Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади
Saved in:
| Published in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20558 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади / Г. Дудченко, Н. Коваленко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 19-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860118527073058816 |
|---|---|
| author | Дудченко, Г. Коваленко, Н. |
| author_facet | Дудченко, Г. Коваленко, Н. |
| citation_txt | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади / Г. Дудченко, Н. Коваленко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 19-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Ніжинська старовина |
| first_indexed | 2025-12-07T17:37:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
19
Геннадій ДУДЧЕНКО
(Ніжин)
Євген КОВАЛЕНКО
(Ніжин)
Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного
лісництва та земельних органів окупаційної влади*
Одним із ключових завдань поставлених вищим німецьким керівництвом перед
окупаційною адміністрацією України було налагодження ефективного використання
ресурсного потенціалу завойованих земель. З одного боку за рахунок українських зе-
мель німецька армія повинна була забезпечуватися провіантом, щоб не перевантажу-
вати аграрного сектору німецької економіки. З іншого – потрібно було враховувати
проблеми розтягнутості комунікацій та недосконалості радянської транспортної ме-
режі. Тому що ближче до лінії фронту був регіон, то більше зростала його ресурсна
значимість.
З точки зору ресурсних можливостей Чернігівщина стала для німців не лише про-
довольчою базою, але й джерелом деревини. На важливості для Німеччини лісового
господарства та деревообробної промисловості окупованих регіонів наголошувалося
в особливому додатку до Генерального плану «Ост» [1]. Відтак, одним із пріоритетів
окупаційної влади регіону стала організація ефективної роботи лісового господарства.
Ключовими структурами, що мали виконувати дане завдання стали лісництва. На
території Чернігівського Полісся було створено кілька десятків лісництв. У організа-
ційному плані вони підпорядковувалися Головним лісництвам, які в свою чергу,
управлялись Чернігівською обласною дирекцією лісів (із 1942 р. – Німецька Чернігів-
ська дирекція лісів) [2].
Ніжинське та Веркіївське лісництва в Ніжинському районі, Мринске, Носівське та
Козарське в Носівському, Новоселицьке в Ново-Басанському, а також Кобижське,
Колежинське й Старо-Басанське в Бобровицькому взяли під свій контроль всі ліси, які
до окупації перебували у підпорядкуванні відповідних радянських лісових структур.
Проте, до війни частина лісних масивів перебували також у підпорядкуванні колгос-
пів, – ці землі й стали предметом відомчого конфлікту в 1941-1942 роках, що є
об’єктом даного дослідження.
На початку листопада 1941 р. керівництвом Особливої лісової групи німецького
командування було прийнято рішення про підпорядкування Дирекції Київського
управління лісами всіх, без винятку, лісових ділянок рейхскомісаріату Україна та
прифронтової зони, включаючи колгоспні й ті, які з різних причин до складу довоєн-
них лісництв не входили. Підставою для такого рішення стало намагання поставити
під жорсткий контроль використання лісових ресурсів у окупованій зоні. Зокрема, на
Ніжинщині потрібно було припинити безконтрольне використання колгоспних лісів
населенням та самовільні вирубки угорськими військовими частинами [3].
* Публікація була підготована в рамках реалізації науково-дослідного проекту кафедри історії Украї-
ни Ніжинського державного університету “Ніжин та Ніжинщина в період другої світової війни”.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
20
10 листопада 1941 р. відповідний наказ був розісланий усім Головним лісництвам
окупованої зони [4]. Передбачалося проінвентаризувати колгоспні ліси, скласти від-
повідні акти і передати їх разом із усім майном, реманентом і охоронним персоналом
до державних лісництв. Операцію потрібно було завершити до 1 грудня 1941 р. Але
незважаючи на цей наказ, процес приєднання колгоспних лісів затягнувся на трива-
лий термін і виявився неоднозначним за результатами. Перешкодами стали як незадо-
волення і пасивний супротив населення й адміністрації колгоспів (за нової терміноло-
гії – громадських господарств, але все тих же колгоспів за сутністю), так і протидія
земельних органів окупаційної влади. Проти відчуження колгоспних лісів виступало
Чернігівське обласне земельне управління, керівництво якого 30 листопада 1941 р.
повідомило Ніжинське райземуправління, що всі колишні ліси колгоспів повинні за-
лишитися в користуванні відповідних сільських громад (наказ №12). Тут-таки було
наголошено на відповідальності громад за охорону лісів, визначено порядок користу-
вання ними та господарювання на них [5] (див. додаток).
Керуючись цим наказом старости колгоспів відмовлялися передавати колгоспні
ліси лісникам Ніжинського головного лісництва. Відтак, головний лісничий Бєлінсь-
кий змушений був рекомендувати Київській дирекції узгодити питання передачі кол-
госпних лісів із Чернігівським обласним земельним управлінням [6]. Після узгоджен-
ня 8 грудня 1941 р. облземуправою було розіслано в районні земуправи розпоряджен-
ня не чинити супротив лісництвам.
Процес передання лісів у грудні 1941 р. – січні 1942 р. проходив повільно. Поря-
док його здійснення був уніфікований. Представники лісництва (об’їждчик і лісник
обходу) оглядали лісові ділянки певного громадського господарства, пломбували пе-
ньки саморубів і в присутності представника адміністрації складали акт передачі, в
якому вказувалась назва ділянки, її загальна площа, розташування, породи, вік і стан
лісових насаджень, за наявності додавалася схема ділянки. У відділі Державного архі-
ву Чернігівської області в м.Ніжині зберігається кілька десятків актів цього часу. Зок-
рема, Мринським лісництвом на кінець грудня 1941 р. було прийнято 20 контурів за-
гальною кількістю в 370 га землі. З них лише 70% було безпосередньо засаджено лі-
сом (259 га). Розмір прийнятих ділянок змінювався від 15 до 81 га і в середньому
складав 37 га, при чому площа сіножатей і орних земель серед прийнятих ділянок
складала 11% (38 та 4 га відповідно) [7].
Численні скарги з місць підштовхнули Чернігівську обласну земуправу в черго-
вий раз переглянути своє ставлення до передачі лісів. 8 січня 1942 р. було видано на-
каз №76, за яким райземуправи повинні були передавати лісництвам лише великі ді-
лянки лісу, які межували з державними лісовими масивами [8].
Проте, таке обмеження не викликало серйозного протесту з боку адміністрації
Ніжинського головного лісництва. Перепідпорядкування колишніх колгоспних лісів,
як виявилося, мало низку суто технічних проблем. Невеликі лісові угіддя, розташова-
ні на значній відстані одне від одного і відірвані від основного лісового масиву, було
вкрай не зручно охороняти. Штатні об’їждчики робити це не встигали, а збільшувати
штат охорони було економічно не вигідно. Ще більші складності виникали з господа-
рюванням на таких ділянках.
Зазначений наказ облземуправи оперативно виконало тільки Ніжинське райзему-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
21
правління, яке із загальної площі колгоспних лісів погодилося передати державному
лісництву 192,4 га землі (урочище Богомазовщина) і відмовило в передачі інших лісо-
вих угідь [9]. Інші райземуправи продовжували зволікати, а сільські громади на міс-
цях – чинити опір. Відмова сільських управ передати ліси мотивувалася тим, що до
лісової площі, на яку претендували лісництва, було зараховано чималі площі чагарни-
ків із орною землею, яка станом на січень 1942 р. була засіяна озиминою (с.Лихачівка,
Мринське лісництво). [10] Відтак, більша частина колгоспних лісів, здебільшого засі-
яних молодняком, змішаних із сінокосами та орними ділянками залишалися за сільсь-
кими громадами [11].
Скориставшись адміністративною неузгодженістю питання селяни в окремих се-
лах на початку 1942 р. починають самостійно знищувати колгоспні ліси, щоб не пере-
давати землі до складу Ніжинського головного лісництва. Так, Лихачівська сільська
управа, піднявши клопотання перед старостою Носівської райуправи з метою затяг-
нути час, почала викорчувати ліси і перетворювати їх в орну землю, незважаючи на
неодноразові попередження лісничого Мринського лісництва [12]. Подібна ситуація
спостерігається весною 1942 р. і в с.Держанівка Носівського району, де знищення дубово-
ясеневого насадження ІІ класу було здійснено на площі 4,5 га колгоспного лісу [13].
Станом на 4 березня 1942 р., попри відповідні директиви, Чернігівська обласна
дирекція лісів не мала відомостей про стан передачі колгоспних лісів у Ніжинському
головному лісництві [14]. Натоді на Ніжинщині цей процес взагалі припинився. За
особистим клопотанням шефа сільськогосподарської інспекції Петера навіть урочище
Богомазівщина повинно було бути повернутим райземуправі [15]. Такий стан справ
був пов’язаний із рішенням німецького командування залишити ліси колишніх колго-
спів за відповідними земельними громадами [15].
Проте, Чернігівська обласна дирекція лісів продовжувала вимагати від головних
лісництв завершення прийому колгоспних лісів. Постановою від 25 березня 1942 р.
цей процес чітко унормовувався. До державних лісництв повинні були перейти:
1. Усі лісові ділянки будь-якої площі, що межували з лісовими масивами держа-
вних лісництв.
2. Усі лісові ділянки більше 20 га для степової смуги (Головні лісництва – При-
луцьке, Борзнянське, Ніжинське) та 50 га для лісової смуги (всі інші головні
лісництва).
3. Лісові ділянки менші 20 га для пристепової смуги та 50 га для лісової смуги,
якщо вони розташовані групами загальною площею 200 га в першому випа-
дку та 250 га в другому.
Лісові насадження, що не входили до перерахованих категорій мали залишитися в
користуванні сільськими громадами (для випасу худоби, використання з меліоратив-
ною та сільськогосподарською метою). Так само й сільськогосподарські угіддя, зок-
рема – орні землі, що їх було прийнято лісництвами до березня 1942 р., разом із лісо-
вими ділянками Дирекція залишила в користуванні общин до видання відповідних
законоположень. У розпорядженні земельних органів було залишено також лісомелі-
оративні розсадники. Технічне керівництво лісомеліоративними роботами поклада-
лось на райземуправи, але відповідні роботи й надалі мали проводитися силами та
коштом місцевих громад.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
22
Щодо всіх лісових ділянок, які були прийняті до лісництв і не відповідали визна-
ченим умовам, потрібно було скласти схематичні карти для розв’язання питання про
їх належність в подальшому [16].
Весною 1942 р. передача лісів пожвавилася. Станом на 15 квітня 1942 р. Ніжинсь-
кою, Вертіївською, Козарською, Мринською земуправами було передано Ніжинсько-
му головному лісництву 88 контурів лісових ділянок загальною площею 2595 га [17].
Лісництва НГЛ Контури Площа (га)
Кобижське л-во 5 152
Коляжинське л-во
21 346
Мринське л-во 20 370
Носівське л-во 11 494
Новоселицьке л-во 25 1000
Старо-Басанське л-во 6 233
До 14 травня 1942 р. більшість колгоспних лісів Чернігівщини, що відповідали
встановленим інструкцією нормам, були прийняті до складу державного лісового фо-
нду [18]. Винятком став Ніжинський район, земуправа якого (єдина на всю Чернігів-
щину) не передала колгоспні лісові ділянки Ніжинському та Вертіївськомцу лісницт-
вам, мотивуючи відмову розпорядженням німецького командування, за яким колгос-
пні ліси повинні були залишитися за земельними громадами «до остаточної ліквідації
громадських господарств і розподілу землі трудящих...». Після тривалого листування ліс-
никам указаних лісництв було наказано негайно з’явитися до Ніжинської земуправи і взя-
ти виписки про лісові ділянки, які мали перейти до державного лісового фонду, провести
приймання і терміново скласти карту лісництв із новоприєднаними ділянками [19].
Зазначене розпорядження виконане так і не було, – вже у червні 1942 р. до Черні-
гівської дирекції лісів нарешті надійшов наказ німецького командування про колгос-
пні ліси, на який раніше посилалися ніжинські чиновники.
22 червня 1942 р. Чернігівська обласна дирекція лісів видала новий наказ №2-а,
яким було здійснено роз’яснення щодо колишніх колгоспних земель.
Усі приєднані до лісництв колгоспні та радгоспні ліси потрібно було повернути
земельним громадам. Виняток складали лісові ділянки площею понад 500 га. Питання
про повернення цих ділянок переносилося на майбутнє. Для лісових ділянок площею
понад 300 га розмір користування затверджувався Дирекцією, яка через Головне ліс-
ництво також мала право затверджувати лісову охорону, призначену земельним
управлінням. Загальний контроль за належним веденням лісового господарства в ме-
жах колгоспних лісів зберігався за місцевими лісництвами. Лісопродукція, що була
заготовлена лісництвом у колишніх колгоспних лісах залишалася в його розпоря-
дженні і реалізувалася ним, переважно, для потреб сільського господарства в рахунок
фондів, які виділялися в розпорядження обласного земельного управління; вирубу-
вання лісу в зазначених лісах слід було негайно припинити. Продукція із засівів, яку
зроблено було лісництвами восени 1941 р. та навесні 1942 р. в колишніх колгоспних і
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
23
радгоспних лісах для власного транспорту та для службовців (службові наділи) зали-
шалася в повному розпорядженні лісництва [20].
Після цього розпорядження розпочався зворотній процес – передання колгоспних
лісів місцевим громадам. Термін передачі було встановлено до 1 серпня 1942 р. На
скільки оперативно він проходив у архівних фондах відомостей немає. Збереглися
лише дані по двом лісництвам. Зокрема, Новоселицьким лісництвом було повернуто
665,2 га колгоспних лісів [17], Коляжинським – 345,6 га [21].
Таким чином, колгоспні ліси та їх підпорядкування стали предметом тривалого
відомчого конфлікту між різними структурами окупаційної влади на завойованих на-
цистами територіях Чернігівщини впродовж 1941-1942 років, зокрема, на Ніжинщині.
Цей конфлікт мав кілька рівнів. На місцевому рівні протистояння відбувалося між
лісництвами, які прагнули розширити свою територію за рахунок нових земель та мі-
сцевими земельними громадами (колгоспами), які прагнули зберегти свої лісові діля-
нки для власних потреб. На середньому рівні – між адміністрацією Головного лісниц-
тва та земельними управами районів за досконале виконання розпоряджень керівниц-
тва. На вищому ж (між Чернігівською дирекцією лісів та Чернігівською обласною зе-
мельною управою – за владні повноваження та пріоритет в управлінській ієрархії.
Очевидно, конфлікт мав і більш високий рівень, оскільки був започаткований неузго-
дженістю дій німецького командування. В даному випадку зазначена неузгодженість
зіграла на користь інтересів місцевих громад, які змогли захистити своє право на ко-
ристування лісовими ділянками.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. «Зеленая папка» Геринга // Ратоборец. Военно-исторический журнал. – 1991. – № 5.
2. Див.: Дудченко Г., Коваленко Є. Ніжинське головне лісництво в 1941-43 рр.: функції та організацій-
на структура // Література та культура Полісся. – Вип. 35. Філологія, історія та культура Полісся на
перетині думок. – Ніжин, 2007. – С.187-193.
3. Відділ Чернігівського Обласного Державного Архіву в м.Ніжині, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.25.
4. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.22.
5. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.29.
6. Так само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.27.
7. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.91.
8. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.21.
9. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.32.
10. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.30.
11. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.34.
12. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.107.
13. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.112.
14. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.113.
15. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.114-115.
16. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.117.
17. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.126.
18. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.104.
19. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.105.
20. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.134.
21. Там само, ф. Р-4370, оп.2, спр.137, арк.131-132.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
24
№1 – 30 листопада 1941 р. – м.Чернігів – Розпорядження Чернігівського обласного
земельного управління до районних земельних управлінь
про порядок використання лісових угідь
Чернігівське обл.
Земельне управління
30.ХІ-1941 р.
№12*
До Ніжинського райземуправління
Всі бувші колгоспні ліси залишаються в користуванні відповідних сільських громад, що
одночасно несуть відповідальність за господарювання на них.
Для здійснення сільгромадами господарчих заходів в зазначених лісах Райземуправлінням
потрібно провести такі заходи:
1. Зобов’язати сільських старост тих громад, що мають ліси, негайно виділити уповнова-
жених, які відповідають за фактичне виконання господарських заходів у лісах громади – як по
лісорубкам, так і по лісопосадкам, а також виділити потрібну кількість лісоохоронників – лі-
сові сторожі.
В разі незначної площі лісу, уповноважений може виконувати і обов’язки лісоохорони. Як
уповноважений, так і лісоохорона повинні бути платні.
2. Будь-яка рубка лісу повинна проводитись за затвердженими планами лісового госпо-
дарства. Якщо такого плану громада не має, то уповноважений повинен скласти за допомогою
фахівців держлісництва тимчасовий план рубок та лісопосадок, що затверджує головний ліс-
ничий та Райземуправління. Уповноважений та лісова охорона являються відповідальними за
порушення правил проведення лісового господарства.
3. Враховуючи гостру потребу населення в паливі та лісоматеріалах, потрібно простежити,
щоб у найкоротший термін було визначено уповноваженими та фахівцями лісництва – місця
та розмір рубки лісу. В першу чергу слід зобов’язати уповноважених провести очистку лісо-
участків від захламленості і лише після цього проводити рубку нових лісосік.
4. Відпуск лісопродукції – дров і ділової деревини – проводиться платно з тим, щоб за ра-
хунок прибутків від реалізації деревини мати можливість як утримувати лісоохорону, так і
проводити лісопосадки.
5. Райземуправлінню слід простежити, аби деревину відпускалось в першу чергу погорі-
лим та для господарських потреб – шкіл та лікарень.
Особливу увагу потрібно звернути на експлуатацію лозняків - зокрема, що по річках,
які експлуатувались для заготівлі лозового дубця для промислового лозоплетіння не при-
пускаючи використання цінних лозників на паливо.
Якщо в районі були промислові лісоартілі, Вам необхідно вжити заходів через відповідні
організації до відновлення їх роботи. – Споживкоопер.
До одержання уточнених даних про ліси сіль громад, просимо надіслати орієнтовні відо-
мості про лісові вгіддя по окремих сіль громадах та схематичні карти їх розташування.
НАЧАЛЬНИК ОБЛЗЕМУПРАВЛІННЯ ПАШІН
ЛІСОВОД БОГУСЛАВСЬКИЙ
З оригіналом згідно: (підпис)
Відділ Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині,
ф. Р-4370, оп. 2, спр. 3, арк. 29.
Машинопис. Оригінал.
* На документі печатка Ніжинського повітового земельного управління.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
25
№2 – 03 травня 1942 р. – с.Козари – Акт про передання лісових угідь
з держлісфонду в розпорядження сільської управи Набережного
громадського господарства с.Козари
Акт
1942 року травня 3-го дня с.Козари
Ми, що нижче підписані: Лісничий Козарського лісництва Ніжинського Головного Лісни-
цтва Дегас Дмитро Олексійович та староста Набережного Громадського господарства Сільуп-
рави Крокос Нестор Яковлевич склали цього акта в тому, що на підставі розпорядження Но-
сівського Районового Земельного відділу перший прийняв, а другий здав лісові вгіддя, що ме-
жують з Держлісфондом і раніш були в користуванні земгромади, а саме:
1. Урочище «Лісничі нори» загальною площею 96,48 га в тому числі площі вкритої лі-
сом 53,91 га та вирубок минулих років, що потребують посадки лісу 42,57 га
2. Урочище «Криниця» загальною площею 58,48 га
3. Урочище «Торговиця» площею 7,74 га. Всього прийнято до складу Держлісфонду сто
шістдесят два і сімдесят сотих (162,70) га
4. Вище зазначені частки лісу були пошкоджені військовими діями і свавільним пору-
бом
5. План лісових участків, що приймаються до Держлісфонду до акту додається
6. Акта складено в 2-х примірниках
Здав: Староста Набережного громадського господарства (підпис)
Прийняв: Лісничий Козарського Лісництва (підпис)
Відділ Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині,
ф. Р-4370, оп. 2, спр. 3, арк. 93.
Рукопис. Оригінал.
№3 – 15 травня 1942 р. – [м.Носівка] – Записка інженера Носівського лісництва
про стан досі не прийнятих колишніх колгоспних лісових угідь
15/V 42 г. Лесничему Носовского Л-ва
Ознакомившись с колхозными лесами до сих пор Вами не принятыми возле ур. Клепали.
Нахожу нужным произвести немедленную их приемку на основании последней инструкции о
приемке бывших колхозных лесов. Молодняки оставляются совершенно без присмотра. Могут
быть совсем уничтожены, в то время, как охрана их и уход даст ценное насаждения. На приня-
тую площадь если они не меньше 250 га поставить временно лесника о утверждении которого
буду хлопотать перед главнім лесничим.
Инженер л/г (підпис)
Відділ Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині,
ф. Р-4370, оп. 2, спр. 3, арк. 34.
Рукопис. Оригінал.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
26
№4 – 20 травня 1942 р. – [м.Ніжин] – Циркуляр головного лісничого
Ніжинського головного лісництва до старости Носівської районної управи
щодо вжиття заходів для збереження лісових угідь
20/V 42 р. Старості Носівської Райуправи
2-3
На основі докдадної записки лісничого Мринського лісництва та рапорта лісника доводи-
мо до Вашого відому про знищення дубо-ясеневого насадження ІІ-го класу віку на площі 4,5
га колгоспного лісу села Держанівки Носівського району. Це урочище під назвою «Жилин
гай» старостою села Держанівка було залишене без охорони і належного контролю, внаслідок
чого знищено на 100 крб населенням села.
Ніжинське Головне Лісництво на основі цього Вас просить:
1. прийняти міри щодо збереження колгоспних лісів, непереданих Лісництву по тій чи ін-
шій причині.
2. Притягнути до відповідальності Старосту с.Держанівки та винних в знищенні урочища
«Жилин гай».
3. Дати вказівки старостам Сільуправ і громадських дворів, в яких ще залишилися колгос-
пні участки, впорядкувати ці ліса, поставити відповідну, припинити самовільні порубки.
4. В лісах небезпечних в протипожежному відношенні сумежних з держлісами – негайно
перевести протипожежні міроприємства, привести насадження в санітарний стан.
5. Покласти персональну відповідальність за колгоспні ліса, що залишились непереданими
до Старост Сільуправ.
Головний Лісничий
Ніжинського Головного Лісництва / Белінський
Відділ Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині,
ф. р4370, оп. 2, спр. 3, арк. 112.
Рукопис. Оригінал.
№5 – 05 березня 1942 р. – м.Чернігів – Циркуляр Чернігівської обласної дирекції лісів до
Ніжинського головного лісництва щодо порядку передачі й використання лісових угідь
Чернігівська
Обласна Дирекція
Лісів
5 березня 1942 р.
До Ніжинського Головного Лісництва
При проведенні приймання до лісництв лісових участків був. колгосп. лісів тимчасово ко-
ристуватися таким :
1. Лісові вчастки, разом лісова та нелісова площа, що входили до лісового фонду, при-
ймаються в головні лісництва
а) всі лісові участки при всякій їх площі в разі ці участки межують з лісоучастками
держлісництв.
б) Всі лісові участки більш за 20 га для степової смуги (голов. лісництва – Прилуцьке,
Борзенське, Ніжинське) та 50 га для лісової смуги) всі інші головні лісництва хоч би і
розташовані серед земель общин.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
27
в) Лісові участки менші за 20 га для пристепової смуги та 50 га для лісової смуги, ко-
ли вони розташовані групами з загальною площею 100 в першому випадкові та 250 га
в другому.
2. Не приймаються до лісництв:
а) лісові участки менш за 20 га для степової смуги та 50 га для лісової смуги, в разі
вони не межують з лісовими участками лісництв та не утворюють груп.
б) Лісоучастки, що не межують, що не межують з площами головлісництв, розташо-
вані близько селищ, використовуються для випаса худоби і до того ж потравлені ху-
добою.
в) не приймаються до лісництв лісові участки, що штучно утворені земгромадами за
свій рахунок в порядкові лісомеліоральних посадок на пісках, але коли ці участки не
містяться в межах лісовчатків лісництв.
г) Сільськогосподарчі вгіддя, що розташовані серед лісів, але не включені в лісовий
фонд.
3. Сільськогосподарчі вгіддя, зокрема орні землі, що їх прийнято лісництвами разом з лі-
совими участками та що входили або входять до посівного плану, залишаються в ко-
ристуванні общин аж видання відповідних законоположень.
4. На всі лісовчастки прийняті до лісництв всупереч цього розпорядження лісництва пови-
нні скласти схематичні карти лісів з нанесенням бувших колгоспних лісовчастків в
тому числі і зазначених в цьому пункті лісовчастків, для розв’язання питання про їх
належність.
5. Побочні користування в прийнятих лісовчастках дозволяються в загальному порядкові,
вийнятки з цього дозволяються Дирекцією.
6. Лісомеліоративні розсадники повинні залишатися в розпорядженні Земельних органів,
що і надалі здійснюють технічне керівництво лісомеліоративними роботами на землях
общин, оскільки ці роботи й надалі проводитимуться силами та коштами общин.
Чернігівська Обласна Дирекція Лісів (підпис)
Верно: Секретарь (підпис)
Відділ Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині,
ф. Р-4370, оп. 2, спр. 3, арк. 117.
Рукопис. Оригінал.
Віктор ЄМЕЛЬЯНОВ
(Ніжин)
Антинацистський рух опору в Ніжині
Уранці 22 червня 1941 р. нацистські бомби були скинуті на міста України. Ніжин-
ці дізналися про початок війни, як і вся країна з урядового повідомлення. З цього часу
все міське життя почалося за законами військового часу. Школи переобладнувалися
під шпиталі, виробництво переходило на нові графіки роботи, а у військкомат кину-
лася молодь, що поспішала на фронт і свято вірила в те, що війна закінчиться місяців
через три у переможеному Берліні. Реальність виявилася зовсім іншою. Німецькі армії
стрімко наступали і з’явилася цілком реальна загроза втрати великої території країни.
Ось тут і пригадали про партизанський і підпільний рух, що на тоді давно став уже
історією громадянської війни. Першим про рух опору на окупованій території згадав
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20558 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-063X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:37:42Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Дудченко, Г. Коваленко, Н. 2011-05-31T22:40:10Z 2011-05-31T22:40:10Z 2007 Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади / Г. Дудченко, Н. Коваленко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 4-5 (7-8). — С. 19-27. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20558 Публікація була підготована в рамках реалізації науково-дослідного проекту кафедри історії України Ніжинського державного університету “Ніжин та Ніжинщина в період другої світової війни”. uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Окупаційний період у дослідженнях Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади Article published earlier |
| spellingShingle | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади Дудченко, Г. Коваленко, Н. Окупаційний період у дослідженнях |
| title | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади |
| title_full | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади |
| title_fullStr | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади |
| title_full_unstemmed | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади |
| title_short | Колгоспні ліси у відомчому конфлікті Ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади |
| title_sort | колгоспні ліси у відомчому конфлікті ніжинського головного лісництва та земельних органів окупаційної влади |
| topic | Окупаційний період у дослідженнях |
| topic_facet | Окупаційний період у дослідженнях |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20558 |
| work_keys_str_mv | AT dudčenkog kolgospnílísiuvídomčomukonflíktínížinsʹkogogolovnogolísnictvatazemelʹnihorganívokupacíinoívladi AT kovalenkon kolgospnílísiuvídomčomukonflíktínížinsʹkogogolovnogolísnictvatazemelʹnihorganívokupacíinoívladi |