Чи писав Іван Мазепа листи до хрещениці Мотрі Кочубей?

Метою дослідження-розслідування є вивчення доказів авторства листів гетьмана Івана Мазепи до хрещениці Мотрі. Завдяки проблемно-аналітичному методу автор ретельно дослідив-осмислив документи, публікації, в яких ішлося про контекст подій 1704, 1707–1708 рр. та стосунки генерального судді Василя Кочуб...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2025
1. Verfasser: Павленко, С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205983
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Чи писав Іван Мазепа листи до хрещениці Мотрі Кочубей? / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 139-144. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Метою дослідження-розслідування є вивчення доказів авторства листів гетьмана Івана Мазепи до хрещениці Мотрі. Завдяки проблемно-аналітичному методу автор ретельно дослідив-осмислив документи, публікації, в яких ішлося про контекст подій 1704, 1707–1708 рр. та стосунки генерального судді Василя Кочубея, членів його родини з володарем булави. Новизною матеріалу є те, що завдяки детальному огляду джерел автору вперше вдалося з’ясувати, що ініціатор доносу на правителя Гетьманщини формулював головні тези свого звинувачення без чіткого плану, в основному вже в дорозі до російських можновладців. Крім того, для зустрічі з ними він узяв низку допоміжних матеріалів, зокрема й листування Мазепи з хрещеницею. Але останнє не фігурувало в доносі. Листи були виявлені лише після арешту В. Кочубея. Інтимна кореспонденція за змістом не несла викривальної інформації про антимосковські погляди гетьмана, не свідчила про його аморальність, навпаки підтверджувала розсудливість, виваженість керманича в делікатній справі стосунків зі своєю хрещеницею. Висновки. Стаття спростовує версію про те, що насправді листи до Мотрі, хрещениці Мазепи, написав хтось із підлеглих Василя Кочубея на його прохання. Таку підробку легко було спростувати, звіривши почерк гетьмана з письмом виготовленого фальсифікату. Донощик навряд чи б наважився йти на такий крок, адже подібні дії легко викривалися та не давали йому істотних плюсів в обвинувачувальному процесі.