиці
перебувають і питання рецепції морально-етичних поглядів народу у фольклорній традиції. Вона є автором
7 персональних та співавтором кількох колективних монографій, а також понад 300 наукових статей і рецензій
в українських, угорських, польських, болгарських, білоруських наукових виданнях. л. Мушкетик упорядкува-
ла кілька фольклорних та фольклористичних збірників: «Під одним небом: Фольклор етносів України» (1997,
разом з л. Вахніною, В. Юзвенко), «Угорські народні казки» (2003, 2010) та ін. Підготувала низку статей до
енциклопедичних словників «художня культура південних і західних слов’ян» (2006) та «Українська славіс-
тична фольклористика хІх–хх ст.» (2019). Науковиця є однією з упорядників найбільшого нині двотомного
угорсько-українського словника «magyar-ukrán szótár» (Угорсько-український словник, 2005–2006).
леся Георгіївна – заступниця головного редактора щорічника «слов’янський світ», членкиня редко-
легій часописів «Народна творчість та етнологія», «Міфологія і фольклор» (львів), щорічників «Наукові
записки МАУ», «література. Фольклор. Проблеми поетики» (кНУ), «Матеріали до української етнології»,
«Познанська україністика» та ін. Вона брала участь у багатьох наукових форумах: міжнародних конгресах
україністів (2005, 2009, 2013, 2018), славістів (1983, 1990, 1991, 2007), угрознавців (1991, 2006, 2016) різно-
манітних закордонних конференціях, підтримує стосунки з науковцями багатьох країн, зокрема зарубіжними
славістами А. Золтаном, М. Мушинкою, М. сополигою В. Новак, І. крізою та ін.
л. Мушкетик є фаховою перекладачкою з угорської мови українською, має в доробку 14 книжкових видань,
є членкинею Національної спілки письменників України та зарубіжною членкинею спілки письменників
Угорщини, отримала Грамоту дебреценського університету ім. л. кошута за заслуги у викладанні української
мови (1997), відзнаки та премії за дві монографії (2013, 2014). У 2019 році нагороджена пам’ятною медаллю на
честь 100-річчя НАН України.
Вітаємо лесю Георгіївну зі славним ювілеєм! Бажаємо творчої наснаги в її наукових та перекладацьких
обріях, нових фольклористичних здобутків, здібних учнів та послідовників, родинного затишку та доброго
здоров’я!
Леся Мушкет ик
Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
www.etnolog.org.ua
IM
FE
110
Науковий колектив Інституту мистецтвознавства, фольклористи-
ки та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України вітає із 70-річчям
визначного кінознавця, сценариста і педагога, старшого наукового
співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культуро логії,
заслуженого діяча мистецтв України Сергія Васильовича Тримбача.
Понад чотири десятиліття пов’язують його з Інститутом. Після закін-
чення відділення української мови і літератури філологічного факуль-
тету київського державного університету ім. Т. Г. шевченка (1973) він
закінчив аспірантуру ІМФе (1979) й відтоді працює в його колективі. За
цей час опублікував сотні кінознавчих статей про історію та актуальні
проблеми екранних мистецтв у наукових й інших періодичних видан-
нях. дослідницькі інтереси с. Тримбача зосереджені на вітчизняному
кіномистецтві. Упродовж 1980–2010-х років він виступив координа-
тором, упорядником і співавтором низки колективних праць з питань
кіно, серед яких – «олександр довженко. Фільми. Малюнки. Задуми»
(київ, 1994), «субверсії сюрреалізму в кіно східної та центральної
європи» («Subversionen des Surrealen im mittel- und osteuropaischen
Film», Франкфурт-на-Майні, 2002), «довженко і кіно хх століття»
(київ, 2004) та ін.
Багаторічне невтомне зацікавлення с. Тримбача мистецькими здо-
бутками о. довженка стало основою авторського фундаментального
дослідження життя і творчості класика української кінематографії
«олександр довженко. Загибель богів: ідентифікація автора в наці-
ональному часо-просторі» (Вінниця, 2007), відзначеного державною
премією України імені олександра довженка (2008) за видатний внесок у
розвиток українського кіномистецтва. сергій Васильович був науковим редак-
тором і співавтором вступної статті першого видання повної версії щоденників о. довженка («олександр
довженко. Щоденникові записи. 1939–1945». харків, 2013), упорядником і першопублікатором збірки
статей «довженко без гриму» (київ, 2014, у співавт.). його праці вивели сучасне довженкознавство на
принципово новий рівень.
с. Тримбач є автором сценаріїв фільмів: «Важко перші сто років» (1997), «Богдан ступка. львівські
хроніки» (1998), «Небилиці про Борислава» (1999), «любов небесна» (2002), «Вічний хрест» (2003),
«Небезпечно вільна людина» (2004), «живі» (2008), «довженко починається» (2009), «Райдуга в
каракумах» (2014) та ін.
Ювіляр викладав кінознавство в Інституті кіно і телебачення київського національного університету
культури і мистецтв, Інституті екранних мистецтв київського національного університету театру, кіно і теле-
бачення імені І. к. карпенка-карого, Інституті журналістики київського національного університету імені
Тараса шевченка. сергій Васильович виступає з лекціями про українське кіно в різних країнах світу, щороку
бере участь у провідних міжнародних кінофестивалях, зокрема в Берлінському МкФ.
с. Тримбач входив до складу комітету з Національної премії України імені Тараса шевченка (1992–1995,
2009–2011, 2015–2019) та комітету з державної премії України імені о. довженка (1994–1998, 2009–2012,
голова комітету). двічі поспіль його обирали головою Національної спілки кінематографістів України (2009–
2013, 2013–2017). Був членом Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України
(2005–2010).
У свій ювілейний рік сергій Васильович працює над кількома великими науковими проєктами і сценарія-
ми. Від душі бажаємо йому успіхів у всіх задумах, здоров’я і натхнення! Многая літа!
сеРГІЙ т РиМБАЧ
Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
www.etnolog.org.ua
IM
FE
111
цьогоріч Теофіл Георгійович Рендюк – доктор історичних
наук, дипломат, історик, етнолог, письменник, журналіст, перекладач,
Надзвичай ний і Повноважний Посланник України, провідний науко-
вий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етно-
логії ім. М. Т. Рильського НАН України відзначає свій славний юві-
лей. Народився ювіляр 7 липня 1955 року в с. цурень Глибоцького
району чернівецької області, згодом закінчив історичний факультет
чернівецького університету ім. Юрія Федьковича. У 1991 році захистив
кандидатську дисертацію, а у 2012-му – докторську («Українці в Румунії
та румуни в Україні: проблеми минулого та сучасне становище»).
Ювіляр є автором понад 700 публікацій, професійним переклада-
чем (володіє багатьма іноземними мовами). його наукові дослідження,
науково-популярні статті, рецензії видавалися українською, румун-
ською, болгарською, угорською, французькою, польською, англій-
ською та російською мовами. Т. Рендюк – талановитий письменник
(зокрема, його перу належить двомовний роман «чарівна усмішка»),
блискучий публіцист і автор понад 150 газетних публікацій.
Теофіл Георгійович – член Національної спілки журналістів України
та багатьох міжнародних товариств. Він є учасником та співорганізато-
ром понад 100 міжнародних та всеукраїнських конференцій.
Перебуваючи з 1992 року на дипломатичний роботі, Т. Рендюк зро-
бив значний внесок у розвиток української дипломатії в перші роки неза-
лежності України. Він належить до тієї когорти дипломатів, які заснували
та розпочали роботу Посольства України в Румунії. Тоді Т. Рендюк був пер-
шим консулом та першим секретарем з питань внутрішньої політики, преси,
культури, освіти та національних меншин. Під час дипломатичної роботи в нього
виник великий інтерес до етнічних проблем. На основі широкої джерельної бази він вивчав вплив етнічного
чинника на розвиток двосторонніх зв’язків українців і румунів. дослідник уміло й доказово переконує, що
суперечки про визнання молдован румунами є непростим процесом, що залежить від волі самих молдован. Він
слушно вказує на важливість толерантності й взаємоповаги у вирішенні спірних питань міжетнічних взаємин.
В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Т. Рендюк зайняв дуже акту-
альну на сьогодні нішу досліджень сучасних етнічних процесів в Україні та світі. Він написав до Української
етнологічної енциклопедії ряд ґрунтовних статей, регулярно висвітлює свої наукові дослідження на сторінках
журналу «Народна творчість та етнологія», бере активну участь у конференціях, круглих столах. його аналі-
тичне мислення зацікавлює багатьох фахівців з етнополітики, державних діячів.
Теофіл Георгійович доброзичливий колега, відповідальний і широко обізнаний дослідник. Бажаємо йому
довголіття й плідної праці на ниві української науки, щасливих творчих років, злагоди та добра.
т еофІ Л Рен дюк
Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
www.etnolog.org.ua
IM
FE
112
цьогоріч ювілей відзначає музикознавець Валентина Миколаївна
Пономаренко. Вона вже десять років плідно працює в ІМФе
ім. М. Т. Рильського. Її залучення до наукової роботи почало-
ся ще за студентських часів. В. Пономаренко в 1981 році закінчи-
ла історико-теоретичний факультет Національної музичної академії
ім. П. І. чайковського. Під час навчання вона набула досвіду польової
роботи й опрацювання записаних матеріалів, здійснивши виїзди у
складі студентських фольклорних експедицій (на чолі з В. Матвієнком)
у села Броварського, Бородянського та Макарівського районів
київської області, Новгород-сіверського району чернігівської області,
олевського та ємільчинського районів житомирської області, а також
відвідавши населені пункти Гомельської області (Білорусь). Була учас-
ницею першого складу ансамблю «древо» (1978–1988).
У 1980–1987 роках В. Пономаренко працювала консультантом з фоль-
клору в правлінні Музичного товариства України, а також займалася
організацією та проведенням науково-практичних семінарів з фолькло-
ру, циклу концертів для творчої молоді із запрошенням автентичних
народних колективів з різних регіонів України. У цей період діячка була
членом оргкомітету та журі радіоконкурсу «Золоті ключі», ведучою серії
телепрограм «Перлини душі народної», присвячених українському фоль-
клору. крім того, вона продовжувала займатися польовою роботою і від-
відала, зокрема, села Пирятинського та лубенського районів Полтавської
області, Макарівського району київської області, добровеличківського та
кіровоградського районів кіровоградської області. Записи із цих експедицій
зберігаються в домашньому архіві Валентини Миколаївни.
Багаторічна професійна діяльність пов’язала В. Пономаренко з державним спеціалі-
зованим видавництвом «Музична Україна». Працюючи там з 1987 до 2010 року, вона стала редактором низки фоль-
клорних видань. серед них – «Українські народні пісні в записах М. В. лисенка» (частина перша; 1990), «Українські
народні пісні, наспівані д. яворницьким. Пісні та думи з архіву вченого» (1990), «опыт записи фонографом украин-
ских народных песен» є. ліньової (1991), «Музичний фольклор з Полісся у записах Ф. колесси та к. Мошинського»
(1995), «Українська народна музична творчість: посібник для вищих та середніх учбових закладів» А. Іваницького
(1998) та багато ін. шановна ювілярка займалася також упорядкуванням пісенників «червоная калинонька» (1988),
«Українські народні пісні про кохання» (1990), а в часопису «Українське музикознавство» вийшла її наукова стаття
«дослідження локальної народнопісенної традиції як основа діяльності вторинного фольклорного ансамблю» (у спів
авторстві з є. єфремовим; 1989).
З 2010 року В. Пономаренко працює у відділі музикознавства та етномузикології ІМФе ім. М. Т. Рильського
на посаді молодшого наукового співробітника, а протягом 2012–2018 років була вченим секретарем відділу.
Результати її наукової діяльності опубліковані, зокрема, у розділах таких колективних праць і монографій:
«Українська музична енциклопедія» (т. 4; 2018), «Українська музична культура: глобалізаційні виклики та наці-
ональні реалії» (2019), також вона є редактором і членом авторського колективу монографії «Музичний фольк
лор України та традиційне виконавство в умовах глобалізації».
Багато праці В. Пономаренко докладає до впорядкування архівів, видання й перевидання наукової спад-
щини с. Грици. Вона є редактором-упорядником збірника наукових статей «Музична україністика: сучасний
вимір» (2013) на її пошану, підготувала статтю «софія йосипівна Грица: наставник і учитель», опубліковану
в журналі «Українське мистецтвознавство» (2017). крім того, Валентина Миколаївна продовжує копітку
працю над виданнями серії «Регіонально-жанрова антологія українського музичного фольклору» і темою
«Музичний фольклор східного Полісся».
Валентина Миколаївна належить до того унікального й офірного типу людей, дослідників і редакторів,
без яких будь-яка творча, збирацька, наукова і видавнича робота просто зупиняється. численні названі й не
названі тут етномузикологи, композитори і виконавці України можуть підтвердити це при першій-ліпшій
згадці про цю чуйну, толерантну, високоерудовану й фахово бездоганну людину-громадянина з великою
душею фолькльориста-польовика, виконавця-реконструктора, науковця і суворого редактора дослідницьких,
композиторських та виконавських публікацій.
Від імені всіх колег науково-фольклористичного цеху сердечно вітаємо нашу дорогу посестру – покровитель-
ку і хранительку безцінних скарбів традиційної музики українців, з її величним ювілеєм! Із роси, і з води! хай
кожне «коліщатко» Вашої великої душі і серця ще довго-довго обертає величний «механізм» нашої правічної
музичної традиції та наукового знання про неї, потверджуючи її первісну архетипову вартісність і незнищен-
ність у вирі нинішнього незбагненного світу!
ВА Лент инА ПоноМАРенко
Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204285 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:28:43Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-07-04T11:37:08Z 2020 Вітання шановних ювілярів // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 5-6. — С. 109-112. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204285 Науковий колектив Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України вітає з ювілеєм: Лесю Георгіївну Мушкетик – українську славістку, фольклористку, педагогиню, угрознавицю, перекладачку; визначного кінознавця, сценариста і педагога, старшого наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Васильовича Тримбача; Теофіла Георгійовича Рендюка – доктора історичних наук, дипломата, історика, етнолога, письменника, журналіста, перекладача; музикознавицю, покровительку і хранительку безцінних скарбів традиційної музики українців — Валентину Миколаївну Пономаренко. Бажаємо творчої наснаги, нових фольклористичних здобутків, успіхів у всіх задумах, плідної праці на ниві української науки, родинного затишку та доброго здоров’я! uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія На пошану діячів української науки Вітання шановних ювілярів Congratulating Our Esteemed Persons with Jubilees Article published earlier |
| spellingShingle | Вітання шановних ювілярів На пошану діячів української науки |
| title | Вітання шановних ювілярів |
| title_alt | Congratulating Our Esteemed Persons with Jubilees |
| title_full | Вітання шановних ювілярів |
| title_fullStr | Вітання шановних ювілярів |
| title_full_unstemmed | Вітання шановних ювілярів |
| title_short | Вітання шановних ювілярів |
| title_sort | вітання шановних ювілярів |
| topic | На пошану діячів української науки |
| topic_facet | На пошану діячів української науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204285 |