Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази
Статтю присвячено систематизації джерельної бази з вивчення української орнаментики Ольгою Косач (Оленою Пчілкою). Зібрано інформацію про дев’ять перевидань альбому візерунків української народної вишивки. У науковий обіг введено нові джерела, які раніше не були предметом вивчення української етноло...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204456 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази / М. Олійник // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 4. — С. 94–109. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204456 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Олійник, М. 2025-07-11T08:45:32Z 2021 Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази / М. Олійник // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 4. — С. 94–109. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204456 746.3:82.0(092)Кос Статтю присвячено систематизації джерельної бази з вивчення української орнаментики Ольгою Косач (Оленою Пчілкою). Зібрано інформацію про дев’ять перевидань альбому візерунків української народної вишивки. У науковий обіг введено нові джерела, які раніше не були предметом вивчення української етнологічної науки. Уперше представлено український переклад невідомої серед вітчизняних учених франкомовної статті Ольги Косач «Народний орнамент України», який був надрукований у паризькому часопису «Літопис національностей. Вісник Спілки Національностей» 1913 року. На основі опрацювання широкої бази іноземної літератури, до якої ввійшли періодичні видання, каталоги, довідники, бібліографічні покажчики, енциклопедичні видання Франції, Англії, Німеччини, Швейцарії, США, Росії, Чехії, виявлено інформацію про дослідження Оленою Пчілкою української народної орнаментики. Вивчені джерела класифіковано за тематично-хронологічним принципом на авторські джерела, рецензії, літературу з посиланнями на альбоми О. Косач, видання з бібліографією її праць з орнаментики, публікації з рефлексіями щодо їхнього значення. The article deals with the systematization of the source base for the studies of the Ukrainian ornamentation by O. Kosach (Olena Pchilka). Information on nine reprints of the album of patterns of Ukrainian folk embroidery has been collected. New sources, which were not previously the subject of study of Ukrainian ethnological science, have been introduced into scientific circulation. For the first time, a Ukrainian translation of Olga Kosach’s “Folk Ornament of Ukraine,” an unknown French-language article among domestic scholars, was published in the Parisian magazine “Chronicle of Nationalities. Bulletin of the Union of Nationalities,” 1913. As a result of the processing of the waste base of foreign literature, including periodicals, catalogs, reference books, bibliographic indexes, Encyclopedic editions of France, England, Germany, Switzerland, the USA, Russia, and the Czech Republic, information on studies of folk ornaments by Olena Pchilka was found. The studied sources are classified according to the thematic-chronological principle on the author sources, reviews, literature with references to O. Kosach’s albums, editions with a bibliography of her works on ornamentation, and publications with reflections on their value. uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази Studies of Ukrainian Ornamentation by Olga Kosach: Scientific and Intercultural Cross-Sections of the Source Base Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази |
| spellingShingle |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази Олійник, М. Розвідки та матеріали |
| title_short |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази |
| title_full |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази |
| title_fullStr |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази |
| title_full_unstemmed |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази |
| title_sort |
студії української орнаментики ольги косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази |
| author |
Олійник, М. |
| author_facet |
Олійник, М. |
| topic |
Розвідки та матеріали |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Studies of Ukrainian Ornamentation by Olga Kosach: Scientific and Intercultural Cross-Sections of the Source Base |
| description |
Статтю присвячено систематизації джерельної бази з вивчення української орнаментики Ольгою Косач (Оленою Пчілкою). Зібрано інформацію про дев’ять перевидань альбому візерунків української народної вишивки. У науковий обіг введено нові джерела, які раніше не були предметом вивчення української етнологічної науки. Уперше представлено український переклад невідомої серед вітчизняних учених франкомовної статті Ольги Косач «Народний орнамент України», який був надрукований у паризькому часопису «Літопис національностей. Вісник Спілки Національностей» 1913 року. На основі опрацювання широкої бази іноземної літератури, до якої ввійшли періодичні видання, каталоги, довідники, бібліографічні покажчики, енциклопедичні видання Франції, Англії, Німеччини, Швейцарії, США, Росії, Чехії, виявлено інформацію про дослідження Оленою Пчілкою української народної орнаментики. Вивчені джерела класифіковано за тематично-хронологічним принципом на авторські джерела, рецензії, літературу з посиланнями на альбоми О. Косач, видання з бібліографією її праць з орнаментики, публікації з рефлексіями щодо їхнього значення.
The article deals with the systematization of the source base for the studies of the Ukrainian ornamentation by O. Kosach (Olena Pchilka). Information on nine reprints of the album of patterns of Ukrainian folk embroidery has been collected. New sources, which were not previously the subject of study of Ukrainian ethnological science, have been introduced into scientific circulation. For the first time, a Ukrainian translation of Olga Kosach’s “Folk Ornament of Ukraine,” an unknown French-language article among domestic scholars, was published in the Parisian magazine “Chronicle of Nationalities. Bulletin of the Union of Nationalities,” 1913. As a result of the processing of the waste base of foreign literature, including periodicals, catalogs, reference books, bibliographic indexes, Encyclopedic editions of France, England, Germany, Switzerland, the USA, Russia, and the Czech Republic, information on studies of folk ornaments by Olena Pchilka was found. The studied sources are classified according to the thematic-chronological principle on the author sources, reviews, literature with references to O. Kosach’s albums, editions with a bibliography of her works on ornamentation, and publications with reflections on their value.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204456 |
| citation_txt |
Студії української орнаментики Ольги Косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної бази / М. Олійник // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 4. — С. 94–109. — Бібліогр.: 61 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT olíinikm studííukraínsʹkoíornamentikiolʹgikosačnaukovítamížkulʹturnízrízidžerelʹnoíbazi AT olíinikm studiesofukrainianornamentationbyolgakosachscientificandinterculturalcrosssectionsofthesourcebase |
| first_indexed |
2025-11-25T22:40:33Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:40:33Z |
| _version_ |
1850568500813234176 |
| fulltext |
94
ОЛІЙНИК МАРИНА
кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр» Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. OrCID: https://
orcid.org/0000-0002-2946-8243
oliynyk MARynA
a Ph.D. in history, a researcher at the NaSu m. rylskyi IaSFe ukrainian ethnological Centre
DepartmentOrCID: https://orcid.org/0000-0002-2946-8243
Бібліографічний опис:
олійник, М. (2021) студії української орнаментики ольги косач: наукові та міжкультурні зрізи джерельної
бази. Народна творчість та етнологія, 4 (392), 94–109.
Oliynyk, m. (2021) Studies of ukrainian Ornamentation by Olga Kosach: Scientific and Intercultural Cross-
Sections of the Source Base. Folk Art and Ethnology, 4 (392), 94–109.
Анотація / Abstract
статтю присвячено систематизації джерельної бази з вивчення української орнаментики ольгою косач (оленою
Пчілкою). Зібрано інформацію про дев’ять перевидань альбому візерунків української народної вишивки. У науковий
обіг введено нові джерела, які раніше не були предметом вивчення української етнологічної науки. Уперше пред-
ставлено український переклад невідомої серед вітчизняних учених франкомовної статті ольги косач «Народний
орнамент України», який був надрукований у паризькому часопису «літопис національностей. Вісник спілки На-
ціональностей» 1913 року. На основі опрацювання широкої бази іноземної літератури, до якої ввійшли періодичні
видання, каталоги, довідники, бібліографічні покажчики, енциклопедичні видання Франції, Англії, Німеччини, швей-
царії, сшА, Росії, чехії, виявлено інформацію про дослідження оленою Пчілкою української народної орнаментики.
Вивчені джерела класифіковано за тематично-хронологічним принципом на авторські джерела, рецензії, літературу
з посиланнями на альбоми о. косач, видання з бібліографією її праць з орнаментики, публікації з рефлексіями щодо
їхнього значення.
Ключові слова: український орнамент, вишивка, народні узори, традиційний одяг, косач ольга Петрівна, олена
Пчілка.
The article deals with the systematization of the source base for the studies of the ukrainian ornamentation by O. Kosach
(Olena Pchilka). Information on nine reprints of the album of patterns of ukrainian folk embroidery has been collected.
New sources, which were not previously the subject of study of ukrainian ethnological science, have been introduced into
ст УД і Ї У к ра Ї нсЬкоЇ орн а М Ент и к и ол Ьги
кос аЧ: н а У кові та М і Ж к Ул Ьт У рн і ЗріЗи
Д Ж ЕрЕ л ЬноЇ Ба Зи
УДК 746.3:82.0(092)Кос
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
9595
Марина Олійник
scientific circulation. For the first time, a ukrainian translation of Olga Kosach’s “Folk Ornament of ukraine,” an unknown
French-language article among domestic scholars, was published in the Parisian magazine “Chronicle of Nationalities.
Bulletin of the union of Nationalities,” 1913. as a result of the processing of the waste base of foreign literature, including
the periodicals, catalogs, reference books, bibliographic indexes, encyclopedic editions of France, england, Germany,
Switzerland, uSa, russia, the Czech republic, the information on studies of folk ornaments by Olena Pchilka was found.
The studied sources are classified according to the thematic-chronological principle on the author sources, reviews, literature
with references to O. Kosach’s albums, editions with a bibliography of her works on ornamentation, and publications with
reflections on their value.
keywords: ukrainian ornament, embroidery, folk patterns, traditional clothes, Kosach Olga Petrivna, Olena Pchilka.
Процеси відродження національної
самосвідомості українців привернули увагу
до символів традиційної матеріальної і
духовної культури. серед візуальних мар-
керів національної ідентичності особливу
роль відіграє оздоблення одягу українською
вишивкою, що реактуалізувало науково-
пошуковий дискурс довкола цієї тематики.
Науковий доробок ольги Петрівни косач
(1849–1930), яка знана за красномовним літе-
ратурним псевдонімом олена Пчілка, при-
вертає увагу як дослідників-науковців, так
і широку громадськість, журналістів, бло-
герів, майстринь-вишивальниць. справді
пророчими є слова д. донцова: «В істо-
рії воюючого українства займе постать цеї
жінки одно з найперших місць» [8, с. 452].
Творчий життєвий шлях відомої науковиці,
письменниці, видавчині, педагогині, гро-
мадської діячки став предметом численних
студій. У представленій розвідці зосередимо
увагу довкола її етнографічно-мистецького
доробку з української орнаментики, зокре-
ма вишивки. ця тематика досліджена у пра-
цях П. одарченка (1980, 1999), В. Іваненко
(1989), В. Іскорки-Гнатенко (1999, 2019),
є. шудрі (2003), Т. Андреєвої (2003), Т. кари-
Васильєвої (2008, 2019), В. Титаренко (2009),
л. Іваневич (2010), Т. скрипки (2010),
Н. сташенко (2010), о. константинівської
(2011, 2020), М. олійник (2014, 2017, 2020),
А. Українець (2018), о. косміної (2020),
А. хомярчук (2020) та ін. У сучасному меді-
апросторі є запит на популярний виклад
внеску олени Пчілки у вивчення та пропа-
гування вишивання традиційних візерун-
ків, про що йдеться в статтях В. Агеєвої,
о. константинівської [1; 15; 16]. У своїй роз-
відці о. косміна через опрацювання матері-
алів, пов’язаних із Всесвітньою виставкою в
Парижі 1878 року, з’ясувала, що о. косач не
була її учасницею, а тільки відвідувачкою;
серед джерел, у яких відображено реакцію
на альбом о. косач, авторка звертається до
двох рецензій А. Рамбо та В. левицького
(друкувався під псевдонімом Василь
лукич) [20].
Науковий і творчий доробок ольги
Петрівни косач давно потребує системати-
зації, видання повного зібрання її праць та
матеріалів біографічного шляху. У 2021 році
виповнюється 145 років, як побачило світ
перше наукове видання про українську
орнаментику на вишивках, яке підготувала
о. косач, але цікавість до цього дослідження
не зменшується, а тільки зростає. У своєму
дослідженні ми зосередили увагу на одно-
му аспекті її діяльності – вивченні укра-
їнської орнаментики, зокрема вишивання.
сьогодні немає узагальнюючої праці, яка б
висвітлювала наукові та культурні рефлексії
українських вчених, учасників культурно-
громадських подій часів життя олени
Пчілки, реакції наукового та мистецького
світу за межами України щодо вивчення нею
національного стилю декору. У медіапросто-
рі точиться дискусія, чи була поінформована
закордонна наукова спільнота стосовно її
інноваційного для свого часу дослідження
самобутності й осібності української орна-
ментики. отже, метою роботи є пошук і сис-
тематизація за хронологічно-тематичним
принципом джерельної бази, яка дасть змогу
скласти об’єктивну фактологічну картину з
вивчення української орнаментики в працях
о. косач.
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
96
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
96
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
Вивчення друкованих джерел показало
доречність виокремлення таких п’яти тема-
тичних блоків: авторські розробки о. косач,
рецензії на її праці, література з посиланням
на олену Пчілку, джерела з бібліографічною
інформацією про її роботи та публікації з
рефлексіями щодо її альбомів.
Перший блок джерел охопив авторські
розробки о. косач (1876–1930) за темати-
кою дослідження українських візерунків на
вишивках та деякі праці, у яких про них
ідеться. Перше видання народних візе-
рунків з Новоград-Волинського повіту
Волинської губернії з їх науковою інтерпре-
тацією побачило світ в альбомі 1876 року;
за життя олени Пчілки з певними змінами
було здійснено чотири перевидання: у 1879,
1902, 1912, 1927 роках (збірник 1927 р. опра-
цьовували за його перевиданнями 1947 і
2007 рр.) [18; 17; 33; 37]. друге перевидання
вийшло у двох варіантах. Перший розрахо-
ваний на російськомовну аудиторію з новим
текстом та зменшеною кількістю аркушів-
таблиць [17], а другий – на франкомовну
публіку, причому текст французькою від-
творював інформацію з першого альбому й
був виданий у 1877 році, а ілюстративний
матеріал у вигляді 15 таблиць був надру-
кований у 1879 році [50]. Третє видання
часто в історіографії позначається 1900-м чи
1903 роком, проте ми працювали з примір-
ником, на якому зазначено дозвіл цензури
від 22 квітня 1902 року, а отже, ідентифі-
куємо вихід цього альбому 1902 роком, але
цей факт потребує подальшої архівної пере-
вірки; можливо, сам друк було здійснено
в 1903 році [33]. У 1947 році в німецькому
місті Новий Ульм було перевидано альбом
1927 року з доповненням перекладу тек-
сту олени Пчілки німецькою мовою [38].
В Україні видання 1927 року було перевидано
у 2007 році (принагідно висловлюємо подя-
ку колективу Новоград-Волинського літера-
турно-меморіального музею лесі Українки
за можливість ознайомитись із цим сьомим
перевиданням) [36]. Восьме перевидання
відтворило репринт альбому 1876 року, а в
дев’ятому випуску було перекладено текст
українською мовою і представлено відшиті
в матеріалі аркуші з новоград-волинськими
візерунками вишивок [35; 34]. У 1901 році
на Першому з’їді діячів кустарної промис-
ловості в Полтаві о. косач виголосила допо-
відь «Про народне українське мистецтво
в кустарних виробах». На жаль, знайти її
не вдалося – науковці Полтавського краєз-
навчого музею Імені Василя кричевського
повідомили про відсутність такої доповіді
в їхньому архіві, тому наразі зафіксовано
замітку про цей факт [7]. сьогодні серед
українських учених є невідомою франко-
мовна стаття о. косач «Народний орна-
мент України», яка була опублікована в
паризькому часопису «літопис національ-
ностей» у 1913 році [49]. Авторці представ-
леної статті пощастило придбати автентич-
ний примірник цього раритетного видання.
Висловлюємо слова вдячності перекладачці
Зої Петрівні Борисюк, яка люб’язно погоди-
лася підготувати переклад українською, з
текстом якого в повному обсязі можна озна-
йомитись у додатку нашої статті. Знахідка
цієї (досі неопублікованої в Україні) праці
має велике значення для теми, яку дослі-
джуємо. Вона ілюструє утвердження нау-
кових засад щодо української орнаментики
та є прикладом просвітницько-культурного
діалогу, який вела о. косач насамперед з
європейською аудиторією. цей досвід орга-
нізації наукової комунікації через публіка-
цію новітніх україністичних студій є певною
точкою відліку розвитку національної науки
в глобалізованому вимірі. оприлюднений
матеріал дозволяє проаналізувати розвиток
поглядів і засад о. косач щодо вивчення
орнаментики в порівнянні з її іншими (більш
ранніми) дослідженнями.
Не менш цінною є розвідка «Українське
селянське малювання на стінах», у якій
мовиться і про специфіку вишивальних
візерунків, інтерпретування та походжен-
ня [25]. В останній рік життя олени Пчілки
вийшла друком її автобіографія, де вона
розповіла про допомогу й консультації
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
9797
Марина Олійник
брата М. драгоманова та його товариша
В. Антоновича при підготовці дослідження
з української орнаментики [24, с. 20; 13,
с. 333–334; 14, с. 54].
до другого блоку ввійшли рецензії на
дослідження о. косач та статті, що містять
наукову оцінку її розробок з орнаменти-
ки. У рік видання першого альбому вийшла
рецензія професора Альфреда Рамбо у статті
«Малоросія», що була надрукована в часо-
писі коледжу сорбона з огляду літературних
курсів філологічних кафедр [53]. За нашим
зверненням роботу з підготовки українсько-
го перекладу тексту А. Рамбо взяла на себе
світлана леонідівна Підгаєцька, за що дяку-
ємо їй [26, с. 343–347]. Уперше переклад був
оприлюднений у мережі «Фейсбук» (на сто-
рінці авторки статті в дописі від 11 серпня
2020 р.). якщо про відгуки А. Рамбо згадува-
ла сама олена Пчілка, то прізвище німецько-
го богослова, доктора теології, який викла-
дав християнське мистецтво та літургію в
семінарії в університетському місті Майнці,
не трапляється ні в її життєписі, ні в росій-
ськомовній критичній літературі. У ході
дослідження ми відшукали невідому раніше
рецензію на видання о. косач 1879 року, над-
руковану 1881 року в Берліні в «Німецькій
літературній газеті» за авторства Фрідріха
шнайдера з м. Майнца [56]. Авторка статті
вдячна за переклад цього німецькомовного
матеріалу Тетяні олександрівні дідович [26,
с. 448–449]. Рецензія Ф. шнайдера неупе-
реджена, схвальна, але з критичним заува-
женням до технічного оформлення матері-
алу. огляди європейських дослідників пере-
конливо доводять значимість міжкультурної
комунікації між науковими школами, важли-
вість інформування про тенденції розвитку
наукової думки та специфіку проблематики,
яка є актуальною на національному рівні
та цікава для міжкультурного порівняння.
У 1881 році у трьох номерах львівського часо-
пису «Зоря» розміщує свій відгук Василь
лукич [4–6]. У рецензії в «київській ста-
ровині» невідомий автор, високо оцінюю-
чи працю о. косач, звертає увагу на при-
крий факт передруку в альбомі А. лисенка
її ілюстративних матеріалів без зазначення
її авторства [32]. У передмові до альбому
П. литвинової професор є. Рєдін дає загаль-
ну характеристику стану вивчення орнамен-
тики, відзначає важливість та цінність дослі-
дження о. косач, хоча й пише про нього в
контексті російського народного мистецтва
[28, с. 4]. М. Біляшівський у розвідці «Про
українській орнамент» 1909 року дає високу
наукову оцінку праці олени Пчілки [2, с. 45].
У 1927 році В. камінський написав схвальну
рецензію на останнє прижиттєве перевидан-
ня її альбому [12].
до третього блоку належить література з
посиланнями на праці о. косач. Паралельно
із Всесвітньою виставкою в Парижі в
1878 році відбувся Міжнародний літератур-
ний конгрес, учасник якого М. драгоманов
підготував доповідь щодо заборони росій-
ського уряду українцям вільно користува-
тися рідною мовою. цю промову він над-
рукував у брошурі. даючи розлогу характе-
ристику осібності української мови, відомий
історик акцентує увагу на етнографічній
самобутності народної культури, спираю-
чись і на «орнаменти» о. косач з поси-
ланням на статтю А. Рамбо [47, c. 37; 9,
с. 44, 85]. Учасникам конгресу була розда-
на на руки брошура, також примірник був
переданий до архіву конгресу для майбут-
нього опрацювання [46, с. 161]. У тижневій
лондонській газеті «оглядач» за 20 вересня
1879 року натрапляємо на таку інформа-
цію: «Вийшло друге видання “Мистецтва в
Україні” (“Український орнамент”), автор-
ства ольги П. косач, де вона надає деталь-
ний опис мистецтва на території козацтва.
Робота заслуговує на увагу західних худож-
ників» [58, с. 1226]. Відомий французький
географ жан-жак елізе Реклю у фундамен-
тальному багатотомному виданні «Земля і
люди. Загальна географія», п’ятий том якої
1880 року вийшов у Парижі, представив
картографію розселення українців, надав
загальну інформацію про їх національ-
ну культуру, зокрема, описуючи одяг, він
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
98
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
98
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
посилається на дослідження о. косач: «Їхні
жінки мають грацію ходи, м’якість погляду
та голосу; їх уподобання є вишуканішими,
ніж у великоруських жінок. Вони також від-
різняються більш витонченим костюмом,
подібним до одягу волоських та трансіль-
ванських румунів. Вишиванки червоними та
синіми нитками, що прикрашають сорочку,
сукню, фартух з діамантами та хрестами,
трикутниками та гілочками, поєднуються
якнайвдаліше, за традиційними правилами,
але з певною свободою, яка завжди дозволяє
використати орнаменти в гармонії з руха-
ми та особливостями людини» [54, с. 491].
У російськомовному виданні цієї праці
1883 року опис характерних прикмет одягу
українців подається з деякими купюрами,
проте з посиланням на працю о. косач [29,
с. 176–177]. Том, у якому подано географіч-
но-етнографічну інформацію про україн-
ців зі згадкою дослідження «Український
народний орнамент», перекладено італій-
ською та видано в 1894 році в Мілані [55,
с. 500]. Варто зазначити, що в англомов-
них варіантах дослідження е. Реклю, що
вийшли друком у лондоні й Нью-йорку,
відсутнє посилання на «орнименти»
о. косач. У російськомовній енциклопедії
Ф. Брокгауза і І. єфрона у статті «косач
(ольга Петрівна)» є інформація про її працю
«Український народний орнамент» з помил-
ковим зазначенням випуску – 1867 рік [42,
с. 367]. У празькій ілюстрованій енцикло-
педії 1899 року в статті «косачева ольга» є
відомості про альбом «Український народ-
ний орнамент» 1876 року та її перевидання
в 1879 році [51, с. 912–913]. к. шероцький
в огляді «Український орнамент» згадує
дослідження олени Пчілки «Українські
узори» [41, с. 70]. У 1933–1934 роках у часо-
пису «слов’янський світ» опубліковано
огляд І. Борщака «Україна у західноєвро-
пейській літературі», в одній із частин якого
він звертає увагу на паризьке видання спіл-
ки національностей з розвідкою о. косач
1913 року [45, с. 137]. На його думку, цей
випуск журналу можна вважати маленькою
українською енциклопедією [45, с. 137].
Згадане дослідження І. Борщака перекладе-
не у 2000 році українською мовою та містить
згадку праці о. косач [3, с. 156]. У 2006 році
центральноєвропейський університет видав
«Біографічний словник жіночих рухів і фемі-
нізмів у центральній, східній та Південно-
східній європі: хIX–XX століття», де в
статті Н. Монахової «олена Пчілка» чита-
ємо: «У 1876 році Пчілка опублікувала свій
перший твір “Український народний орна-
мент” за редакцією Михайла драгоманова та
Володимира Антоновича. Він був написаний
російською мовою відповідно до так звано-
го емського указу (1876), який прямо забо-
роняв будь-які види видавничої діяльності
українською мовою на території Російської
імперії» [43, с. 417].
четвертий блок джерел складається з літе-
ратури, у якій міститься бібліографічна інфор-
мація про праці о. косач чи згадки про неї.
У паризькому часопису «Політичний та літе-
ратурний огляд» у рубриці «Аналітичний
зміст» 1877 року подано інформацію про
рецензію А. Рамбо та бібліографію альбо-
му о. косач [59, с. 1272]. Ми знайшли нове
джерело, яке дозволяє припустити, яким
чином примірник альбому о. косач (1879)
міг потрапити до німецького професора тео-
логії, мистецтвознавця Ф. шнайдера, котрий
написав рецензію на її працю. У берлінсько-
му періодичному виданні «книжковий
та художній каталог» 1881 року розміще-
но адресу женевської книгарні Теодора
Мюллера, де можна придбати франкомовне
видання альбому о. косач (1879) за 10 марок
[60, с. 451]. ця знахідка дуже важлива для
нашого дослідження, адже вона розкриває
стратегію просування наукових здобутків,
яку втілювала в життя діяльна олена Пчілка.
Вона усвідомлювала важливість міжкуль-
турної комунікації і вживала заходів для
інформування максимально широкої ауди-
торії про окремішність української культу-
ри на матеріалах новоград-волинської виши-
вальної орнаментики. У паризькому журналі
«критичний огляд історії та літератури»
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
9999
Марина Олійник
1881 року в рубриці «Періодичні видання»
наведено інформацію: «косач, Український
орнамент. женева, Мюллер» [52]. У лон-
донському щотижневому огляді науки та
мистецтва «Академія» 1881 року в рубри-
ці «Вибрані книжки» подано бібліографію
київського альбому о. косач [57]. У штут-
гартському виданні «Репертуар з історії
мистецтва» 1881 року в колонці «довідник
основних зустрічей» натрапляємо на
запис: «косач, о. Український орнамент.
(шнайдер: Німецька літературна газета,
22)» [61, с. 474]. М. драгоманов у брошурі
«Тирановбивство в Росії та акція Західної
європи» в кінці подає рекомендації щодо
літератури про Україну: «Альфред Рамбо.
Малоросія, за М. драгомановим та мадам
ольгою косач. Політичний та літературний
огляд, № 24. 1876» [48]. У петербурзько-
му виданні «література російської геогра-
фії, статистики і етнографії» 1881 року є
бібліографія франкомовного тексту о. косач
1877 року [21, с. 277]. Ілер та Мейєр хілери
в 1939 році в Нью-йорку видали каталог
літератури з костюма, де за авторським
покажчиком розмістили бібліографію дру-
гого видання о. косач, а в покажчику за
географічним принципом її праця відно-
ситься до літератури про українське вбран-
ня [44, с. 508, 859]. У виданому 1948 року
в Мюнхені бібліографічному покажчику
є. Пеленського є інформація про статтю
о. косач «Народний орнамент України» з
паризького журналу «літопис національ-
ностей» [27, с. 9]. У 2009 році вийшов біо-
бібліографічний покажчик Волинської дер-
жавної обласної універсальної наукової
бібліотеки імені олени Пчілки [11, с. 11–13].
П’ятий блок джерел з рефлексіями щодо
досліджень о. косач дає можливість оці-
нити прямі свідчення впливу її альбомів
на українські етнокультурні реалії. донька
олени Пчілки о. косач-кривинюк згадує:
«Ті мамині узори мали великий виховний
вплив на лесю й Мішу: діти з самого почат-
ку свого свідомого життя бачили, що їх мати
серйозно й наполегливо працює над узо-
рами – збирає їх, вимальовує, щось пише до
них, радиться про них з “ученим” дядьком
[М. П. драгомановим. – М. О.], нарешті –
велика подія – друкує їх. І це робота не над
якимсь “дамським рукоділлям”, а над збірни-
ком “Українських народніх узорів” з їх коха-
ної Звягельщини» [19, с. 43]. М. драгоманов
у спогадах за 1867–1877 роки пише про необ-
хідність розробки систематизованої праці з
української орнаментики, звертає увагу й на
важливість популяризації наукових знань:
«Незабаром вийшла російська царівна за
англійського принца, і її придане було виши-
те московськими вишивками (по атласу
стасова “Русский орнамент”) того ж сорту,
що й наші, та осібного характеру. З того часу
російські вишивки – broderies russes пішли
в моду в європі, а коли вони пішли в європі
теж за broderies russes, не глядячи на титули
атласів і на тексти, в котрих зручно показано
одміни українського орнаменту од велико-
руського. Так, хто пізно приходить, той сам
собі шкодить!» [10, с. 190]. І. Франко в листі
1893 року визнавав значимість розробок
олени Пчілки: «Після Вашої збірки і перед-
мови до неї повиходило на Вкраїні чимало
збірок, декотрі й з статтями (Волкова), були,
здається, й осібні статті, народний орнамент
укр. здобув собі широку популярність. Так
от і слід би це все оглянути й зібрати докупи
здобутки тих кільканадцять літ, а до сього,
здаєсь, компетентнішого робітника над Вас,
не найду» [40, с. 427]. Про вплив її альбомів
на появу моди на українські вишивки на
одязі він зазначав 1902 року: «…в початку
70-х років на Україні, під впливом замилу-
вання до укр[аїнської] етнографії та перших
збірок українського орнаменту косачевої,
Вовка та інших, серед інтелігентного жіно-
цтва пішла мода носити українські народні
костюми» [39, с. 257]. л. Мищенко дає такі
відомості: «…добре пам’ятаю <…> ольгу
Петрівну, урождену драгоманову, чорно-
оку Українку, завжди в чудовім народнім
одягу. два покоління жінок користалися
з її багатого збірника українських узорів,
який потім став раритетом – і довго не було
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
10 0
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
10 0
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
його в продажу» [22, с. 144]. У журналі
«Нова хата» 1929 року вийшла замітка:
«В червні ц. р. минає 80 літ від дня уро-
дження олени Пчілки, а 50 літ від видан-
ня і наукового опрацювання українських
узорів. Перше видання вийшло вправді
1876 р., але воно було дороге, так що загаль-
новідомим стало друге видання з 1879 р.,
що було поширене і в Галичині» [30, с. 9].
Наступного року в цьому виданні вийшов
некролог, у якому згадувались її здобутки:
«Виданий оленою Пчілкою в київі 1876 і
1879 році збірник українського орнаменту,
був загально поширеним і чи не одиноким
тоді у нас альбомом вишивок. У кожній інте-
ліґентній родині мали цей збірник узорів
зі світлиною авторки, в стилевім вбранню
волинської молодиці. Збірник її вишивок,
і додана до нього студія про український
орнамент, захопила сільське інтеліґентне
жіноцтво й спонукала зацікавитися вишив-
ками нашого села, що лежало по цей бік
кордону. Посередньому впливови олени
Пчілки треба завдячити багату збірку виши-
вок, злагоджену “клюбом Русинок” на крає-
ву виставку 1894 р., видану відтак окремим
виданням» [23, с. 3]. с. Русова акцентува-
ла: «На Волині о. косач цідком віддалась
етнографії: <…> перемальовувала народній
орнамент і це була перша визначна праця
з нашої етнографії – виданий нею в кольо-
рах «Український орнамент» (в 1876 р.) з
московським і французьким текстом пояс-
нень» [31, с. 41]. Зібрані наративні матеріали
дають змогу відтворити специфіку культури
та побуту часів активного творчого життя
олени Пчілки.
отже, проведена пошукова робота дозво-
лила ввести в науковий обіг нові джерела,
що інформують про дослідження оленою
Пчілкою української орнаментики, а саме –
малодоступну в нашій країні та фактично
невідому франкомовну статтю о. косач
«Народний орнамент України» 1913 року;
німецькомовну рецензію Ф. шнайдера
1881 року; «книжковий і художній каталог»
1881 року, у якому публікувалась інформа-
ція про можливість замовити за 10 марок
альбом о. косач 1879 року в женевській кни-
гарні Теодора Мюллера; періодичні видан-
ня Парижа, лондона, Берліна, штутгарта,
де зафіксовано згадки про друге видання
олени Пчілки, а також праці, у яких є поси-
лання на її альбоми, зокрема, М. драгоманова
«Українська література, проскрибована
російським урядом» 1878 року, е. Реклю
«Земля і люди: Загальна географія» 1880,
1894 років тощо. систематизовано 52 дже-
рела на п’ять блоків: авторські розробки,
рецензії, література з посиланням на олену
Пчілку, джерела з бібліографією, література
з рефлексіями щодо її альбомів. У додатку
представлено український переклад франко-
мовної статті 1913 року.
останнім часом у пресі багато пишуть
про значення національного характеру,
який, попри переможний поступ прогресу в
наш час, проявляється в усіх аспектах народ-
ного життя.
Результатом такої тенденції в усіх краї-
нах стають видання етнографічних збірок з
докладним описом народних вірувань і зви-
чаїв, пісень, казок, традицій, загалом будь-
якої усної пам’ятки народного генія. Такі
Додаток
НАРОДНИЙ ОРНАМЕНТ уКРАЇНИ
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
101101
Марина Олійник
збірки містять важливі відомості про матері-
альне життя народу, його помешкання, зви-
чаї, промисли тощо.
Українські інтелектуали також «не
пасуть задніх» у царині наукової етногра-
фії. Вони усвідомлюють важливість вивчен-
ня своєї батьківщини, в чому не одноразово
переконувалися. Завдяки приватній ініціа-
тиві, підтриманій державними й місцевими
установами, досягнуто значних результатів:
у першій половині хІх ст. були опубліковані
численні збірки, де зафіксовано усні пам’ятки
українського народного генія.
етнографічні дослідження в нас не зали-
шаються в рамках чисто літературної актив-
ності. Наведу лише найвиразніші факти,
як-от: заснування етнографічних музеїв,
поява збірок українських пісень, покладених
на музику, публікація місцевих краєвидів,
будівель, народних типажів тощо.
Таким чином, ця гілка народної твор-
чості не є невідомою для освіченого світу:
ми маємо кілька збірок українського народ-
ного орнаменту; серед них мій альбом
«Українські узори», який містить «малюн-
ки вишивок і тканин, зібрані о. косач»,
видано вже вчетверте.
дозволю собі висловити тут думку про
український орнамент загалом, характерні
риси якого виразно відображені в опубліко-
ваних збірках.
Узявши за відправний пункт зібрані
матеріали, я упевнилась, що типові україн-
ські узори походять із Полісся, що на кор-
доні з Білоруссю, поступово розвиваючись
і змінюючи форми, вони поширювалися на
Південь.
Принципи, за якими визначають внут-
рішні особливості орнаменту будь-якого
народу та його характер, полягають у тому,
щоб розглянути, наскільки деякі орнамен-
ти є незалежними, які ідеї вони втілюють і
наскільки майстерно вони виконані.
Щоб судити про оригінальність орна-
менту, не треба будувати свою думку на
подібності його найпростіших елементів
з такими самими елементами орнамен-
ту іншого народу. Вчені-дослідники дове-
ли нам, що примітивні форми, не тільки
в інтелектуальних творах (міфах і таке
інше) і матеріальних виробах, як військові
й господарські інструменти тощо, є поді-
бними навіть у деталях у народів, серед
яких неможливо припустити найменшу
думку про наслідування. Те саме щодо
орнаментів. якщо ми зупинимось на най-
простіших фігурах, будемо змушені визна-
ти, наприклад, що єгипетський орнамент
імітує орнамент кельтський, спираючись
на той факт, що орнаменти у вигляді пере-
плетених стрічок, які домінують у кельт-
ських мотивах, трапляються також у єгип-
тян (див.: Grammatik der Ornamente, von
Owen Jones); утім, найпростіші орнаменти
у формі шнурків, що є однією з примітив-
них форм орнаментування, можна поміти-
ти в роботах більшості народів, починаючи
з кам’яного віку й до наших днів. Ідентичні
фігури простої форми трапляються в бага-
тьох орнаментах: чітко подібні маленькі
кола, трикутники, квадрати, хрести, утво-
рені двома перехрещеними лініями, бачи-
мо серед орнаментів диких народів океанії
та Африки (див. ту саму «Grammatik der
Ornamente, а також l’Ornement polychrome),
на глиняних виробах доісторичної епохи,
серед єгипетських, індійських, візантій-
ських орнаментів як у середні віки, так
і в модерну епоху. Найпростіші чоти-
ри- або п’ятипелюсткові розетки бачимо
серед орнаментів як у диких людей, так
і в єгиптян, греків, китайців, персів та
інших народів. Наприклад, найпростіші
ідентичні образи орнаментів двох народів,
між якими не можна припустити жодного
наслідування (наведемо лише один при-
клад, узявши дикунів океанії та велико-
росів), мають так само у своєму орнамен-
туванні однакові людські фігурки (див.:
Grammatik de1·Ornamente та впорядкований
стасовим Русский народный орнамент).
Подібність елементарних форм має зна-
чення лише тоді, коли до своєї простоти вона
додає дещо досить характерне, як, скажімо,
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
102
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
102
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
«свастику», хрест zende, утворений двома
перехрещеними лініями, що мають загну-
ті кінці, монограму Христа, символічне tâu
єгиптян (див.: mortillet, le Signe de la Croix
[Мортійє. Знак хреста – З. Б.] ). Попри про-
стоту, ці образи досить характерні й умовні,
аби їхню присутність серед орнаментів двох
народів вважати не випадковістю й не збігом,
а наслідуванням.
чуже походження орнаменту є незапе-
речним, якщо він відтворює тваринні або
рослинні форми чи якісь інші предмети,
чужі природі й оточенню народу, який їх
відтворює.
Щоб їх порівняти, у будь-якому разі треба
використовувати складніші типи; зокрема,
дуже важливо знати, чи подіб ність проявля-
ється в значній кількості типів. Тоді деталі
й аксесуари головних фігур можуть набути
значення так само, як іноземне походження
якоїсь пісні, за винятком головних прикмет,
може бути підтверджене також ідентичніс-
тю приспіву або іншим мінімальним вкра-
пленням.
Тож, помітивши риси наслідування,
навіть у значній кількості виразних типів
орнаменту якогось народу, варто, на мою
думку, вирізнити оригінальні форми або ж
самі відхилення форм, у яких народ, який від-
творив їх у певний спосіб, залишив свій відби-
ток; треба зважити, наскільки народ, навіть
якщо він запозичив сюжети орнаменту, змі-
нив або культивував їх у свій спосіб на свій
смак. одним словом, необхідно означити
тенденцію відтворення, у якій, так би мови-
ти, відчувається індивідуальність народу.
Приймаючи нижченаведені принципи
для українського орнаменту, маємо визнати
його оригінальним. Зразки нашого орнамен-
ту позбавлені того переривання сюжетів і
перемішування комбінаторних частин, які
зазвичай видають наслідування. Малюнки,
які тут трапляються, не залишають у нас
сумніву щодо їх походження; ніщо в них не
підказує нам, що вони були взяті з чужого
ґрунту, скопійовані з чужої природи, запо-
зичені в чужого генія.
Існують думки, що український і велико-
російський візерунки, узяті в узагальнених
формах, схожі з перським орнаментом. При
цьому вказують на подібність деяких геоме-
тричних форм та наслідування форм рослин-
ного світу. я не розглядатиму, наскільки ця
думка є точною щодо орнаменту Великоросії,
бо це мене відверне від мого головного сюже-
ту. Натомість стосовно орнаменту україн-
ського скажу, що викладена вище думка не
має під собою досить солідної основи.
я вже згадувала, наскільки ризикованою
є думка про наслідування, якщо вона спи-
рається на подібність деяких елементарних
форм. як приклад запозиченої фігури, пода-
ють восьмипелюсткову розе тку, яку в нас
називають «рожа». ось тільки я не знаю,
на якій підставі це зображення вважають
запозиченим із Персії: цей образ незалежно
фігурує серед орнаментів дикунів океанії;
він з’являється там у формі окремої квітки,
вираженої у вигляді клейма, застосовано-
го окремо для кожної з восьми пелюсток;
таку саму розетку бачимо в мавританському
орнаменті, де вона виникає з поєднання кіль-
кох перехрещених ліній. У нашому орнамен-
ті «рожа» (роза, розетка на вісім пелюсток)
з’являється у двох аспектах: як окрема квітка
і як результат різних комбінацій незалежних
форм і ліній.
У всякому разі наявність елементарної
фігури, ідентичної для двох стилів, не може
підтверджувати їхню подібність. Тоді як
перський орнамент пропонує таке чудове
зближення зі своєю флорою, яку відтворено
із широким розкриттям деталей, з неймо-
вірним багатством і точністю кольорів, тоді
як його квіти й гілки з вільними легкими
контурами поєднуються, довільно переплі-
таючись, у розкішні букети й гірлянди, наш
орнамент, спираючись тільки на місцеву
флору, представляє її красу умовно, у строго-
му й чисто орнаментальному стилі. чимало
наших малюнків квітів і рослин, які мають
навіть аналогічні назви, пропонують тільки
загальне уявлення про ці об’єкти, що мають
симетричну конструкцію, яка наближає їх
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
103103
Марина Олійник
до фігур геометричних. Загалом усі спроби
нашого орнаменту такого типу менш за все
схожі на розкішну флору Персії та її орна-
ментальні відтворення.
Але, надаючи перевагу в деяких випад-
ках геометричному розміщенню, наш орна-
мент не обмежується творінням такого
типу. Тож помилково твердити, що замість
кривих ліній він віддає перевагу лініям пря-
мим і розірваним – це не відображає чогось
суттєвого. «Геометричні» фігури можуть
мати різні конфігурації і досягати різно-
го ступеня розвитку. Ми можемо в цьому
переконатись завдяки найпростішим гео-
метричним малюнкам єгиптян, індійців,
китайців, а з іншого боку – завдяки грі зна-
чно вигадливіших ліній орнаментування в
арабів і маврів. Що стосується переважання
в орнаментуванні кривих або розірваних
ліній, то ця риса не має особливого зна-
чення у визначенні характеру орнаменту,
оскільки не дає жодного уявлення про сам
вид представлених предметів. У відтворен-
ні головна роль належить ідеї; лінії конту-
рів відіграють лише допоміжну роль і сто-
суються тільки способу виконання: вико-
ристовуючи ті самі розірвані лінії, можна
представити восьмикутник, рослину, тва-
рину, так само, як за допомогою кривих
ліній зображують низку кругів чи навіть
дерево й тварину. характер ліній змінюєть-
ся залежно від способу відтворення, тобто
залежно від того, чим при цьому користу-
ються: пензлем, різцем, голкою тощо. Так,
в українських вишивках домінують ламані
лінії, тоді як у розписах на стінах і печах,
скринях, посуді, а також на скульптурах
із кісток і дерева переважають криві лінії.
В українській вишивці також трапляєть-
ся стиль, у якому прямі лінії замінюються
кривими, це властиво тканинам (килими),
вишивці шовком або вовною, золотом чи
сріблом. Проте орнаменти такого типу не
тільки не повинні виключатись із царини
українського орнаментування, а навпаки:
вкрай необхідно приділити їм особливу
увагу й довести, що вони відзначаються не
лише кривими лініями, а являють собою
типові вироби нашого орнаментування.
Маючи різноманітні види, український
орнамент має чисто орнаментальний харак-
тер і слугує винятково для прикрашання.
Інші стилі, як видається, шукають нагоди
показати свою фантастичність та впрова-
дити в орнаментальне виконання деяких
творів уяву.
окрім старанного виконання, україн-
ський орнамент, головна мета якого – при-
красити об’єкт, відзначається шляхетною
простотою, природністю й реалістичністю,
що характерно для всіх видів виробів творчо-
го генія українців. образи нашого орнамен-
ту не мають нічого грандіозного чи фантас-
тичного, там не побачити ґільошу [«ґільо-
шування» – обробка виробів ажурним мере-
живом. – З. Б.], узору з переплетених ліній,
який помітно на декоративних виробах, про-
стих за вибором сюжетів, але дуже складних
за своєю будовою. Розглядаючи характерні
для нього вироби, ви відчуваєте дух тієї самої
України, який проявляється, наприклад, у
словах і мелодії її пісень.
У нашого стилю було досить часу, щоб
себе виразити й узгодитися зі смаком нації
після багатьох століть. В «актах», наших
історичних документах, що стосуються хVІ
і хVІІ ст., згадуються рушники, вишиті шов-
ком і золотом; хроніка хІІІ ст. (знаменитий
Іпатіївський літопис), подаючи опис вбран-
ня українського князя данила з Галича,
стверджує наявність вишивки на різних
частинах його одягу; в іншому літописі від
1216 року згадуються вишиті наплічники в
наших войовників.
Ще давніше свідчення маємо в «Ізборнику
святослава» (хІ ст.): у ньому вміщено пор-
трет молодої дівчини, блузку якої прикра-
шає вишивка (зверху на рукаві). На фресках
софійського собору в києві зображено чоло-
вічі й жіночі постаті, одяг яких вишитий на
комірі, плечах та на краю рукавів. І, нарешті,
у наших народних піснях часто згадуються
дівчата, які вишивають хустинки, сорочки,
рушники. останні зауваги особливо важли-
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
10 4
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
10 4
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
ві, бо на них натрапляємо і в наших ритуаль-
них (весільних) піснях; вони збереглися з
давніх часів ще до появи християнства.
Звісно, із часом звичай декорувати пред-
мети, якими послуговувались у приватно-
му й офіційному житті, міг зазнати впливу
чужих стилів і запозичити мотиви в сусідніх
націй, з якими українська нація контакту-
вала. цілком можливо, що навіть прийняті
чужі елементи з часом були відкинуті або
трансформовані згідно зі смаком нації й від-
повідно до засобів виконання, якими вона
володіла і які практикувала.
Певною мірою український орнамент
пов’язаний з орнаментом народів того само-
го етносу, зокрема з орнаментом півден-
них слов’ян та Великоросії. Маючи певну
спільність принципів, він відрізняється від
першого, меншою мірою від орнаменту вели-
коросійського, в Україні званого «москов-
ським».
Можна назвати точки, де вищеназвані
стилі починають набирати інакшого, ніж
український стиль, спрямування.
Більшість орнаментальних малюнків пів-
денних слов’ян (див. збірник зразків виши-
вок і тканин «Südslawische Ornamente» lay)
мають багато спільного з нашими найпрості-
шими малюнками, які імітують елементарні
тканини; але тоді як наш орнамент розвиває
значно різноманітніші й складніші форми,
орнамент південних слов’ян проявляє тен-
денцію до урізноманітнення своїх малюн-
ків тільки в плані колориту, і це поєднання
зелених, жовтого, блакитного, червоного,
срібного й інших кольорів надає їм чужого
характеру порівняно з нашими вишивками.
Але якщо узори південних слов’ян мають
чужий аспект тільки завдяки багатству й
розмаїттю кольорів, маючи все-таки спільні
форми, московська орнаментика, яка відріз-
няється від нашої не лише колоритом, а й у
значно вагомішому плані – вибором сюжетів
та їхніми формами, має тим більше причин
бути визнана інородною.
для порівняння можемо взяти вже назва-
ну збірку «Русский народный орнамент»
(видання Товариства заохочення художни-
ків з передмовою В. стасова). У цій збір-
ці представлено в повному комплекті риси,
притаманні народному орнаменту велико-
росів (московитів).
У своїх елементарних мотивах цей орна-
мент пропонує узори геометричної побудо-
ви, схожі на примітивні вироби українського
стилю. Але потім декоративний стиль мос-
ковитів приймає інші сюжети й культивує
зовсім відмінні форми.
шанований коментатор великоросій-
ського орнаменту гарно висловився в перед-
мові, назвавши вишивки великоросів «гале-
реєю картин» народу, який їх відтворив:
розглядаючи їх, бачимо, що головний намір
генія, що їх створив, – це впровадити в кон-
тури вишивки якнайбільшу кількість обра-
зів своєї фантазії. А й справді, кого тільки
не побачиш на їхніх рушниках, занавісках і
покривалах на ліжка: різноманітних птахів,
людські фігурки, коней, левів, грифонів, дра-
конів, будівлі тощо.
я не збираюсь тлумачити цю декоративну
тенденцію. Можливо, стасов мав рацію, роз-
глядаючи московський орнамент як відлун-
ня азіатського й візантійського орнаменту
(втім, не приймаючи загалом подібних транс-
місій, гадаю, що великоросійський орнамент
ще чекає на докладний аналіз, який відді-
лить риси, запозичені від рис оригінальних).
З огляду на поставлену мною мету, достатньо
показати тут відмінність двох стилів: тоді як
український стиль культивує чисто декора-
тивні сюжети, стиль московський набуває
репрезентативного характеру.
Відмінність помітна навіть у спільній
для обох стилів області. Наприклад, обидва
стилі відображають рослинні форми, однак
в українському орнаменті вони виникають у
формі квітів та окремих невеличких гілочок,
тобто у вигляді орнаментів як таких; у вели-
коросійському орнаменті рослинні мотиви,
як здається, представляють рослини, хоча й
умовно, але як об’єкти. саме тому на зобра-
женнях такого типу у Великоросії ми бачи-
мо, як із землі піднімаються цілі дерева з
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
105105
Марина Олійник
Джерела та література
Нехай наша добра фея нас оберігає!
ольга косач («Пчілка») [49]
Переклад Зої Борисюк. Публікується вперше
гілками, оточені різними людськими поста-
тями, птахами та ін.; рослинні форми пере-
мішуються з формами тваринними: гілки
дерев замінені птахами, у жінок замість рук
квіти, замість голів корзини, птахи вкриті
гілками тощо.
Але великоросійський декоративний
стиль, даючи вільний вихід фантазії, не
зумів створити відповідних форм для того,
щоб відтворити – нехай і не надто задовіль-
но – образи тієї фантазії; не кажучи вже про
неживі об’єкти; живі об’єкти фігурують там
у грубих і настільки умовних формах, що
їх радше можна сприйняти за символічні
знаки.
Український стиль не такий сміливий;
він простіший, стриманіший і реальніший,
але йому вдалося чудово втілити тенден-
цію прикрашати предмети навколишнього
світу; його образи не вражають уяви, але
як за своєю ідеєю, так і формами він може
задовольнити почуття гарного й вишукано-
го смаку.
Альфред Рамбо, який кілька разів відвід-
ував Україну і міг неодноразово милувати-
ся нашими народними вишивками, писав в
одному з французьких журналів, що наша
українська сорочка, вишита на рукавах,
комірі й по нижніх краях – це «поема».
шанований автор захоплено запитував:
«Звідси босоногі жінки взяли ці граційні
узори, сповнені особливого шарму, виконані
з точністю, яка ще вище ставить вишукану
красу вишивки? Їх, без сумніву, надихають
феї їхніх квітучих лугів!..».
якщо орнаменти, які належать нашому
сільському населенню (яке не має достатніх
матеріально-технічних ресурсів і не зна-
йоме з мистецтвом як наукою), дають такі
чудові за красою й елегантністю зразки, то
якої досконалості міг би досягнути укра-
їнський орнамент, якби його плекали люди
освічені!
ці сподівання починають здійснюватися.
Наше народне мистецтво вже має досить
значний вплив на близькі йому види твор-
чості, на наш живопис, скульптуру й архітек-
туру, твори яких, звісна річ, набагато гран-
діозніші, однак можуть почерпнути свіжі
сили й нові ідеї із завжди живого джерела
народного мистецтва.
цивілізований світ за кордоном також
помітив наше народне мистецтво. Завдяки
виставкам і публікаціям Західна європа теж
починає пізнавати наше народне мистецтво;
Париж, лондон і Рим потребують великих
поставок наших вишивок, тканин, керамі-
ки тощо. хотілося б, щоб нас не плутали з
іншими національностями Росії й упізнава-
ли справжнє обличчя України, яке сьогодні
так яскраво відображається у творах націо-
нального мистецтва.
1. Агеєва В. як олена Пчілка ввела моду на вишиванки
і українську мову. url : https://www.bbc.com/ukrainian/
blogs-49007856 (дата звернення 28 липня 2019).
2. Біляшівський М. Про український орнамент. За-
писки Українського наукового товариства в Києві. київ,
1908. кн. ІІІ. с. 40–53.
3. Борщак І. Україна в літературі Західної європи.
київ : Інститут археографії та джерелознавства ім. М. с.
Грушевського НАН України, 2000. 365 с.
4. Василь лукич. Український орнамент. Зоря. львів,
1881. № 2. с. 22.
5. Василь лукич. Український орнамент. Зоря. львів,
1881. № 3. с. 37–38.
6. Василь лукич. Український орнамент. Зоря. львів.
1881. № 1. с. 10–12.
7. документы, известия и заметки. Полтавский съезд
деятелей по кустарной промышленности. Киевская ста-
рина. 1901. № 12. с. 175–176.
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
106
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
106
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
8. донцов д. олена Пчілка. Літературно-науковий
вістник. львів ; Тернопіль, 1931. кн. 5. Т. 106. с. 439–
452.
9. драгоманов М. Українська література, проскрибо-
вана російським урядом = Dragomanov m. la littérature
oukraînienne proscrite par le gouvernement russe. львів :
львівський національний університет імені Івана Фран-
ка, 2001. 94 с.
10. драгоманов М. П. Австро-руські спомини
(1867–1877). Літературно-публіцистичні праці : у 2 т.
київ : Наукова думка, 1970. Т. 2. с. 151–238.
11. «З братами ще я словом поділюсь»: біобіб-
ліографічний покажчик. луцьк : Твердиня, 2009. 112 с.
12. камінський В. Українські узори. Зібрала олена
Пчілка (о. косач). Видання п’яте. Етнографічний вісник.
1927. кн. 4. с. 118.
13. константинівська о. етнографічна діяльність
олени Пчілки. Матеріали ІІІ–V наукових семінарів
«Роль визначних особистостей – митців, діячів науки
та культури у процесі формування національної само-
свідомості наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.». київ :
МВдУк, 2011. с. 332–345.
14. константинівська о. до історії видання «Укра-
инскій народный орнаментъ. Вышивки, ткани, писанки.
собрала и привела въ систему ольга П. косачева. кіевъ :
типографія с. В. кульженко, 1876». Збірник тез науко-
вого семінару «Роль визначних особистостей – митців,
діячів науки та культури у процесі формування національ-
ної самосвідомості наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.».
київ, 2020. с. 54–64.
15. константинівська о. Підкорила Париж і мере-
жила думки. Україна молода. 2020. № 59. с. 12.
16. константинівська о. Тролі й олена Пчілка. Укра-
їна молода. 2020. № 95. с. 12.
17. косачева о. П. Украинский народный орнамент.
образцы вышивок, тканей и писанок. киев : с. В. куль-
женко, 1879. 19 с., 15 табл.
18. косачева о. П. Украинский народный орнамент.
Вышивки, ткани, писанки. киев : с. В. кульженко, 1876.
23 с., 31 табл.
19. косач-кривинюк о. леся Українка: хронологія
життя і творчости. Нью-йорк, 1970. 923 с.
20. косміна о. Українські орнаменти в Парижі
1878. Альбом олени Пчілки: міфи, вигадки, реальність.
url : http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-ukrayinski-
ornamenti-v-parizhi-1878-albom-oleni-pchilki-mifi-
vigadki-realnist.html (дата звернення 25 серпня 2020).
21. литература русской географии, статистики
и этнографии за 1877 и 1878 гг. с.-Петербург, 1881.
Т. VIII. 319 с.
22. Мищенко л. З минулого століття. спомини. За
сто літ. київ, 1929. кн. 4. с. 106–160.
23. о. З. олена Пчілка. Нова хата. львів, 1930. ч. 11.
с. 3.
24. олена Пчілка. Автобіографія. Оповідання. З ав-
тобіографією. харків : Рух, 1930. с. 1–46.
25. олена Пчілка. Українське селянське малювання
на стінах. Записки історично-філологічного відділу. київ :
Всеукраїнська академія наук, 1929. кн. XXIII. с. 177–
188.
26. олійник М. Українська вишивка як етнографічне
явище у доробку олени Пчілки: рефлексії кінця хІх –
початку хх століття та сучасний дискурс. Сучасні про-
блеми національно-культурної ідентичності: регіональ-
ний вимір : збірник наукових статей за матеріалами
Всеукраїнської науково-практичної конференції 24–25 ве-
ресня 2020 року. Полтава : ПНПУ, 2020. с. 340–352.
27. Пеленський є.-Ю. ukrainica в західно-европей-
ських мовах. Записки наукового товариства імені Шев-
ченка. Мюнхен, 1948. Т. 158. 111 с.
28. Редин е. к. Предисловие. Литвинова П. Я. Юж-
но-Русский народный орнамент. Черниговская губерния
(уезды: Конотопский, Кролевецкий, Новгород-Северский и
Стародубский). киев, 1902. Вып. 2. с. 3–5.
29. Реклю Э. Земля и люди. Всеобщая география.
Т. V. с.-Петербург : издание картографическаго заведе-
ния А. ильина, 1883. 512 с.
30. Ріжні вісті. Ювілей олени Пчілки. Нова хата.
львів, 1929. ч. 7. с. 9.
31. Русова с. олена Пчілка (ольга Петрівна ко-
сач). Наші визначні жінки. коломия : жіноча доля, 1934.
с. 39–43.
32. сборники малорусской орнаментики. (Украин-
ский орнамент о. косач, Южно-русская орнаментика
Волкова, Южно-русский народный орнамент П. лит-
виновой, сборники «украинского орнамента» – А. ли-
сенко, Махно, квитки и др.). Киевская старина. 1882.
№ 11. с. 365–367.
33. Украинськи взори / зибрала олена Пчилка.
киев : с. В. кульженко, 1902. 15 табл.
34. Український народний орнамент ольги Петрівни
косач. київ : Адеф-Україна, 2018. 140 с.
35. Український народний орнамент. Вишивки, тка-
нини, писанки / зібрала олена Пчілка. [Репринтне від-
творення першого видання. київ, 1876.] ковель : ко-
вельська міська друкарня, 2010. 36 с., 33 табл.
36. Українські узори / зібрала олена Пчілка. Ново-
град-Волинський : Новоград, 2007. 6 с., 10 табл.
37. Українські узори / зібрала олена Пчілка (о. ко-
сач). киев : с. В. кульженко, 1912. 1 с., 12 табл.
38. Українські узори / зібрала олена Пчілка (о. ко-
сач). Новий Ульм, 1947. 4 с., 10 табл.
39. Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах.
київ : Наукова думка, 1982. Т. 33. 527 с.
40. Франко І. Зібрання творів у п’ятдесяти томах.
київ : Наукова думка, 1986. Т. 49. 810 с.
41. шероцкий к. Мотивы украинского орнамента.
Украинская жизнь. 1912. № 11. с. 64–70.
42. Энциклопедический словарь. с.-Петербург :
[изд. Ф. А. Брокгауз, и. А. ефрон], 1895. Том XVI. 480 с.
43. a Biographical Dictionary of Women’s movements
and Feminisms in Central, eastern, and South eastern
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
107107
Марина Олійник
1. aheIeVa, Vira. how Olena Pchilka Introduced
the Fashion for Vyshyvankas and the ukrainian language.
available from: https://www.bbc.com/ukrainian/
blogs-49007856 (accessed July 28, 2019). [in ukrainian].
2. BIlIaShIVSKKYI, mykola. about ukrainian
Ornament. Notes of the Ukrainian Scientific Society in Kyiv.
Kyiv, 1908. vol. 3, pp. 40–53. [in ukrainian].
3. BOrSChaK, elko. ukraine in the literature of
Western europe. Kyiv : m. S. hryshevsky Institute of
ukrainian archeography and Sourct Studies, 2000, 365 pp.
[in ukrainian].
4. VaSYl luKYCh. ukrainian Ornament. Star. lviv,
1881. № 2, pp. 22. [in ukrainian].
5. VaSYl luKYCh. ukrainian Ornament. Star. lviv,
1881. № 3, pp. 37–38. [in ukrainian].
6. VaSYl luKYCh. ukrainian Ornament. Star. lviv,
1881. № 1, pp. 10–12. [in ukrainian].
7. Documents, News and Notes. Poltava Congress of
handicraft Industry Workers. Kiev antiquity. 1901, № 12,
pp. 175–176. [in russian].
8. DONtSOV D. Olena Pchilka. Literary-Scientific
Bulletin. lviv–ternopil. 1931, Book. 5, vol. 106, pp. 439–
452. [in ukrainian].
9. DrahOmaNOV, mykhailo. ukrainian literature
Scribbled by the russian Government = Dragomanov m.
la littérature oukraînienne proscrite par le gouvernement
russe, lviv : Ivan Franko National university of lviv, 2001,
94 pp.
10. DrahOmaNOV, mykhailo. austro-russian
memories (1867–1877). / Literary and Journalistic Works
in Two Volumes. vol. 2. Kyiv : Scientific thought, 1970,
pp. 151–238. [in ukrainian].
11. «I will Share a Word with my Brothers»:
Biobibliographic Index; lutsk : Stronghold, 2009, 112 pp.
[in ukrainian].
12. KAmINSKY, Viacheslav. ukrainian Patterns.
Collected by Olena Pchilka (O. Kosach). Fifth edition.
Ethnographic Bulletin. 1927, Book 4, pp. 118. [in ukrainian].
13. KONStaNtYNIVSKA, Oksana. ethnographic
activity of Olena Pchilka. Materials of III - V Scientific
Seminars «The Role of Prominent Personalities - Artists,
Scientists and Cultural Figures in the Formation of National
Identity in the Late 19th – early 20th century». Kyiv :
mOFuC, 2011, pp. 332–345. [in ukrainian].
14. KONStaNtYNIVSKA, Oksana. to the history of
the Publication «ukrainian Folk Ornament. embroidery,
Fabrics, easter eggs. Collected and Brought into the System
Olga P. Kosacheva. Kiev: typography S.V. Kulzhenko,
1876». Collection of Abstracts of the Scientific Seminar
«The Role of Prominent Personalities - Artists, Scientists and
References
europe: 19th and 20th Centuries by Francisca. [edited
and with an Introduction by Francisca de haan, Krassimira
Daskalova, anna loutfi] Budapest ; New York : Central
european university Press, 2006. 698 p.
44. Bibliography of Costume. Compiled by hilaire and
meyer hiler. New York : The h.W. Wilson Company, 1939.
911 p.
45. Borschak el. l’ukraine dans la littérature de
l’europe occidentale. Le Monde Slave. Paris. tome. ІІ. 1934.
№ 4. P. 136–147.
46. Congrès littéraire international de Paris : auX
BureauX De la SOCIété DeS GeNS De leTTreS
1878. Paris, 1879. 682 p.
47. Dragomanov m. la littérature oukraїnienne
proscrite par le gouvernement russe. Genéve : Georg,
libraire – éditeur, 1878. 42 p.
48. Dragomanov m. le tyrannicide en russie et
l’action de l’europe Occidentale. Genève : Imprimerie du
«rabotnik» et de la «hromada». 1881. 18 p.
49. Kossatch O. l’Ornement populaire de l’ukraine.
Annales des Nationality. Bulletin de l’Union des nationalites.
1913. № 3–4. Р. 159–164.
50. Kossatch O. l’ornement populaire ukraїnien.
Broderies, tissus, pissanki. recueilli et mis en systeme par
m-me Olga Kossatch. Kiev, 1877. 1879. 17 s., 15 pl.
51. Ottuv slovník naučný. Illustrovana encyklop.
tedie·obecnych vedomosti Čtrnáctý díl. Praha. 1899. 1067 s.
52. Periodiques. Revue critique D’histoire et de litterature.
Paris, 1881. № 24.
53. rambaud a. la Petite-russie. La Revue politique et
litteraire. 1876. № 26. P. 608–614.
54. reclus e. Nouvelle géographie universelle: la terre
et les hommes. t. 5. Paris, 1880. 941 p.
55. reclus e. Nuova geografia universale la terra e gli
uomini. Vol. IV. milano. 1894. 1005 p.
56. Schneider F. l’ornement de 1’ukraïnie recueilli par
O. Kossatch, Kieff. Deutsche litteraturyeitung. Berlin, 1881.
№ 22. S. 900–901.
57. Selected Books. The Academy. london, 1881.
Vol. 19. № 460. P. 155.
58. Stray leaves. The Examiner. 1879. № 3738. P. 1226.
59. table analyi’ique des matières. La Revue politique et
litteraire. Revue des cours litteraires (2-e serie). 1877. № 53.
P. 1267–1272.
60. Theodor müller. Buch-und kunst-katalog: Gesammt-
Verlags-Rftalog des Deutschen Buchhandels und des mit ihm
im direkten Verkehr stehenden Auslandes. münster : adolph
russel’s Verlag, 1881. Vol. 14. S. 451.
61. Verzeichniss der wichtigeren Besprechungen.
Repertorium für kunstwissenschaft. Stuttgart, 1881. Band 4.
S. 473–474.
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
108
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
108
I S S N 2 6 6 4 - 42 82 * Н а р од Н а т в ор ч іс т ь та е т НоЛоГ і я * 4/2 0 21
Cultural Figures in the Formation of National Identity in the
Late 19th - early 20th century». Kyiv. 2020, pp. 54–64. [in
ukrainian].
15. KONStaNtYNIVSKA, Oksana. She Conquered
Paris and laced her Thoughts. Ukraine is Young. 2020,
№ 59, p. 12. [in ukrainian].
16. KONStaNtYNIVSKA, Oksana. trolls and Olena
Pchilka. Ukraine is Young. 2020, № 95, pp. 12. [in ukrainian].
17. KOSaCheVa, Olga. ukrainian Folk Ornament.
Samples of embroidery, Fabrics and Pysanky. Kiev :
S. V. Kulzhenko, 1879, 19 pp., 15 tabl. [in russian].
18. KOSaCheVa, Olga. ukrainian Folk Ornament.
embroidery, Fabrics, Pysanky. Kiev : S. V. Kulzhenko, 1876,
23 pp., 31 tabl. [in russian].
19. KOSaCh-KrYVYNIuK, Olga. lesya ukrainka:
Chronology of life and Work. New York, 1970, 923 pp. [in
ukrainian].
20. KOSmINa, Oksana.ukrainian Ornaments in Paris
1878. Olena Pchilka’s album: myths, Fictions, reality.
available from: http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-
ukrayinski-ornamenti-v-parizhi-1878-albom-oleni-pchilki-
mifi-vigadki-realnist.html (accessed august 25, 2020). [in
ukrainian].
21. literature of russian Geography, Statistics and
ethnography for 1877 and 1878. St. Petersburg. 1881,
vol. 8, 319 pp. [in russian].
22. mYShCheNKO, liudmyla. From the last
Century. memories. For a Hundred Years. 1929, Book 4,
pp. 106–160. [in ukrainian].
23. O.z. Olena Pchilka. New House. 1930, №11, lviv.
p. 3. [in ukrainian].
24. OleNa PChIlKA. autobiography. / Story. With
an Autobiography. Kharkiv : movement, 1930, pp. 1–46. [in
ukrainian].
25. OleNa PChIlKA. ukrainian Peasant Painting on
the Walls. Notes of the Historical and Philological Department.
Kyiv : all-ukrainian academy of Sciences, 1929, Book. 23,
pp. 177–188. [in ukrainian].
26. OlIYNYK, maryna. ukrainian embroidery as an
ethnographic Phenomenon in the Work of Olena Pchilka:
reflections of the late 19th – early 20th Century and
modern Discourse. Contemporary Problems of National and
Cultural Identity: Regional Dimension: Collection of Scientific
Articles Based on the Materials of the All-Ukrainian Scientific-
Practical Conference September 24–25, 2020. Poltava :
PNPu, 2020, pp. 340–352. [in ukrainian].
27. PeleNSKYI, Yevhen.-Yu. ukrainica in Western
european languages. Notes of the Shevchenko Scientific
Society. munich, 1948, vol. 158, 111 pp. [in ukrainian].
28. reDIN, Yehor.K. Foreword. / Lytvynova P.
Ya. South Russian Folk Ornament. Chernigov Province
(Districts: Konotopsky, Krolevetsky, Novgorod-Seversky and
Starodubsky). Kyiv, 1902, Issue 2, pp. 3–5. [in russian].
29. reKlIu, elize. The earth and People. General
Geography. vol. 5. St.–Petersburg : Publication of a. Ilyin’s
cartographic institution, 1883, 512 pp. [in russian].
30. Various News. anniversary of Olena Pchilka. New
house. 1929, № 7, lviv, pp. 9. [in ukrainian].
31. ruSOVa, Sofiia. Olena Pchilka (Olha Petrivna
Kosach). Our Outstanding Women. Kolomyia: Women’s
Destiny, 1934, pp. 39–43. [in ukrainian].
32. Collections of little russian Ornamentation.
(ukrainian ornament O. Kosach, South russian Ornament
of Volkov, South russian Folk Ornament of P. litvinova,
Collections of «ukrainian Ornament» - a. lysenko,
makhno, Kvitka and others). Kiev Antiquity. 1882, № 11,
pp. 365–367. [in russian].
33. ukrainian Patterns. Collected by Olena Pchilka.
Kyiv : S. V. Kulzhenko, 1902, 15 tabl. [in russian].
34. ukrainian Folk Jrnament by Olga Petrovna Kosach.
Kyiv: «adef-ukraine», 2018, 140 pp. [in ukrainian].
35. ukrainian Folk Ornament: embroidery. Fabrics,
Pysanky. Collected by Olena Pchilka. reprint reproduction
of the First edition. Kyiv, 1876, Kovel : Kovel city printing
house, 2010, 36 pp., 33 tabl. [in russian].
36. ukrainian Patterns / Collected by Olena Pchilka.
Novograd-Volynsky: Novograd, 2007, 6 pp., 10 tabl. [in
ukrainian].
37. ukrainian Patterns / Collected by Olena Pchilka
(O. Kosach). Kyiv : S.V. Kulzhenko, 1912. 1 pp., 12 tabl. [in
ukrainian].
38. ukrainian Patterns / Collected by Olena
Pchilka (O. Kosach). New ulm, 1947, 4 pp., 10 tabl. [in
ukrainian].
39. FraNKO, Ivan. Collection of Works in Fifty
Volumes. vol. 33. Kyiv : Scientific thought, 1982, 527 pp.
[in ukrainian].
40. FraNKO, Ivan. Collection of Works in Fifty
Volumes. vol. 49. Kyiv : Scientific thought, 1986, 810 pp.
[in ukrainian].
41. SherOtSKY, Kost. motives of the ukrainian
Ornament. Ukrainian life. 1912, № 11 pp. 64–70. [in
russian].
42. encyclopedic Dictionary. vol. XVI. [Publisher
F.a.Brockhaus, I.a.efron] St.-Petersburg, 1895, 480 pp.
[in russian].
43. a Biographical Dictionary of Women’s
movements and Feminisms in Central, eastern, and
South eastern europe : 19th and 20th Centuries by
Francisca. [edited and with an Introduction by Francisca
de haan, Krassimira Daskalova, anna loutfi] Budapest
; New York : Central european university Press, 2006,
698 pp. [in english].
44. Bibliography of Costume. Compiled by hilaire
and meyer hiler. New York : The h. W. Wilson Company,
1939, 911 pp. [in english].
45. BOrShChaK, Ilko. ukraine in Western
european literature. The Slavic World. Paris, 1934, vol. 2.
№ 4. pp. 136–147. [in French].
46. International literary Congress of Paris: at the
Offices OF the Society Of letters, 1878, Paris, 1879.
682 pp. [in French].
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
109109
Марина Олійник
47. DraGOmaNOV, mykhailo. ukrainian literature
Banned by the russian Government. Geneva : Georg,
Bookseller – Publisher, 1878, 42 pp. [in French].
48. DraGOmaNOV, mykhailo. tyrannicide in
russia and the action of Western europe. Geneva :
«Worker» and «Community» Printing Works, 1881,
18 pp. [in French].
49. KOSatCh, Olga. The Folk Ornament of ukraine.
Annals of Nationality. Bulletin of the Union of Nationalities.
1913, № 3–4, pp. 159–164. [in French].
50. KOSatCh, Olga. The ukrainian Folk Ornament.
embroidery, Fabrics, Pissanki. Collected and Put into
System by ms. Olga Kossatch. Kiev, 1877, 1879, 17 pp.,
15 tabl. [in French].
51. Otto’s educational Dictionary. Illustrated
encyclopedia General Knowledge Fourteenth Volume.
Prague, 1899, 1067 pp. [in Czech].
52. Periodicals. Critical Review of History and Literature.
Paris, 1881, № 24. [in French].
53. ramBauD, alfred. little russia. The Political and
Literary Review. 1876, № 26, pp. 608–614. [in French].
54. reCluS, elisee. New universal Geography: earth
and men. Paris, 1880, vol. 5, 941 pp. [in French].
55. reCluS, elisee. New universal Geography the
earth and men. vol. 4. milan, 1894, 1005 pp.
56. SChNeIDer, Friedrich. The Ornament of
1’ukraine Was Collected by O. Kossatch, Kieff. German
Literature Newspaper. Berlin, 1881, № 22, pp. 900–901. [in
German].
57. Selected Books. The Academy. london, 1881.
vol. 19, № 460, pp. 155. [in english].
58. Stray leaves. The Examiner. 1879, pp. 1226. [in
english].
59. analytical table of Contents. The Political and
Literary Review. Review of Literary Courses (2nd series).
1877, № 53, pp. 1267–1272. [in French].
60. Theodor muller. Book and Art Catalog: Total
Publishing House Rftalog of the German Book Trade and
Foreign Countries in Direct Contact with It. muenster, 1881,
vol. 14, pp. 451. [in German].
61. Directory of major meetings. Repertory for Art
History. Stuttgart, 1881, vol. 4, pp. 473–474. [in German].
www.etnolog.org.ua
ІМ
FE
|