Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Музейний збірник
Datum:	2008
1. Verfasser:	Колесник, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20593
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв / С. Колесник // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 94-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859656460229672960
author	Колесник, С.
author_facet	Колесник, С.
citation_txt	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв / С. Колесник // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 94-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Музейний збірник
first_indexed	2025-12-07T13:39:54Z
format	Article
fulltext	94 г. коЗІй ти на дніп ров сько го шля ху (“у гре ки”), яка збе рег ла ся до на ших ча сів і ста ла цен траль ною ву ли цею му зе ю- се ла. кра є ви ди із цер ква ми в цен трі, віт ря ка- ми і то по ля ми на око ли ці вже вик ли ка- ють асо ці а ції з дав нім ук ра їн ським се лом. ве ли ка ува га при ді ля лася ство- рен ню мік рок ра є ви дів ок ре мих са диб, в ос но ву яких ляг ли на род ні тра ди ції озе- ле нен ня. при про ек ту ван ні на ма га лися ура ху- ва ти особ ли вос ті лан дшаф ту уро чи ща го ра, від сут ність у ньо му во дой мищ зу мо ви ла по я ву двох штуч них став ків, а нав ко ло них – від по від них мік рок ра є ви- дів. му зей іс нує вже 40 ро ків. пам’ят ки на род ної ар хі тек ту ри, зна ряд дя пра ці, гос по дар ські прис трої та ме ха ніз ми, пред ме ти по бу ту, ви ро би на род ної твор- чос ті, що пе ре бу ва ли пев ний час у рід но- му се ре до ви щі, пе ре ве зе ні й рес тав ро ва- ні. Над хо дить час пов тор них рес тав ра- цій них ро біт. ви ни кає заг ро за для від- по від нос ті збе ре жен ня пам’яток, що про де монс тру ва ли від нов лю валь ні ро бо ти ос тан ніх ро ків, які про во ди лися си ла ми му зей них рес тав ра то рів. Із ко лек ти ву вже піш ли ті спе ці а ліс ти, які бу ду ва ли за на род ни ми бу ді вель ни ми тра ди ці я ми ха ти, гос по дар ські спо ру ди ще в 30-50-х ро ках хх ст., майс тру ва- ли хат нє на чин ня, меб лі, зна ряд дя пра- ці. про ек тна до ку мен та ція на ряд пам’яток на род ної ар хі тек ту ри ве деть- ся на не на леж но му рів ні, не вис та чає ква лі фі ко ва них рес тав ра то рів, а та кож від сут ні кош ти в пов но му об ся зі для оп ла ти їхніх пос луг та для прид бан ня від по від них бу ді вель них ма те рі а лів. все це вик ли кає три во гу не ли ше за до лю пам’яток на род ної ар хі тек ту ри, а й за всі до сяг нен ня ма те рі аль ної і ду хов ної куль ту ри на шо го на ро ду, які зіб ра ні, збе рі га ють ся у фон дах та екс- по ну ють ся у пе ре яс лав- хмель ниць ко- му му зеї на род ної ар хі тек ту ри та по бу- роль музеЇв у розвитку та популЯризацІЇ автеНтиЧНих форм фольклору й НародНого мистецтва Ñâ³òëàíà Êîëåñíèê (ì. Ê³ðîâîãðàä) сьо год ні ми все біль ше звер та є мось до сво го ми ну ло го – іс то рії, ре лі гії, на род но го по бу ту, зви ча їв, об ря дів, ві ру вань – до уяв лень на ших пред ків про при ро ду та бут тя. фоль клор та ет ног ра фія на бу ва ють ве ли кої по пу- ляр нос ті се ред різ них верств на се лен- ня, до шкіль них прог рам уве де но пред- мет “На ро до знавс тво”. себ то, цим ас пек том ук ра їн ської куль ту ри зай ма- ють ся вже на офі цій но му рів ні. хо ча дех то вба чає у та ко му яви щі щось ата- віс тич не та прик лад не, на дає йо му дру- го ряд но го зна чен ня. але ж, піз на ю чи се бе та свій рід, лю ди на діз на єть ся не ли ше про ми ну ле й су час не, а й прос те- жує шлях у май бут нє. “На род не мис тец тво – гли бин на кри- ни ця, звід ки ми чер па є мо нат хнен ня жи ти, лю би ти, тво ри ти, си лу пе ре ко- нан ня в іде а лах доб ра і ми ру. На род не мис тец тво – ду ша на ро ду, по ньо му мож на склас ти уяв лен ня про те, які ми є, які на ші іде а ли, упо до бан ня. На род не мис тец тво є, по су ті, ге но фон дом на шої ду хов нос ті, наг ро мад же ної про тя гом сто літь”, – зазначене в. пряд кою. кі ро вог рад щи на – уні каль ний іс то- рич ний центр ба га топ лас то вої куль ту- ри, у якій знай шли ві доб ра жен ня ті бур- хли ві со ці аль ні та ет но куль тур ні про це- си, що від бу ва ли ся тут у да ле ко му ми ну ло му. На зазначеній те ри то рії знай де но за лиш ки три піль ських по се- 95 роль мУЗеЇв У роЗвИткУ та попУлЯрИЗацІЇ автентИЧнИХ Форм ФольклорУ лень кім ме рій ських, скіф ських, сар мат- ських пле мен. ма те рі аль ні пам’ят ки (гли ня ний по суд, кам’яна та брон зо ва зброя, прик ра си тощо) цих на ро дів ма ють ба га то спіль них оз нак із ви ро ба- ми ран ніх слов’ян, що з’яви лися тут піз- ні ше. у XV–XVII ст. зем лі су час ної кі ро- вог рад щи ни вхо ди ли до скла ду воль- нос тей вій ська за по розь ко го. Із сер. XVI IІ ст. від бу ва єть ся ак тив не за се лен- ня цих те ри то рій пред став ни ка ми різ- них на ці о наль нос тей, ут во рю ють ся вій- сько ві по се лен ня. з’яв ля ють ся пе ре се- лен ці з авс тро- у гор щи ни (сер би, хор ва- ти, чор но гор ці, ма ке дон ці, мол да ва ни, бол га ри, гре ки, ал бан ці). ко ли в 1754– 1755 рр. бу ло спо руд же но фор те цю св. Єли са ве ти, цар ський уряд доз во лив осіс ти тут і ро сі я нам- роз коль ни кам. пред став ни ки різ них на ці о наль нос тей на ма га лися се ли тися ко ло ні я ми зад ля збе ре жен ня сво їх мо ви, зви ча їв, особ- ли вос тей по бу ту, ре ме сел, про те все од но від бу ва лося вза є моп ро ник нен ня, вза є моз ба га чен ня різ них куль тур. кі ро вог рад щи на – край та ла но ви тих лю дей. здав на тут по бу ту ва ли на род ні про мис ли як скла до ва час ти на гос по- дар ської та куль тур ної ді яль нос ті пере- се лен ців. особ ли во го роз вит ку на бу ли гон чарс тво, ви ши ван ня, ткац тво, пи сан- карс тво, різь блен ня по де ре ву. ви шив ка – один із різ но ви дів на род- но го де ко ра тив но- у жит ко во го мис тец т- ва, що здав на ві до мий у цьо му ре гі о ні. Ним зай ма ли ся жін ки різ них на ці о наль- нос тей. ці ка во, що на руш ни ках із сучасної кі ро вог рад щи ни по ряд з ук ра- їн ськи ми мо ти ва ми ба чи мо сти лі за ції кві тів під мол дав ські тра ди ції, зоб ра- жен ня лю дей з ба ла лай ка ми чи бі ля са мо ва рів, ха рак тер ні для ро сій сько го на род но го мис тец тва. Най більш по ши- ре ним був рос лин ний ор на мент, до во лі роз пов сюд же ною ви шив ка хрес ти ком, глад дю, за тя ган кою, стеб нів кою, за ни зу- ван ням то що. у кож ній кі ро вог рад ській сіль ській ха ті є різ но бар вні ви ши ті руш- ни ки, ска тер ти ни, сер вет ки, під зор ни ки, на во лоч ки, а у свят ко ві дні міс це ві жи те- лі одя га ють ви ши ті со роч ки. для цих предметів одягу ха рак тер не ви ко рис- тан ня чер во но го та чор но го, чер во но го та сі ро го ко льо рів, але до сить роз пов сюд- же ним є ви ши ван ня й ін ши ми ко льо ра- ми, особ ли во там, де від чу ва єть ся вплив мол дав ської та бол гар ської куль тур. ду же ці ка вим є мис тец тво гон чарс- тва. ар хе о ло ги ствер джу ють, що за по- чат ку ва ли йо го в на шо му краї ще три- піль ці (4000–2500 рр. до н. е.). три піль ські майс три лі пи ли гор щи ки, мис ки, гле чи- ки, ков ші, прик ра ша ли їх ор на мен том із кіл, ова лів, смуг, спі ра лей, зоб ра жен ня- ми тва рин і лю дей. ста тис тич ні да ні свід чать, що в хІх ст. най біль ши ми гон- чар ни ми цен тра ми ни ніш ньої кі ро вог- рад щи ни бу ли се ла ад жам ка, рів не, мо шо ри не, цвіт не, Іва нів ка, Но во ге ор гі- їв ка та ін. особ ли во сла ви ли ся ви ро би гон ча рів цвіт но го (те пер олек сан дрів- ський р-н кі ро вог рад ської обл.) – осе- ред ку ви роб ниц тва по лив’яно го не роз- ма льо ва но го по су ду. тут ви го тов ля ли чай ни ки, “тик ви”, гле чи ки, ку ман ці, ба риль ця, кух лі, мис ки, по лу мис ки, свіч- ни ки, сіль нич ки, скар бон ки, фі гур ний по суд, іг раш ки та скуль птур ки. ви ро би об ли ва ли зе ле ною і жов тою по ли ва ми. ке ра мі ка із цвіт но го ви різ ня єть ся ла ко- ніч ни ми від то че ни ми фор ма ми. Єди на її ок ра са – гру пи ре льєф них кіл та рів них заг либ лень (бо різ док), роз та шо ва них під він ця ми ви ро бу, що влас ти во та кож офор млен ню три піль ської ке ра мі ки. ці прос ті ре льєф ні оз до би ство рю ють світ- ло ті ньо ву гру на гла день кій по вер хні по су ди ни, фак тур но зба га чу ють її. під- по лив’яний роз пис з’явив ся на кі ро вог- рад щи ні ли ше в 30-х рр. хх ст., піс ля нав чан ня гру пи міс це вих майс трів у с. опіш ня пол тав ської обл. в ук ра ї ні в се ре ди ні хх ст. сла ви ли ся ви ро би цвіт- нян ських майс трів- ма лю валь ни ків мар’яни сво ро би, ми хай ла пог ріб но го, ксе нії бур мій та ін. Най ві до мі ши ми скуль пто ра ми цьо го се ла в по во єн ний пе рі од бу ли ва силь ку че рен ко, агей кой да, ав рам ка бак. На жаль, на кі ро- вог рад щи ні гон чарс тво май же за не па ло, то му при єм но від зна чи ти, що ос тан нім ча сом у кіль кох ра йо нах об лас ті (зок ре- ма, у знам’янсь ко му та олек сан дрій- сько му) в за галь но ос віт ніх шко лах та цен трах ди тя чої твор чос ті, на мис тець- 96 с. колеснИк ко му фа куль те ті кі ро вог рад сько го дер- жав но го пе да го гіч но го уні вер си те ту ім. в. вин ни чен ка вик ла да чі та на род ні майс три пе ре да ють сек ре ти цьо го ре мес- ла під рос та ю чо му по ко лін ню. де ре во об роб ний та ін ші по діб ні про- мис ли роз ви ва лися на пів но чі об лас ті, у лі со вій зо ні. здав на цей ре гі он сла вив ся ко ліс ни ка ми, стель ма ха ми, різь бя ра ми, меб ля ра ми, сто ля ра ми. се ред су час них майс трів ви різ ня ють ся сво єю май стер- ніс тю: гри го рій пи ли пи шин із гай во- рон сько го р-ну та ми хай ло гу са ров з доб ро ве лич ків сько го р-ну – твор ці чу до- вих меб лів, ба ре льє фів, скуль пту ри; ти мо фій пруд кун з доб ро ве лич ків сько- го р-ну, що ви го тов ляє му зич ні інс тру- мен ти, пряд ки, ку же лі, скри ні, мис ни ки, ко лис ки; во ло ди мир вєл ков з с. пер воз- ва нів ка кі ро вог рад сько го р-ну, що од на- ко во вір ту оз но ви го тов ляє і меб лі будь- я ких роз мі рів, і мі ні а тю ри з де ре ва (скуль пту ри ку ми та ку ма, пів ня на ти ну се ред гле чи ків, чор та, слов’янсь ких мі фіч них пер со на жів то що). ткац тво в краї на бу ло роз вит ку в XVI I I–хІх ст. під впли вом бол гар ських та мол дав ських пе ре се лен ців. у хІх ст. вже іс ну ва ло кіль ка ткаць ких ар ті лей та проц ві та ло ін ди ві ду аль не ви роб ниц- тво. у 1872 р. вов ня ні до мот ка ні ви ро би віль шан ських бол гар (із сучасної кі ро- вог рад щи ни) екс по ну ва ли ся на по лі- тех ніч ній вис тав ці в мос кві бу ли до сить по ці но ва ні. у 1929 р. майс три ні- ки ли- мар ни ці із с. лип няж ка доб ро ве лич ків- сько го р-ну ор га ні зу ва ли ар тіль “Чер- во ний ки лим”, що спе ці а лі зу ва ла ся на ви го тов лен ні гла день ких дво біч них ки ли мів. сьо год ні тра ди ції цьо го ре мес- ла про дов жу ють лип нязь кі ки ли мар ни- ці а. вов чен ко, м. бур ша, л. Юфе ро ва та майс три ні із різ них ра йо нів кі ро вог- рад щи ни, по ши ре не ін ди ві ду аль не ви роб ниц тво ки ли мо вих ви ро бів. На був роз вит ку та кий різ но вид ткац тва, як ви го тов лен ня го бе ле нів. ос тан нім ча сом ста ло ві до мим ім’я майс три ні олек сан- дри прен ко, що жи ве в кі ро вог ра ді й очо лює гур ток “ки ли марс тво” в ди тя- чо- ю наць ко му цен т рі. Не од но ра зо во її на го род жу ва ли на все ук ра їн сько му та міс це во му рів нях за ро бо ту з під рос та- ю чим по ко лін ням та дос ко на лі тво ри. ці ка вим ви да єть ся і мис тец тво пи сан карс тва кі ро вог рад щи ни, що ввіб- ра ло в се бе ба га то ві ко ві тра ди ції різ них на ці о наль нос тей. Най кра щі пи сан ки ви роб ля ють у віль шан сько му, онуф рі- їв сько му, до лин сько му р-нах. На жаль, у наш час ма ло за ли ши лося майс трів, які ви го тов ля ють ви ро би із со ло ми та ло зи, хоч і в цьо го про мис лу дав ні ко ре ні. збе рі га ють йо го сек ре ти зде біль шо го ен ту зі ас ти. світ ла на піс ко- ва із села Но ва пра га олек сан дрій сько- го р-ну са ма ті шить ша ну валь ни ків сво- ї ми ви ро ба ми і вод но час нав чає цьо му ре мес лу сіль ських діт ла хів у міс це во му бу дин ку твор чос ті. тра ди цій ні ко ши ки та ін ші ви ро би з ло зи та со ло ми до сі ви го тов ля ють у с. ус ти нів ка. при кі ро- вог рад ській місь кій стан ції юних тех ні- ків фун кці о нує гур ток, чле ни яко го ра зом з ке рів ни ка ми ла ри сою Яки ма- хою та алою дем чук ство рю ють чу до ві пан но та ком по зи ції із со ло ми. ос тан нім ча сом у об лас ті на бу ли по ши рен ня та кі не ха рак тер ні для кра- йо вих тра ди цій них ре ме сел ви ди на род- но го мис тец тва, як об’єм на ап лі ка ція, ви ти нан ки, ба тик. Як ба чи мо, лю ди, ос мис лю ю чи світ, йо го яви ща, праг нуть їхнього ес те тич- но го ві доб ра жен ня, а майс три, ви ко рис- то ву ю чи пам’ять ві ків, збе рі га ю чи тра- ди ції, тво рять су час не мис тец тво. му зей як осе ре док ду хов нос ті не мо же за ли ша ти ся ос то ронь. Як що в му зе ях об ра зот вор чо го мис тец тва ува- га ак цен ту єть ся на ес те тич но му зна- чен ні тво рів на род них мит ців, то для кра єз нав чо го му зею во ни пос та ють перш за все як сус піль не яви ще, пам’ят- ки іс то рії та куль ту ри. у фон дах кі ро вог рад сько го об лас- но го кра єз нав чо го му зею зна хо дять ся ви ши ті руш ни ки, на ці о наль не вбран ня різ них на ро дів, що про жи ва ли на цій те ри то рії (особ ли во цін ною є ко лек ція бол гар сько го одя гу хІх–хх ст.), зна- ряд дя пра ці, ви ро би на род них уміль ців то що. але пам’ятай мо, що му зей – це не прос то схо ви ще ма те рі аль них пам’яток іс то рії та куль ту ри. то му ми праг не мо як на йе фек тив ні ше ви ко рис- 97 то ву ва ти власні фон ди для дос лід ниць- кої, екс по зи цій ної, ви хов ної та прос- віт ниць кої ді яль нос ті. в екс по зи ції “краю мій” пос тій ни- ми екс по на та ми є ет ног ра фіч ні пред- ме ти, котрі ілюс тру ють весь про цес за се лен ня на шо го ба га то на ці о наль но- го краю. На жаль, брак екс по зи цій ної пло щі не дає змо ги наразі ство ри ти ок ре му ет ног ра фіч ну вис тав ку, але та кий за дум іс нує. вра хо ву ю чи те, нас кіль ки ці ка вою та не об хід ною для пред став ни ків різ них ві ко вих ка те го рій є сфе ра мис тец тва, пов’яза на зі зви ча я ми, об ря да ми, на род- ни ми про мис ла ми, екс кур со во ди на у ко- во- ос віт ньо го від ді лу про во дять бе сі ди з ви ко рис тан ням му зей них пред ме тів у нав чаль них зак ла дах та різ них ор га ні- за ці ях за те ма ми: “ук ра їн ська ха та”, “свя та та об ря ди на шо го на ро ду”, “за се- лен ня на шо го краю у XVI II ст.” то що. спів ро біт ни ки му зею ор га ні зо ву- ють пе ре сув ні вис тав ки, що де монс- тру ють особ ли вос ті на шо го ре гі о ну під час про ве ден ня все ук ра їн ських ог ля- дів на род ної твор чос ті (1999 р., 2001 р., 2004 р.), все ук ра їн ської ак ції “мис тец- тво од но го се ла”, все ук ра їн ських вис- та вок “ре гі о ни ук ра ї ни про по ну ють” то що. ме тою та ких за хо дів є про па гу- ван ня твор чос ті на род них майс трів кі ро вог рад щи ни. та кож що річ но ство- рю ють ся пе ре сув ні вис тав ки з ви ко- рис тан ням ет ног ра фіч них ма те рі а лів ми ну ло го та су час нос ті до по дій об лас- но го мас шта бу, та ких, як фес ти валь во каль но- хо ро во го мис тец тва “ка ли- но вий спів”, свя то ду хов но го спі ву “мо люсь за те бе, ук ра ї но”, свя то ко заць кої сла ви, тиж день на ці о наль- них куль тур. тіс но спів пра цю ю чи з ме то дис та ми об лас но го цен тру на род- ної твор чос ті, му зей ни ки відкривають но ві іме на на род них мит ців, сти му лю- ють їх ню твор чість. у квіт ні 2004 р., під час від крит тя се зо ну ди тя чої фі лар мо нії у при мі щен ні об лас ної фі лар мо нії ді я ла вис тав ка “Не цу рай мо ся, приз на вай мо ся...”, прис вя- че на ук ра їн ським об ря дам та зви ча ям зи мо во го та літ ньо го пе рі о дів. особ ли ве міс це в му зей ній екс по зи- цій ній сфе рі зай має цикл пер со наль них вис та вок тво рів на род них майс трів, який бу ло під го тов ле но піс ля твор чо го зві ту кі ро вог рад ської об лас ті в ки є ві в 2001 р. від ві ду ва чі про тя гом 2001–2002 рр. змог- ли більш де таль но оз на йо ми тися із твор- чіс тю тих мит ців, які особ ли во їм спо до- ба лися, але бу ли пред став ле ні на за галь- ній вис тав ці ли ше 1–5 тво ра ми. фор мою спів пра ці му зей ни ків та на род них майс трів є уз год жен ня сю же тів май бут ніх тво рів з ав то ра ми у від по від нос ті до пла ну ван ня вис тав ко- вої ро бо ти. тоб то му зей зна йо мить мит ців зі сво ї ми пла на ми на рік, і во ни ство рю ють са ме ті ре чі, що бу дуть екс- по ну ва ти ся під час му зей них за хо дів. так, для об лас но го свя та ко заць кої сла ви ви ши валь ни ця із с. знам’ян ка р. ай ва зов ська під го ту ва ла кіль ка пан но за ко заць ки ми мо ти ва ми, о. алек сан- дро ва з кі ро вог ра да ви го то ви ла пан но за тех ні кою ба тик, прис вя че не бит ві під бе рес теч ком; для твор чих ог ля дів у ки є ві ви ши валь ни ця І. ко ва лен ко з кі ро вог ра да ство ри ла 6 пан но за скіф- ськи ми мо ти ва ми, а м. Яв ту шен ко зі знам’янсь ко го р ну під го ту вав ці лу ко лек цію слов’янсь ких мі фо ло гіч них пер со на жів з ке ра мі ки; до 250-річ чя кі ро вог ра да спів ро біт ни ця від ді лу при ро ди на шо го му зею Н. за ва лій зро- би ла кіль ка пан но за тех ні кою ба тик, що зго дом екс по ну ва ли ся на вис тав ці до між на род но го дня му зе їв та ввій- дуть до юві лей ної вис тав ки (ве ре сень 2004 р.), прис вя че ній іс то рії та сьо го- ден ню міс та. ве ли ко го ре зо нан су на бу ла екс по зи- ція, у якій де монс тру ва ло ся по над 300 ви ши тих на род них руш ни ків із різ них ку точ ків об лас ті. ор га ні зо ва на во на бу ла об лас ним кра єз нав чим му зе єм спіль но з від ді лом ху дож ньої та тех ніч ної твор- чос ті про фе сій но- тех ніч них нав чаль них зак ла дів при уп рав лін ні ос ві ти обл дер- жад мі ніс тра ції. до все ук ра їн сько го свя та те ат раль- но го мис тец тва “ве рес не ві са моц ві ти” (ве ре сень 2004 р.) об лас ний кра єз нав- чий му зей зап ла ну вав від кри ти у сво їй фі лії, за по від ни ку- му зеї І. к. то бі ле ви ча (І. кар пен ка- ка ро го) “ху тір На дія”, роль мУЗеЇв У роЗвИткУ та попУлЯрИЗацІЇ автентИЧнИХ Форм ФольклорУ 98 с. колеснИк му зей іс то рії ук ра їн сько го хо ре ог ра фіч- но го мис тец тва. май бут ня екс по зи ція спри я ти ме прос те жен ню зв’яз ку від- род жен ня ук ра їн ської сце ніч ної хо ре ог- ра фії із твор чіс тю ко ри фе їв ук ра їн сько- го те ат ру, із роз вит ком ук ра їн сько го тан цю на кі ро вог рад щи ні. ок рім екс по зи цій ної ді яль нос ті, об лас ний кра єз нав чий му зей ро бить ак цент на ме то дич ній та кон суль та- тив ній ро бо ті. од ні єю з ос тан ніх ме то- дич них роз ро бок є “ме то дич ні ре ко- мен да ції зі ство рен ня екс по зи ції на род- но го мис тец тва та ху дож ніх про мис лів у му зе ях різ них форм влас нос ті”, під- го тов ле на спе ці а ліс та ми ор га ні за цій- но- ме то дич но го від ді лу. у ба га тьох му зе ях об лас ті іс ну ють ет ног ра фіч ні та ху дож ні від ді ли, тож зга да ні ме то- дич ні ре ко мен да ції ста нуть їм у при го- ді. до во лі час то на род ні майс три звер- тають ся за кон суль та ці я ми до му зей них пра ців ни ків що до зна чен ня ста ро вин ної сим во лі ки, що збе рег ла ся і ви ко рис то- ву єть ся у су час них тво рах. Їм до по ма га- ють сво ї ми роз’яс нен ня ми й спе ці а ліс ти в га лу зі ет ног ра фії з кі ро вог рад сько го дер жав но го пе да го гіч но го уні вер си те ту ім. в. вин ни чен ка, зна йом лять зі зраз- ка ми на род ної твор чос ті ми ну лих ча сів. Не од но ра зо во пра ців ни ків об лас но го кра єз нав чо го му зею зап ро шу ва ли до учас ті в об лас них се мі на рах, прис вя че- них збе ре жен ню на род них тра ди цій, су час но му роз вит ку на род но го мис тец- тва, на род них про мис лів. та кі се мі на ри про во ди ли ся для ке рів ни ків фоль клор- них ко лек ти вів об лас ті. Не що дав но на од но му з них спів ро біт ни ця му зею о. гри ца йо ва ви го ло си ла до по відь на те му “ме то ди ка вив чен ня та ви ко рис тан ня на род но го сце ніч но го одя гу в прак ти ці ама тор ських фоль клор них ко лек ти вів”. у фон дах му зею про тя гом ос тан ньо- го ча су з’яви лося ба га то різ но ма ніт них тво рів на род них майс трів, по да ро ва них ав то ра ми із вдяч ніс тю за спів пра цю і ро зу мін ня. у 2004 р. до 250-річ чя кі ро- вог ра да че рез за со би ма со вої ін фор ма ції ми ого ло си ли ак цію “по да руй му зею екс по нат”. се ред пред ме тів, що на дій- шли, бу ли й ро бо ти майс три ні Н. бре ди- хі ної – ви ши ті пан но. у від ді лі фон дів ство ре на й пос тій но по пов ню єть ся кар- то те ка твор ців на род но го мис тец тва об лас ті, якою ко рис ту ють ся спе ці а ліс ти му зею при ство рен ні но вих екс по зи цій, для дос лід ниць кої ро бо ти. для на у ко вих по шу ків у му зеї ство- ре ні гар ні умо ви. Не од но ра зо во му зей ні пра ців ни ки звер та ли ся до дос лід жен ня ок ре мих тво рів та ко лек цій із його фон- до вої збір ки (нап рик лад, т. гри гор’єва “ук ра їн ський ви ши тий руш ник у фон- до вих зіб ран нях му зею”, с. ко лес ник “На род ні ху дож ні про мис ли кі ро вог- рад щи ни”, п. ри бал ко “бол гар ська пи сан ка (до іс то рії ко лек ції пи са нок в. Яст ре бо ва)” та “пам’ят ки куль ту ри і по бу ту бол гар ських по се лень кі ро вог- рад щи ни у фон дах кі ро вог рад сько го об лас но го кра єз нав чо го му зею”, г. сту- жук “Чер во на кра шан ка”, в. мо мот “вне сок са мо ді яль них тан цю валь них ко лек ти вів м. кі ро вог ра да в роз ви ток куль тур них зв’яз ків ук ра ї ни із за ру- біж ни ми кра ї на ми із се ре ди ни XX ст.” то що). ця ро бо та має ве ли кі пер спек ти- ви в май бут ньо му. до пла нів за нять з му зе єз навс тва для спів ро біт ни ків му зею що ро ку вво- дять ся те ми, пов’яза ні з ет ног ра фі єю. у 2004 р. екс кур со вод на у ко во- ос віт ньо го від ді лу г. сту жук вис ту пи ла з до по від- дю “гон чарс тво на кі ро вог рад щи ні”, пла ну ва ло ся про ве ден ня май стер- кла- су з ке ра мі ки в май стер ні ко лек ці о не ра в. На гор но го, який з ча сом пе ре дасть му зею час ти ну сво єї ко лек ції. по пу ля ри зу ю чи на род не мис тец тво, об лас ний кра єз нав чий му зей бе ре актив ну участь у ство рен ні бук ле тів та ін ших ви дань за зга да ною те ма ти кою, роз мі щує ін фор ма цію про ху дож ні про- мис ли та на род них майс трів на веб- сто рін ці в Ін тер не ті. пла ну єть ся та кож участь у ство рен ні комп’ютер них та муль ти ме дій них прог рам, прис вя че них роз вит ку на род но го мис тец тва на кі ро- вог рад щи ні. об лас ний кра єз нав чий му зей спів- пра цює з різ ни ми ор га ні за ці я ми, ок ре- ми ми майс тра ми, під три му ю чи роз ви ток су час но го на род но го мис тец тва, де монс- т ру ю чи жи ву чість на род них тра ди цій, 99 зна йом ля чи су час ни ків із на ши ми та ла- но ви ти ми зем ля ка ми, до по ма га ю чи їм. му зеї – це скар бни ці пам’яті, іс то- рії у різ них їх фор мах і про я вах, во ни до по ма га ють лю дям від чу ти зв’язок ча сів, на ро дів, по ко лінь. у них ожи ває ми ну ле, ві доб ра же ні твор чий по шук віт чиз ня них мит ців, жит тя зви чай них кі ро вог рад ців у їх пов сяк ден них тур- бо тах, лю бов до рід но го краю, склад- ність іс то рич но го роз вит ку сус пільс- тва. _______________ 1. за кон ук ра ї ни “про охо ро ну куль тур ної спад щи ни”. 2. пос та но ва ка бі не ту мі ніс трів ук ра ї ни від 06.08.2003 № 1235 “про зат вер джен ня дер- жав ної прог ра ми роз вит ку куль ту ри на пе рі од до 2007 ро ку”. 3. пос та но ва ка бі не ту мі ніс трів ук ра ї ни від 20.07.2000 № 1147 “про зат вер джен ня по ло- жен ня про му зей ний фонд ук ра ї ни”. 4. пос та но ва ка бі не ту мі ніс трів ук ра ї ни від 30.03.2002 № 442 “про зат вер джен ня прог- ра ми роз вит ку му зей ної спра ви на пе рі од до 2005 ро ку”. 5. об лас на прог ра ма роз вит ку куль ту ри на 2003–2004 рр. 6. прог ра ма ін фор ма ти за ції га лу зі “куль- ту ра і мис тец тво” кі ро вог рад ської об лас ті на пе рі од до 2005 р. 7. прог ра ма роз вит ку му зей ної спра ви в кі ро вог рад ській об лас ті на пе рі од до 2005 р. 8. Іс то рія міст і сіл кі ро вог рад ської об лас ті ук ра їн ської рср. – к., 1972. 9. ла щук Ю. тра ди цій ні цен три на род но го мис тец тва // Нте. – 1978. – № 3. 10. ти щен ко а. ке ра ми ка Юж ной ру си и ук ра и ны вто рой по ло ви ны хІ І– хVІ ІІ ве ков. – к., 1982. 11. дан чен ко л. На род на ке ра мі ка се ред ньо- го под ніп ров’я. – к., 1974. 12. бо сий о., ха ри то нов г. Ча рів ний круг. – кі ро вог рад, 1993. 13. бар ви рід но го краю. бук лет. – 2001. 14. обе рі гай мо ху дож ні тра ди ції // со ці а ліс- тич на куль ту ра. – 1989. – № 4. роль мУЗеЇв У роЗвИткУ та попУлЯрИЗацІЇ автентИЧнИХ Форм ФольклорУ орНамеНтоваНІ Ярма з подІллЯ ªâãåí³ÿ Êîñàê³âñüêà, Â³êòîð Êîñàê³âñüêèé (ì. Â³ííèöÿ) Ще в не да ле ко му ми ну ло му яр мо бу ло од ні єю з най не об хід ні ших ре чей у гос по дарс тві ук ра їн сько го се ля ни на. без ньо го не об хо див ся та кож жо ден чу мак. На жаль, ет ног ра фіч ної лі те ра ту ри про цей пред мет до сить не ба га то. Єди- ною уза галь ню ю чою пра цею є ма те рі- а ли, опуб лі ко ва ні Н. заг ла дою в 1929 р. у дру го му ви пус ку “ма те рі а лів до ет но ло гії” 1. сьо год ні яр ма з по діл ля збе рі га ють- ся у різ них му зе ях на шої дер жа ви. так, ли ше в дер жав но му му зеї на род ної ар хі тек ту ри та по бу ту НаН ук ра ї ни їх дев’ять. з них чо ти ри ор на мен то ва ні: два яр ма із с. лу ги Че чель ниць ко го р-ну (дм-4112, дм-4113) та два з то маш піль сько го р-ну (дм-4599, дм-4560) він ниць кої обл. два яр ма (з пі щан сько го та жме рин сько го р-нів) збе рі га ють ся у він ниць ко му об лас но му кра єз нав чо му му зеї. ор на мен то ва ні яр ма бу ли по ши ре ні та кож у ін ших ре гі о нах ук ра ї ни. так, у му зеї І. гон ча ра збе рі га ють ся різь бле ні яр ма з Чер ка щи ни. а в дер жав но му му зеї ук ра їн сько го на род но го де ко ра- тив но го мис тец тва екс по ну єть ся ор на- мен то ва не яр мо із с. сун ки, що на Чер ка- щи ні. два яр ма, прик ра ше ні різь блен ням, ви яв ле ні на ми під час ет ног ра фіч ної екс пе ди ції до смт Че чель ник, що на пів-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20593
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0071
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:39:54Z
publishDate	2008
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Колесник, С. 2011-06-01T10:19:15Z 2011-06-01T10:19:15Z 2008 Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв / С. Колесник // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 94-99. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20593 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Музейний збірник Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв Article published earlier
spellingShingle	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв Колесник, С.
title	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв
title_full	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв
title_fullStr	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв
title_full_unstemmed	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв
title_short	Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв
title_sort	роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20593
work_keys_str_mv	AT kolesniks rolʹmuzeívurozvitkutapopulârizacííavtentičnihformfolʹkloruinarodnogomistectv

Роль музеїв у розвитку та популяризації автентичних форм фольклору й народного мистецтв

Institution

Ähnliche Einträge