Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз

У статті розглянуто сучасний стан діагностики, профілактики та лікування ураження центральної нервової системи (нейролейкемії (НЛ)) у хворих на гострі лейкемії. Наведено результати дослідження динаміки вмісту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині 47 пацієнтів із гострою лімфобласт...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Authors:	Третяк, Н.М., Кисельова, О.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2007
Subjects:	Материалы конференции «Терапія супроводу в лікуванні онкологічних хворих»
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20499
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз / Н.М. Третяк О.А. Кисельова // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 262-269. — Бібліогр.: 85 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859771632567975936
author	Третяк, Н.М. Кисельова, О.А.
author_facet	Третяк, Н.М. Кисельова, О.А.
citation_txt	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз / Н.М. Третяк О.А. Кисельова // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 262-269. — Бібліогр.: 85 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	У статті розглянуто сучасний стан діагностики, профілактики та лікування ураження центральної нервової системи (нейролейкемії (НЛ)) у хворих на гострі лейкемії. Наведено результати дослідження динаміки вмісту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині 47 пацієнтів із гострою лімфобластною лейкемією. Доведено, що дослідження вмісту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині є надійним фактором прогнозу перебігу захворювання, що передбачає резистентність до хіміотерапії та вірогідність виникнення ускладнень, зокрема НЛ. Ключові слова: гостра лейкемія, нейролейкемія, діагноз, профілактика, лікування, тимідинкіназа, прогноз. The modern problem’s condition in diagnosis, prophylaxis and treatment of central nervous system lesion (CNS-leukemia) in acute leukemia patients are observed in the article. Investigation results of 47 acute lymphoblastic leukemia patients’ blood serum and liquor thymidine kinase content are presented in the article. It was proved, that blood serum and liquor thymidine kinase content is reliable prognostic factor of course of decease. It can predict chemotherapy resistant formation and complications arising, in particularly, CNS-leukemia. Key Words: acute leukemia, CNS-leukemia, diagnosis, prophylactic, treatment, thymidine kinase, prognosis.
first_indexed	2025-12-02T07:16:56Z
format	Article
fulltext	262 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 маТерИаЛы КОНфереНцИИ «ТерапіЯ супрОвОду в ЛіКуваННі ОНКОЛОГічНИх хвОрИх» Термін «нейролейкемія» (НЛ) використовують у літературі, коли мова йде про виникнення про- ліфератів бластних клітин у оболонках головно- го та спинного мозку, речовині мозку, нервових стовбурах, а також у гангліях вегетативної нерво- вої системи. На момент встановлення діагнозу лейкемії НЛ діагностують приблизно у 6% (1–10%) дорослих, хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) [1, 2] та 0,5–5% пацієнтів із гострою мієлобластною лейкемією (ГМЛ) [3]. За відсутності специфічної профілактики цього ускладнення ГЛЛ у дорослих пацієнтів супроводжується розвитком синдрому в 30% випадків, проте при вчасній та інтенсив- ній профілактиці кількість нейрорецидивів (НР) зменшується до 5%. Хоча інтенсивна профілакти- ка зумовлює значну кількість побічних проявів, але прогноз для дорослих пацієнтів із НР є абсо- лютно негативним, тільки у 5% можлива повтор- на ремісія [1], тривалість якої не перевищує од- ного року. Симптоматично НЛ проявляється тоді, коли бластні клітини значною мірою інфільтрують нервову тканину. Там, де лейкемічна інфільтра- ція вражала лише поверхневі відділи павутин- ної оболонки, до яких відносять сполучну тка- нину та судини, у 90% випадків не було жодних клінічних ознак НЛ. Л.А. Дурнов та співавтори описують таку стадію як доклінічний варіант НЛ (29,8% випадків за даними НДІ дитячої онколо- гії та гематології РАМН) [4]. У розгорнутій стадії НЛ може протікати у вигляді менінгоенцефалітич- ного синдрому (69%), синдрому локального ура- ження речовини головного мозку — псевдотумору (4,5%), ізольованого ураження функції мозкових нервів (22%) (найчастіше до патологічного про- цесу залучаються зоровий, окоруховий, лицевий, трійчастий, переддвірно-завитковий нерв, часто процес локалізується у ділянці хіазми), ураження периферичних нервів (4,5%) (у вигляді поліради- кулоневриту) [5]. У 1985 р. на Інтернаціональній конферен- ції з питань НЛ у Римі розроблені наступні кри- терії, що вважають класичними для встановлення діагнозу: виявлення бластних клітин у цитопрепа- раті спинномозкової рідини (СМР) при цитозі > 5 в 1 мкл (кл/мкл) та/або неврологічна симптома- тика (синдром компресії, ураження черепно-моз- кових нервів) [6]. Однак уже у 1993 р. з’явилися роботи, які до- водили, що наявність навіть поодиноких бласт- них клітин при відсутності плеоцитозу у СМР є фактором підвищеного ризику розвитку НР, на підставі чого запропоновано нову класифікацію статусу центральної нервової системи (ЦНС), що базувалася на морфологічному дослідженні лікво- ру: ЦНС-1 (відсутність ідентифікованих бластних клітин у СМР), ЦНС-2 (наявність бластних клі- тин у лікворі, який загалом має менше ніж 5 лей- коцитів/мл) та ЦНС-3 (ліквор має більше ніж 5 лейкоцитів/мл з морфологічно ідентифіковани- ми бластами або ознаки лейкемічної інфільтрації ЦНС на КТ і МРТ-знімках та неврологічної симп- томатики) [7]. У подальших численних досліджен- нях встановлено, що цінність ЦНС-2 статусу для прогнозування тривалої безподійної виживанос- ті не є беззаперечною та залежною від ефектив- ності системної терапії [8–12]. Отже, успішне лікування пацієнтів з НЛ або підозрою на неї залежить від ретельного та своє- часного виявлення навіть незначної кількості лей- кемічних клітин у СМР. На жаль, цитологічне до- слідження ліквору у пацієнтів онкогематологіч- ного профілю, що є основним підтвердженням діагнозу, недостатньо надійний метод діагности- ки та дає приблизно 20–60% хибно негативних результатів [13, 14]. Іншою проблемою діагнос- тики є неспецифічний плеоцитоз, що може бути пов’язаний із контамінацією СМР кров’ю, су- путнім арахноїдитом, лікуванням кортикостерої- дами [15]. Іноді за патологічні клітини прийма- ють нормальні лімфоцити, які трансформуються НЕЙРОЛЕЙКЕМІя У ХВОРИХ НА ГОСТРІ ЛЕЙКЕМІЇ: ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА, ЛІКУВАННя, ПРОГНОЗ Резюме. У статті розглянуто сучасний стан діагностики, профілактики та лікування ураження центральної нервової системи (нейролейкемії (НЛ)) у хворих на гострі лейкемії. Наведено результати дослідження динаміки вміс- ту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині 47 пацієнтів із гострою лімфобластною лейкемією. Доведено, що дослідження вмісту тимі- динкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині є надійним фактором прогнозу перебігу захворювання, що передбачає резистентність до хіміоте- рапії та вірогідність виникнення ускладнень, зокрема НЛ. Н.М. Третяк О.А. Кисельова Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, Україна Ключові слова: гостра лейкемія, нейролейкемія, діагноз, профілактика, лікування, тимідинкіназа, прогноз. 263О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 внаслідок ураження вірусною інфекцією (блас- тоїдні клітини). Метод проточної цитометрії є більш об’єктивним та якісним тестом, досить чутливим для виявлення навіть незначної популяції клітин із злоякісним фе- нотипом у СМР [16–18]. Цінність проведення ци- тологічного дослідження у комбінації з методом проточної цитометрії для виявлення НЛ у пацієнтів із різними гематологічними захворюваннями (го- стра лімфобластна та мієлобластна лейкемія, лім- фоми ЦНС), особливо у випадку відсутності пле- оцитозу у лікворі, у подальшому опрацювали у своїх роботах інші автори [19–23]. Також встановлено, що залежно від варіанта лейкемії, достовірність діагностики у випадку поєднання цих двох методів підвищується додатково на 25–75%. На жаль, метод проточної цитометрії та метод PCR [24] не стали обов’язковими для досліджен- ня ліквору у хворих із злоякісними неоплазіями крові, тому для вирішення питання про призна- чення профілактики або терапії НР при виник- ненні складнощів із інтерпретацією лабораторних тестів СМР пропонується проведення повторних люмбальних пункцій (ЛП) у динаміці, а також ре- тельне врахування клінічних ознак та прогностич- них факторів [25]. D. Hoelzer та співавтори, проаналізувавши літературу, у якій наведено дані про більш ніж 4000 дорослих пацієнтів із ГЛЛ, визначили ос- новні підходи до профілактики уражень ЦНС, які застосовують і сьогодні: проведення однієї ін- тратекальної профілактики — 13% (8–19%), інт- ратекальна терапія у комплексі з ЦНС-опромі- ненням 15% (6–22%), високодозова терапія й ін- тратекальна терапія 8% (2–16%), високодозова терапія, інтратекальна терапія та ЦНС-опромі- нення 5% (1–12%) [1]. Оприлюднені результати віддзеркалюють діа- лог, який і досі триває серед гематологів щодо призначення певних методів профілактики НЛ. Серед окреслених тенденцій слід відзначити за- гальну спробу зменшити кількість показань до застосування краніального або краніоспиналь- ного опромінення, незважаючи на його досить високу ефективність [26, 27]. Проте негативним наслідком цього методу лікування є загроза роз- витку в майбутньому вторинних пухлин, ендо- кринопатій, психічних та неврологічних розладів [28–30]. Сучасні педіатричні протоколи пропону- ють використання ЦНС-опромінення лише у 5– 25% пацієнтів із високим ризиком розвитку НР [31]; у випадку проведення ефективної систем- ної хіміотерапії (ХТ) у цієї групи пацієнтів прий- нятним є зменшення дози опромінення з 18 до 12 Гр без підвищення ризику виникнення НР, що не стосується пацієнтів з ЦНС-3 статусом за ре- зультатами діагностичної ЛП [32]. Опубліковані нещодавно результати роботи двох педіатричних дослідницьких груп та двох груп з вивчення НЛ серед дорослих пацієнтів з ГЛЛ, посилили дум- ку про недоцільність призначення цієї процеду- ри і підтвердили гіпотезу про те, що виникнен- ня ізольованого НР у пацієнтів із групи високого ризику швидше за все пов’язано із неадекватною системною ХТ [33–36]. C-H. Pui також вважає, що виконання ранньої інтенсивної системної те- рапії та інтратекальної профілактики може змен- шити кількість НР до незначної, дозволивши вза- галі відмовитися від ЦНС-опромінення в усіх гру- пах пацієнтів із ГЛЛ, використовуючи цей метод лише як сальвадж-терапію [31]. Залишається дискусійним питання про режи- ми призначення інтратекальної профілактики НЛ [37, 38]. У ранніх дослідженнях, проведених спе- ціалістами з Pediatric Oncology Group (1982), дове- дено, що інтратекальна терапія із введенням трьох препаратів (метотрексат, дексаметазон, цитара- бін) за результативністю зіставлена із краніальним опроміненням, її тривалість може бути зменшена із трьох до одного року у пацієнтів із сприятливим прогнозом [37]. Нещодавно в літературі опублі- ковані результати рандомізованого дослідження, започаткованого фахівцями з Children’s Oncology Group (2006), які порівнювали ефективність інт- ратекальної терапії із введенням трьох вищеназва- них препаратів та профілактики із застосуванням одного метотрексату (без додаткового опромінен- ня). За висновками дослідників, трикомпонент- на терапія дозволила достовірно скоротити час- тоту НР, проте при цьому несподівано підвищи- лась частота кістково-мозкових та тестикулярних рецидивів, що в результаті призвело до знижен- ня загальної виживаності пацієнтів. Автори вва- жають, що для адекватного контролю за перебі- гом захворювання в цілому необхідна ефективні- ша системна терапія [39]. Відомо, що інтенсивна системна ХТ може впливати на контроль за процесами у ЦНС, про- те за даними досліджень, опублікованими в літе- ратурі, лише високі дози препаратів (наприклад метотрексат у дозі 1–5 г/м2 або дексаметазон у дозі 20 мг/м2) здатні запобігти виникненню НЛ [40]. D. Pinkel та S. Woo ще у 1994 р. писали: «Іс- торія вивчення НЛ ілюструє три важливі уро- ки клінічної терапії: як біологічні бар’єри мо- жуть перешкоджати успішному лікуванню, як ці бар’єри можуть бути усунені та як цей про- цес може привести до непередбачувано позитив- них результатів» [15]. Це оптимістичне тверджен- ня, на жаль, справедливе лише для дітей. Загаль- на 5-річна виживаність серед дорослих хворих з ЦНС-лейкемією на момент встановлення діагно- зу ГЛЛ, становить у середньому 29%, пацієнти із Ph-негативною лейкемією мають шанс на трива- лу ремісію лише у випадку проведення алогенної трансплантації кісткового мозку [41]. Результа- ти лікування НР серед дорослих хворих із ГЛЛ до цього часу є абсолютно незадовільними, а лі- 264 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 кувальна тактика залишається неопрацьованою [42]. Так, дані опублікованого звіту багатоцент- рового дослідження MRS UKALL12/ECOG 2993 (2007) містять відомості про 22 дорослих хворих із ізольованим НР, з яких лише троє живі на час публікації, однак прогнозована 5-річна вижи- ваність цих пацієнтів близька до нуля [43]. Се- ред 17 хворих із ізольованим НР, які знаходилися на лікуванні в M.D. Anderson Cancer Center, USA з 1982 по 2000 р. та не отримували профілактич- ного ЦНС-опромінення під час індукції ремісії, у 12 виник кістково-мозковий рецидив, 1 пацієнт помер у ремісії через 3 роки після лікування НР і лише 1 перейшов рубіж 5-річної виживаності [42]. Оскільки всім пацієнтам з ізольованим НР при- значали і/т введення препаратів та ЦНС-опро- мінення, а лише 5 із 17 отримали курси реіндук- ції ремісії під час лікування цього ускладнення, можна передбачити, що інтенсифікація систем- ної терапії може покращити прогноз для хворих з ізольованим НР, що однак потребує подальших досліджень. Незважаючи на розбіжності, котрі існують у схемах проведення профілактики НЛ серед ді- тей з ГМЛ, педіатричні протоколи передбачають призначення такої профілактики всім хворим гру- пи високого ризику НР [44]. Натомість у доволі обмеженій кількості публікацій, що висвітлюють профілактику НР серед дорослих пацієнтів з ГМЛ, можна відзначити дві протилежні тенденції. Деякі дослідники вважають необхідним проведення ін- тратекальної профілактики пацієнтам групи ви- сокого ризику [45], інші заперечують доцільність профілактики НЛ у дорослих хворих на ГМЛ, по- силаючись на результати великого багатоцентро- вого дослідження, що не встановило переваг та- кої тактики [3, 46, 47]. P.A Casilleth та співавтори пропонують як компромісне рішення, проведен- ня скринінгової ЛП у період індукції ремісії па- цієнтам з ГМЛ, які належать до групи високого ризику НР [48]. Також недостатньо висвітлено питання ліку- вання ініціальної НЛ у дорослих хворих на ГМЛ. У літературі існують посилання на застосуван- ня цитарабіну у дозі 50 мг інтратекально три рази на тиждень до повної санації ліквору [3] та ком- біноване лікування, що передбачає проведен- ня додатково краніального опромінення [49]. Не існує також консенсусу в лікуванні ізольовано- го НР. У більшості опублікованих педіатричних протоколів пропонують призначення і/т терапії та/або ЦНС-опромінення, інтенсивної систем- ної ХТ та/або трансплантації кісткового мозку. Іс- нує також думка, що локальна терапія ізольова- ного НР має переваги над системною ХТ, вклю- чаючи трансплантацію кісткового мозку [50, 51]. Лікування ізольованого НР у дорослих пацієнтів з ГМЛ також можливе із застосуванням і/т тера- пії та ЦНС-опромінення, але така стратегія не за- побігає виникненню кістково-мозкового рециди- ву, який у більшості випадків і є головною причи- ною смерті серед пацієнтів [52]. Незначна кількість публікацій стосується про- філактики НЛ у дорослих хворих із Ph-позитив- ною ГЛЛ та лімфоїдним (або біфенотипічним) варіантом бластної кризи при ХМЛ, які отриму- ють лікування іматинібом. Попередні дані, що ба- зувалися на дослідженні невеликих груп пацієн- тів, яким не проводили профілактику НЛ під час лікування, свідчать про збільшення кількості НР до 20% [53]. У подальших роботах доведено, що іматиніб погано проникає через ГЕБ, що зумо- вило збільшення кількості НР та підтвердило не- обхідність профілактики цього ускладнення се- ред хворих, які отримують іматиніб як монотера- пію [54, 55]. Аналіз даних літератури свідчить, що розробка більш ефективної лікувальної стратегії потрібна для вдосконалення схем профілактики та ліку- вання НР. Із підвищенням безрецидивної вижи- ваності дорослих хворих на лейкемії можна про- гнозувати збільшення кількості пацієнтів, які потребують такої терапії, як це відбувається у пе- діатричній практиці. Серед перспективних на- прямків удосконалення пропонують інтратекаль- не застосування ліпосомального цитарабіну, тера- певтична концентрація якого в СМР зберігається протягом двох тижнів, що зумовлює зменшення частоти проведення ЛП та вірогідність ятрогенної контамінації ліквору бластними клітинами в ре- зультаті травматичної маніпуляції [56–58]; мінімі- зація негативних проявів ЦНС-опромінення; інт- равентрикулярне введення препаратів безпосеред- ньо в ЦНС; розробка схем проведення системної ХТ та інтенсифікація її дози для запобігання ви- никнення кістково-мозкових рецидивів [31]; вста- новлення чітких діагностичних та прогностичних критеріїв, що дали б змогу передбачити виникнен- ня цього ускладнення та своєчасно провести не- обхідну профілактику і лікування. Розробку прогностичних критеріїв виник- нення НР при онкогематологічних захворюван- нях проводять у двох напрямках. З одного боку, вивчають взаємозв’язок між клініко-морфоло- гічними, імунофенотиповими, цитогенетични- ми характеристиками лейкемії та можливістю за- лучення у патологічний процес, залежно від цих характеристик, ЦНС. З другого боку, проводять аналіз СМР та сиро- ватки крові пацієнтів на вміст певних агентів, фер- ментів, антитіл чи інших субстанцій, кількісні або якісні зміни яких можуть бути пов’язані з підвище- ним ризиком виникнення НР. До описаних у літературі негативних факторів, що підвищують ризик виникнення НЛ, належать: високий ініціальний лейкоцитоз п/к на момент встановлення діагнозу, чоловіча стать, виявлення бластних клітин у лікворі при діагностичній ЛП, 265О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 Т-клітинний з лейкоцитами > 50 × 109 або В-клі- тинний з лейкоцитами > 100 × 109 імунофенотип пухлини, М5 і М4 варіант відповідно до ФАБ-кла- сифікації, діагностування Рh-хромосоми, інверсія 16 хромосоми, транслокація (4; 11) [15, 28, 59, 60]. У той же час виявлення поодиноких бластних клі- тин у СМР поряд із нормальними клітинами лікво- ру під час підтримувальної терапії у ремісії у пацієн- тів із групи середнього ризику ГЛЛ не є прогностич- но несприятливим фактором [61], проте вимагає повторних досліджень ліквору, можливо, із прове- денням додаткових лабораторних тестів (імунофе- нотипування, terminal deoxynucleotidyl transferase test тощо) [50, 62]. До несприятливих факторів належить також наявність ектрамедулярних проявів захворюван- ня [63], збільшення периферичних лімфовузлів, гепато- та спленомегалія [4], короткий термін пе- ред виникненням повторного НР (у дітей з ГЛЛ, які досягли ремісії після лікування ізольовано- го НР) [64]. Поліморфізм генів, що ініціюють синтез про- теїнів, які відповідають за фармакокінетику анти- лейкемічних препаратів, також може бути факто- ром ризику НР. Встановлено (J.C.C. Rocha і спів- ав., 2005), що порушення регулювання експресії цитохрому Р450 3а4 і Р-глікопротеїну в локусі ре- цептора вітаміну D зумовлює підвищення актив- ності тимідилат синтетази 3/3 генотипу, що зни- жує чутливість лейкемічних клітин до метотрек- сату, погіршуючи ефективність профілактики НЛ та негативно впливаючи на прогноз захворюван- ня [65]. О п у бл і ко в а н і р езул ьт а т и д о сл і д же н н я D.L. Johnson та співавторів підтвердили, що па- цієнти із М5 варіантом ГМЛ мають підвищений ризик розвитку ЦНС-рецидиву, в той же час такої закономірності не встановлено серед пацієнтів з варіантом М4 (за ФАБ-класифікацією) [51]. Також цитогенетичні порушення у 11 хромосомі визнані такими, що достовірно збільшують частоту виник- нення НР. Встановлено чіткі кореляції між висо- ким рівнем лейкоцитів, М5 варіантом лейкемії, віком пацієнтів 0–2 роки, цитогенетичним пору- шенням 11q23 та підвищеним ризиком виникнен- ня цього ускладнення у дітей з ГМЛ. Y. Ravindranath та співавтори стверджували, що НЛ, яку діагностовано в перший гострий період ГМЛ, є фактором несприятливого прогнозу роз- витку в майбутньому ізольованого НР [66]. Нато- мість фахівці St. Jude Children’s Research Hospital, USA визнали цей фактор таким, що не має клініч- ного значення [9]. Дискусія не завершена і досі, оскільки, спираючись на результати вищезгаданих досліджень, D.L. Johnson та співавтори дотриму- ються думки, що ініціальна ЦНС-лейкемія є до- датковим фактором ризику розвитку НР [51]. Достовірно підвищений ризик розвитку НР іс- нує також у хворих, котрим провели так звану трав- матичну (> 10 ер/мл СМР) ЛП з ідентифікованими бластними клітинами. Цей ризик пов’язаний не тільки з можливістю ятрогенного заносу бластних клітин у ЦНС при проведенні маніпуляції, а та- кож із подальшим погіршенням якості профілак- тичної інтратекальної терапії внаслідок можливої гематоми у епідуральному або субарахноїдальному просторах або через порушення субарахноїдаль- ної мембрани [11, 12, 67, 68]. У літературі існують описи значної кількості біохімічних, імунологічних речовин та субстан- цій, вивчення динаміки вмісту яких у СМР та си- роватці крові пацієнтів із лейкеміями та лімфома- ми вважається перспективним для прогнозуван- ня виникнення та перебігу НЛ. До досліджуваних речовин, що потенційно мо- жуть мати прогностичне значення, належить он- кофетальний ензим тимідинкіназа (ТК). Її рівень значно підвищується при безпосередньому кон- такті ракових клітин із біологічними рідинами, як це відбувається, наприклад при злоякісних захво- рюваннях крові або пухлинах ЦНС [69, 70]. За своєю біологічною сутністю ТК є внутріш- ньоклітинним ферментом, що каталізує перетво- рення тимідину у тимідинмонофосфат (ТМФ) у присутності аденозинтрифосфату (АТФ). У по- дальшому відбувається перетворення ТМФ у три- фосфат, що включається до складу ДНК. Оскільки тимідин може включатися в ДНК лише у фосфори- льованій формі, ТК відіграє ключову роль у про- цесі метаболізму тимідину у клітині [71, 72]. Прогностичне значення має оцінка виявлення в біологічних рідинах ТК1 ізоензиму, відомого як фетальна ТК чи цитозольна ТК [73]. Цей фермент присутній у цитоплазмі клітин, що діляться у фа- зах G1-S і його не відзначають у клітинах у стані спокою. У здоровому організмі ТК1 присутня в не- значних кількостях (Н25) (0–6 Од/л). S. Doi та співавтори (1990) визначали рівні ТК у сироватці крові 127 хворих на різні злоякісні за- хворювання системи крові. Встановлено, що зна- чення ТК у стадії прогресування захворювання значно більше, ніж у латентній стадії або у стадії стабілізації процесу. Порівняльний аналіз актив- ності ТК, що виділена із культури нормальних клі- тин та клінічних екземплярів клітин встановив, що лейкемічні клітини містять більш активну ТК порівняно з нормальними клітинами [74]. Значення ТК при гострих та хронічних лімфо- цитарних та мієлоїдних лейкеміях у десятки разів перевищувало норму. Це дає підставу стверджу- вати, що рівень ТК відповідає агресивності пух- линного клону та може слугувати критерієм від- повіді на терапію і прогнозувати тривалість ремісії [74–79]. Для підтвердження генералізації злоякісно- го клону у межах ЦНС доцільним є дослідження вмісту ТК у СМР. 266 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 ТК не виявляють у лікворі здорових людей, та- кож її рівень майже не підвищений у СМР пацієн- тів з органічними ураженнями ЦНС незлоякісного характеру. Серед пацієнтів зі злоякісними пухли- нами ЦНС, найвищий рівень ТК у СМР відзнача- ють при астроцитомах III–IV стадії, у той час при менш злоякісних пухлинах ТК у лікворі взагалі не виявлять [80–82]. Слід зазначити, що у всіх хворих із вторинним (метастатичним) ураженням мозку, вміст ТК у лікворі підвищений, хоч іноді незнач- но. Результати дослідження рівня ТК у СМР хво- рих на ГЛЛ можуть використовувати для оцінки ризику розвитку НЛ [82]. Повторні дослідження лейкемічних інфільтратів у ЦНС використовують для контролю за ходом терапії при інтратекально- му способі введення хіміопрепаратів. Отже, дані літератури свідчать, що визначен- ня вмісту ТК у сироватці крові та СМР при нео- плазіях крові є цінним прогностичним методом, який при тій чи інший патології сприятиме вибо- ру оптимальної тактики лікування для конкретно- го пацієнта, що дасть змогу передбачити відповідь на ХТ, визначити строки завершення або понов- лення ХТ, променевої терапії або інтратекальної профілактики. Також це дає можливість запобіг- ти невиправданому підвищенню токсичності те- рапії, що запобігає прогнозованим ускладненням як гематологічного, так і негематологічного харак- теру. Більш того, точна оцінка прогнозу дозволяє звільнити хворого від непевності та забезпечити гуманістичні аспекти лікування. Мета даної роботи — вивчення динаміки вміс- ту ТК у сироватці крові та СМР хворих на ГЛЛ, розробка додаткових прогностичних критеріїв перебігу захворювання та його ускладнень, зок- рема НЛ. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННя У дослідження включені 47 пацієнтів із встанов- леним діагнозом ГЛЛ. Усі хворі перебували на ліку- ванні в гематологічному відділенні № 19 клінічної лікарні Києва, що є клінічною базою відділення за- хворювань системи крові Інституту гематології та трансфузіології АМН України. Відповідно до клініч- них особливостей перебігу захворювання та резуль- татів лікування сформовані дві групи: 1-ша гру- па — 36 пацієнтів з ГЛЛ, у яких не виявлено жодних клінічних та лабораторних ознак НЛ (підгрупа ІА — 11 пацієнтів з тривалістю повної клініко-гематоло- гічної ремісії > 2 років; підгрупа ІБ — 10 пацієнтів, які виявилися резистентними до лікування та по- мерли на етапі індукції ремісії; підгрупа ІВ — 15 па- цієнтів, у яких після періоду ремісії виник кістково- мозковий рецидив захворювання) та 2-га група — 11 пацієнтів з діагнозом ГЛЛ, у яких діагностовано лейкемічне ураження ЦНС (підгрупа ІІА — 5 осіб з ініціальною НЛ; підгрупа ІІБ — 6 осіб з НР). Пацієнти отримували стандартну ХТ за схемою D. Hoelzer та співавторів [83]. У хворих до почат- ку лікування, а також у динаміці перебігу захворю- вання реєстрували скарги, дані об’єктивного ста- тусу, неврологічного обстеження, результати кліні- ко-лабораторних та інструментальних тестів; вміст ТК у сироватці крові та СМР вимірювали мето- дом радіоензиматичного аналізу з використанням 5-125І-дезиксиуридину [84]. Дослідження прово- дили в Київському міському центрі радіонуклідної діагностики, розташованому на базі кафедри радіо- логії НМУ ім. О.О. Богомольця МОЗ України. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННя Встановлено, що підвищення ініціального вміс- ту ТК у сироватці крові пацієнтів із ГЛЛ > 20 Од/л є ознакою несприятливого прогнозу та свідчить про високу вірогідність розвитку первинної резистент- ності до індукційної ХТ. Напротивагу цьому, зниже- ня вмісту ТК у сироватці крові пацієнтів із ГЛЛ піс- ля завершення курсу індукції ремісії до значень, що не перевищують граничні (6–9 Од/л) з подальшою його нормалізацією (< 6 Од/л) у період ремісії, дає підстави віднести таких пацієнтів до групи із спри- ятливим прогнозом перебігу захворювання; вміст ТК у сироватці крові пацієнтів із ГЛЛ, що має стійку тенденцію до зниження весь період індукційної ХТ, проте залишається досить високим (> 9 Од/л) після її завершення, дає підстави віднести таких хворих, які досягли клініко-гематологічної ремісії, до групи середнього ризику та рекомендувати їм інтенсивні- шу консолідуючу ХТ; стабільне підвищення вмісту ТК у сироватці крові хворих на ГЛЛ у період ремісії < 6 Од/л прогнозує розвиток рецидиву захворюван- ня (однак не дає підстав прогнозувати його харак- тер — кістково-мозковий рецидив, НР, комбінова- ний рецидив тощо). Проведений аналіз динаміки вмісту ТК у СМР дозволяє стверджувати, що збільшення вмісту ТК у СМР на початку захворювання (> 20 Од/л) є до- датковим підтвердженням діагнозу НЛ (разом із ци- тологічним дослідженням ліквору та КТ/МРТ голов- ного мозку). Підвищення ініціального вмісту ТК у СМР па- цієнтів із ГЛЛ (> 15 Од/л) може свідчити про існу- вання клону лейкеміних клітин у ЦНС, що у подаль- шому при відсутності адекватної профілактики НЛ (наприклад призначення таким пацієнтам додат- ково краніального опромінення в період ремісії), може призвести до виникнення НР; стабільне підви- щення вмісту ТК у СМР пацієнтів у період ремісії (> 10 Од/л) дає підстави прогнозувати високу віро- гідність виникнення НР. ВИСНОВКИ Прогностичні фактори відіграють важливу роль у розумінні патогенезу та оцінці перебігу онкологіч- них захворювань, плануванні подальшого лікуван- ня. Ефективна і сучасна діагностика та профілакти- ка НЛ не тільки знижує ризик виникнення ізольова- ного НР, але також впливає на загальну виживаність 267О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 пацієнтів. З метою покращання лікувальної страте- гії пацієнтів із ГЛЛ у комплекс обстежень доцільно включати паралельне визначення рівня ТК у си- роватці крові та СМР за допомогою радіоімунно- го аналізу (РІА) як достовірного, надійного та не- залежного способу прогнозу перебігу захворюван- ня та його ускладнень (НЛ). ЛІТЕРАТУРА 1. Gökbuget N, Hoelzer DJ. Meningeous leukemia in adult acute lymphoblastic leukemia. Neurooncol 1998; 38 (2–3): 167–80. 2. Cortes J. Central nervous system involvement in adult acute lymphocytic leukemia. Hematol Oncol North Am 2001; (15): 145–62. 3. Milligan DW, Grimwade D, Cullis JO, et al. Guidelines on the management of acute myeloid leukemia in adults. Brit J Haematol 2006; 135: 450–74. 4. Злокачественные новообразования кроветворной и лимфоидной ткани у детей. Руководство для врачей / Под ред ЛА Дурнова / М: Медицина, 2001. 272 с. 5. Острые лейкозы / Под ред ЛГ Ковалёвой / М: Меди- цина, 1990. 272 с. 6. Mastrangelo R, Poplak DA, Riccardi R, et al. Report and recommendation of the Rome workshop concerning poor- prognosis acute lymphoblastic leukemia in children: Biologic bases for staging, stratification and treatment. Med Pediatr Oncol 1986; (14): 191. 7. Mahmoud HH, Rivera GK, Hancock ML, et al. Low leukocyte counts with blast cells in cerebrospinal fluid of children with newly diagnosed leukemia. New Eng J Med 1993; (329): 314–9. 8. Lazarus HM, Richards SM, Chopra R, et al. Central nervous involvement in adult acute lymphoblastic leukemia at diagnosis: results from MRS UKALL12/ECOG E2993 study. Blood 2006; 108 (2): 465–72. 9. Nachman J, Cherlow J, Sather HN, et al. Effect of initial central nervous system (CNS) status on event-free survival (EFS) in children and adolescent with acute lymphoblastic leukemia (ALL). Med Pediatr Oncol 2002; (39): 277 (abstract). 10. Burger B, Zimmerman M, Mann G, et al. Diagnostic cerebrospinal fluid examination in children with acute lymphoblastic leukemia: significance of low leukocyte counts with blasts or traumatic lumbar puncture. J Clin Oncol 2003; (21): 184–8. 11. te Loo MWM, Kamps WA, van den Berg A, et al. Prognostic Significance of Blasts in the Cerebrospinal Fluid Without Pleiocytosis or a Traumatic Lumbar Puncture in Children With Acute Lymphoblastic Leukemia: Experience of the Dutch Childhood Oncology Group. J Clin Oncol 2006; (15): 2332–36. 12. Schiff D, Feske SK, Wen PY. Deceptive normal ventricular fluid in lymphomatous meningitis. Arch Intern Med 1993; (31): 382–92. 13. Glass JP, Melamed M, Chernik NL, Posner JB. Malignant cells in cerebrospinal fluid (CSF): the meaning of positive CSF cytology. Neurology 1979; (29): 1369–75. 14. Pinkel D, Woo S. Prevention and treatment of meningeal leukemia in children. Blood 1994; (84): 355–66. 15. Wards MS. The use of flow cytometry in the diagnosis and monitoring of malignant hematological disorders. Pathology 1999; (31): 382–92. 16. French CA, Dorfman DM, Shaheen G, Cibas EC. Diagnosing limphoproliferative disorders involving the cerebrospinal fluid: increasing sensitivity using flow cytometric analysis. Diagn Cytopathol 2000; (6): 369–74. 17. Hedge U, Filie A, Little RF, et al. High incidence of occult leptomenigeal disease detected by flow cytometry in newly diagnosed aggressive B-cell lymphomas at risk for central nervous system involvement: the role of flow cytometry versus cytology. Blood 2005; 105 (2): 496–502. 18. Nuckel H, Novotny JR, Noppeney R, et al. Detection of malignant haematopoietic cells in the cerebrospinal fluid by conventional cytology and flow cytometry. Clin Lab Haematol 2006; 28 (1): 22–9. 19. Roma AA, Garcia A, Avagnina A, et al. Lymphoid and myeloid neoplasms involving cerebrospinal fluid: comparison of morphologic examination and immunophenotyping by flow cytometry. Diagn Cytopathol 2002; 27 (5): 271–5. 20. Babusikova O, Zeleznicova T. The value of multiparametr flow cytometry of cerebrospinal fluid involved by leukaemia/ lymphoma cells. Neoplasma 2004; 51 (5): 345–51. 21. French CA, Dorfman DM, Shaheen G, Cibas ES. Diagnosing lymphoproliferative disoders involving the cerebrospinal fluid: increased sensitivity using flow cytometric analysis. Diagn Cytopathol 2000; (6): 369–74. 22. Subira D, Gorgolas M, Castanon S, et al. Advantages of flow cytometry for the diagnosis of central nervous system non-Hodgkin’s lymphoma in AIDS patients. HIV Med 2005; 6 (1): 21–6. 23. Scrideli CA, Queiroz RP, Takayangui OM, et al. Polymerase chain reaction on cerebrospinal fluid cells in suspected leptomeningeal involvement in childhood acute lymphoblastic leukemia. Diagn Mol Pathol 2003; 12 (3): 124–7. 24. Мякова НВ, Карачунский АИ. Нейролейкемия: проб- лемы диагностики, профилактики и лечения. Гематол и трансфузиол 2000; (45): 37–40. 25. Ritchey AK, Pollok BH, Lauer SJ, et al. Improved survival of children with isolated CNS relapse of acute lymphoblasic leukemia: a Pediatric Oncology Group Study. J Clin Oncol 1999; 17 (12): 3745–52. 26. Barredo JC, Devidas M, Lauer SJ, et al. Isolated CNS relapse of acute lymphoblastic leukemia treated with intensive systemic chemotherapy and delayed CNS radiation: a Pediatric Oncology Group Study. J Clin Oncol 2006; (24): 3142–9. 27. Pui C-H, Cheng C, Leung W, et al. Extended follow-up of long-term survivors of childhood acute lymphoblastic leukaemia. New Engl J Med 2003; (349): 640–9. 28. Relling MV, Rubnitz JE, Rivera GK. High incidence of secondary brain tumors after radiotherapy and antimetabolites. Lancet 1999; (354): 34–9. 29. Вильчевская ЕВ. Поздние осложнения профилак- тики нейролейкемии для нервной системы детей с острым лимфобластным лейкозом. Укр журн гематол та трансфузіол 2002; 2 (4): 25–9. 30. Pui C-H. Central nervous system disease in acute lymphonblastic leukaemia: prophylaxis and treatment. Hematology 2006; (1): 142–6. 31. Schappe M, Peiter A, Ludwig W-D, et al. Improved outcome in childhood acute lymphoblastic leukaemia despite reduced use of anthracyclines and cranial radiotherapy: result of trial ALL-BFM 90. Blood 2000; (95): 3310–22. 32. Vilmer E, Suciu S, Ferster A, et al. Long-term results of three randomized trials (58831, 58832, 58833) in childhood acute lymphoblastic leukaemia: a CLLG-EORTC report. Leukemia 2000; (14): 2257–66. 33. Manera R, Ramirez I, Mullions J, Pinkel D. Pilot studies of species-specific chemotherapy of childhood acute lymphoblastic leukaemia using genotype and immunophenotype. Leukemia 2000; (14): 1354–61. 34. Annino L, Vegna M, Camera A, et al. Treatment of adult acute lymphoblastic leukaemia (ALL): long-term follow-up of the GIMMEA ALL 0288 randomised study. Blood 2002; (99): 863–71. 35. Kantarjian HM, O’Brien S, Smith TL, et al. Results of treatment with hyper-CVAD, a dose-intensive regimen in adult acute lymphoblastic leukaemia. J Clin Oncol 2000; (18): 547–61. 36. Cortes J, O’Brien SM, Pierce S, et al. The value of high- dose systemic chemotherapy and intrathecal therapy for central nervous system prophylaxis in different risk groups of adult acute lymphoblastic leukemia. Blood 1995; 86 (6): 2091–7. 268 О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 37. Филатов ЛБ, Константинова ТС, Шалаев ВА. Профи- лактика нейролейкемии интратекальными введениями ци- тозара и метотрексата при остром лимфобластном лейкозе у взрослых. Тер архив 1999; (10): 38–40. 38. Matloub Y, Lindemulder S, Gaynon PS. Intrathecal triple therapy decreased central nervous system relapse but fails to improve event-free survival when compared to intrathecal methotrexate: results of the Children’s Cancer Group (CCG) 1952 study for standard-risk acute lymphoblastic leukaemia. A report from the Children’s Oncology Group. Blood 2006; (108): 3381–4. 39. Clarke M, Gaynon P, Hann I, et al. CNS-directed therapy for childhood acute lymphoblastic leukaemia: Childhood ALL Collaborative Group overview of 43 randomized trials. J Clin Oncol 2003; (21): 1098–809. 40. Lazarus HM, Richards SM, Chopra R, et al. Central nervous involvement in adult acute lymphoblastic leukemia at diagnosis: results from MRS UKALL12/ECOG E2993 study. Blood 2006; 108 (2): 465–72. 41. Surapaneni UR, Cortes JE, Thomas D, et al. Central acute nervous system relapse in adults with acute lymphoblastic leukemia. Cancer 2002; 94 (3): 773–9. 42. Fielding AK, Richards SM, Chopra R, et al. Outcome of 609 adults after relapse of acute lymphoblastic leulemia (ALL): an MRS UKALL12/ECOG 2993 study. Blood 2007; (3): 944–50. 43. Dusenbery KE, Howells WB, Arthur DC, et al. Exatramedullary leukemia in children with newly diagnosed acute myeloid leukemia. J Pediatr Hematol Oncol 2003; (25): 760–8. 44. Клиническая окогематология. Руководство для врачей / Под ред МА Волковой / М: Медицина, 2001. 576 с. 45. Rees JK, Gray RG, Swirsky D. Principal results of the Medical Research Council’s 8th acute myeloid leukaemia trial. Lancet 1986; (2): 1236–41. 46. Ballen K, Hasserjian RP. Case 2-2005 — A 39-year-old woman with headache, stiff neck and photophobia. New Engl J Med 2005; (3): 274–83. 47. Cassileth PA, Sylvester LS, Bennet JM. High peripheral blast count in adult acute myelogenous leukemia is a primary risk factor for CNS leukemia. J Clin Oncol 1988; 6: 495–8. 48. Castagnola C, Nozza A, Corso A, Bernasconi C. The value of сombination therapy in adult myeloid leukemia with central nervous system involvement. Haematologica 1997; (82): 577–80. 49. Ginsberg JP, Orudjev E, Bunin N, et al. Isolated extramedullary relapse in acute myeloid leukemia: a retrospective analysis. Med Pediatr Oncol 2002; (38): 387–90. 50. Johnson DL, Alonzo TD, Gerbing RB, et al. Risk factors and therapy for isolated central nervous system relapse of pediatric acute myeloid leukemia. J Clin Oncol 2005; (36): 9172–8. 51. Sanders KE, Ha CS, Cortes-Franco JE, et al. The role of craniospinal irradiation in adults with a central nervous system recurrence of leukaemia. Cancer 2004; (10): 2176–80. 52. Howard, SC, Gajjar AJ, Cheng C, et al. Risk factors for traumatic and bloody lumbar puncture in children with acute lymphoblastic leukemia. JAMA 2002; (288): 2001–7. 53. Petzer AL, Gunsilius E, Hayes M, et al. Low concentration of STI 571 in the cerebrospinal fluid: a case report. Br J Haematol 2002; (117): 623–5. 54. Takayama N, Sato N, O’Brien SG, et al. Imatinib mesylate has limited activity against the central nervous system involvement of Philadelphia chromosome positive lymphoblastic leukemia due to poor penetration into cerebrospinal fluid. Br J Haematol 2002; (119): 106–8. 55. Bomgaars L, Cortes JE, Thomas D, et al. Phase I trial of intrathecal liposomal cytarabine in children with neoplastic meningitis. J Clin Oncol 2004; (22): 3916–21. 56. Glantz M, LaFollette S, Jaeckle K, et al. Randomized trial of slow-release versus a standard formulation of cytarabine for the intrathecal treatment of lymphomatous meningitis. J Clin Oncol 1999; (10): 3110–6. 57. Bleyer WA. Intrathecal depot cytarabine therapy: a welcome addition to a limited armamentarium. Clin Cancer Res 1999; (5): 3349–51. 58. Kreuger A, Garwitz S, Hertz H, et al. Central nervous system disease in childhood acute lymphoblastic leukemia: Prognostic factors and results of treatment. Pediatr Hemat Oncol 1991; (8): 291–302. 59. Grier HE, Gelber RD, Camitta BM, et al. Prognostic factors in childhood acute myelogenus leukemia. J Clin Oncol 1987; (5): 1026. 60. Tubergen DG, Cullen JW, Boyett JM, et al. Blasts in CSF with a normal cell count do not justify alteration of therapy for acute lymphoblastic leukemia in remission: A Children’s Canser Group study. J Clin Oncol 1991; (12): 273–8. 61. Desai K, Fallon MA, Willard-Smith D, Wilbur DC. Improving the diagnostic accuracy of cytologic cerebrospinal fluid examinations in acute lymphoblastic leukemia using high- power microscopy and terminal deoxynucleotidyl transferase determinations. Diagn Cytopathol 1997; (5): 413–9. 62. Pfeifer H, Wassman B, Hofmann W-K, et al. Risk and prognosis of central nervous system leukemia in patients with Philadelphia chromosome positive acute leukemias treated with imatinib mesylate. Clin Cancer Res 2003; 9: 4674–81. 63. Rocha JCC, Cheng C, Liu W, et al. Pharmacogenetics of outcome in children with acute lymphoblastic leukemia. Blood 2005; (105): 4752–8. 64. Morris EC, Harrison G, Bailley CC, et al. Prognostic factor and outcome for children after second central nervous system relapse of acute lymphoblastic leukemia. Br J Haematol 2003; 120 (5): 787–9. 65. Ravindranath Y, Steuber CP, Krischer J, et al. High dose cytarabine for intensification of early therapy of childhood acute myeloid leukemia: A Pediatric Oncology Group Study. J Clin Oncol 1991; (9): 572–80. 66. Schwarz MK. Enzymes as prognostic markers and therapeutic indicators in patients with cancer. Clin Ch Acta 1992; (206): 77–82. 67. Pui C-H, Pei D, Sandlund JT, et al. Central-nervous- systemic-directed treatment in childhood acute lymphoblastic leukemia. Ann Hematol 2006; 85 (1): 91–2. 68. Leis JF, Stepan D, Curtin PT, et al. Low penetration pf imatinib (STI 571) into CSF indicates the need for standard CNS prophylaxis in patients with CML lymphoid blast crisis and Philadelphia chromosome positive ALL (abstract). Blood 2001; (98): 140a. 69. Hallek M, Wanders L, Strohmeyer S, Emmerich B. Thymidine kinase: a tumor marker with prognostic value fоr non-Hodgkin’s lymphoma and a broad range of potential clinical applications. Ann Hematol 1992; (65): 1–5. 70. He Q, Skog S, Welander I, Tribukait B. X-irradiation effects on thymidine kinase (TK):I. TK1 and 2 in normal and malignant cell. Cell Prolif 2002; 35 (2): 69–81. 71. Hengstschlager M, Pfeistocker M, Wawra E. Thymidine kinase expression. A marker malignant cells. Adv Exp Med Biol 1998; (431): 455–60. 72. Doi S, Naito K, Yamada K, Nagoya J. Serum deoxythymidine kinase as a progressive marker of haematological malignancy. Med Sci 1990; (52): 19–26. 73. Sadamori N, Ichiba M, Mine M, et al. Clinical significance of serum thymidine kinase in adult T-cell leukaemia and acute myeloid leukaemia. B J Haematol 1995; (90): 100–5. 74. Горяінова НВ, Миронова ОВ, Третяк НМ. Радіоен- зиматичний аналіз в гематології: визначення тимідинкіна- зи при гострій мієлобластній лейкемії. Променева діагнос- тика, променева терапія. Актуальні питання ядерної меди- цини. 2006: 59–63. 75. Горяінова НВ, Третяк НМ. Ферментативна актив- ність тимідинкінази у сироватці крові в різні періоди пе- ребігу гострої мієлобластної лейкемії. Укр журн гематол та 269О Н К О Л О Г И Я • Т. 9 • № 3 • 2 0 0 7 трансфузіол. Матер науково-практ конференції «Актуаль- ні проблеми гематології та трансфузійної медицини». Львів, 2005, С 12. 76. Кисельова ОА, Горяінова НВ. Динаміка вмісту тимі- динкінази (ТК) у лікворі та сироватці крові хворих на гостру лейкемію. Матер наук праць VIІ-ї Міжнародної конференції молодих онкологів, 2–3 лютого 2006. К, 2006, С. 15. 77. Kyselova OA, Tretyak NM, Goryainova NV, Mironova EV. Monitoring the beginnings and course of central nervous system leukemia to thymidine kinase content in cerebro-spinal fluid and blood serum in patients with acute leukemia. The Hematol J 2006; 91 (1): 427. 78. Goryainova N, Tretyak N, Kyselova O, Mironova O. Prognosis of Iduction Hemotherapy Results to Thymidine Kinase (TK) Content in Blood Serum at Diagnosis in the Patients with Acute Myeloid Leukemia (AML). Ann of Hematol 2006; 85 (1): 22. 79. Kyselova O, Tretyak N, Goryainova N, Mironova O. The Clinical Application of Thymidine Kynase (TK) Activity in Cerebro-Spinal Fluid (CSF) in Patients with Acute Leukemia (AL). Ann of Hematol 2006; 85 (1): 15. 80. Gronowitz JS, Kallander CFR, Hagberg H, Persson L. Deoxythymidine-kinase in cerebrospinal fluid: a new potential «marker» for brain tumors. Acta Neurochir (Wien) 1984; (73): 1–12. 81. Gronowitz JS, Persson L. Deoxythymidine-kinase — a marker in brain tumor disease / In: Staal GEJ, van Veelen CVM., eds. Markers of human neuroectodermal tumors. CRC Press. 1986: 155–72. 82. Boiardi A, Munari L, Silvani A, et al. Neuron specific enolase (NSE) and thymidine kinase (TK) as markers in biological fluids of brain tumor patients. Ital J Neurol Sci 1990; 11 (4): 359–66. 83. Musto P, Modoni S, Ladogna S, et al. Increased risk of neurological relapse in acute lymphoblastic leukemias with high levels of cerebrospinal fluid thymidine kinase at diagnosis. Leuk Lymphoma 1993; 9 (1–2): 121–4. 84. Leukemitherapie / D Hoelzer, G Seipelt/ Bremen: Uni- Med Verlag AG, 1998. 529 p. 85. Прогностическая значимость тимидинкиназы в он- кологии и онконематологии: Методические рекомендации для врачей / ЕМ Миронова, ВЮ Кундин, НВ Горяинова, НН Третяк / К: Імола, 2006. 15 с. CNS-LEUKEMIA IN ACUtE LEUKEMIA pAtIENtS: DIAGNOSIS, pROpHILACtIC, tREAtMENt, pROGNOSIS N.M. Tretyak, O.A. Kyselova Summary. The modern problem’s condition in diagnosis, prophylaxis and treatment of central nervous system lesion (CNS-leukemia) in acute leukemia patients are observed in the article. Investigation results of 47 acute lymphoblastic leukemia patients’ blood serum and liquor thymidine kinase content are presented in the article. It was proved, that blood serum and liquor thymidine kinase content is reliable prognostic factor of course of decease. It can predict chemotherapy resistant formation and complications arising, in particularly, CNS-leukemia. Key Words: acute leukemia, CNS-leukemia, diagnosis, prophylactic, treatment, thymidine kinase, prognosis.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20499
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-1774,0204-3564
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T07:16:56Z
publishDate	2007
publisher	Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
record_format	dspace
spelling	Третяк, Н.М. Кисельова, О.А. 2011-05-31T11:56:41Z 2011-05-31T11:56:41Z 2007 Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз / Н.М. Третяк О.А. Кисельова // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 3. — С. 262-269. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20499 У статті розглянуто сучасний стан діагностики, профілактики та лікування ураження центральної нервової системи (нейролейкемії (НЛ)) у хворих на гострі лейкемії. Наведено результати дослідження динаміки вмісту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині 47 пацієнтів із гострою лімфобластною лейкемією. Доведено, що дослідження вмісту тимідинкінази у сироватці крові та спинномозковій рідині є надійним фактором прогнозу перебігу захворювання, що передбачає резистентність до хіміотерапії та вірогідність виникнення ускладнень, зокрема НЛ. Ключові слова: гостра лейкемія, нейролейкемія, діагноз, профілактика, лікування, тимідинкіназа, прогноз. The modern problem’s condition in diagnosis, prophylaxis and treatment of central nervous system lesion (CNS-leukemia) in acute leukemia patients are observed in the article. Investigation results of 47 acute lymphoblastic leukemia patients’ blood serum and liquor thymidine kinase content are presented in the article. It was proved, that blood serum and liquor thymidine kinase content is reliable prognostic factor of course of decease. It can predict chemotherapy resistant formation and complications arising, in particularly, CNS-leukemia. Key Words: acute leukemia, CNS-leukemia, diagnosis, prophylactic, treatment, thymidine kinase, prognosis. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Материалы конференции «Терапія супроводу в лікуванні онкологічних хворих» Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз Cns-leukemia in acute leukemia patients: diagnosis, prophilactic, treatment, prognosis Article published earlier
spellingShingle	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз Третяк, Н.М. Кисельова, О.А. Материалы конференции «Терапія супроводу в лікуванні онкологічних хворих»
title	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз
title_alt	Cns-leukemia in acute leukemia patients: diagnosis, prophilactic, treatment, prognosis
title_full	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз
title_fullStr	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз
title_full_unstemmed	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз
title_short	Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз
title_sort	нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз
topic	Материалы конференции «Терапія супроводу в лікуванні онкологічних хворих»
topic_facet	Материалы конференции «Терапія супроводу в лікуванні онкологічних хворих»
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20499
work_keys_str_mv	AT tretâknm neiroleikemíâuhvorihnagostríleikemíídíagnostikaprofílaktikalíkuvannâprognoz AT kiselʹovaoa neiroleikemíâuhvorihnagostríleikemíídíagnostikaprofílaktikalíkuvannâprognoz AT tretâknm cnsleukemiainacuteleukemiapatientsdiagnosisprophilactictreatmentprognosis AT kiselʹovaoa cnsleukemiainacuteleukemiapatientsdiagnosisprophilactictreatmentprognosis

Нейролейкемія у хворих на гострі лейкемії: діагностика, профілактика, лікування, прогноз

Institution

Similar Items