«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник?
Метою статті є дослідити сприйняття Візантії в інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій пресі міжвоєнного періоду. Після припинення функціонування Візантії як окремої держави її політична і культурна спадщина продовжила своє існування у подальші століття (Nachleben, за...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205989 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? / Р. Авдикович // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 82-88. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-205989 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Авдикович, Р. 2025-08-22T12:11:55Z 2025 «Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? / Р. Авдикович // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 82-88. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205989 94(37-44-11):070(477.83/86)«1918/1939» 10.58407/litopis.250209 Метою статті є дослідити сприйняття Візантії в інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій пресі міжвоєнного періоду. Після припинення функціонування Візантії як окремої держави її політична і культурна спадщина продовжила своє існування у подальші століття (Nachleben, за словами Ігоря Шевченка, або ж Byzance après Byzance, як це окреслює румунський історик Ніколає Йорґа). Географічні межі її впливу поширилися й вона далі актуалізовувалася у сферах мистецтва та літератури, політико-ідеологічному й науковому дискурсах, церковному середовищі тих територій, що потрапили в орбіту візантійського впливу. У 20-х–30-х рр. ХХ ст. Візантія оживає й на сторінках галицьких часописів, відгукуючись спектром різних поглядів та оцінок щодо її ролі в цивілізаційному розвитку українських земель. Методологія дослідження. У статті застосовано семіотичний підхід до вивчення значень і змісту, які вкладали галицькі інтелектуали у поняття «візантійство». Наукова новизна: у статті вперше використаний семіотичний підхід при дослідженні сприйняття Візантії в різних інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій періодиці. Галичина розглядається як простір взаємодії, проникнення й збагачення цивілізацій та культур і вписується у ширший загальноукраїнський та європейський контексти. Висновки. Широкий спектр сприйняття Візантії в Галичині від негативного до цілковито позитивного прийняття, аж до ідеї можливої реставрації Візантії, та значна кількість дописів про «візантійство» говорить про те, що це поняття функціонувало на межі різних семіосфер, через що й виникла певна напруга з його оцінкою. Окрім того «візантійство» було важливим маркувальним чинником, який виконував функцію окреслення географічних меж української держави і об’єднавчим елементом для її різних частин, однією зі складових української ідентичності. The purpose of the publication is to study the perception of Byzantium in intellectual circles of eastern Galicia based on publications in Galician press of the interwar period. After the cessation of functioning as a separate state, its political and cultural heritage continued to exist in the following centuries (Nachleben, according to Ihor Shevchenko, or Byzance après Byzance, as outlined by Romanian historian Nicolae Iorga). The geographical boundaries of its influence expanded, and it was further actualised in the fields of art and literature, political, ideological, and scientific discourses, and the church environment of those territories that fell into the orbit of Byzantine influence. In the 20s–30s of the 20th c., Byzantium also appeared on the pages of Galician magazines, responding to various views and assessments of its role in the civilisational development of Ukrainian lands. Research methodology. The article applies a semiotic approach to studying the meanings and content that Galician intellectuals put into the concept of «Byzantium». Scientific novelty. The article is the first to use a semiotic approach to study the perception of Byzantium in various intellectual circles of eastern Galicia based on publications in Galician periodicals. Galicia is considered as a space of interaction, penetration and enrichment of civilisations and cultures and fits into the broader Ukrainian and European contexts. Conclusions. A wide range of perceptions of Byzantium in Galicia, from negative to entirely positive acceptance up to the idea of a possible restoration of Byzantium, and a significant number of articles about «Byzantium» indicate that this concept functioned on the border of different semiospheres, which caused a certain tension in its assessment. In addition, «Byzantium» was an important marking factor that served to outline the geographical boundaries of the Ukrainian state and a unifying element for its various parts, one of the components of Ukrainian identity. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історіографія. Джерелознавство «Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? «Our Byzantium» on the pages of the Galician press of the interwar period: bone of contention or the unifying factor? Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? |
| spellingShingle |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? Авдикович, Р. Історіографія. Джерелознавство |
| title_short |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? |
| title_full |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? |
| title_fullStr |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? |
| title_full_unstemmed |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? |
| title_sort |
«наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? |
| author |
Авдикович, Р. |
| author_facet |
Авдикович, Р. |
| topic |
Історіографія. Джерелознавство |
| topic_facet |
Історіографія. Джерелознавство |
| publishDate |
2025 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
«Our Byzantium» on the pages of the Galician press of the interwar period: bone of contention or the unifying factor? |
| description |
Метою статті є дослідити сприйняття Візантії в інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій пресі міжвоєнного періоду. Після припинення функціонування Візантії як окремої держави її політична і культурна спадщина продовжила своє існування у подальші століття (Nachleben, за словами Ігоря Шевченка, або ж Byzance après Byzance, як це окреслює румунський історик Ніколає Йорґа). Географічні межі її впливу поширилися й вона далі актуалізовувалася у сферах мистецтва та літератури, політико-ідеологічному й науковому дискурсах, церковному середовищі тих територій, що потрапили в орбіту візантійського впливу. У 20-х–30-х рр. ХХ ст. Візантія оживає й на сторінках галицьких часописів, відгукуючись спектром різних поглядів та оцінок щодо її ролі в цивілізаційному розвитку українських земель. Методологія дослідження. У статті застосовано семіотичний підхід до вивчення значень і змісту, які вкладали галицькі інтелектуали у поняття «візантійство». Наукова новизна: у статті вперше використаний семіотичний підхід при дослідженні сприйняття Візантії в різних інтелектуальних колах східної Галичини на основі публікацій у галицькій періодиці. Галичина розглядається як простір взаємодії, проникнення й збагачення цивілізацій та культур і вписується у ширший загальноукраїнський та європейський контексти.
Висновки. Широкий спектр сприйняття Візантії в Галичині від негативного до цілковито позитивного прийняття, аж до ідеї можливої реставрації Візантії, та значна кількість дописів про «візантійство» говорить про те, що це поняття функціонувало на межі різних семіосфер, через що й виникла певна напруга з його оцінкою. Окрім того «візантійство» було важливим маркувальним чинником, який виконував функцію окреслення географічних меж української держави і об’єднавчим елементом для її різних частин, однією зі складових української ідентичності.
The purpose of the publication is to study the perception of Byzantium in intellectual circles of eastern Galicia based on publications in Galician press of the interwar period. After the cessation of functioning as a separate state, its political and cultural heritage continued to exist in the following centuries (Nachleben, according to Ihor Shevchenko, or Byzance après Byzance, as outlined by Romanian historian Nicolae Iorga). The geographical boundaries of its influence expanded, and it was further actualised in the fields of art and literature, political, ideological, and scientific discourses, and the church environment of those territories that fell into the orbit of Byzantine influence. In the 20s–30s of the 20th c., Byzantium also appeared on the pages of Galician magazines, responding to various views and assessments of its role in the civilisational development of Ukrainian lands. Research methodology. The article applies a semiotic approach to studying the meanings and content that Galician intellectuals put into the concept of «Byzantium». Scientific novelty. The article is the first to use a semiotic approach to study the perception of Byzantium in various intellectual circles of eastern Galicia based on publications in Galician periodicals. Galicia is considered as a space of interaction, penetration and enrichment of civilisations and cultures and fits into the broader Ukrainian and European contexts. Conclusions. A wide range of perceptions of Byzantium in Galicia, from negative to entirely positive acceptance up to the idea of a possible restoration of Byzantium, and a significant number of articles about «Byzantium» indicate that this concept functioned on the border of different semiospheres, which caused a certain tension in its assessment. In addition, «Byzantium» was an important marking factor that served to outline the geographical boundaries of the Ukrainian state and a unifying element for its various parts, one of the components of Ukrainian identity.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205989 |
| citation_txt |
«Наше візантійство» на сторінках галицької преси міжвоєнного періоду: «яблуко розбрату» чи об’єднавчий чинник? / Р. Авдикович // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 82-88. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT avdikovičr naševízantíistvonastorínkahgalicʹkoípresimížvoênnogoperíoduâblukorozbratučiobêdnavčiičinnik AT avdikovičr ourbyzantiumonthepagesofthegalicianpressoftheinterwarperiodboneofcontentionortheunifyingfactor |
| first_indexed |
2025-12-07T17:40:09Z |
| last_indexed |
2025-12-07T17:40:09Z |
| _version_ |
1850872125897834496 |