Примхи долі, або Герой ненаписаного авантюрного роману: Григорій Павлович Ламздорф-Галаган (1910–2004)

• Дата: 2025
• Автор: Студьонова, Л.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Біографістика
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205982
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Примхи долі, або Герой ненаписаного авантюрного роману: Григорій Павлович Ламздорф-Галаган (1910–2004) / Л. Студьонова // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 145-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Метою статті є спроба відтворити життєпис графа Григорія Павловича Ламздорфа-Галагана (1910–2004), внучатого племінника Г.П. Галагана (1819–1888), який був схожий на пригодницький роман унаслідок історичних катаклізмів, що сталися в Російській імперії та Україні після 1917 р. і привели його на шлях незламної боротьби з комунізмом та до обрання ролі учасника германо-радянської війни, колаборанта нацистів. Методи дослідження: історизм, опис та аналіз. Наукова новизна: звернення до постаті Г.П. Ламздорфа-Галагана як до одного з представників роду Галаганів відбувається вперше. Він цікавий тим, що є по суті останнім представником білоемігрантів, хто воював в Іспанії 1936–1939 рр. на боці Франко, у 1940 р. – з німцями у Франції, служив перекладачем у німців на території СРСР в 1941 р. і створював у білоруському Осинторфі Російську національну армію (РНА) у 1942 р., яка згодом стала ядром армії генерала Власова. Будучи внучатим племінником Г. Галагана, граф Ламздорф перебував на відстані від України, бо зростав у петербурзькій аристократичній родині, яка вивезла його маленьким хлопчиком до Югославії, а потім до Франції. У Сокиринцях, маєтку свого двоюрідного дідуся, він, вочевидь, бував не часто. Після смерті графа його молодший син Михайло став спадкоємцем батькового архіву, де зберігалися «Спогади про Сокиринці» французькою мовою його дідуся П. Ламздорфа-Галагана. Завдяки цим документам М. Ламздорфу вдалося встановити зв’язки із Сокиринцями і згодом разом з кузиною Єлизаветою Блейк, дітьми й онуками відвідати родове гніздо Галаганів, Прилуки, Чернігів і Київ та доповнити документами із сімейного архіву родовий фонд Галаганів у Центральному державному історичному архіві України та Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана. Висновки: доля графа Г. Ламздорфа є прикладом того, як місця проживання за кордоном з раннього дитинства в емігрантському середовищі формували тип його поведінки; як спадкові, інтелектуальні, сімейні та психологічні фактори визначили його особистість. Він забув свою сімейну історію, пов’язану з Україною, був одержимий ідеєю покінчити з режимом Сталіна та всесвітнім комунізмом, обравши для цього шлях співробітництва з гітлерівцями, і назавжди опинився без Батьківщини.