Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи)
Saved in:
| Published in: | Музейний збірник |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20600 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) / М. Матійчук // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 120-129. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20600 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Матійчук, М. 2011-06-01T10:27:50Z 2011-06-01T10:27:50Z 2008 Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) / М. Матійчук // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 120-129. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20600 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Музейний збірник Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) |
| spellingShingle |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) Матійчук, М. |
| title_short |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) |
| title_full |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) |
| title_fullStr |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) |
| title_full_unstemmed |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) |
| title_sort |
живопис в інтер'єрі поліського житла хіх-хх століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) |
| author |
Матійчук, М. |
| author_facet |
Матійчук, М. |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Музейний збірник |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0071 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20600 |
| citation_txt |
Живопис в інтер'єрі поліського житла ХІХ-ХХ століття (за матеріалами з районів, що постраждали від чорнобильської катастрофи) / М. Матійчук // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 120-129. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT matíičukm živopisvínterêrípolísʹkogožitlahíhhhstolíttâzamateríalamizraionívŝopostraždalivídčornobilʹsʹkoíkatastrofi |
| first_indexed |
2025-11-25T22:49:33Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:49:33Z |
| _version_ |
1850576967911342080 |
| fulltext |
120
в. максИм
ру ка ва оз на ча ли го тов ність ко за ка до
бою. вни зу ру ка ва ма ли ман же ти, час-
то хут ря ні або роз рі зи, об ши ті тась мою,
га лу ном або хут ром.
зас ті бав ся кун туш впри тул на гру-
дях на гус то роз та шо ва ні до по я са ґуд-
зи ки, іно ді з пет ли ця ми. кун ту ші ма ли
сто я чі ко мі ри або ша ле ві, а та кож вер-
ти каль ні біч ні ки ше ні. Но си ли кун ту ші
як роз стеб ну ти ми, не під пе ре за ни ми,
при цьо му бу ло вид но ниж ній жу пан,
так і зас теб ну ти ми. Не рід ко кун ту ші,
особ ли во під ши ті хут ром, на ки да ли на
пле чі на о паш ки, як шу бу, зас ті ба ю чи їх
тіль ки на гру дях або під ши єю. він був
дов гий і спус кав ся до лит ки.
за у ва жи мо, що ко жен з цих різ но-
ви дів одя гу спо рід не ний з ін шим ли ше
за конс трук ці єю. схе ма більш уні вер-
саль ної конс трук ції по бу до ви крою:
плащ, де лія, ки рея, кун туш, жу пан,
юп ка, сі ряк, сви та, чер кес ка. одяг
бу вав на ва тя ній під клад ці і до що вий.
особ ли ва ува га при ді ля лась жу па нам
і кун ту шам, які по ді ля ли ся на “хо лод-
ні” й “теп лі”.
Іс то рія ма те рі аль ної куль ту ри,
ство ре ної лю ди ною, зок ре ма, кос тю ма
доз во ляє пе ре дов сім від чу ти ко ло рит
ми ну лих епох, ча су ко заць кої до би. у
всіх цих еле мен тах одя гу мож на знай-
ти від го мін да ле ких ча сів, зро зу мі ти
зви чаї, за яки ми жи ли на ші пра щу ри і
не за бу ва ти, що “ко заць ко му ро ду –
не ма пе ре во ду”!
1 Явор ниць кий д. ко за ки за по рож ці лю ди
бра ві і че пур ні // ки ев ская ста ри на. – 1883. – т.
ІІ. – с. 499.
2 (го лу буць кий в. – к., 1994. – с. 507).
3 (опи са ние ки е ва. – т. 2. – 1868. – с. 875).
Як ба чи мо, уро чис то одяг не ні ко за ки бра ли
участь на віть у цер ков них свя тах.
ж и в о п и с
в ІНтер'ЄрІ полІського житла хІх-хх столІттЯ
(за матерІалами з райоНІв, Що постраждали
вІд ЧорНобильськоЇ катастрофи)
Ìèõàéëî Ìàò³é÷óê (ì. Êè¿â)
в ос но ву да ної ро бо ти пок ла де ні
по льо ві дос лід жен ня і ма те рі а ли ав то-
ра, зіб ра ні про тя гом ос тан ньо го де ся ти-
річ чя у пів ніч них ра йо нах ки їв ської та
жи то мир ської об л.
пред ме том дос лід жен ня ста ла фон-
до ва ко лек ція жи во пис них тво рів цен-
тру за хис ту куль тур ної спад щи ни від
над зви чай них си ту а цій мНс ук ра ї ни,
від най де на учас ни ка ми іс то ри ко- ет ног-
ра фіч них екс пе ди цій уп ро довж 1994–
2005 рр. у по ки ну тих се лах зо ни від чу-
жен ня та су між них по тер пі лих від Чор-
но биль ської ка тас тро фи ра йо нах ки їв-
ської та жи то мир ської об л. й, а та кож
зраз ки куль то во го жи во пи су, ви яв ле ні в
1988–89 рр. лік ві да то ра ми ава рії на
Ча ес.
жи во пис ні тво ри, які прик ра ша ли
ін тер’єр по лісь кої ха ти дру гої по л.
хх ст., син те зу ва ли в со бі різ ні ви ди та
жан ри ос тан ніх сто літь – від ви со ко го
на род но го та про фе сій но го до на ї ву й
кіт чу. Іко ни тра ди цій но роз та шо ву ва-
ли на по ку ті, ма льо ва ні ки лим ки ві ша-
ли над ліж ком, ла вою і сто лом, а жи во-
пис ні пор тре ти, сю жет ні кар ти ни, кра-
є ви ди, на пи са ні на по лот ні, кар то ні й
фа не рі – на сті нах. по ши ре ним яви-
щем у оз доб лен ні хат ньо го ін тер’єру
бу ла різ но жан ро ва на род на кар ти на,
ви ко на на на склі.
На ше зав дан ня – здійснити стис лий
ана ліз та спро бу ва ти ат ри бу ту ва ти
121
жИвопИс в Інтер'ЄрІ полІського жИтла ХІХХХ столІттЯ
най ха рак тер ні ші пам’ят ки жи во пи су,
виз на чи ти їх нє міс це в ін тер’єрі по лісь-
ко го жит ла та опи са ти ок ре мі тех ні ки
ма лю ван ня. ке ру ю чись ма те рі а ла ми
по льо вих дос лід жень та дос лід жень
тво рів фон до вої ко лек ції, ав тор спро бу-
вав згру пу ва ти їх за ви да ми та жан ра-
ми. го лов ни ми по каз ни ка ми для виз на-
чен ня жи во пис но го тво ру, йо го іден ти-
фі ка ції стали по ход жен ня, ху дож ній
об раз та ху дож ні особ ли вос ті. ат ри бу-
ція про во ди ла ся шля хом по рів нян ня
зраз ків за спіль ни ми оз на ка ми, при та-
ман ни ми пев но му ре гі о но ві. ви я ви ти їх
до по мог ли пам’ят ки, міс це по ход жен ня
яких ві до ме. са ме ком плек сний ана лі-
тич ний під хід доз во лив да ти по пе ред ню
оцін ку кар ти нам на ос но ві спіль них сти-
ліс тич них та ху дож ніх рис. вра хо ву ва-
лися стиль пись ма, ком по зи ція, ма лю-
нок, ко льо ро ве ви рі шен ня та сю же ти.
та ким чи ном, вда ло ся ви я ви ти час ти ну
кар тин, що на ле жать хо ча й ано нім ним,
але кон крет ним ав то рам.
Іко ни на де ре ві пред став лені ук ра їн-
ською та ро сій ською шко ла ми іко но пи-
су. ук ра їн ська шко ла пре зен то ва на
про фе сій ною та на род ною те чі я ми, а
ро сій ська – про фе сій ною. Іко ни
да тують ся хІх – по ч. хх ст.
жи во пис згру по ва но за прин ци пом
– про фе сій ні стан ко ві тво ри та на род на
кар ти на, на пи са ні на по лот ні, кар то ні
або фа не рі. На род на кар ти на пред став-
ле на ши ро ким спек тром різ них ви дів та
жан рів і умов но ді лить ся на твор чі
(автор ські) ро бо ти та ко пії (вер сії) кар-
тин ві до мих ху дож ни ків, реп ро дук ції,
пош то ві лис ті вки. ок ре мою гру пою
ви ді ля єть ся на род ний жи во пис на склі.
тво ри, які по да ють ся у тек сті, поз-
на ча ють ся шиф ром (нап рик лад, ж-1),
де лі те ра вка зує на жи во пис ну збір ку
фон до вої ко лек ції цен тру за хис ту
куль тур ної спад щи ни мНс ук ра ї ни, до
якої на ле жить кар ти на, а циф ра оз на-
чає по ряд ко вий но мер екс по на ту. тво-
ри, не за не се ні до фон до вої збір ки, поз-
на че ні по льо ви ми но ме ра ми.
² Ê Î Í Î Ï È Ñ
у се лян сько му по бу ті іко ни, без пе-
реч но, ма ли куль то ве приз на чен ня. але
ра зом із руш ни ка ми, ки ли ма ми, ви ши-
ти ми та ма льо ва ни ми кар ти на ми, ін шим
хат нім на чин ням бу ли ок ра сою інтер’єру
й ви ко ну ва ли ес те тич ну фун к цію. за ві-
шу ва ли іко ни спе ці аль ни ми руш ни ка-
ми-“бож ни ка ми”, “за віс ка ми”, час то
зак віт чу ва ли, а на свя та пе ред ни ми
за па лю ва ли лам пад ки. перед іконами
мо ли ли ся на по чат ку дня, пе ред вжи-
ван ням їжі, сном, ко ли в ро ди ні хтось
хво рів чи пе ре бу вав да ле ко від до му.
Ни ми бать ки бла гос лов ля ли мо ло дих до
шлю бу, їх да ва ли си но ві на вій сько ву
служ бу, кла ли по кій ни ку в до мо ви ну,
бра ли в да ле ку до ро гу. за на род ни ми
зви ча я ми, іко ну пе ре да ва ли з рук у
ру ки не інак ше як нак ри ту руш ни ком
чи хус ткою. Їх не мож на було від да ва ти
чу жо му, а тим біль ше про да ва ти. ста рі
іко ни, що вий шли з ужит ку (зіп со ва ні
ча сом), три ма ли в ко мо рі чи на го ри щі,
ін ко ли спа лю ва ли або ж пус ка ли на
во ду. ку пу ва ли іко ни на яр мар ках, у
крам ни цях, рід ше – за мов ля ли міс це-
вим іко но пис цям. Най час ті ше це ро би ли
з на го ди од ру жен ня, вхо дин у но ву ха ту,
при наб ли жен ні свя та то що 1.
Іко но пис, пред став ле ний на по ліс сі,
мож на умов но по ді ли ти на дві ха рак-
тер ні гру пи: ук ра їн ські (про фе сій ні та
на род ні) та ро сій ські (про фе сій ні). хро-
но ло гіч ні ме жі по я ви цих тво рів охоп-
лю ють хІх – по ч. хх ст.
біль шість знай де них ікон пре зен ту-
ють на род ну те чію іко но пи су. во ни, як
пра ви ло, хат ні, прик ра ша ли по куть або
роз мі щу ва ли ся у один ряд уздовж сті ни
і ви ко ну ва ли фун кцію сво є рід но го
до маш ньо го іко нос та су. для на род них
ікон ха рак тер ні віль не трак ту ван ня
обра зів свя тих, ла ко ніч на ма не ра пись-
ма, стри ма ний ко ло рит, при зем ку ва-
тість пос та тей свя тих, спе ци фіч ний під-
хід до трак ту ван ня про пор цій, на віть
пев ні від сту пи від ус та ле но го ка но ну.
ці ка вою є іко на “бо го ма тір” кін ця
хІх ст. (ж-143) із с. ве ли кі мош ки
ов руць ко го р-ну жи то мир ської обл.,
де бо го ро ди цю зоб ра же но в об ра зі
ца ри ці Не бес ної у чер во но му ма фо-
рії. лі вою ру кою во на під три мує хрис-
та- хлоп чи ка. він же в лі вій ру ці три-
має кни гу, пра вою бла гос лов ляє.
122
м. матІйЧУк
На род ний май стер трак тує об раз
хрис та до сить нез вич но для хрис ти-
ян ської іко ног ра фії: зоб ра жає йо го в
бі лій со ро чеч ці з ко мір цем та ши ро-
ких чер во них ша ро ва рах. за чіс ка –
ко рот ка, волося стрижене “під ма кіт-
ру”. ав тор, від хо дя чи від ка но ніч них
цер ков них зраз ків, дає во лю сво їй
фан та зії, на ді ля ю чи хрис та ри са ми,
при та ман ни ми ук ра їн сько му мен та-
лі те ту. по діб ні при йо ми ха рак тер ні
са ме для на род но го іко но пи су.
Іко но пис ці ма лю ва ли свя тих, най-
більш ша но ва них у на ро ді. це, зок ре ма,
свя ті: ми ко лай, вар ва ра, па рас ке ва,
Юрій- змі є бо рець, ар хіс тра тиг ми ха їл.
се ред бо го ро дич них ти пів – “бо го ро-
ди ця пе чер ська”, “зна мен ня”, “Не о па-
ли ма ку пи на”. Ін тер пре та ції цих об ра-
зів по бу до ва ні пе ре важ но на ос но ві
ле генд. так, за на род ни ми пе ре ка за ми,
свя то го ми ко лая вва жа ли за хис ни ком
обез до ле них: “цей свя тий ра зом з
хрис том та апос то ла ми хо дить по зем лі
і ка рає злих та нес пра вед ли вих. йо му
до во дить ся ма ти спра ву зі зло ді я ми та
ци га на ми, йти за ку ма до се ля ни на,
час то опі ка ти ди ких зві рів, бо ро ни ти
від вов ка ко ро ву бід ної вдо ви” 2.
свя тий Юрій ві до мий як “пок ро ви-
тель тва рин, пат рон хлі бо ро ба, вес ня не
бо жес тво і гро мо вик, який від кри ває
не бо і на си лає ро су […] Юрій є хо роб рим
юна ком, який сва тав ся до цар ської
донь ки. він ря тує її від страш но го дра-
ко на “Язе”, який сте ріг дже ре ло. ко ли
дра ко на бу ло вби то, то во да з дже ре ла
віль но роз ли ла ся по зем лі […] Юрій вва-
жав ся обо рон цем ми ру, за хис ни ком від
вій ни і го ло ду” 3.
за на род ни ми пе ре ка за ми, свят ку-
ван ня свя тої ве ли ко му че ни ці вар ва-
ри збі га єть ся із ча сом по во ро ту сон ця,
ко ли світ ло ві дні по чи на ють дов ша ти.
звід си при каз ка: “вар ва ра но чі вір ва-
ла, дня при чи ни ла”. свя та вар ва ра
тер піла страж дан ня та му ки за від мо-
ву ста ти дру жи ною ко ро ля. піз ні ше
цар зве лів за ко па ти її в кам’яну до мо-
ви ну. тіль ки че рез 33 ро ки він зга дав
про неї, на ка зав роз ко па ти мо ги лу та
роз ки да ти її кіс тки. але вар ва ра ви я-
ви ла ся жи вою і ще прек рас ні шою, а
зло го ко ро ля вби ла блис ка ви ця 4.
у на род но му фоль кло рі зна хо ди мо
ві ру ван ня про те, що бо го ма тір бу ла
ство ре на з кві тів 5. тож не див но, що на
ук ра їн ських іко нах час то зус трі ча ють ся
фі то мор фні фор ми та бу ке ти кві тів.
до ка зом цьо го мо же бути іко на “бо го ро-
ди ця зна мен ня” хІх ст. (ж-183) із зо ни
від чу жен ня. бо го ро ди ця зоб ра же на в
чер во но му ма фо рії, на її ло ні в ова лі –
об раз хрис та. тем ний німб ок рес ле ний
тем но ко рич не вим ко льо ром. Нав ко ло
нім ба ро же ві тро ян ди ра зом із зе ле ним
лис тям ут во рю ють ві нок.
сво є рід ним про дов жен ням на род-
ної тра ди ції іко но пи су мож на вва жа ти
та кож іко ну “Не о па ли ма ку пи на” кін-
ця хІх ст. (ж-174) із зо ни від чу жен ня.
На тем но ко рич не во му тлі зоб ра же но
світ ло зе ле ний пря мо кут ник. у ньо му
– світ ло ко рич не вий ромб, який впи са-
но в си ній овал. в ова лі вмі ще но зоб ра-
жен ня бо го ро ди ці із хрис том- е ма ну ї-
лом. особ ли віс тю ці єї пам’ят ки є кон-
трас тне по єд нан ня ко льо рів цен траль-
ної час ти ни і бе ре гів. кон трас тність,
під си ле на кон тур ни ми лі ні я ми, на дає
об’єм нос ті пло щин но му зоб ра жен ню
бо го ро ди ці й хрис та. за на род ним
по вір’ям, цей іко но пис ний сю жет охо-
ро няв жит ло від по же жі 6.
від мін нос ті між про фе сій ни ми
ук раїн ськи ми іко на ми та тво ра ми на род-
них іко но пис ців зна хо дять своє ви ра-
жен ня як у сти лі пись ма, так і в тех ні ці
ви ко нан ня. у про фе сій них іко нах тра ди-
цій но ба чи мо лев кас, па во ло ку. На род ні
ж майс три пи са ли на дош ці без ґрун ту. у
на род них іко нах пе ре ва жає пло щин ність
зоб ра жу ва но го, а в про фе сій них чіт ко
прос те жу єть ся мо де лю ван ня плас ти ки
форм та об’ємів. у на род но му жи во пи сі
ко лір чис тий, від кри тий, а в про фе сій ній
іко ні ко льо ро ве ви рі шен ня більш склад-
не, із ба гать ма від тін ка ми.
до ук ра їн ської про фе сій ної шко ли
іко но пи су на ле жить іко на “стрі тен ня
гос под нє” хІх ст. (ж-181) із зо ни від-
чу жен ня. у Єван ге лії від лу ки заз на че-
но, що, ко ли по ча ли ся дні очи щен ня,
ма рія та йо сип при нес ли ма лень ко го
хрис та до хра му, при цьо му при нес ли
в жер тву двох гор лиць. у хра мі Ісу са
123
прий ня ли си ме он – свя ще ник хра му та
про ро чи ця ан на. На іко ні зоб ра же но
сце ну зус трі чі в Єру са лим сько му хра-
мі. лі во руч – пос та ті ма рії та йо си па-
об руч ни ка. Їх ній пог ляд спря мо ва ний
на си ме о на, який три має на ру ках
ма лень ко го хрис та. за спи ною си ме о на
сто їть ан на.
ук ра їн ській на род ній іко ног ра фії
при та ман не роз ма їт тя трак ту вань ві до-
мих сю же тів, ак тив не ви ко рис тан ня
де ко ра тив них еле мен тів як у об ра зі свя-
тих, так і на тлі.
до ук ра їн ських про фе сій них ікон
на ле жать ви яв ле ні в зо ні від чу жен ня
об ра зи “свя то го ми ко лая” хІх ст.
(ж-175), “бо го ро ди ці пе чер ської” хІх
ст. (ж-178), “свя то го Юрія” кін ця хІх
ст. (ж-173), “хрис та- все дер жи те ля”
се ре ди ни хІх ст. (ж-170).
ро сій ську те чію іко но пи су пре зен ту-
ють іко ни пі док лад ні, в кі о тах і без них.
за сво ї ми ху дож ні ми якос тя ми во ни є
рів но цін ни ми. На них ка но ніч не про фе-
сій не пись мо ви ко на не на зо ло то му тлі,
з яко го на гля да ча ве лич но та су во ро
спог ля да ють свя ті. Іко ни поз на че ні
ви со кою ху дож ньою май стер ніс тю
ви ко нан ня із дот ри ман ням ус та ле них
цер ков них ка но нів.
звер та ють на се бе ува гу іко ни “свя-
тий хар лам пій” хІх ст. (ж-180) та “свя-
тий хар лам пій в жи тії” пер шої пол. хІх
ст. (ж-185) (зо на від чу жен ня).
в обох ви пад ках зоб ра жен ня свя то го
з дов гою кли но по діб ною бо ро дою ви пи-
са но на зо ло то му тлі. На іко ні (ж-180)
він у пиш но му чер во но му одя зі, роз ши-
то му зо ло ти ми хрес та ми. На ін шій
(ж-185) нав ко ло свя то го роз мі ще но 12
пря мо кут них клейм зі сце на ми жи тія.
дві іко ни із об ра зом свя то го ми ко-
лая зас лу го ву ють особ ли вої ува ги.
“свя тий ми ко лай” (ж-144) із с. Чу дин
ра до мишль сько го р-ну жи то мир ської
обл. та “свя тий ми ко лай (ж-148) із
с. сар но ви чі ко рос тен сько го р-ну жи то-
мир ської обл. да ту ють ся по чат ком хІх
ст., на пи са ні на ли по вих дош ках, святі
на них зоб ра же ні в ков че гах, ма ють
од на ко ві роз мі ри та іден тич ні ви рі зи
для шпуг. за ко ло ри том, сти лем пись ма,
ком по зи цій ни ми при йо ма ми та сти ліс-
ти кою во ни ду же близь кі.
зоб ра жен ня свя то го ми ко лая –
по яс ні, фрон таль ні, на тем но зе ле но му
тлі. ли ки, на пи са ні в ко рич не вих то нах,
ледь “чи та ють ся” на тлі нім ба. са кос –
чер во но го ко льо ру, амо фор – брунатного,
бе ре ги ікон об ве де ні кон ту ром. ці іко ни
нас тіль ки близькі за сти ліс тич ни ми
оз на ка ми, що є під ста ви вва жа ти їх
на леж ність пен зле ві як що не од но го
майс тра, то, при най мні, од ній іко но пис-
ній май стер ні.
Æ È Â Î Ï È Ñ
ÏÐÎ ÔÅ Ñ²É ÍÈÉ
ÒÀ ÍÀ ÐÎÄ ÍÈÉ
в ін тер’єрі сіль сько го жит ла час то
мож на зус трі ти кар ти ни, на пи са ні олій-
ни ми фар ба ми на по лот ні, кар то ні, кле-
йон ці або фа не рі, які заз ви чай не од на-
ко ві за сво ї ми ху дож ні ми якос тя ми.
се ред них – стан ко ві кар ти ни ху дож-
ни ків- про фе сі о на лів, майс трів- а ма то-
рів та тво ри, ви ко на ні на род ни ми майс-
тра ми які є, по су ті, зраз ка ми при мі ти-
ву, на ї ву, кіт чу. це, як пра ви ло, твор чі
ро бо ти та ко пії кар тин ві до мих ху дож-
ни ків – кра є ви ди, жан ро ві та по бу то ві
сце ни, на тюр мор ти, рід ше – пор тре ти.
про фе сій ний жи во пис пред став ляє
ху дож ник ко лес ни ков ф. г. кар ти ною
“бе ре зо вий гай”, 1961 р. (ж-17) із зо ни
від чу жен ня. На кар ти ні зоб ра же но бе ре-
зо вий ліс, яск ра во ос віт ле ний сон цем,
че рез який про ті кає вузь ка річ ка. Че рез
неї пе ре ки ну та клад ка, від якої тяг неть-
ся стеж ка. На стеж ці – дві ма лень кі пос-
та ті чо ло ві ка та жін ки. На іншій кар ти ні
цьо го ж ав то ра “пе ред гро зою”, 1973 р.
(ж-18) – теж річ ка, в її пле сі від дзер ка-
лю ють ся де ре ва, пла ва ють гу си, чо вен з
ри бал кою. від річ ки до ха ти ве де стеж-
ка, по ній іде жін ка з ко ро мис лом на пле-
чі, да лі па сеть ся те ля. Низь кий го ри зонт
дає змо гу ав то ро ві “від кри ти” не бо. На
йо го бла кит но му тлі – гус ті куп час ті
хма ри, а з пра во го бо ку на су ва єть ся
чор на гро зо ва, ство рю ю чи від по від ний
емо цій ний нас трій.
Нас туп на кар ти на – не ві до мо го ав то-
ра, “ки їв ське мо ре”, 1970 р. (ж-7) із
с. анд рі їв ка із зо ни від чу жен ня – про-
дов жує ряд тво рів, які на ле жать до
жИвопИс в Інтер'ЄрІ полІського жИтла ХІХХХ столІттЯ
124
м. матІйЧУк
про фе сій но го жи во пи су. На пе ред ньо му
пла ні зоб ра же но па горб із сос на ми,
уз довж яко го про хо дить до ро га. по
до ро зі йде жін ка. з пра во го бо ку ба чи мо
стрім кий схил, за рос лий зе лен ню де рев.
з до ро ги від кри ва ють ся ши ро кі зап ла-
ви во дой ми. На го ри зон ті пі ща на ко са
роз ді ляє во ду і не бо. На во ді ледь по міт-
ні чов ни з ри бал ка ми. ко ло рит кар ти ни
– сі ру ва то- ох рис то- зе ле ний. Ши ро кий
впев не ний пас тоз ний ма зок, лег кість
манери пись ма ство рю ють від чут тя без-
меж но го прос то ру. твір має пев ну іко-
ног ра фіч ну цін ність для кра єз нав ців та
еко ло гів, як у ви пад ку з “араль ськи ми
кра є ви да ми” та ра са Шев чен ка. обид ві
кар ти ни на пи са ні ху дож ни ка ми, які
дос ко на ло во ло ді ють ко льо ром, ком по-
зи ці єю, а та кож лі ній ною та прос то ро-
вою пер спек ти вою, і вда ло пе ре да ють
нас трій при ро ди.
ху дож ни ки- про фе сі о на ли заз ви чай
пи са ли свої тво ри на якіс но му цуп ко му
по лот ні, на тяг ну то му на під рам ник, або
на ґрун то ва но му кар то ні. ху дож ни ки-
а ма то ри та на род ні майс три- при мі ти-
віс ти ви ко рис то ву ва ли для кар ти ни все,
що пот рап ля ло під ру ку. це мог ло бу ти
тон ке, ма лоп ри дат не для жи во пи су
олій ни ми фар ба ми по лот но, кле йон ка,
фа не ра, кар тон чи па пір.
будь- я ка твор ча осо бис тість –
ху дож ник- про фе сі о нал чи на род ний
май стер – тво рить, пок ла да ю чись пе ре-
важ но на ін ту ї цію. об’єкт зоб ра жен ня
ко жен ба чить по- сво є му. про фе сі о на-
ло ві до по ма га ють прак ти ка та знан ня,
на бу ті ним у шко лі ма лярс тва, а на род-
но му майс тро ві – жит тє вий дос від і
“без по се ред нє” ба чен ня сві ту, то му й
тво рить він “на їв но”.
хрес то ма тій ним зраз ком на род но го
жи во пи су в жан рі пей за жа є кар ти на
не ві до мо го ав то ра “кра є вид з озе ром”
се ре ди ни хх ст. (ж-5) із с. кри ве по ле
(зо на від чу жен ня). На ній – озе ро, яке
світ лою пля мою прос ту пає че рез
хи мер не спле тін ня стов бу рів де рев. На
во дой ми щі пла ває кач ка з ка че ня та ми,
а по обид ва йо го бо ки – бі лі хат ки, нав-
ко ло – зе лень трав, не бо – сі ру ва то-
бла кит не. зоб ра жен ня – пло щин не, без
най мен шо го на тя ку на лі ній ну пер спек-
ти ву. ко льо ри “від кри ті”, хо ча й де що
“приг лу ше ні”. де ре ва і зви вис ті бе ре ги
озе ра, ак цен то ва ні ко рич не вим то ном,
ство рю ють вра жен ня об рам ле нос ті,
че рез яку прог ля да єть ся гладь озе ра.
бі ла ха тин ка, яку ледь вид но з-за де ре-
ва і яке сприй ма єть ся шпа ків нею, зоб-
ра жен ня ка че ня ти, яке ви су ну ло го лів-
ку з-під за рос тей ряс ки, – вони не по ру-
шу ють від чут тя гар мо нії, а нав па ки
ство рю ють сво є рід ну каз ко вість і на ві-
ва ють спо кій ний еле гій ний нас трій.
Ін шим прик ла дом на род но го ма лярс-
т ва є чо ти ри кар ти ни під наз вою “ко ти-
ки” 50–60 і рр. хх ст. (ж-19, ж-20,
ж-21, ж-22) із с. за піл ля із зо ни від чу-
жен ня. На всіх по лот нах зоб ра же ні в
ряд го лів ки трьох сі рих ко ти ків. Над
ни ми – ве ли кі бу ке ти кві тів. ко ло рис-
тич на га ма, ма лю нок та ком по зи цій ні
при йо ми об’єд ну ють ці кар ти ни і да ють
під ста ву вва жа ти, що во ни мо жуть
на ле жа ти пен злю од но го майс тра, який
за зра зок брав тро фей ні пош то ві лис-
тів ки ні мець ко го по ход жен ня, що бу ли
у вжит ку на ук ра ї ні піс ля дру гої сві то-
вої вій ни. Не вик лю че но, що по діб ні
ком по зи ції за по зи че ні з мі щан ських
ки ли мів 1920–1930 х рр. або ви ши вок,
по ши ре них у 1940–1960 і рр.
по бу то вий жанр ав тор сько го
на род но го жи во пи су пре зен ту ють дві
кар ти ни “сол дат з дів чи ною” 60–70 рр.
хх ст. (ж-11, ж-2) із с. за ліс ся (зо на
від чу жен ня). по стеж ці, що ве де від
лі су, ідуть двоє мо ло дих лю дей, три-
ма ю чись за ру ки. дів чи на в пра вій
ру ці три має бу кет кві тів, вона одяг не-
на в оран же ву блу зу та чер во ну спід-
ни цю. хло пець – у вій сько вій фор мі
сер жан та ра дян ської ар мії. пра во руч
від них – ста вок. сти ліс ти ка кар тин,
ху дож ні при йо ми, ма не ра пись ма,
на реш ті, роз мі ри та по ход жен ня вка-
зу ють на те, що во ни на ле жать пен-
злеві од но го ав то ра.
ху дож ни ки- при мі ти віс ти не рід ко
ко пі ю ва ли по лот на ві до мих ук ра їн ських
та ро сій ських жи во пис ців, зок ре ма
м. пи мо нен ка, в. вас нє цо ва, в. пе ро ва
та ін ших. кар ти на п. кал ми ко ва “Іван
ца ре вич і сі рий вовк” 1979 р. (ж-15) із с.
глин ка, (зо на від чу жен ня) да ле ка від
125
ори гі на лу в. вас нє цо ва, го лов не, що збе-
рі гає ав тор, це приб лиз ну ком по зи цій ну
схе му.
зус трі ча ють ся ко пії, близь кі до ори-
гі на лу, про те зі знач ни ми від хи лен ня-
ми, де ос нов на ком по зи ція за ли ша єть ся
нез мін ною, а да лі на род ний май стер-
ко пі ю валь ник, да ю чи во лю фан та зії,
доз во ляє со бі змі ню ва ти ко ло рит та пос-
та ті пер со на жів. для під твер джен ня
ці єї дум ки мож на по рів ня ти дві віль ні
ко пії сю же ту “бі ля річ ки” (ж-32, ж-33),
ви ко на ні не ві до мим на род ним майс тром
із с. рі чи ця (зо на від чу жен ня) у 60–70 рр.
хх ст. Як що на пер шій (ж-32) ком по зи-
цій на схе ма близь ка до кар ти ни “бі ля
річ ки” м. пи мо нен ка, то на дру гій
(ж-33) змі не но пос та ву та про пор ції
дів чи ни, вве де но но ві де та лі – ле бе ді на
во ді, чай ки над річ кою, а вер шник,
збіль ше ний у де кіль ка ра зів, май же
“ви па дає” за рам ки по лот на. ці кар ти ни
важ ко наз ва ти ко пі я ми на віть за ве ли-
ко го ба жан ня – во ни рад ше є жи во пис-
ни ми вер сі я ми, “віль ни ми реп лі ка ми”
ше дев рів ві до мих ху дож ни ків.
Ін тер’єр сіль сько го жит ла час то
прик ра ша ли пор тре ти та на тюр мор ти.
ос тан ні як ок ре мий жанр іс ну ють зде-
біль шо го в жи во пи сі. На пер ший пог ляд
зда єть ся, що вже об’єк ти та те ма ти ка
став лять йо го на ниж чий ща бель по рів-
ня но з ін ши ми жан ра ми. Нас прав ді це
не так. пред мет ний світ на тюр мор ту
мо же при ваб лю ва ти кра сою форм та
ко льо рів. Нап рик лад, улюб ле ним мо ти-
вом майс трів цьо го жан ру є кві ти, що
са мі со бою збуд жу ють ес те тич ні по чут-
тя гля да чів. але не рід ко трап ля ють ся і
по бу то ві ре чі, кот рі особ ли вою кра сою
не вирізняють ся. про те ко жен та кий
пред мет має прак тич не приз на чен ня і
то му на га дує про обс та ви ни, за яких він
використову єть ся. На тюр мор ти, де зоб-
ра же ні ово чі чи фрук ти, асо ці ю ють ся з
кра сою при ро ди, здат ні вик ли ка ти
на віть апе тит, у той час, як зна ряд дя
пра ці – ба жан ня пра цю ва ти то що.
пре зен ту ють згаданий жанр два
“На тюр мор ти з кві та ми” 60–70 рр.
хх ст. (ж-25, ж-26) із сіл кри ва го ра
та Ча па їв ка (зо на від чу жен ня). На обох
кар ти нах зоб ра же но бу кет різ но ко льо-
ро вих кві тів у си ній ва зі. пра во руч –
по су ди на на тон кій ви со кій ніж ці з яб лу-
ка ми, ви ног ра дом та гіл кою аро нії. ва за
“не сто їть” на під став ці (сто лі), як прий-
ня то в кла сич но му на тюр мор ті. але
вод но час це не вик ли кає дис гар мо нії, а
швид ше сприй ма єть ся як де ко ра тив не
мі ні- пан но. сти ліс ти ка кар тин нас тіль-
ки близь ка, що не ви ни кає сум ні ву сто-
сов но на леж нос ті ро біт пен зле ві од но го
ав то ра.
трап ля ють ся тво ри, де кві ти зма-
льо ва ні на ней траль но му тлі без усі ля-
ких під ста вок, ваз, гле чи ків то що. Нап-
рик лад, на кар ти ні ж-99 із с. за ліс ся
(зо на від чу жен ня) на зе ле но му тлі зоб-
ра же но три квіт ки – ма ки на стеб лах.
Не ве ли кий бу кет, не ма ю чи жод ної
“опо ри”, ні би за ви сає у по віт рі.
ці ка вим тво ром не ві до мо го майс тра
є на тюр морт 70 рр. хх ст. (ж-24) із
с. ста рі Ше пе ли чі (зо на від чу жен ня).
кар ти на по го ри зон та лі роз ді ле на на
дві час ти на: ниж ня (мен ша) ви ко нує
фун кцію сво є рід ної го ри зон таль ної
“під став ки”, в той час, як вер хня ви ко-
нує фун кцію тла. по цен тру роз мі ще на
ва за з ве ли ким бу ке том кві тів. На “під-
став ці” ті ні, що па да ють від кві тів, утво-
рю ють ажур ний лі ній ний ор на мент. тло
– по ліх ром не в гра да ції від тем но- бру-
нат но го до світ ло- бла кит но- ро же во го,
ут во рює па літ ру па ла ю чих фарб, які
вик ли ка ють оп ти міс тич ний нас трій.
Як пев ну гру пу на род но го жи во пи су,
слід роз гля да ти пор тре ти. се ред усіх
ху дож ніх ви дів і жан рів, що по бу ту ва ли
в ін тер’єрі сіль ської ха ти, пор трет по сі-
дає нез нач не міс це. ці кар ти ни зав жди
пе ред ба ча ють схо жість з ори гі на лом,
при най мні, по вин ні вга ду ва ти ся не тіль-
ки за галь ні ри си, а й внут ріш ній світ
то го, хто зоб ра жу єть ся. тут на пер шо му
міс ці сто їть проб ле ма ри сун ку і фор ми,
яки ми на род ні майс три во ло ді ли не дос-
тат ньо, то му ма ло хто з них на ма гав ся
пи са ти пор тре ти.
зга да ний жанр пре зен ту ють дві ро бо-
ти не ві до мих майс трів. пер ша – пор трет
дів чи ни, 1969 р. (ж-1) із с. за ліс ся (зо на
від чу жен ня). На зе ле но му тлі в три чет-
вер тно му по во ро ті лі во руч – поп ліч не
зоб ра жен ня мо ло дої ка ро о кої дів чи ни.
жИвопИс в Інтер'ЄрІ полІського жИтла ХІХХХ столІттЯ
126
м. матІйЧУк
во лос ся – чор не, ко рот ко підс три же не,
одяг ну та во на в бі лу май ку та си ню блу-
зу з від ло гим ко мір цем. у лі во му ниж-
ньо му кут ку вмі ще но гіл ку з ро же ви ми
кві та ми (цвіт яб лу ні), у пра во му – не роз-
бір ли вий під пис ав то ра і да та – 5.V.69.
від кри тий ох рис тий ко лір об лич чя, чис-
тий си ній ко лір блу зи з то наль ною роз-
тяж кою, на реш ті, “при ту ле на”, оче вид-
но зай ва на пло щи ні гі лоч ка з яб лу не вим
цві том – свід чить про те, що ця ро бо та
на ле жить ху дож ни ку- а ма то ру, ймо вір-
но – ко пія фо тог ра фії.
Ін ший пор трет дів чи ни 60–70 рр.
хх ст. (ж-101) із с. ле лів (зо на від чу-
жен ня) на ле жить ху дож ни ку, який
вправ ні ше во ло діє пен злем і кра ще від-
чу ває ко лір. за чіс ку дів чи ни ху дож ник
мо де лює ши ро ки ми впев не ни ми маз ка-
ми, де на каш та но во му во лос сі – без ліч
від тін ків. від блис ки від ро же вої блу зи,
па да ю чи на що ки дів чи ни, ут во рю ють
рум’янець. На гу бах – ледь по міт на
пос міш ка.
Ще од ну гру пу на род но го жи во пи су
пред став ле но кар ти на ми- ки лим ка ми –
різ но ви дом жи во пи су, що ви роб ляв ся в
ар тіль них це хах. ви ко на ні во ни зде-
біль шо го олій ни ми фар ба ми на по лот-
ні, кле йон ці або кар то ні. роз мі ри кар-
тин (ви со та й ши ри на) ко ли ва ють ся у
ме жах 1,5–2 м. во ни май же ні ко ли не
крі пи ли ся на під рам ник і не встав ля-
лись у ра ми. ві ша ли ки лим ки в ха тах
на сті ни над ліж ком, ла ва ми або сто-
лом. во ни рад ше ви ко ну ва ли фун кції
ки ли ма, ніж стан ко вої кар ти ни, звід си
й наз ва – “кар ти на- ки ли мок”. Як яви-
ще в на род но му ма лярс тві, во ни за я ви-
ли про се бе в се р. – дру гій по л. хх ст.
те ма ти ка кар тин – по бу то ві сце ни на
тлі кра є ви дів, сю же ти з на род них ка зок
та бу ке ти кві тів у різ них ком по зи цій-
них ва рі а ці ях. всі кар ти ни, як пра ви ло,
ма ли го ри зон таль ний фор мат. у цен трі
роз мі щу вав ся ос нов ний сю жет, що роз-
гор тав ся на тлі кра є ви ду. Нав ко ло ньо-
го зоб ра жа ли кві ти. за вер шу ва ла ком-
по зи цію ши ро ка сму га, що йшла по
пе ри мет ру кар ти ни, щед ро прик ра ше-
на рос лин ним ор на мен том, ви ко ну ва ла
роль об рам лен ня. кар ти ни- ки лим ки
мож на умов но по ді ли ти на дві гру пи:
ав тор ські ано нім ні кар ти ни, на пи са ні
на по лот ні або кле йон ці та ки лим ки
ар тіль но го по ход жен ня, ви го тов ле ні за
тех ні кою ви бій ки (на бій ки).
до пер шої гру пи на ле жить кар ти на
“бі ля во ди” (по льо вий № 7467) із
с. зи мо ви ще (зо на від чу жен ня), де зоб-
ра же но трьох дів чат, які си дять на
бе ре зі річ ки. та кож є ва рі ант уже зга-
да но го сю же ту “бі ля річ ки” (ж-32) із
с. рі чи ця (зо на від чу жен ня). фак тич но
це вер сія жи во пис ної ро бо ти м. пи мо-
нен ка “бі ля річ ки”. у цен трі ки лим ка
– кра є вид, на тлі яко го роз гор та єть ся
ві до мий сю жет: вер шник на ко ні бі ля
во до пою, дів чи на з від ром то що. всю
пло щи ну нав ко ло кар ти ни за пов нює
ши ро ка ор на мен таль на сму га, яка
ви ко нує фун кцію об рам лен ня. по бу то-
ва кар ти на ра зом із рос лин ним ор на-
мен том ут во рює за вер ше ну ком по зи-
цію ки лим ка.
гру па кар тин- ки лим ків ар тіль но го
по ход жен ня ді лить ся на дві під гру пи:
сю жет на та ор на мен таль на.
сю жет ні ки лим ки у свою чер гу по ді-
ля ють ся на два під ви ди:
а) ті, в яких до мі ну ю чим є пев ний
сю жет, кот рий зай має біль шу час ти ну
пло щи ни виробу, а ор на мент ві діг рає
роль дру го ряд ну; зраз ком та ко го під ви-
ду є ки ли мок “На род ні гу лян ня” (по льо-
вий № 6983) із с. зи мо ви ще (зо на від чу-
жен ня);
б) ки лим ки, в цен трі яких заз ви чай
зна хо дить ся не ве ли кий за роз мі ра ми
овал, у яко му вмі ще но зоб ра жен ня
по бу то вої сце ни чи кра є вид з тва ри на-
ми; від ова лу до кра їв ки лим ка дві або
три ши ро кі сму ги, ор на мен то ва ні ве ли-
ки ми різ но ко льо ро ви ми кві та ми та лис-
тям. по ка зо вим для під ви ду є ки ли мок
“Чоти ри оле ні” (по льо вий № 7876) із
с. усів (зо на від чу жен ня).
ор на мен таль ні ки лим ки. ха рак тер-
ним для ці єї під гру пи є ки ли мок “кві ти”
(по льо вий № 7982) із с. ле лів (зо на від-
чу жен ня), на яко му в цен трі в ова лі зоб-
ра же но ве ли кі чер во ні тро ян ди та жор-
жи ни із зе ле ним лис тям. Нав ко ло ова лу
вся пло щи на ки лим ка з чор ним тлом
за пов не на різ но ко льо ро ви ми кві та ми,
пуп’ян ка ми та лис тям. На “кві тах”
127
(ін вен тар ні №№ 8371, 8373) із с. крас но
(зо на від чу жен ня) зоб ра же но гіл ку з
п’ять ма роз га лу жен ня ми, що ут во рю-
ють сво є рід ну па ву ти ну, на якій роз мі-
ще ні кві ти, пуп’ян ки, лис тя та гро на
ви ног ра ду. хит ро муд ре спле тін ня гі лок
та кві тів ду го по діб ної фор ми ра зом скла-
да ють за вер ше ну квіт ко ву ком по зи цію.
ок ре му гру пу утворює на род ний
жи во пис на склі. це мис тец тво має дав-
ню іс то рію. На ук ра їн ські зем лі во но
пот ра пи ло із за хо ду. пер ші згад ки про
жи во пис на склі ся га ють хVІ ІІ ст. авс-
трій ський дос лід ник ф. кнайп вва жає
ча сом ви ник нен ня кар тин на склі 30 рр.
хVІ ІІ ст., пов’язу ю чи їх із сі ле зі єю та
ба ва рі єю 7. роз ви ток цих цен трів у хІх
ст. за по чат ку вав ор га ні зо ва ний екс порт
кар тин до ру му нії, угор щи ни, поль щі
та на за хід но ук ра їн ські зем лі – до
бу ко ви ни, при кар пат тя, а піз ні ше –
по діл ля та цен траль ної ук ра ї ни. На
по ліс сі цей різ но вид мис тец тва на був
по ши рен ня у хх ст. в ук ра ї ні ма лю-
ван ня на склі роз ви ва ло ся у двох нап-
рям ках: пер ший – іко но пис на склі,
характерний для за хід них ре гі о нів
ук ра ї ни; дру гий – ма лю ван ня на склі
різ но ма ніт них пта хів, кві ток і на тюр-
мор тів. ці кар ти ни, на від мі ну від іко но-
пи су, по бу ту ва ли май же у всій ук ра ї ні.
у по во єн ні ро ки фак тич но не бу ло у
се лі та кої ха ти, ін тер’єр якої во ни б не
прик ра ша ли.
од на з го лов них оз нак ці єї гру пи
кар тин – яск ра вий, ча сом склад ний
жи во пис, ха рак тер яко го дик тує ма те-
рі ал ос но ви – скло. зде біль шо го це
пло щин не зоб ра жен ня і ло каль ний
ко лір. скло як ос но ва для зоб ра жен ня
зу мов лює пев ні за со би ху дож ньої
ви раз нос ті. де що змі ню єть ся трак ту-
ван ня пей заж них мо ти вів та по бу то вих
сцен. ху дож ник ко рис ту єть ся яск ра-
вою па літ рою, що так ім по нує на род-
ним сма кам. па ла ю чі під склом фар би,
збуд жу ю чий про ме нис тий ко ло рит,
смі ли ві акор ди маз ків – все це ство рює
жит тє ра діс не вра жен ня, влас ти ве тво-
рам на род но го мис тец тва.
тех ні ка ма лю ван ня на склі по ля га-
ла в нас туп но му: на па пе рі ви ко ну вав-
ся чор ний кон тур ний ма лю нок, який
слу гу вав сво є рід ним кар том – під клад-
кою. по тім ар куш па пе ру про со чу ва ли
наф тою (га сом) і прик ла да ли до скла.
Наф та роз чи ня ла кон тур ма люн ку на
па пе рі й він пе ре би вав ся на скло. піс ля
цього па пір зні ма ли, а ма лю нок за ли-
шав ся на склі. ко ли зображення на
склі ви си хало, май стер про дов жу вав
ма лю ва ти кар ти ну фар ба ми 8.
та кож іс ну вав ін ший спо сіб пе ре не-
сен ня ма люн ка на скло. брав ся го то вий
кар тон- під клад ка із зображенням,
прик ла дав ся до скла на світ ло і ма лю-
нок пе ром з туш шю пе ре но сив ся на
скло (су час ні ар хі тек то ри не без іро нії
на зи ва ють цю тех ні ку – “коз ли ти”).
ху дож ник, пра цю ю чи над кар ти-
ною, зав жди зва жав на те, що зоб ра-
жен ня на склі має ви хо ди ти в дзер-
каль но му ва рі ан ті. ро бо та з фар ба ми
ви ма га ла від ньо го не а би я кої вправ нос-
ті. спо чат ку про пи су ва ли ся де та лі
ос нов но го зоб ра жен ня: на фі гу рах –
склад ки одя гу, ри си об лич чя, на рос ли-
нах – про жил ки кві тів та лис тя. піс ля
за вер шен ня ро бо ти над де та ля ми пе ре-
хо ди ли до за пов нен ня ко льо ром ве ли-
ких ло каль них плям. та ким чи ном май-
стер шля хом пло щин но го зоб ра жен ня
пер со на жів та рос лин них мо ти вів до ся-
гав під крес ле ної де ко ра тив нос ті.
ху дож ник опе ру вав яск ра ви ми
фарбами, до ся га ю чи смі ли вих кон трас-
тних спо лу чень. ос нов ни ми бар вни ка-
ми бу ли ор га ніч ні фар би, які мит ці
не рід ко го ту ва ли са мі, а піз ні ше – фаб-
рич ні: олій ні та ані лі но ві. Час то зас то со-
ву ва ли бі лу або зо ло тис ту фоль гу, яку
під кла да ли за скло під ма лю нок, що
під си лю ва ло ко льо ро вий ефект.
кар ти ни на склі, встав ле ні в де рев’яні
рам ки, прик ра ша ли ін тер’єр сіль ської
ха ти. при хат ньо му ос віт лен ні кар ти на
на склі, ут во рю ю чи ефек тні від блис ки і
пе ре ли ва ю чись різ но ко льо ро ви ми бар-
ва ми, ство рю ва ла в по меш кан ні свят ко-
вий нас трій.
зраз ком кла сич но го по бу то во го
жан ру зі збе ре жен ням тра ди цій ної
тех но ло гії пись ма є кар ти на “по во ду”,
50 рр. хх ст.(ж-68) із с. ко ро год (зо на
від чу жен ня). На кар ти ні – про філь не
зоб ра жен ня пос та ті дів чи ни в ук ра їн-
жИвопИс в Інтер'ЄрІ полІського жИтла ХІХХХ столІттЯ
128
м. матІйЧУк
сько му одя зі із ко ро мис лом на пле чі,
яка сто їть на клад ці. бі ля її ніг – два
бі лі пта хи. лі во руч – стов бур де ре ва
бі ло го ко льо ру. тло – чор не. Чо ти ри
ко льо ро ві кон трас тні пля ми (чор на,
бі ла, чер во на, жов та), вмі ло ском по но-
ва ні майс тром, ут во рю ють пло щи ну,
на да ю чи кар ти ні ці ліс нос ті та де ко ра-
тив нос ті.
Не рід ко в ін тер’єрі сіль ської ха ти
мож на по ба чи ти т. з. “кар ти ни- під-
клад ки” – не ве ли кі за роз мі ра ми, з
кві та ми, в них встав ля ли ся сі мей ні
фо тог ра фії або реп ро дук ції ікон. у
цен трі кар ти ни (вни зу або вго рі, рід ше
збо ку) на пло щи ні скла за ли ша ли “чис-
те” не за ма льо ва не міс це, де вмі щу ва-
ли фо то або реп ро дук цію. Нав ко ло
ньо го всю пло щи ну скла за пов ню ва ли
різ но ко льо ро ви ми кві та ми. во ни ра зом
із ко льо ро вим тлом ут во рю ва ли су ціль-
ну ор на мен таль ну сму гу, що пра ви ла
сво є рід ним об рам лен ням ос нов них
зоб ра жень.
до та ких зраз ків, знай де них у зо ні
від чу жен ня, на ле жить кар ти на (ж-50)
із с. Но во ше пе ли чі. у ній міс це для
фо тог ра фії від ве де не в ниж ній час ти-
ні, нав ко ло яко го на чор но му тлі зоб-
ра же но чер во ні кві ти. в цен трі кар ти-
ни (ж-17) у с. зи мо ви ще встав ле но
фо тог ра фію з ли ком хрис та- все дер-
жи те ля. Нав ко ло фо то вся пло щи на
кар ти ни за пов не на чер во ни ми та бі ли-
ми кві та ми. Чо ти ри бі лі квіт ки роз мі-
ще ні та ким чи ном, що ра зом з фо тог-
ра фі єю ут во рю ють фор му хрес та. На
ін шій кар ти ні (ж-112) з с. ла ди жи чі
міс це для фо тог ра фії об рам ле но чор-
ним кон ту ром у ниж ньо му пра во му
ку ті. реш та пло щи ни скла має бла кит-
не тло, на яко му лі во руч від міс ця для
фо то і над ним зоб ра же но дві ро же ві
тро ян ди.
На кар ти ні (ж-52) із с. усів міс це для
фо то оваль ної фор ми роз мі ще не у вер-
хній час ти ні кар ти ни. Нав ко ло – світ ло-
бла кит не тло. під ова лом – дві чер во ні
квіт ки, від яких тяг нуть ся гі лоч ки з
лис тям і, опе рі зу ю чи овал, утво рю ють
ві но чок. “кар ти ни- під клад ки” міс ти ли
тра ди цій ну тех ні ку ма лю ван ня на склі
й по бу ту ва ли в по во єн ні ро ки май же в
усіх ре гі о нах ук ра ї ни.
Ін ши ми виг ля да ють дві ве ли кі кар-
ти ни “па вич” (ж-119) та “по ба чен ня”
(ж-120). На від мі ну від тра ди цій ної
тех ні ки ма лю ван ня на склі, прин цип
якої по ля гав у нак ла дан ні ма люн ку і
фар би на тиль ну сто ро ну скла, ці кар-
ти ни на пи са ні на ли цьо вій сто ро ні скла.
Як що тра ди цій на тех ні ка пе ред ба чає
дзер каль ність зоб ра жен ня, а про зо-
рість фарб і світ ло вих ефек тів до ся га-
ють ся зав дя ки гла день кій ли цьо вій
по вер хні скла, то піз ні ші но вов ве ден ня
у цьо му пла ні прог ра ють. тут при
ма лю ван ні скло ви ко рис то ву є ть ся як
по лот но чи кар тон, на які на но сять ся
фар би. при чо му зга да ні кар ти ни на пи-
са ні ши ро ки ми пас тоз ни ми маз ка ми,
що ут во рю ють у де я ких міс цях ледь
по міт ний ре льєф і на йі мо вір ні ше,
на ле жать пен злю од но го ав то ра.
дві ін ші кар ти ни на склі ви різ ня ють-
ся як за тех ні кою, так і за май стер ніс тю
ви ко нан ня – “бі лі ле бе ді” (по льо вий
№ 7981) із с. ле лів та "бі лі ле бе ді"
(по льо вий № 7746) із с. ку по ва те (зо на
від чу жен ня). На них зоб ра же но кра є ви-
ди, де на річ ко во му пле сі з бі ли ми лі ле-
я ми пла ває па ра ле бе дів. тех ні ка ма лю-
ван ня – двос то рон ня, де пер ший план
про пи са ний з ли цьо во го бо ку таф лі
скла, а дру гий – з тиль но го. стиль пись-
ма – лег кий, впев не ний ма зок, пе ре хо-
ди ко льо рів, ком по зи цій ні при йо ми –
зас від чує те, що кар ти ни на ле жать
од но му та ла но ви то му ав то ро ві.
На род на куль ту ра по ліс ся ста ла
дже ре лом нат хнен ня та ім пуль сом до
твор чос ті для ба га тьох су час них
на род них мит ців, які на ро ди ли ся,
ви рос ли й до сі меш ка ють у сво їх рід-
них се лах. про від не міс це се ред них
по сі дає ро ди на при ма чен ків із с.
бо лот ня Іван ків сько го р-ну ки їв ської
обл. Ім’я ма рії при ма чен ко (1908–
1997) доб ре ві до ме ша ну валь ни кам
ук ра їн сько го на род но го мис тец тва.
всі ба чи ли її ро бо ти, на яких пе ред
гля да чем пос тає ці лий світ фан тас-
тич них ство рінь: сер ди тих і доб рих,
сум них і ве се лих, але зав жди “олюд-
не них”. Її ком по зи ції заз ви чай пло-
щин ні, яск ра ві, по ліх ром ні, з ви ко-
129
рис тан ням “чис тих” ко льо рів.
лю бов до ма лю ван ня пе ре да ла ся
прак тич но всім чле нам ро ди ни м. при-
ма чен ко. знач ний твор чий до ро бок має
син ху дож ни ці – фе дір при ма чен ко
(1941 р. н.). про дов жу ють сі мей ну тра-
ди цію си ни фе до ра – пет ро, Іван та
не віс тка На дія, про те во ни шу ка ють
влас ну твор чу ма не ру пись ма.
Ни ні в Іван ків сько му р-ні пра цює
ще один сво є рід ний ху дож ник в. ско-
пич (1947 р. н.). йо го ро бо ти – те ма тич ні
кра є ви ди, на пи са ні олі єю на по лот ні та
кар то ні. знач на кіль кість кар тин
художника прис вя че на Чор но биль-
ській тра ге дії, нап рик лад цикл жи во-
пис них по ло тен “пе кель на ніч” (1988),
“ос тан ня на дія” (1993), “рек ві єм” (1994).
во ни вра жа ють дра ма тиз мом та екс-
пре сі єю, що до ся га єть ся нес тан дар тним
ви рі шен ням і нес по ді ва но склад ною
ко льо ро вою га мою, до якої в. ско пич
при хо дить рад ше ін ту ї тив но, аніж сві-
до мо, під впли вом спо га дів та емо цій-
них пе ре жи вань ба че но го.
На те ре ні на род но го жи во пи су в се лах
олев сько го р-ну жи то мир ської обл. меш-
кає і плід но пра цює ряд майс т рів, які
ство рю ють від мін ні за жан ра ми кар ти-
ни, ви ко рис то ву ю чи при цьо му різ но-
ма ніт ні ма те рі а ли та тех но ло гіч ні при-
йо ми. так, у с. зуб ко ви чі меш кає на род-
ний май стер- жи во пи сець п. гай че ня
(1933 р. н.), у с. жуб ро ви чі – м. ру дик
(1955 р. н.). во ни ма лю ють кар ти ни на
склі. у с. руд ня ра до вель ська про жи ває
ху дож ник-“при мі ти віст” ро ман хлань
(1925 р. н.), а в с. кам’ян ка – о. пи лип-
чук (1935 р. н.). ці майс три пи шуть кар-
ти ни на по лот ні, фа не рі та кар то ні. Їх ні
тво ри на по бу то ві те ми, кра є ви ди та
на тюр мор ти прик ра ша ють ін тер’єри
хат од но сель ців та їх влас ні по меш кан-
ня 9.
змі ни в сус пільс тві не мог ли не поз-
на чи ти ся на су час но му по бу ті та твор-
чос ті на род них жи во пис ців. про це свід-
чить на віть по біж не по рів нян ня жи во-
пис них тра ди цій хІх – поч. хх ст. із
тво ра ми на род но го жи во пи су 1960–1980
рр. в ос тан ньо му мож на знай ти чи ма ло
ці ка во го і пов чаль но го. отож, сьо год ні
цей ма те рі ал тер пля че че кає на сво їх
дос лід ни ків, все ще за ли ша ю чись “ter ra
in kog ni ta” не ли ше для ши ро ко го за га-
лу, а й для ба га тьох на у ков ців.
_______________
1 орел л. ма льо ва не де ре во. – к., 2003. – с.
37–39.
2 жол тов ський п. ук ра їн ський жи во пис
хVI I- XI II ст. – к, 1978. – с. 96.
3 там са мо. – с. 279.
4 там са мо – с. 100.
5 там са мо. – с. 96.
6 “ко ли я бу ла дів чин кою, – зга дує ра бош
ма рія Єв ків на, 1915 р. н., меш кан ка с. ло па ти чі
олев сько го р- ну жи то мир ської об лас ті, – го рі ло
на ше се ло. ма ма ви нес ла іко ну “Не о па ли ма ку пи-
на” на под вір’я, опер ла її до сті ни ха ти, і ми, став-
ши на ко лі на, по ча ли мо ли ти ся. мо ли ли ся дов го.
мо ли ли ся до ти, до ки не по ба чи ли, що во гонь, не
до хо дя чи до на шої ха ти, по чав мен ша ти, а зго дом
і по гас. во гонь зу пи нив ся бі ля су сід ньо го по меш-
кан ня”. (за ма те рі а ла ми екс пе ди ції 1997 р. в
олев ський р-н жи то мир ської обл.).
7 Dan ko J., Dan ko D. Le Pe in tu re pa u san ne
sur ver re de Ro u ma nie. – Bu ca rest, 1979. – р. 12.
8 Gra bow ski J. Lu do we ma lars two na szkle.
– Wroc law – War sza wa – Kra kow, 1968. – р.
13–14.
9 за ма те рі а ла ми екс пе ди ції 1997 р. в олев-
жИвопИс в Інтер'ЄрІ полІського жИтла ХІХХХ столІттЯ
|