Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів
На прикладі міжнародних кінофестивалів, зокрема, у Венеції, Канні, Берліні, Генті, Києві, розглянуто основні моделі взаємодії композиторів із кінооглядами. Здійснено порівняння ролі провідних міжнародних кінооглядів і премій кіноакадемій США, Європи і Великої Британії у промоції кіномузики. Окреслен...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204349 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів / Л. Новікова // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 2. — С. 107–112. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204349 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Новікова, Л. 2025-07-09T08:57:46Z 2021 Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів / Л. Новікова // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 2. — С. 107–112. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204349 791.636:78.071.1]:7.079 На прикладі міжнародних кінофестивалів, зокрема, у Венеції, Канні, Берліні, Генті, Києві, розглянуто основні моделі взаємодії композиторів із кінооглядами. Здійснено порівняння ролі провідних міжнародних кінооглядів і премій кіноакадемій США, Європи і Великої Британії у промоції кіномузики. Окреслено вплив кінофестивалів на участь композиторів у проєктах міжнародної співпраці. The main models of composers’ interaction with film reviews are examined, exemplified by international film festivals, in particular, ones in Venice, Cannes, Berlin, Ghent, Kyiv, and others. The article compares the role of the leading international film reviews and awards by the film academies of the USA, Europe, and Great Britain in promoting film music. It also outlines the influence of film festivals on the participation of film score composers in international cooperation projects. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів Creation of Film Score Composers in the Context of International Film Festivals Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів |
| spellingShingle |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів Новікова, Л. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів |
| title_full |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів |
| title_fullStr |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів |
| title_full_unstemmed |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів |
| title_sort |
творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів |
| author |
Новікова, Л. |
| author_facet |
Новікова, Л. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Creation of Film Score Composers in the Context of International Film Festivals |
| description |
На прикладі міжнародних кінофестивалів, зокрема, у Венеції, Канні, Берліні, Генті, Києві, розглянуто основні моделі взаємодії композиторів із кінооглядами. Здійснено порівняння ролі провідних міжнародних кінооглядів і премій кіноакадемій США, Європи і Великої Британії у промоції кіномузики. Окреслено вплив кінофестивалів на участь композиторів у проєктах міжнародної співпраці.
The main models of composers’ interaction with film reviews are examined, exemplified by international film festivals, in particular, ones in Venice, Cannes, Berlin, Ghent, Kyiv, and others. The article compares the role of the leading international film reviews and awards by the film academies of the USA, Europe, and Great Britain in promoting film music. It also outlines the influence of film festivals on the participation of film score composers in international cooperation projects.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204349 |
| citation_txt |
Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів / Л. Новікова // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 2. — С. 107–112. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT novíkoval tvorčístʹkínokompozitorívukontekstímížnarodnihkínofestivalív AT novíkoval creationoffilmscorecomposersinthecontextofinternationalfilmfestivals |
| first_indexed |
2025-11-24T07:08:55Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:08:55Z |
| _version_ |
1850843440216014848 |
| fulltext |
107
НОВІКОВА ЛЮДМИЛА
кандидат мистецтвознавства, наукова співробітниця відділу екранно-сценічних мистецтв і культурології
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. ORCID
iD: 0000-0001-6771-2908
NOVIKOVA LIUDMYLA
a Ph.D. in Art Criticism, a research fellow at the Department of Screen & Performing Arts and Cultural Studies of
the NASU M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology ORCID iD: 0000-0001-6771-2908
DOI ?????????????
Бібліографічний опис:
Новікова, Л. (2021) Творчість кінокомпозиторів у контексті міжнародних кінофестивалів. Народна
творчість та етнологія, 2 (390), 107–112.
Novikova, L. (2021) Creation of Film Score Composers in the Context of International Film Festivals. Folk Art
and Ethnology, 2 (390), 107–112.
Анотація / Abstract
На прикладі міжнародних кінофестивалів, зокрема, у Венеції, Канні, Берліні, Генті, Києві, розглянуто основні
моделі взаємодії композиторів із кінооглядами. Здійснено порівняння ролі провідних міжнародних кінооглядів і пре-
мій кіноакадемій США, Європи і Великої Британії у промоції кіномузики. Окреслено вплив кінофестивалів на участь
композиторів у проєктах міжнародної співпраці.
Ключові слова: кіномузика, кінокомпозитори, міжнародні кінофестивалі, премії кіноакадемій.
The main models of composers’ interaction with film reviews are examined, exemplified by international film festivals,
in particular, ones in Venice, Cannes, Berlin, Ghent, Kyiv and others. The article compares a role of the leading international
film reviews and awards by the film academies of the USA, Europe and Great Britain in promoting film music. It also outlines
an influence of film festivals on the participation of film score composers in international cooperation projects.
Keywords: film music, film score composers, international film festivals, film academy awards.
Т ВОРЧ ІСТ Ь К І НОКОМ ПОЗИТОРІ В У КОНТ ЕКСТ І
М І Ж Н А РОД Н И Х К І НОФЕСТ И ВА Л І В
УДК 791.636:78.071.1]:7.079
Від часу виходу на екрани першого повно-
метражного звукового фільму «Співак
джазу» (The Jazz Singer, 1927) і до сьогодення
музика є важливою складовою художнього
образу в кіно. Її статус у творі визначається
багатьма чинниками: жанром картини, сти-
льовими особливостями режисури, драма-
тургічними завданнями тощо. Історія кіно
містить чимало прикладів музичних тем,
які стали квінтесенцією цілого фільму або
окремого епізоду. Поступово такі теми пере-
творилися на типологічні маркери екранних
образів і в цій якості багаторазово цитува-
лись у світовому кіно. Досить згадати експре-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
108
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
108
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 21
сивну музику Бернхарда Хермана до трилера
Альфреда Хічкока «Психо» (Psyco, 1960), у
партитурі якої використано тільки струнну
партію оркестру. Голоси скрипок, які вибу-
хають жахом у сцені вбивства під душем,
є одним із найвиразніших прикладів смисло-
вого зв’язку музика – образ. Тема акули-вбив-
ці, написана Джоном Вільямсом для фільму
жахів Стівена Спілберга «Щелепи» (Jaws,
1975), стала архетипічним звуковим утілен-
ням образу Хижака, смертоносної природ-
ної сили. Виходець із Полтавщини, голлівуд-
ський композитор Дмитро Тьомкін 1 як автор
саундтреків до класичних вестернів заклав
основи музичного портретування доби під-
корення Заходу. Його музика та окремі пісні
до фільмів ковбойського циклу багаторазово
номінувалися на «Оскар» і були відзначе-
ні чотирма преміями Американської кіно-
академії. Культова картина «Рівно о півдні»
(High Noon, 1952) принесла композиторові
одразу два «Оскари»: за пісню «Не кидай
мене, о мій любий» (Do Not Forsake Me, Oh
My Darlin’) і за саундтрек.
Ці та інші видатні кінокомпозитори
значною мірою сприяли розвитку поети-
ки кіно, і їхній внесок у світовий кінемато-
граф вшановано преміями Американської,
Європейської, Британської та інших кіно-
академій. Водночас у контексті міжнарод-
них кінофестивалів творчість композиторів
перебуває на маргінесі мистецького дис-
курсу. Розглянемо основні моделі взаємодії
творців музики з провідними кінофорума-
ми: Каннським, Берлінським, Венеційським,
Київським та ін.
Хоча міжнародна кінофестивальна мере-
жа, започаткована в 1932 році Венеційським
кінооглядом, лише на п’ять років молодша
від звукового кіно, кіномузика протягом
десятиліть лишалася поза сферою фести-
вальних інтересів. Ця проблема належить
до найменш досліджених у світовому мисте-
цтвознавстві, що почасти пояснюється вза-
галі незначною кількістю праць, присвяче-
них міжнародному кінофестивальному руху.
Як правило, тематично дослідники зосеред-
жені на культурологічному («Від Санденса
до Сараєва: кінофестивалі та світ, який вони
створили» [10]; «Кінофестивалі: Культура,
люди та влада на глобальному екрані» [7]),
історичному («Життя з кіно» [11], «Мої
кінофестивалі» [3]), виробничому («По
той бік екрана: менеджери програм розкри-
вають, як реально працюють кінофестива-
лі» [4], «Секрети кінофестивалю: посібник
для незалежних кінорежисерів» [5]) аспек-
тах. У таких працях власне взаємини компо-
зиторів із фестивалями не розглядаються.
Метою пропонованого дослідження є
окреслення основних шляхів взаємодії ком-
позиторів з міжнародною кінофестиваль-
ною мережею. Джерельною базою розвід-
ки є сайти кінофестивалів і композиторів,
а також багаторічний досвід спостережень
авторки за типологією фестивальних про-
цесів. Кожний фестиваль функціонує згідно
з регламентом, який розробляє самостійно.
Офіційний статус міжнародного отримують
лише фестивалі, які узгоджують свої регла-
менти з Міжнародною федерацією асоціацій
кінопродюсерів (FIAPF), гарантуючи в такий
спосіб дотримання інтересів власників прав
на фільми. Отже, головним партнером кіно-
форумів є продюсер. Проте більшість фести-
валів вибудовує ієрархію своїх нагород з пріо-
ритетом для режисерів. Найпоширенішими
типами призів є відзнаки за режисуру й
акторську майстерність. Фактично фести-
валі ігнорують більшість кінопрофесій (на
відміну від кіноакадемій). Американська
кіноакадемія, яка представляє комерційно
найвпливовішу кінематографію світу, вклю-
чає до номінацій на премію «Оскар» всі
існуючі кінематографічні професії. Зокрема,
композиторську творчість від 1935 року й
донині представлено в категоріях «Краща
музика» і «Краща пісня». Така різниця в
підходах до оцінки екранних творів має еко-
номічне підґрунтя. Розподіл академічних
премій має суто фаховий, певною мірою кор-
поративний, характер. Комерційна складо-
ва діяльності Кіноакадемії США пов’язана
із зірковим складом «Оскар»-шоу, незмін-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
109109
ЛЮДМИЛ А НОВІКОВА
но привабливим для багатомільйонної гля-
дацької аудиторії більшості країн світу, що
забезпечує чималі прибутки від трансляції
події. Аудиторія навіть найвпливовіших
кінофестивалів значно менша. Хоча най-
важливіші кінофоруми, як правило, мають
значну фінансову підтримку своїх держав,
їхня комерційна складова пов’язана з про-
дажем квитків і залученням спонсорських
коштів. Ця обставина змушує організаторів
кінофорумів балансувати на межі мистець-
ких і комерційних інтересів. З одного боку,
пакет призів фестивалю має акцентувати
ключові тенденції і здобутки світової кіне-
матографії, з іншого – бути максимально
зрозумілим не тільки і не стільки фахів-
цям, скільки спонсорам і глядачам. Останні
спроможні виокремити із цілісного твору
далеко не всі професійні сегменти. Якщо
робота режисера і акторів видається відкри-
тою для сприйняття наймасовішої аудиторії,
то внесок представників решти кінопрофе-
сій ідентифікується переважно фахівцями
й досвідченими кіноманами. Подібне розу-
міння ситуації знаходимо також в учасни-
ка Ліверпульського музичного симпозіу-
му Девіда Хорна: «У випадку кіномузики
авторство важить всередині кіноіндустрії,
а також серед академічних дослідників, але
це поняття – за незначним винятком від-
сутнє у лексиконі глядачів» [6, p. 23]. Щодо
роботи композитора фільму доречно також
навести спостереження голлівудського ком-
позитора Макса Стайнера, автора саундтре-
ків до «Розвіяних вітром» (Gone With the
Wind, 1939) і мюзиклів з уславленим дуетом
Фреда Астера і Джинджер Роджерс: «Існує
загальновідомий трюїзм, що найпереконли-
вішою є та кіномузика, якої ви не помічає-
те. <…> Тоді як музика настільки гарна чи
погана, що перебирає на себе увагу й відво-
лікає від дії, – небезпечна» [9, p. 77].
Наведені вище міркування пояснюють,
чому кінофестивалі десятиліттями залиша-
ли поза увагою роль композиторів у творен-
ні фільму. Ситуація почала змінюватись у
ХХІ ст., коли з поширенням інтернет-мере-
жі найширша аудиторія отримала доступ
до саундтреків як класичних стрічок, так
і свіжої кінопродукції. Водночас підвищу-
ється зацікавлення науковців проблемати-
кою кіномузики. Від 2005 року Школою
культури, освіти та людського розвитку
Штейнхардта Нью-Йоркського університе-
ту проводиться щорічна науково-практична
конференція «Музика і рухомий образ»
(Music and the Moving Image), діапазон тем
якої охоплює музичні аспекти кіно, телеба-
чення, відеоігор, iPhone і комп’ютерів. Під
такою самою назвою виходить електронний
журнал. Московська державна консервато-
рія ім. П. Чайковського і створений при
кафедрі історії зарубіжної музики Науково-
дослідницький центр методології історич-
ного музикознавства започаткували підго-
товку фахівців, спеціалізованих на кіному-
зиці. У 2012 році ними було проведено між-
народну наукову конференцію «Закадрове
мистецтво. Історія і теорія кіномузики».
За два десятиліття цього сторіччя видано
десятки досліджень, присвячених творчій,
технічній, інтерпретаційній характеристи-
кам кіномузики, зокрема: «На доріжці»
(On the Track, 2004) Фреда Карліна про ство-
рення музики в кіно і на ТБ, «Запис музики:
роль оркестратора в сучасній кіноіндустрії»
(Scoring the score: the role of the orchestrator in the
contemporary film industry, 2017) Яна Шапіро,
«Наповнюючи звуком екран: таємна мова
кіномузики» (Scoring the Screen: The Secret
Language of Film Music, 2017) Енді Гілла та ін.
У нашій країні у 2009 році науковицею відді-
лу кінознавства ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
НАНУ Ольгою Литвиновою вперше вида-
но довідник «Музика в кінематографі
України» [1]. У 2014 році О. Литвинова опри-
люднила унікальний каталог «Музична
культура України і документальний кіне-
матограф» (за матеріалами ЦДКФФА
ім. Т. С. Пшеничного) [2]. Темою дипломних
робіт кінознавців КНУТКіТ ім. І. Карпенка-
Карого дедалі частіше стає загальна пробле-
матика кіномузики і творчі портрети кіно-
композиторів.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
110
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
110
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 21
Міжнародна кінофестивальна мережа
своєю чергою почала приділяти більше уваги
музичним здобуткам сучасного кіномисте-
цтва. На найстарішому у світі Венеційському
міжнародному кінофестивалі (МКФ) у
2000-х запроваджено не офіційну премію
«Зірки саундтреку» (The Soundtrack Stars
Award). Сьогодні серед її лауреатів – Енніо
Морріконе, Рюїчі Сакамото, Александр
Деспла, Нікола Пйовані, Габріеле Муччіно,
Андреа Гуерра і режисер Гільєрмо дель Торо
за музику до власного фільму «Багряний
пік» (Crimson Peak, 2015). У 2002 році на
Берлінському МКФ було започатковано пре-
мію «Срібний ведмідь» за кращу музику до
фільму. Її першим лауреатом став Антуан
Дюамель за музику до фільму «Перепустка»
(Laissez-Passer) Бертрана Таверньє. Слід зау-
важити, що ця нагорода є частиною премії
«За видатні досягнення в галузі кінемато-
графії», якою також відзначається робота
кінооператорів, художників, сценаристів,
звукорежисерів та ін. Після 2008 року в ній
де-факто вже виявилися відсутні премії ком-
позиторам.
У 2010 році на Каннському МКФ було
засновано приз за кращу оригінальну музи-
ку до фільмів основного конкурсу (Cannes
Soundtrack). Він є однією з незалежних наго-
род, яка присуджується журі журналістів
і вручається з 2012 року. Перший лауреат
призу – Марк Сноу за фільм «Ви ще нічого
не бачили» (Vous n’avez encore rien vu, 2012)
класика французького кіно Алена Рене.
З 2016 року вручають також нагороду за кра-
щий підбір неоригінальної музики до фільму
(Prix de la meilleure musique synchronisée) [12].
Цілком очевидно, що провідні кіноком-
позитори ХХ ст. залишилися поза увагою
найвпливовіших кінофорумів, як і більшос-
ті інших. Це одна з обставин, яка зумови-
ла назву дослідження Роя Прендергаста
«Кіномузика: упосліджене мистецтво»
(Prendergast R.M. Film Music: A Neglected
Art) [8]. Єдиним винятком став Гентський
МКФ (Internationaal filmfestival van Vlaanderen-
Gent). Заснований у 1978 році як огляд сту-
дентських робіт, фестиваль поступово заво-
йовував міжнародне визнання. У 1985 році
він спеціалізувався на дослідженні впливу
музики на образну систему фільму. У рамках
програми форуму по всьому місту викону-
вали свою музику відомі композитори, такі
як Енніо Морріконе, Жорж Дельрю, Нікола
Пйовані, Майкл Найман та ін. У наступ-
ні десятиліття чимало кінооглядів тради-
ційного спрямування також пропонували
своїй аудиторії концерти визначних кіно-
композиторів за участю авторів. На почат-
ку 2000-х років, наприклад, французький
і американський композитор Моріс Жарр
(1924–2009), відомий за музикою до фільмів
«Лоуренс Аравійський» (Lawrence of Arabia,
1962), «Доктор Живаго» (Doctor Zhivago,
1965), «Загибель богів» (La caduta degli dei,
1969), «Фатальний потяг» (Fatal Attraction,
1987) та ін., дав низку концертів на кінофес-
тивалях у різних країнах. Відповідно до своєї
спеціалізації Гентський МКФ проводить кон-
курс у таких номінаціях: «Кінокомпозитор
року», «Найкраща оригінальна музика до
фільму», «Найкраща оригінальна пісня для
фільму», «Відкриття року», «За особливі
досягнення».
У 2011 році польський композитор Ян
Качмарек заснував у м. Лодзі фестиваль
«Трансатлантик» (Transatlantyk Film Music
Competition™) [13], у рамках програми
якого проводяться два конкурси для моло-
дих композиторів. Перший – Film Music
Competition – передбачає написання музи-
ки до двох короткометражних фільмів.
Другий – Transatlantyk Instant Composition
Contest – створення саундтреку до одного
короткометражного фільму відразу після
перегляду, що певною мірою є аналогом
роботи тапера, який грою на фортепіано
супроводжував показ фільмів доби німо-
го кіно. Сама модель написання музики
протягом фестивалю є аналогом практик
проєкту «Таланти Берлінале» (Berlinale
Talents), здійснюваного Берлінським МКФ
від 2003 року (у 2003–2012 рр. – під назвою
Berlinale Talent Campus). За час фестивалю
www.etnolog.org.ua
IM
FE
111111
ЛЮДМИЛ А НОВІКОВА
молоді кіномитці, учасники проєкту, зніма-
ли короткометражні фільми за заздалегідь
відібраними сценаріями.
Найбільших результатів на кінофести-
вальних теренах досяг А. Деспла, нагоро-
джений у Венеції призом за саундтрек до
фентезі Г. дель Торо «Форма води» (The
Shape of Water, 2017) і в Берліні – до психо-
логічної драми Жака Одіара «Моє серце
битися перестало» (De battre mon coeur s’est
arrêté, 2005).
Іще одним форматом взаємодії кіноком-
позиторів із кінофестивалями є участь у
роботі журі. Проте цей вид співпраці авто-
рів саундтреків із кінофорумами має радше
винятковий, ніж системний характер: про це
красномовно свідчить статистика, згідно з
якою, наприклад, за понад 70 років існуван-
ня Каннського МКФ у складі журі офіційно-
го конкурсу композитори були задіяні тільки
чотири рази: у 1991-му (Вангеліс / Evangelos
Odysseas Papathanassiou), 1994-му (Лало
Шифрін), 2010-му (Александр Деспла) і
2017-му (Габріель Яред).
Ще менше відомо зразків регулярної
кооперації композиторів із кінофорумами.
Наразі наведемо багаторічну участь київ-
ського композитора Вадима Храпачова
в роботі відбіркової комісії Київського
МКФ «Молодість», де він спеціалізував-
ся на селекції короткометражних фільмів.
Воднораз кіноогляди є важливим засобом
міжкультурної творчої комунікації. Вони
спроможні сприяти інтеграції митців до
міжнародних проєктів. Взірцем такої моделі
є участь В. Храпачова в журі Краківського
фестивалю короткометражних фільмів,
що започаткувало плідну співпрацю ком-
позитора з класиком польської аніма-
ції Єжи Кучею. У 2002 році їхню спільну
картину «Настроювання інструментів»
(Strojenie Instrumentów, 2000) було відзначено
Британською анімаційною премією (British
Animation Awards) за кращий міжнародний
короткометражний фільм.
За радянської доби, коли Всесоюзний
кінофестиваль, який почергово проводив-
ся в столицях республік СРСР, частково
компенсував обмежену можливість участі в
міжнародних форумах, композитори ціну-
вали його передусім через нагоду налаго-
дити співпрацю з кіномитцями інших наці-
ональних кінематографій. Фільмографія
молдавського композитора Євгенія Доги
налічує дев’ятнадцять українських стрі-
чок значною мірою завдяки участі ком-
позитора у Всесоюзному кінофестивалі,
який 1984 року відбувся в Києві. Є. Дога
написав музику до таких українських філь-
мів, як «Третій у п’ятому ряду» (1984,
реж. С. Олійник), «Якщо можеш, прости…»
(1984, реж. О. Ітигілов), «Осінні ранки»
(1985, реж. О. Муратов) та ін.
З іншого боку, премії кінофестивалю
сприяли популяризації музичних творів
окремих республік на території всього СРСР.
Прикладом може слугувати успіх «Пісні
про рушник», написаної П. Майбородою на
слова А. Малишка для фільму Кіностудії
ім. О. Довженка «Літа молодії» (1958, реж.
О. Мішурін). Музику Платона Майбороди
до фільму було відзначено першою премією
Всесоюзного кінофестивалю, який проходив
у Києві в 1959 році. «Літа молодії» стали
лідером загальносоюзного прокату (картину
переглянуло 36,7 млн глядачів).
Розглянуті в пропонованому досліджен-
ні моделі взаємодії композиторів із кіно-
фестивалями дають змогу виокремити такі
формати: 1) участь у конкурсі на кращу
музику до фільму; 2) участь у складі журі;
3) проведення майстер-класів і практику-
мів на кшталт проєкту «Трансатлантик»;
4) робота у відбірковій комісії фестивалю;
5) використання кінофестивалю як плат-
форми для міжкультурної комунікації і
налагодження міжнародної співпраці. Усі
ці види співдії мають свої особливості та
перспективи розвитку й становлять інтерес
для наукового вивчення.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
112
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 3/2 019
112
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н А Р ОД Н А Т В ОР Ч ІС Т Ь ТА Е Т НОЛОГ І Я * 2/2 0 21
1. LYTVYNOVA, Olha. Music in the Cinema of
Ukraine: A Catalogue. Part 1: Authors of Scores for Fictional
and Live-Action Films Created at Film Studios of Ukraine.
Kyiv: Logos, 2009, 403 pp. [in Ukrainian].
2. LYTVYNOVA, Olha (author-compiler). Musical
Culture of Ukraine and the Documentary Cinema (Based on
Materials of the Hordiy Pshenychnyi Central State Archives
of Audio and Visual Documents of Ukraine): A Reference
Book. NAS of Ukraine, M. Rylskyi Institute of Art Studies,
Folkloristics and Ethnology, Hordiy Pshenychnyi Central
State Archives of Audio and Visual Documents of Ukraine.
Edited by Hanna SKRYPNYK. Kyiv: NASU’s M. Rylskyi
IASFE Press, 2014, 490 pp. [in Ukrainian].
3. RAZLOGOV, Kirill. My Festivals. Moscow: B.S.G.
Press, 2015, 736 pp. [in Russian].
4. GANN, Jon. Behind the Screens: Programmers Reveal
How Film Festivals Really Work. Scotts Valley, California:
Create Space Independent Publishing Platform, 2012,
234 pp. [in English].
5. HOLLAND, Christopher. Film Festival Secrets:
A Handbook For Independent Filmmakers. Tokyo: Stomp
Tokyo, 2008, 192 pp. [in English].
6. HORN, David. Some Thoughts on the Work in
Popular Music. In: Michael TALBOT, ed. The Musical
Work: Reality or Invention? Liverpool; Liverpool University
Press, 2000, pp. 14–34 [in English].
7. HING-YUK WONG, Cindy. Film Festivals: Culture,
People, and Power on the Global Screen. New Jersey: Rutgers
University Press, 2011, 328 pp. [in English].
8. PRENDERGAST, Roy M. Film Music: A Neglected
Art. New York, London: W. W. Norton & Company, 1992,
329 pp. [in English].
9. THOMAS, Tony. Film Score: The View from the
Podium. New Jersey: A. S. Barnes, 1979, 266 pp. [in
English].
10. TURAN, Kenneth. Sundance to Sarajevo: Film
Festivals and the World They Made. Los Angeles: University
of California Press, 2002, 192 pp. [in English].
11. ZAORALOVÁ, Eva. Život s filmem [Life with
a Film]. Praha: Novela bohemica, 2012, 237 pp. [in
Czech].
12. Patrick. Cannes Soundtrack: The Winners: 2012–
2017. 10.05.2018 [online]. Available from: http://www.
lamusiquedefilm.net/2018/05/cannes-soundtrack-2018.
html [in French].
13. Available from: https://www.transatlantyk.org/
en/muzyka/116,transatlantyk-film-music-competition-2
[in English].
Джерела та література
Примітка
References
1 Тьомкін Дмитро / Tiomkin Dimitri (1894–1979) – композитор, автор музики до понад 100 фільмів. Відзначений
чотирма преміями «Оскар». Нагороджений Орденом почесного легіону як кавалер і офіцер. Співпрацював з провід-
ними режисерами Голлівуду: А. Хічкоком, Г. Хоуксом, Ф. Капрою, Дж. Стівенсом, Дж. Лі Томпсоном та ін.
1. Литвинова О. Музика в кінематографі України.
Каталог. Ч. 1. Автори музики художньо-ігрових фільмів,
які створювалися на кіностудіях України. Київ : Логос,
2009. 403 с.
2. Литвинова О. Музична культура України і докумен-
тальний кінематограф (за матеріалами ЦДКФФА Украї-
ни імені Г. С. Пшеничного) : довідник / НАН України,
Ін-т мистецтвознавства, фольк лористики та етнології
ім. М. Т. Рильського, Центральний державний кінофо-
тофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного ; авт.-упоряд.
Ольга Литвинова ; [голов. ред. Г. Скрипник]. Київ :
ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2014. 490 с.
3. Разлогов К. Э. Мои фестивали. Москва : Б.С.Г.
Пресс, 2015.
4. Gann J. Behind the Screens: Programmers Reveal
How Film Festivals Really Work. Scotts Valley, California :
Create Space Independent Publishing Platform, 2012.
5. Holland C. Film Festival Secrets: A Handbook For
Independent Filmmakers. Tokyo : Stomp Tokyo, 2008.
6. Horn D. Some Thoughts on the Work in Popular
Music. The Musical Work: Reality or Invention? Liverpool :
Liverpool University Press, 2000.
7. Hing-Yuk Wong C. Film Festivals: Culture, People,
and Power on the Global Screen. New Jersey : Rutgers
University Press, 2011.
8. Prendergast R. M. Film Music: A Neglected Art. New
York ; London : W. W. Norton&Company, 1992.
9. Thomas T. Film Score: The View from the Podium.
New Jersey : A. S. Barnes, 1979.
10. Turan K. Sundance to Sarajevo: Film Festivals
and the World They Made. Los Angeles : University of
California Press, 2002.
11. Zaoralová E. Život s filmem. Praha: Novela
bohemica, 2012.
12. URL : http://www.lamusiquedefilm.net/2018/05/
cannes-soundtrack-2018.html.
13. URL : https://www.transatlantyk.org/en/
muzyka/116,transatlantyk-film-music-competition-2.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|