Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики

У 58 хворих на спадковий, сімейний та спорадичний рак молочної залози (РМЗ) проведено порівняльний аналіз клінічних та біологічних особливостей. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією BRCA1 і рецепторами естрогенів, проліферативною активністю та віком пацієнток. Специфічні біологічні характ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автори: Бородай, Н.В., Дацюк, І.О., Лук’янова, Н.Ю., Денека, Р.Є., Смоланка, І.І., Чехун, В.Ф.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20472
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики / Н.В. Бородай, І.О. Дацюк, Н.Ю. Лук’янова, Р.Є. Денека, І.І. Смоланка, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 2. — С. 105-109. — Бібліогр.: 19.назв — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859609498115637248
author Бородай, Н.В.
Дацюк, І.О.
Лук’янова, Н.Ю.
Денека, Р.Є.
Смоланка, І.І.
Чехун, В.Ф.
author_facet Бородай, Н.В.
Дацюк, І.О.
Лук’янова, Н.Ю.
Денека, Р.Є.
Смоланка, І.І.
Чехун, В.Ф.
citation_txt Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики / Н.В. Бородай, І.О. Дацюк, Н.Ю. Лук’янова, Р.Є. Денека, І.І. Смоланка, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 2. — С. 105-109. — Бібліогр.: 19.назв — укр.
collection DSpace DC
description У 58 хворих на спадковий, сімейний та спорадичний рак молочної залози (РМЗ) проведено порівняльний аналіз клінічних та біологічних особливостей. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією BRCA1 і рецепторами естрогенів, проліферативною активністю та віком пацієнток. Специфічні біологічні характеристики пухлин при спадковому РМЗ можуть свідчити про наявність мутації BRCA1 та допомогти у вирішенні питання щодо проведення генетичного тестування на наявність у родичів мутації у цьому гені. Ключові слова: спадковий рак молочної залози, клініко-генеалогічний аналіз, клінічні особливості, гістологічний тип, BRCA1, рецептори стероїдних гормонів, проліферативна активність. Comparative analysis of clinical and biological features in 58 patients with hereditary, family and sporadic breast cancer was carried out. The correlation between expression of BRCA1 and estrogen receptors, proliferative activity and age in patients was established. The specific biological features of tumors in patients with hereditary breast cancer suggest BRCA1 germ-line mutations and may be used to predict BRCA1 mutations status in relativesя. Key Words: hereditary breast cancer, clinical-genealogical analysis, clinical features, histological type, BRCA, receptors of steroid hormones, proliferative activity.
first_indexed 2025-11-28T10:07:21Z
format Article
fulltext ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 105О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 2 • 2 0 0 7 ВСТУП Рак молочної залози (РМЗ) відносять до най- більш розповсюджених онкологічних захворювань у жінок. Однією з причин розвитку РМЗ є спадкова схильність. До 1980 р. вивчення останньої було об- межене описом великих родин, у яких щонайменше у 1 жінки у кожному поколінні діагностували РМЗ [6]. У 1982 р. W. Albano і співавтори [10] припус- тили існування особливої нозологічної одиниці — спадкового РМЗ, у межах якого можливою є наяв- ність різноманітних генетично детермінованих форм і синдромів. Для розвитку спадкових пухлин необ- хідна мутація у гермінальних клітинах з подальши- ми генетичними подіями в епітеліальних клітинах- мішенях молочної залози. Схильність до раку в та- ких родинах успадковується. Критеріями сімейного РМЗ є сімейне накопичення; вертикальна переда- ча захворювання у родоводах; ранній вік початку захворювання; двобічність або поліфокусність ура- ження; специфічні пухлинні асоціації. Кардиналь- ними ознаками всіх спадкових видів раку (у тому числі і РМЗ) є: 1) факт сімейного накопичення пух- лин; 2) три і більше хворих з пухлинами серед роди- чів І та ІІ ступеня спорідненості; 3) ранній вік мані- фестації захворювання [2]. У випадку спадкового або сімейного РМЗ гене- тико-етіологічними факторами є порушення у будь- якому з високопенетрантних генів (BRCA1, BRCA2, p53, PTEN, ATM) або у будь-якому з низькопене- трантних генів (CHEK2, NBS1), що відповідають за репарацію ДНК [1, 11]. Одним із досягнень у вивченні спадкових форм РМЗ є відкриття генів BRCA1 та BRCA2 — супресорних генів з аутосомно-домінантним ти- пом успадкування і високою пенетрантністю у ме- жах однієї сім’ї. Гермінальна мутація в одному із алелей цих генів спричиняє високий ризик розвит- ку РМЗ. За літературними даними останніх років значна частина спадкових РМЗ зумовлена мута- ціями саме у генах BRCA1/2 [13]. Мутації у цих ге- нах призводять до ризику виникнення пухлин у 80– 90%. BRCA1 та BRCA2 контролюють клітинну про- ліферацію та пригнічують неконтрольований ріст клітин [19]. BRCA1 бере участь у гомологічній ре- комбінації, з’єднуючи розриви двонитчатої ДНК, крім того, він забезпечує репарацію у випадку ви- різання нуклеотидів ДНК. На сьогодні вже нако- пичено достатньо даних про спадкові мутації у гені BRCA1. Зокрема відомо, що вони можуть локалізу- ватись у будь-якому місці по всій довжині гена і в основному це делеції та інсерції, що призводять до зсуву рамки зчитування, а також «нонсенс-мутації» («стоп-мутації») [12, 19]. Згідно з Міжнародною ба- зою даних Breast cancer Information Core (BIC) існує декілька сотень різноманітних мутацій у гені BRCA1 [6], що ускладнює їх тестування. У той же час вияв- лена популяційна залежність у локалізації цих му- тацій. Найбільш чітко це виражене серед євреїв Аш- кеназі та в ісландській популяції, де 3 мутації, що проявляються з високою частотою, практично від- ображають весь спектр мутацій [5]. Різний моле- кулярний патогенез при BRCA1-асоційованому і спорадичному РМЗ передбачає, що такі пухлини можуть кардинальним чином відрізнятись за клініч- ними і прогностичними ознаками. У дослідженнях деяких вчених відзначена гетерогенність РМЗ, зумов- лена спадковими мутаціями BRCA1 [16]. Так, у ро- ботах S. Lakhani і співавторів, H. Olsson відзначено зв’язок між мутаціями у гені BRCA1 та експресією рецепторів естрогенів (РЕ), рецепторів прогестеро- ну (РП) і проліферацією у пухлинах [16, 18]. Однак СПадкоВий рак молочної залози: клінічні, морфологічні Та біологічні ХаракТЕриСТики Резюме. У 58 хворих на спадковий, сімейний та спорадичний рак мо- лочної залози (РМЗ) проведено порівняльний аналіз клінічних та біоло- гічних особливостей. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією BRCA1 і рецепторами естрогенів, проліферативною активністю та віком пацієнток. Специфічні біологічні характеристики пухлин при спадковому РМЗ можуть свідчити про наявність мутації BRCA1 та допомогти у вирішенні питання щодо проведення генетичного тесту- вання на наявність у родичів мутації у цьому гені. Н.В. Бородай І.О. Дацюк Н.Ю. Лук’янова Р.Є. Денека І.І. Смоланка В.Ф. Чехун Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Інститут онкології АМН України, Київ, Україна Ключові слова: спадковий рак молочної залози, клініко- генеалогічний аналіз, клінічні особливості, гістологічний тип, BRCA1, рецептори стероїдних гормонів, проліферативна активність. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 106 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 2 • 2 0 0 7 клінічні та біологічні аспекти спадкового та сімей- ного РМЗ дотепер залишаються недостатньо вив- ченими і досить суперечливими. У літературі міс- тяться різні точки зору стосовно метастазування та виживання при спадковому РМЗ, а саме ці показ- ники зумовлюють прогноз захворювання. Актуаль- ним є також вивчення біологічних характеристик пухлин з метою призначення найбільш адекватно- го лікування. Мета дослідження — охарактеризувати клініч- ні та морфологічні особливості, а також експресію РЕ, РП, протеїну BRCA1 у пухлинах молочної зало- зи у хворих на спадковий та сімейний РМЗ. об’ЄкТ і мЕТоди доСлідЖЕннЯ У дослідження включили 58 пацієнток віком від 22 до 67 років (середній вік 52,3 року) з діагностова- ним РМЗ I та ІІ стадії. За даними клініко-генеало- гічного дослідження всіх хворих на РМЗ поділили на 3 групи. 1-ша група — 15 хворих, які мали серед родичів І ступеня спорідненості 2 і більше хворих на РМЗ (спадковий РМЗ). 2-га — 26 хворих, які мали родичів з онкологічними захворюваннями різних локалізацій: молочна залоза, яєчник, шийка матки, тіло матки, шлунково-кишковий тракт, підшлунко- ва залоза, передміхурова залоза, легеня та ін. (сімей- ний РМЗ). 3-тя група (контрольна) — 17 хворих, які не мали родичів з онкологічними захворюваннями (спорадичний РМЗ). Клініко-генеалогічне дослід- ження проводили методом опитування хворої (про- банд) із занесенням інформації до клініко-генеало- гічної карти. У подальшому застосовували клініко- генеалогічний аналіз родоводів пробанда. У роботі проаналізовано стан здоров’я 713 родичів пробан- дів І і ІІ ступеня спорідненості (347 жінок і 366 чо- ловіків). У всіх трьох групах пацієнток проводили гісто- логічні дослідження з метою встановлення гістоло- гічного типу РМЗ за класифікацією ВООЗ (2003 р.). Проаналізовані розміри пухлин та наявність мета- стазів у регіонарних лімфатичних вузлах. Для визначення експресії РЕ, РП, BRCA1 та проліферативної активності клітин пухлини про- водили імуногістохімічні дослідження. Після тер- мічної обробки препаратів з метою демаскування антигенів (відновлення антигенної реактивності) на них наносили кролячі МкАТ виробництва ком- панії «DAKO». Для виявлення експресії РЕ вико- ристовували МкАТ клону D5 (розведення 1 : 50), РП — МкАТ клону PgR636 (розведення 1 : 50), BRCA1 — МкАТ клону GLK-2 (розведення 1 : 50). При досліджені проліферативної активності вико- ристували МкАТ ІПО 38 (ІЕПОР НАНУ) (розведен- ня 1 : 20), що виявляють ядерний антиген проліфе- руючих клітин [9]. Позитивним результатом вважа- ли наявність специфічного забарвлення ядер. Для візуалізації імуногістохімічної реакції використо- вували комплекс EnVision. Виявлення пероксидаз- ної активності проводили за допомогою 3,3-диамі- нобензидина (DAB), гістопрепарати дофарбовували гематоксиліном Маєра і поміщали у бальзам. Рівень досліджуваних молекулярних маркерів оцінювали напівкількісним методом за способом H-scor [8]. Для цього підраховували кількість ядер з різною ін- тенсивністю забарвлення на 1000 пухлинних клітин і результати обчислювали за формулою: H-scor = 1 х % слабо позитивних клітин + 2 х % помірно позитивних клітин + 3 х % сильно пози- тивних клітин. Порівнювали ступінь експресії за сумою набра- них Н-scor балів (табл. 1). Таблиця 1 Оцінка експресії рецепторів стероїдних гормонів, BRCA1 та ядерного антигену проліферуючих клітин за способом H-scor Кількість балів (H-scor) Оцінка експресії 0–50 Негативна 5–100 Низька 101–200 Помірна 201 і більше Висока Інформацію стосовно кількості клітин, у яких ви- являли експресію тієї чи іншої інтенсивності вно- сили у спеціально створену реляційну базу даних. Обробку отриманого масиву інформації проводи- ли із застосуванням пакета прикладних програм Biostatics. Значимість відмінностей між окремими групами, а саме між групами спадкового РМЗ і спо- радичного РМЗ та сімейного РМЗ і спорадично- го РМЗ оцінювали за допомогою критерію Стью- дента і вважали статистично достовірною, якщо ймовірність (р) менша або дорівнює 0,05 при віро- гідності 0,95. Кореляційний зв’язок оцінювали шля- хом розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона (r) з подальшою перевіркою статистичної значимості шляхом визначення величини t-критерію і порів- няння отриманого значення з табличним критич- ним значенням t при ступені свободи k = n – 2 та рівні значущості (α) 0,05 [3]. Згідно з даними лі- тератури [7] використували такі градації ступеня взаємозв’язку: r < 0,3 — слабий; 0,3 ≤ r < 0,5 — по- мірний; 0,5 ≤ r < 0,7 — значний; 0,7≤ r < 0,9 — силь- ний; r > 0,9 — дуже сильний. рЕзУлЬТаТи Та їХ обгоВорЕннЯ Після проведеного клініко-генеалогічного до- слідження 58 хворих на РМЗ отримані наступні дані стосовно онкологічних захворювань у родичів про- бандів І та ІІ ступеня спорідненості. Із 713 роди- чів 287 (40,25%) — родичі І ступеня спорідненості, 426 (59,75%) — ІІ ступеня спорідненості. Пробан- ди 1-ї групи (спадковий РМЗ) мали у родоводах се- ред родичів І ступеня спорідненості двох і більше хворих на РМЗ. У 46,7% пацієнток цієї групи були також родичі ІІ ступеня спорідненості з виявленим РМЗ; у 33,3% — родичі І та ІІ ступеня спорідненос- ті з діагностованим раком яєчника та шийки мат- ки, у 13,3% — раком шлунка. У 53,8% пацієнток 2-ї групи — родичі І ступеня спорідненості з РМЗ (проте у кожної з пацієнток не більше 1). У 65,4% пробандів цієї групи — родичі ІІ ступеня спорідне- ності з діагностованим РМЗ; у 76,9% — І та ІІ сту- ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 107О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 2 • 2 0 0 7 пеня спорідненості з установленим раком яєчника, у 26,9% — шийки або тіла матки, у 30,8% — шлун- ка, у 23,1% — товстого кишечника, у 34,6% — ін- ших локалізацій. За результатами аналізу вікової структури за- хворюваності на РМЗ усіх хворих розподілили на 6 вікових груп: 20–35, 36–40, 41–45, 46–50, 51– 60, старше 60 років. Встановлено, що пацієнток, у яких РМЗ виник у молодшому віці, більше серед пацієнток 1-ї та 2-ї груп (рисунок). У 57% хворих 1-ї групи РМЗ діагностований у віковому інтер- валі 20–45 років, найбільший відсоток (27%) — у 36–40 років. Найбільший відсоток (30%) випад- ків сімейного РМЗ (2-га група) — у 46–50 років, другий пік (23%) — старше 60 років. Слід від- значити, що 2 наймолодші пацієнтки з РМЗ ві- ком 22 та 24 роки відповідно належали до групи спадкового РМЗ. У віці 20–35 років не виявле- но жодної хворої 3-ї групи (спорадичниий РМЗ). Це підтверджує, що саме молодий вік є характер- ним для спадкового раку. Це насамперед зумов- лено наявністю мутації у гермінальних клітинах хворої на спадковий РМЗ. Поява другої, необ- хідної для виникнення злоякісного захворюван- ня мутації, що відбувається порівняно у молодо- му віці, призводить до маніфестації захворюван- ня. При спорадичному РМЗ перша мутація, що з’являється у соматичній клітині, не може зумо- вити маніфестацію захворювання; для цього не- обхідний додатковий вплив ендогенних і екзо- генних факторів. Рисунок. Вік початку захворювання у хворих на спадко- вий, сімейний та спорадичний РМЗ Відомо, що наявність факторів ризику РМЗ є одним з найбільш вагомих чинників у розвит- ку злоякісного процесу даної локалізації. При аналізі матеріалів щодо факторів ризику розвит- ку РМЗ отримані наступні дані. Такі ендогенні фактори ризику, як ранній вік менархе, пізній вік народження першої дитини, кількість абор- тів більше 2, вигодовування першої дитини мен- ше ніж 3 міс та ін. частіше відзначали у пацієн- ток групи спорадичного РМЗ порівняно зі спад- ковим РМЗ. Дані стосовно наявності окремих факторів ризику у хворих на спадковий, сімей- ний та спорадичний РМЗ наведені в табл. 2. Така різниця можливо пояснюється тим, що, як вказа- но вище, для маніфестації спадкового РМЗ роль вищезазначених факторів ризику значно менша, ніж для спорадичного РМЗ, а головною є гене- тична схильність, зумовлена мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2. Таблиця 2 Фактори ризику РМЗ у різних групах хворих Фактор ризику Частота, % Спадко- вий РМЗ Сімей- ний РМЗ Спорадич- ний РМЗ Менархе до 12 років 13,3 19,2 47,1 Народження першої дитини після 30 років 6,67 15,4 29,4 Кількість абортів більше 2 13,3 19,2 35,3 Вигодовування першої дитини менше 3 міс 13,3 26,9 35,3 Дратівливість, біль у молочній за- лозі та приливи під час третьої фази менструального циклу 13,3 19,2 29,4 Паління – 7,7 17,7 Ряд вчених [13] вважає, що окремі патогене- тичні варіанти РМЗ відрізнятимуться залежно від характеру мутації (генеративна чи соматична). Зокрема встановлено, що спадковий РМЗ відріз- няється від спорадичного за клінічним перебігом та прогнозом, а це в свою чергу пов’язано з мор- фологічними та патофізіологічними особливос- тями пухлини [14]. Однак дані щодо клінічних та морфологічних відмінностей спадкового та спо- радичного РМЗ, що представлені різними група- ми вчених, суперечні. На сьогодні вважається до- веденим, що розбіжності ознак, характерних для спадкового РМЗ, залежать від місця проживан- ня хворих [5]. Деякі вчені припускають, що біо- логічні особливості спадкового РМЗ можуть бути зумовлені не тільки територіальною приналеж- ністю, а й національністю хворих [5]. На думку авторів, відмінність у біологічних особливостях спадкового та спорадичного РМЗ залежить від локалізації та виду мутації і в першу чергу в генах BRCA1 та BRCA2. При дослідженні ряду клінічних характеристик (розмір та локалізація пухлини, наявність метаста- зів у регіонарних лімфатичних вузлах) у хворих на спадковий, сімейний та спорадичний РМЗ встанов- лено наступне (табл. 3). У пацієнток 1-ї групи мета- стази у регіонарних лімфатичних вузлах виявлялені у 26,7, 2-ї та 3-ї — у 30,8 та 11,8% відповідно. Най- менший розмір пухлин (не більше 1 см у діаметрі) відзначали у хворих 1-ї, 2-ї та 3-ї груп у 33,3, 50,0 та 52,9% відповідно. Розмір пухлин від 1 до 2,5 см ви- явлено у 53,0, 30,8 та 29,4% відповідно; найбільший розмір пухлин (більше 2,5 см у діаметрі) — у 13,3, 19,2 та 17,7% відповідно. Локалізація пухлин мала також свої особливості. У хворих 1-ї групи пухли- ни більш ніж у половині випадків локалізувались на межі внутрішніх квадрантів. У пацієнток 2-ї гру- пи у половині випадків — на межі внутрішніх квад- рантів, проте (як і при спорадичному РМЗ) досить часто (30,8%) відзначали локалізацію і у верхньо- зовнішньому квадранті. У хворих 3-ї групи пухлини ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 108 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 2 • 2 0 0 7 у більшості впадків (58,8%) локалізувались у верхньо- зовнішньому квадранті. Таблиця 3 Клінічні особливості різних форм РМЗ Клінічні характеристики Частота, % Спадко- вий РМЗ Сімей- ний РМЗ Спорадич- ний РМЗ Розмір пухлини ≤ 1 см 33,3 50,0 52,9 1–2,5 см 53,3 30,8 29,4 > 2,5 см 13,3 19,2 17,7 Локалізація пухлини Верхньозовнішній квадрант 20,0 30,8 58,8 Межа внутрішніх квадрантів 60,0 50,0 – Межа верхніх квадрантів 6,7 11,5 29,4 Верхньовнутрішній квадрант 6,7 7,7 4,8 Інша локалізація 6,7 11,5 – Наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах 26,7 30,8 11,8 Згідно з даними більшості дослідників спадковий РМЗ за гістологічною структурою — це переважно медулярний або дольковий рак [18]; існують дослід- ження, згідно з якими найбільш часто при спадко- вому РМЗ виявляли протоковий тип пухлин. При аналізі гістологічного типу пухлин (табл. 4) встанов- лено, що більше хворих з інвазивним протоковим РМЗ з переважанням солідного та скірозного типів росту у 1-й та 2-й групах. У 3-й групі також діагнос- тований інвазивний протоковий РМЗ, проте з мен- шою частотою; крім того, характер росту відрізнявся (папілярний та ін.). Характерною особливістю пух- лин у пацієнтів зі спадковим РМЗ є виражена лім- фоїдна інфільтрація, яка виявлена у 33,3% пухлин хворих 1-ї групи, у 19,2% — 2-ї і лише у 5,9% — 3-ї. Наявність рецепторів стероїдних гормонів у пух- лині сприяє її чутливості не тільки до гормональ- ної терапії, але і до дії певних хіміопрепаратів [15]. Експресію РЕ відзначали у 50–70% хворих на РМЗ, приблизно в 50% вона супроводжується експресією РП [15]. Стосовно спадкового РМЗ деякі вчені [14] відзначають, що у пухлинах пацієнток, які є носія- ми мутацій у генах BRCA1 або BRCA2, нижче рівень експресії рецепторів стероїдних гормонів порівня- но з хворими, у яких мутації у цих генах не виявлені. Пухлини, що експресують РЕ, а особливо РЕ та РП одночасно, як правило, чутливі до гормональної те- рапії і мають більш сприятливий прогноз [4]. Однак деякі автори вважають, що експресія тільки РП — несприятлива ознака для прогнозу захворювання [15]. У дослідженнях стосовно експресії РЕ та РП нами отримані такі результати. У 1-й групі високий рівень експресії РЕ не встановлено у жодному ви- падку, а помірну експресію РЕ — у 6,7%. У 2-й групі високу експресію РЕ відзначали у 19,2%, у 3-й групі найчастіше — у 35,3%. Експресія РЕ була відсутня у 80,0, 58,8 та 17,7%, і, навпаки, у пухлинах хворих 1-ї, 2-ї та 3-ї груп відповідно. Високу експресію РП у пухлинах хворих 1-ї та 2-ї груп відзначали рідше, ніж у 3-й групі (6,7, 11,5 та 35,3% відповідно). Відсутність експресії РП у пух- линах хворих 1-ї групи виявляли у 60,0, 2-ї — у 38,5, 3-ї — у 35,5%. За даними деяких авторів експресія РЕ корелює з експресією РП [13, 4]. Встановлено, що у хворих з онкологічною обтяженістю у сім’ях за відсутності експресії РЕ, експресію РП відзна- чали у 12,2%. У хворих без онкологічної обтяже- ності з відсутньою експресію РЕ, експресію РП та- кож не виявляли. Таблиця 4 Морфологічні та імуногістохімічні особливості пухлин при спадковому, сімейному та спорадичному РМЗ Характеристика Частота, % Спадко- вий РМЗ Сімей- ний РМЗ Спорадич- ний РМЗ Інфільтративний протоковий рак з солідним типом росту 46,7 34,6 17,7 Скір 20,0 19,2 5,9 Лімфоїдна інфільтрація 33,3 19,2 5,9 Високий рівень експресії РЕ – 19,2 35,5 Високий рівень експресії РП 6,7 11,5 35,3 Високий рівень експресії BRCA1 – 7,7 29,4 Високий рівень експресії ядерно- го антигену проліферуючих клітин 40,0 38,5 11,8 Відомо, що у тканинах нормальної молочної за- лози BRCA1 експресується в ядрі. При пошкоджен- ні гена BRCA1 протеїн BRCA1 або не експресується зовсім, або експресується у цитоплазмі [17]. При імуногістохімічному дослідженні BRCA1 показа- но, що ядерна експресія BRCA1 виявлена у 6,7% хворих на спадковий РМЗ, експресія у цитоплаз- мі — у 13,3%, відсутність експресії — у 80,0%. У па- цієнтів з сімейним РМЗ ядерна експресія BRCA1 встановлена у 7,7, експресія в цитоплазмі — у 19,2, відсутність експресії — у 73,1%. Серед пацієнток зі спорадичним РМЗ експресія BRCA1 у ядрі вияв- лена у 47,1, у цитоплазмі — у 5,9, відсутність екс- пресії — у 4,8%. Таким чином, отримані дані свід- чать про часткову відсутність експресії BRCA1 при сімейному РМЗ та майже повну її відсутність при спадковому РМЗ. Однією з характеристик злоякісного процесу є рі- вень проліферації, за яким можна судити про агре- сивність пухлини та прогнозувати перебіг злоякісно- го захворювання. Існують дані, що рівень проліфера- тивних процесів у пухлинах пацієнтів з РМЗ — носіїв мутацій BRCA1 вищий, ніж у тих, у яких мутації у BRCA1 відсутні [13]. При оцінці рівня проліфера- ції у пухлинах у хворих на спадковий, сімейний та спорадичний РМЗ встановлено високий рівень про- ліферації у 40,0% хворих 1-ї групи, 38,5% — 2-ї та 11,8% — 3-ї. Згідно з цими даними можна припус- тити, що спадковий РМЗ має найменш сприятли- вий прогноз; сімейний — більш сприятливий про- гноз порівняно зі спадковим, проте не такий сприят- ливий порівняно зі спорадичним РМЗ. Проведено кореляційний аналіз між експресією BRCA1 та деякими іншими характеристиками РМЗ і отримані такі дані. Встановлено прямий сильний взаємозв’язок між ескпресією BRCA1 і РЕ (r = 0,87), а також віком хворих (r = 0,72). Між експресією BRCA1 і проліферативною активністю пухлин ви- явлено сильну обернену кореляцію — r = –0,71. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 109О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 2 • 2 0 0 7 ВиСноВки 1. Для фенотипу BRCA1-асоційованого РМЗ ха- рактерним є більш ранній початок захворювання, вища частота метастазування у регіонарні лімфатич- ні вузли, більший розмір пухлин, відмінна від спо- радичного РМЗ локалізація пухлини, вища проліфе- ративна активність, більша кількість пухлин, нега- тивних за експресією РЕ. 2. В анамнезі хворих на спадковий та сімейний РМЗ порівняно з пацієнтами з спорадичним РМЗ, рідше відзначають наявність факторів ризику. 3. Дані клініко-генеалогічного аналізу хворих та специфічні біологічні характеристики пухлин при спадковому РМЗ можуть вказувати на наявність му- тації BRCA1 та доцільність проведення генетичного тестування мутації у цьому гені у родичів. ліТЕраТУра 1. Артамонов ВВ, Любченко ЛН, Шабанов МА и соавт. Изучение ассоциации полиморфных маркеров генов CYP 19 CYP 17 со спорадическим раком молочной железы. Мол биол 2003; 37 (6): 975–82. 2. Гарькавцева РФ, Казубская ТП, Любченко ЛН и др. На- следственный рак: идентификация, генетическая гетероген- ность, медико-генетическое консультирование. Вестн РАМН 2001; (9): 27–32. 3. Гланц С. Медико-биологическая статистика. М: Прак- тика, 1999. 459 с. 4. Зайратьянц ОВ, Колобов СВ, Акопян ИГ и др. Особен- ности экспрессии рецепторов эстрогенов, прогестерона и HER-2 клетками рака молочной железы. Арх патол 2004; 66 (5): 9–12. 5. Логинова АН, Поспелова НИ, Любченко ЛН и др. Спектр мутаций в гене BRCA1 при наследственных формах рака мо- лочной железы и яичников в российских семьях. БЭБМ 2003; 136 (9): 315–7. 6. Любченко ЛН, Гарькавцева РФ, Брюзгин ВВ, Летя- гин ВП. Медико-генетическое консультирование при забо- леваниях молочной железы: возможности, проблемы, пер- спективы. Маммология 2006; (2): 45–50. 7. Пилипенко МІ, Радзішевська ЄБ, Книгавко ВГ. Лекції з математичної статистики для лікарів. Харків: 2001. 88 с. 8. Самсонова ЕА, Максимова НА, Урманчеева АФ, Пожа- рисский КМ. Экспрессия рецепторов эстрогенов, прогесте- рона и онкобелка HER2 как показатели клинического тече- ния и исхода эндометриоидной аденокарциномы тела матки (иммуногистохимическое исследование). Вопр онкол 2004; 50 (2): 196–201. 9. Юрченко ОВ, Бердова АГ, Скрыма МР и др. Исполь- зование моноклональных антител отечественного производ- ства в диагностике неходжкинских злокачественных лим- фом. Онкология 2006; 8 (1): 23–8. 10. Albano W, Recabaren J, Lynch H, et al. Natural history of hereditary cancer of the breast and colon. Cancer 1982; (50): 360–3. 11. Dumitrescu R, Cotarla I. Understanding breast cancer risk — where do we stand in 2005? J Cell Mol Med 2005; (9): 208–21. 12. Easton DF, Buller RE, Shahin SE, Geisler JP. Failure of BRCA1 dysfunction to alter ovarian cancer survival. Clin Cancer Res 2002; (8): 1196–202. 13. Frank Th, Deffenbaugh A, Reid J, et al. Clinical characteristics of individuals with germline mutation in BRCA1 and BRCA2: analysis of 10,000 individuals. J Clin Oncol 2002; 20 (6): 1480–90. 14. Honrado E, Benitez J, Palacios J. The molecular pathology of hereditary breast cancer: genetic testing and therapeutic implications. Modern Pathology 2005; (18): 1305–20. 15. Lakhani S, Marc J, Jacquemier J, еt al. The pathology of familial breast cancer: predictive value of immunohistochemical markers estrogen receptor, progesterone receptor, HER-2, and p53 in patients with mutations in BRCA1 and BRCA2. J Clin Oncol 2002; 20 (9): 2310–18. 16. Lakhani S, Sloane J, Gusterson B, et al. A detailed analysis of the morfological features associated with breast cancer in patients harbouring mutations in BRCA1 and BRCA2 predisposition genes. J Natl Cancer Inst 1999; (90): 1138–45. 17. Lee WY, Jin YT, Chang TW, et al. Immunolocalisation of BRCA1 protein in normal breast tissue and sporadic invasive ductal carcinomas: a correlation with other biological parameters. Histopathology 1999; (34): 106–12. 18. Olsson H. A hypothesis about tumor development and the clinical features of hereditary breast cancers. Eur J Cancer 2001; (37): 2023–9. 19. Zhong Q, Chen CF, Li S, et al. Association of BRCA1 with the hRad50-hMre11-p95 complex and the DNA damage response. Science 1999; (285): 747–50. HEREDITARY BREAST CANCER: CLINICAL, MORPHOLOGICAL AND IMMUNOHISTOCHEMICAL FEATURES N.V. Boroday, І.О. Datsyuk, N.Yu. Lukianova, R.Ye. Deneka, І.І. Smolanka, V.F. Chekhun Summary. Comparative analysis of clinical and biological features in 58 patients with hereditary, family and sporadic breast cancer was carried out. The correlation between expression of BRCA1 and estrogen receptors, proliferative activity and age in patients was established. The specific biological features of tumors in patients with hereditary breast cancer suggest BRCA1 germ-line mutations and may be used to predict BRCA1 mutations status in relatives. Key Words: hereditary breast cancer, clinical- genealogical analysis, clinical features, histological type, BRCA, receptors of steroid hormones, proliferative activity. Адреса для листування: Бородай Н.В. 03022, Київ, ул. Васильківська, 45 Інститут експериментальной патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20472
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-1774,0204-3564
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T10:07:21Z
publishDate 2007
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
record_format dspace
spelling Бородай, Н.В.
Дацюк, І.О.
Лук’янова, Н.Ю.
Денека, Р.Є.
Смоланка, І.І.
Чехун, В.Ф.
2011-05-31T10:30:05Z
2011-05-31T10:30:05Z
2007
Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики / Н.В. Бородай, І.О. Дацюк, Н.Ю. Лук’янова, Р.Є. Денека, І.І. Смоланка, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 2. — С. 105-109. — Бібліогр.: 19.назв — укр.
1562-1774,0204-3564
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20472
У 58 хворих на спадковий, сімейний та спорадичний рак молочної залози (РМЗ) проведено порівняльний аналіз клінічних та біологічних особливостей. Встановлено кореляційний зв’язок між експресією BRCA1 і рецепторами естрогенів, проліферативною активністю та віком пацієнток. Специфічні біологічні характеристики пухлин при спадковому РМЗ можуть свідчити про наявність мутації BRCA1 та допомогти у вирішенні питання щодо проведення генетичного тестування на наявність у родичів мутації у цьому гені. Ключові слова: спадковий рак молочної залози, клініко-генеалогічний аналіз, клінічні особливості, гістологічний тип, BRCA1, рецептори стероїдних гормонів, проліферативна активність.
Comparative analysis of clinical and biological features in 58 patients with hereditary, family and sporadic breast cancer was carried out. The correlation between expression of BRCA1 and estrogen receptors, proliferative activity and age in patients was established. The specific biological features of tumors in patients with hereditary breast cancer suggest BRCA1 germ-line mutations and may be used to predict BRCA1 mutations status in relativesя. Key Words: hereditary breast cancer, clinical-genealogical analysis, clinical features, histological type, BRCA, receptors of steroid hormones, proliferative activity.
uk
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
Оригинальные исследования
Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
Hereditary breast cancer: clinical, morphological and immunohistochemical features
Article
published earlier
spellingShingle Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
Бородай, Н.В.
Дацюк, І.О.
Лук’янова, Н.Ю.
Денека, Р.Є.
Смоланка, І.І.
Чехун, В.Ф.
Оригинальные исследования
title Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
title_alt Hereditary breast cancer: clinical, morphological and immunohistochemical features
title_full Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
title_fullStr Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
title_full_unstemmed Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
title_short Спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
title_sort спадковий рак молочної залози: клінічні, морфологічні та біологічні характеристики
topic Оригинальные исследования
topic_facet Оригинальные исследования
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20472
work_keys_str_mv AT borodainv spadkoviirakmoločnoízaloziklíníčnímorfologíčnítabíologíčníharakteristiki
AT dacûkío spadkoviirakmoločnoízaloziklíníčnímorfologíčnítabíologíčníharakteristiki
AT lukânovanû spadkoviirakmoločnoízaloziklíníčnímorfologíčnítabíologíčníharakteristiki
AT denekarê spadkoviirakmoločnoízaloziklíníčnímorfologíčnítabíologíčníharakteristiki
AT smolankaíí spadkoviirakmoločnoízaloziklíníčnímorfologíčnítabíologíčníharakteristiki
AT čehunvf spadkoviirakmoločnoízaloziklíníčnímorfologíčnítabíologíčníharakteristiki
AT borodainv hereditarybreastcancerclinicalmorphologicalandimmunohistochemicalfeatures
AT dacûkío hereditarybreastcancerclinicalmorphologicalandimmunohistochemicalfeatures
AT lukânovanû hereditarybreastcancerclinicalmorphologicalandimmunohistochemicalfeatures
AT denekarê hereditarybreastcancerclinicalmorphologicalandimmunohistochemicalfeatures
AT smolankaíí hereditarybreastcancerclinicalmorphologicalandimmunohistochemicalfeatures
AT čehunvf hereditarybreastcancerclinicalmorphologicalandimmunohistochemicalfeatures