Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича
Метою статті є вивчення біблійних цитат серед покрайніх записів чернігівського архієпископа Лазаря Барановича на матеріалі двох примірників збірок його проповідей з відділу стародруків Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Новизна. Досягнення поставленої мети дало змогу простежити,...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205986 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича / О. Максимчук // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 107-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860111157605433344 |
|---|---|
| author | Максимчук, О. |
| author_facet | Максимчук, О. |
| citation_txt | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича / О. Максимчук // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 107-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Метою статті є вивчення біблійних цитат серед покрайніх записів чернігівського архієпископа Лазаря Барановича на матеріалі двох примірників збірок його проповідей з відділу стародруків Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Новизна. Досягнення поставленої мети дало змогу простежити, які біблійні книги український автор цитує найчастіше, якими перекладами Святого Письма користується, наскільки точно відтворює біблійний текст, та яку функцію виконують біблійні фрази на маргінесах його книжок. У статті використовувалися дескриптивний, текстологічний, компаративістичний методи. Здобуті висновки демонструють, що найчастіше серед маргіналій трапляються цитати з книг Нового Завіту та Псалмів церковнослов’янською мовою, однак Баранович наводить також біблійні стихи польською (переважно книги Старого Завіту) та значно рідше – латинською мовами. Цитати часто не дослівно повторюють друкований текст Святого Письма. Розбіжності можуть бути пов’язані з тим, що автор наводив Біблію з пам’яті, не дуже дбаючи про точність цитування. У випадку з церковнослов’янськими цитатами також можливо, що Баранович користувався не Острозькою Біблією, а іншими виданнями біблійних книг (наприклад, окремими виданнями Нового Завіту, текст яких дещо відрізнявся від острозького друку). Щодо покладеного на них функціоналу, біблійні цитати могли бути своєрідним доповненням до тексту, альтернативним епіграфом чи темою проповіді, – якщо припустити, що автор прагнув створити нову версію свого казання, або ж просто частиною читацького відгуку автора на власне ж творіння.
The purpose of the article is to study biblical quotations among marginal notes of Chernihiv Archbishop Lazar Baranovych, based on the material of two copies of his sermons from the department of the early printed books at the V. Vernadskyi national library of Ukraine. Novelty. Achieving this goal allowed for tracing which biblical books the Ukrainian author most frequently quotes, which translations of the Holy Scriptures he uses, how accurately he reproduces the biblical text, and what function biblical phrases on margins of his books serve. The article employs descriptive, textological, and comparative methods. The coclusions demonstrate that marginal notes most often include quotations from the New Testament and Psalms in Church Slavonic, although Baranovych also cites biblical verses in Polish (primarily from the Old Testament) and, much less frequently, in Latin. Quotations sometimes do not verbatim reproduce the printed text of the Holy Scriptures. Differences may be related to the fact that the author cited the Bible from memory, paying little attention to the precision of the quotes. In the case of Church Slavonic quotations, it is also possible that Baranovych used not the Ostroh Bible but other editions of biblical books (for example, separate editions of the New Testament, the text of which differed somewhat from the Ostroh print). Regarding their assigned function, biblical quotations could serve as a kind of addition to the text, an alternative epigraph, or the theme of the sermon – assuming that the author aimed to create a new version of their sermon – or simply as part of the authorʼs reader response to their own work.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2025. № 2
107
УДК 27-722.51
Ольга Максимчук
•
БІБЛІЙНІ ЦИТАТИ СЕРЕД ПОКРАЙНІХ ЗАПИСІВ
АРХІЄПИСКОПА ЛАЗАРЯ БАРАНОВИЧА
•
BIBLICAL QUOTES AMONG THE MARGINAL NOTES
OF ARCHBISHOP LAZAR BARANOVYCH
DOI: 10.58407/litopis.250212
© О. Максимчук, 2025. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6932-6434
Метою статті є вивчення біблійних цитат серед покрайніх записів чернігівського архієписко-
па Лазаря Барановича на матеріалі двох примірників збірок його проповідей з відділу стародруків
Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Новизна. Досягнення поставленої мети да-
ло змогу простежити, які біблійні книги український автор цитує найчастіше, якими перекладами
Святого Письма користується, наскільки точно відтворює біблійний текст, та яку функцію ви-
конують біблійні фрази на маргінесах його книжок. У статті використовувалися дескриптивний,
текстологічний, компаративістичний методи. Здобуті висновки демонструють, що найчастіше
серед маргіналій трапляються цитати з книг Нового Завіту та Псалмів церковнослов’янською мо-
вою, однак Баранович наводить також біблійні стихи польською (переважно книги Старого Заві-
ту) та значно рідше – латинською мовами. Цитати часто не дослівно повторюють друкований
текст Святого Письма. Розбіжності можуть бути пов’язані з тим, що автор наводив Біблію з
пам’яті, не дуже дбаючи про точність цитування. У випадку з церковнослов’янськими цитатами
також можливо, що Баранович користувався не Острозькою Біблією, а іншими виданнями біблій-
них книг (наприклад, окремими виданнями Нового Завіту, текст яких дещо відрізнявся від острозь-
кого друку). Щодо покладеного на них функціоналу, біблійні цитати могли бути своєрідним допов-
ненням до тексту, альтернативним епіграфом чи темою проповіді, – якщо припустити, що автор
прагнув створити нову версію свого казання, або ж просто частиною читацького відгуку автора
на власне ж творіння.
Ключові слова: маргіналія, цитата, проповідь, книжкове видання, Біблія, Лазар Баранович.
•
The purpose of the article is to study biblical quotations among marginal notes of Chernihiv Archbi-
shop Lazar Baranovych, based on the material of two copies of his sermons from the department of the ear-
ly printed books at the V. Vernadskyi national library of Ukraine. Novelty. Achieving this goal allowed for
tracing which biblical books the Ukrainian author most frequently quotes, which translations of the Holy
Scriptures he uses, how accurately he reproduces the biblical text, and what function biblical phrases on
margins of his books serve. The article employs descriptive, textological, and comparative methods. The
coclusions demonstrate that marginal notes most often include quotations from the New Testament and
Psalms in Church Slavonic, although Baranovych also cites biblical verses in Polish (primarily from the
Old Testament) and, much less frequently, in Latin. Quotations sometimes do not verbatim reproduce the
printed text of the Holy Scriptures. Differences may be related to the fact that the author cited the Bible
from memory, paying little attention to the precision of the quotes. In the case of Church Slavonic quotati-
ons, it is also possible that Baranovych used not the Ostroh Bible but other editions of biblical books (for
example, separate editions of the New Testament, the text of which differed somewhat from the Ostroh
print). Regarding their assigned function, biblical quotations could serve as a kind of addition to the text,
an alternative epigraph, or the theme of the sermon – assuming that the author aimed to create a new ver-
sion of their sermon – or simply as part of the authorʼs reader response to their own work.
Key words: marginal note, quote, sermon, book edition, Bible, Lazar Baranovych.
Серед українських церковних і громадсько-політичних діячів середини – другої поло-
вини XVII ст. чільне місце належить архієпископу Чернігівському та Новгород-Сівер-
ському Лазарю Барановичу (†1693). Наразі достеменно невідомо про місце й час його на-
родження. Викладач, а згодом ректор Києво-Могилянської колегії та настоятель Київсько-
го братського монастиря, у 1657 р. він очолює чернігівську кафедру, а 1666 р. отримує сан
Сіверянський літопис. 2025. № 2
108
архієпископа1. Почавши подвижницьке служіння в Києві, значну частину свого життя і
трудів архієпископ Лазар присвятив розвитку Чернігова як духовного та культурного осе-
редку Гетьманщини.
Лазар Баранович – плідний автор, доробок якого складають численні прозові та віршо-
вані твори, зокрема гомілетичні, поетичні та догматично-богословські тексти. Баранович
уклав та видав два збірники власних проповідей2, написаних церковнослов’янською мо-
вою, що мають назву «Меч духовний» (1666) і «Труби на дні нарочиті» (1674, інше видан-
ня того ж року вийшло під назвою «Труби словес проповідних»). Обидві збірки побачили
світ в друкарні Києво-Печерської лаври.
У відділі стародруків Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського зберіга-
ються два унікальних примірники цих видань – «Меч духовний» за шифром Кир. 1209п і
«Труби на дні нарочиті празників» за шифром Кир. 1185п, – що були у власності самого
автора й рясно списані його примітками. Маргіналії цих примірників, а також покрайні
записи, зроблені рукою Барановича, у московському Псалтирі (1653) за шифром
Кир. 3004п вивчала співробітниця відділу стародруків НБУ ім. В. Вернадського Марга-
рита Шамрай. Деякі із відчитаних нею записів опубліковані у виданні «Маргіналії в
стародруках кириличного шрифту XV–XVII ст. з фонду Національної бібліотеки України
ім. В. Вернадського»3. Загальний огляд та класифікацію маргіналій чернігівського архі-
єпископа М. Шамрай подає у статті «Невідомі записи Лазаря Барановича»4. На жаль, її до-
слідження лишилося незавершеним, а значна частина напрацювань не була опублікована.
Подальші студії над цією темою, зокрема виступи на наукових конференціях співро-
бітників відділу стародруків НБУВ, є логічним продовженням роботи М. Шамрай. Серед
опублікованих праць можна згадати статтю О. Матушек «Автокомунікація у творчості
Лазаря Барановича»5 та відповідний розділ із її монографії «Проповіді Лазаря Барановича
в дискурсі українського Бароко» («Автокомунікація Лазаря Барановича»6). Дослідниця за-
значає, що як матеріал вона використовує в основному маргіналії, відчитані М. Шамрай.
Утім, велика кількість маргіналій ще потребує прочитання та дослідження, адже вони
є невід’ємним складником інтелектуального і творчого доробку українського автора. Тож
пропонована студія, метою якої є виокремлення та загальний огляд біблійних цитат серед
покрайніх записів Лазаря Барановича, є черговим кроком на цьому шляху.
Маргіналії чернігівського архієпископа різні за змістом, мовою та функціями, які на
них покладено автором. Частина з них – цитати або парафрази з книг Святого Письма,
церковних піснеспівів, писань отців Церкви, авторів Середньовіччя та Нового часу, зокре-
ма теологів, біблійних коментаторів, проповідників, істориків тощо. Подеколи бачимо се-
ред них лише посилання на твір, навіть із зазначенням його сторінки, однак без самої ци-
тати. Частина маргіналій є чимось на кшталт благочестивих розмислів чи молитовних
звертань Барановича, помережаних біблійними алюзіями. Трапляються також віршовані
рядки, приказки, схематичні малюнки з підписами, наприклад, хреста, серця, півмісяця,
думки на важливі суспільно-політичні теми, як от протидія турецькій експансії, побутові
спостереження тощо.
Деякі з маргіналій пов’язані з надрукованим текстом, доповнюючи зміст і слугуючи
прикладом для викладеного у книзі. Це стосується передовсім біблійних стихів, які наво-
дить Лазар Баранович. Наприклад, на першій сторінці Слова на неділю 9 по зішестю Свя-
того Духа про ходіння Ісусове по морю з видання «Меч духовний» (арк. 145) вл. Лазар за-
нотовує цитати, що ілюструють головну ідею казання, – Ісус рятує людей у великій небез-
пеці, символом якої виступає буря на морі: «Прийде Сын человѣческій взискати и спасти
погибше» (див. Матвія 18:11), «Заблудих яко овча погибшая, взищи раба твого» (Псалмів
118:176). Зв’язок із текстом виявляється також у маргінальних фразах небіблійного по-
ходження. До прикладу, на першій сторінці Слова на неділю 2 по Пасці про Фому (збірник
1 Більше про біографію святителя див., наприклад: Матушек О. Проповіді Лазаря Барановича в дискурсі україн-
ського Бароко: монографія. Харків: Майдан, 2013. С. 15–21.
2 Лазаря Барановича можна вважати представником барокового типу проповідництва в Україні, до якого нале-
жать також Йоаникій Ґалятовський, Антоній Радивиловський, Димитрій Туптало, Варлаам Ясинський та ін.
Вплив ренесансної риторики і барокових смаків, ускладнення та урізноманітнення змісту, використання числен-
них стилістичних фігур, зміна структури проповідей та композиції цілих збірників, – усе це вирізняє українську
барокову проповідь від попередніх форм давньоукраїнської гомілії (див. детальніше характеристику українсько-
го проповідництва XVII–XVIII ст., наприклад: Броджі Дж. Барокова гомілетика у східнослов’янському культур-
ному просторі. Культурний поліморфізм українського світу. Київ: Дух і літера, 2022. С. 321–358).
3 Шамрай М. Маргіналії в стародруках кириличного шрифту XV–XVII ст. з фонду Національної бібліотеки
України ім. В. Вернадського. Київ, 2005. С. 39–56, 172–187.
4 Шамрай М. Невідомі записи Лазаря Барановича. Бібліотечний вісник. 2001. № 3. С. 29–32.
5 Матушек О. Автокомунікація у творчості Лазаря Барановича. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету
iм. В. Каразiна. 2012. № 994. Вип. 64. С. 29–32.
6 Матушек О. Проповіді Лазаря Барановича в дискурсі українського Бароко. С. 68–79.
Siverian chronicle. 2025. № 2
109
«Меч духовний») занотовано польськомовну приказку «Lapay Tomku poki na pomku»
(«Хапай, Томку, поки на сільці», арк. 10). Фраза означає приблизно «не втрачай нагоди»,
вона трапляється у давніх фразеологічних збірниках, наприклад, «Адагії» Ґжеґожа Кнап-
ського 1632 р.7 Баранович наводить приказку не випадково, адже проповідь і справді при-
свячена апостолу Фомі (Томі), який не вірить у воскресіння Христа й хоче торкнутися йо-
го руками, щоб переконатися в чуді.
Прикметно, що прислів’я наведено польською мовою, якою Баранович вільно володів
і писав твори, адже вона була мовою ділового спілкування багатьох уродженців Речі Пос-
политої. За спостереженнями М. Шамрай, вл. Лазар «церковнослов’янською послугову-
ється, зазвичай доповнюючи свою проповідь або друкований текст; польською віршує,
описує звичаї народів, стихійні явища, оцінює історичні події, цитує прислів’я; латин-
ською – наводить уривки з творів давніх християнських авторів, зокрема блаженного Ав-
густина та античних: Овідія, Діонісія Ареопагіта, Орігена та ін.»8.
Мовне «багатоголосся» притаманне усьому доробку Лазара Барановича: його гоміле-
тичні тексти видані церковнослов’янською мовою, а поетичні збірки – польською. Утім, у
текстах видань трапляються й українізми; окрім того, у бібліографії засвідчено україно-
мовні вірші авторства Барановича («Слово на Різдво», Чернігів, 16829). У його ж поль-
ськомовних працях можна побачити окремі фрази чи фрагменти латиною.
Назагал «польщизна» чернігівського архієпископа позначена регіональними особли-
востями. Він користувався периферійним (кресовим) діалектом, а саме: його південним
варіантом10. При цьому Лазар Баранович міг вдаватися до макаронізмів, змішуючи різні
мови в одному фрагменті, наприклад, вплітаючи у польський текст цитати церковнослов’-
янською, набрані латинськими літерами11. Непоодиноке використання латинських фраз
у переважно польському тексті – традиційне явище в українській письмовій культурі
др. пол. XVII – поч. XVIII ст.
Мультилінгвізм Лазаря Барановича відобразився і на біблійних цитатах, які він наво-
дить, зокрема у своїх записах на берегах книжок. Баранович використовує кілька перекла-
дів Біблії – церковнослов’янський, польський та латину.
Саме біблійні стихи становлять найбільшу групу поміж аналізованих маргіналій, що й
не дивно, зважаючи на сан автора та його активну проповідницьку діяльність, у якій він
спирався у першу чергу на Святе Письмо.
Хоча українська проповідь доби Бароко й відійшла від концепції простого коменту-
вання біблійного уривку, проте продовжувала спиратися на біблійні цитати та їх тлума-
чення як один зі стрижнів, довкола яких будується структура казання. Біблійні стихи за-
звичай використовувалися як мотто (епіграф), що відображало основну тему проповіді, до
якої постійно поверталися автори у своєму викладі. Учень Лазаря Барановича й інший ви-
значний проповідник того часу Йоаникій Ґалятовський зауважував: «Бо кождоє казаннє
моє ведлуг теми написано. Що в темѣ, тоє в ексордіум, и в наррацыи, и в конклюзыи
(вступі, основній частині, висновках – О. М.) знайдуєтся»12. Тому та сама цитата або й ін-
ші, пов’язані із нею ключовим словом, образом чи ідеєю інколи неодноразово повторю-
ються у тій же проповіді.
Біблійні цитати поміж маргіналій можуть виступати своєрідною альтернативою уже
вказаному в проповіді мотто. Часом Лазар Баранович позначав виписаний ним біблійний
стих словом thema; це може вказувати на те, що автор бачив його як ще одну «тему» (мот-
то) казання, яка покликана узагальнити основний зміст проповіді. Наприклад, на арк. 49
«Меча духовного» помітка thema передує цитаті «Възнесется Бог спасения моєго» (Псал-
мів 17:47), хоча проповідь (Слово на св. Четверток вознесіння Господня) має інший епі-
граф, теж із псалмів: «Вознесися не небеса Боже и по всей земли слава твоя» (Псалмів
56:6).
Як правило, після біблійної цитати Лазар Баранович вказує назву книги та розділ, звід-
ки її узято, а також стих чи зачало (для псалмів або уривків із Нового Завіту), що дає змо-
гу зіставити цитування автора з текстом Святого Письма. Такі вказівки є дуже помічні,
зважаючи на те, що почерк о. Лазаря не чіткий і погано читається, подекуди чорнила роз-
пливлися чи поблякли, а частина записів на краях аркушів була зрізана.
7 Knapiusz G. Thesavri Polonolatinogræci. T. 3: Adagia Polonica. Cracoviae: Typis Francisci Caesarii, 1632. P. 849.
8 Шамрай М. Невідомі записи Лазаря Барановича. С. 29.
9 Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам’ятки книжкового мистецтва: каталог стародруків, виданих на Україні. Львів: Вища
школа, 1981. Кн. 1: 1574–1700. № 603.
10 Лазаренко О. Особливості функціонування польської мови в Україні у XVII ст. (на матеріалі творів Лазаря Ба-
рановича): автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. Київ, 2005. С. 13.
11 Лазаренко О. Особливості функціонування польської мови в Україні… С. 15.
12 Ґалятовський Й. Ключ разумѣнія. Львів: Друкарня М. Сльозки, 1665. Арк. 514. Тут і далі в цитатах із джерел
спрощуємо орфографію, а також унормовуємо пунктуацію.
Сіверянський літопис. 2025. № 2
110
Після деяких цитат немає посилань на біблійні книги чи стихи, тому їх прочитання та-
кож вимагає ідентифікації маргіналії як частини біблійного тексту.
Особливості і тенденції у цитуванні Біблії Лазарем Барановичем ми продемонструємо
на прикладі переліку маргіналій на сторінках п’яти проповідей, обраних нами довільно
(виявлені цитати або парафрази зі Святого Письма наводимо у порядку розміщення – від
цитат на першій сторінці до цитат на останній сторінці проповіді, назви біблійних книг
подаєо за виданням Українського біблійного товариства 2020 р. за ред. Р. Турконяка):
Слово на неділю 2 по Пасці про Фому («Меч духовний», арк. 10–16 зв.):
Івана 20:28
Псалмів 22:1
Псалмів 67:21
Псалмів 3:9
Матвія 25:34
Матвія 6:10 або Луки 11:2
Луки 1:33 (парафраз)
Псалмів 76:2
Івана 20:22
1 Коринтян 12:3
Матвія 7:21
Колосян 3:11
Івана 20:27
Псалмів 28: 1–2
Матвія 26:23
Матвія 5:13
Пісня пісень 2:1
Псалмів 76:3
Солунян 4:16
Івана 9:35–39
Івана 3:18–19
Івана 3:21
Івана 20:25
Івана 20:27–28
Івана 10:9
Матвія 23:4
Івана 20:25
Івана 20:28
Луки 24:39–40
Івана 20:28
Всі зазначені цитати наведено церковнослов’янською мовою.
Слово на св. Четверток вознесіння Господня («Меч духовний», арк. 48–56):
Псалмів 17:47 (церковнослов’янською, двічі на сторінці)
Приповістей 15:20 (польською мовою)
Івана 16:28 (церковнослов’янською, двічі на сторінці)
Ісаї 2:17 (церковнослов’янською)
Луки 24:51–52 (церковнослов’янською)
Псалмів 17:47 (церковнослов’янською)
Псалмів 37:22–23 (церковнослов’янською)
Псалмів 17:47 (церковнослов’янською)
Псалмів 143:5 (церковнослов’янською)
Приповістей 15:21 (церковнослов’янською)
Івана 3:21 (церковнослов’янською)
Івана 8:14 (церковнослов’янською)
Івана 8:22–23 (церковнослов’янською)
Псалмів 118:14 (церковнослов’янською)
Івана 17:13,11 (церковнослов’янською)
Йова 41:25 (польською мовою)
Колосян 3:1 (церковнослов’янською)
Івана 16:10 або 16:16 (церковнослов’янською)
Приповістей 15:20 (польською мовою)
Луки 24:51–53 (церковнослов’янською)
Ефесян 4:10 (церковнослов’янською)
Йова 15:15 та Йова 4:18 (церковнослов’янською, але через посередництво польської)
Об’явлення 12:9
Слово на неделю 9 по зішестю Святого Духа про ходіння Ісуса по морю («Меч ду-
ховний», арк. 145–150 зв.):
Йова 28:11 (польською мовою)
Мудр. Іс. Сираха 23:28 (польською мовою)
Матвія 18:11 (церковнослов’янською)
Siverian chronicle. 2025. № 2
111
Псалмів 118:176 (церковнослов’янською)
Ісаї 49:15 (латиною)
Пісня пісень 5:2 (латиною)
Матвія 8:27 (церковнослов’янською)
Матвія 17:5 (церковнослов’янською)
Псалмів 77:1 (церковнослов’янською)
Слово перше на воздвиження Честного Хреста Господня («Труби на дні нарочиті»,
арк. 21–28):
Псалмів 93:2 (церковнослов’янською)
Псалмів 98:2 (церковнослов’янською)
1 Коринтян 1:18 (польською мовою)
Псалмів 66:3 (церковнослов’янською)
Івана 19:34 (церковнослов’янською)
Івана 12:32 (латиною)
Івана 19:22 (латиною)
Матвія 6:3 (церковнослов’янською)
Об’явлення 9:4 (церковнослов’янською)
Слово на святу великомученицю Варвару («Труби на дні нарочиті», арк. 84–88 зв.):
Колосян 3:21 (церковнослов’янською)
Пісня пісень 2:6 (польською)
Псалмів 36:24 (церковнослов’янською)
1 Коринтян 7:38 (церковнослов’янською)
Псалмів 65:12 (церковнослов’янською)
Псалмів 91:12 (церковнослов’янською)
Матвія 11:12 (польською)
Буття 1:28 (польською)
1 Коринтян 7:38 (церковнослов’янською).
У підсумку, з 83 цитат (якщо один стих повторювався кілька разів, ми рахували його
як окремі цитати) 4 наведено латиною, 9 польською, решта 70 – церковнослов’янською,
хоча при цьому 1 цитата є, ймовірно, перекладом із польської Біблії. У відсотковому від-
ношенні приблизно 5% цитат – латинські, близько 11% – польські, а решта, 84% відповід-
но – церковнослов’янські.
Як випливає з нашого переліку, автор найчастіше цитує книги Нового Завіту (Єванге-
лія й Послання апостолів) та книгу Псалмів (Псалтир). Цитати з інших книг Святого
Письма, зокрема старозавітних, він виписує значно рідше. Як правило, Новий Завіт і псал-
ми автор подає церковнослов’янською мовою, а Старий Завіт – польською і латиною, але
є і винятки.
М. Шамрай припускає, що Лазар Баранович наводив біблійні цитати з пам’яті, оскіль-
ки часто вони мають розбіжності з текстом Святого Письма13. Однак постає питання: за
якими книгами він запам’ятовував тексти? Адже, наприклад, церковнослов’янський текст
в окремих виданнях Апостола, Псалтиря, Нового Завіту не завжди «до титли і коми» збі-
гається з текстом Острозької Біблії. Тому деякі невідповідності цитат із маргіналій Бара-
новича Острозькій Біблії можуть бути пов’язані з тим, що він користувався іншими дру-
ками Святого Письма. Це припущення дозволяє також пояснити, чому автор цитує Ста-
рий Завіт переважно польською мовою – імовірно, у нього «під рукою» не було повного
видання церковнослов’янської Біблії.
Отже, зіставимо маргіналії Барановича із текстом Острозької Біблії, а також двох ви-
дань XVII ст. – Євангелія (Львів, 1636) та Нового Завіту і Псалтиря (Київ, 1658) –
див. Таблиця 1. Щодо польськомовних біблійних цитат, порівняємо їх із католицькими пе-
рекладами Леополіти (1561), Якуба Вуєка (1599) та протестантським перекладом Берес-
тейської (Радзивілівської) Біблії (1563) – див. Таблиця 2. Остання, «кальвіністська» Біблія,
попри конфесійні розбіжності, все ж була знана на теренах православної України14.
Назагал наші спостереження підтверджують припущення М. Шамрай про неточно на-
ведені біблійні фрагменти; це стосується не лише цитування церковнослов’янської Біблії,
а й польського перекладу Книги книг.
Приклади зі стихами Матвія 18:11 і Псалмів 77:1 підтверджують думку, що Лазар Ба-
ранович міг послуговуватися не Острозькою Біблією, а іншими друками біблійних книг,
оскільки маргіналії збігаються саме з київським та/чи львівським виданнями. Інші прикла-
ди демонструють, що в цих випадках український автор не дбав про точність цитати і на-
водив її приблизно по пам’яті. Відмінності від кодифікованого тексту Святого Письма пе-
13 Шамрай М. Невідомі записи Лазаря Барановича. С. 30–31.
14 Тимошенко Л. Берестейська (Радзивілівська) Біблія 1563 р. та її вплив на релігійні культури Східної Європи.
Український археографічний щорічник. 2013. Вип. 18. С. 210–2013.
Сіверянський літопис. 2025. № 2
112
реважно незначні – використання іншої форми слова, правопис, пропуск одного слова то-
що. Часом має місце зміна порядку кількох слів у реченні.
Таблиця 1.
Маргіналії Острозька Біблія Євангеліє 1636 Новий Завіт
і Псалтир 1658
Івана 8:14 Вим откуду пр[і]-
идох и камо иду,
вы же не висте от-
куду придох15 и
камо иду (останнє
закреслено – О.М.)
граду («Меч ду-
ховний», арк. 50)
Вѣм откуду прі-
идох и камо иду,
вы же не вѣсте
откуду прихожду
и камо гряду
Вѣм откуду прі-
йдох и камо иду.
Вы же не вѣсте
откуду прихожду
и камо гряду
Вѣм откуду прі-
идох и камо иду,
вы же не вѣсте
откуду прихожду
и камо гряду
Івана 5:19 Не может Сын о
себѣ творити ни-
чесоже, аще не єже
видит отца творя-
ща («Меч духов-
ний», арк. 132 зв.)
Не может Сын
творити о себѣ
ничесоже, аще не
єже видит отца
творяща
Не может Сын
творити о себѣ
ничесоже, аще не
єже видит отца
творяща
Не может Сын
творити о себѣ
ничесоже, аще не
єже видит отца
творяща
Матвія 18:11 Прийде Сын че-
ловѣческій взи-
скати и спасти по-
гибше («Меч ду-
ховний», арк. 145)
Прійде бо Сын
человѣческій
взыскати и спас-
ти погибшаго
Прійде бо Сын
человѣческій
възыскати и спас-
ти погибшее
Прійде бо Сын
человѣческій
възыскати и спас-
ти погибшее
Псалмів 77:1 «Вне[м]лите лю-
діє мои законови
моєму, приклоните
ухо ваше во гла-
голы уст моих»
(«Меч духовний»,
арк. 150)
Внемлите людіє
мои закон мой,
приклоните ухо
ваше въ глаголы
уст моих
Внѣмлите людіє
мои законови
моєму, прикло-
ните ухо ваше въ
глаголы уст моих
Луки 11:41 От сущих вас да-
дите милостиню и
се вся чиста вам
буду[т] («Труби
словес проповід-
них», арк. 91)
Обаче в сущих
дадите милосты-
ня, и се вся чиста
вам будут
Обаче в сущих
дадите милосты-
ня, и се вся чиста
вам будут
Обаче от сущих
вам дадить ми-
лостыню: и се
вся чиста вам бу-
дут
До того ж можемо навести приклад незначного скорочення автором біблійної цитати,
зроблене, як видається, з метою економії місця. Так, на арк. 28 «Меча духовного» автор
звертається до книги Об’явлення: «И речено бысть им, да не вредят, но точію человѣки,
иже не имут печати Божія на челѣхъ своих» – до порівняння в Острозькій Біблії: «И рече-
но бысть им, да не вредятъ травы земныя, ни всякого злака, ни всякого древа, но че-
ловѣкы точію, иже не имут печати Божія на челѣх своих» (Об’явлення 9:4).
Тепер звернімося до польськомовних біблійних цитат. У Таблиці 2 зведено різні варі-
анти перекладу біблійних стихів, які ми відчитали серед маргіналій. На її основі можна
зробити висновок, що цитуючи Святе Письмо по-польськи, Лазар Баранович, найімовірні-
ше, використовує католицький переклад Якуба Вуєка, яким послуговувалися й інші укра-
їнські автори, наприклад, Йоаникій Ґалятовський16 (це був загальноприйнятий і найбільш
популярний польський переклад того часу, адже до тексту Біблії Леополіти висували ба-
гато претензій, а протестантські переклади не набули серед українців широкого вжитку).
Таблиця 2
Маргіналії Біблія Леополіти Біблія Вуєка
Берестейська
Біблія
Пісня
пісень 2:6
Lewa ręka iego pod
głową moią a prawa
iego obłapi mie
(«Труби на дні на-
рочиті», арк. 84)
Ręka iego lewa
pod głową moią, a
prawica iego obłapi
mię
Lewa ręka iego
pod głową moią, a
prawica iego ob-
łapi mię
Lewą rękę swą
niechay podłoży
pod głowę moię, a
prawicą swą nie-
chay mię obłápi
15 Тут і далі виділення жирним шрифтом наші.
16 Сімович В. Спроби перекладів св. Письма у творах Й. Галятовського. Записки товариства ім. Шевченка.
Львів, 1930. Т. 99: Ювілейний збірник на пошану акад. Кирила Студинського. Ч. 1: Праці філологічні. С. 51–80
II рах.
Siverian chronicle. 2025. № 2
113
Второза-
коння 28:13
Postawi Pan głowạ
a nie ogonem y bẹd-
ziesz zawsze na wier-
chu a nie na spodku
(«Труби на дні на-
рочиті», арк. 91)
Postawi cię Pan
Bog twoy glową,
nie ogonem, y będ-
ziesz zawsze gorą,
a nie dołem
Postawi cię Pan
głową, a nie ogo-
nem, y będziesz
zawsze na wierz-
chu, a nie na spod-
ku
Y uczyni ćie
Pán przednieys-
zim a nie posled-
nieyszym (w ży-
dowskim stoi,
Głową a nie Ogo-
nem – зноска), y
będźiesz wyższy a
nie niższy
Софро-
нії 1:17
Utrapie prawie(?)
ludzi[e] y chodzi[ć]
będą jako sliepi bo
Pan[u] zgrzeszyli
(«Меч духовний,
арк. 128 зв.)
Y utrapię ludzie,
że będą chodzić
iako slepi, iż (prze-
ćiwko) Panu
zgrzeszyli
Y utrapię ludzie,
y będą chodzić
iako slepi, bo
zgrzeszyli Panu
Sćiśnieniem
utrapię ludźi, y
będą iako ślepi
chodźić, abowiem
zgrzeszyli Pánu
Йова 28:11 Do glẹbokosci rzek
doszedł, y tajemne
rzeсz[y] na iasne po-
łozył («Меч духов-
ний, арк. 145 зв.)
Głębokości też
rzek wybadał, y
rzeczy taiemne na
swiatłość wywiodł
Głębokości też
rzek wybadał, y
rzeczy taiemne na
światłość wywi-
ódł
Zawściąga rzek,
aby nie wylewa-
ły, a rzeczy skryte
wywodzi na jaśnią
Отже, наведені Барановичем стихи можуть майже дослівно повторювати Біблію Вуєка
(Пісня пісень 2:6, Второзаконня 28:13), а можуть мати й відмінності, що полягають, на-
приклад, у зміні порядку слів (Софронії 1:17) або навіть перефразуванні цитати, коли
письменник наводить її досить приблизно (Йова 28:11). Подібна імпровізація, ймовірно,
свідчить про те, що Баранович відтворював зміст фрагменту, не пам’ятаючи його дослів-
но.
Про те, що Лазар Баранович користувався польським перекладом Святого Письма, мо-
жуть свідчити також цитати церковнослов’янською мовою, які, однак, є калькою з поль-
ської. Ідеться про контамінацію двох стихів із книги Йова 15:15 та 4:18, що їх знаходимо
на арк. 56 «Меча духовного»: «Небеса не суть чисти пред очима єго и во ангелах своих
обрите неправост». В Острозькій Біблії текст відрізняється від маргіналії Барановича:
«Небо же нечисто пред ним» і «На аггелы своя жестоко» відповідно. Натомість у Біблії
Вуєка бачимо майже дослівний збіг: «Y niebiosa nie są czyste przed oczyma iego» та «Y w
anyolach swoich nalazł nieprawość» (натомість дещо інакший переклад у Біблії Леополіти:
«Y niebiosa nie są czyste przed oblicżnośćią iego» та «Y w angielach swoich nalazł nieprawoś-
ći»; а також у Берестейській Біблії: «Ani też niebiosa są bez zmázy przed ocżymá iego» та
«Y w anielech swych niedostatek bacży»).
Наведені приклади демонструють, що Баранович і справді користувався польським
текстом Біблії, найімовірніше перекладу Якуба Вуєка, проте часом його маргіналії відчут-
но розходяться з друкованим виданням Святого Письма.
Цитування Біблії латиною серед записів Лазаря Барановича спорадичне. Можемо вка-
зати на такі цитати: Ісаї 35:5 («Меч духовний» арк. 132), Ісаї 49:15 («Меч духовний»
арк. 145 зв.), Пісня пісень 5:2 («Меч духовний» арк. 146), Об’явлення 3:19 («Меч духов-
ний» арк. 151), Івана 12:32 («Труби на дні нарочиті» арк. 25 зв.), Івана 19:22 («Труби на
дні нарочиті» арк. 25 зв.). Латиномовні фрази точно відтворюють першоджерело, хоча ча-
сом автор скорочує латинські слова, зокрема використовуючи титла. Невелика кількість
латинських цитат є ознакою того, що проповідник не дуже часто користувався текстом
Вульгати.
Біблійні фрази на берегах власних книжок є виявом читацького відгуку Лазаря Барано-
вича на свої твори, його діалогом із самим собою. Припускаємо, що автор свідомо повер-
тався до своїх уже надрукованих творів із метою компонування якоїсь нової, доповненої
чи переробленої версії проповіді. Водночас як у друкованих казаннях, так і в тексті маргі-
налій він має схильність до нанизування біблійних цитат, наводячи кілька стихів із різних
книг і розділів один за одним. Таке накопичення цитат можна пояснити фігурою ампліфі-
кації, до якої любить вдаватися автор. Контамінація фраз біблійного походження переме-
жовується звертаннями до Бога чи іншими власне авторськими словами. При цьому біб-
лійні цитати ніяк не виокремлені – ані відступом від інших записів, ані посиланням на
джерело. Прикладом такого наративу є частина авторських нотаток на верхньому полі ар-
куша 10 збірки «Меч духовний»: «Господь мой и Бог мой (імовірно, Івана 20:28, оскільки
на арк. 16 зв. маргіналія теж містить це звертання у складі повнішої цитати з Івана 20:28 –
О.М.), Господь пасет мя (Псалмів 22:1 – О.М.), Бог наш Бог спасати («Бог наш, Бог єже
спасати» Псалмів 67:21 – О.М.), Спаситель (?) наш, спасет нас, Господнє єст спасеніє, и
на лудех своих благословеніє («Господнє єсть спасеніє, и на людех твоих благословеніє
твоє» Псалмів 3:9 – О.М.), сіє прийдите благословеніи отца моєго, наслѣдуйте уготован-
Сіверянський літопис. 2025. № 2
114
ноє вам царствіє («Пріидите благословеніи отца моєго, наслѣдуйте уготованноє вам цар-
ствіє» Матвія 25:34 – О.М.), сіє да прийдет царствіє твоє («Да пріидет царствіє твоє» Мат-
вія 6:10 чи Луки 11:2 – О.М.), сему бо царствію не будет конца («И царствію єго не будет
конца» Луки 1:33 – О.М.)». Таке нагромадження значної кількості біблійних цитат, поміж
яких важко «почути» голос самого автора, опоетизовує мову Барановича, наближає її до
стилістики сакрального тексту, надає їй майже пророчого звучання.
Прикметно, що та сама біблійна цитата на маргінесах однієї й тієї ж проповіді може
повторюватися неодноразово. Наприклад, на аркушах Слова на св. Четверток вознесіння
Господня (збірка «Меч духовний») цитата з Псалмів 17:47 «Вознесется Бог спасенія
моєго» (або «И да вознесется Бог спасенія моєго») трапляється аж чотири рази, причому
двічі – на першій сторінці казання. До того ж на аркушах тієї самої проповіді двічі повто-
рено стих Приповісті 15:20 «Syn mędry uwesela oyca» (зокрема й на початку проповіді на
гравюрі-заставці), і один раз ця ж фраза записана церковнослов’янською: «Сын премудр
веселит отца». На відміну від вищезгаданої цитати з Псалмів, яка лексемою «вознесется»
пов’язана із центральною темою проповіді на Вознесіння, стих із Приповістей Соломона
напряму не стосується казання, хіба що у своєму алегоричному прочитанні – як вказівка
на Ісуса як слухняного Сина свого Батька – Бога-Отця.
У підсумку варто зауважити, що Лазар Баранович часто лишає виписки з біблійного
тексту на маргінесах своїх книжок. Найбільше цитат він наводить із книг Нового Завіту та
Псалмів, в основному послуговуючись церковнослов’янською мовою. Книги Старого За-
віту автор найчастіше цитує польською. До латиномовної Біблії він вдається спорадично.
Біблійні цитати церковнослов’янською не завжди збігаються з текстом Острозької Біблії,
можливо, Баранович користувався іншими виданнями окремих книг Святого Письма того
часу, наприклад, Новим Завітом і Псалтирем 1658 р. Імовірно також те, що вл. Лазар на-
водив Біблію по пам’яті, тому допускав невеликі погрішності.
Порівняння польських цитат із Біблії вказує на те, що Лазар Баранович, найімовірніше,
користувався перекладом Якуба Вуєка, однак теж не завжди наводив його дослівно, часом
змінюючи або навіть перефразовуючи текст Святого Письма.
Активне цитування Біблії вказує на те, що Лазар Баранович мав добру пам’ять, яка
дозволяла пригадувати та занотовувати біблійні фрагменти, дотичні до змісту казання. В
окремих випадках виписані цитати слугували альтернативною «темою» чи мотто пропові-
ді. Значеннєві паралелі між біблійними стихами на маргінесах і текстом казань дозволя-
ють припустити, що вони могли бути своєрідними доповненнями до вже опублікованих
проповідей або ж свідченням роботи Барановича над новими церковними ораціями.
Іл. 1: Перша сторінка слова на свято Вознесіння Господнього зі збірки
«Меч духовний» Лазаря Барановича (Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського,
відділ стародруків та рідкісних видань, шифр Кир. 1209п).
Siverian chronicle. 2025. № 2
115
Іл. 2: Перша сторінка слова на свято
великомучениці Параскеви зі збірки
«Труби на дні нарочиті празників»
(Національна бібліотека України
ім. В.І. Вернадського, відділ стародруків
та рідкісних видань, шифр Кир. 1185п).
Іл. 3 : Перша сторінка слова на свято
великомучениці Варвари зі збірки «Труби
на дні нарочиті празників» (Національна
бібліотека України ім. В.І. Вернадського,
відділ стародруків та рідкісних видань,
шифр Кир. 1185п).
References
Brodzhi, Dzh. (2022). Kulturnyi polimorfizm ukrainskoho svitu [Cultural polymorphism of the Ukrai-
nian world]. Kyiv, Ukraine.
Lazarenko, O. (2005). Osoblyvosti funktsionuvannia polskoi movy v Ukraini u XVII st. (na materiali
tvoriv Lazaria Baranovycha) [Features of the functioning of the Polish language in Ukraine in the 17th c.
(based on works of Lazar Baranovich)]. Kyiv, Ukraine.
Matushek, O. (2012). Avtokomunikatsiia u tvorchosti Lazaria Baranovycha [Auto-communication in
writings of Lazar Baranovych.]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. Karazina – Bulle-
tin of V. Karazin Kharkiv national university, 994, Is. 64, P. 29–32.
Matushek, O. (2013). Propovidi Lazaria Baranovycha v dyskursi ukrainskoho Baroko: monohrafiia
[Sermons of Lazar Baranovych in the Discourse of the Ukrainian Baroque: a monograph]. Kharkiv, Ukrai-
ne.
Shamrai, M. (2001). Nevidomi zapysy Lazaria Baranovycha [Unknown records of Lazar Baranovych].
Bibliotechnyi visnyk – Library bulletin, 3, P. 29–32.
Shamrai, M. (2005). Marhinalii v starodrukakh kyrylychnoho shryftu XV–XVII st. z fondu NBU
im. V. Vernadskoho [Marginalia in old Cyrillic prints of the 15th–17th c. from the V. Vernadsky national
library of Ukraine]. Kyiv, Ukraine.
Tymoshenko, L. (2013). Beresteiska (Radzyvilivska) Bibliia 1563 roku ta yii vplyv na relihiini kultury
Skhidnoi Yevropy [The Brest (Radziwill) Bible of 1563 and its influence on the religious cultures of Eas-
tern Europe]. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk – Ukrainian archaeographic yearbook, 18,
P. 196–218.
Максимчук Ольга Василівна – кандидат філологічних наук, науковий співробітник
відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вер-
надського (Голосіївський просп., 3, м. Київ, 03039, Україна).
Maksymchuk Olha – candidate of philological sciences, researcher at the department of old
and rare books of the V. Vernadsky national library of Ukraine (3 Holosiivskyi Av., Kyiv,
03039, Ukraine).
E-mail: zubrytska@yahoo.com.ua
Сіверянський літопис. 2025. № 2
116
Дата подання: 12 жовтня 2024 р.
Дата затвердження до друку: 20 квітня 2025 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Максимчук, О. Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича. Сіве-
рянський літопис. 2025. № 2. C. 107–116. DOI: 10.58407/litopis.250212.
Цитування за стандартом APA
Maksymchuk, О. (2025). Bibliini tsytaty sered pokrainikh zapysiv arkhiiepyskopa Lazaria Baranovy-
cha [Biblical quotes among the marginal notes of Archbishop Lazar Baranovych]. Siverianskyi litopys – Si-
verian chronicle, 2, P. 107–116. DOI: 10.58407/litopis.250212.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-205986 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:12Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Максимчук, О. 2025-08-22T12:11:30Z 2025 Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича / О. Максимчук // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 107-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205986 27-722.51 10.58407/litopis.250212 Метою статті є вивчення біблійних цитат серед покрайніх записів чернігівського архієпископа Лазаря Барановича на матеріалі двох примірників збірок його проповідей з відділу стародруків Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Новизна. Досягнення поставленої мети дало змогу простежити, які біблійні книги український автор цитує найчастіше, якими перекладами Святого Письма користується, наскільки точно відтворює біблійний текст, та яку функцію виконують біблійні фрази на маргінесах його книжок. У статті використовувалися дескриптивний, текстологічний, компаративістичний методи. Здобуті висновки демонструють, що найчастіше серед маргіналій трапляються цитати з книг Нового Завіту та Псалмів церковнослов’янською мовою, однак Баранович наводить також біблійні стихи польською (переважно книги Старого Завіту) та значно рідше – латинською мовами. Цитати часто не дослівно повторюють друкований текст Святого Письма. Розбіжності можуть бути пов’язані з тим, що автор наводив Біблію з пам’яті, не дуже дбаючи про точність цитування. У випадку з церковнослов’янськими цитатами також можливо, що Баранович користувався не Острозькою Біблією, а іншими виданнями біблійних книг (наприклад, окремими виданнями Нового Завіту, текст яких дещо відрізнявся від острозького друку). Щодо покладеного на них функціоналу, біблійні цитати могли бути своєрідним доповненням до тексту, альтернативним епіграфом чи темою проповіді, – якщо припустити, що автор прагнув створити нову версію свого казання, або ж просто частиною читацького відгуку автора на власне ж творіння. The purpose of the article is to study biblical quotations among marginal notes of Chernihiv Archbishop Lazar Baranovych, based on the material of two copies of his sermons from the department of the early printed books at the V. Vernadskyi national library of Ukraine. Novelty. Achieving this goal allowed for tracing which biblical books the Ukrainian author most frequently quotes, which translations of the Holy Scriptures he uses, how accurately he reproduces the biblical text, and what function biblical phrases on margins of his books serve. The article employs descriptive, textological, and comparative methods. The coclusions demonstrate that marginal notes most often include quotations from the New Testament and Psalms in Church Slavonic, although Baranovych also cites biblical verses in Polish (primarily from the Old Testament) and, much less frequently, in Latin. Quotations sometimes do not verbatim reproduce the printed text of the Holy Scriptures. Differences may be related to the fact that the author cited the Bible from memory, paying little attention to the precision of the quotes. In the case of Church Slavonic quotations, it is also possible that Baranovych used not the Ostroh Bible but other editions of biblical books (for example, separate editions of the New Testament, the text of which differed somewhat from the Ostroh print). Regarding their assigned function, biblical quotations could serve as a kind of addition to the text, an alternative epigraph, or the theme of the sermon – assuming that the author aimed to create a new version of their sermon – or simply as part of the authorʼs reader response to their own work. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Літературознавчі студії Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича Biblical quotes among the marginal notes of Archbishop Lazar Baranovych Article published earlier |
| spellingShingle | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича Максимчук, О. Літературознавчі студії |
| title | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича |
| title_alt | Biblical quotes among the marginal notes of Archbishop Lazar Baranovych |
| title_full | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича |
| title_fullStr | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича |
| title_full_unstemmed | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича |
| title_short | Біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа Лазаря Барановича |
| title_sort | біблійні цитати серед покрайніх записів архієпископа лазаря барановича |
| topic | Літературознавчі студії |
| topic_facet | Літературознавчі студії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205986 |
| work_keys_str_mv | AT maksimčuko bíblíinícitatiseredpokrainíhzapisívarhíêpiskopalazarâbaranoviča AT maksimčuko biblicalquotesamongthemarginalnotesofarchbishoplazarbaranovych |