Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі
Запропонована робота грунтується переважно на польових матеріалах, зібраних під час експедицій до сіл Коростенського, Овруцького, Народицького й Радомишльського районів Житомирської області упродовж 1978–1979 рр....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Музейний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20573 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі / В. Бойченко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 12-18. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20573 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бойченко, В. 2011-06-01T09:38:03Z 2011-06-01T09:38:03Z 2008 Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі / В. Бойченко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 12-18. — укр. XXXX-0071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20573 Запропонована робота грунтується переважно на польових матеріалах, зібраних під час експедицій до сіл Коростенського, Овруцького, Народицького й Радомишльського районів Житомирської області упродовж 1978–1979 рр. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Музейний збірник Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі |
| spellingShingle |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі Бойченко, В. |
| title_short |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі |
| title_full |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі |
| title_fullStr |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі |
| title_full_unstemmed |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі |
| title_sort |
ткацька техніка “у переклад” на житомирському поліссі |
| author |
Бойченко, В. |
| author_facet |
Бойченко, В. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Музейний збірник |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| description |
Запропонована робота грунтується переважно на польових матеріалах, зібраних під час експедицій до сіл Коростенського, Овруцького, Народицького й Радомишльського районів Житомирської області упродовж 1978–1979 рр.
|
| issn |
XXXX-0071 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20573 |
| citation_txt |
Ткацька техніка “у переклад” на Житомирському Поліссі / В. Бойченко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 12-18. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT boičenkov tkacʹkatehníkauperekladnažitomirsʹkomupolíssí |
| first_indexed |
2025-11-24T03:10:46Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:10:46Z |
| _version_ |
1850840526601846784 |
| fulltext |
12
о. абол ма со ва
ки ми еле мен та ми, яких не має у ві до-
мих нам ет ног ра фіч них дже ре лах, і
які бу ло за пи са но в с. анд ру сів ка від
Шу лі ки мот рі ва си лів ни.
Наш му зей на дає до по мо гу в на пи-
сан ні ре фе ра тів, по ві дом лень, кур со вих
і дип лом них ро біт. так, ма те рі а ли, зіб-
ра ні му зе єм, бу ло ви ко рис та но в пра-
цях “то по ні мі ка на шо го краю”, “На род-
ний одяг се ред ньої Над дніп рян щи ни”,
“фоль клор на скар бни ця краю”.
спо ді ва є мось, що з роз ши рен ням
шта ту му зею і йо го при мі щен ня, збіль-
шен ням кош то ри су фор ми ро бо ти роз-
ши рять ся, і яко мо га біль ше кра ян змо-
жуть до лу чи ти ся до на род но го мис-
тец тва.
док лад ні ше про ро бо ту му зею мож-
на про чи та ти в пуб лі ка ці ях о. абол-
ма со вої: абол ма со ва о. від гук ніть ся,
на род ні уміль ці // Над дніпр. прав да.
– 1992. – 22 серп.; її ж. за бі гав чов ник
від тіль... // сіль ські віс ті. – 1999. – 25
лис топ.; її ж. кар тин ки з вис тав ки //
світ ло водськ веч. – 1992. – 9 ве рес.; її
ж. “ко тить ся пи сан ка че рез ві ки...” //
там са мо. – 25 квіт.; її ж. ли ки свя тих
– ру ка ми майс три ні // там са мо. –
1997. – 15 жовт.; її ж. ожи ва ють тра-
ди ції // Над дніп рян. прав да. – 1991. –
29 січ.; її ж. пта хом пур хає чов ник //
кі ро вог рад. прав да. – 1999. – 25 лис-
топ.; її ж. “руш ни ки, руш ни ки, то
ма ту сі ро ки...” // світ ло водськ веч. –
1992. – 18 лис топ.; її ж. сам бук куш ту-
ва ли? // сіль ські віс ті. – 2002 – 17 січ.;
її ж. “там, в ткаць кій ар фі, пта хом
пур хав чов ник...” // На род не сло во. –
2002. – 14 груд.; її ж. у ду сі на род них
тра ди цій // світ ло водськ веч. – 1993.
– 11 лют.; її ж. ук ра їн ські за гад ки:
крос ворд // там са мо. – 1998. – 24 січ.,
На род не сло во. – 1999. – 28 січ., сіль-
ські віс ті. – 1998. – 13 серп.; її ж. уро ки
різ двя них свят // На род не сло во. –
2001. – 23 січ.; її ж. Як ми ко лись
яр мар ку ва ли // Над дніп рян ська прав-
да. – 1997. – 25 січ., Чо му? – 1999. – 22
січ.
ткацька техНІка “у переклад”
На житомирському полІссІ*
Âàëåíòèíà Áîé÷åíêî (ì. Êè¿â)
ткац тво на пів ніч ній жи то мир щи ні
ще на віть на по чат ку хх ст. бу ло
од ним з ос нов них ви дів до маш ньо го
ви роб ниц тва, пов’яза них з ви го тов-
лен ням тка ни ни пе ре важ но для влас-
но го ко рис ту ван ня; різ ної за скла дом
си ро ви ни, тех ні кою ви ко нан ня, га тун-
ком та приз на чен ням. міс це ві тка лі
ви роб ля ли тка ни ну кіль ко ма спо со ба-
ми: зви чай ним по лот ня ним пе реп ле-
тен ням пря жі, “пе ре бо ром”, ки ли мо-
вою тех ні кою “у пе рек лад” і ком бі но-
ва ним спо со бом коли по лот ня ну чи
пе ре бір ну тех ні ку по єд ну ва ли з ки ли-
мо вою. слід заз на чи ти, що при ткан ні
по лот ня них ви ро бів майс три ні “пе рек-
ла дом” ви ко ну ва ли вик люч но де ко ра-
тив не оз доб лен ня тка ни ни — як
ло каль не, так і по всій пло щи ні.
виходячи з ін фор ма ції ста ро жи лів
мож на при пус ти ти, що прис то су ван ня
“пе рек ла ду” при ви го тов лен ні по бу то-
вої тка ни ни по чи на єть ся з хІх ст. в
ос нов но му, цією тех ні кою у хІх ст.
тка ли вов ня ні ки ли ми та один із ви дів
жі но чо го по яс но го одя гу – за пас ки,
по ши ре ні в той час се ред за мож но го
на се лен ня пе ре важ но в се лах, що не
заз на ли крі пац тва, зок ре ма так зва-
них шля хет ських.
зав дя ки тех ніч ним при йо мам
“пе рек ла ду”, кот рі дозволяли вво ди ти
в ор на мен ти ку тка ни ни різ ні за ри сун-
ком і мо ти ва ми ху дож ні еле мен ти,
13
ткацька теХнІка “У переклад” на жИтомИрськомУ полІссІ
ба га то ко лір ність, а та кож зав дя ки
са мій фак ту рі “пе рек ла ду”, ця ткаць-
ка тех ні ка бу ла най ці ка ві шою і най ха-
рак тер ні шою для жи то мир щи ни.
спро буємо дос лі ди ти са ме зас то су-
ван ня ки ли мо вої тех ні ки “у пе рек лад”
при до маш ньо му ви го тов лен ні по бу-
то вої тка ни ни та жі но чо го по лот ня но-
го одя гу (в лі те ра ту рі це питання роз-
гля ну те непов но).
тка ли тка ни ну з пря жі, ви го тов ле-
ної з міс це вої си ро ви ни. при род но-
клі ма тич ні умо ви жи то мир щи ни, як і
вза га лі по ліс ся, спри я ли ви ро щен ню
льо ну, ко но пель. го лов ною си ро ви ною
був льон. сі я ли вес ною, як і хліб, і
на би ра ли насіння ру кою з фар ту ха
або ко роб ки і роз сі ва ли по по лю. ра зів
зо два за лі то йо го про по лю ва ли, виз-
на ча ючи стиг лість за ко льо ром рос ли-
ни. “у сер пні льон бра ли в сніп ки” –
рва ли ру ка ми, в’яза ли сно поч ки і ста-
ви ли в куч ки су ши ти (за гарної по го ди
йо го про су шу ва ли три чо ти ри дні).
ко ли льон ви сохивав, зво зи ли на тік
“об цо пу ва ти пра чем” – об би ва ти
на сін ня. потім, за гор нув ши його в
плат, “би ли на олію”. стеб ла ж на
кіль ка тиж нів роз сте ля ли по по лю
“ви ле жу ва ти ся”. ви ле жа ний льон
зби ра ли, в’яза ли в ку лі по 8–10 сно пи-
ків. пе ред тим, як йо го тер ти, дех то
до дат ко во про су шу вав його на пе чі
(звер ху ще нак ри ва ли ряд ном). зно ву
во лок на би ли пра чем (так ро би ли не
всі), аби м’як ши ми бу ли, тер ли на тер-
ни ці, трі па ли тре па лом, че са ли на гре-
бе ні й зні ма ли з гре бе ня пря ди во (мич-
ку).
пряс ти по чи на ли в піст (у пи ли пів-
ку): мич ку нак ла да ли на гре бінь і ве ре-
те ном пря ли. Нап ря де ні нит ки змо ту-
ва ли в клуб ки і де рев’яною ло жеч кою з
дво ма от во ра ми роз сно ву ва ли на кіл-
ки, вби ті у сті ні (од на дов жи на нас но ва-
ної пря жі на зи ва лася “гу бою”, “гуп-
кою”). потім зні ма ли, змо ту ва ли “лан-
цю гом”, на ви ва ли ос но ву в крос нах. На
ців ки пря жу мо та ли су каль цем.
тка ли та кож у піст (бе ре зень – кві-
тень) на “сохах” – примітивних го ри-
зон таль них вер ста тах по ши ре них у
дав ни ну. з хІх ст. се ред міс це во го на се-
лен ня по ча ли по ши рю ва ти ся й більш
дос ко на лі зна ряд дя: де рев’яна ко ло во-
рот ка для пря дін ня пря жі та го ри зон-
таль ний вер стат “крос на”. ос тов кро сен
("ста ни на”, “со хи”) скла дав ся з чо ти-
рьох сох, з’єд на них пе реч ка ми. ос но ву
нак ру чу ва ли на вал ("на вой”), ук ріп ле-
ний зза ду, а го то ве по лот но на “во ро ти-
ло” – вал, ук ріп ле ний спе ре ду. бер до та
ни ти (крізь них про хо ди ла ос но ва) під-
ві шу ва ли до сте лі. бер до ви го тов ля ли
за леж но від приз на чен ня тка ни ни. до
ос нов них час тин кро сен на ле жа ли
де рев’яні пе да лі “по но жі” то що.
стар ші майс три ні розпо ві да ли, що
пе ред ткан ням по лот на обов’яз ко во
доб ре на топ лю ва ли піч, щоб у ха ті
бу ло теп ло й су хо, “бо, ко ли во ло го, то
нит по га но хо дить по нит ках і во ни
де руть ся”. за прик ме тою, аби полотно
ткалося лег ко, якіс но й швид ко ба жа-
но було, щоб ніх то зі сто рон ніх не
ди вив ся, як тка ля тче. по п’ят ни цях
ні я кі ро боти, пов’яза ні зі ткац твом, не
ви ко ну ва ти. до зволя ло ся тіль ки змо-
ту ва ти пря жу на клуб ки.
ткац твом зай ма лися жін ки. дів чат
з ди тинс тва нав ча ли усіх про це сів,
пов’яза ні з да ним ре мес лом, а до ве сіл-
ля во ни вже ма ли влас но руч но під го-
ту ва ти чи ма ло руш ни ків, со ро чок,
по лот на для ве сіль но го по са гу. сва ти
так звер та лися до на ре че ної:
по ка жи, до ню,
Як ра но вста ва ла,
Чи руш ни ків прид ба ла.
про те справжніми тка ля ми- майс-
три ня ми (та ких бу ли оди ни ці на се лі)
ста ва ли тіль ки ті, кот рі вправно во ло-
ді ли тех нікою “у пе рек ла д”, мали при-
род нє від чут тя ком по зи ції ор на мен ту,
ко льо ру, вміли твор чо підібрати узори
за своїми са мо бут ні тра ди ції ткац тва.
мож ли во, са ме то му серед жін ок по бу-
ту ва ла при каз ка:
Не дай ме не, ма ти, ту ди за між,
де за ти ка ють,
а де по се ре ди ні тчуть.
при ткан ні ки ли мо вою тех ні кою “у
пе рек лад” піт кан ня прок ла да ли по
14
в. бойЧенко
всій ши ри ні ос но ви су ціль ни ми ря да-
ми або ок ре ми ми еле мен та ми узо рів.
узо ри пе рек ла да ли вруч ну, ку по ва-
ни ми нит ка ми (“за по лоч чю”, “го рі-
ною”, “луч кою”). у цій тех ні ці мож на
ви ді ли ти чо ти ри спо со би: “прос тий”,
“ув’язо вий”, “бе зув’язо вий”, “нак лад-
ний” або “спус ка ний”. ви ко рис то ву-
ва ли як ли ше один з них, так і од ра зу
кіль ка.
Ïðîñ òèé ñïî ñ³á. влас не, це і є спо-
сіб ткан ня “пе рек ла ду”. ко льо ро ве
піт кан ня на мо ту ва ли на ос тан ні нит ки
ос но ви з од но го бо ку, прок ла да ли в зів
по всій ши ри ні ос но ви, вий ма ли з зі ва
з дру го го бо ку ос но ви, при би ва ли пря-
жу бер дом, змі ню ва ли роз мі щен ня
по но жів. вий ня ту нит ку піт кан ня зно-
ву на мо ту ва ли на ос тан ні нит ки ос но-
ви з ін шо го бо ку, прок ла да ли в зів у
про ти леж но му нап рям ку, при би ва ли
бер дом і т. ін. тка ли “прос ті” сму ги,
вузь кі сму ги з дріб них еле мен тів.
Óâ’ÿçî âèé ñïî ñ³á. ко льо ро ве піт-
кан ня на мо ту ва ли на край ні нит ки
ос но ви з од но го бо ку, прок ла да ли в зів
по всій ши ри ні пев но го ко льо ро во го
еле мен та, вий ма ли. Нас туп ну віль ну
нит ку ос но ви (“чип ля ну нит ку”,
“ув’яз”, “бо на ній ув’язу ва ли пря жу
двох ко льо рів”) ув’язу ва ли піт кан ням
ін шо го ко льо ру по узо ру, прок ла да ли
в зів, вий ма ли, де пот ріб но і так до кін-
ця. вий ня тим піт кан ням об мо ту ва ли
край ні нит ки ос но ви, прок ла да ли в зів
у зво рот но му нап рям ку, вий ма ли бі ля
“ув’язу”, котрий ув’язу ва ли піт кан-
ням по пе ред ньо го ко льо ро во го еле-
мен та і т. ін. тка ли ор на мен таль ні сму-
ги ге о мет рич но го ри сун ка з ледь
ре льєф ни ми вер ти каль ни ми об ри са-
ми. ткан ня су ціль не, прак тич не.
Áå çóâ’ÿçî âèé ñïî ñ³á. ко льо ро ве
піт кан ня прок ла да ли по ши ри ні всіх
еле мен тів. На кон ту рі узо рів по вер ти-
ка лі піт кан ня двох ко льо ро вих еле-
мен тів не ув’язу ва ли за од ну і ту ж
нит ку ос но ви, а ув’язав ши ос тан ні
нит ки ос но ви, прок ла да ли в зів у зво-
рот но му нап рям ку. тка ли ор на мен-
таль ні сму ги ге о мет рич но го ри сун ка з
чіт ки ми вер ти каль ни ми об ри са ми.
ткан ня було ма лопрак тич ним, між
узо ра ми ут во рю ва ли ся щі ли ни.
Íàê ëàä íèé àáî ñïóñ êà íèé ñïî ñ³á.
прин цип ткан ня бе зув’язо вий з ті єю
різ ни цею, що піс ля кіль ка ра зо во го
прок ла дан ня піт кан ня по ши ри ні пев-
них ко льо ро вих еле мен тів край ні нит-
ки ос но ви (з обох бо ків чи з од но го)
пе ре хо ди ли на нас туп ні, тоб то, од не
піт кан ня по узо ру “нак ла да ло ся”, а
ін ше “спус ка ло ся”. тка ли ор на мен-
таль ні сму ги ге о мет рич но го, ге о мет-
ри зо ва но го ри сун ка зі скіс ни ми, зуб-
час ти ми об ри са ми.
та ким чи ном, спо со би ткан ня виз-
на ча ли певне фак тур не й ор на мен-
таль не рі шен ня. вра хо ву ва лася та кож
прак тич ність спо со бу. Не об хід но заз-
на чи ти, що пе ре лі че ні спо со би ткан ня
“у пе рек лад” іден тич ні спо со би ткан-
ня тра ди цій них жи то мир ських ки ли-
мів. знач ну час ти ну ві зе рун ків з ки ли-
мів на род ні майс три пе ре нес ли на
оз доб лен ня тка них по лот ня них ви ро-
бів, ство рив ши та ким чи ном, дещо
спіль ну ор на мен ти ку.
до ін тер’єр ної тка ни ни сіль сько го
жит ла на ле жа ли руш ни ки, які ві діг ра-
ва ли чи ма лу роль у по бу ті се ля ни на,
нас толь ни ки, прос ти рад ла, на во лоч ки.
руш ни ки за фун кці о наль ним приз на-
чен ням по ді ля ли ся на вжит ко ві (“для
вти ран ня”, “руч ни ки”, “для по су ду”)
та де ко ра тив ні (“на об ра зи”, “кіл ко ві”).
тка ли їх ши ри ною від 30 до 50 см і дов-
жи ною від 150 до 220 см.
ужит ко ві руш ни ки ви го тов ля ли
для су то до маш ньо го пов сяк ден но го
ко рис ту ван ня. ок рім пря мо го приз на-
чен ня, ними нак ри ва ли хліб на сто лі, а
по де я ких се лах у не ді лю – хліб ну
ді жу, що сто я ла на ла ві на по ку ті; на
руш ни ка кла ли хліб і дро бо чок со лі.
руш ни ком нак ри ва ли і сві же ви пе че-
ний хліб, скла де ний на хліб ній по ли ці
– крі пи ли над по ли цею для по су ду
то що. тка ли їх як нас толь ни ки й ін шу
по бу то ву тка ни ну “по лот ном”, “пе ре-
бо ром” – “у хвой ку”, “у ко сич ки” (“у
ко соч ки”, “у ко си ці”), “у круж ку”, “у
греч ку”. дав ні ші “руч ні ки” ро би ли
не оз доб ле ни ми ("пос нень ки ми”) або в
прос ті пе ре тич ки на кін цях. піз ні ше
їх по ча ли прик ра ша ти на кін цях
ткацька теХнІка "У переклад" на жИтомИрськомУ
полІссІ
15
“пе рек ла дом” – вузь кою ор на мен-
таль ною сму гою, об ля мо ва ною пе ре-
тич ка ми. ор на мент бу ду ва ли на рит-
міч но му чер гу ван ні не ве ли ких за роз-
мі ра ми узо рів ге о мет рич них, рос лин-
них, зо о мор фних чи ін ших мо ти вів,
нап рик лад: “кри вуль”, “клу ноч ків”,
“паль чи ків”, “ку лач ків”, “у кві точ ку”,
“со ба чок”, “ві ло чок” і ін. На зра зок
“руч ни ків” тка ли й руш ни ки для по су-
ду, тіль ки мен ші за роз мі ром. три ма-
ли “руч ни ка” на гач ку бі ля пе чі, а
руш ни ки для по су ду на “ко ни ку”,
фі гур но ви рі за ній вер ти каль ній дош ці
в по ли ці для по су ду.
де ко ра тив ні руш ни ки приз на ча-
лись для оз доб лен ня сіль сько го по меш-
кан ня. Ни ми за ві шу ва ли об ра зи, прик-
ра ша ли сті ни, вік на. у ве сіль ній піс ні
спі ва єть ся:
На у чи ме не, моя ма монь ко,
Як свек ру сі го ди ти.
вста вай ра нень ко,
вмий ся бі лень ко,
по лий зіл ля час тень ко,
дер жи у ха ті, як у ві ноч ку,
руш ни ки на кі лоч ку.
дер жи у ха ті, як у світ ли ці,
пов нень ко во ди ці.
у ми ну ло му в “пред ко віць ких”
ха тах сті ни прик ра ша ли “кіл ко ви ми”
руш ни ка ми (“бо на кіл ки ві ша ли”),
оз доб ле ни ми ли ше пе ре тич ка ми на
кін цях. піз ні ше на сті ни по ча ли ві ша-
ти руш ни ки, прик ра ше ні “пе рек ла-
дом”. оз доб лю ва ли сті ни руш ни ка ми
“кіль ки у ко го бу ло” – від од но го-
трьох на чіль ній сті ні (мог ли по ві си ти
од но го- два по між вік на ми і од но го між
по ку тем та вік ном) або ще один–два
на при чіл ко вій. дех то ві шав і на ки ли м
за сво ло ком на при чіл ко вій сті ні. при-
би ра ли руш ни ка ми й вік на – пе ред нє
(пе ред піч не), се ред нє, зас толь не чи
вік на і сті ни (по од но му ві ша ли між
вік на ми на чіль ній сті ні або ще од ни м
між вік ном та іко на ми на при чіл ко вій).
Що до ві кон, то тут по се лах по бу ту ва-
ла дав ня прик ме та: “як си нич ка пос-
ту кає у пе ред піч не вік но, то бу де по га-
на звіс тка, в се ред нє – хо ро ша, у зас-
толь не – мер твець”.
де ко ра тив ну ком по зи цію “кіл ко-
вих” руш ни ків зо се ред жу ва ли та кож
на кін цях, але ро би ли її більш пов ною,
ніж у “руч ні ках” і скла да ла ся во на з
ши ро кої го лов ної ор на мен таль ної сму-
ги та кіль кох вуж чих до по між них.
го лов ну сму гу ком по ну ва ли зі склад-
них узо рів, як- то: “у рі за ну кри ву лю”
чи “ма ти ли”, “ро жі” або з “ве ли кої
кри ву лі”, а вуж чі най час ті ше скла да-
ли ся з хрес ти ків, ге о мет ри зо ва них
“гри боч ків”, “ві лоч ків” й ін ших дріб-
них узо рів.
знач ну роль руш ни ки ві діг ра ва ли і
в на род них об ря дах та ри ту а лах. з
хлі бом- сіл лю на руш ни ку зус трі ча ли
до ро гих гос тей. май же в усіх ве сіль-
них об ря дах руш ни ки по да ва ли сва-
там, бла гос лов ля ли хлі бом- сіл лю на
руш ни ку, сте ли ли руш ни ка мо ло дим
під но ги. руш ни ки, як і за віс ки, со роч-
ки, нас толь ни ки, ки ли ми, вклю ча ли ся
до ді во чо го по са гу. при по хо ван ні ж
дів чи ни чи хлоп ця: рушник ук ла да ли
під но ги кін ця ми до лі, “щоб хоч на тім
сві ті на руш ник ста ли”. руш ни ки,
за віс ки при но си ли й у по жер тву: на
мо ги лах до рос лим пов’язу ва ли хрест
руш ни ком, ді тям – ві нок з бар він ка.
руш ни ка ми та за віс ка ми пе рев’язу ва-
ли і при до рож ні хрес ти (“фі гу ри”).
особ ли ву ува гу при вер тає ще один
вид де ко ра тив но го руш ни ка, прик ра-
ше ний “пе рек ла дом” – дов га ба га то
оз доб ле на “за віс ка” (“за віс”, “за вєс-
ка”), “бож ник” (тка ли зав шир шки від
24 до 50 см і зав дов жки, в се ред ньо му,
від 220 до 650 см.) На жи то мир щи ні за
спо со бом ткан ня надавали пе ре важ но
два ти пи “за ві сок”. до пер шо го ти пу
на ле жа ли за віс ки, в яких ор на мент
пе рек лад но го ткац тва по єд ну ва вся з
тлом, тка ним “пе ре бо ром”: “у ко сич-
ки”, “у хвой ку”, а до дру го го – по всій
дов жи ні тка нини “пе рек ла дом”. ком по-
зи цій не рі шен ня ор на мен та ції за ві сок
ви ко на не у фор мі рит міч но за ком по но-
ва них го ри зон таль них смуг. за га лом
мож на ви ді ли ти три ти пи: пер ший –
най дав ні ший, по бу до ва ний на оз доб-
лен ні по ля прос ти ми по пе реч ни ми сму-
га ми, дру гий – з прос ти ми й ор на мен-
ткацька теХнІка “У переклад” на жИтомИрськомУ полІссІ
16
в. бойЧенко
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
1 — “плашки” 10 — “качечки”
2 — “бабки” 11 — “собачки”
3 — “кулачки” 12 — “рожа”
4 — “клиночки” 13 — “у квіточку”
5 — “вілочки” 14 — “квіточка”
6 — “хрестики” 15 — “у рогатеньку квіточку”
7 — “кривуля” 16 — “мощаницька кривуля”
8 — “кривуля” 17 — “вітряк”
9 — “ліхтарики” 18 — “у козака”
Îðíàìåíòàëüí³ ñìóãè
17
таль ни ми на кін цях і тре тій –
побудований на оз доб лен ні ор на мен-
таль ни ми сму га ми май же по всій дов-
жи ні. в усіх трьох ти пах центр ком по-
зи ції з го лов ни ми узо ра ми зо се ред жу-
ва ли на кін цях.
слід ска за ти, що для жи то мир щи ни
ха рак тер ни ми бу ли за віс ки, тка ні ор на-
мен та ми ге о мет рич них, рос лин них,
зоо мор фних та пред мет них мо ти вів.
Най по ши ре ні ши ми ор на мен та ми бу ли
вузь кі прос ті сму ги (“пе ре тич ки”,
“плаш ки”, “па соч ки”), смуж ки з дріб-
них еле мен тів ("па вуч ків”, “ба бок”),
не ши ро кі ор на мен таль ні сму ги з “кри-
вуль”, струн ко го ря ду “хрес ти ків”,
“гре бі нок”, “ма ко вок”, “ку лач ків”,
“паль чи ків” та ор на мен таль ні сму ги,
за пов не ні кіль ко ма зоб ра жен ня ми
великого склад но го ві зе рун ка – “ро жі”,
“віт ря ка”, “ко за ка” або кіль кох ла нок
“мо ща ниць кої кри ву лі” і т. п.
у сіль сько му жит лі за віс ка ми прик-
ра ша ли ряд (“шар”) об ра зів, пос тав-
ле них на де рев’яну ви різь бле ну, роз-
пи са ну або (рід ше) інк рус то ва ну со ло-
мою по лич ку (“бож нич ку”) на по ку ті
на при чіл ко вій сті ні. Як що ікон бу ло
ба га то, то їх ста ви ли ще в кут ку на
по ку ті або на чіль ній сті ні до по пе реч-
но го баль ка. в бу день, піст об ра зи
ви ві шу ва ли за віс кою пе рет ка ною
смуж ка ми (“па са муж ка ми”) на кін цях
або по всій дов жи ні. На свя то іко ни
пок ри ва ли за віс кою “у пе рек лад” з
гар но роз прав ле ни ми кін ця ми на сті-
нах. Іноді оди н кінець за віс ки з об ра зів
ви во дився на поз дов жній сво ло к бі ля
при чіл ко вої сті ни. Іко ни вліт ку прик-
ра ша ли жи ви ми кві та ми, взим ку ви су-
ше ни ми. особ ли во гар но об ра зи при-
би ра ли на трій цю – кві та ми, гіл ка ми
бе ре зи, кле на, ле пе хою. бі ля ікон зав-
жди три ма ли “гро мо ви цю” ("гром ни-
цю”), пе рев’яза ну льо ном ра зом із
ка ли ною, свя че ну вер бу, мак, пу че чок
кра щих ко лос ків жи та із за жин ку –
“бо рід ку”, ос вя че ну на спа са й хре-
щен ську во дич ку. пе ред об ра за ми
ви сі ла лам пад ка.
ко лиш ні нас толь ни ки прик ра ша ли
скром но – прос ти ми пе ре тич ка ми на
кін цях, а бу ли й вза га лі не оз доб ле ни-
ми (“піс ни ми”). На по чат ку хх ст. їх
по ча ли прик ра ша ти і “пе рек ла дом”:
“на бу день або піст” од ні є ю- дво ма чер-
во ни ми смуж ка ми (“плаш ка ми”), а на
свя то – од ні єю ор на мен таль ною зі
спро ще них узо рів, об ля мо ва ною пе ре-
тич ка ми, по діб но до “руч ни ків”.
ок рім пря мо го приз на чен ня – нак-
ри ва ння сто ла (“не мож на бу ло, щоб
стіл го лим сто яв”), нас толь ни ком
та кож на ве лик день зас те ля ли луб’яні
ко роб ки для па сок, пас халь них яєць
та ін ших про дук тів, які нес ли свя ти ти.
кін цем нас толь ни ка ін ко ли нак ри ва ли
й хліб на сто лі. ви ко рис то ву ва ли їх і
при по хо ван ні – об би ва ли тру ну. од нак
та ка тра ди ція бу ла не скрізь по ши ре-
на. Нап рик лад, у с. бе рес то вець нас-
толь ни ки по кій ни кам не сла ли – “вва-
жа ло ся за со ром нас толь ни ка, на яко-
му кла ли хліб, сте ли ти під по кій ни ка”.
Ним (або по лот ном) нак ри ва ли ві ко.
гор діс тю гос по ди ні бу ли й на во лоч-
ки та прос ти рад ла (ра дюж ки), тка ні
“по лот ном” й оз доб ле ні “пе рек ла дом”
– од ні єю ши ро кою ор на мен таль ною
сму гою з го лов них узо рів, об рам ле ною
кіль ко ма вузь ки ми, до по між ни ми, зі
спро ще них узо рів. ор на мент на во лоч-
ки, прос ти рад ла тка ли ра зом з по лот-
ни щем або прош вою. по душ ка ми,
одяг не ни ми в на во лоч ки з “пе рек ла-
да ми”, на свя то прик ра ша ли жер дку,
за ві ша ну ки ли мом чи ря дюж кою,
та кож оз доб ле ною “пе рек ла дом” – “як
го ди лось по дві в три ря ди”. піз ні ше
по душ ки по ча ли ук ла да ти “од на на
од ну” і на підлозі або де рев’яно му
ліж ку (“лож ку”), яке з ча сом за мі ни ло
підллгу. підлогу же зас те ля ли ряд-
ном, “хто мав кіль ка ки ли мів, ще й
ки ли мом”, а ліж ко – ряд ном, прос ти-
рад лом, ки ли мом.
ок рім по бу то вої бі лиз ни ор на мен-
таль ни ми сму га ми, тка ни ми “у пе рек-
лад” жі ноч ки прик ра ша ли і де та лі сво-
го по лот ня но го одя гу: по дол ки со ро чок,
фар ту хів. по діб не оз доб лен ня по ча ли
зас то со ву ва ти з початку хх ст.
роз гля да ю чи тех ні ку ви ко нан ня,
зраз ки ор на мен тів, використовуваних
у ми ну ло му при оз доб лен ні по лот ня-
них ви ро бів, мож на прос те жи ти роз-
ткацька теХнІка “У переклад” на жИтомИрськомУ полІссІ
18
в. бойЧенко
ви ток де ко ру ван ня по бу то вої тка ни ни
да но го ре гі о ну від “пе ре ти чок”, сму-
жок, тка них “по лот ном” і “пе ре бо ром”,
до тка них “пе рек ла дом” прос тих
па соч ків, смуг з най прос ті ших за об ри-
са ми узо рів, смуг, за ком по но ва них
більш роз ви не ни ми ор на мен таль ни ми
еле мен та ми та смуг зі сти лі зо ва них
форм (“кві точ ки”, “віт ря ки”, “ко за-
ки”).
за ха рак те ром ор на мен таль ні еле-
мен ти по бу то вих тка нин, оз доб ле них
“пе рек ла дом”, бу ли ге о мет рич ні, ге о-
мет ри зо ва ні, ви ко на ні в уза галь не ній
трак тов ці, в об ри сах яких мож на прос-
те жи ти і роз ви ток узо ру від смуг, пря-
мо кут них, скіс них і схід час тих еле-
мен тів до їх ком бі на цій.
за зміс том узо рів, їх ні ми наз ва ми
мож на прос те жи ти й роз ви ток мо ти вів
ор на мен ту від ге о мет рич них – “у плаш-
ки”, “кри ву лі”, “зуб ці”, рос лин но го – “у
га луз ки”, “ве ли кі й ма лі ро жі”, “гри-
боч ки”, “бі лі і чор ноб ри ві ма ков ки” до
зо о мор фних ("со бач ки”, “ка чеч ки”,
“ог не ва оса”, “осак"), образів пред ме тів
по бу ту ("гре бін ці”, “ві лоч ки”, “зас туп-
ці”, “ліх та ри ки"), зоб ра жень лю ди ни
(“у ко за ка”, “у чо ло вє ка”), аж до ар хі-
тек тур них мо ти вів (“віт ря ка”, “цер ков-
ки").
ко льо ро ва га ма тка них ви ро бів,
оз доб ле них “пе рек ла дом”, скла да ла ся з
трьох ко льо рів – бі ло го, чер во но го й
чор но го. го лов ним був ко лір тла, а в
ор на мен ті або всі нес ли од на ко ве ко льо-
ро ве на ван та жен ня, або ви ді лявсь
якийсь один, а два ін ші бу ли до по між ни-
ми.
оз доб лен ня по бу то вої тка ни ни
“пе рек ла дом” до сяг ло сво го най ви що го
роз вит ку нап ри кін ці хІх – на по чат ку
хх ст., з пер шої по ло ви ни ми ну ло го
сто літ тя, у зв’яз ку зі зрос тан ням ма ну-
фак тур но го ви роб ниц тва до маш нє
ви го тов лен ня тка ни ни по чи нає за не па-
да ти.
ужит ко ва тка ни на, прик ра ше на
“пе рек ла дом” – нас толь ни ки, на во лоч-
ки, руш ни ки, а над то за віс ки, різ ні за
ком по зи цій ним рі шен ням де ко ру, скла-
дом узор них еле мен тів, які вра жа ють
сво ї ми ху дож ньо- сти льо ви ми особ ли-
вос тя ми, уро чис тіс тю та мо ну мен таль-
ніс тю, – це яви ще яск ра ве, са мо бут нє,
мис тець ки до вер ше не. воно по пра ву
на ле жить до най кра щих здобут ків
ук ра їн сько го на род но го ткац тва кін ця
хІх – по чат ку хх ст.
_______________
* зап ро по но ва на ро бо та грунтується пе ре-
важ но на по льо вих ма те рі а лах, зіб ра них під
час екс пе ди цій до сіл ко рос тен сько го, ов руць-
ко го, На ро диць ко го й ра до мишль сько го районів
жи то мир ської об лас ті уп ро довж 1978–1979 рр.
|