Ідеологія та етика в письмі Миколи Хвильового
Мета статті – означити процес суб’єктивації та емансипаторні стратегії письма М. Хвильового. Зокрема досліджено філософські та ідеологічні аспекти становлення суб’єктом у творах «Я (Романтика)», «Чумаківська комуна» та «Повість про санаторійну зону». Теоретико-методологічну основу склали праці Мішел...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206029 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ідеологія та етика в письмі Миколи Хвильового / Ю. Карпець // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 115-123. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Мета статті – означити процес суб’єктивації та емансипаторні стратегії письма М. Хвильового. Зокрема досліджено філософські та ідеологічні аспекти становлення суб’єктом у творах «Я (Романтика)», «Чумаківська комуна» та «Повість про санаторійну зону». Теоретико-методологічну основу склали праці Мішеля Фуко та Юдит Батлер, залучені для аналізу процесу суб’єктивації в письмі; праці Реймона Арона, Сімони Вейль та Алена Бадью були залучені для означення етичних інтенцій письма. Новизна статті полягає в нюансованому аналізі механізмів ідеології (інтерпеляція, мікрофізика, владні взаємини) та оприявненні етичної складової письма М. Хвильового через досвід Української революції 1917–1921 рр. Висновки дослідження доводять, що головний персонаж М. Хвильового схоплюваний у просторі Уявного, так що він опиняється одірваним від обов’язку та залишається на помежів’ї чекіст–людина. На цьому помежів’ї він стає суб’єктом у письмі. Зрештою, послідовно досліджено код Французької революції в перегуку з революційними подіями в Україні 1917–1921 рр. Код Французької революції – не лише інтертекстуальний, але такий, що допомагає уникнути травматизму революційних подій, водночас означуючи революцію як радикальний розрив у дискурсі та часі. Спершу аналізована як емансипаторна стратегія, революція відкриває етичний та трагедійний аспекти письма. |
|---|