Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст.
У статті досліджується роль та місце краківської історичної школи в польській історографії. З'ясовано причини її зародження, еволюції та занепаду, а також визначено роль її фундаторів у суспільно-політичних процесах на теренах Галичини....
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Series: | Український історичний журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205467 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. / Є.Г. Сінкевич // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 194-201. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-205467 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2054672025-08-04T00:03:14Z Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. Place of Krakow Historical School in Polish Historiography of the Second Half of XIX—XX Cent Сінкевич, Є.Г. Методологія. Історіографія. Джерелознавство У статті досліджується роль та місце краківської історичної школи в польській історографії. З'ясовано причини її зародження, еволюції та занепаду, а також визначено роль її фундаторів у суспільно-політичних процесах на теренах Галичини. In the article is being investigated the role and place of the Krakow historical schools of thought in Polish historiography. Had been ascertained the reasons of its origin, evolution and decay, and also designated the place of its founders in sociopolitical process on the territory of Halychyna 2008 Article Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. / Є.Г. Сінкевич // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 194-201. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205467 uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| spellingShingle |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство Методологія. Історіографія. Джерелознавство Сінкевич, Є.Г. Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. Український історичний журнал |
| description |
У статті досліджується роль та місце краківської історичної школи в польській історографії. З'ясовано причини її зародження, еволюції та занепаду, а також визначено роль її фундаторів у суспільно-політичних процесах на теренах Галичини. |
| format |
Article |
| author |
Сінкевич, Є.Г. |
| author_facet |
Сінкевич, Є.Г. |
| author_sort |
Сінкевич, Є.Г. |
| title |
Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. |
| title_short |
Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. |
| title_full |
Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. |
| title_fullStr |
Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. |
| title_sort |
місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини xix—xx ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205467 |
| citation_txt |
Місце краківської історичної школи в польській історіографії другої половини XIX—XX ст. / Є.Г. Сінкевич // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 194-201. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT sínkevičêg míscekrakívsʹkoíístoričnoíškolivpolʹsʹkíjístoríografíídrugoípolovinixixxxst AT sínkevičêg placeofkrakowhistoricalschoolinpolishhistoriographyofthesecondhalfofxixxxcent |
| first_indexed |
2025-11-25T02:59:09Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:59:09Z |
| _version_ |
1849729557931753472 |
| fulltext |
ª.Ã.ѳíêåâè÷194
ª.Ã.ѳíêåâè÷*
̲ÑÖÅ ÊÐÀʲÂÑÜÊί ²ÑÒÎÐÈ×Íί ØÊÎËÈ Â ÏÎËÜÑÜʲÉ
²ÑÒÎвÎÃÐÀÔ²¯ ÄÐÓÃί ÏÎËÎÂÈÍÈ Õ²Õ–ÕÕ ñò.
Ó ñòàòò³ äîñë³äæóþòüñÿ ðîëü òà ì³ñöå êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè â
ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿. Ç’ÿñîâàíî ïðè÷èíè ¿¿ çàðîäæåííÿ, åâîëþö³¿ òà çàíåïàäó,
à òàêîæ âèçíà÷åíî ðîëü ¿¿ ôóíäàòîð³â ó ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íèõ ïðîöåñàõ íà òå-
ðåíàõ Ãàëè÷èíè.
Êðàê³âñüêà ³ñòîðè÷íà øêîëà áëèçüêî ï³âòîðà ñòîë³òòÿ º ïðåäìåòîì ãîñòðèõ
äèñêóñ³é ó ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿1, à îñòàíí³ì ÷àñîì öåé ñþæåò çàö³êàâèâ ³ óê-
ðà¿íñüêèõ äîñë³äíèê³â2. Ïðîòå òàêà ïðèñê³ïëèâà óâàãà äî øêîëè òà ¿¿ ÷³ëüíèõ
ïðåäñòàâíèê³â é äîñ³ íå ïðèçâåëà äî ÿñíîñò³ â îö³íêàõ ïîë³òè÷íèõ ïîãëÿä³â ôóí-
äàòîð³â øêîëè òà îñìèñëåííÿ âïëèâó ¿õ ïåðåêîíàíü íà âèñâ³òëåííÿ ³ñòîðè÷íîãî
ìèíóëîãî ïîëüñüêîãî íàðîäó.
Ôîðìóâàííÿ êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè áåçïîñåðåäíüî ïîâ’ÿçàíå ³ç íàñ-
ë³äêàìè «âåñíè íàðîä³â» – ó íîâèõ óìîâàõ àâñòð³éñüê³ ïðàâëÿ÷³ êîëà çìóøåí³
áóëè âðàõîâóâàòè çðîñòàííÿ ñàìîñâ³äîìîñò³ íàö³é, ùî âõîäèëè äî ñêëàäó ³ìïå-
ð³¿. Ïåðåëîìíèì ó öüîìó ñåíñ³ ñòàâ 1867 ð., êîëè ³ìïåð³ÿ ïåðåòâîðèëàñÿ íà äó-
àë³ñòè÷íó – Àâñòðî-Óãîðñüêó. Ïåâíèõ ïîñòóïîê ó ïîë³òè÷íîìó òà êóëüòóðíîìó
æèòò³ äîáèëèñÿ é ïîëÿêè. Çàñíóâàííÿ ó 1869 ð. â ß´åëëîíñüêîìó óí³âåðñèòåò³
êàôåäðè ³ñòî𳿠Ïîëüù³ ñòàëî ïî䳺þ, ùî âèéøëà äàëåêî çà ëîêàëüí³ ìåæ³. Ó
Ñõ³äí³é Ãàëè÷èí³ àíàëîã³÷íà êàôåäðà Ëüâ³âñüêîãî óí³âåðñèòåòó âèíèêëà ëèøå ó
1875 ð. ³äòàê ß´åëëîíñüêèé óí³âåðñèòåò ñòàâ ñâîºð³äíèì öåíòðîì ïîëüñüêî¿ ³ñ-
òîðè÷íî¿ íàóêè. Ïîåòàïíà ïîëîí³çàö³ÿ êàôåäð, äå äîñë³äæóâàëàñÿ ³ñòîð³ÿ Ïîëü-
ù³, óñåëÿëà íàä³þ, ùî øëÿõîì ö³ëåñïðÿìîâàíîãî ìèðíîãî òèñêó íà âëàäó ìîæ-
íà äîáèòèñÿ â³äðîäæåííÿ âòðà÷åíî¿ äåðæàâíîñò³.
Êëþ÷îâ³ ïðåäñòàâíèêè êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè – Â.Êàë³íêà,
Þ.Øóéñüêèé, Ñ.Ñìîëüêà, Ì.Áîáæèíñüêèé – óâàæàëè, ùî âñ³ íåãàðàçäè, ÿê³ ñï³-
òêàëè г÷ Ïîñïîëèòó íàïðèê³íö³ ÕV²²² ñò., áóëè âèêëèêàí³ ïåðø çà âñå âíó-
òð³øí³ìè ÷èííèêàìè. Ó ìèíóëîìó êðà¿íè âîíè âáà÷àëè óðîê, ÿêèé ìຠçàñâî¿-
òè íàö³ÿ. Ôóíäàòîðè øêîëè ââàæàëè çà íåîáõ³äíå áðàòè àêòèâíó ó÷àñòü ó âèáîð-
íèõ îðãàíàõ, ÷åðåç ÿê³ òèñíóòè íà îêóïàö³éíó âëàäó ç ìåòîþ îòðèìàííÿ òèõ ÷è
³íøèõ ïîñòóïîê. Á³îãðàô³¿ êîæíîãî ç íèõ ì³ñòÿòü åï³çîäè àêòèâíîãî âõîäæåííÿ
äî âëàäíèõ ñòðóêòóð (íàïðèêëàä, Ì.Áîáæèíñüêèé ó 1908–1913 ðð. áóâ íàì³ñíè-
êîì Ãàëè÷èíè). ³äòàê äîíèí³ â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ òî÷èòüñÿ äèñêóñ³ÿ ùîäî
âçàºìîâïëèâó òà ñï³ââ³äíîøåííÿ íàóêîâèõ ïîãëÿä³â ³ ïîë³òè÷íèõ ïåðåêîíàíü
ïðåäñòàâíèê³â êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè.
Íà íàøó äóìêó, ó äîñë³äæåíí³ ôåíîìåíó êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè
íåîáõ³äíî âèä³ëèòè ÷îòèðè îñíîâíèõ åòàïè, ÿê³ çá³ãàþòüñÿ ³ç êëþ÷îâèìè ïåð³î-
äàìè â ³ñòî𳿠ïîëüñüêî¿ íàö³¿: 1) ïî÷àòîê 1870-õ ðð. – 1918 ð.; 2) ïåð³îä II г÷-
ïîñïîëèòî¿ (1919–1939 ðð.); 3) ÷àñè ³ñíóâàííÿ Ïîëüñüêî¿ Íàðîäíî¿ Ðåñïóáë³êè
(ÏÍÐ) (³íîä³ çóñòð³÷àºòüñÿ âèçíà÷åííÿ – III г÷ïîñïîëèòà) – äðóãà ïîëîâèíà
1940-õ ðð. – ê³íåöü 1980-õ ðð.; 4) ïåð³îä IV г÷ïîñïîëèòî¿.
Íàéá³ëüø çíàíà â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ êðàê³âñüêà ³ñòîðè÷íà øêîëà, ïî÷è-
íàþ÷è â³ä äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²Õ ñò., âèçíà÷àëàñÿ, íà ïåðøèõ ïîðàõ, ¿¿ ôóíäàòî-
ðàìè ÿê «íàïðÿìîê», «êðèòè÷íà øêîëà», «íîâà øêîëà». Âîíà ÿâëÿëà ñîáîþ òå-
÷³þ â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿, ÿêà âèêðèñòàë³çóâàëàñÿ ï³ñëÿ ïîðàçêè ïîâñòàííÿ
* ѳíêåâè÷ ªâãåí Ãðèãîðîâè÷ – êàíä. ³ñò. íàóê, äîöåíò, äîêòîðàíò Õåðñîíñüêîãî
äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó.
e-mail: evgen_sinkevych@mail.ru
195̳ñöå êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ...
1863 ð. ó ñåðåäîâèù³ êðàê³âñüêèõ êîíñåðâàòîð³â («ñòàí÷èê³â»). ¯¿ ïðåäñòàâíèêè
òÿæ³ëè äî çìàëüîâàíî¿ ùå íàïðèê³íö³ ÕV²²² ñò. À.Íàðóøåâè÷åì òàê çâàíî¿ ïåñè-
ì³ñòè÷íî¿ êîíöåïö³¿ çàíåïàäó Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿, àêöåíòóâàëè óâàãó íà äåñòðóêòèâ-
íèõ ÷èííèêàõ äå´ðàäàö³¿ ïîëüñüêî¿ äåðæàâè ³ «òåî𳿠âëàñíî¿ ïðîâèíè»3.
Íåîáõ³äíî çàóâàæèòè, ùî ùå ó 1869 ð. â äðóêîâàíîìó ìîëîäèìè êðàê³â-
ñüêèìè ïîë³òèêàìè «Przegldi polskim» áóëî îïóáë³êîâàíî 20 ëèñò³â, íàïèñàíèõ
â³ä ³ìåí³ íå³ñíóþ÷î¿ îñîáè (sta½czyka – êîðîë³âñüêîãî áëàçíÿ) «Teka sta½czyka»
(äàë³ – «Òåêà»), äå ïîäàâàëîñÿ áà÷åííÿ ³ñòîðè÷íîãî ìèíóëîãî Ïîëüù³4. Õàðàê-
òåðíî, ùî ñòàí÷èêè íå òâîðèëè ÿêîãîñü îêðåìîãî ïîë³òè÷íîãî íàïðÿìêó ç îêðå-
ñëåíîþ ïðîãðàìîþ. Òâîðö³ «Òåêè» âèñì³þâàëè çìîâíèöüêî-ïîâñòàíñüêó òàêòè-
êó, íàïðàâëåíó íà â³äíîâëåííÿ äåðæàâíîñò³. Âèñëîâëåí³ â «Òåö³» òâåðäæåííÿ
íàðàçèëèñÿ íà êðèòèêó ç áîêó ïîë³òè÷íèõ îïîíåíò³â ïåðø çà âñå ÷åðåç òå, ùî ¿¿
àâòîðè äëÿ àð´óìåíòàö³¿ ñâî¿õ ïîãëÿä³â çíåõòóâàëè íàñë³äêàìè ïîâñòàííÿ
1863 ð. ó ñåíñ³ ï³äíÿòòÿ ïàòð³îòè÷íèõ íàñòðî¿â ïîëüñüêîãî íàðîäó5. Ñóäÿ÷è ç
óñüîãî, äóìêó ïðî çãóáí³ñòü ïîâñòàííÿ àâòîðè «Òåêè» çàïîçè÷èëè â Þ.Øóéñü-
êîãî, ÿêèé áóâ îäíèì ³ç âèðàçíèê³â «ïîë³òè÷íî¿ òà ³ñòîðè÷íî¿ êðàê³âñüêî¿ øêî-
ëè», à â 1867 ð. ó áðîøóð³ «Kilka prawd z dziej\w naszych» ãîñòðî âèñòóïèâ ïðî-
òè ïîâñòàííÿ, óáà÷àþ÷è â íüîìó ïðè÷èíó íåùàñòü ïîëüñüêîãî íàðîäó6.
Åëåìåíòè «ïåñèì³çìó» ïðîñòóïàëè é ó ñåðåäîâèù³, ïîâ’ÿçàíîìó ³ç ïàðèçü-
êèì ãîòåëåì «Ëàìáåð» (öåíòð ïîëüñüêî¿ êîíñåðâàòèâíî¿ åì³´ðàö³¿), â åì³´ðàö³é-
íîìó âèäàíí³ «WiadomoÑci polski», îäíèì ³ç ðåäàêòîð³â ÿêèõ áóâ Â.Êàë³íêà – ³ñ-
òîðèê, ÿêèé ïî ïðàâó ââàæàºòüñÿ çàñíîâíèêîì êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè.
Âèñóíóòà Â.Êàë³íêîþ òåçà, çã³äíî ç ÿêîþ «ïîëÿêè ñàì³ áóëè âèíí³ ó ñâîºìó çà-
íåïàä³» (1868 ð.) ñòàëà íàéá³ëüø åêñïëóàòîâàíîþ, ñâîãî ðîäó â³çèòíîþ êàðòêîþ
êðàê³âñüêî¿ øêîëè. Ó êîíöåïö³ÿõ ¿¿ ÷³ëüíèõ ïðåäñòàâíèê³â Þ.Øóéñüêîãî,
Ñ.Ñìîëüêè, Ì.Áîáæèíñüêîãî, Ñ.Êîæìÿíà, Ñ.Òàðíîâñüêîãî áàãàòî éøëîñÿ ïðî
çãóáí³ íàñë³äêè ðîç÷ëåíóâàííÿ Ïîëüù³ ïîíåâîëþâà÷àìè, àëå àêöåíò çäåá³ëüøî-
ãî ðîáèâñÿ íà «âëàñí³é ïðîâèí³» ïîëüñüêîãî íàðîäó.
Âèõîäÿ÷è ³ç ïðîãðàìíèõ çàñàä «ñòàí÷èê³â» êðàê³âñüêà øêîëà ï³ääàëà êðèò-
èö³ ðîìàíòè÷íó àïîëîãåòèêó ³ñòî𳿠Ïîëüù³. ̳ñ³îíåðñüêå ïåðåêîíàííÿ ùîäî âè-
íÿòêîâîñò³ ïîëÿê³â ³ ¿õ ³ñòî𳿠ïðåäñòàâíèêè øêîëè âèçíàëè çà «ôàëüøèâó ³ñòî-
ð³þ», ÿêà ïðîâàäèëà äî «ôàëüøèâî¿ ïîë³òèêè»7. ²ñòîðèêè êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿
øêîëè âáà÷àëè â ìèíóëîìó Ïîëüù³ â³äõèëåííÿ â³ä çàõ³äíîºâðîïåéñüêîãî øëÿõó
ðîçâèòêó – íàñàìïåðåä àíîìàëüíèé ïîë³òè÷íèé óñòð³é («çãóáíà ôîðìà óðÿäóâàí-
íÿ» ç âèáîðíèì êîðîëåì ³ ïðàâîì âåòî, íåçäàòí³ñòü Ïîëüù³ ïåðåéòè äî ñòà䳿
«ïðàâîâî¿», «ðîçâèíóòî¿ äåðæàâè»), à òàêîæ «ïðèòàìàííèé óñ³ì ñëîâ’ÿíàì»
áðàê «ïîë³òè÷íî¿ ëîã³êè»8.
²ç ìîìåíòó ñâîãî çàðîäæåííÿ é óïðîäîâæ óñüîãî ïåð³îäó ³ñíóâàííÿ ðîçì³ðêî-
âóâàííÿ ïðåäñòàâíèê³â êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè ìàëè ÿê ï³äòðèìêó, òàê ³
çàçíàâàëè íèù³âíî¿ êðèòèêè9. Ó 1870-õ – ïåðø³é ïîëîâèí³ 1880-õ ðð. â³äáóëîñÿ
³ñòîòíå ïåðåîñìèñëåííÿ ïîãëÿä³â íà óí³þ Ïîëüù³ ç Ëèòâîþ òà ¿¿ íàñë³äêè äëÿ
äàëüøîãî ðîçâèòêó äåðæàâè é ïîëüñüêîãî íàðîäó (Þ.Øóéñüêèé, Ì.Áîáæèíñü-
êèé). Ó 1890-õ ðð. àâòîðèòåò êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè ï³äóïàâ, ùî áóëî íàñ-
ë³äêîì ïîëåì³êè, ÿêà âåëàñÿ ³ñòîðèêàìè, ïîâ’ÿçàíèìè ³ç âàðøàâñüêèìè ïîçèòè-
â³ñòàìè (âàðøàâñüêà ³ñòîðè÷íà øêîëà), à ï³çí³øå ç ñåðåäîâèùåì íåîðîìàíòèê³â10.
ßê³ îá’ºêòèâí³ òà ñóá’ºêòèâí³ ÷èííèêè îáóìîâèëè çàíåïàä øêîëè? ³äïîâ³äü
íà öå ïèòàííÿ, î÷åâèäíî, íåîáõ³äíî øóêàòè â ñàìîìó ïðîöåñ³ ðîçâèòêó ñóñï³ëü-
íî-ïîë³òè÷íèõ, åêîíîì³÷íèõ òà êóëüòóðíî-îñâ³òí³õ ïðîöåñ³â, ÿê³ ñêëàëèñÿ íà-
ïðèê³íö³ Õ²Õ – íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò., à òàêîæ ó ñèòóàö³¿, â ÿê³é îïèíèëàñÿ
ïîëüñüêà ³ñòîðè÷íà íàóêà é âïëèâ³ íà íå¿ ºâðîïåéñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿. Ñòâîðåííÿ
ïîë³òè÷íèõ ïàðò³é ³ ðîçãîðòàííÿ íàö³îíàëüíî-âèçâîëüíîãî ðóõó, âèíèêíåííÿ
íåîðîìàíòèçìó, ùî íàáóâ îñîáëèâîãî ðîçâèòêó íàïåðåäîäí³ Ïåðøî¿ ñâ³òîâî¿ â³é-
íè11, ïîì³òíî âïëèíóëè íà òîãî÷àñíó ïîëüñüêó ³ñòîð³îãðàô³þ. ϳñëÿ àïàò³¿, ñïðè-
ª.Ã.ѳíêåâè÷196
÷èíåíî¿ íèçêîþ íåâäàëèõ ïîâñòàíü Õ²Õ ñò. ïî÷àëîñÿ çàö³êàâëåííÿ ïîë³òè÷íèìè
êîíöåïö³ÿìè12. ³äáóëàñÿ çì³íà ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íî¿ ïàðàäèãìè ïîëüñüêî¿ ³ñòî-
ðè÷íî¿ íàóêè – íà âèìîãó ïîëüñüêîãî ñóñï³ëüñòâà ³ñòîðèêè, â³ä³éøîâøè â³ä ìå-
òîäîëîã³÷íèõ åêñïåðèìåíò³â, ïîâåðíóëèñÿ äî íàïèñàííÿ òðàäèö³éíèõ ³ñòîðè÷-
íèõ ïðàöü, ÿê³ ìîãëè ïîÿñíèòè äîëþ íàðîäó; ³ñòîð³îãðàô³ÿ ïåðåîð³ºíòóâàëàñÿ íà
ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ13. Ïî䳺þ â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ïî÷àòêó ÕÕ ñò. ñòàëî çà-
âåðøåííÿ äèñêóñ³¿ ùîäî ïîãëÿä³â íà ³ñòîðè÷íå ìèíóëå Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿ ì³æ
ïðåäñòàâíèêàìè âàðøàâñüêî¿ ³ êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íèõ øê³ë, à òàêîæ ìîëîäî¿ ´å-
íåðàö³¿ ³ñòîðèê³â, ÿê³ ïðåäñòàâëÿëè íåîðîìàíòè÷íèé òà ìîäåðí³ñòñüêèé íàïðÿì-
êè. Íà ïåðåêîíàííÿ îïîíåíò³â, êðàê³âñüêà ³ñòîðè÷íà øêîëà, ïåðåáóâàþ÷è ï³ä
âïëèâîì í³ìåöüêî¿ íàóêè, ïåðåá³ëüøóâàëà ðîëü äåðæàâè â ³ñòîð³¿, à òàêîæ ôàê-
òîð³â, ÿê³ îáóìîâèëè çàíåïàä Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿, ñïðèÿþ÷è íå´àòèâí³é îö³íö³ ìè-
íóâøèíè.
ϳäïîðÿäêóâàííÿ ³ñòîðè÷íî¿ íàóêè ïîë³òèö³, ³äåîëîã³çàö³ÿ ³ñòî𳿠íå ñâ³ä÷àòü
ïðî â³äõ³ä øêîëè â³ä êðèòåð³¿â íàóêîâîñò³ òà çàïåðå÷åííÿ íàóêîâèõ ö³ííîñòåé.
Îäíàê òàêèé çâ’ÿçîê ³ñòî𳿠é ïîë³òèêè âèòâîðèâ ñóá’ºêòèâí³ îö³íêè ùîäî ñëóø-
íîñò³ ÷è ïîìèëêîâîñò³ ïåâíèõ íàïðÿì³â ïîë³òè÷íî¿ äóìêè, ÿê³ â³äáèëèñÿ â ³ñòî-
ðè÷íèõ ïðàöÿõ14. Çâåðíåííÿ äî ìèíóëîãî, ïîøèðåííÿ «ÿ´åëëîíñüêî¿ ³äå¿», ³äåà-
ë³çàö³ÿ øëÿõåòñüêî¿ Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿ ïðèñëóæèëèñÿ çì³öíåííþ íàö³îíàëüíî¿ ñâ³-
äîìîñò³ òà ïàòð³îòèçìó â ïîëüñüêîìó ñóñï³ëüñòâ³, ³äå¿ â³äáóäîâè ïîëüñüêî¿ äåðæà-
âè. Íà ïåðåëîì³ ñòîë³òü äàëà ïðî ñåáå çíàòè êðèçà ïîçèòèâ³ñòñüêî¿ ìîäåë³ ³ñòîð³¿,
ðîçâèâàëèñÿ íîâ³ ï³äõîäè, âèíèêëà íåîáõ³äí³ñòü ó ïåðåîð³ºíòàö³¿ ïîïåðåäí³õ ïî-
ãëÿä³â íà ³ñòîð³þ íàö³¿. ² çíîâó, ÿê ³ ðàí³øå, çàâäàííÿ ïîëüñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ íàó-
êè ïîâ’ÿçóâàëèñÿ ç êðèòè÷íîþ ðåôëåêñ³ºþ ùîäî íàö³îíàëüíî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿.
Íà ôîðìóâàííÿ ìåòîäîëîã³÷íèõ ïîãëÿä³â ïîëüñüêèõ ³ñòîðèê³â ïî÷àòêó
ÕÕ ñò. âïëèíóëè ð³çíîìàí³òí³ ÷èííèêè, ñåðåä ÿêèõ áóëè íîâ³ íàïðÿìè â ºâðî-
ïåéñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ (çäåá³ëüøîãî ó í³ìåöüê³é, ôðàíöóçüê³é, ³òàë³éñüê³é ³ ðî-
ñ³éñüê³é).  ªâðîï³ ñïîñòåð³ãàëîñÿ ïîæâàâëåííÿ òåîðåòè÷íèõ ³ ìåòîäîëîã³÷íèõ
ðîçäóì³â íàä ³ñòîð³ºþ, çä³éñíþâàëèñÿ ñïðîáè ïåðåîö³íêè ï³äõîä³â äî ïðåäìåòó
òà õàðàêòåðó ³ñòîðè÷íîãî ï³çíàííÿ, ìåòîä³â äîñë³äæåííÿ òîùî. ªâðîïåéñüêà ðå-
ôëåêñ³ÿ íàä òåîð³ºþ é ìåòîäîëî㳺þ ³ñòî𳿠áóëà ïðåäñòàâëåíà áàãàòüìà çíàíèìè
ô³ëîñîôàìè, ñîö³îëîãàìè, òåîðåòèêàìè êóëüòóðè òà ³ñòîðèêàìè (Â.³ëüäåëü-
áðàíò, Õ.Áåð´ñîí, Ì.Âåáåð, Ô.ͳöøå, Ï.Ëàêîìáå, Õ.Áåðð, Å.Ìàºð, Ì.Êàðººâ,
Ï.Âèíîãðàäîâ), ÿê³ êðèòèêóâàëè ïîçèòèâ³ñòñüêó ìîäåëü ³ñòîð³¿.
Íà ïî÷àòîê ÕÕ ñò. ïîçèòèâ³ñòñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ íà ïîëüñüêèõ òåðåíàõ òà-
êîæ âè÷åðïàëà ñåáå. Íàçð³ëà ïîòðåáà ñòâîðåííÿ íîâî¿ êîíöåïö³¿ íàö³îíàëüíî¿ ³ñ-
òîð³¿. Ïîçèòèâ³ñòñüê³ êðàê³âñüêà (ïåñèì³ñòè÷íà) òà ¿¿ îïîíåíò – âàðøàâñüêà (îï-
òèì³ñòè÷íà) ³ñòîðè÷í³ øêîëè ïåðåæèâàëè ãëèáîêó êðèçó. Âàðøàâñüê³ ³ñòîðèêè
åâîëþö³îíóâàëè, íàáëèçèâøèñü ó ñâî¿õ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íèõ ïîãëÿäàõ äî åíäå-
ê³â (ïàðò³ÿ íàö³îíàëüíî¿ äåìîêðàò³¿, ñòâîðåíà ó 1897 ð. ó Ãàëè÷èí³). Á³ëüø³ñòü
êðàê³âñüêèõ ó÷åíèõ ïîä³ëèëèñÿ íà ê³ëüêà íàïðÿì³â ³ øê³ë, çáåð³ãøè â³ääàí³ñòü
êîíñåðâàòèâíèì íàñòðîÿì15. Àäæå ùå ó 1896 ð. ìîëîä³ êðàê³âñüê³ ³ñòîðèêè
(Â.Ñîáåñüêèé, Ñ.Çàêøåâñüêèé, Ô.Áóÿê) âèñòóïèëè ïðîòè ñòâîðåíî¿ êðàê³âñüêîþ
øêîëîþ êîíöåïö³¿ íàö³îíàëüíî¿ ³ñòîð³¿. Íà ïðîòèâàãó ñâî¿ì ñòàðøèì êîëå´àì
(ó÷èòåëÿì) âîíè ñòàëè íà çàõèñò ðîìàíòè÷íèõ ³äåàë³â. Âàæëèâèì ìîìåíòîì ó
ðîçâèòêó ïîëüñüêî¿ òåîðåòè÷íî¿ òà ìåòîäîëîã³÷íî¿ ðåôëåêñ³¿ ñòàâ ²²² ç’¿çä
ïîëüñüêèõ ³ñòîðèê³â, ÿêèé â³äáóâñÿ ó Êðàêîâ³ â 1900 ð.16 Íà ç’¿çä³ âèçíàíî çà
íåîáõ³äíå îïðàöþâàííÿ íîâî¿ êîíöåïö³¿ ïîëüñüêî¿ ³ñòîð³¿, ùî â³äïîâ³äàëà á àê-
òóàëüíîìó ñòàíó ³ñòîðè÷íî¿ íàóêè17.
Ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷í³ óìîâè ðîçâèòêó ºâðîïåéñüêèõ íàðîä³â íà çëàì³ ñòîë³òü ³
òîãî÷àñí³ ³íòåëåêòóàëüí³ îáñòàâèíè âèòâîðèëè â íàö³îíàëüíî ³ñòîðè÷í³é íàóö³
êðà¿í Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè äâ³ ãîëîâí³ òåîðåòè÷í³ òå÷³¿. Íà äóìêó ëüâ³â-
ñüêîãî äîñë³äíèêà Ë.Çàøê³ëüíÿêà, ïåðøà õàðàêòåðèçóâàëàñÿ çáåðåæåííÿì çâ’ÿç-
197̳ñöå êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ...
êó ³ñòîð³¿ ç ³íøèìè ïðèðîäíè÷èìè òà ñîö³àëüíèìè íàóêàìè, îïîðîþ íà ¿õí³ ï³ç-
íàâàëüí³ çäîáóòêè, ïðàãíåííÿì â³äñòîÿòè ñàìîñò³éí³ñòü íàóêè â³ä ïîë³òèêè òà
³äåîëî㳿. Äðóãà òå÷³ÿ, ùî çàçíàëà âïëèâó ñóá’ºêòèâíî-³íòó¿òèâíèõ ïîøóê³â, òÿ-
æ³ëà äî íåïîâòîðíèõ òà ³íäèâ³äóàë³ñòè÷íèõ äóõîâíî-êóëüòóðíèõ ÿâèù, ïðèòà-
ìàííèõ ÿê êîæí³é îñîáèñòîñò³, òàê ³ íàö³ÿì. Ïðåäñòàâíèêè ö³º¿ òå÷³¿ ðîçâèâàëè
³äåþ ãåíåòè÷íîãî çâ’ÿçêó öèâ³ë³çàö³éíîãî ðîçâèòêó ºâðîïåéñüêèõ íàðîä³â, âèî-
êðåìëþþ÷è íàö³þ ÿê íåïîâòîðíèé ñîö³àëüíî-êóëüòóðíèé ôåíîìåí ³ç âèíÿòêîâè-
ìè ðèñàìè. Íàñë³äêîì öüîãî ñòàëà ïîÿâà íåîðîìàíòè÷íî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿, ÿêà ï³ä
âïëèâîì ïîë³òèêè òà ³äåîëî㳿 àáñîëþòèçóâàëà ñâîºð³äí³ ðèñè ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèò-
êó êîæíî¿ íàö³¿, ïðîòèñòàâëÿëà ¿¿ ³íøèì18.Íåîðîìàíòè÷í³ òðàäèö³¿ â ³ñòîð³îãðà-
ô³¿ âèçíà÷èëè â³äõ³ä â³ä êðèòåð³¿â íàóêîâîñò³ òà ï³äïîðÿäêóâàííÿ ³ñòî𳿠íàö³î-
íàëüíî-ïîë³òè÷íèì ³íòåðåñàì. Îäíî÷àñíî ç íåîðîìàíòèçìîì ïðî´ðåñóâàâ ìîäåð-
í³ñòñüêèé íàïðÿì ³ç éîãî ïðàãíåííÿìè âçàºìîçâ’ÿçêó ³ñòî𳿠ç ñóñï³ëüíèìè íàó-
êàìè (àíòðîïîëî㳺þ, åêîíîì³êîþ, åòíîëî㳺þ, ïñèõîëî㳺þ, ñîö³îëî㳺þ òîùî).
¥åíåðàö³ÿ ìîëîäèõ ³ñòîðèê³â ïðè îö³íö³ íàö³îíàëüíîãî ìèíóëîãî äåäàë³ ÷à-
ñò³øå ñõèëÿëàñÿ äî êðàéíüîãî «îïòèì³çìó», ùîá çíÿòè ïðîâèíó ç ïîëüñüêîãî íà-
ðîäó çà êðàõ Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿. Îá´ðóíòóâàííÿ øóêàëè â ³ñòî𳿠ïîëüñüêèõ íàö³î-
íàëüíî-âèçâîëüíèõ çìàãàíü XVIII–Õ²Õ ñò. ²äåîëîãè íàö³îíàëüíî¿ äåìîêðàò³¿ òà
êîíñåðâàòîðè, ÿê³ ðåïðåçåíòóâàëè â³äì³íí³ ïîãëÿäè íà ïîëüñüêó ³ñòîð³þ, çáëè-
æóâàëèñÿ ó âèñâ³òëåíí³ ³ñòî𳿠äàâíüî¿ Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿, âèñëîâëþþ÷è íåîáõ³ä-
í³ñòü ïåðåãëÿäó ïàí³âíèõ íà òîé ÷àñ ïîãëÿä³â ³ âèñòóïàþ÷è ïðîòè «ïåñèì³ñòè÷-
íèõ» ïîãëÿä³â êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè íà ìèíóëå Ïîëüù³19. Äåäàë³ á³ëüøå
äîñë³äíèê³â íàäàâàëè ïåðåâàãó «îïòèì³ñòè÷íèì» ïîãëÿäàì íà ³ñòîð³þ, ùî ñïî-
íóêàëè äî ïðîáóäæåííÿ íàö³îíàëüíèõ ïî÷óòò³â. Òàê, Ø.Àñêåíàç³ áàãàòî çóñèëü
äîêëàâ ùîäî äîâåäåííÿ «íàóêîâî¿ íåâ³äïîâ³äíîñò³ é ïîë³òè÷íî¿ äðóãîðÿäíîñò³»
ïîãëÿä³â, ÿê³ ñïîâ³äóâàëè ïðåäñòàâíèêè êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè. Ïîë³òè÷-
íó øêîäó «ïåñèì³çìó» äîñë³äíèê óáà÷àâ ó ôîðìóâàíí³ õèáíî¿ «ïîë³òè÷íî¿ ñàìîñ-
â³äîìîñò³» ñóñï³ëüñòâà, ïîøèðåíí³ óãîäîâñòâà20.
³äòàê ìîæåìî êîíñòàòóâàòè – íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. ïåðåä ïîëüñüêîþ ³ñòîð³î-
ãðàô³ºþ á³ëüø ÷³òêî ïîñòàëè íîâ³ ñóñï³ëüí³ ôóíêö³¿. Ó öåé ïåð³îä, ç îäíîãî áî-
êó, ïîñèëèëèñÿ âèçâîëüí³ ïðîöåñè, à, ç ³íøîãî, – çàãîñòðèëàñÿ êëàñîâà òà ïîë³-
òè÷íà áîðîòüáà, ùî âòÿãíóëî ³ñòîðèê³â äî ³äåîëîã³÷íîãî é ïîë³òè÷íîãî ïðîòè-
ñòîÿííÿ çíà÷íî á³ëüøå, í³æ öå áóëî ðàí³øå. Ðåïðåçåíòàíòè êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷-
íî¿ øêîëè Ñ.Ñìîëüêà òà Ì.Áîáæèíñüêèé â³ä³éøëè â³ä àêòèâíî¿ íàóêîâî¿ òâîð-
÷îñò³, à ïî䳿 1918–1919 ðð. â³äñóíóëè ¿õ íà óçá³÷÷ÿ ïîë³òè÷íîãî é ãðîìàäñüêî-
ãî æèòòÿ.
³äðîäæåííÿ äåðæàâíîñò³ ñïîíóêàëî ïîëüñüêèõ ³ñòîðèê³â ïî-íîâîìó ïîäèâè-
òèñÿ íà ³ñòîðè÷íå ìèíóëå ñâ áàòüê³âùèíè. Ïîëüñüê³ ³ñòîðèêè â³ä÷óëè îï³êó
âëàäè òà ¿¿ ñïðèÿííÿ. Ó ïåðø³ ðîêè ïî çäîáóòò³ íåçàëåæíîñò³ âèçíà÷í³ ïðåäñòàâ-
íèêè ³ñòîðè÷íî¿ íàóêè çàêëèêàëè äî ôóíäàìåíòàëüíî¿ ïåðåîð³ºíòàö³¿ ïîëüñüêî¿
³ñòîð³îãðàô³¿ øëÿõîì ôîðìóâàííÿ íîâèõ ïîãëÿä³â íà ìèíóâøèíó. Ó öèõ óìîâàõ
ïðè÷èíè çàíåïàäó Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿ âòðàòèëè òó àêòóàëüí³ñòü, ÿêó âîíè ìàëè äëÿ
áàãàòüîõ ïðèãíîáëåíèõ ïîêîë³íü. Çíèêàëà ïîòðåáà ÷èòàííÿ íàðîäîâ³ ïîë³òè÷íèõ
ëåêö³é ³ç ìåòîþ àêòèâ³çàö³¿ áîðîòüáè çà â³äðîäæåííÿ äåðæàâíîñò³.
Ïðîìîâèñòèì ñâ³ä÷åííÿì ðîçâèòêó ïîëüñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿ â ì³æâîºííèé ïå-
ð³îä (1919–1939 ðð.) ñòàëî ôîðìóâàííÿ íèçêè íàóêîâèõ øê³ë, ÿê³ îá’ºäíóâàëè
íå ïðåäñòàâíèê³â îêðåìèõ ³íñòèòóö³é ç³ ñï³ëüíèìè òåîðåòè÷íî-ìåòîäîëîã³÷íèìè
ï³äõîäàìè, à çãðóïîâàíèõ íàâêîëî îäíîãî (÷è ê³ëüêîõ) âèçíàíîãî íàóêîâîãî àâ-
òîðèòåòà äîñë³äíèê³â. Ñåðåä ³íøèõ âèíèêëà «íîâà ³ñòîðè÷íà êðàê³âñüêà øêî-
ëà» – ´ðîíî ³ñòîðèê³â ç ß´åëëîíñüêîãî óí³âåðñèòåòó íà ÷îë³ ç Â.Ñîáåñüêèì ³
Âë.Êîíîï÷èíñüêèì. Ïðîòå çàçíà÷åíà øêîëà íå ìàëà í³÷îãî ñï³ëüíîãî ³ç êðàê³â-
ñüêîþ ³ñòîðè÷íîþ øêîëîþ äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²Õ ñò. Ïîëüñüêà ³ñòîðè÷íà íàóêà
çíà÷íî ðîçøèðèëà ãîðèçîíò ñâî¿õ çàö³êàâëåíü. Îñîáëèâî ³íòåíñèâíî çàéìàëèñÿ
ª.Ã.ѳíêåâè÷198
³ñòîð³ºþ ïåð³îäó ï³ñëÿ ïîä³ë³â Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿, äîñë³äæóâàëè ´åíåçó çäîáóòòÿ
íåçàëåæíîñò³, à òàêîæ ³ñòîð³þ ñó÷àñíîñò³ (â³éíó 1920 ð. çîêðåìà).
Íîâà ñèòóàö³ÿ âñå æ íå çàëèøèëà ³ñòîðèê³â òà ïîë³òèê³â áàéäóæèìè äî îñ-
íîâíèõ ïîëîæåíü ïðåäñòàâíèê³â êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè. Ñàìå òîìó ìîæå-
ìî òâåðäèòè, ùî ó 1919–1939 ðð. ó âèâ÷åíí³ ¿¿ ñïàäùèíè ïî÷àâñÿ ÷åðãîâèé, äðó-
ãèé åòàï. Ïåâíîþ ì³ðîþ ³íòåðåñ äî øêîëè ïðèâåðíóëî ÷åòâåðòå ïåðåâèäàííÿ îñ-
íîâíî¿ ïðàö³ Ì.Áîáæèíñüêîãî «Dzieje Polski w zarysie». Àâòîðè, ïîçèòèâíî îö³-
íþþ÷è ôàêòè÷íèé ìàòåð³àë, ùî ì³ñòèâñÿ ó ïðàöÿõ ïðåäñòàâíèê³â êðàê³âñüêî¿
³ñòîðè÷íî¿ øêîëè, äîñèòü êðèòè÷íî ï³äõîäèëè äî âèñíîâê³â ùîäî ïðè÷èí çàíå-
ïàäó Ðå÷³ Ïîñïîëèòî¿ â ÕV²²² ñò.21 Ñàìå â õèáí³é ïîë³òè÷í³é ë³í³¿, ÿêà åêñòðà-
ïîëþâàëàñÿ íà íàóêîâ³ ïðàö³, ³ñòîðèêè 1920-õ – 1930-õ ðð. óáà÷àëè ïðè÷èíè
êðàõó êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè22.
Ùå îäíà ïîä³ÿ àêòèâ³çóâàëà ñòóä³þâàííÿ ïîëüñüêèõ ³ñòîðèê³â íàóêîâî¿ ñïàä-
ùèíè êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè – ñìåðòü ó 1935 ð. îñòàííüîãî ¿¿ ïðåäñòàâ-
íèêà Ì.Áîáæèíñüêîãî23. Ñâîºð³äíèé ï³äñóìîê äèñêóñ³ÿì 1920-õ – 1930-õ ðð. ñòî-
ñîâíî ðîë³ òà ì³ñöÿ êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ï³ä-
áèâ Ð.Äìîâñüêèé, íà ïåðåêîíàííÿ ÿêîãî êîíöåïö³¿ øêîëè ñòàëè íåïðèäàòíèìè
â óìîâàõ â³äðîäæåíî¿ Ïîëüù³ – â³äïîâ³äíî, â³í á³ëüøå ïîñëóãîâóâàâñÿ òåîðåòè÷-
íèìè íàïðàöþâàííÿìè À.Òîéíá³24.
²ç ìîìåíòó âèçâîëåííÿ Ïîëüù³ â³ä íàöèñòñüêîãî ÿðìà â³äáóëèñÿ êàðäèíàëü-
í³ çì³íè â ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîìó òà ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íîìó æèòò³ êðà¿íè. ßê
â³äçíà÷àâ îäèí ³ç ó÷í³â ².Êðèï’ÿêåâè÷à, ïðîôåñîð ß´åëëîíñüêîãî óí³âåðñèòåòó
À.Ïîäðàçà, ³ñòîðèêè æâàâî ðåàãóâàëè íà ïåâí³ ïîòðåáè, âèòâîðåí³ íîâîþ ïîë³-
òè÷íîþ ñèòóàö³ºþ â Ïîëüù³ ï³ñëÿ 1945 ð. (éøëîñÿ ïðî äàâí³ ï’ÿñò³âñüê³ çåìë³,
ÿê³ ïîâåðíóëèñÿ äî ñêëàäó Ïîëüù³). Ö³ëèé çàã³í ³ñòîðèê³â çàõîäèâñÿ ðîçðîáëÿ-
òè ïðîáëåìàòèêó Ñèëå糿 òà Ïîìîð’ÿ. Ïîêàçîâîþ ñòàëà ó÷àñòü äîñë³äíèê³â ³ç ð³ç-
íèõ ðå´³îí³â ³ óñòàíîâ ó âåëèêèõ ³ êîëåêòèâíèõ ñèíòåòè÷íèõ ïðàöÿõ (áàãàòîòîì-
íà «²ñòîð³ÿ Ïîëüù³», âèäàíà ²íñòèòóòîì ³ñòî𳿠Ïîëüñüêî¿ àêàäå쳿 íàóê25). Ó ïî-
ë³òè÷íîìó êîíòåêñò³ ïðàö³ ïîëüñüêèõ ³ñòîðèê³â äîñèòü ÷àñòî âçîðóâàëèñÿ íà
ïðàöÿõ ðàäÿíñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿.
Ó ïîâîºíí³ äåñÿòèë³òòÿ ïîëüñüê³ ³ñòîðèêè çíà÷íî àêòèâ³çóâàëè äîñë³äæåííÿ
ïðîáëåìè ì³ñöÿ òà ðîë³ â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè. Îä-
íèì ³ç ïåðøèõ äî äàíî¿ òåìàòèêè çâåðíóâñÿ Ê.Òèìåíåöüêèé26. Ïåñèì³ñòè÷íà êîí-
öåïö³ÿ êðàê³âñüêî¿ øêîëè ùîäî ³ñòî𳿠äåðæàâíîñò³, ÿêà ñïèðàëàñÿ íà ð³çíîìàí³ò-
í³ òåîðåòè÷í³ é ³ñòîð³îñîôñüê³ êîíöåïö³¿ ó âèêëàä³ Ì.Áîáæèíñüêîãî, òåæ ïðèâåð-
íóëà óâàãó äîñë³äíèê³â27. Ó ñôåð³ ìåòîäîëî㳿 êðàê³âñüêèõ ³ñòîðèê³â ³ íàäàë³ â³äíî-
ñèëè äî ïîçèòèâ³ñòñüêîãî íàïðÿìêó28, â ÿêîìó íàóêîâö³ äðóãî¿ ïîëîâèíè ÕÕ ñò.
âáà÷àëè «…äîñë³äíèöüêèé ï³äõ³ä, ÿêèé ïîñë³äîâíî îáìåæóâàâ ð³âåíü íàóêè äî ñôå-
ðè ïîä³é, ïðàãíóâ äî âñòàíîâëåííÿ çâ’ÿçê³â ì³æ íèìè, êåðóâàâñÿ ïðàãíåííÿì äî-
êîïàòèñÿ äî ¿õí³õ «âèòîê³â»29. Íå çàëèøèâñÿ ïîçà óâàãîþ äîñë³äíèê³â ³ ñþæåò,
ïîâ’ÿçàíèé ³ç çàíåïàäîì êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè íàïðèê³íö³ Õ²Õ ñò.30
Ïî䳺þ â íàóêîâîìó æèòò³ ñòàëî â³äçíà÷åííÿ 100-ð³÷íîãî þâ³ëåþ çàñíóâàí-
íÿ â ß´åëëîíñüêîìó óí³âåðñèòåò³ êàôåäðè ³ñòî𳿠Ïîëüù³. Íàóêîâèé ñåì³íàð,
ïðîâåäåíèé ³ç ö³º¿ íàãîäè, ñòàâ ñâîºð³äíèì ìàéäàí÷èêîì äëÿ æâàâî¿ äèñêóñ³¿
íàâêîëî ïðîáëåìàòèêè, ïîâ’ÿçàíî¿ ç ä³ÿëüí³ñòþ êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè.
Íå çàëèøèëèñÿ ïîçà óâàãîþ ³ñòîðèê³â ¿¿ ôóíäàòîðè – Â.Êàë³íêà31, Þ.Øóéñü-
êèé32, Ñò.Ñìîëüêà33, Ì.Áîáæèíñüêèé34. Äèñïóòàíòè âèçíà÷èëè ì³ñöå øêîëè â
ºâðîïåéñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿, â³äçíà÷èëè ¿¿ ðîëü ó ï³äãîòîâö³ êàäð³â âèùî¿ êâàë³-
ô³êàö³¿, íå âèïàëà ç ïîëÿ çîðó é ãðîìàäñüêî-ïîë³òè÷íà ä³ÿëüí³ñòü ïðåäñòàâíèê³â
êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè35. Àêòèâíèé ³íòåðåñ äî íàóêîâèõ ïîøóê³â ³ æèò-
òºâîãî øëÿõó êîæíîãî ³ç ïðåäñòàâíèê³â êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè ó ï³äñóì-
êó îáóìîâèâ ïóáë³êàö³þ ìîíîãðàô³÷íèõ äîñë³äæåíü36. Ïîëüñüêèõ ³ñòîðèê³â íå
ïîêèäàëî áàæàííÿ â³äíàéòè êëþ÷ äî óñï³õó êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè òà
199̳ñöå êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ...
âñòàíîâèòè ïðè÷èíè ¿¿ øâèäêîãî çàíåïàäó é âòðàòè ïîïóëÿðíîñò³ íàâ³òü ñåðåä
âèõîâàíö³â ß´åëëîíñüêîãî óí³âåðñèòåòó37.
×è âíåñëè íîâ³ ïîë³òè÷í³ ðåà볿, ÿê³ ñêëàëèñÿ â Ïîëüù³ ï³ñëÿ 1989 ð., ùîñü
ñóòòºâå â ïðîöåñ äîñë³äæåííÿ êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè? Öå ïèòàííÿ, áåçó-
ìîâíî, âèíèêຠïðè àíàë³ç³ ïóáë³êàö³é ÷åòâåðòîãî ïåð³îäó âèâ÷åííÿ íàäáàííÿ
äàíîãî ³ñòîð³îñîôñüêîãî ÿâèùà â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿. Òàê, òðèâຠïóáë³êó-
âàííÿ îêðåìèõ ìîíîãðàô³÷íèõ äîñë³äæåíü, ïðèñâÿ÷åíèõ ë³äåðàì øêîëè38. Ïðè-
âåðòຠ³íòåðåñ ïðàöÿ çàãàëüíîãî ïëàíó, ÿêà âèéøëà ç-ï³ä ïåðà ïðîôåñîðà ª.Ìà-
òåðíèöüêîãî39, äå íàóêîâåöü íàìàãàºòüñÿ âèçíà÷èòè ì³ñöå êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿
øêîëè â çàãàëüíîìó ïðîöåñ³ ðîçâèòêó ïîëüñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿. Îñîáëèâî¿ óâàãè
çàñëóãîâóº ³í³ö³éîâàíà ª.Ìàòåðíèöüêèì òà Ë.Çàøê³ëüíÿêîì äèñêóñ³ÿ íàâêîëî
ïðîáëåìè ëüâ³âñüêîãî ³ñòîðè÷íîãî ñåðåäîâèùà äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²Õ – ïåðøî¿ ïî-
ëîâèíè ÕÕ ñò., ÿêà âåëàñÿ ï³ä ÷àñ ñå𳿠ì³æíàðîäíèõ íàóêîâèõ êîíôåðåíö³é
«Áàãàòîêóëüòóðíå ³ñòîð³îãðàô³÷íå ñåðåäîâèùå Ëüâîâà â XIX – ïåðø³é ïîëîâèí³
XX ñò.». Ó÷àñíèêè íàóêîâèõ ç³áðàíü çðîáèëè ñïðîáó âèçíà÷èòèñÿ ³ç íàäáàííÿì
ëüâ³âñüêèõ, êðàê³âñüêèõ ³ âàðøàâñüêèõ ³ñòîðèê³â òà âïëèâîì ¿õ òâîð÷îñò³ íà ñóñ-
ï³ëüíî-ïîë³òè÷í³ ïðîöåñè. ³äîìèé âàðøàâñüêèé ³ñòîðèê À.Âåðæáèöüêèé40 ñîë³-
äàðèçóâàâñÿ ³ç îñíîâíèìè îö³íêàìè òà ïðîãðàìíèìè íàñòàíîâàìè ª.Ìàòåðíèöü-
êîãî41. Îäíàê ³ ñüîãîäí³ â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ íå ïîñòàâëåíî êðàïêè â äèñêó-
ñ³ÿõ íàâêîëî ñïàäùèíè êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè, íå îïóáë³êîâàíî ñïå-
ö³àëüíî¿ ïðàö³, äå áóëî á âèçíà÷åíî ì³ñöå øêîëè, ÿêå ¿é â³äâîäèëè íàóêîâö³ â
ð³çí³ ³ñòîðè÷í³ ïåð³îäè.
Äî ïîëÿ íàøîãî çîðó ïîòðàïèëè äàëåêî íå âñ³ ïóáë³êàö³¿ ïîëüñüêèõ äîñë³ä-
íèê³â ñòîñîâíî êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè òà ³ñòîðè÷íîãî ñåðåäîâèùà, ÿêå ¿¿
îòî÷óâàëî. ϳäáèâàþ÷è ï³äñóìîê, ìîæåìî êîíñòàòóâàòè – øêîëà ïîñ³ëà âàãîìå
ì³ñöå â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿, ñïðàâèâøè çíà÷íèé âïëèâ íà ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷-
í³ ïðîöåñè äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²Õ ñò. òà ñòàâøè ñâîºð³äíîþ øêàëîþ ö³ííîñòåé,
çà ÿêîþ çä³éñíþâàâñÿ é çä³éñíþºòüñÿ âèì³ð âàðòîñò³ ³íøèõ òå÷³é, íàïðÿìê³â òà
øê³ë ïîëüñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿.
1 Äèâ.: Smole½ski W. Szko»y historyczne w Polsce. – Warszawa, 1887. – 86 s.;
Dmowski R. Upadek myÑli konserwatywnej w Polsce. – Warszawa, 1914. – 289 s.; Es-
treicher S. Micha» Bobrzy½ski. – Warszawa, 1936. – 93 s.; Sp\r o historyczn szko»“ kra-
kowsk. W stulecie katedry historii Polski UJ. 1869–1969. – Krak\w, 1972. – 374 s.; Bus-
zko J. Historycy «szko»y krakowskiej w óyciu politycznym Galicji // Ibid. – S.191–207; Gi-
erowski J. J\zef Szujski jako historyk czas\w nowoóytnych // Ibid – S.83–92; Serejski M.H.
Krakowska szko»a historyczna a historiografia europejska // Ibid. – S.11–43; Grabski A.F.
Z zagadnie½ metodologicznych tzw. krakowskiej szko»y historycznej // Studia metodologic-
zne. – 1969. – T.6. – S.49–86; Grzybowski K. Szko»a historyczna krakowska // Polska myÑl
filozoficzna i spo»eczna. – Warszawa, 1975. – T.II. – S.535–592; Krass J. òycie umys»owe
w Krakowie w latach 1848–1870. – Krak\w, 1977. – 234 s.; ºazuga W. Ostatni Sta½czyk.
Micha» Bobrzy½ski – portret konserwatysty. – Pozna½, 1982. – 219 s.; Maternicki J. Rola
historiografii w rozwoju polskiej myÑli niepodleg»oÑciowej na prze»omie XIX i XX w. // Ide-
ja niepod»egloÑci i suwerennoÑci narodowej w polskiej myÑli politycznej XIX i XX wieku. –
Warszawa, 1989. – S.93–94.
2 Ðóäà Î.Â. Äîñë³äæåííÿ ³ñòî𳿠Óêðà¿íè â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ê³íöÿ Õ²Õ – ïî-
÷àòêó ÕÕ ñòîë³òòÿ: Äèñ. … êàíä. ³ñò. íàóê. – Ë., 2005. – 238 c.; Çàøê³ëüíÿê Ë., Êðè-
êóí Ì. ²ñòîð³ÿ Ïîëüù³. – Ë., 2002. – 752 c.; ѳíêåâè÷ ª.Ã. ³äîáðàæåííÿ ä³ÿëüíîñò³ ÷³ëü-
íèõ ïðåäñòàâíèê³â «êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè» â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ òà äæåðå-
ëàõ // ϳâäåííèé àðõ³â: Çá. íàóê. ïðàöü: ²ñò. íàóêè. – Õåðñîí, 2004. – Âèï.16. –
C.194–197.
3 Sokolnicki M. Polska myÑl historyczna od Naruszewicza do Lelewela // Biblioteka
Warszawska. – 1905. – T.3. – S.213–231.
4 Wyka A. Teka Sta½czyka. – Krak\w, 1932. – 386 s.
5 Giller A. O serwilizmie. – Warszawa, 1932. – 74 s.
ª.Ã.ѳíêåâè÷200
6 Wyka A. Op. cit. – S.347.
7 ѳíêåâè÷ ª.Ã. Þçåô Øóéñüêèé. Á³ëÿ âèòîê³â êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè // ϳâ-
äåííèé àðõ³â: Çá. íàóê. ïðàöü: ²ñò. íàóêè. – Õåðñîí, 2006. – Âèï.22. – Ñ.72–78; Gie-
rowski J. Op. cit. – S.83–92.
8 Szujski J. O ksióce Micha»a Bobrzy½skiego «Dzieje Polski w zarysie» s»\w kilka. –
Krak\w, 1882. – 28 c.
9 Äèâ.: Bili½ski L. Znamiona polityki narodowej i krajowej tak zwanych sta½czyk\w. –
Krak\w, 1882. – 45 s.; Romanowicz T. Polityka sta½czyk\w. – Krak\w, 1882. – 54 s.; Smo-
le½ski W. Micha» Bobrzy½ski // Wielka encyklopedia ilustrowana. – Warszawa, 1892. –
Ò.VII. – S. 78.
10 Grabski A.F. Metodologiczne problemy tzw. krakowskiej szko»y historycznej // Orien-
tacje polskiej myÑli historycznej. – Warszawa, 1972. – S.301–340.
11 Maternicki J. Idee i postawy. Historia i historycy polscy 1914–1918: Studium histo-
riograficzne. – Warszawa, 1975. – S.19.
12 Wereszycki H. Historia polityczna Polski 1864–1918. – Wroc»aw; Krak\w; Gda½sk;
º\dï, 1990. – S.117.
13 Çàøê³ëüíÿê Ë.Î. Íåîðîìàíòèçì ó ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ïî÷àòêó ÕÕ ñò. (äî ïè-
òàííÿ ïðî ñîö³àëüíó ôóíêö³þ ³ñòîð³¿) // Ïðîáëåìè ñëîâ’ÿíîçíàâñòâà. – 1993. – Âèï.45. –
Ñ.38.
14 Jask\ lski M. Historia i mit historyczny w doktrynie politycznej // Historyka: Studia
metodologiczne. – Wroc»aw; Warszawa; Krak\w; Gda½sk; º\dï, 1984. – T.14. – S.56.
15 Èñòîðèîãðàôèÿ èñòîðèè íîâîãî âðåìåíè ñòðàí Åâðîïû è Àìåðèêè: Ó÷åá. ïîñîá. –
Ìîñêâà, 1990. – Ñ.432–433.
16 Maternicki J. Mi“dzy tradycj a nowoczesnoÑci. Spory metodologiczne na III zjeïdzie
historyk\w polskich w Krakowie w 1900 r. // Kwartalnik historii nauki i techniki. – 1980. –
R.25. – ¹2. – S.271.
17 Ibidem. Historiografia polska XX wieku. – Wroc»aw, 1982. – Cz.1: 1900–1918. –
S.24.
18 Äèâ.: Çàøê³ëüíÿê Ë.Î. ²ñòîð³îãðàô³÷íà òâîð÷³ñòü Ìèõàéëà Ãðóøåâñüêîãî íà òë³
ºâðîïåéñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ äóìêè ê³íöÿ Õ²Õ – ïî÷àòêó ÕÕ ñò. // Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé ³
óêðà¿íñüêà ³ñòîðè÷íà íàóêà: Çá. ìàòåð³àë³â êîíô. – Ë., 1999. – C.37–38.
19 Maternicki J. Historiografia polska XX wieku. – Cz.1. – S.64.
20 Askenazy S. Pisma W»odzimierza Spasowicza // Wczasy historyczne. – Warszawa,
1902. – S.367, 385.
21 Konopczy½ski W. J\zef Szujski. 1835–1883. – Warszawa, 1933. – 203 s.
22 Feldman J. Nowa praca Micha»a Bobrzy½skiego. – Krak\w, 1931. – 146 s.; Fel-
dman J., Piotrowicz K. Z powodu IV wydania «Dziej\w Polski» Micha»a Bobrzy½skiego. –
Krak\w, 1931. – 34 s.
23 Adamus J. O stanowisku Bobrzy½skiego w dzijopisarstwie polskim // Przewodnik his-
toryczno-prawny. – Lw\w, 1934–1936. – S.24–39; Zakrzewski S. Micha» Bobrzy½ski. Pr\ba
charakterystyki historyka // Kwartalnik historyczny. – Lw\w, 1935. – S.515–539; Dem-
bi½ski B. Micha» Bobrzy½ski. Pr\ba charakterystyki cz»owieka i dzia»alnoÑci // Przegld his-
toryczny. – 1936. – T.33. – S.330–341; Estreicher S. Micha» Bobrzy½ski // Przegld wsp\»-
czesny. – 1936. – ¹165–168. – S.121–132; Handelsman M. Bobrzy½ski jako uczony //
Przegld historyczny. – 1936. – T.33. – S.341–361; Idem. M.Bobrzy½ski // Historycy, por-
trety i profile. – Warszawa, 1937. – S.41–79.
24 Dmowski R. Likwidacja moralna szko»y krakowskiej // Pisma. – T.IV. – Cz“stochowa,
1939. – S.23–34.
25 Podraza A. Badania nad dziejami Polski w Instytucie historii UJ w latach
1945–1969 // Sp\r o historyczn szkol“ krakowsk. W stulecie katedry historii Polski UJ.
1869–1969. – Krak\w, 1972. – S.237–270.
26 Tymieniecki K. Charakterystyka naukowej dzia»alnoÑci Stanis»awa Smolki
(1854–1924) // òycie i myÑl. – 1950. – R.I. – S.476–509.
27 Krzemie½ska-Surowiecka Â. Polemika wok\» «Dziej\w Polski w zarysie» Micha»a Bobr-
zy½skiego (w latach 1879–1890) // Zeszyty naukowe Uniwersytetu º\dzkiego. – Seria I. –
¹4. – 1956. – S.107–130; Lechicki C. [rez.] Micha» Bobrzy½ski. Z moich pami“tnik\w // Ma-
»opolskie studia historyczne. – 1959. – R.II. – Z.1. – S.87–91; Adamus J. Monarchizm i res-
publikanizm w syntezach dziej\w Polski. – º\dï, 1961. – S.123–139; Grzybowski K. Szko»a
201̳ñöå êðàê³âñüêî¿ ³ñòîðè÷íî¿ øêîëè â ïîëüñüê³é ³ñòîð³îãðàô³¿ ...
historyczna krakowska. Micha» Bobrzy½ski (1849–1935) // Studia z dziej\w wydzia»u prawa
Uniwersytetu Jagiello½skiego. – Krak\w, 1964. – S.163–186.
28 Zimand R. Proces historyczny w literaturze i sztuce // Materia»y konferencji nau-
kowej, maj 1965. – Warszawa, 1967. – S.200–203; Koz»owska-Sabatowska H. Ideologia po-
zytywizmu galicyjskiego 1864–1881. – Wroc»aw; Warszawa; Krak\w; Gda½sk, 1978. – 188 s.
29 Skarbek J. Koncepcja nauki w pozytywizmie polskim. – Wroc»aw; Warszawa, 1968. –
S.7–8; Grabski A.F. Orientacje polskiej myÑli historycznej. – Warszawa, 1972. – S.301.
30 Ðreniowska K. M»odzi historycy w walce z krakowsk szko» historyczna w r. 1896 //
Zeszty naukowe Uniwersytetu º\dzkiego. – Seria I: Nauki humanistyczno-spo»eczne. – Z.4. –
1966. – S.161–178.
31 Mr\wczynski J. Ks. Walerian Kalinka. òycie i dzia»alnoу. – Pozna½; Warszawa; Lu-
blin, 1969. – 694 s.
32 Gierowski J. J\zef Szujski jako historyk czas\w nowoóytnych // Sp\r o historyczn
szko»“ krakowsk. W stulecie katedry historii Polski UJ. 1869–1969. – Krak\w, 1972. –
S.83–92; Mitkowski J. J\zef Szujski jako badacz polskiego Ñredniowiecza // Ibid. –
S.71–82.
33 Barycz H. Stanislaw Smolka jako organizator nauki, profesor i wychowawca // Sp\r
o historyczn szko»“ krakowsk. W stulecie katedry historii Polski UJ. 1869–1969. –
Krak\w, 1972. – S.119–144; Gieysztor A. Stanis»aw Smolka jako mediewista // Ibid. –
S.95–118.
34 Bartel W. Micha» Bobrzy½ski (1849–1935) // Sp\r o historyczn szko»“ krakowsk.
W stulecie katedry historii Polski UJ. 1869–1969. – Krak\w, 1972. – S.145–189.
35 Buszko J. Historycy «szko»y krakowskiej» w óyciu politycznym Galicji // Sp\r o his-
toryczn szko»“ krakowsk. W stulecie katedry historii Polski UJ. 1869–1969. – Krak\w,
1972. – S.191–207; Hulewicz J. Seminarium historyczne Uniwersytetu Jagiellonskiego w la-
tach 1861–1918 // Ibid. – S.47–69; Serejski M.H. Krakowska szko»a historyczna a historio-
grafia europejska // Ibid. – S.11–43.
36 Mrowczynski J. Op. cit.; Barycz H. Stanis»aw Smolka w óyciu i w nauce. – Krak\w,
1975. – 410 s.; Michalak H.S. J\zef Szujski. 1835–1883. Ðwiatopogld i dzia»anie. – º\dï,
1987. – 299 s.; ºazuga W. Micha» Bobrzy½ski. MyÑl historyczna a dzia»alnoу polityczna. –
Warszawa, 1982. – 279 s.; Idem. Ostani sta½czyk. Micha» Bobrzy½ski – portret konserwaty-
sty. – Pozna½, 1982. – 219 s.
37 Serejski M.H., Grabski A.F. M.Bobrzy½ski i jego «Dzieje Polski w zarysie» // Bobr-
zy½ski M. Dzieje Polski w zarysie. – Warszawa, 1974. – S.5–34; Grabski A.F. Szko»a histo-
ryczna krakowska // Polska myÑl filozoficzna i spo»eczna. – Warszawa, 1975. – T.II. –
S.535–592; Grzybowski K. Szko»a historyczna krakowska // Ibid. – S.529–535; Maternic-
ki J. Zmierzch szko»y krakowskiej i opozycja historyk\w warszawskich // Przegld humani-
styczny. – 1976. – ¹2. – S.15–28; ¹3. – S.17–42; Idem. Stanis»aw Smolka i powr\t histo-
riografii polskiej do mitu jagiello½skiego // Przegld humanistyczny. – 1989. – S.83–101.
38 Barycz H. Stanis»aw Smolka w óyciu i w nauce. – Krak\w, 2000. – 411 s.; Kaute W.
Synteza dziej\w Polski Micha»a Bobrzy½skiego. – Katowice, 1993. – 146 s.
39 Maternicki J. Historiografia i kultura historyczna. Studia i szkice. – Warszawa,
1990. – T.1–2. – 405 s.; 757 s.
40 Werzbicki A. Warzawska szko»a historyczna wobec problemu historyczno-kulturowej
przynaleónoÑci Polski // Warszawskie Ñrodowisko historyczne w XX wieku. – Warszawa,
1997. – S.94–104.
41 Maternicki J. Program badawczy «Wielokulturowe Ñrodowisko historyczne Lwowa w
XIX i XX w.» // Wielokulturowe Ñrodowisko historyczne Lwowa w XIX i XX w. – Rzesz-
\w, 2004. – T.I. – S.15–28.
In the article is being investigated the role and place of the Krak\w historical
schools of thought in Polish historiography. Had been ascertained the reasons of its
origin, evolution and decay, and also designated the place of its founders in socio-
political process on the territory of Halychyna.
|