Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)

Мета. Стаття розкриває розташування маєтностей Пилипа Орлика на Лівобережній та Правобережній Україні у XVIII ст. на основі архівних джерел України і Швеції. Автори вперше публікують перекладені листи з Державного архіву Швеції, які вказують на володіння Пилипа Орлика і є важливим внеском у збільшен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2025
Hauptverfasser: Реброва, Н., Дробязко, Н., Траттнер, М., Пархоменко, C.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206030
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу») / Н. Реброва, Н. Дробязко, М. Траттнер, С. Пархоменко // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 109-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206030
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2060302025-08-25T00:01:47Z Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу») New data on the Orlyk familyʼs holdings in Ukraine (based on results of the project «Orlykʼs residence. Recovering Ukraine in the worldʼs archives») Реброва, Н. Дробязко, Н. Траттнер, М. Пархоменко, C. Історіографія. Джерелознавство Мета. Стаття розкриває розташування маєтностей Пилипа Орлика на Лівобережній та Правобережній Україні у XVIII ст. на основі архівних джерел України і Швеції. Автори вперше публікують перекладені листи з Державного архіву Швеції, які вказують на володіння Пилипа Орлика і є важливим внеском у збільшення джерельної бази. Методи. Для досягнення поставленої мети використано історичний аналіз матеріалів, зокрема наукових статей і ґрунтовних досліджень провідних істориків України. Новизна. Основною новизною роботи є введення в науковий обіг архівних документів із Державного архіву Швеції, які називають населені пункти, що належали гетьману в еміграції. Ця тема є важливою для відображення життя й діяльності Пилипа Орлика та його родини в Україні. Висновки. У результаті, стаття відкриває нові архівні джерела доби Гетьманщини, які стануть у нагоді історикам та краєзнавцям, оскільки представлені документи, які висвітлюють окремі сторінки життєвої дороги родини Орликів, пов’язаної з сучасними Чернігівською, Сумською, Полтавською, Житомирською, Черкаською та Івано-Франківською областями. Залишається ще відкритим питання розміщення млинів, що належали Пилипу Орлику, над чим ми будемо працювати далі. The purpose. The article reveals Pylyp Orlykʼs estates on the Left Bank and Right Bank of Ukraine in the 18th c. on the basis of archival sources from Ukraine and Sweden. For the first time, authors publish translated letters from the State archives of Sweden, which indicate possessions of Pylyp Orlyk and are an important contribution to the increase of the source base. Methods. To achieve this goal, we used historical analysis of materials, including scholarly articles and in-depth studies by leading historians of Ukraine. Novelty. The main novelty of the work is the introduction into scientific circulation of archival documents from the State archives of Sweden, which name the settlements that belonged to the Hetman in exile. This topic is important in reflecting the life and activities of Pylyp Orlyk and his family in Ukraine. Conclusions. As a result, the article opens up new archival sources that will be useful to historians and local historians of the Hetmanate era, as documents shed light on certain pages of the Orlyk familyʼs life journey associated with the modern Chernihiv, Sumy, Poltava, Zhytomyr, Cherkasy, and Ivano-Frankivsk regions. The question of the location of mills owned by Pylyp Orlyk remains open, and we will continue to work on it. 2025 Article Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу») / Н. Реброва, Н. Дробязко, М. Траттнер, С. Пархоменко // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 109-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206030 94(477)(092):930.25 10.58407/litopis.250311 uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історіографія. Джерелознавство
Історіографія. Джерелознавство
spellingShingle Історіографія. Джерелознавство
Історіографія. Джерелознавство
Реброва, Н.
Дробязко, Н.
Траттнер, М.
Пархоменко, C.
Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)
Сiверянський літопис
description Мета. Стаття розкриває розташування маєтностей Пилипа Орлика на Лівобережній та Правобережній Україні у XVIII ст. на основі архівних джерел України і Швеції. Автори вперше публікують перекладені листи з Державного архіву Швеції, які вказують на володіння Пилипа Орлика і є важливим внеском у збільшення джерельної бази. Методи. Для досягнення поставленої мети використано історичний аналіз матеріалів, зокрема наукових статей і ґрунтовних досліджень провідних істориків України. Новизна. Основною новизною роботи є введення в науковий обіг архівних документів із Державного архіву Швеції, які називають населені пункти, що належали гетьману в еміграції. Ця тема є важливою для відображення життя й діяльності Пилипа Орлика та його родини в Україні. Висновки. У результаті, стаття відкриває нові архівні джерела доби Гетьманщини, які стануть у нагоді історикам та краєзнавцям, оскільки представлені документи, які висвітлюють окремі сторінки життєвої дороги родини Орликів, пов’язаної з сучасними Чернігівською, Сумською, Полтавською, Житомирською, Черкаською та Івано-Франківською областями. Залишається ще відкритим питання розміщення млинів, що належали Пилипу Орлику, над чим ми будемо працювати далі.
format Article
author Реброва, Н.
Дробязко, Н.
Траттнер, М.
Пархоменко, C.
author_facet Реброва, Н.
Дробязко, Н.
Траттнер, М.
Пархоменко, C.
author_sort Реброва, Н.
title Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)
title_short Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)
title_full Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)
title_fullStr Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)
title_full_unstemmed Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»)
title_sort нові дані про маєтності родини орликів в україні (за результатами проєкту «резиденція орлика. відновлення україни в архівах світу»)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2025
topic_facet Історіографія. Джерелознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206030
citation_txt Нові дані про маєтності родини Орликів в Україні (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу») / Н. Реброва, Н. Дробязко, М. Траттнер, С. Пархоменко // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 109-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT rebrovan novídanípromaêtnostírodiniorlikívvukraínízarezulʹtatamiproêkturezidencíâorlikavídnovlennâukraínivarhívahsvítu
AT drobâzkon novídanípromaêtnostírodiniorlikívvukraínízarezulʹtatamiproêkturezidencíâorlikavídnovlennâukraínivarhívahsvítu
AT trattnerm novídanípromaêtnostírodiniorlikívvukraínízarezulʹtatamiproêkturezidencíâorlikavídnovlennâukraínivarhívahsvítu
AT parhomenkoc novídanípromaêtnostírodiniorlikívvukraínízarezulʹtatamiproêkturezidencíâorlikavídnovlennâukraínivarhívahsvítu
AT rebrovan newdataontheorlykfamilyʼsholdingsinukrainebasedonresultsoftheprojectorlykʼsresidencerecoveringukraineintheworldʼsarchives
AT drobâzkon newdataontheorlykfamilyʼsholdingsinukrainebasedonresultsoftheprojectorlykʼsresidencerecoveringukraineintheworldʼsarchives
AT trattnerm newdataontheorlykfamilyʼsholdingsinukrainebasedonresultsoftheprojectorlykʼsresidencerecoveringukraineintheworldʼsarchives
AT parhomenkoc newdataontheorlykfamilyʼsholdingsinukrainebasedonresultsoftheprojectorlykʼsresidencerecoveringukraineintheworldʼsarchives
first_indexed 2025-11-24T15:54:57Z
last_indexed 2025-11-24T15:54:57Z
_version_ 1849687746714533888
fulltext Siverian chronicle. 2025. № 3 109 ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО УДК 94(477)(092):930.25 НОВІ ДАНІ ПРО МАЄТНОСТІ РОДИНИ ОРЛИКІВ В УКРАЇНІ (за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу») • Підготували до друку та прокоментували Наталія Реброва, Наталія Дробязко, Марина Траттнер, переклав з латини Станіслав Пархоменко • NEW DATA ON THE ORLYK FAMILY'S HOLDINGS IN UKRAINE (based on results of the project «Orlyk's Residence. Recovering Ukraine in the World's Archives») Prepared for publication and commented on by Natalia Rebrova, Natalia Drobiazko, Maryna Trattner, translated from Latin by Stanislav Parkhomenko DOI: 10.58407/litopis.250311 © Н. Реброва, Н. Дробязко, М. Траттнер, С. Пархоменко, 2025. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0009­0000­2574­1444; https://orcid.org/0000­0001­6955­7112; https://orcid.org/0009­0003­6937­2347; https://orcid.org/0009­0004­8160­489X Мета. Стаття розкриває розташування маєтностей Пилипа Орлика на Лівобережній та Пра- вобережній Україні у XVIII ст. на основі архівних джерел України і Швеції. Автори вперше публіку- ють перекладені листи з Державного архіву Швеції, які вказують на володіння Пилипа Орлика і є важливим внеском у збільшення джерельної бази. Методи. Для досягнення поставленої мети вико- ристано історичний аналіз матеріалів, зокрема наукових статей і ґрунтовних досліджень провід- них істориків України. Новизна. Основною новизною роботи є введення в науковий обіг архівних до- кументів із Державного архіву Швеції, які називають населені пункти, що належали гетьману в еміграції. Ця тема є важливою для відображення життя й діяльності Пилипа Орлика та його ро- дини в Україні. Висновки. У результаті, стаття відкриває нові архівні джерела доби Гетьманщи- ни, які стануть у нагоді історикам та краєзнавцям, оскільки представлені документи, які висвіт- люють окремі сторінки життєвої дороги родини Орликів, пов’язаної з сучасними Чернігівською, Сумською, Полтавською, Житомирською, Черкаською та Івано-Франківською областями. Залиша- ється ще відкритим питання розміщення млинів, що належали Пилипу Орлику, над чим ми будемо працювати далі. Ключові слова: Пилип Орлик, Державний архів Швеції, маєтність, садиба, підприємства Пили- па Орлика. • The purpose. The article reveals Pylyp Orlykʼs estates on the Left Bank and Right Bank of Ukraine in the 18th c. on the basis of archival sources from Ukraine and Sweden. For the first time, authors publish translated letters from the State archives of Sweden, which indicate possessions of Pylyp Orlyk and are an important contribution to the increase of the source base.Methods. To achieve this goal, we used historical analysis of materials, including scholarly articles and in-depth studies by leading historians of Ukraine. Novelty. The main novelty of the work is the introduction into scientific circulation of archival documents from the State archives of Sweden, which name the settlements that belonged to the Hetman in exile. This topic is important in reflecting the life and activities of Pylyp Orlyk and his family in Ukraine.Conclusions. As a result, the article opens up new archival sources that will be useful to historians and local historians of the Hetmanate era, as documents shed light on certain pages of the Orlyk familyʼs life journey associa- ted with the modern Chernihiv, Sumy, Poltava, Zhytomyr, Cherkasy, and Ivano-Frankivsk regions. The qu- estion of the location of mills owned by Pylyp Orlyk remains open, and we will continue to work on it. Key words: Pylyp Orlyk, State archives of Sweden, estate, manor, Pylyp Orlykʼs enterprises. Сіверянський літопис. 2025. № 3 110 Сьогодні, коли Росія, як і понад 300 років тому, намагається вкрасти частину нашої території та переписати історію, важливо знаходити невідомі сторінки нашого минулого, насамперед – нашого державотворення. Проєкт «Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу» був ініційований Міністерством закордонних справ України у 2024 р. Метою є віднайдення документальної спадщини родини Орликів. Справжньою скарбницею, де зберігаються важливі для Украї­ ни документи про її боротьбу за територіальну цілісність і волю протягом XVIII ст., є Державний архів Швеції. Адже королівська Швеція і гетьманська Україна мали налагод­ жені дипломатичні зв’язки. Важливу роль у співпраці відіграли українські гетьмани Іван Мазепа та Пилип Орлик. Вивчення та популяризація життя й діяльності гетьмана Пилипа Орлика та його роди­ ни є однією з тем, над якою працюють науковці Національного заповідника «Гетьманська столиця», провідні історики України та Європи. Тому проєкт «Резиденція Орлика. Від­ найдення України в архівах світу» дав нам великі можливості дослідити маловідомі сто­ рінки життя й діяльності Пилипа Орлика та презентувати свої знахідки широкому загалу. Одним із напрямів дослідження стали маєтки Пилипа Орлика. Він, як і більшість ко­ зацької старшини, успішно поєднував політичну й підприємницьку діяльність. Раніше нам було відомо, що він як генеральний писар володів кількома ранговими маєтками не­ подалік Гадяча. До того ж він був власником сіл Домишлино в Чернігівському полку та Дремайлівка і Дорогинка – у Ніжинському, мав свої двори в Батурині та Ніжині. Як посаг за своєю дружиною Ганною, дочкою полтавського полковника Павла Герцика, Орлик отримав значні маєтності на Полтавщині. У своїх численних маєтках Орлик зводив мли­ ни, засновував підприємства з виготовлення скла (гути), поташу (буди), заліза (рудні), го­ рілки (винниці та гуральні). Ганна Орлик теж займалася виробництвом спирту та горілки1. Джерела ХVІІІ ст. називають володіння генерального писаря в Батурині та його околи­ цях. Зокрема, «З перепису населення та земельних угідь Батурина 1750 р.» ми дізнаємося ще про три місця, пов’язані з ім’ям Орлика: «Место Орликовщина», «З митченскою баш­ нею на предместе Орликовщина» та «Место Орликовщина ж подле Иосифа Шеремета»2. Проте вже в «Описі нерухомого майна А. Розумовського в Батурині 1836 р.» такі відомос­ ті відсутні3. В «Мазепиній книзі» зазначається, що в Батурині на 1726 р. було п’ять маєтків в за­ пустінні. І один із них, «подля церкви Покрови»4, належав Пилипу Орлику. Ще одним підтвердженням розташування маєтку Орлика в районі Побожовки є відомості з опису Ба­ турина 1760 р.: «место пустое изменника Орлика против места изменника Фридрика»5. Історично відомо, що Пилип Орлик жив у Батурині й побудував власну садибу, в якій мешкав зі своєю родиною до 1708 р. Тоді садибу вщент спалили московські війська, і ли­ ше через три століття завдяки археологічним дослідженням нам вдалося відкрити фунда­ менти будинку та виявити пічні кахлі поч. ХVІІІ ст.6 Ці знахідки стали свідками життя Пилипа Орлика в гетьманській столиці. Поки що досліджено лише частину садиби. Цю пам’ятку необхідно всебічно вивчити й музеєфікувати, адже вона – єдине в Україні мемо­ ріальне місце, безпосередньо пов’язане із видатною особистістю – Пилипом Орликом. Ще один двір Пилип Орлик мав у с. Митченки, яке розташоване за 8 км від Батурина: «...да изменника Орлика лесъ за селом Мелнею и другого изменника Григория канцеля­ риста бор под селом Мелнею і поля пахотные и сенокоси коло села Митченокь и двори в селе Митченкахь»7. Ця інформація підтверджена зі спогадів жителя с. Митченки, Івана За­ ліського: «...в дитинстві (було це в 1946 р.) при мені засипали підвальне приміщення від того будинку, який належав Орлику, усіляким мотлохом і зрівняли із землею»8. Також від нього дізналися, що на цьому місці відбувалися провали ґрунту та відкрилася підземна траншея. Можливо, це був підземний хід. Також до сьогодні збереглося насадження лип, яке в народі має назву «Липова алея Пилипа Орлика». У 1708 р. Іван Мазепа своїм універсалом надав Орликові села Кривець і Риловичів То­ пальській сотні Стародубського полку (за часів гетьманування І. Мазепи до Стародубщи­ ни, що зараз на Брянщині, належала й територія Семенівського р­ну Чернігівської обл.). 1 Мигалиський М. «Економічний журнал». Радіо Свобода. 2003. 5 жовтня. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ 908717.html. 2 Батурин: сторінки історії / Упор. О. Коваленко. Вид. 2­е, доп. Чернігів, 2012. С. 138. 3 Там само. С. 279. 4 Мазепина книга / Упор. І. Ситий. Чернігів: ЦНТЕІ, 2005. С. 81. 5 Дегтярьов С. Маловідомий опис м. Батурин 1760 р. Сумський історико-архівний журнал. Суми, 2010. № VІІІ– XIX. С. 50. 6 Когут З., Мезенцев В., Ситий Ю. Розкопки в Батурині 2017. Реконструкція герба Пилипа Орлика. Торонто, 2018. С. 20. 7 Батурин: сторінки історії. С. 283. 8 Ткачук М., Сапожніков Ю. Бджільницька Мекка у відходах. Україна Молода. 2011. № 71 (4079). С. 8–9. Siverian chronicle. 2025. № 3 111 Гетьман також дозволив генеральному писарю завести рудню Карпівську й біля неї осе­ лити слобідку, названу за прізвищем засновника «Орликівкою»9. Пилип Орлик був найбільш довіреною особою гетьмана Івана Мазепи, підтримав його політичні погляди й разом із ним перебував у еміграції. Відтак усі його маєтки та підпри­ ємства були конфісковані. У листі до митрополита Стефана Яворського від 1 липня 1721 р. Пилип Орлик так пи­ ше про свої володіння: «…мав я з обох боків Дніпра майно, що почасти належить до обо­ в’язків генерального писаря, які тоді я виконував, почасти дане мені гетьманом, почасти отримане в придане з дружиною, почасти куплене власними грошима, почасти засобами моїми в маєтності споруджене. Отже, майном, яке належить до посади генерального писа­ ря, – немаленьким містом із прилеглими селами і доволі успішними млинами і селом ве­ ликим в околицях Батурина, – володіє тепер той, хто виконує цю посаду. Гетьманом тіль­ ки два села передані мені, потрапили в інші руки. На власні гроші купленими і в придане з дружиною отриманими ділянками, млинами, лісами й іншим майном хто тепер володіє, не відомо. А з цього боку Дніпра маєтності на мої кошти засновані, два міста і п’ять сіл, де більше ніж 3000 жителів було, разом із самою Україною, завдяки Прутському догово­ ру, укладеному з турками, перейшли у володіння поляків. Отже, крім майна, яке за спад­ ковим правом мені належить, нічого мені не залишається в Україні з обох боків Дніпра»10. Із листа Пилипа Орлика до державного секретаря барона Даніеля Нікласа фон Гепке­ на, частково написаного шифром 5 червня 1728 р. і відправленого з Салонік, ми дізналися нові відомості про нерухомість родини Орликів: «Утім, король Станіслав, коли тримав мою дочку біля святої купелі хрещення, подарував мені навіки як спадкову власність своє місто Лещин із усіма прилеглими до нього землями в Польській Україні, розташованими біля річки Тетерів. І не омину мовчанням обіцянку, дану мені від імені короля і республі­ ки всіма сенаторами та магнатами, як винагороду й відплату за мою ревну любов до бать­ ківщини, якою я керувався на благо її загалу, відмовившись від захисту Лівобережної України. Лист Пилипа Орлика до державного секретаря барона Даніеля Нікласа фон Гепкена. 1728 р. Зберігається у Державному архіві Швеції. Тож було б справедливим і корисним, щоб, знехтувавши стільки урочистих обіцянок, позбавивши себе подяки республіки, яка була мені нареченою, залишивши такі багаті й 9 Оглоблін О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Розділ IV. Нью­Йорк–Париж–Торонто, 1960. С. 115. 10 Пилип Орлик і мазепинці. Джерела / Упор. Т. Таїрової­Яковлєвої. Київ, 2022. С. 54. Сіверянський літопис. 2025. № 3 112 великі свої статки, і ще багато інших володінь із князівським правом в Україні, яка підпо­ рядкована Польщі, я повернувся б на Лівобережну, до колишньої Русі, щоб отримати ли­ ше два повіти та інші, не такі важливі володіння»11. І далі Пилип Орлик надає такі відомості: «Я володів, згідно з правом головного уряд­ ника, який я обіймав під керівництвом гетьмана Мазепи, великими маєтками, що за дав­ нім козацьким законом належать до цієї посади, як і ті, хто отримує підвищення, відповід­ но успадковують ці маєтки. Я мав також два села, одне в Чернігівському, інше в Старо­ дубському повітах, із земельними ділянками, маєтками та млинами, набутими там у спа­ док власним коштом, а в Полтавському повіті я не мав жодного іншого маєтка, який би я не отримав як посаг за дружиною. Але якщо, склавши гетьманську посаду, я не був би за­ безпечений іншою, рівноцінною, і навіть більшою, і повернувся б до самого володіння ни­ ми, як людина приватного стану, звичайно, я не зміг би з їхніми мізерними доходами ні відновити втрачене, ні жити з такою великою сім’єю чесно, як належить. Проте, окрім то­ го, що за добру монету придбаного й приданого, я ще маю більше, але з тієї частини Бо­ рисфена в Україні, яка, за не прийняттям від мене турецької протекції, на користь моєї батьківщини, республіки Польської, за мандатом і волею Благословенного Королівства, перейшла в силу Карловицького договору, від узурпації росіян і претензій турків, у спад­ кове володіння тієї ж республіки. Отже, там, на землях родючих, що течуть медом і моло­ ком, багатолюдних, які мені дорого коштують, я маю колонії, а саме два міста: Оловʼя­ тин12 і Тальне, і десять великих сіл, що прилягають до них, де проживає велика кількість сімей. Я також купив і побудував, з чималими витратами, млини, захищені дамбами, на річках Тясмин, Рось та Ольшанка, ліпших, кращих і корисніших за які, у всій Україні не­ має, крім…»13. Локалізувати нововиявлені маєтності Пилипа Орлика нам вдалося без особливих складнощів. Вони розташовані в сучасних Житомирській та Черкаській областях. А от зі встановленням точних місць млинів були складнощі. За даними дослідника України доби Івана Мазепи Сергія Павленка, на кожній річці України до 1709 р. були встановлені мли­ ни. Загалом їх було до 3000. Дамби перетинали невеликі річки й зводилися для млинів. Ці млини також крутили колеса рудень і допомагали виробляти рудень (метал) і гут (скло). Дамби також були мостами. У Центральному державному історичному архіві України (м. Львів) зберігаються спра­ ви, які вказують на місце проживання дружини Пилипа Орлика Ганни і їхніх доньок у м. Станіслав (сучасне м. Івано­Франківськ) під опікою представника польського шляхет­ ського роду Юзефа Потоцького. У заяві київського воєводи Станіслава Потоцького про автентичність документів дружини гетьмана від 22 січня 1752 р. йдеться: «До канцелярії й нинішніх Галицьких гродських старостинських актів особисто з’явилася найсвітліша вельможна Анна з Орликів, дружина найсвітлішого вельможного Орлика, запорозького гетьмана, й подала для внесення до актів нинішнього суду письмове свідоцтво найсвітлі­ шого вельможного Потоцького, воєводи й генерала Київської землі й старости цього міс­ та, надане їй у її справі й підписане його власною рукою і [скріплене] звичною печаткою такого змісту: Станіслав з Потока, на Збаразькому князівстві, Станіславові, Немирові, Йо­ зефові, Кротошині і Бродах Потоцький, воєвода й генерал земель Київської, Галицької, староста коломийський, лежайський, снятинський та ін., усім і кожному, кому це б нале­ жало чи належить знати, до відома. До нас звернулася з запитом найсвітліша вельможна Анна, княгиня з Орликів, колишня дружина, а нині вдова покійного найсвітлішого вель­ можного Орлика, запорозького гетьмана, про задоволення прохання у її справі щодо пода­ ного нижче письмового свідоцтва як правильного й безсумнівного і для непохитного пе­ реконання всім назагал, кого б це цікавило, щодо розуміння, що згадана вище найсвітліша вельможна графиня (!) Анна де Орлик зі своїми дітьми Варварою і Анною, нащадками від покійного найсвітлішого й вельможного Орлика, перебуває у моїх володіннях тут, у Ста­ ніславові, про що доводиться до відома всіх місцевих жителів, нині вони живі й здорові і перебувають у повній силі, щодо цілковитого здоров’я яких для якомога більшої уваги й твердої певності скріплюємо це свідоцтво підписом власної руки»14. Підсумовуючи зазначимо – завдяки архівним документам ми знаємо, що маєтки Пили­ па Орлика розташовувалися на території сучасних українських областей: Чернігівської, 11 Diplomatica Cosacica. SE/RA/2113/2113./2 (1711–1741). Riksarkivet sdigitala arkiv. URL: https://sok.riksarkivet.se/ bildvisning/40006080_00224#?cv=223&c=&m=&s=&xywh=­583%2C­91%2C3338%2C1796. 12 Зараз Головʼятин. Відомості про Головʼятинську сотню 1648–1653 рр. див.:Заруба В. Адміністративно­терито­ ріальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. Дніпропетровськ, 2007. С. 133. 13 Diplomatica Cosacica… 14 Центральний державний історичний архів України м. Львів. Ф. 5. Галицький гродський суд. Оп. 1. Спр. 261. Арк. 199–200. Siverian chronicle. 2025. № 3 113 Сумської, Полтавської, Житомирської та Черкаської, його родина в сер. XVIII ст. під опі­ кою польського шляхтича Юзефа Потоцького жила в Станіславі (нині Івано­Франківськ). Символічно, що в час, коли український народ героїчно протистоїть російському воєн­ ному вторгненню, ми в історичних колах відстоюємо історичну справедливість нашої країни та наших керманичів. Робота з ушанування пам’яті гетьмана Пилипа Орлика та йо­ го родини, вивчення і дослідження сторінок їхнього життя триває. Ми готуємо до публіка­ ції масиви унікального історичного матеріалу. References Dehtiarov, S. (2010). Malovidomyiopys m. Baturyn 1760 r. [Little­known description of the town of Baturyn in 1760].Sumy, Ukraine. Kohut, Z., Mezentsev, V., Sytyi, Yu. (2018). Rozkopky v Baturyni 2017. Rekonstruktsiia herba Pylypa Orlyka [Excavations in Baturyn 2017. Reconstruction of the coat of arms of Pylyp Orlyk]. Toronto, Cana­ da. Kovalenko, O. (Comp.). (2012). Baturyn: storinkyistorii [Baturyn: pages of history]. Chernihiv, Ukrai­ ne. Ohloblin, O. (1960). Hetman Ivan Mazepa ta yoho doba [HetmanIvanMazepaandhistime]. New­York, Paris, Toronto. Sytyi, I. (Comp.). (2005). Mazepyna knyha [Mazepaʼs book]. Chernihiv, Ukraine. Tairova­Yakovlieva, T. (Comp.). (2022). Pylyp Orlyk i mazepyntsi. Dzherela [PylypOrlykandtheMaze­ pians. Sources]. Kyiv, Ukraine. Tkachuk, M., Sapozhnikov, Yu. (2011). Bdzhilnytska Mekka u vidkhodakh [A beekee­ pingMeccainwaste]. Ukraina Moloda – Young Ukraine, 71 (4079), P. 8–9. Zaruba, V. (2007). Administratyvno­terytorialnyiu striita administratsiia Viiska Zaporozkoho u 1648– 1782 rr. [AdministrativeandterritorialstructureandadministrationoftheZaporozhianarmyin 1648–1782]. Dni­ propetrovsk, 2007 Реброва Наталія – кандидат історичних наук, заслужений працівник культури Украї­ ни (м. Батурин, Чернігівська обл., 16512, Україна). Rebrova Nataliya – candidate of historical sciences, honored worker of culture of Ukraine (Baturyn, 16512, Chernihiv region, Ukraine). E­mail: yh0675429772@ukr.net Дробязко Наталія– заступник завідувача відділом Національного заповідника «Геть­ манська столиця» (м. Батурин, Чернігівська обл., 16512, Україна). Drobyazko Nataliya – deputy head of the department of the National reserve «Hetmanʼsca­ pital» (Baturyn, 16512, Chernihiv region, Ukraine). E­mail: natali.drobyazko@ukr.net Траттнер Марина – магістр європейського ділового права, журналіст, перекладач, ав­ тор блогу «Наша історія МТ» (Björkstigen 3, 24732 SödraSandby, Швеція). Сіверянський літопис. 2025. № 3 114 Trattner Marina – master of European business law, journalist, translator, autjor of blog «Nasha istoriia MT». (3 Björkstigen, 24732 Södra Sandby, Sweden). E­mail: marina.trattner1@gmail.com Пархоменко Станіслав – ревізор, Харківська професійна спілка учасників бойових дій (Куликівський узвіз, 9, м. Харків, 61002, Україна). Parkhomenko Stanislav – revisor, Kharkiv trade union of the participants of military opera­ tions (9 Kulykyvskyuzviz, Kharkiv, 61002, Ukraine). Е­mail: khpsubd@gmail.com Дата подання: 26 грудня 2024 р. Дата затвердження до друку: 25 червня 2025 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Реброва, Н., Дробязко, Н., Траттнер, М., Пархоменко, C. Нові дані про маєтності родини Орли­ ків в Україні(за результатами проєкту «Резиденція Орлика. Відновлення України в архівах світу»). Сіверянський літопис. 2025. № 3. С. 109–114. DOI: 10.58407/litopis.250311. Цитування за стандартом APA Rebrova, N., Drobyazko, N, Trattner, М., Parkhomenko, S. (2025). Novi dani pro maietnosti rodyny Orlykiv v Ukraini(za rezultatamy proiektu «Rezydentsiia Orlyka. VidnovlenniaUkrainy v arkhivakhsvitu») [New data on the Orlyk familyʼs holdings in Ukraine (based on results of the project «Orlykʼs residence. Recovering Ukraine in the worldʼs archives»)]. Siverianskyilitopys – Siverianchronicle, 3, P. 109–114. DOI: 10.58407/litopis.250311.