Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Музейний збірник
Date:	2008
Main Author:	Захарченко, Р.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20588
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки / Р. Захарченко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 74-77. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860235603415662592
author	Захарченко, Р.
author_facet	Захарченко, Р.
citation_txt	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки / Р. Захарченко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 74-77. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Музейний збірник
first_indexed	2025-12-07T18:23:56Z
format	Article
fulltext	74 м. ЄгУрнова – рік зас ну ван ня фор те ці св. Єли са ве- ти). без пе рер вний роз ви ток му зей ної спра ви пе ред ба чає впро вад жен ня но вих тех но ло гій. тіль ки пог либ ле не вив чен ня му зей них фон дів, ор га ні за- ція по е тап ної рес тав ра цій ної ро бо ти, згід но з пер спек тив ни ми пла на ми екс- по зи цій ної ро бо ти, доз во лить му зею збе рег ти най цін ні ші кра єз нав чі ра ри- те ти в май бут ньо му. _______________ 1. за кон ук ра ї ни “про охо ро ну куль тур- ної спад щи ни”. 2. за галь но дер жав на прог ра ма збе ре жен- ня та ви ко рис тан ня об’єк тів куль тур ної спад- щи ни на 2004–2010 ро ки. 3. ак ту аль ні проб ле ми фон до вої ро бо ти му зе їв. те ма тич ний збір ник. – к., 1988. 4. кро лау е. ор га ні за ція ро бо ти по збе ре- жен ню му зей них цін нос тей. кон спект лек цій. – м., 1985. 5. Наш край у XVI II ст. // ма те рі а ли об лас ної на у ко во- прак тич ної іс то ри ко- кра єз- нав чої кон фе рен ції. – кі ро вог рад, 2002. 6. ос но вы му зей ной кон сер ва ции и исс ле- до ва ния про из ве де ний стан ко вой жи во пи си. – м., 1976. самуЇл ЯН ожҐа – фуНдатор церкви архистратига михаЇла Із села дорогиНки Ðîìàí Çàõàð÷åíêî (ì. Êè¿â) су час ний стан ук ра їн ських іс то- рич них ака де міч них дос лід жень, на пре ве ли кий жаль, у де я ких ви пад ках справ ляє вра жен ня, ні би во ни зна хо- дять ся у ле ща тах сте ре о ти пів ра дян- сько го кра є знавс тва, че рез що на віть де я кі без за пе реч ні іс ти ни ні ве лю- ються, не вит ри му ю чи най мен шої кри ти ки. Яск ра во ілюс трує цю си ту а цію проб- ле ма да ту ван ня цер кви ар хис тра ти га ми ха ї ла із с. до ро гин ки, яка ни ні зна- хо дить ся в екс по зи ції му зею і є її сим- во лом, бу ду чи зоб ра же ною на емб ле мі скан се на. Не вда ю чись до де та лей, заз- на чи мо, що в ча со пи сі “пам’ят ки ук ра- ї ни” були опуб лі ко ва ні ре зуль та ти дос- лід жен ня ав то ра цих ряд ків, де на ос но- ві знач но го ма си ву но во за лу че них ар хів них до ку мен тів вста нов ле не іс тин- не да ту ван ня хра му. усіх за ці кав ле- них, а над то опо нен тів, від си ла є мо до цьо го дже ре ла. а за раз спро бу є мо зо се- ре ди тися на ос нов них мо мен тах зга да- но го пи тан ня. річ у тім, що храм, який до цьо го ча су вва жав ся зве де ним 1600 р. на осно ві ли ше од ні єї не об ґрун то ва ної згад ки в л. по хи ле ви ча, нас прав ді був зак ла де ний аж... на пів то ра сто річ чя піз ні ше – 24 чер вня 1750 р. ви пад ко во нат ра пив ши на дже ре ла, прис вя че ні ви ник нен ню зга да ної спо ру ди, ми звер ну ли ува гу на цю не від по від ність, ад же йдеть ся не про роз біж ність у кіль ка ро ків. Ще біль ше зди ву вав той факт, що при у ро чу ю чи в 2000 р. до “400-літ тя” хра му на у ко ву кон фе рен- цію, ніх то із її учас ни ків не на дав ін фор ма ції із то го ав тен тич но го до ку- мен та, який би став під ста вою для по діб них уза галь нень. од нак уже цей ви па док із не від по від ніс тю да ту ван ня у пра ці по хи ле ви ча на во дить на дум- ку про на яв ність у йо го роз від ках ін ших пе рек ру чень, по ми лок, ци тат із 75 самУЇл Ян ожҐа – ФУндатор церквИ арХИстратИга мИХаЇла ІЗ села дорогИнкИ ви пад ко вих та сум нів них дже рел. тре- ба зва жи ти й на те, що іс то рія хра му на си че на також ней мо вір ни ми при пу- щен ня ми су час них ін тер пре та цій. ці єю стат тею хо ті ло ся б роз ши ри- ти ко ло на ших знань про зга да ну спо- ру ду – дос лід жен ня прис вя че не (як не див но) пос та ті її фун да то ра – ки їв- сько го ри мо- ка то лиць ко го єпис ко па са му ї ла Яна ож ґи. та ким чи ном, ро бить ся спро ба по вер ну ти йо го ім’я із не бут тя, зо се ред жу єть ся ува га на тій ро лі, яку ві діг ра ва ла ця лю ди на не ли ше у ство рен ні цер кви в с. до ро гин- ка, а й вза га лі міс це вої гре ко- ка то- лиць кої па ра фії. до ро гин ка із пер шої чвер ті XVII ст. бу ла час ти ною фас тів ських ма єт нос- тей ки їв ських ла тин ських вла дик – т. зв. біс куп щи ни (а не ко заць ким се лом, як дех то на ма га єть ся те пер пе ре ко на- ти). во но змі ню ва ло влас ни ка із при- хо дом на ка тед ру но во го дос той ни ка. І ним у 1723 р. став са му їл Ян з ос си ож ґа. На ро див ся май бут ній ки їв ський біс куп приб лиз но в 1680 р. на Чер во ній ру сі – у львів сько му во є водс тві в ро ди ні львів сько го під ча шо го Юрія та львів ської хо ру жан ки ка те ри ни ан ни із со коль ниць ких. рід ож ґів гер бу ра вич мав ко ре ні в міс це вос ті ос си в рав ській зем лі, звід кі ля йо го пред- став ни ки пе реб ра ли ся ще в XV ст. на русь Чер во ну. са му їл Ян мав чис лен ну рід ню, зок- ре ма бра тів ан то нія, ми ко лая, сте фа- на, мож ли во, та кож анд рія ож ґу – зна но го про фе со ра ко ле гі у мів у льво ві, люб лі ні та кра ко ві, рек то ра мо нас ти- рів у Ярос ла ві, то ру ні, ка лі ші, льво ві, ста ніс ла ві та ост ро зі. ві до мо та кож, що дві сес три май бут ньо го ки їв сько го біс ку па ста ли чер ни ця ми ор де нів бе не- дик ти нок та кар ме лі ток. са му їл Ян опа но ву вав на у ки у львів сько му єзу їт- сько му ко ле гі у мі, а пос вя чен ня прий- няв близь ко 1704 р. в льво ві. Щоп рав- да, не зов сім зро зу мі ло, чим був спри- чи не ний йо го пе ре хід у 1706 р. до ка тед- раль ної холм ської ка пі ту ли на по са ду схо лас ти ка. про тя гом нас туп них 16 ро ків брав участь у сей мах, був де пу- та том у ко рон но му три бу на лі, ак тив но ви я вив се бе в жит ті холм ської ді є це зії, що ро ку на бу ва ю чи дос ві ду на різ них ад мі ніс тра тив них по са дах, од но час но ви ко ну ю чи обов’яз ки про бо ща спо чат- ку в уха нях, а зго дом і в ост ро зі в луць кій діє це зії. де та лі сход жен ня са му ї ла Яна ож ґи на ки їв ську ка тед ру дос те мен но не з’ясо ва ні, але в будь- я ко му ви пад- ку нап ри кін ці 1723 р. йо го вже бу ло на ній зат вер дже но. уро чис тий т. зв. інг- рес від був ся уже в 1724 р. у жи то ми рі, ку ди та кож бу ло пе ре не се но центр ки їв ських біс ку пів, а зго дом – у 1726 р. – і ка тед раль ної ка пі ту ли. Як вже зга ду ва лося, до ро гин ка бу ла на час біс купс тва ож ґи час ти ною йо го ді дич них во ло дінь, і по де ся ти літ- тях ру ї ни се ло по во лі від род жу ва ло- ся. про те ще в сер. XVI IІ ст., нез ва жа- ю чи на те, що йо го на се лен ня ста но ви- ло вже 53 дво ри із 385 жи те ля ми, с. до ро гин ка не ма ла на віть влас ної кап- ли ці, а йо го меш кан ці бу ли па ра фі я- на ми гре ко- ка то лиць кої цер кви с. при ши валь ня, що зна хо ди лося аж за 6 кі ло мет рів від до ро гин ки. це спри- чи ня ло ба га то труд но щів у дот ри ман- ні до ро ги ня на ми всіх цер ков них зви- ча їв. На реш ті 1750 р. спра ва зру ши ла з мер твої точ ки. са ме 2 трав ня то го ро ку за кло по тан ням міс це вої гро ма- ди са му їл ож ґа як ді дич до ро гин ки ви дав фун душ для май бут ньої цер- кви, що за по чат ку ва ло ство рен ня міс- це вої па ра фії на честь ар хис тра ти га ми ха ї ла. у цьо му до ку мен ті йдеть ся про те, що міс це ва гро ма да вис лов- лює ба жан ня “сво їм кош том” по бу ду- ва ти цер кву в се лі, об рав ши “свя то го ар хан ге ла ми ха ї ла за пат ро на й про тек то ра”, у зв’яз ку з чим при ши- валь ський па рох над си лає за пит ді ди- че ві про план по ді лу сво єї па ра фії для ут во рен ня окре мої – до ро гин- ської. у свою чер гу, ки їв ський ка то- лиць кий єпис коп по ру шив спра ву, яку роз гля нув ду хов ний суд ки їв- ської уні ат ської кон сис то рії у ра до- миш лі та ви дав 23 чер вня 1750 р., згід но сво го рі шен ня, так зва ну кон- 76 р. ЗаХарЧенко сен су – доз віл на ві док рем лен ня до ро- гин ської гро ма ди від при ши валь ської па ра фії та на зак ла ден ня цер кви. до ку мент був під пи са ний апос толь- ським про то но та рі єм о. ми хай лом при мо ви чем, який на ка зав за без пе- чи ти кон сен сі на леж ний фун душ. фун да ція са му ї ла Яна з ос си ож ґи в до ро гин ці бу ла ство ре на для то го, аби “тим [са мим] та ж гро ма да ма ла біль- шу змо гу хва ли ти бо га у трій ці с[вя- тій] Єди но го в цер кві йо го”. фун душ зат вер див два ґрун ти, на од но му з яких пе ред ба ча ло ся звес ти май бут ню цер кву та об лаш ту ва ти цвин тар – “між ти ми, ни ні іс ну ю чи ми гос по да- ря ми, а са ме між пи ли пом лит ви ном, си до ром Юр чен ком та Не чи по ром лит ви ном”, який мав “вздовж та вшир ві сім над цять саж нів”. дру гий ґрунт приз на чав ся “на го ро ди прий шло му от цю па ро хо ві” – “ґрунт ви мі ря ний, зва ний дзю бен ків, що бе ре по ча ток від го ро ду Іва на кри во го та ле жить лі во руч над до ро гою то го ж се ла до ро- гин ки, яка йде до се ла при ши валь ні”, який у свою чер гу мав “вздовж сто де вя нос то два са же ні, а вшир – двад- цять чо ти ри”. ра зом з тим, 22 трав ня 1750 р. за кло по тан ням гро ма ди та згід но пра ва ко ля ції фун да тор у лис ті ки їв сько му мит ро по ли то ві фло рі а но ві греб ниць- ко му пред ста вив до па ра фії “уч ти во- го” Іва на са муй ло ви ча, “ста теч ніс тю, по бож ніс тю [та] уче ніс тю дос тат ньою й взір це ви ми зви ча я ми доб ре нам ре ко мен до ва но го”. крім ґрун ту, який йо му на да вав ся за вже ци то ва ною на ми ерек цій ною гра мо тою, за ці єю осо бою ді ди чем бу ли зак ріп ле ні ще кіль ка дже рел при бут ку, які ма ли б за без пе чи ти гід не жит тя – мож ли- вість ко рис та ти ся з “уся ких по лів та сі но жа тей”, від пи са них на “цер кву в но вій фун да ції”, “при то му віль но го [пра ва ви ко рис тан ня] на опа лен ня де ре ви ни, яка ле жить у лі сі”, пра во “віль но го роб лен ня пи ва та го ріл ки три ра зи на рік, а са ме на свя та різ- два, ве ли кої Но чі та ти ту ляр не свя то тої ж цер кви”. ра зом з тим, по го див- ши ці ну, яку на ле жа ло зап ла ти ти міс- це во му орен да ре ві, звіль не но від “уся ких да нин, де ся тин та по во зів та ін ших обов’яз ків, які не ли чать ду хов- но му ста ну” й від “бджіль ної де ся ти- ни на ґрун ті, що йо му на ле жить”. крім то го, до ро гин ська гро ма да бу ла зо бов’яза на “прий шло му от цю па ро- хо ві сво є му та нас туп ни кам йо го що ро ку да ва ти [із дво ру] від шес ти во лів по дій ни ці жи та, від трьох во лів або па ри – по пів- дій ни ці, від пі шо го гос по да ря – по чвер ті з тим роз ра хун- ком, що би прий шлий отець па рох та нас туп ни ки йо го в най мен шо му ви пад- ку від [від пра ви] шлю бів, хре щень та по хо вань вдо воль няв ся” (!) свя ще ни- ко ві на ле жа ло “бу ти чуй ним бі ля до ві- ре них йо му ове чок хрис то вих, аби без свя тих та їн з цьо го сві ту не від хо- ди ли, що тиж ня с[вя ті] служ би й свя- та та ін ші від пра ви згід но об ря ду с[вя тої] грець кої уні ат ської цер кви сво є час но від прав ля ти”. фун да тор та кож за га ду вав, “ви ка зу ю чи вдяч- ність нам, при кож ній служ бі бо жій за нас, по ки жи є мо, а зго дом за нас- туп ни ків на ших [...] мо ли ти ся гос по- де ві”, а та кож за ли шав за со бою по жит тє ве пра во пат ро на ту, “аж по ки жи є мо”, а зго дом “до нас туп ни ків біс- купс тва на шо го ки їв сько го на віч ні ча си”, які ма ли дба ти про збе ре жен ня фун да ції ці лою та не до тор ка ною, від- да ю чи па ра фію під ду хов ну вла ду ки їв ської мит ро по лит ської єпар хії та “яс но вель мож но го йо го мос ці о. фло- рі а на греб ниць ко го, ар хи є пис ко па [та] мит ро по ли та ки їв сько го й ці лої ру си [...] та нас туп ни кам йо го”. Як стає ві до мо із за пи су ві зи та ції, яка від бу ла ся 26 бе рез ня 1751 р. й влас не упер ше сто су ва ла ся зга да ної цер кви, зак ла де но її бу ло “на прис- той но му міс ці пре ве леб ні шим Яс но- вель мож ним от цем ва си лем ко на ше- ви чем, де ка ном та па ро хом фас тів- ським” 24 чер вня 1750 р. “на під ста ві ерек ції, на да ної ді ди чем”. бу дів ниц- т во за вер ши ло ся, за піз ні ши ми дже- ре ла ми, за кіль ка ро ків, а на од вір ку з’явив ся на пис, що під твер джу вав час її зве ден ня – 1750 р. та ким чи ном, ки їв ський ка то лиць кий 77 єпис коп са му їл Ян із ос си ож ґа, у якос- ті фун да то ра спри яв зак ла ден ню ми хай- лів ської цер кви, що ни ні є од ним із най- цін ні ших взір ців ук ра їн ської сак раль ної ар хі тек ту ри в екс по зи ції му зею. ві дій шов у віч ність са му їл Ян ож ґа 1756 р. у льво ві й був по хо ва ний у міс- це во му єзу їт сько му кос те лі пет ра й пав ла, об ра ний біс ку пом ще за жит тя міс цем сво го віч но го спо чин ку. Щоп- рав да, піз ні ше, у 1784 р. тру ну з йо го ос тан ка ми бу ло пе ре ве зе но до жи то- ми ра, де 15 лип ня то го ж ро ку від бу- ло ся уро чис те по хо ван ня у під зе мел лі міс це вої ка тед ри. самУЇл Ян ожҐа – ФУндатор церквИ арХИстратИга мИХаЇла ІЗ села дорогИнкИ додаток Êîíñåíñ íà ñòâîðåííÿ ïàðàô³¿ â ñåë³ Äîðîãèíü (Äîðîãèíêà). Âèòÿã ³ç êíèã Êè¿âñüêî¿ ìèòðîïîëè÷î¿ êîíñèñòîð³¿ ó Ðàäîìèøë³. 23 ÷åðâíÿ 1750 ðîêó. àðê. 315. .
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20588
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0071
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:23:56Z
publishDate	2008
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Захарченко, Р. 2011-06-01T10:12:52Z 2011-06-01T10:12:52Z 2008 Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки / Р. Захарченко // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 74-77. — укр. XXXX-0071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20588 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Музейний збірник Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки Article published earlier
spellingShingle	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки Захарченко, Р.
title	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки
title_full	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки
title_fullStr	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки
title_full_unstemmed	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки
title_short	Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки
title_sort	самуїл ян ожґа – фундатор церкви архистратига михаїла із села дорогинки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20588
work_keys_str_mv	AT zaharčenkor samuílânožgafundatorcerkviarhistratigamihaílaízseladoroginki

Самуїл Ян Ожґа – фундатор церкви Архистратига Михаїла із села Дорогинки

Institution

Similar Items