До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Музейний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20576 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України / М. Василенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 26-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20576 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Василенко, М. 2011-06-01T09:51:23Z 2011-06-01T09:51:23Z 2008 До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України / М. Василенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 26-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20576 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Музейний збірник До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України |
| spellingShingle |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України Василенко, М. |
| title_short |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України |
| title_full |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України |
| title_fullStr |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України |
| title_full_unstemmed |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України |
| title_sort |
до проблеми проведення масових автентичних дійств в музеї народної архітектури та побуту нан україни |
| author |
Василенко, М. |
| author_facet |
Василенко, М. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Музейний збірник |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0071 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20576 |
| citation_txt |
До проблеми проведення масових автентичних дійств в Музеї народної архітектури та побуту НАН України / М. Василенко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 26-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vasilenkom doproblemiprovedennâmasovihavtentičnihdíistvvmuzeínarodnoíarhítekturitapobutunanukraíni |
| first_indexed |
2025-11-24T21:02:59Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:02:59Z |
| _version_ |
1850493722272202752 |
| fulltext |
26
наУкове вИданнЯ
усе жит тя ук ра їн сько го на ро ду
зу мов ле не ду хов ною куль ту рою. особ-
ли во ви раз но во на ви яв ля єть ся у на род-
них зви ча ях, об ря дах, мис тець кій твор-
чос ті, фоль кло рі, мо ві, ре лі гії то що.
ду хов на куль ту ра ук ра їн ців ста но-
вить єди не ці ле з ма те рі аль ною тра ди-
цій ною куль ту рою, кот ра ши ро ко пред-
став ле на в му зеї на род ної ар хі тек ту ри
та по бу ту НаН ук ра ї ни. за та кою кон-
цеп ці єю уже на від крит ті му зею в
1976 р. роз по ча ли від тво рю ва ти на род-
ні дійс тва, пок ли ка ні від род жу ва ти
тра ди цій ні ре мес ла та фоль клор.
з 1983 р. в му зеї по ча ли від тво рю-
ва ти ка лен дар ні об ря ди, які вхо дять до
скла ду зи мо вих, вес ня них, літ ніх та
осін ніх свят і пов’яза ні з річ ним аг рар-
ним ко лом або ро дин ни ми зви ча я ми. це
ко ляд ки, щед рів ки, вес нян ки, ру саль ні
піс ні, об жин ки, ве сіл ля та ін ші. об ря ди
пе ред ба ча ли вша ну ван ня пам’яті пред-
ків, ри ту аль ні об хо ди і при ві тан ня, ряд-
жен ня, дра ма тич ні сцен ки, фраг мен ти
ве сіл ля, тру до ві про це си, роз ва ги то що.
свя та суп ро вод жу ва ли ся ви ко нан ням
ка лен дар них об ря до вих пі сень, що сто-
су ва лися кож ної по ри ро ку. всі ці за хо-
ди до пов ню ва ли ся тра ди цій ною ат ри-
бу ти кою, на род ною сим во лі кою.
особ ли во го сен су зга да ні свя та на бу-
ли піс ля ос вя чен ня цер ков у му зеї
укра їн ською пра вос лав ною цер квою
ки їв сько го пат рі ар ха ту та гре ко- ка то-
лиць кою цер квою. На род ні за хо ди ста-
ли по єд ну ва ти із цер ков ни ми: різ двом,
во дох ре щем, вер бною не ді лею, ве лик-
день, ма ко віем, спа сом, пок ро вом, анд-
рієм, ми ко лаєм. від род жу ють ся у му зеї
і хра мо ві свя та. по се лах, де цер кви
бу ли зруй но ва ні ра дян ською вла дою,
лю ди й ни ні свят ку ють прес толь ні
“праз ни ки” – хра ми. у с. пи ро гів воз-
дви жен ську цер кву зни щи ли ще в
1934 р., а пи ро гів ці храм від зна ча ють і
сьо год ні. та ка си ла тра ди ції. “а яке то
бу ло ве ли ке свя то – прес толь ний праз-
ник. у с. ма ла ка ра туль – зга дує ін фор-
ма тор ка, – він при па дав на воз не сін ня.
хра мо ві з’їжд жа ли ся до цер кви на
свят ко ву служ бу на під во дах. бі ля цер-
кви зби ра ло ся все се ло. тут ви ру ва ло
жит тя. пе ре яс лав ські мі щан ки тор гу-
ва ли буб ли ка ми, цу кер ка ми. піс ля цер-
ков ної служ би всі лю ди за зи ва ли сво їх
ро ди чів чи су сі дів до се бе на храм.” 1
по діб не від бу ва єть ся і на му зей них свя-
тах. тра ди цій ни ми ста ють у му зеї і
хрес ні хо ди, які бу ли та кож за бо ро не-
ні ра дян ською вла дою ще в 30-і рр. хх
ст. та кі про це сії у се лах про во дять ся
до ве ли ких свят з ме тою ос вя чен ня
во ди, зіл ля, го ро ди ни, пло дів, сіль сько-
гос по дар ських ро біт, від бу ва ють ся
по ми наль ні па на хи ди.
На у ко вий ко лек тив му зею що ро ку
ор га ні зо вує понад двад ця ть куль тур но-
мис тець ких за хо дів ра зом із цер ков ни-
ми па ра фі я ми, фоль клор ни ми ко лек ти-
ва ми, на род ни ми майс тра ми. до цьо го
за лу ча ють ся уч ні, сту ден ти та всі, хто
не бай ду жий до зви ча є вої куль ту ри.
ми ре конс тру ю є мо на род ні об ря ди
зде біль шо го си ла ми ама тор ських і про-
фе сі о наль них фоль клор них ко лек ти вів,
яких націлюємо від тво рю ва ти дійс тва
за ре гі о наль ни ми особ ли вос тя ми.
про те все склад ні ше стає про во ди ти
справ жні ав тен тич ні свя та. ад же не
за бу вай мо, що сьо год ні вже ххІ сто літ-
тя. І хоч у сво є му ба га то ві ко во му роз-
вит ку на род на куль ту ра не за ли ша лася
за кон сер во ва ною, все ж їй при та ман на
пев на стій кість, по віль ні тем пи змін.
але вже в кін ці хІх ст. тран сфор ма цію
на род ної куль ту ри спос те рег ли са мі
се ля ни, від зна ча ю чи “що ста рі фор ми
по бу ту зни ка ють внас лі док змін умов
жит тя на се лі, че рез що се ля нин зму-
ше ний шу ка ти за со би для ви жи ван ня
до проблеми проведеННЯ масових автеНтиЧНих
дІйств в музеЇ НародНоЇ архІтектури та побуту
НаН украЇНи
Ì. Âàñèëåíêî (ì. Êè¿â)
27
до проблемИ проведеннЯ масовИХ автентИЧнИХ дІйств в мУЗеЇ народноЇ арХІтектУрИ
да ле ки ми за ро біт ка ми, прив но ся чи змі-
ни до ста ро го по бу ту, мо ви, фоль кло ру
то що”2.
про те, не зва жа ю чи на всі обс та ви-
ни, ри ту аль ні об ря ди на се лі на по ч. хх
ст. бу ли ще час ти ною дав ньої куль тур-
ної сис те ми, при та ман ної сві тог ля ду
всі єї гро ма ди, де ко жен се ля нин був не
па сив ним гля да чем, а сві до мим учас ни-
ком. “у кож но му ви пад ку лю ди схо ди-
ли ся ра зом і бра ли участь у інс ти ту ці а-
лі зо ва ній ді яль нос ті, яку не кон тро лю-
вав ніх то сто рон ній що до їхньо го се ре-
до ви ща” 3.
у 30-і рр. хх ст. спос те рі га є мо за не-
пад зви ча є во го по бу ту. Че рез еко но міч-
ну по лі ти ку, го ло до мо ри, по лі тич ні реп-
ре сії на род на твор чість на се лі ма ло
роз ви ва ла ся. “за не пад нас тіль ки ве ли-
кий, від зна ча ють дос лід ни ки, що нап-
ри кін ці цьо го де ся ти літ тя біль шість
ко лиш ніх ри ту аль них інс ти ту цій се лян-
сько го гро ма дян сько го сус пільс тва при-
пи ни ла своє іс ну ван ня” 4.
та ким чи ном, піс ля то го, як се лян-
ські інс ти ту ції ри ту аль ної ді яль нос ті
пе рес та ли бу ти доб ро віль ни ми, во ни
фун кці о ну ва ли ли ше як фоль клор ні
еле мен ти, збе ре же ні жмень кою лю дей
– блі дою імі та ці єю ко лись пов нок ров-
ної куль ту ри 5.
ці “фоль клор ні еле мен ти” іс ну ють і
сьо год ні, та й то – ли ше завдяки ен ту зі-
аз мові ке рів ни ків і учас ни ків фоль клор-
них ан сам блів. да єть ся взна ки нех ту-
ван ня то та лі тар но го ре жи му ду хов ною
спад щи ною ук ра їн ців про тя гом ба га тьох
де ся ти літь, ре зуль та том яко го є знач ні
втра ти в ца ри ні фоль кло ру. вже не є
по пу ляр ни ми, особ ли во се ред мо ло ді,
хо ро вий спів, ре пер ту ар об ря до вих
дійств вес ня но го, літ ньо го, осін ньо го й
зи мо во го цик лу. зде біль шо го су час ні
ко лек ти ви на род ної твор чос ті, за мість
об ря до вих пі сень на му зей них свя тах
ви ко ну ють ті ук ра їн ські піс ні, які спі ва-
ють ся будь- ко ли і будь- де. в 1976 р.
ке рів ник од но го з ро сій ських хо рів пи са-
ла в “прав ді”, що зі зник нен ням ши ро-
ких тра ди цій хо ро во го спі ву на се лі
ви ро ди лись і го ло си, змі ни лась са ма
фі зі о ло гія го ло со вих зв’язок 6. та ж
проб ле ма іс нує і в нас.
про те не втра чай мо на дію. по пе ред ні
по ко лін ня за ли ши ли ук ра їн цям ве ли-
чез ну пі сен ну спад щи ну, в то му чис лі й
об ря до ву, і то му на щад кам пот ріб но нею
умі ло ско рис та ти ся. Не дар ма ще в 1917
р. ки ри ло сте цен ко на з’їз ді вчи те лів
на род них шкіл заз на чив: “дай те в ук ра-
їн ській на род ній шко лі яко мо га біль ше
міс ця ук ра їн ській на род ній піс ні. во на,
піс ня, ба га то по мо же ро бо ті по на ці о на-
лі за ції шко ли, а з шко ли – й на ро ду…”7
у му зеї про ва дить ся прос віт ниць ка
прог ра ма що до від род жен ня на род ної
твор чос ті для ді тей. це і свя та на род но-
го мис тец тва з ди тя чи ми іг ра ми, за ба-
ва ми, вес нян ка ми, і шко ли на род них
мис тецтв із пи сан карс тва, ко вальс тва,
гон чарс тва, ви шив ки, ви ро бів із со ло ми.
але прос віт ниць ка ро бо та му зею не
за мі нить за галь но дер жав ної на ці о-
наль ної прог ра ми, яка б за без пе чу ва ла
ви хо ван ня ді тей на за са дах тра ди цій-
ної на род ної куль ту ри.
ве ли ке май бут нє за від род жен ням
зви ча їв ве ли кої ук ра їн ської ро ди ни, а
то му ве сіль ний об ряд, який ще збе ре-
же ний у ба га тьох ре гі о нах ук ра ї ни, не
по ви нен за бу ва ти ся. свя то ук ра їн сько-
го ве сіл ля про хо дить що о се ні в му зеї, і
ми спос те рі га є мо ве ли ку за ці кав ле ність
у від род жен ні цьо го об ря ду се ред гро-
мад ськос ті, зок ре ма се ред мо ло ді, сту-
дент ства. це під твер ди ли імп ро ві за ції в
сту ден тів На ці о наль но го уні вер си те ту
“ки є во- мо ги лян ська ака де мія” гу цуль-
сько го і над дніп рян сько го ве сіл ля у
му зей ній екс по зи ції. тре ба по пу ля ри-
зу ва ти цю ідею, вив ча ти і до но си ти до
за га лу кра су, по е зію і ви со ку мо раль
ук ра їн сько го тра ди цій но го ве сіл ля.
Яка ж си ту а ція скла ла ся сьо год ні на
те ре ні на род но го ма те рі аль но го мис тец-
тва? Ін ко ли зда єть ся, що ужит ко ве
де ко ра тив но- прик лад не мис тец тво
ми ну лих ро ків пе ре вер шує за сво ї ми
ху дож ні ми влас ти вос тя ми ро бо ти су час-
них майс трів. му зей же є дже рель ною
ба зою для вив чен ня та від тво рен ня усіх
ви дів на род но го тра ди цій но го мис тец-
тва. май же 500 на род них майс трів із
різ них ре гі о нів ук ра ї ни при їж джа ють
що ро ку до му зею, аби про де монс тру ва-
ти ба гатс тво дав ніх ук ра їн ських ре ме-
28
м. васИленко
сел: гон чарс тва, пи сан карс тва, ткац тва,
ки ли марс тва, різь бярс тва, пле тін ня з
різ ної си ро ви ни, роз пи сів то що. збе рег-
ли ся у пер шу чер гу ті осе ред ки на род-
но го мис тец тва, які ма ють гли бо ке ко рін-
ня на род ної тра ди ції, які змог ли від по-
віс ти на но ві куль тур ні за пи ти і во ло ді-
ють влас ним ху дож нім сти лем: опіш ня,
бо гус лав, ре ше ти лів ка, ко сів, ко ло мия,
пет ри ків ка, ва силь ків, Чер ні гів та ін .
ба га то цен трів де ко ра тив но- прик-
лад но го мис тец тва за не па ло, й пот ріб но
ба га то зу силь для їх від род жен ня. візь-
ме мо для прик ла ду хо ча б ук ра їн ський
на род ний одяг, скла до ві яко го мо жуть
бу ти втра че ні. На віть справ жня ви ши та
со роч ка, яка ста ла сво є рід ним по каз ни-
ком на ці о наль ної са мо і ден ти фі ка ції,
сим во лом ук ра ї ни і ко рис ту єть ся по пи-
том на віть у іно зем ців – тех но ло гія її
ви го тов лен ня мо же за бу тись. бо хто
сьо год ні доз во лить со бі сі я ти ко ноп лі,
як що вже й льон пе рес та ли ви ро щу ва-
ти? а чи ба га то ви ши валь ниць є в укра-
ї ні, що мо жуть від тво ри ти всі тра ди цій-
ні тех ні ки ви шив ки, зок ре ма “пух ли ки”
на жі но чій со роч ці, без яких ви ріб втра-
тить ав тен тич ність, ви шу ка ність і
не пов тор ність, при та ман ні йо му?
а ук ра їн ська плах та, якій не має
ана ло гів у сві ті? Ще на по чат ку хх ст.
цей вид по яс но го одя гу но си ли на око-
ли цях ки є ва. сьо год ні в м. пе ре яс лав-
хмель ниць ко му му зей ни ки від ро ди ли
плах ту, щоп рав да, не з вов ня ної си ро-
ви ни. але ж у справ жньої плах ти ос но-
ва бу ла вов ня на.
На сьо год ні втра че но май же всі цен-
три на род но го мис тец тва. мов чить
ре ше ти лів ка, ди кань ка, зінь ків, мир-
го род, ох тир ка, умань, зо ло то но ша, у
яких продукція вироблялася ко лись не
ли ше для міс це вих пот реб, а й ма ла
шир ше роз пов сюд жен ня. а хар ків у
се ре ди ні хІх ст. на дов го зак рі пив за
со бою сла ву сто ли ці шер стя ної тор гів-
лі8. то му, щоб ство ри ти справ жній тра-
ди цій ний одяг, тре ба по чи на ти від род-
жу ва ти всі тех но ло гіч ні опе ра ції по
йо го бу до ві. це сто су єть ся усіх ви дів
на род но го мис тец тва. сьо год ні на шим
зав дан ням є від ро ди ти ре мес ла і про-
мис ли ук ра ї ни. а од ним із най важ ли ві-
ших сьо год ніш ніх орі єн ти рів – спря му-
ван ня майс трів у по шу ках влас но го
об лич чя до ху дож ньо го ба га то ві ко во го
дос ві ду на ро ду. тра ди цій ність же по яс-
ню єть ся не тіль ки як влас ти вість пев-
них ре чей, форм, ідей, а і як єди на мож-
ли вість збе ре жен ня їх са мо бут нос ті. І
як що нам по щас тить не втра ти ти кра щі
над бан ня ук ра їн сько го на ро ду, то тим
са мим зак ла де мо під ва ли ни для куль-
тур но го роз вит ку май бут ніх по ко лінь.
_______________
1 ма те рі а ли екс пе ди ції в пе ре яс лав ський
р-н ки їв ської об лас ті в 2003 р. за пи са но від
беч ко о. а., 1918 р. н.
2 па дал ка л. Что ска за ло на се ле ние пол-
тав ской гу бер нии о сво ем ста ром бы те. – пол-
та ва, 1905. – с. 42–79.
3 тран сфор ма ція гро ма дян сько го сус пільс-
тва. ус на іс то рія ук ра їн ської се лян ської куль-
ту ри 1920–30 ро ків. – к., 1999. – с. 24.
4 там са мо. – с. 32.
5 там са мо. – с. 25.
6 кан це ди кас а. уро ки на род но го ис кусства.
– м., 1986. – с. 28.
7 сте цен ко к. ук ра їн ська піс ня в на род ній
шко лі: до по відь на з’їз ді вчи те лів на род них
шкіл Ям піль сько го по ві ту на по діл лі 25. 04. 1917
р. // спі вець ду ші на род ної: до 120 річ чя з дня
на род жен ня к. сте цен ка. – київ– фас тів, 2003.
– с. 7.
8 тру ды харь ков ско го гу берн ско го ста тис-
ти чес ко го ко ми те та о шер сто мой ном про из-
водс тве в г. харь ко ве. – х., 1869. – с. 52.
|