Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття

Метою статті є осмислення етнопсихологічного аспекту замовлянь та клятв, які зафіксували на Закарпатті у першій половині ХХ ст. фольклористи П. Світлик, С. Росоха, Ф. Потушняк. У дослідженні використано такі методи: психоаналітичний, філологічний, порівняльний, аналітичний та структурно-семантичний....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народна творчість та етнологія
Date:2020
Main Author: Тиховська, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204290
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття / О. Тиховська // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 5-6. — С. 63-74. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204290
record_format dspace
spelling Тиховська, О.
2025-07-04T11:40:24Z
2020
Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття / О. Тиховська // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 5-6. — С. 63-74. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204290
398.47(477.87):316.273
https://doi.org/10.15407/nte2020.05.063
Метою статті є осмислення етнопсихологічного аспекту замовлянь та клятв, які зафіксували на Закарпатті у першій половині ХХ ст. фольклористи П. Світлик, С. Росоха, Ф. Потушняк. У дослідженні використано такі методи: психоаналітичний, філологічний, порівняльний, аналітичний та структурно-семантичний. У статті розглянуто любовні, лікувальні, родинно-побутові, календарні замовляння, виконавицями яких були переважно жінки та дівчата. Більшість з них побудовані на принципі аналогії та законах контагіозної магії. Такі словесні формули часто мають на меті вплив на сферу несвідомого людини й сприяння асиміляції архетипу негативної Тіні, убезпечення себе від неконтрольованих актів агресії та зла. У статті наголошено на зв’язку магічних словесних формул з обрядами переходу та «часовими межами»: замовляння, проказані під час весільного обряду, мали змінити життя мовця на наступній «межі» (етап материнства); ефективними були замовляння й у великодню ніч (коли межі між світом живих і мертвих нібито ставали умовними). Клятва, із психологічного погляду, забезпечувала встановлення внутрішньої дисципліни, рівноваги людини й націленість на реалізацію певної акції чи утримання від певних дій. Клятву на межі вважали найнебезпечнішою, оскільки межу, дорогу чи роздоріжжя сприймали як місце переходу між світом людей та потойбіччям. Фізичну межу (межу між земельними ділянками) ототожнювали із межею між свідомістю і несвідомим, а чорт, який міг з’являтися на межі, очевидно, є персоніфікованим образом архетипу негативної Тіні. У статті розглянуто уламки давніх проклять та клятв, зміст яких сьогодні став незрозумілим, вони містять слова: навхтема, наврамахта, ссена, пек, мара. Використання таких слів надавало певної загадковості мовленню особи, сакралізувало виголошене нею бажання. Психологічна настанова сприймати слово як енергію, а замовляння – як певний ритм, що впорядковує час і простір, виявляється в специфіці поєднання лексем у магічній формулі. Виконавець механічно відтворює текст магічних формул, а їх невидима проекція нібито вибудовує новий, бажаний сценарій реальності, а також здійснює вплив на сферу несвідомого, метафорично оберігає людину від можливих проявів деструктивної, асоціальної поведінки.
The article aims at reconsidering the psycholinguistic aspect of incantations and swears, which folklorists Petro Svitlyk, Stefan Rosokha, and Fedir Potushniak recorded in the territory of Transcarpathia in the early to mid-20th century. While studying the topic, the authoress applies the following methods: psychoanalytical, philological, comparative, analytical, and structural-semantic. The article considers love, medicinal, familail and household, and calendar incantations, which were performed mainly by women and girls. Most of them are based on the principle of analogy and the laws of contagious magic. Such verbal formulae are often aimed at influencing the sphere of the unconscious of a person and promoting the negative Shadow archetype’s assimilation, as well as protecting a person from uncontrolled acts of aggression and evil. The article emphasizes the connection of magical verbal formulae with the rites of passage and time limits: the incantations uttered during a nuptial ceremony were to change the life of a speaker at the next border (motherhood stage). The incantations on Easter night (when the boundaries between the world of the living and the dead allegedly became quite nominal) were believed to be also effective. A swear, from a psychological point of view, provided a person with inner discipline, human balance and focus on the implementation of a certain action or refraining from certain ones. A swear made at a border was considered the most dangerous, because the border, a road or a crossroads was perceived as a place of transition between the world of people and the afterlife. Evidently, a physical boundary (the boundary between some two land plots) was identified with the limit between consciousness and the unconscious, while a devil that could appear on the boundary is apparently a personified image of the negative Shadow archetype. The article examines fragments of ancient curses and swears, whose meaning has become incomprehensible nowadays; they contain such words as navkhtema, navramakhta, ssena, pek, and mara. Using such words imparted a certain mystique to a person’s speech, sacralized the desire expressed by him/her. A mindset to perceive words as energy, and an incantation – as a certain rhythm that arranges time and space, is manifested in the specificity of combining lexemes in a magic formula. A performer mechanically reproduces a text of magical formulae, while their latter’s projection allegedly builds a new, desired scenario of reality, as well as influences the sphere of the unconscious and metaphorically protects a person from possible manifestations of destructive, antisocial behavior.
uk
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
З історії та теорії науки
Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
Ethno-Psychological Aspect of Incantations and Swears in Folklore of the Transcarpathian Ukrainians
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
spellingShingle Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
Тиховська, О.
З історії та теорії науки
title_short Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
title_full Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
title_fullStr Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
title_full_unstemmed Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття
title_sort етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців закарпаття
author Тиховська, О.
author_facet Тиховська, О.
topic З історії та теорії науки
topic_facet З історії та теорії науки
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Ethno-Psychological Aspect of Incantations and Swears in Folklore of the Transcarpathian Ukrainians
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204290
citation_txt Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття / О. Тиховська // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 5-6. — С. 63-74. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tihovsʹkao etnopsihologíčniiaspektzamovlânʹtaklâtvufolʹkloríukraíncívzakarpattâ
AT tihovsʹkao ethnopsychologicalaspectofincantationsandswearsinfolkloreofthetranscarpathianukrainians
first_indexed 2025-12-07T20:21:57Z
last_indexed 2025-12-07T20:21:57Z
_version_ 1850882305374027776
description Метою статті є осмислення етнопсихологічного аспекту замовлянь та клятв, які зафіксували на Закарпатті у першій половині ХХ ст. фольклористи П. Світлик, С. Росоха, Ф. Потушняк. У дослідженні використано такі методи: психоаналітичний, філологічний, порівняльний, аналітичний та структурно-семантичний. У статті розглянуто любовні, лікувальні, родинно-побутові, календарні замовляння, виконавицями яких були переважно жінки та дівчата. Більшість з них побудовані на принципі аналогії та законах контагіозної магії. Такі словесні формули часто мають на меті вплив на сферу несвідомого людини й сприяння асиміляції архетипу негативної Тіні, убезпечення себе від неконтрольованих актів агресії та зла. У статті наголошено на зв’язку магічних словесних формул з обрядами переходу та «часовими межами»: замовляння, проказані під час весільного обряду, мали змінити життя мовця на наступній «межі» (етап материнства); ефективними були замовляння й у великодню ніч (коли межі між світом живих і мертвих нібито ставали умовними). Клятва, із психологічного погляду, забезпечувала встановлення внутрішньої дисципліни, рівноваги людини й націленість на реалізацію певної акції чи утримання від певних дій. Клятву на межі вважали найнебезпечнішою, оскільки межу, дорогу чи роздоріжжя сприймали як місце переходу між світом людей та потойбіччям. Фізичну межу (межу між земельними ділянками) ототожнювали із межею між свідомістю і несвідомим, а чорт, який міг з’являтися на межі, очевидно, є персоніфікованим образом архетипу негативної Тіні. У статті розглянуто уламки давніх проклять та клятв, зміст яких сьогодні став незрозумілим, вони містять слова: навхтема, наврамахта, ссена, пек, мара. Використання таких слів надавало певної загадковості мовленню особи, сакралізувало виголошене нею бажання. Психологічна настанова сприймати слово як енергію, а замовляння – як певний ритм, що впорядковує час і простір, виявляється в специфіці поєднання лексем у магічній формулі. Виконавець механічно відтворює текст магічних формул, а їх невидима проекція нібито вибудовує новий, бажаний сценарій реальності, а також здійснює вплив на сферу несвідомого, метафорично оберігає людину від можливих проявів деструктивної, асоціальної поведінки. The article aims at reconsidering the psycholinguistic aspect of incantations and swears, which folklorists Petro Svitlyk, Stefan Rosokha, and Fedir Potushniak recorded in the territory of Transcarpathia in the early to mid-20th century. While studying the topic, the authoress applies the following methods: psychoanalytical, philological, comparative, analytical, and structural-semantic. The article considers love, medicinal, familail and household, and calendar incantations, which were performed mainly by women and girls. Most of them are based on the principle of analogy and the laws of contagious magic. Such verbal formulae are often aimed at influencing the sphere of the unconscious of a person and promoting the negative Shadow archetype’s assimilation, as well as protecting a person from uncontrolled acts of aggression and evil. The article emphasizes the connection of magical verbal formulae with the rites of passage and time limits: the incantations uttered during a nuptial ceremony were to change the life of a speaker at the next border (motherhood stage). The incantations on Easter night (when the boundaries between the world of the living and the dead allegedly became quite nominal) were believed to be also effective. A swear, from a psychological point of view, provided a person with inner discipline, human balance and focus on the implementation of a certain action or refraining from certain ones. A swear made at a border was considered the most dangerous, because the border, a road or a crossroads was perceived as a place of transition between the world of people and the afterlife. Evidently, a physical boundary (the boundary between some two land plots) was identified with the limit between consciousness and the unconscious, while a devil that could appear on the boundary is apparently a personified image of the negative Shadow archetype. The article examines fragments of ancient curses and swears, whose meaning has become incomprehensible nowadays; they contain such words as navkhtema, navramakhta, ssena, pek, and mara. Using such words imparted a certain mystique to a person’s speech, sacralized the desire expressed by him/her. A mindset to perceive words as energy, and an incantation – as a certain rhythm that arranges time and space, is manifested in the specificity of combining lexemes in a magic formula. A performer mechanically reproduces a text of magical formulae, while their latter’s projection allegedly builds a new, desired scenario of reality, as well as influences the sphere of the unconscious and metaphorically protects a person from possible manifestations of destructive, antisocial behavior.