Політична історія України XX століття
Рецензія: Політична історія України. XX століття: У 6 т. (Редкол.: І.Ф. Курас (голова) та ін.) - К.: Генеза, 2002-2003.
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204993 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Політична історія України XX століття / Б.А. Дем'яненко // Український історичний журнал. — 2004. — № 3. — С. 137-142. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-204993 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дем'яненко, Б.А. 2025-07-23T15:04:51Z 2004 Політична історія України XX століття / Б.А. Дем'яненко // Український історичний журнал. — 2004. — № 3. — С. 137-142. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204993 Рецензія: Політична історія України. XX століття: У 6 т. (Редкол.: І.Ф. Курас (голова) та ін.) - К.: Генеза, 2002-2003. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Критика та бібліографія Політична історія України XX століття Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Політична історія України XX століття |
| spellingShingle |
Політична історія України XX століття Дем'яненко, Б.А. Критика та бібліографія |
| title_short |
Політична історія України XX століття |
| title_full |
Політична історія України XX століття |
| title_fullStr |
Політична історія України XX століття |
| title_full_unstemmed |
Політична історія України XX століття |
| title_sort |
політична історія україни xx століття |
| author |
Дем'яненко, Б.А. |
| author_facet |
Дем'яненко, Б.А. |
| topic |
Критика та бібліографія |
| topic_facet |
Критика та бібліографія |
| publishDate |
2004 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| description |
Рецензія: Політична історія України. XX століття: У 6 т. (Редкол.: І.Ф. Курас (голова) та ін.) - К.: Генеза, 2002-2003.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204993 |
| citation_txt |
Політична історія України XX століття / Б.А. Дем'яненко // Український історичний журнал. — 2004. — № 3. — С. 137-142. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT demânenkoba polítičnaístoríâukraínixxstolíttâ |
| first_indexed |
2025-11-25T20:42:17Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:42:17Z |
| _version_ |
1850527461495799808 |
| fulltext |
Критика та бібліографія
Політична історія України. XX століття:
У 6 т. (Редкол.: І.Ф.Курас (голова) та ін.) - К.: Генеза, 2002-2003.
В українській науці сьогодні робляться перші спроби наукового прогно-
зування соціально-економічного розвитку України. Однак до останнього ча-
су ніхто ще не наважувався спрогнозувати розвиток політичних відносин в
Україні. Уперше ця спроба матеріалізувалася в капітальній праці - шести-
томнику "Політична історія України. XX століття", який підготували вчені з
Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, Інституту
історії України НАНУ, інших академічних установ та вищих навчальних за-
кладів держави.
Ініціатором проекту з підготовки нарисів політичної історії XX ст. в тери-
торіальних межах України, про яку доводилося лише мріяти на початку XX ст.
і яка наприкінці його стала реальністю, став Інститут політичних і етно-
національних досліджень НАНУ. Автори шеститомника обмежилися XX
століттям не випадково. Адже саме воно принесло для України дві спроби пе-
ретворити її державність з віртуальної на реальну. На рубежі XX ст. Україна як
цілісність взагалі не існувала, будучи тільки об'єктом політики своїх
сильніших сусідів. Поряд з втратою у ранньому середньовіччі своєї держав-
ності, вона поступово розгубила також усвідомлення власної ідентичності,
увійшовши до новітнього етапу свого розвитку фактично безіменною. Написа-
ти всебічну наукову політичну історію України в XX ст. - для авторського ко-
лективу шеститомника означало не лише пильно придивитися до минулого,
але ще раз розглянути кардинальне питання про державотворчу парадигму
українців. Думається, що навряд чи хтось із серйозних дослідників та політиків
не погодиться з думкою авторів праці, що саме політична історія України є
однією з ключових форм легітимації корінної нації. Як це не дивно звучить на
початку XXI ст., але до останнього часу в державі дійсно бракувало комплекс-
ної, виваженої праці, що здійснила б спробу широкого осмислення політично-
го поступу українського народу впродовж XX ст. Зосередження уваги авторів
шеститомника саме на подіях політичної історії України останнього століття -
це не данина модному політологічному дискурсу й не спроба заднім числом
урегулювати стихійний, далеко не завжди прямолінійний хід історичного про-
цесу. Тим більше, що про суто національну політику аж до початку 90-х pp.
XX ст. можна говорити лише з поправкою на величезну залежність України від
політики тих держав, до складу яких входили її землі.
Авторський колектив "Політичної історії України. XX століття" свідомо
намагався уникати акценту на націєтворчих процесах, хоча й уважає цей на-
прям дослідження перспективним. Його принципова позиція ґрунтується на
тому засадничому постулаті, що історія України є не лише історією етнічних
українців, а й усіх без винятку народів, що заселяють її територію. Автори ак-
центують увагу на тому, що політична думка в Україні - це витвір не лише
національно свідомої та ліберально мислячої інтелігенції, а всіх політичних
течій: від крайніх лівих (комуністичної, соціалістичної) до крайніх правих
(націоналістичних). Дуже важливо, що автори зазначеної праці уважно вив-
чали й аналізували вплив ортодоксальних, провладних політичних течій на
суспільне життя, а також будь-які прояви опозиційності та інакомислення.
На нашу думку, це надало предмету дослідження системного, цілісного ви-
гляду. Можна вважати, що згадана праця увінчує собою етап, упродовж яко-
го історична наука в Україні успішно долала ті істотні вади, які надто часто
робили минуле "непередбачуваним". Пропоноване читачеві видання, ду-
мається, стане відповіддю вітчизняних дослідників на ще й досі глибоко
вкорінені ідеологеми "штучності" та "неприродності" українського руху.
Відтворюючи непросту багатогранну політичну історію України XX ст., ав-
торський колектив зумів рівною мірою висвітлити як інституційну, так і
ISSN 0130-5247. Укр. іст. журн., 2004, M З 137
18-4-779
Критика та бібліографія
орієнтаційну сфери політичного життя. Історія політичної думки, партій та
громадських об'єднань, владних структур цікавила авторів такою ж мірою, як
і пізнавальні ціннісні, емоційні орієнтації людей на різних історичних етапах.
Поряд з цим, автори свідомі того, що дослідження дуже складної сфери
політичної культури й етики потребуватиме ще чималих додаткових зусиль.
Серед авторського колективу "Політичної історії України. XX століття"
люди, різні за віком, професійною підготовкою, науковими інтересами,
політичними поглядами та симпатіями. Це, природно, не могло не спричини-
ти певних розбіжностей у трактуванні окремих сюжетів і періодів ук-
раїнської історії. Проте через усю працю простежується їхнє спільне прагнен-
ня відтворити події у всій їхній багатогранності, уникаючи категоричності й
безапеляційності в оцінках та судженнях.
Перший том "Політичної історії України. XX століття" хронологічно
охоплює події кінця XIX ст. - до 1917 р. Автори тому Ю.А. Левенець (доктор
політичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН
України), Л.П. Нагорна (доктор історичних наук, Інститут політичних і етно-
національних досліджень НАН України) та М.С. Кармазіна (доктор політич-
них наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН Ук-
раїни) детально аналізують основні фактори й сутність політичних процесів
в Україні, ідейно-теоретичні надбання національної політичної думки, роль
"українського питання" в Російській імперії. У першому томі також висвітле-
но політичні процеси на західноукраїнських землях, тенденції та особливості
розвитку України під час революції 1905 - 1907 pp. і в умовах першої світової
війни.
Природним стало бажання авторського колективу тому зосередити увагу
насамперед на кристалізації української ідеї й реалізації "українського проек-
ту". Але автори не зводять політичну історію України початку XX ст. лише до
процесу кристалізації українськості та специфічних національних інтересів,
що суттєво збіднило б палітру тогочасного життя. Українські землі залиша-
лися інтегральними частинами двох імперій і у своєму розвитку проходили ті
ж фази, що й метрополії. Можна погодитися з авторами, що економічний,
технічний та політичний виміри визначали їхні обличчя значно більшою
мірою, ніж еволюція думки.
Предметом дослідження в першому томі є історія політичної думки,
партій, суспільно-політичних рухів України від початку XX ст. до Лютневої
революції 1917 р. Але автори подекуди свідомо виходять за згадані хроно-
логічні рамки, заглиблюючись, принаймні в аналізі політичної думки, у більш
ранні часи. Екскурс авторів у XIX ст. уявляється необхідним і доречним, бо,
по-перше, дозволяє простежити, коли та в яких формах викристалізовувала-
ся українська національна ідея; і, по-друге, "український проект" націє- і дер-
жавотворення спирався на потужний фундамент, закладений саме у XIX ст.
зусиллями М.С. Грушевського, М.П. Драгоманова та І.Я. Франка.
Другий том "Політичної історії України. XX століття" підготували
В.Ф. Верстюк (доктор історичних наук, Інститут історії України НАН Ук-
раїни) і В.Ф. Солдатенко (доктор історичних наук, Інститут політичних і ет-
нонаціональних досліджень НАН України). Він присвячений подіям рево-
люційної доби 1917 - 1920-х pp. та відтворює складні, суперечливі процеси
здійснення соціальних і національно-визвольної революцій, що становили
стрижень життя й розвитку української нації. Автори тому розкривають по-
шук теоретико-правових моделей національно-державної організації й ре-
зультати спроб їх втілення в суспільну практику, а також на основі компара-
тивного аналізу головних напрямів державотворення, запровадження різних
форм політичних систем, з'ясовують домінантні орієнтації українців, що ви-
явилися визначальними для всього їх наступного історичного поступу.
Авторами зроблено помітний внесок у розв'язання низки важливих мето-
дологічних та конкретно-історичних аспектів проблеми соборності України,
здійснено, на нашу думку, вдалу спробу охарактеризувати державницькі про-
138 ISSN 0130-5247. Укр. іст. журн., 2004, № З
Критика та бібліографія
цеси як в УНР, так і в ЗУНР, Не менш важливо відзначити неупереджений,
виважений підхід вищеназваних науковців до розв'язання проблеми
взаємовідносин та взаємовпливів між національними формами державності
(зокрема української) й радянською моделлю в різні моменти української ре-
волюції.
Автори спробували знайти також нові методологічні засади у вивченні
питання про результати революції, здійснили успішну спробу провести
об'єктивні, правдиві підрахунки "плюсів" і "мінусів" революційної доби,
порівняти, зіставити та уважно зважити їх. Наприкінці хочеться звернути
увагу на періодизацію історії української революції 1917- 1920 pp. Вичленен-
ня ряду її етапів допомогло підвести природну основу для аналізу багатого й
різнопланового політичного досвіду.
Авторський колектив тому аргументовано доводить, що один з головних
уроків подій 1917 - 1920 pp. в Україні полягає в тому, що спроби лідерів ук-
раїнської нації розірвати взаємопов'язані взаємодетерміновані складові еле-
менти цілісного революційного процесу призвели до ряду серйозних прора-
хунків, невдач, поразок та, у кінцевому рахунку, до провалу планів, що викри-
сталізовувались на початку революційного шляху.
Третій том "Політичної історії України. XX століття" охоплює події
1921 - 1938 pp. Він написаний переважно вченими, які працюють або працю-
вали в Інституті історії України НАНУ. Впродовж 1992 - 2002 pp. авторсь-
кий колектив відділу історії України 20 - 30-х pp. XX ст. послідовно, у межах
окремих хронологічних періодів, досліджував проблему формування ра-
дянського тоталітарного режиму. Автори тому В.А. Греченко, Л.В. Гриневич,
С.А. Кокін, C.B. Кульчицький (доктор історичних наук, Інститут історії Ук-
раїни НАНУ), О.М. Мовчан, Ю.І. Шаповал (доктор історичних наук, Інсти-
тут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України) змогли дати
більш змістовні й аргументовані відповіді на такі непрості питання, як: "чому
сталися три радянські голодомори?", "як розгадати загадку великого терору
1937-1938 pp.?", "чим пояснити дивні, на перший погляд, перипетії нової
економічної політики?", "якою була кінцева мета політики модернізації
1930-х pp.?". Безперечно, ці відповіді виявилися більш змістовними та повни-
ми, ніж їх дав, наприклад, міжнародний колектив відомої "Чорної книги ко-
мунізму. Злочини, терор, репресії", яка вперше з'явилася в 1997 р. в Парижі,
а російськомовне видання її побачило світ у 1999 р.
Авторський колектив третього тому аргументовано доводить, що резуль-
тати 17 років міжвоєнного періоду виявилися для українського народу не
менш трагічними, ніж попередня доба революцій і війн: два голодомори, май-
же безперервні масові репресії, пік яких припав на 1933 та 1937 pp., депортації
десятків тисяч громадян України за соціальними й національними ознаками.
Автори справедливо відзначають, що поряд з побудовою радянського ладу як
фундаменту тоталітарного політичного режиму, було досягнуто істотних
успіхів у модернізації господарства та в культурному будівництві. На нашу
думку, авторам вдалося подолати стихійно-позитивістський підхід до
висвітлення подій міжвоєнного періоду, що проявився в українській історіог-
рафії останніх років. Аналіз ідей, які лягли в основу комуністичної доктрини,
дослідження її суті й заснованої на ній політики, вивчення зворотного впли-
ву політики на доктрину допомогло науковцям розібратися у багатьох загад-
ках радянської історії взагалі та міжвоєнного періоду зокрема.
Четвертий том видання охоплює період другої світової війни. Спираю-
чись на унікальний архівний матеріал, сучасні історіографічні дослідження,
В.І. Кучер (доктор історичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень НАНУ), В.А. Гриневич та B.C. Коваль спробували переосмисли-
ти питання ролі й місця України в контексті передвоєнного партнерства, а
згодом воєнного протистояння двох диктатур. Увага сучасних вітчизняних
ISSN 0130-5247. Укр. іст. журн., 2004, M З 139
18*
Критика та бібліографія
науковців до даної проблеми є закономірною. Вона зумовлена фактом оста-
точного розв'язання українського питання, у першу чергу становленням і
розбудовою незалежної держави як європейської демократичної країни, її
визнанням та підтримкою світовим співтовариством, процесами геополітич-
ного самовизначення й вироблення концептуальних засад зовнішньополітич-
ної стратегії та політичних пріоритетів міжнародної діяльності України. Ав-
торський колектив тому здійснив вдалу спробу звільнитися від тягаря попе-
редніх стереотипів й уявлень, подолати заідеологізованість і заполітизо-
ваність у вивченні подій передодня та початку другої світової війни, оцінив їх
з позицій загальнолюдських гуманістичних критеріїв і цінностей суспільного
розвитку. Велику увагу приділено авторами політологічному аналізу міжна-
родних відносин, політиці урядів різних держав у питаннях, пов'язаних з Ук-
раїною. Зроблено це на основі залучення багатьох нових для вітчизняної на-
уки документальних матеріалів.
У томі автори показали, які фатальні для Заходу та всього світу загалом
наслідки мало випадіння Росії з європейського концерту великих держав,
зруйнування традиційного балансу сил на континенті внаслідок Жовтневої
революції й спроб більшовицького експорту останньої. Спираючись на
вітчизняні та світові досягнення історичної й політологічної науки, авторсь-
кий колектив простежив виникнення й розвиток європейської політичної
кризи 1938 p., переростання її у війну в 1939 p., важливе місце закарпатських
українських земель у тих подіях. Авторами тому вперше проаналізовано
політичний процес піднесення рангового статусу СРСР від стану держави-
парії до визнаної великодержавності в кризовій ситуації 1938 -1939 pp., по-
рушено та одержано аргументовану відповідь на кардинальне й новаторське
питання - чи існувала реальна воєнна загроза для Радянського Союзу в
1939 p.? Показано також стратегічні курси тодішньої політики Сталіна й
Гітлера до взаємного зближення та партнерства.
Поглиблене вивчення доступних нині документальних джерел, новітньої
вітчизняної й зарубіжної літератури, дало змогу авторському колективу по-
новому поглянути на становлення й розвиток партизанського руху, розкрити
причини невдач у розгортанні партизанської боротьби, джерела формування
та поповнення загонів у початковий період, роль ВКП(б) в організації й
керівництві ними. Обстановка ідеологічного плюралізму й багатопартійності
в сучасній Україні створила також умови для застосування нових підходів до
висвітлення малодосліджених, замовчуваних та сфальсифікованих проблем
другої світової війни й післявоєнного періоду. До таких, безперечно, можна
віднести історію ОУН і УПА, члени яких боролися за незалежну Українську
державу. Автори проводять думку, що створення та діяльність ОУН і її
збройного формування - УПА - стало тією ланкою історичного процесу, яка
забезпечила перманентність національно-визвольного руху українського на-
роду за власну державність.
Особливість даного дослідження полягає в тому, що в контексті
висвітлення політичної історії України значна увага приділяється соціаль-
ним і етнічним проблемам, детально розглядаються питання сталінської
національної політики, досліджується вплив подій війни на суспільну
свідомість та політичні настрої українського населення. Особливе місце в
праці відведено дослідженню еволюції моделі радянського патріотизму
відповідно до змін, що відбувалися в сталінській національній політиці й іде-
ології в роки Другої світової та Великої Вітчизняної війн, своєрідному дрей-
фові від пролетарського інтернаціоналізму до російського націоналізму.
Уперше в українській історіографії порушується питання про роль і місце
вітчизняної еліти в процесі збереження національної свідомості українців.
Одним з провідних принципів дослідження проблеми виступає поліетніч-
ність, згідно з якою історія України при дотриманні національної домінанти
розглядається як історія всіх народів, які мешкали на її території.
140 ISSN 0130-5247. Укр. іст. журн., 2004, № З
Критика та бібліографія
П'ятий том "Політичної історії України. XX століття" присвячено
дослідженню політичної діяльності українців, що проживали в період між
двома світовими війнами за межами УРСР. З географічного погляду об'єкт
дослідження авторів тому - В.П. Трощинського (доктор історичних наук, Ук-
раїнська академія державного управління при Президентові України),
А.А.Шевченка, Р.Г.Симоненка, С.В.Віднянського (доктор історичних наук,
Інститут історії України НАНУ), В.А. Потульницького (доктор історичних
наук, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевсько-
го НАН України) та С.Д. Попика - обмежується Європою. У томі йдеться
про політичну діяльність української еміграції, що утворилася внаслідок по-
разки національно-визвольної боротьби в Україні в 1917 - 1920 pp. і знайш-
ла притулок у ряді європейських країн, а також суспільно активної частини
українського громадянства на тих землях, що в міжвоєнний період входили
до складу Польщі, Чехословаччини й Румунії. Автори свідомо залишили по-
за контекстом аналізу інші українські поселення за межами УРСР, оскільки
поза Європою вони на той час ще не мали якогось політичного самодостат-
нього значення.
Автори не випадково об'єднали й проаналізували в одному томі
емігрантський та західноукраїнський політичні комплекси міжвоєнного
періоду, адже вони мали багато спільних рис, становили значною мірою
цілісний політичний соціум як з погляду стратегічних цілей діяльності, так і
з погляду поширення своєї організаційної мережі, ідеології й соціальної бази.
Спільною стратегічною метою діяльності всіх українських політичних сере-
довищ як в еміграції, так і в Галичині, Західній Волині, на Закарпатті та Бу-
ковині було здобуття самостійної соборної України. Хронологічно том обме-
жено періодом між двома світовими війнами, бо тільки стосовно цього
періоду й можна говорити про емігрантсько-західноукраїнський політичний
соціум, який був зруйнований з початком другої світової війни й входженням
Закарпаття ще в березні 1939 р. до складу Угорщини, а Галичини, Західної
Волині та Північної Буковини відповідно у вересні 1939 р. й у червні 1940 р.
- до складу СРСР. Після цього виникла цілком інша ситуація, з'явилися нові
чинники, які визначили подальшу політичну історію українців як за межами,
так і у кордонах УРСР.
П'ятий том, як також видання в цілому, є не політологічною, а історико-
політичною працею. Відтак діяльність міжвоєнної політичної еміграції та
партійних середовищ на західноукраїнських землях розкривається в ній на
тлі тогочасних історичних подій, насамперед міжнародних, політики держав,
на території яких перебували емігранти, а також тих країн, до складу яких
входити ці землі.
Автори тому зазначають, що внаслідок специфіки досліджуваного
об'єкта, який знаходиться цілком за межами України, а також відомих умов,
котрі унеможливлювали існування політологічної науки в міжвоєнній
УРСР, переважну частину інформаційної й джерельної бази перших двох
розділів п'ятого тому склали зарубіжні джерела та література.
Завершальний, шостий, том "Політичної історії України. XX століття"
висвітлює процес саморозпаду радянської системи, починаючи від 1945 p., a
також перше десятиліття української незалежності. Матеріали тому розкри-
вають історичну закономірність та неминучість розпаду СРСР і краху всіх
скріплюючих його елементів - комуністичної ідеології, однопартійної систе-
ми, "єдиного народно-господарського комплексу", "пролетарського інтер-
націоналізму" тощо. У VI томі авторським колективом відтворено широку
картину перемоги національного руху й подолання гострих проблем держа-
вотворення. Завершальний том охоплює понад половину часового простору,
у рамках якого розкривається тема, винесена в заголовок усього шеститомни-
ка. Автори аргументовано й логічно доводять, що сомнамбулізм політичного
життя повоєнних радянських часів в Україні, помножений на політичну без-
ISSN 0130-5247. Укр. іст. журн., 2004, M З 141
Критика та бібліографія
хребетність місцевої політичної еліти, його утаємниченість, келейність та без-
барвність зумовили спресованість сорока років повоєнної політичної історії
України в один том. Спалах суспільної активності в другій половині 80-х pp.
XX ст., його непередбачувані наслідки, зробили українську політичну історію
дійсністю, реальним об'єктом наукового вивчення.
Залежний статус України до 1991 р. фактично вів до дублювання в її
тодішньому політичному житті основних змін, що відбувалися в центрі. Він
не залишив нічого іншого, як сумлінно репродукувати те політичне моделю-
вання, що його міг дозволити собі кожний новий керівник СРСР. Такий стан
справ відбиває й структура шостого тому. Разом з тим, необхідно зазначити,
що виклад політичної історії України авторами заключного тому не зводить-
ся лише до ілюстрації загальносоюзних тенденцій політичного розвитку, що
проявлялися в той період. Вони виокремлюють у політичному житті України
хай і не дуже виразні, але все ж таки особливості, зумовлені національною
специфікою, живучістю українських традицій, у тому числі в політичному
мисленні народу, у суспільній поведінці тощо.
Понад половину шостого тому присвячено політичним подіям, ланцюг
яких закономірно призвів до перемоги ідеї сепаратизму в думці практично
всіх груп українського суспільства. Причому, зазначають автори, усе це
відбувалося в тому середовищі, у якому наполегливо прищеплювався винят-
ково негативний образ націоналізму, його ідеології та політичної практики.
Заключна частина шостого тому розкриває тяжкий і дуже болісний пошук
незалежною Україною нової моделі свого суспільного буття, принципів
політичної й національної інтеграції, пріоритетів у глобалізаційних та
регіоналізаційних тенденціях сучасного далеко не простого світу. Цей шлях
новою державою пройдено лише частково. На рубежі XX - XXI ст. політична
історія України наповнюється новими сюжетами, породженими невідкладни-
ми й гострими питаннями, що закономірно виникають у процесі створення
відкритого громадянського суспільства й правової демократичної держави.
Таким чином, вихід у світ шеститомної "Політичної історії України. XX
століття" - це знаменна подія в науковому та громадському житті держави.
Україна першою серед колишніх республік, які здобули суверенітет після
розпаду СРСР, зробила вдалу спробу глибокого й виваженого осмислення
своєї новітньої історії з позиції національної ідентичності, продемонструвала
не лише високий рівень вітчизняної суспільствознавчої науки, а й утверджен-
ня її інтелектуальної самостійності та незалежності. Дана праця, безумовно,
засвідчила творчі можливості академічних установ України, їх компе-
тентність і глибину досліджень. Вона стане в пригоді науковцям, політикам,
викладачам історії й політології, студентам, усім небайдужим, хто мислить,
діє, прагне реалізувати свої задуми.
Б.А.Дем 'яненко
(Переяслав-Хмельницький)
Володимир Пащенко.
Греко-католики в Україні:
від 40-х років XX століття до наших днів. - Полтава, 2002. - 616 с
У період відродження національної державності України увагу
дослідників привертають питання релігії. Вони по-новому прагнуть показати
роль і участь церковно-релігійних організацій у суспільному житті нації, пе-
реосмислити багатолітні релігійно-етичні та мовно-культурні норми і зага-
лом релігійно-історичний досвід народу відповідно до нових реалій
суспільно-політичного та соціально-економічного життя. В зв'язку з цим
142 ISSN 0130-5247. Укр. іст. журн., 2004, № З
Алексей Викторович
Володимир Пащенко.
Греко-католики в Україні:
від 40-х років XX століття до наших днів. - Полтава, 2002. - 616 с
У період відродження національної державності України увагу
дослідників привертають питання релігії. Вони по-новому прагнуть показати
роль і участь церковно-релігійних організацій у суспільному житті нації, пе-
реосмислити багатолітні релігійно-етичні та мовно-культурні норми і зага-
лом релігійно-історичний досвід народу відповідно до нових реалій
суспільно-політичного та соціально-економічного життя. В зв'язку з цим
|